Туристично-країнознавча характеристика Індонезії

4

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Львівський державний університет фізичної культури

Кафедра спортивного туризму

Курсова робота на тему:

Туристично-країнознавча характеристика Індонезії

Виконав студент:

2 курсу група 21-Т:

Білоус С.С.

Перевірив:

доц. Скабара Р.М

Львів 2016

Зміст

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ ПРО ТУРИСТИНО-КРАЇНОЗНАВЧУ ХАРАКТЕРИСТИКУ

2. ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В Індонезії

2.1 Географічне положення

2.2 Природні передумови

2.2.1 Геологія

2.2.2 Клімат

2.2.3 Водні ресурси

2.2.4 Флора і фауна

2.3 Соціально-економічні передумови

2.4 Політичні передумови

3. ТУРИСТИЧНО КРАЇНОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА Індонезії

3.1 Загальна характеристика розвитку туризму

3.2 Просторова характеристика розвитку туризму в країні

4. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В Індонезії

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



Вступ

Туризм належить до видів діяльності людства, історія яких почалася задовго до виникнення цивілізаційного суспільства. У кожну історичну епоху були такі елементи діяльності людей, які тією чи іншою мірою підпадають під категорію туризму. Туризм відіграв значну роль у становленні й розвитку як локальних цивілізацій давнини, так і світової цивілізації загалом. Попри всі трансформації туризм є невіддільною складовою людського соціуму.

Індонезія стала значним рекреаційно-туристичним центром Південно-Східної Азії, здебільшого, нещодавно, у 1980-і роки. Це нова індустріальна країна, в якій в 1980-і рр. відбулося стрімке економічне зростання. Розвиток туризму був щільно пов'язаний з експортом товарів та послуг цією країною. Експорт товарів сприяв збільшенню ділових подорожей в країну, а бізнес-туризм, у свою чергу, стимулював розвиток готельного бізнесу та індустрії розваг, одним словом -- в'їзного туризму.

На сьогоднішньому етапі ринок туристичних послуг в цій країні є вільним і функціонує в умовах конкуренції. Держава безпосередньо не втручається в діяльність суб'єктів туристичного бізнесу, а регулює її за рахунок податків на обслуговування туристів і конкретно вироблені послуги.



1. ПОНЯТТЯ ПРО ТУРИСТИНО-КРАЇНОЗНАВЧУ ХАРАКТЕРИСТИКУ

На сучасному етапі країнознавчі дослідження мають переважно природно-історичне і соціально-економічне спрямування, що зумовлюється особливостями історико-географічного розвитку людства в першій половині XXI ст. У цих дослідженнях природу все ще розглядають як ресурсну основу, середовище проживання та господарської діяльності людей, водночас все більше уваги приділяють вивченню екологічних проблем. У переважно інформаційних, позбавлених науково-методологічного підґрунтя публікаціях, країнознавство розглядають лише як організаційну форму об'єднання всієї суми найрізноманітніших знань про ту чи іншу країну або регіон світу [4].

Країнознавство є наукою і навчальною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхню природу, населення, внутрішні просторові відмінності [4].

Останнім часом, у зв'язку з диверсифікацією міжнародних відносин України в галузі країнознавства, все більше переважають дослідження, у яких на перший план виступає різнобічний аналіз найважливіших проблем тих країн, з якими наша держава має тісні зв'язки. Такі проблемно-орієнтовані дослідження тісно пов'язані з практикою дво- і багатосторонніх відносин між країнами світу. При цьому пріоритети здебільшого надаються моделюванню ситуацій і прогнозуванню розвитку подій та явищ. Проблемна орієнтація сприяє зростанню практичної значимості країнознавства і водночас створює умови для розвитку його методологічної бази. Вона теж пов'язана з упровадженням системного підходу, вимагає розгляду найважливіших проблем на глобальному рівні. Це ще більше надає країнознавству передбачуваної прогностичної спрямованості.

Прогноз у країнознавстві, як конкретне передбачення стану певного явища в майбутньому на основі спеціального наукового дослідження, набуває у XXI ст. особливого значення, тому що конкретна цінність правильного, науково обґрунтованого передбачення у сфері міждержавних відносин стрімко зростає. Вміння передбачати ситуацію з урахуванням усезростаючої кількості різновекторних чинників стає головним і найдорожчим «товаром» аналітиків у країнознавстві [3].

