Ефективність навчання гімнастичних вправ школярів молодших класів при різних режимах їх виконання

Особливості формування рухових навичок у школярів молодших класів. Оптимальні співвідношення кількості підходів та повторень у підході, інтервалу відпочинку у період навчання акробатичних вправ та гімнастичних опорних стрибків на уроках фізичної культури.

Рубрика Спорт и туризм
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.02.2018
Размер файла 23,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність навчання гімнастичних вправ школярів молодших класів при різних режимах їх виконання

Вступ

школяр руховий фізичний гімнастичний

У сучасних умовах зниження рухової активності школярів, низькій опірності їх організму до захворювань постає проблема оптимізації фізичного виховання дітей і підлітків (В.К. Бальсевич [1], Т Ю. Круцевич, Г.В. Безверхня [12], О. М. Худолій, О.В. Іващенко [35]). На ефективність фізичного виховання впливає співвідношення процесів навчання фізичних вправ та розвитку рухових здібностей. Розвиток рухових здібностей є ефективним, якщо вони стають складовою засвоєних рухових навичок (А. М. Шлемін [38], М. М. Боген [3], В. І. Лях [15], О. М. Худолій [26, 27, 28, 30], О.М. Худолій, С.С. Єрмаков [29], Д.Т Мірошниченко [17]).

У дослідженнях О.В. Іващенко [10], Д.Т. Мірошниченко [17] розглянута методика навчання фізичних вправ шкільної програми. У роботах О.М. Худолія [28, 30], О.М. Худолія, С.С. Єрмакова [29] обґрунтовані закономірності формування рухових навичок у юних гімнастів. Для учнів молодших класів запропоновані технологічні підходи до навчання легкоатлетичним, гімнастичним, акробатичних вправ і лазінню по канату (А. А. Зданевич [9], Д.Т. Мірошниченко [17], В. Рибалко [21], О.М. Худолій [27], О.В. Іващенко [10]).

Встановлено, що ефективність навчання підвищується, якщо використовуються методи програмованого навчання (А.И. Берг, И.И. Тихонов [2], В.П. Голубєв [4], А.М. Шлемін [38], Ж.К. Холодов, П.Н. Хломенюк [22], А.Н. Лапутін [13], П.К. Петров, [18, 19, 20], О. М. Худолій [27, 28], О. В. Іващенко [10]) та враховуються режими чергування виконання вправ і відпочинку (О. М. Худолій [23], О. В. Іващенко [11], В. І. Мірошниченко [16], О.М. Худолій, О.В. Іващенко [31, 35]).

Одним з методів вивчення особливостей формування рухових навичок у дітей і підлітків є моделювання, концепція якого викладена у роботах О. М. Худолія [26], А.О. Лопатьєва [14], С.В. Дмитриева [5], Milic, M., Milavic, B., & Grgantov, Z. [43], О. М. Худолія, О. В. Іващенко [31, 35], С.С. Єрмакова [6, 7, 8], О.М. Худолія, С. С. Єрмакова [29], Ivashchenko O.V., Khudolii O.M., Yermakova T.S., Pilewska W., Muszkieta R., Stankiewicz B. [40], Ivashchenko O.V, Yermakova T.S., Cieslicka M., Sukowska H. [41], Khudolii O.M., Iermakov S.S., Prusik K. [42], Adashevskiy V. M., Iermakov S. S. [39].

У роботах О.М. Худолія, О.В. Іващенко [31, 35] вивчався рівень навченості фізичних вправ і його динаміка. Для встановлення закономірностей про-Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи -- визначити особливості формування рухових навичок у школярів молодших класів.

Методи й організація дослідження. У роботі використані аналіз й узагальнення даних наукової та методичної літератури, загально-наукові методи теоретичного рівня: аналогія, аналіз, синтез, абстрагування, індукція. Також загально-наукові методи емпіричного рівня: спостереження, тестування, експеримент.

