Краєзнавчо-туристичні ресурси Одеської області

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Навчально-науковий інститут заочного і дистанційного навчання

Кафедра країнознавства і туризму

Контрольна робота

з дисципліни

«Туристичне краєзнавство»

«Краєзнавчо-туристичні ресурси Одеської області»

Студентки 3- курсу, групи ту-301з

Слизької О.М

Науковий керівник

ст. викладач Степанець Н.П.

Київ - 2017



Загальна характеристика Одеської області та особливості географічного положення

Розташована на південному заході країни, де проходить державний кордон із Румунією і Молдовою. На півдні і південному сході її територія омивається Чорним морем. Площа області - 33,3 тис. кв. км (5,5% території країни).Територія Одещини дуже витягнена, з півночі на південь вона простяглася від 45° до 48° північної широти. Тому окремі її частини помітно відрізняються своїми природними умовами. Більша частина області лежить на Причорноморській низовині. На північ і північний захід Одещини заходять відроги Подільської височини. Поверхня здебільшого рівнинна, з нахилом із північного заходу на південний схід, до узбережжя Чорного моря. Рівнину перетинають глибокі долини річок, яри та балки, особливо в межах відрогів Подільської височини, де різниця між рівнем вододілів й долин становить пересічно 100 м. Далі на південь рельєф менш хвилястий.

На території Одещини протікає 225 річок. Головні з них - Дунай (його Кілійське гирло), Дністер, Південний Буг. В заплавах Дунаю і Дністра є озера Кагул, Катлабуг, Саф'ян, Ялпуг та ін. В області 15 лиманів, найбільші з яких - прісноводний Дністровський і солоні Куяльницький, Тилігульський, Хаджибейський, Шагани, Алібей.

В області налічується 92 природно-заповідні території та об'єкти, в тому числі заповідник Дунайські плавні, який лежить у пониззі Кілійського гирла Дунаю, займає частину островів і акваторії Чорного моря. Пам'ятками природи є Михайлівський яр і Одеські катакомби. Наукову і естетичну цінність має флористична колекція ботанічного саду Одеського університету.

В північно-західній частині чорноморського узбережжя розташований скелястий острів Зміїний площею 1,5 км2, на якому були давні грецькі поселення.

Сприятливі кліматичні умови,кліматпереважно теплий і посушливий. Середньорічна температура тут коливається від +7,7°C - на півночі області до +11,1°C - на півдні.Зима помірно м'яка, середня температура січня -3°С. Літо дуже тепле, посушливе, середня температура липня +22°С.Тепле море, численні пляжі (довжина Чорноморського узбережжя - більше 300 км), значні запаси лікувальних грязей, джерела мінеральних вод обумовлюють розвиток рекреаційного господарства. В області функціонують курорти: Аркадія, Великий Фонтан, Кароліно-Бугаз, Куяльницький (Куяльник), Лузанівка, Лебедівка, Лермонтовський, Малодолинське (Холодна Балка), Хаджибейський (Хаджибей), Чорноморка, Сергіївка.

Область лежить у двох природних зонах: лісостепу і степу. Переважна більшість території області розташована у степовій зоні, лише на північному заході - у лісостеповій. Природна рослинність більшої частини області - степова.Північна частина області розташована у лісостеповій зоні України. Тут зустрічаються лісові ландшафти. Під лісом зайнято не більше як 1,5-2,5% території. Найпоширенішими видами дерев є дуб, липа, клен, ясен, акація, вишня, черешня, верба, сосна та інші.

Область має велику кількість рослин, в тому числі рідкісні, які занесені до Червоної книги України. Із «червонокнижних» видів тут охороняються, зокрема, сальвінія плаваюча, водяний горіх плаваючий, плавун щитолистий, меч-трава болотна, альдрованда пухирчаста, зозулинець болотний, коручка болотна і чемерицеподібна, білоцвіт літній, гвоздика бессарабська, ковила дніпровська, золотобородник цикадовий та ін.

Фауна Одеської області різноманітна і представлена 1500 видами безхребетних та більше 400 видами хребетних тварин.

Іхтіофауна річок різноманітна. В річках і озерах водяться лящ, судак, сом, щука, сазан, окунь та інші види риб. Розводять товстолобика, білого амура, сазана. В акваторії Дунаю зустрічаються види риб, занесені до Європейського Червоного списку: шип, атлантичний осетер, чорноморський та дунайський лосось, умбра, чоп великий та малий, стерлядь, вирезуб, пічкур дунайський довговусий, шемая дунайська, йорж смугастий, білуга (найбільша серед риб, що мешкають в прісних водах) і ін.

Завдяки географічному положенню та кліматичним умовам Одеська область відрізняється різноманітним тваринним світом: іхтіо- та орнітофауною, мисливськими та іншими видами тварин. З видів дикої фауни Одещини занесені до Червоної Книги України та Червоного Європейського Списку: з ссавців - афаліна чорноморська, білобочка чорноморська, азовка, тюлень-монах, вечірниця велетенська, сліпак білозубий, кріт гігантський та інші, з птахів - пелікан рожевий та кучерявий, чорний лелека, гоголь, орел-могильник, лунь польовий та степовий, шпак рожевий та інші.

