Аналіз останніх досліджень і публікацій. Моделювання в теорію і практику спорту увійшло відносно давно. До теперішнього часу здійснено чимало розробок зі створення моделей історичної і багаторічної динаміки спортивних результатів (В.И. Баландин, 1986; І.П. Дегтярев, 1983; Л.П. Матвеєв, 1972; В.І. Шапошнікова, 1984; Ц. Железняков, 1981). Модельні характеристики найсильніших спортсменів і рівнів підготовленості спортсменів різної кваліфікації розробляли В.Б. Попов, 1988; Б.Н. Шустин, 1995; А.П. Срижак, 1992, фрагменти тренувального процесу - А.В. Гаськов, 1999; Л.П. Матвеєв, 1999; В.Н. Платонов, 1997; В.Н. Селуянов, 1998; М.П. Шестаков, 1998.

Практика використання моделей у тренувальному процесі боксерів вказує на необхідність диференційованих тренувальних навантажень (Г.І. Мокеєв, Ю.Б. Вікторов, 1983), розробки індивідуально-типологічних особливостей (В.Я. Русанов, 1985).

Індивідуалізація спортивної підготовки спортсменів призводить до удосконалення тренувального процесу, що відображається в результатах змагальної діяльності [6]. Важливим є і те, що не тільки генетичний фактор впливає на прояв різних рухових можливостей організму, але і норма реакції його на тренувальне навантаження [7].

Кікбоксинг є видом спорту, у якому велике значення має рівень розвитку спеціальних якостей. При цьому визначити рівень цих якостей у процесі підготовки спортсмена дуже важко. Загальновідомо, що найкращою мірою стану тренованості спортсмена є його спортивний результат, особливо, коли він вимірюється в секундах, кілограмах або метрах. Складніше визначати стан тренованості у спортсменів - єдиноборців, де результат поєдинку залежить не тільки від стану тренованості даного спортсмена, але й від спортивної підготовленості його супротивника. Тому діагностика стану тренованості в єдиноборствах, де шкала результатів поєдинку вузька й альтернативна - або перемога, або поразка, - залишається досить проблематичною [3, 8].

Завдяки методу хронодинамометрії у дослідників з'явилась можливість визначати потужність спеціалізованої роботи в ударних єдиноборствах, яка є однією із найбільш інтегрованих характеристик рівня тренованості в цих видах спорту [3-5]. Проблемами дослідження ударних характеристик займались автори у боксі [2, 4]. У попередніх роботах нами вже проведено деякі дослідження у цьому напрямку [13]. Одним з елементів визначення стану тренованості спортсменів в ударних єдиноборствах є показник креатинфосфатної працездатності: "Тест 8-сек" [3, 5, 7]. Цей тест дає змогу визначити рівень спеціалізованої вибухової роботи практично в усіх типах ударних прийомів єдиноборців. А також показник спеціалізованої швидкісної витривалості тест "40-сек" [3, 6, 7]. На даний момент в науково - методичній літературі з кікбоксингу ця проблема практично не розкрита, тому наше дослідження має актуальний характер.

Робота виконана відповідно до зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту згідно з темою 2.9 "Індивідуалізація тренувального процесу кваліфікованих єдиноборців" (номер державної реєстрації 0111U001723).

Мета дослідження

Провести динаміку показників спеціальної працездатності кваліфікованих кікбоксерів індивідуальних стилів ведення бою.

Завдання дослідження

Провести зіставлення показників креатинфосфатної працездатності в ударах руками та ногами у спортсменів експериментальної та контрольної груп до початку педагогічного експерименту.

кікбоксер підготовка індивідуалізація бій

Зіставити показники в ударах руками та ногами після педагогічного експерименту.

Провести зіставлення показників в ударах руками спеціалізованої швидкісної витривалості у спортсменів експериментальної та контрольної груп до початку педагогічного експерименту.

Зіставити показники в ударах руками після педагогічного експерименту.

Методи дослідження: теоретичний аналіз й узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічне спостереження (хронодинамометрія); методи математичної статистики.