У процесі постановки дослідження використані концептуальні підходи до планування експерименту в дослідженні ефективності процесу навчання й розробки моделей навчання, які були обґрунтовані в роботах О.М. Худолія і Т.В. Карпунець [24], О.М. Худолія та О.В. Іващенко [31, 35], О.М. Худолія [26]. У дисертаційних роботах О.М. Худолія [28], О.В. Іващенко [11], В.І. Мірошниченко [16] визначено, що управління процесом навчання буде більш ефективним при визначенні режимів навчання на основі регресійних моделей за результатами повного факторного експерименту (ПФЕ) типа ПФЕ 2к.

У дослідженні були використані плани факторного експерименту типу ПФЕ 23 (табл. 1). Досліджувалися рухові режими навчання: перекиду вперед (школярі 1--2 класів); стрибка ноги нарізно через коня у ширину (школярі 3 класу); стрибка зігнувши ноги через козла у ширину (школярі 4 класу). Метою ПФЕ було оптимізувати режими навчання та визначити на основі аналізу рівнянь регресії особливості формування рухових навичок школярів 1--4 класів.

У педагогічному експерименті вивчався вплив кількості підходів (Xj), кількості повторень в підході (х2) та інтервалів відпочинку (x3) на зміну приросту рівня навченості вправам школярів 1--4 класів.

У процесі навчання гімнастичних вправ у кожному занятті оцінювався альтернативним методом рівень навчености («виконав», «не виконав»), розраховувалася вірогідність виконання вправи (p = n/m, де n -- кількість успішно виконаних спроб, m -- загальна кількість спроб). Аналізувався приріст рівня навченості гімнастичних вправ.

У навчанні дітей молодшого шкільного віку використовувався метод алгоритмічних розпоряджень. Перехід до наступної вправи здійснювався після трьох успішних спроб. У 1--4 класах вивчалися перекид уперед, стрибок через козла ноги нарізно і зігнувши ноги [10, 36,].

Навчання перекиду уперед проводилося у 1--2 класах. Техніка виконання. Кувирок уперед -- рух тіла уперед з повним обертом з послідовна дотиканням плечима і спиною до підлоги. Кувирок уперед виконується з положення упору присівши, потрібно поставити руки уперед на 30--40 см від носків ніг і (спираючись на руки) розігнути ноги. Сильно згинаючи спину і опускаючи голову на груди впасти уперед, згинаючи руки. Утримуючи падіння, м'яко впертися шиєю в лопатками, швидко згрупуватися і зробити перекат уперед.

Навчальні завдання:

1. З положення сидячи на підлозі в групуванні перекат назад і повернення у вихідне положення.

2. З упору присів перекат назад в групуванні і повернення у вихідне положення.

3. З упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в сід ноги нарізно.

4. З упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в сід в групуванні.

5. З упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в упор присівши.

6. З упору присівши кувирок уперед.

7. З основної стійки кувирок уперед.

8. Три кувирки уперед в зручному темпі.

Опорний стрибок ноги нарізно через коня в ширину (3 клас). Навчальні завдання:

1. З опору лежачи поштовхом ніг перейти в упор стоячи ноги нарізно і швидко випрямитися.

2. З 2--3 кроків розбігу вскок в упор присівши і зіскок ноги нарізно.

3. З 2--3 кроків розбігу стрибок в упор стоячи зігнувшись ноги нарізно на коні з ручками і зіскок прогнувшись.

4. З присіду на коні стрибок ноги нарізно через коня або козла, який стоїть упереді.

5. Стрибок ноги нарізно через коня з ручками у ширину з місця.

6. Стрибок ноги нарізно через козла у довжину.

7. Стрибок ноги нарізно через козла в довжину, але мостик на відстані 1 м від снаряду.

8. Те саме, але через коня в ширину.

Опорний стрибок зігнувши ноги через козла в ширину (4 клас). Навчальні завдання:

1. З упору лежачи одночасним поштовхом рук і ногами присід, руки уперед.

2. В упорі присів стрибки з опорою руками.

3. З розбігу 3 м вскок в упор присівши на козла і в темпі зіскок зігнувши ноги.

4. З упору присівши, руки на ліві, стрибок зігнувши ноги через гімнастичну лаву.