Одеська область не відрізняється великою різноманітністю корисних копалин. В області їх розвідано 155 родовищ. Найбільше розповсюдження мають тверді нерудні корисні копалини місцевого значення - піски, суглинки, гравій, вапняки, галька, граніти, мармур, мергель, каолін, вулканічні туфи, які використовуються як будівельні матеріали. Добуваються переважно в Біляївському, Роздільнянському, Комінтернівському, Білгород-Дністровському та Красноокнянському районах.

З інших корисних копалин виявлені: залізо, кам'яна сіль, фосфорити, кольорові метали, золото (у Савранському районі), кам'яне та буре вугілля, лікувальні грязі та ін.

У численних соляних озерах та лиманах є значні запаси солей натрію, хлору, брому, особливо у Сиваші, ресурси якого практично невичерпні. Солі озер та лиманів є цінною сировиною для хімічної промисловості.

На півдні Одеської області виявлено родовища нафти і газу (Саратський район). Більш активно на предмет виявлення нафтогазоносних родовищ вивчається шельф Чорного моря.

Населення області становить 1.004325 млн.осіб ( станом на 1 січня 2017року ), з них 66,1% складає міське населення, 33,9% - сільське. Середня компактність проживання населення - 72,1 особи/км2, що трохи нижче загальнодержавного показника. Найбільш густо заселені приміські райони та задністровська частина області, найменш - центральна та північна частини. Найбільша щільність населення спостерігається в місті Одесі - 6198 осіб/км2.

За національним складом населення області суттєво відрізняється від інших регіонів України. Тут проживають представники 133 національностей і народностей, при цьому особи некорінної національності складають понад 37% населення області. Частка українців найбільша - 62,8%, також проживають росіяни - 20,7%, болгари - 6,1%, молдовани - 5,0%, гагаузи - 1,1%, євреї - 0,6%, білоруси - 0,5%, вірмени - 0,3%, цигани - 0,2%, частка поляків, німців, грузинів, азербайджанців, татар, греків, албанців, арабів становить по 0,1%, інші національності - 1,9%. Найбільша строкатість в національному складі спостерігається у південно-західній частині області в межиріччі Дністра та Дунаю. Тут переважає українське населення - 35,8%, болгари - 24,8%, росіяни - 17,7%, молдавани - 15,2%, гагаузи - 4,6%. У північних та центральних районах населення більш однорідне за національним складом та складається здебільшого з українців.

Одеська область - високорозвинутий індустріальний регіон держави, промисловість якої грає значну роль в структурі народногосподарського комплексу України. На її території розташовані підприємства машинобудування і металообробки, хімічної і нафтохімічної, харчової і легкої промисловості та інших галузей.

Сільське господарство - одна з основних за обсягом виробництва й зайнятості трудових ресурсів галузь матеріального виробництва. У ній зайнято 35% населення, зосереджено понад половини виробничих фондів, виробляється 42% валового суспільного продукту, 80% товарів народного споживання.

Одеська область - приморський прикордонний район, розташований на південному заході України. У стратегічному плані територія області розташована дуже вигідно - на перетинанні найважливіших міжнародних водяних шляхів: дунайського, дністровського, дніпровського.Морські порти з приписаними портопунктами мають причали, підприємства для здійснення вантажних операцій з сухими і наливними вантажами, обслуговують пасажиропотоки та виконують допоміжні функції - бункеровку суден, відстій транспортних, спеціалізованих і службово-допоміжних суден, забезпечення паливом, водою, електроенергією, провізією та інше.Найбільшими є Одеський, Iллічівський та порт Южний, які переробляють більше 60 млн. тонн вантажів.