Організація дослідження. У даному дослідженні за допомогою методики хронодинамометрії і спеціалізованого ударного ергометру "Спудерг-10" [5-7] нами досліджувались показники креатинфосфатної працездатності: "Тест 8 с", а також показник спеціалізованої швидкісної витривалості тест "40-сек" у кваліфікованих кікбоксерів. Дослідження проводилось протягом 2015-2016 рр., на базі спортивного клубу "Файстер", з участю кваліфікованих кікбоксерів збірної команди України в кількості 20 спортсменів. Із них 8 - "ігровиків", 7 - "темповиків" і 5 - "нокаутерів". Середній вік спортсменів - 20,5 років.

Результати дослідження. Результати тестування після проведення педагогічного експерименту представлені в таблиці 1. Їх аналіз засвідчив явну перевагу усіх показників у кваліфікованих кікбоксерів експериментальної групи, які виявились достовірно вищими (р<0,05), ніж у спортсменів контрольної групи. Так, у результаті тестування, після проведення педагогічного експерименту, встановлено, що найвищі показники спеціалізованої вибухової роботи спостерігались в експериментальній групі у порівнянні з контрольною групою.

Результати показників спеціалізованої вибухової роботи після проведення педагогічного експерименту: приріст показників в контрольній групі для представників всіх індивідуальних стилів ведення бою були статистично незначні на відміну від достовірно кращих результатів для всіх членів експериментальної групи. Показник "кількості ударів" найвищий у групі "ігровиків" 17,9 %, "темповиків" 14,1 % і "нокаутерів" 11,6 %. Так найвищі показники "потужності роботи" у групі досліджуваних "ігровиків" 15,2 %, "темповиків" 16,7 % і "нокаутерів" 9,2 %.

Таблиця 1. Динаміка показників спеціальної вибухової роботи (тест "8-сек") кікбоксерів експериментальної (ЕГ) і контрольної (КГ) груп в ударах руками до і після формувального педагогічного експерименту

Примітка: КВВ - коефіцієнт вибухової витривалості; ІКФП - індекс креатин-фосфатної працездатності; КГ - контрольна група; ЕГ - експериментальна група.

Також у показниках "сумарного тоннажу" найвищий результат у порівнянні з контрольною представила експериментальна група "ігровики" 21,7 %, "темповики" 18,3 % і "нокаутери" 15,1 %.

Таблиця 2. Динаміка показників спеціальної вибухової роботи (тест "8-сек") в ударах ногами кваліфікованих кікбоксерів експериментальної (ЕГ) і контрольної (КГ) груп до і після формувального педагогічного експерименту

Примітка: КВВ - коефіцієнт вибухової витривалості; ІКФП - індекс креатин-фосфатної працездатності; КГ - контрольна група; ЕГ - експериментальна група.

Достовірним збільшенням результату КВВ характеризувався тільки у представників усіх стилів експериментальної групи: "ігровиків" 10,6 %, "темповиків" 7,5 % і групі "нокаутерів" 5,9 %. Високий результат продемонстровано експериментальною групою в показниках "індексу креатин-фосфатної працездатності". Найвищий показник з ІКФП встановила група "ігровиків" 23,1 %, "темповики" 20,6 % і "нокаутери" 18,4 %.

Результати аналізу показників тесту "8-сек" в ударах ногами у представників експериментальної групи (див. табл.2), засвідчили картину, аналогічну результатам тестування в ударах руками. Тобто зафіксоване значне і достовірне зростання показників (р<0,05).

Так, за результатами тестування встановлено, що найвищий показник ІКФП виявлено в групі "темповиків" 34,4 %, нижчими виявились показники у групі "ігровики" 23,1 % та "нокаутерів" 17,1 %. Показники "кількість ударів" найвищі у групі "темповиків" 20,4 %, нижчими вони виявились у групі "ігровиків" 12,3 % та "нокаутерів" 8,3 %. За результатами "сумарного тонажу" показники були на високому рівні в експериментальній групі: "темповики" 17,0 %, "ігровики" 34,2 % та "нокаутери" 13,2 %. Встановлено, що найвищий показник "потужності роботи" виявлено в групі "темповиків" 25,0 % нижчими у групі "ігровиків" 13,7 % та "нокаутерів" 8,7 %. За показниками КВВ, найвищі результати у "темповиків" 15,6%, в інших групах вони нижчі у "ігровиків" 9,9 % та "нокаутерів" 4,9 %.