5. З 5--7 кроків розбігу стрибок зігнувши ноги через козла в ширину.

6. З 5--7 кроків розбігу стрибок зігнувши ноги через козла у ширину, але стрибнути якомога далі від снаряду.

7. Стрибок зігнувши ноги через козла у ширину, але з повногу розбігу.

8. З повногу розбігу стрибок зігнувши ноги через козла у ширину, але мостик на відстані 1 м.

У дослідженні прийняли участь, у кожній паралелі класів по 48 учнів, всього -- 172 учні.

Результати дослідження.

Результати факторного експерименту наведені в таблицях 2--3.

Таблиця 2 Регресійна залежність результатів приросту рівня навченості гімнастичних вправ від кількості підходів (х1), кількості повторень у підході (х2) та інтервалів відпочинку (х3) у школярів 1-4 класів

Клас

Кількість вправ

Рівняння регресії для кодованих перемінних

1. З положення сидячи на підлозі в групуванні перекат назад і повернення у вихідне положення.

Y = 0,45 + 0,108х1 + 0,078х3

2. З упору присів перекат назад в групуванні і повернення у вихідне положення.

Y = 0,57 -- 0,063х1х2

1

3. З упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в сід ноги нарізно

Y = 0,561 + 0,096х1 + 0,056х2

4. З упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в сід в групуванні

Y = 0,55 + 0,091х1

5. З упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в упор присівши

Y = 0,64 + 0,064х1

1. З положення сидячи на підлозі в групуванні перекат назад і повернення у вихідне положення.

Y = 0,504 + 0,071х2

2. З упору присів перекат назад в групуванні і повернення у вихідне положення.

Y = 0,658 + 0,095х2

2

3. З упору стоячи, ноги нарізно, кувирок уперед в сід, ноги нарізно

Y = 0,628 + 0,01х2

4. З упору стоячи, ноги нарізно, кувирок уперед в сід в групуванні

Y = 0,629 + 0,064х1

5. З упору стоячи, ноги нарізно, кувирок уперед в упор присівши

Y = 0,663 + 0,078х2

1. З упору лежачи, поштовхом ніг перейти в упор стоячи, ноги нарізно і швидко випрямитися

Y = 0,636 + 0,054х2

2. З 2--3 кроків розбігу вскок в упор присівши і зіскок, ноги нарізно

Y = 0,703 + 0,053х2 -- 0,08х3

3

3. З 2--3 кроків розбігу стрибок в упор стячи зігнувшись, ноги нарізно на коні з ручками і зіскок прогнувшись

Y = 0,711 + 0,069х2

4. З присіду на коні, стрибок ноги нарізно через коня або козла, який стоїть упереді

Y = 0,714 + 0,066х2

5. Стрибок ноги нарізно через коня з ручками в ширину з місця

Y = 0,663 + 0,06х2 -- 0,06х1х3

1. З упору лежачи, одночасним поштовхом рук і ногами присід, руки уперед

Y = 0,628 + 0,07х1 + 0,43х2

2. В упорі присів стрибки з опорою руками

Y = 0,613 + 0,055х1 + 0,075х2

4

3. З розбігу 3 м вскок в упор присівши на козла і в темпі зіскок зігнувши ноги

Y = 0,739 -- 0,061х1х2 + 0,061х1х2х3

4. З упору присівши, руки на лаві, стрибок зігнувши ноги через гімнастичну лаву

Y = 0,739 + 0,061х1

5. З 5--7 кроків розбігу, стрибок зігнувши ноги через козла в ширину

Y = 0,68 + 0,05х2 -- 0,06х1х2

Результати дисперсійного аналізу для ПФЕ 23, що вивчає залежність приросту рівня навченості гімнастичних вправ від кількості підходів (х1), кількості повторів у підході (х2) та інтервалів відпочинку (х3) у школярів 1--4 класів

Клас

Назва вправи

Рівняння регресії для кодованих змінних

х1

х2

хіх2

х3

х1х3

х2х3

х1х2х3

1

1. З положення сидячи на підлозі в групуванні, перекат назад і повернення у вихідне положення