Об'єктом вивчення країнознавства є країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні регіональні та глобальні угрупування.

Очевидно, що країни і регіони світу вивчає не лише країнознавство. Країни і регіони світу є об'єктом вивчення також і історії, і географії, і філософії, і культурології, суспільствознавства, соціології, геології та безлічі інших наук і навчальних дисциплін. Кожна з них досліджує лише певну складову об'єкта, тобто його конкретні властивості, явища, процеси і відношення. туризм індонезія географічний природний

Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле на світовій політичній арені.

Отже, на відміну від інших наук і навчальних дисциплін, які цікавляться лише певними аспектами діяльності країн, країнознавство інтегрує в собі універсальні знання про країни, відображаючи цілісну картину буття основних одиниць соціально-політичної організації світу [5].



2. ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В Індонезії

2.1 Географічне положення

Індонезія - найбільший архіпелаг земної кулі, що знаходиться в Південно-Східній Азії і складається з довгого ланцюга більш ніж 13600 островів з гористим ландшафтом. Найбільшими є Суматра, Ява, південний Борне о. Сулавесі і західна частина острова Нова Гвінея. Острови, що поросли лісом, розташовані на Тихо океанічному хребті, знаменитому своїми вулканами. Через безліч вулканів, що знаходяться на островах, геологи називають цю нестабільну частину земної кори "тихо океанською лінією вогню".

В Індонезії траплялися найдужчі виверження вулканів у світі. Руйнування острова Кракатау в 1883 році було самим страшним виверженням у світовій історії.

Площа Індонезії складає 1905 тисяч км2. Столиця - Джакарта, 24 провінції і дві особливі адміністративні одиниці [6].

2.2 Природні передумови

2.2.1 Геологія

Тектонічна структура Індонезії унікальна і складна, оскільки острови розташовані на стику трьох найбільших тектонічних плит на Землі. Це створило надзвичайно різноманітне довкілля, загальними елементами якого є висока сейсмічна і вулканічна активність, близькість до моря та вологий екваторіальний клімат.

Найбільші острови Індонезії оточені мілиною і кораловими рифами та характеризуються безліччю вулканічних гір, що вкриті густими вологими екваторіальними лісами. Тут часто трапляються болота. Найбільшу площу обробленої землі займають посіви рису, який вирощують на гірських насипах.

Калімантан, третій за площею острів у світі, має горбисту місцевість, проте рідко вищу ніж 1700 метрів, а висота більшості островів не перевищує 300 метрів над рівнем моря. Індонезійська частина Борнео займає три четвертих острова. Тут простягається головна гірська система приблизно з північного сходу на південний захід. У ній розташована найвища вершина острова -- г. Кінабалу (4125 м) в Малайзії.

Острів Суматра розташований в західній частині лінії рідконаселених невулканічних островів. Суматра має витягнуту форму довжиною 1600 км і тягнеться із північного заходу на південний-схід. Острів за рельєфом можна поділити на чотири головні частини: вузьку рівнинну вздовж заходу; гірську, яка тягнеться по всій довжині острова біля західного краю; внутрішню невулканічну; та широку смугу низовин, що має ширину 240 км та висоту менше 30 метрів над рівнем моря, займає східну частину острова.

Острів Ява є близько 1060 км завдовжки та 200 км завширшки. Тут відмінності за рельєфом не такі виразні, як на Суматрі. Острів можна розділити на п'ять широтних фізико-географічних районів: 1) невеликі вапнякові плато, що простягаються біля південного узбережжя; 2) території, на яких розвинуті карстові явища, що ускладнює умови проживання; 3) пояс вулканів у центральній частині, куди входять 55 активних конусів і 22 вулкани, виверження більшості з яких відбувалися порівняно недавно; 4) алювіальний пояс на півночі.

Гірські породи на Яві переважно вулканічні (темно-сірого кольору, що складаються головним чином з олігоклазу та польового шпату), водночас ріоліти домінують на Суматрі, граніти на островах Ріау, осадові породи на Калімантані та Папуа.