Результати тестування після проведення педагогічного експерименту в ударах руками засвідчили явну перевагу показників кікбоксерів експериментальної групи і виявились достовірно вищими (р<0,05), ніж у спортсменів контрольної групи. Отже, за результатами тесту "8-сек" найвищий показник встановила експериментальна група "ігровиків": за "кількістю ударів" 17,9 %, "сумарним тонажем" 21,7 %, "потужністю роботи" 15,2 %, КВВ - 9,1 % та ІКФП - 23,1 %. Нижчою за показниками виявилась група "темповиків": за "кількістю ударів" 14,1 %, "сумарним тонажем" 18,3 %, показник "потужності роботи" 16,7%, виявився більшим, ніж у групі "ігровиків", КВВ - 7,5 % та ІКФП - 20,6 %. І найнижчий показник у групі "нокаутерів": за "кількістю ударів" 11,6 %, "сумарним тонажем" 15,1 %, "потужністю роботи" 9,2 %, КВВ - 5,9 % та ІКФП - 18,4 %. Результати тестування в ударах ногами засвідчили трохи іншу картину. Результати в експериментальній групі виявились значно кращими, ніж у спортсменів контрольної групи і є достовірно вищими (р<0,05). Найвищий показник серед ударів ногами продемонструвала група "темповиків": за "кількістю ударів" 20,4 %, "сумарним тонажем" 34,2 %, "потужністю роботи" 25,0 %, КВВ - 15,6 % та ІКФП - 34,4 %. Нижчий результат у групі "ігровиків": за "кількістю ударів" 12,3 %, "сумарним тонажем" 17,0 %, "потужністю роботи" 13,7 %, КВВ - 9,9 % та ІКФП - 23,1 %. І найнижчі показники у "нокаутерів": за "кількістю ударів" 8,3 %, "сумарним тонажем" 13,2%, "потужністю роботи" 8,7 %, КВВ - 4,9 % та ІКФП - 17,1 %.

Результати тестування після проведення педагогічного експерименту, представлені в таблиці 3, засвідчили явну перевагу усіх показників швидкісної витривалості у кваліфікованих кікбоксерів експериментальної групи і виявились достовірно вищими (р<0,05), ніж у спортсменів контрольної групи, це свідчить про те, що спортсмени активно брали участь у педагогічному експерименті.

Так, у результаті тестування після проведення педагогічного експерименту встановлено, що найвищі показники швидкісної витривалості спостерігаються в експериментальній групі у порівнянні з контрольною групою.

За результатами швидкісної витривалості приріст показників контрольної групи для представників усіх стилів був статистично незначним і відрізнявся від достовірно кращих результатів для усіх спортсменів експериментальної групи. Найвищий показник індексу гліколітичної працездатності (ІГЛП) у швидкісній витривалості показала група "темповиків" 9,9 %, над "ігровиками" 3,4 % та "нокаутерами" 1,9 %. Нижчий показник "потужності роботи": "темповиків" - 5,1 % "ігровиків" - 2,9 % "нокаутерів" - 1,6 %. А також показник "сумарного тонажу" у "темповиків" 4,3 %, "ігровиків" 2,4 % та "нокаутерів" 2,2 %. Ще нижчий показник у "кількості ударів": "темповиків" - 9,4 % "ігровиків" - 5,1 % "нокаутерів" - 2,1 %. Найнижчий показник виявлено в коефіцієнті швидкісної витривалості (КТТТВ): "темповиків" - 2,4 % "ігровиків" - 1,7 % та "нокаутерів" - 1,4 %.

Таким чином, аналіз динаміки швидкісної витривалості досліджуваних у контрольній групі не виявив достовірної різниці між її показниками, згідно спостережень до і після педагогічного експерименту (р>0,05), а в експериментальній групі виявлено достовірну різницю в усіх показниках (р<0,05).

За показниками швидкісної витривалості в експериментальній групі виявлено достовірну різницю до і після педагогічно експерименту, які істотно розрізняються: під впливом експериментальної програми кікбоксерів різних стилів ведення змагального поєдинку істотно покращились показники кількості ударів, сумарний тоннаж (кг), потужність роботи, КШВ та ІГЛП.

Висновки