57,42

0,77

1,98

29,84

3,1

6,08

0,77

2. З упору присів, перекат назад в групуванні і повернення у вихідне положення

15,45

28,47

49,29

5,04

0,31

0,70

0,70

3. З упору стоячи, ноги нарізно, кувирок уперед в сід, ноги нарізно

50,25

17,16

10,38

15,67

1,02

4,48

1,02

4. З упору стоячи, ноги нарізно, кувирок уперед в сід в групуванні

46,48

20,94

6,35

20,94

2,52

2,52

0,21

5. З упору стоячи, ноги нарізно, кувирок уперед в упор присівши

60,22

5,2

5,2

6,69

16,87

0,57

5,2

2

1. З положення сидячи на підлозі, в групуванні перекат назад і повернення у вихідне положення

10,53

40,69

1,01

10,53

19,05

1,01

17,14

2. З упору присів, перекат назад в групуванні і повернення у вихідне положення

0

78,35

1,35

4,39

10,63

0,86

4,39

3. З упору стоячи, ноги нарізно, кувирок уперед в сід ноги нарізно

12,36

77,25

0,43

2,36

0,19

6,95

0,43

4. З упору стоячи, ноги нарізно, кувирок уперед в сід в групуванні

51,37

21,5

0,49

3,33

0,49

10,44

12,34

5. З упору стоячи, ноги нарізно, кувирок уперед в упор присівши

3,12

61,32

18,44

7,72

3,12

3,12

3,12

3

1. З упору лежачи, поштовхом ніг перейти в упор стоячи, ноги нарізно і швидко випрямитися

23,82

26,2

23,82

1,71

8,85

15,43

0,12

2. З 2--3 кроків розбігу, вскок в упор присівши і зіскок ноги нарізно

12,27

18,72

0,04

43,48

4,24

16,98

4,24

3. З 2--3 кроків розбігу, стрибок в упор стоячи зігнувшись, ноги нарізно на коні з ручками і зіскок прогнувшись

7,26

60,9

7,26

2,43

0,18

14,67

7,26

4. З присіду на коні, стрибок ноги нарізно через коня або козла, який стоїть упереді

10,36

55,04

10,36

0,01

3,31

4,4

16,48

5. Стрибок, ноги нарізно, через коня з ручками в ширину, з місця

23,37

25,64

5,29

1,90

30,52

8,95

4,29

4

1. З упору лежачи, одночасним поштовхом рук і ногами присід, руки уперед

58,55

21,58

10,75

2,68

1,86

2,68

1,86

2. В упорі присів, стрибки з опорою руками

26,37

49,04

2,67

2,67

3,48

3,48

12,26

3. З розбігу 3 м, вскок в упор присівши на козла і в темпі зіскок зігнувши ноги

9,6

9,6

31,62

14,34

1,59

1,59

31,62

4. З упору присівши, руки на лаві, стрибок зігнувши ноги через гімнастичну лаву

73,04

10,98

10,98

0,27

0,27

0,76

3,68

5. З 5--7 кроків розбігу, стрибок зігнувши ноги через козла в ширину

9,85

23,32

33,58

9,85

9,85

11,42

2,09

На приріст рівня навченості школярів першого класу перекиду уперед першому завданню («з положення сидячи на підлозі в групуванні перекат назад і повернення у вихідне положення») позитивно впливає кількість підходів (Xj) та інтервал відпочинку (х3) (табл. 2). На приріст рівня навченості другому завданню («з упору присів перекат назад у групуванні і повернення у вихідне положення») негативно впливає взаємодія кількості підходів з кількістю повторень (XjX2). На приріст рівня навченості третьому завданню («з упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в сід ноги нарізно») позитивно впливає кількість підходів (Xj) та кількість повторень (х2). На приріст рівня навченості четвертому завданню («з упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в сід в групуванні») позитивно впливає кількість підходів (х3). На приріст рівня навченості п'ятому завданню («з упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в упор присівши») позитивно впливає кількість підходів (х3).