Вирубування лісів і перетворення їх на землеробські території стали причиною прискореної деградації ґрунтів. Постійні високі температури та велика кількість атмосферних опадів формують промивний водний режим, що спричиняє вимивання поживних речовин з ґрунтового профілю і виснаження ґрунтів. На територіях, вкритих густими екваторіальними лісами, ґрунти захищені лісовим циклом: коли рослина помирає, вона швидко розкладається, даючи поживні речовини для росту нових рослин. Хоча такі ґрунти здатні підтримувати багату природну рослинність, вони не можуть забезпечувати високу врожайність сільськогосподарських культур після вирубки лісів.

Найродючішим в Індонезії є вулканічний попіл, який переноситься вітром, а також наноситься річковими потоками[2].

Отже, геологія Індонезії є сприятливою для туризму.

2.2.2 Клімат

На клімат в Індонезії впливає насамперед географічне розташування, а саме близькість екватора. Індонезія розташована в екваторіальному кліматичному поясі, тобто тут високі цілорічні температури. Найвищі температури вздовж узбережжя від 23 до 31 °C впродовж року. Рельєф також впливає на клімат, оскільки спостерігається падіння температури з висотою. Тому на висоті близько 600 метрів температури помірні. Тільки три вершини в Індонезії в горах Маоке на Новій Гвінеї є вищими від снігової лінії, тобто тут зберігаються льодовики.

Денна різниця температур в Джакарті щонайменше в п'ять разів більша ніж різниця між температурами січня і липня. Найвища зареєстрована в Джакарті температура 37 °C, найнижча -- 19 °C.

На більшості території Індонезії впродовж року випадає дуже багато опадів, найбільше в період з січня до березня. На території від центральної Яви до Австралії наявний також посушливий сезон (з червня до жовтня), впродовж якого на островах Тимор і Сумба випадає дуже мало опадів. Найбільше опадів випадає в гористих районах Суматри, Калімантану, Целебесу та Папуа (близько 2000 мм). У східній частині Яви, Балі, південного та центрального Целебесу і Тимору випадає від 1500 до 2000 мм опадів, на Малих Зондських островах кількість опадів не перевищує 1500 мм.

Отже, клімат Індонезії є досить сприятливий для розвитку туризму!

2.2.3 Водні ресурси

Річок в Індонезії багато, але їх протяжність невелика. Найбільша річка -- Капуас протікає на о. Калімантан.

Більшість річок повноводні упродовж всього року. Сезонні коливання стоку спостерігаються на територіях з мусонним кліматом. У вологий сезон ріки часто виходять з берегів, у сухий -- міліють, а деякі пересихають.

Річки Індонезії мають багатофункціональне значення. В умовах бездоріжжя вони служать засобами сполучення, використовуються для сплаву лісу, для зрошення й вилову риби. Гідроенергетичні ресурси, за різними оцінками, становлять від 10 до 15 млн. кВт.

Річки приносять і стихійні лиха при розливах під час дощів. Особливо небезпечні бурхливі повені -- банджари. Для захисту стихії вздовж берегів багатьох рік споруджують дамби.

Багаточисельні озера невеликі. Найбільше -- озеро Тоба на Суматрі.

Любителі підводного світу також спрямовуються в Індонезію. Розмаїття тропічних риб, коралів і інших морських мешканців і рослин можна побачити біля берегів островів Гілі-Тепеконг, Нуса Пеніда, Менджаган, Нуса-Лембоганг та інших.

Мабуть, найяскравіша природна пам'ятка Індонезії - це озера на острові Флорес. Вони розташовані в кратері згаслого вулкана і вражають своїми кольорами. Два з них пофарбовані в різні кольори зеленого, вони носять поетичні назви - Озеро юнаків і дівчат і Озеро зачарованих людей. Але самий загадковий вигляд має третє озеро, його вода має зловісний чорно-червоний колір. Щорічно сюди приїжджають тисячі туристів, щоб оглянути ці дивовижні озера.