Таким чином, на ефективність процесу навчання школярів першого класу («перекиду вперед») позитивно впливає: збільшення кількості підходів до 12 раз; кількість повторень у підході коливається в межах 1--3 рази; інтервал відпочинку -- 60--180 с. У процесі навчання акцентується увага на кількості підходів.

На приріст рівня навченості школярів другого класу перекиду уперед (першому завданню «з положення сидячи на підлозі в групуванні перекат назад і повернення у вихідне положення») позитивно впливає кількість повторень у підході (х1). На приріст рівня навченості другому завданню («з упору присів перекат назад у групуванні і повернення у вихідне положення») позитивно впливає кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня навченості третьому завданню («з упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в сід ноги нарізно») позитивно впливає кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня навченості четвертому завданню («з упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в сід в групуванні») позитивно впливає кількість підходів (х1). На приріст рівня навченості п'ятому завданню («з упору стоячи ноги нарізно ку- вирок уперед впритул присівши») позитивно впливає кількість повторень у підході (х2).

Таким чином, на ефективність процесу навчання школярів другого класу «перекиду уперед» позитивно впливає: збільшення кількості повторень у підході до 3 раз; кількість підходів коливається в межах 6--12 раз; інтервал відпочинку -- 60--180 с. Акцентується увага на кількості повторень вправи в підході.

На приріст рівня навченості школярів третього класу опорному стрибку («ноги нарізно через коня у ширину») першому завданню («з упору лежачи поштовхом ніг перейти в упор стоячи ноги нарізно і швидко випрямитися») позитивно впливає кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня навченості другому завданню («з 2--3 кроків розбігу вскок в упор присівши і зіскок ноги нарізно») позитивно впливає кількість повторень (х2), негативно -- інтервал відпочинку (х3). На приріст рівня навченості третьому завданню («з 2--3 кроків розбігу стрибок в упор стоячи зігнувшись ноги нарізно на коні з ручками і зіскок прогнувшись») позитивно впливає кількість повторень (х2). На приріст рівня навченості четвертому завданню («з присіду на коні стрибок ноги нарізно через коня або козла, який стоїть упереді») позитивно впливає кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня навченості п'ятому завданню позитивно впливає кількість повторень (х2) і взаємодії кількості підходів з інтервалами відпочинку (х1х3).

Таким чином, на ефективність процесу навчання школярів третього класу опорному стрибку «ноги нарізно через коня у ширину» позитивно впливає: збільшення кількості повторень у підході до 3 раз; кількість підходів коливається в межах 6--12 раз; інтервал відпочинку -- 60--180 с. Акцентується увага на кількості повторень вправи в підході.

На приріст рівня навченості школярів четвертого класу опорному стрибку («зігнувши ноги через козла у ширину») першому завданню («з упору лежачи одночасним поштовхом рук і ногами присід, руки уперед») позитивно впливає кількість підходів (х1) та кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня навченості другому завданню («в упорі присів стрибки з опорою руками») позитивно впливає кількість підходів (х1) та кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня навченості третьому завданню («з розбігу 3 м вскок в упор присівши на козла і в темпі зіскок зігнувши ноги») позитивно впливає взаємодія кількості підходів з кількістю повторень у підході (х1х2) і взаємодія кількості підходів, кількість повторень у підході й інтервалу відпочинку (х1х2х3). На приріст рівня навче- ності четвертому завданню («з упору присівши, руки на лаві, стрибок зігнувши ноги через гімнастичну лаву») позитивно впливає кількість підходів (х1). На приріст рівня навченості п'ятому завданню («з 5--7 кроків розбігу стрибок зігнувши ноги через козла у ширину») позитивно впливає кількість повторень у підході (х2), негативно -- взаємодія кількості підходів з кількістю повторень у підході (х1х2).

Таким чином, на ефективність процесу навчання школярів четвертого класу опорному стрибку «зігнувши ноги через козла у ширину» позитивно впливає: збільшення кількості повторень у підході до 3 раз; кількість підходів коливається в межах 6--12 раз; інтервал відпочинку -- 60--180 с. Акцентується увага на кількості повторень вправи в підході та кількості підходів.

Результати дисперсійного аналізу для ПФЕ 23 наведені в таблиці 3.

На приріст рівня навченості школярів першого класу (перекиду уперед, першому завданню «з положення сидячи на підлозі в групуванні перекат назад і повернення у вихідне положення») впливає на 57,42% кількість підходів (х1) та на 29,84% інтервал відпочинку (х3) (табл. 3, рис. 1). На приріст рівня на- вченості другому завданню («з упору присів перекат назад у групуванні і повернення у вихідне положення») на 49,29% впливає взаємодія кількості підходів з кількістю повторень (х1х2), на 28,47% -- кількість по- 69вторів у підході 2), на 15,45% -- кількість підходів (х^. На приріст рівня навченості третьому завданню («з упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в сід ноги нарізно») на 50,25% впливає кількість підходів (х^, на 17,16% -- кількість повторень у підході (х2), на 15,67% -- інтервал відпочинку (х3). На приріст рівня навченості четвертому завданню («з упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в сід в групуванні») на 46,68% впливає кількість підходів (х3), на 20,94% -- кількість повторень у підході (х2), на 20,94% -- інтервал відпочинку (х3). На приріст рівня навченості п'ятому завданню («з упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в упор присівши») на 60,22% впливає кількість підходів (х3), на 16,87 -- взаємодія кількості підходів і інтервалу відпочинку (х^3).

Таким чином, на ефективність процесу навчання школярів першого класу «перекиду вперед» на 15-- 60% впливає: збільшення кількості підходів до 12 раз; кількість повторень у підході коливається в межах 1--3 рази; інтервал відпочинку -- 60--180 с. У процесі навчання акцентується увага на кількості підходів.

На приріст рівня навченості школярів другого класу (перекиду уперед, першому завданню «з положення сидячи на підлозі в групуванні перекат назад і повернення у вихідне положення») на 40,69% впливає кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня на- вченості другому завданню («з упору присів перекат назад у групуванні і повернення у вихідне положення») на 78,35% впливає кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня навченості третьому завданню («з упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в сід ноги нарізно») на 77,25% впливає кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня навченості четвертому завданню («з упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в сід в групуванні») на 51,37% впливає кількість підходів (х3), на 21,5% -- кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня навченості п'ятому завданню («з упору стоячи ноги нарізно кувирок уперед в упор присівши») на 61,32% впливає кількість повторень у підході (х2).

Таким чином, на ефективність процесу навчання школярів другого класу «перекиду уперед» на 40,69--78,35% впливає: збільшення кількості повторень у підході до 3 раз; кількість підходів коливається в межах 6--12 раз; інтервал відпочинку -- 60--180 с. Акцентується увага на кількості повторень вправи в підході.

На приріст рівня навченості школярів третього класу (опорному стрибку «ноги нарізно через коня у ширину») першому завданню («з упору лежачи поштовхом ніг перейти в упор стоячи ноги нарізно і швидко випрямитися») на 26,2% впливає кількість повторень у підході (х2), на 23,82% -- кількість підходів (х3), 23,82% -- інтервал відпочинку (х3). На приріст рівня навченості другому завданню («з 2--3 кроків розбігу вскок в упор присівши і зіскок ноги нарізно») на 43,48% впливає інтервал відпочинку (х3), на 18,72% -- кількість повторень в підході (х2). На приріст рівня навченості третьому завданню («з 2--3 кроків розбігу стрибок в упор стоячи зігнувшись ноги нарізно на коні з ручками і зіскок прогнувшись») на 60,9% впливає кількість повторень в підході (х2). На приріст рівня навченості четвертому завданню («з присіду на коні стрибок ноги нарізно через коня або козла, який стоїть упереді») на 50,4% впливає кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня навченості п'ятому завданню на 25,64% впливає кількість повторень (х2), на 30,52% -- взаємодії кількості підходів з інтервалами відпочинку (х3х3).