2.2.4 Флора і фауна

Рослинність. Велика частина площі І. -- низовини і схили гір до висоти біля 1300--1500 м-код -- покрита вологим вічнозеленим екваторіальним лісом. Основні деревні породи цього типа лісу -- фікуси, діптерокарпові (двохкрилоплодні), расамала, пандануси, хлібне дерево, а також пальми, деревовидні папороті, бамбук. У поясі між 1300--1500 м-коду і 2600--3000 м-код поширені гірничо-тропічні ліси, в яких переважають вічнозелені (вічнозелені дуби), широколистяні (дуб, бук, каштан) і хвойні (подокарпус) породи. Вище за 2600--3000 м-код -- нагірне кріволісся, чагарники чагарників і трав. На Ю.-В.(південний схід) основні типи рослинності -- листопадні тропічні ліси (дерево тика, казуаріни) і савани (часто як вторинна формація) з трави аланг-аланг і дикого цукрового очерету. На низьких, пологих берегах, особливо на Суматрі, на Калімантані і в Західному Іріане, розвинені мангрові чагарники.

Тваринний світ. Велика частина території І. відноситься к Малайській підобласті Індо-малайської зоогеографічної області, Західний Іріан, Молуккські і деякі з Малих островів (Тимор і ін.) Зондських -- до Папуаській підобласті Австралійської області. Сулавеси інколи виділяють в Целебесську підобласть Індо-малайської області. Найбільш характерні тварини західної частини І.: мавпи -- орангутанг (Калімантан, Суматра), гібони; носороги -- однорогий і дворогий; слон; малайський ведмідь (Суматра і Калімантан); чепрачний тапір (Суматра); бик бантенг; фазан аргус; птиця-носоріг; папуги; крокодили -- гребенястий (до 7 м-код ) і т.д.; змії -- кобра, удав, сітчастий пітон; крупні ящірки варани. Для східної частини І. типові сумчасті, особливо куськуси (поширені до Сулавесі включно), плодоїдні кажани -- крилани, райські птиці, папуги какаду. У всій І. багаточисельні комахи, що відрізняються великими розмірами і красою забарвлення (особливо метелики). У морях водяться леткі риби, тунці, меч-риби, парусники, сардини, скумбрії: в береги -- яскраво забарвлені риби коралових рифів, мулисті стрибуни мангрових чагарників і багато ін. Серед прісноводих риб всілякі коропові, соми і карпозубі[7].

Флора і фауна Індонезії є різноманітною таким чином вона притягує туристів, а також сприяє розвитку різних видів туризму.

2.3 Соціально-економічні передумови

Політична характеристика Індонезія - унітарна республіка президентського типу. Основним законом держави є конституція, прийнята в 1945 році. Конституція 1945 року скасована в 1950 році, була відновлена в 1959 році і в даний час діє з низкою поправок, основні з яких були прийняті в 1998, 1999 і 2001 роках.

Основні інститути індонезійської державності були сформовані в перші роки незалежного розвитку країни. Разом з тим, значні зміни в правову основу їх функціонування були внесені в ході масштабних ліберально-демократичних перетворень кінця 1990-х -- початку 2000-х років. Ці зміни здійснювалися як шляхом внесення згаданих поправок до конституції, так і прийняттям пакету правових актів, відомих в Індонезії як «Політичні закони».

Основними підсумками реформ стали відхід збройних сил від політичної діяльності, введення в країні реальної багатопартійності і прямих президентських виборів і підвищення ролі законодавчих органів влади. Вищий законодавчий орган Індонезії - Народний консультативний конгрес (збирається один раз на п'ять років). Поточними законодавчими питаннями займається парламент - Рада народних представників ( 550 місць). Депутатами Народного консультативного конгресу є всі депутати Ради народних представників, а також ще 195 депутатів, які обираються непрямим голосуванням. Депутати Ради народних представників обираються на 5 років за пропорційно - обліковій системі в багатомандатних округах. Глава держави і уряду - президент.

Індонезія розташовується на безлічі островів, розкиданих на багато тисяч кілометрів. Це добре сприяє на розвиток туризму. Країна ділиться на 33 провінції (включаючи два мегаполіса), які класифікують по шести адміністративним регіонам. Провінції Індонезії управляються губернатором, який з 2005 вибирається безпосередньо населенням. Два мегаполісу - Джакарта і Джок'якарта - володіють особливим статусом, прирівняним також до провінції.

2.4 Політичні передумови

Для відвідування Індонезії на термін до 30 днів громадянам України можна отримати візу після прибуття в міжнародний аеропорт.

* Для оформлення візи на кордоні необхідні наступні документи:

- закордонний паспорт, термін дії якого складає не менше шести місяців на момент в'їзду в країну. У паспорті повинна бути як мінімум одна чиста сторінка для вклеювання візового стікера;

- зворотні квитки або квитки в третю країну;

- підтвердження броні готелю або доказ наявності достатніх коштів для перебування в країні.

* Візовий збір складає $ 25. Оплата здійснюється в доларах США або в індонезійських рупіях.

* Дітям до 9 років, якщо дитина вписана в паспорт батьків, віза відкривається безкоштовно. Діти старше 9 років оплачують повну вартість візи незалежно від того, вписані вони в паспорт батьків або мають власний закордонний паспорт.

* Для відвідування провінції Іріан - Джая необхідний спеціальний дозвіл 'Surat Jalan', яке видає організація Dinas Intel Pam Pol MABAK у Джакарті або регіональні відділення поліції в Біак і Джайпурі. Отримання дозволу займає пару днів.

* Володарям карти APEC Business Travel Card віза до Індонезії не потрібна. Карту необхідно мати при собі.

* Дозволено ввозити безмитно ( особам старше 18 років):

- спиртні напої в обсязі не більше 2 літрів;

- тютюнові вироби: сигарети ( до 200 штук ), або сигари (не більше 50 штук), або тютюн у кількості не більше 100 грам;

- парфуми або туалетна вода в кількості, потрібній для особистого користування;

- подарунки та сувеніри вартістю, що не перевищує $ 250 на людину або $ 1000 на сім'ю;

* Ввезення в країну іноземної валюти не обмежується, але суми, що перевищують $ 11000, підлягають декларації. Що ж стосується ввезення національної валюти, то вона вся підлягає обов'язковій декларації та не повинна перевищувати суму в 50 тис. рупій.

* Декларуванню підлягають: фотоапарати, відеокамери, портативні радіоприймачі, аудіоплеєри, магнітофони, біноклі та спортивне обладнання, інакше потім їх складно буде вивезти з країни.

* Заборонено ввозити і вивозити з Індонезії:

- зброя та вибухові речовини, військову амуніцію;

- китайські ліки;

- рідкісних птахів і тварин;

- речі, що мають історичну та культурну цінність, але не мають спеціального дозволу на вивезення.



3. ТУРИСТИЧНО КРАЇНОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА Індонезії

3.1 Загальна характеристика розвитку туризму

Розвиток масового міжнародного туризму сприймається в індонезійському суспільстві неоднозначно. Особливо це стосується залучення сакральних пам'яток до туристичного використання, яке супроводжується суперечками, скандалами і навіть терористичними актами. Найбільше нарікань викликають західні туристи, які мало знайомі із буддійською чи індуїстською культурою окремих районів країни й інколи ображають своєю поведінкою релігійні почуття.

Індонезія - неповторний культурний світ, який утворився шляхом взаємодії чотирьох світових релігій: християнства, ісламу, буддизму й індуїзму. 250-300 етнічних груп, об'єднаних в одну державу із населенням понад 240 млн осіб, живуть більше ніж на 17 тис. островів, мають власні мови чи діалекти. На одному острові живуть переважно мусульмани (Ява), на іншому - індуси (Балі), на третьому - християни (північ Сулавесі).

Розвиток масового міжнародного туризму сприймається в індонезійському суспільстві неоднозначно. Особливо це стосується залучення сакральних пам'яток до туристичного використання, яке супроводжується суперечками, скандалами і навіть терористичними актами. Найбільше нарікань викликають західні туристи, які мало знайомі із буддійською чи індуїстською культурою окремих районів країни й інколи ображають своєю поведінкою релігійні почуття аборигенів.

Острів Балі користується найбільшою популярністю серед туристів. Тут розташовані численні сучасні готелі, у розпорядженні яких знаходяться чудові пляжі. На острові відкриті для відвідування давні храми індуїстів, Парк птахів, Парк рептилій.