Таким чином, на ефективність процесу навчання школярів третього класу опорному стрибку «ноги нарізно через коня у ширину» позитивно впливає: збільшення кількості повторень у підході до 3 раз; кількість підходів коливається в межах 6--12 раз; інтервал відпочинку -- 60--180 с. Акцентується увага на кількості повторень вправи в підході.

На приріст рівня навченості школярів четвертого класу (опорному стрибку «зігнувши ноги через козла у ширину») першому завданню («з упору лежачи одночасним поштовхом рук і ногами присід, руки уперед») на 58,55% впливає кількість підходів (х3), на 21,58% -- кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня навченості другому завданню («в упорі присів стрибки з опорою руками») на 26,37% впливає кількість підходів (х3), на 49,04% -- кількість повторень у підході (х2). На приріст рівня навченості третьому завданню («з розбігу 3 м вскок в упор присівши на козла і в темпі зіскок зігнувши ноги») на 31,62% впливає взаємодія кількості підходів з кількістю повторень у підході (х3х2), на 31,62% -- взаємодія кількості підходів, кількість повторень у підході й інтервалу відпочинку (х1х2х3). На приріст рівня навченості четвертому завданню («з упору присівши, руки на лаві, стрибок зігнувши ноги через гімнастичну лаву») на 73,04% впливає кількість підходів (х1). На приріст рівня навченості п'ятому завданню («з 5--7 кроків розбігу стрибок зігнувши ноги через козла у ширину») на 23,32% впливає кількість повторень у підході (х2), на 23,32% -- взаємодія кількості підходів з кількістю повторень у підході (х1х2).

Таким чином, на ефективність процесу навчання школярів четвертого класу опорному стрибку «зігнувши ноги через козла у ширину» позитивно впливає: збільшення кількості повторень у підході до 3 раз; кількість підходів коливається в межах 6--12 раз; інтервал відпочинку -- 60--180 с. Акцентується увага на кількості повторень вправи в підході та кількості підходів.

Дискусія

Результати дослідження дозволили доповнити дані про планування експерименту в дослідженні ефективності процесу навчання й розробки моделей навчання (О.М. Худолія, Т.В. Карпунець [24]; О.М. Худолія,

О.В. Іващенко [31, 35]; О.М. Худолій, О.В. Іващенко, С.О. Черненко [32, 33]). Підтверджено те, що управління процесом навчання є більш ефективним при визначенні режимів навчання на основі регресійних моделей за повним факторним експериментом типу ПФЕ 2к (О.М. Худолій [28], О.В. Іващенко [11]; В.І. Мірошниченко [16]).

Доповнені дані О.М. Худолія та О.В. Іващенко [31, 35] про можливість використання рівня навченос- ті фізичних вправ і його динаміки для оцінки ефективності навчання. Встановлено, що для отримання об'єктивної інформації про процес навчання перспективним є вивчення приросту рівня навченості фізичних вправ як критерія оцінки ефективності навчання.

Новими є дані про режими процесу навчання гімнастичних вправ школярів 1--4 класів.

Висновки

Експеримент типу 23 дав змогу: дослідити багато- факторну структуру режимів процесу навчання фізичним вправам школярів 1--4 класів; уточнити оптимальні співвідношення кількості підходів; кількості повторень у підході та інтервалу відпочинку.

На ефективність процесу навчання школярів першого класу «перекиду вперед» позитивно впливає: збільшення кількості підходів до 12 раз; кількість повторень у підході коливається в межах 1--3 рази; інтервал відпочинку -- 60--180 с. У процесі навчання акцентується увага на кількості підходів.

На ефективність процесу навчання школярів другого класу «перекиду вперед» позитивно впливає:

збільшення кількості повторень у підході до 3 раз; кількість підходів коливається в межах 6--12 раз; інтервал відпочинку -- 60--180 с. Акцентується увага на кількості повторень вправи в підході.

На ефективність процесу навчання школярів третього класу опорному стрибку «ноги нарізно через коня у ширину» позитивно впливає: збільшення кількості повторень у підході до 3 раз; кількість підходів коливається в межах 6--12 раз; інтервал відпочинку -- 60--180 с. Акцентується увага на кількості повторень вправи в підході.