На острові Ява зберігся найбільший у світі буддійський храмовий комплекс VІІІ ст. - Боробудур - місце паломництва і масового туризму. Це - монументальна будова, заввишки 35 м. У нижній частині він складається з галерей, що утворюють шестиступінчасту квадратну в плані піраміду. На трьох верхніх круглих терасах, навколо великої центральної ступи (дагоби), розміщені 72 маленькі ступи. Сходи посередині кожного боку піраміди ведуть на вершину. Мури нижніх терас прикрашені різьбленими реалістичними, високохудожніми барельєфами на теми буддійських легенд.

Неподалік Боробудура розташований царський палац Рату Боко і комплекс буддійських та індуїстських храмів Прамбанан. Між унікальних споруд найбільшою популярністю серед туристів користується храм Лара Джонгранг, зведений на честь бога Шиви.

Суматра - "рай" для любителів природи й екологічного туризму. На них чекають екваторіальні ліси, вулкани, водоспади, гарячі сірководневі джерела, спеції, які ростуть прямо над головою. Тут розташовано ряд національних парків та заповідників. Широко відомий парк відпочинку Ганнінг. Туристів сюди приваблює можливість здійснення трекінгу гірськими лісами, а також відвідування центру реабілітації орангутангів.

Популярною туристичною дестинацією Індонезії є національний парк Комодо, який розкинувся у центрі архіпелагу на 603 км2 суходолу і 1 214 км2 морських вод. Парк включає три головні острови - Комодо, Рінка, Падар і численні дрібні острівки.

У туристів, які відвідують Індонезію, великим попитом користується продукція народних промислів: срібні, керамічні та плетені вироби, предмети художнього різьблення по кістці, сувеніри з дерева і пір'я[8].

3.2 Просторова характеристика розвитку туризму в країні

Індонезія цікава численними культурними та історичними пам'ятками, а також різноманітними і надзвичайно «густонаселеними» національними парками.

Суматра - п'ятий за величиною острів світу з сотнями кілометрів пляжів з темного піску, десятками найчистіших гірських озер і руїнами стародавніх храмових комплексів . Відомі пам'ятки: вулканічне озеро Тоба , королівські могили і палац на острові Самосир, палац Істана, мечеть Месджід - Райян і військовий музей « Букіт - Барісан » у Медані. У північній частині Суматри знаходиться найбільший заповідник країни Гунунг - Лесер, де мешкають рідкісні носороги, тигри, дикі бики і орангутанги.

Калімантан ( Борнео) - третій найбільший острів на планеті. Це не тільки місце проживання племені даяків, знаменитих « мисливців за головами», але і дивовижний « заповідник часу »: і природа, і життєвий уклад тут залишилися в точності тими ж, що й сотні років тому. Відпочиваючи на Калімантані, обов'язково варто відвідати село Мелак з садом орхідей, «річковий місто» Понтіанак, відправитися по річкових маршрутах в районі Муар і Мунтай.

А також: полювання на китів і «триколірне» озеро Келі-Мату на острові Флорес, гонки на биках на острові Мадура, поєдинки вершників на острові Сумба, стрибки через двометрову кам'яну колону на Ніас, заповідники з варанами (найбільшими рептиліями планети) на островах Комодо і Рінка. На архіпелазі є кілька серфінг - сайтів з світовим ім'ям, і осідлати тутешні хвилі вважають за честь багато серферів. Особливо багато шансів зустріти їх на пляжі Пленгкунг ( східне узбережжя Яви ), хвилі якого визнані самими« довгограючі» на планеті: опинившись на верху бірюзового рулону води , можна довго ковзати до берега, насолоджуючись видом з висоти 5-7 метрів. Західний берег Яви може похвалитися містечком Сімайя - Біч, довжина хвилі на якому також немаленька - 100-200 м залежно від сезону. Дюжина прекрасних серфінг - пляжів розсипана по узбережжю архіпелагу Ментаваї, на захід від Суматри. Нарешті, вдосталь посерфити можна в прибережних водах острова Бинтан (архіпелаг Ріау ) і в секретному райському куточку любителів дошки - Танжунг - Сетіа - Біч у західному Лампунзі.

Пляжний відпочинок Найпопулярнішим місцем відпочинку на архіпелазі є острів Балі. Багато туристів, при замовленні туру, навіть думають, що Балі це острівна країна, але ніяк не Індонезія. Тут знаходяться шикарні курорти , а кожну лагуну оточують вологі тропічні ліси, що піднімаються по схилах вулканів. Практично всі пляжі острова муніципальні, але лежаки і парасольки видаються безкоштовно, так як, в основному, їх прокат вже включений у вартість проживання. Пляжі піщані, на південному сході Балі пісок вулканічний, чорний.