На ефективність процесу навчання школярів четвертого класу опорному стрибку «зігнувши ноги через козла у ширину» позитивно впливає: збільшення кількості повторень у підході до 3 раз; кількість підходів коливається в межах 6--12 раз; інтервал відпочинку -- 60--180 с. Акцентується увага на кількості повторень вправи в підході та кількості підходів. Перспективою подальших досліджень є визначення впливу режимів навчання на динаміку показників розвитку рухових здібностей у дітей молодшого шкільного віку.

Література

1. Бальсевич В. К. Онтокинезиология человека / Бальсевич В.К. -- М.: Теория и практика физической культуры, 2000. -- 275 с.

2. Берг А. И. Проблемы программированного обучения / Берг А. И., Тихонов И. И. // Программированное обучение. -- Л. : Знание, 1968. -- С. 3-22.

3. Боген М.М. Обучение двигательным действиям: Учебник для студентов, преподавателей университетов физической культуры / Боген М.М. -- М.: Физкультура и спорт, 1985. -- 192 с.

4. Голубев В. П. Программированное обучение в теории и практике физического воспитания студентов / Голубев В. П. // Теория и практика физической культуры. - 1969. - № 6. - С. 50-52.

5. Дмитриев С. В. Проектно-технологическое моделирование двигательных действий--дидактические основы / С. В. Дмитриев // Физическое воспитание студентов /сб. науч. тр. /под ред. С. С. Ермакова. - Х. : ХГАДИ, 2008. - № 2. - С. 17-32.

6. Ермаков С. Модели биомеханических систем в организации эффективного действия спортсмена./ Ермаков С.// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2001. -- № 17 -- С. 40-47.

7. Ермаков С. С. Модели рабочих поз спортсмена как фактор эффективности выполнения двигательных действий / Ермаков С. С. //Физическое воспитание студентов творческих специальностей. -- 2001. -- №4. -- С. 16-22.

8. Єрмаков С. С. Біомеханічні моделі ударних рухів у спортивних іграх у контексті вдосконалення технічної підготовки спортсменів. / Єрмаков С. С. // Теорія та методика фізичного виховання. -- 2010. -- №4. -- C. 11-18.

9. Зданевич А. А. У младших школьников -- метание в цель / Зданевич А. А. // Физическая культура в школе.

References

1. Bal'sevich VK. Ontokineziologiia cheloveka [Onto kinesiology human], Moscow: Theory and practice of physical culture; 275. (in Russian)

2. Berg AI, Tikhonov II. Problemy programmirovannogo obucheniia [Problems of programmed teaching], Leningrad: Knowledge; 1968. (in Russian)

3. Bogen MM. Obuchenie dvigatel'nym dejstviiam [Training of motor actions], Moscow: Physical Culture and Sport; 1985. (in Russian)

4. Golubev VP. Programmirovannoe obuchenie v teorii i praktike fizicheskogo vospitaniia studentov [Programmed training in theory and practice of students' physical education]. Teoriia i praktika fizicheskoj kul'tury 1969;6:50-52. (in Russian)

5. Dmitriev SV. Proektno-tekhnologicheskoe modelirovanie dvigatel'nykh dejstvij -- didakticheskie osnovy [Projecting- technological simulation of motor actions - didactic principles], Physical education of students 2008;2:17-32. (in Russian)

6. Iermakov S. Modeli biomekhanicheskikh sistem v organizacii effektivnogo dejstviia sportsmena [Models of biomechanical systems in organization of sportsman's effective functioning]. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports 2001;17:40-47. (in Russian)

7. Iermakov SS. Modeli rabochikh poz sportsmena kak faktor effektivnosti vypolneniia dvigatel'nykh dejstvij [Models of working postures as factor of effectiveness of motor actions' fulfillment]. Fizicheskoe vospitanie studentov tvorcheskikh special'nostej 2001;4:16-22. (in Russian)

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.