Проблемою індонезійської прибережної зони є досить сильні припливи і відливи, які відзначаються два рази на добу, в готелях надається інформація про час початку і закінчення даного явища. Курорт Кута - відносно дешевий, він підходить для молодіжного відпочинку, тут розташовано безліч барів і дискотек.

На території Індонезії розташована більше 500 вулканів і 200 з них діючі. Найвідомішим вулканом вважається Кракатау, який розташований в Зондській протоці між островами Суматра і Ява. У 1883 році, в результаті його виверження, загинули десятки тисяч людей і був зруйнований цілий острів . Зараз на його місці росте новий вулкан Анак Кракатау (дитя Кракатау), проте, до нього наближатися не можна через постійні вивержень. Індонезійські вулкани - прекрасне місце для трекінгу (піший похід).

Природа Індонезії надзвичайно красива і загадкова. Непрохідні джунглі, що покривають схили гір, стали місцем проживання величезної кількості тварин, птахів і комах. У країні більше 35 Національних парків. У Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включено парки: Уджунг - Кулон ( Західна Ява), Koмодо ( Комодо ), Лоренц ( Іріан Джая, острів Нова Гвінея ), а також парки проекту "Спадщина тропічних лісів Суматри " - Національний парк Керінчі - Себлат ( Центральна Суматра ), Національний парк Гунунг - Лесер (Північно-західна Суматра) і Національний парк Букіт Барісан Селатан (Південна Суматра). Інші природні парки - Сіберут (Західна Суматра), Танджунг - Путінг (Центральний Калімантан ), кутати (Східний Калімантан, Міру Бетірі (Східна Ява), Алас Пурва ( Південно-Східна Ява) . Єдиний національний парк на острові Балі - Барат - відомий своїм різноманіттям рослин і тварин. У цілому, Балі - рай для вивчення лісових екосистем: у Таман - Бурунг розташований Парк птахів, у Деса - Таро - Парк слонів, а в Таман купу - купу - Парк метеликів.

На острові Суматра близько 10 найчистіших озер, у тому числі і найбільше вулканічне озеро південно-східній Азії - Тоба площею 1775 кв. км. У північній частині Суматри знаходиться найбільший заповідник країни - Гунунг - Лесер , що охороняє місця проживання рідкісного суматранського носорога, тигрів, диких биків і орангутанга, а також реліктові гірські ландшафти та унікальні відслонення гірських порід. Весь заповідник являє собою прекрасні джунглі, в самому серці яких розташувався Реабілітаційний центр для орангутангів Бохорок.

У заповіднику Бербак живе одна з найбільших популяцій тигра. На острів Калімантан варто відвідати Національний парк Танджунг Путінг, який є місцем проживання різноманітної фауни і флори: крокодилів, орангутангів і мавп. На острові Комодо ( між островами Флорес і Сумбава ) знаходиться відомий заповідник, місце проживання " Коммодорські дракона" ( варана ) - самий крупній рептилії планети.

У туристів, які відвідують Індонезію, великим попитом користується продукція народних промислів: срібні, керамічні та плетені вироби, предмети художнього різьблення по кістці, сувеніри з дерева і пір'я.



4. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В Індонезії

В Індонезії існують різноманітні підходи до створення та функціонування органів регулювання індустрії туризму. Це пояснюється специфікою соціально-економічних та політичних умов розвитку окремих районів, рівнем значущості та масштабами туризму в національній економіці, рівнем розвинуто сні ринкових відносин.

В країні розробляються спеціальні державні програми стимулювання туризму, які передбачають прямі субсидії або пільги, збільшення бюджетних асигнувань на розвиток інфраструктури.

Для розвитку туризму в цій країні необхідно:

· Розробляти стратегічні програми розвитку туризму;

· Застосовувати сучасні інформаційні технології;

· Визначити найбільш перспективні види туризму;

· Маркетингова, рекламно-інформаційна діяльність;

· Створення національного туристичного продукту;

· Створення національного туристичного Інтернет-порталу[1].

Уряд країни прагне розвивати туристичну інфраструктуру острова, залучаючи нові категорії туристів. Крім того влада планує побудувати новий міжнародний аеропорт в провінції Джембрана на заході Балі. У березні 2010 року міністерством туризму Індонезії представило план розвитку туристичної галузі на період з 2010 по 2014 роки. У 2010 році безпосередньо на острів Балі планується залучити не менше 2,1 млн. туристів. Директор з маркетингу туристичного представництва країни відзначає, що Індонезія в змозі приймати 10 млн. туристів. У 2011 році прийняли - 7,1 млн., в 2012 - 7,5 млн., в 2013 - 8 млн., в 2014 - 8,5 млн. чоловік. Уряд Індонезії прийняв ряд кроків для стимулювання турпотоку. Влада розраховує, що це допоможе збільшити кількість російських туристів на 30%.

Не применшуючи роль антропогенних рекреаційних ресурсів та туристичної інфраструктури, слід констатувати, що розвиток туризму на територіях прибережних дестинацій визначається якістю природно-ресурсного потенціалу. Морський та узбережний туризм заснований на унікальному поєднанні природних ресурсів на межі суші та моря, таких як пляжі та насичене йодом морське повітря, сонце й контрастні ландшафти узбережжя, біологічне різноманіття підводного світу й унікальні природні об'єкти в прибережній зоні.

Зниження якісних характеристик природних ресурсів і довкілля є серйозною загрозою розвитку для морського туристичного бізнесу, оскільки дуже негативно позначається на привабливості прибережних дестинацій. Тому має бути місце збалансованість при використанні природних ресурсів, що сприятиме їх збереженню, залученню великої кількості відпочивальників на території дестинацій задля підтримки й розвитку туристичного бізнесу та супутніх видів діяльності. Перспективу подальшого дослідження пов'язуємо з аналізом особливостей розвитку туризму на узбережжях морів та океанів в різних країнах і регіонах світу.



Висновки

Наявність таких сприятливих умов та ресурсів пояснюється теплим екваторіальним кліматом, різних ландшафтів, які характерні для розвитку природоохоронних територій. Географічне острівне положення Індонезії дозволяє розвиток серфінгу, яхтингу, дайвінгу, пляжного відпочинку та СПА-терапії. Різноманітність та багатий вибір архітектурних та культурно-історичних пам'яток, споруд, храмів сприяє розвитку релігійного та пізнавального туризму. Індонезія має унікальну ісламську культуру, що притягує туристів із всього світу та робить країну одною із перших лідерів по релігійному туризму в регіоні.

Індонезія вважає релігійний туризм одним з тих видів який буде активно розвиватися в майбутньому, тому і запроваджує різні програми з його становлення та розвитку.

Влада країни має намір не просто ввести галузь ісламського туризму, але і зробити його успішним і прибутковим. Завдяки туризму все, що має галузь, в тому числі і послуги, і інфраструктура, вдасться гармонійно поєднати з цінностями дивовижної ісламської культури.

В Індонезії добре розвинена інфраструктура туризму, а саме індустрія розміщення та харчування. Готелі в основному 3-4*, але звичайно є і дорогі, фешенебельні готелі 5*.

Індустрія харчування не залишить нікого байдужим. Тут представлені найрізноманітніші страви з національної кухні.

Населення в Індонезії дуже віруюче та привітливе, але не стоїть користуватися цим та порушувати їхні правила та закони. До цього труба відноситися серйозно та з повагою і тоді відпочинок саме в Індонезії запам'ятається назавжди.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Сапрунова В. Туризм: еволюція, структура, маркетинг. - М., 1997

2. Геологія Індонезії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Індонезія

3. Євдокименко В.І. Регіональна політика розвитку туризму. -- Чернівці: Прут, 1996

4. Квартальнов В. А. Туризм. -- М.: Финансы и статистика, 2000

5. Макарчук В. С. Історія держави і права зарубіжних країн -- Київ: Атіка, 2004

6. Індонезія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/

7. Флора і Фауна [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://vseslova.com.ua

8. Смаль І.В. Туристичні ресурси світу -- Ніжин: Видавництво Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, 2010. - 336 с.

Размещено на Allbest.ru

...