Природні краєзнавчо-туристичні ресурси області

В області налічується 92 природно-заповідних територій та об'єктів, в тому числі Дунайський біосферний . Його було створено в дельті Дунаю біля м. Вилкове. Спочатку він був філіалом Чорноморського заповідника, на основі якого було створено заповідник “Дунайські плавні”. У 1999 р. рішенням ЮНЕСКО заповідник включено до світової мережі біосферних резерватів. Він транскордонний -- заповідною є прилегла територія в суміжній Румунії. Румунська частина більша за українську. Сучасна площа заповідника 50,25 тис. га. Значна його частина, насамперед заповідна, розташована на островах. Крім дельти Дунаю до складу заповідника належать Жебріянські плавні, які перерізані каналом Дунай--Сасик. Заповідною є також невеличка приморська ділянка на східному березі оз. Сасик. Найбільшу площу в заповіднику займає повітряно-водна рослинність, зокрема очерет звичайний. З хребетних тварин найчисленішими є птахи -- їх нараховують понад 250 видів. Відомими і помітними є пелікани. З інших птахів, зокрема, занесених до Червоної книги України, можуть бути згадані косар і коровайка. Крім того, в заповіднику налічують понад 100 видів риб. Офісний будинок збудовано у м. Вилкове. Звідси можна на катері вийти в Дунай, а за потреби і в Чорне море. Опинившись у цій місцевості, доцільно приділити увагу м. Вилкове, яке відоме як “Українська Венеція”. Таку назву місто отримало через те, що чимало вулиць у ньому є каналами, якими пересуваються на човні. Цікавою є й історія міста. Воно було засновано на березі моря в середині XVIII ст. так званими старообрядцями -- людьми, які не прийняли церковної реформи 1650--1660 рр. Монументальним свідченням прибуття сюди переселенців є пам'ятник засновникам міста, встановлений на березі Дунаю. Хоча Дунайський біосферний заповідник і м. Вилкове дуже привабливі для туристів, їх тут порівняно небагато. Як і в багатьох інших випадках, їх відвіданню заважають віддаленість від великих міст і далеко не найкраща транспортна інфраструктура.

Також варто згадати про відомі національні природні парки Одещини такі як : Нижньодністровський та Тузловські лимани. Про регіональні ландшафтні парки : Тилігульський , Ізмаїльські острови .Дика природа, безлюдне узмор'я, дивовижні за красою острова з багатоликим пташиним населенням - це рідкісні куточки, де природа розвивається за своїм вічним непорушним правилам. У дельті водиться 60 видів риб. Серед них - знаменитий дунайський оселедець, лосось дунайський, осетрові. З менш знаменитих - сазан, судак, лящ, в'юн та ін.Є риби з красивими назвами: блакитний окунь, золотий і срібний карась.

Дунайські плавні з повним правом можна назвати царством пернатих. Їх мешкає тут постійно або тимчасово 150 різних видів. Це різнокольорові чаплі (білі, сірі, руді, червоні); рожевий і кучерявий пелікан (справжню окрасу заповідника - реліктовий вид пернатого царства), лебідь-шипун, численні сімейства горобиних, куликовим та інші.

У дельту злітаються водоплавні птахи з усієї Європи. Тому орнітологи між собою називають плавні «мотелем для пернатих». Місцева популяція чорноголових чайок - найчисленніша в Україну. Вони приносять величезну користь сільському господарству. На відміну від своїх морських і річкових чисто побратимів, які харчуються переважно рибою, чорноголові чайки люблять пообідати на полях, знищуючи при цьому велику кількість комах-шкідників.

Кілійський район є своєрідним центром екологічного туризму. Завдяки активній діяльності туристичних підприємств м. Вилкове, на острові Лебединка прокладена екологічна стежка для любителів птахів; в місці впадання Дунаю в Чорне море встановлено пам'ятний знак «Нульовий кілометр»; щорічно розробляються все нові і нові екологічні маршрути, здатні задовольнити будь-який смак і потреба як вітчизняних, так і зарубіжних туристів.

Одним із найвідоміших і найстаріших курортів, що функціонує на основі лікувальних грязей, є Куяльник. За своїм лікувальним впливом Куяльницький лиман порівнюється з відомими близькосхідними курортами Мертвого моря. Перший лікувальний заклад - "теплі ванни" - був створений тут у 1833 р. за ініціативою військового лікаря Е. Андрієвського, який використовував грязі для лікування поранених. У 1892 р. засновано найбільшу на той час у Росії грязьову лікарню, яка функціонує й досьогодні.

Нині в Куяльнику три 15-поверхові санаторні корпуси на 3000 місць, курортна поліклініка, грязьова лікарня, культурний і торговельний центр. Тут лікують захворювання органів опорно-рухового апарату, центральної і периферійної нервової системи, гінекологічні хвороби. Місцеві мінеральні води використовуються для лікування захворювань шлунку, печінки, жовчного міхура, кишечника, регулювання обмінних процесів.

Найстаріший в Україні дитячий оздоровчий центр знаходиться в Лузанівці. Він заснований у 1923 р. в колишньому маєтку Лузанових для порятунку дітей Одещини, що страждали від голоду, і мав назву "Сонячні табори". Ініціатори його створення - Всесвітня єврейська конференція допомоги, фонд Нансена і Червоний хрест. У 1935 р. збудовано капітальні кам'яні приміщення. Тут було створено хорошу медичну базу, яка згодом дозволила перепрофілювати цей дитячий курорт на один із найкращих у країні дитячих туберкульозних санаторіїв.

В 60 км від Одеси на піщаній косі, яку з одного боку омиває солоне Чорне море, а з іншого - прісноводний Дністровський лиман, розташований кліматичний курорт Кароліно-Бугаз.



Найбільш цінні туристичні природні об'єкти на контурній карті області

Дунайський біосферний заповідник.

Тилігульський регіональний ландшафтний парк.

Ізмаїльські острови -регіональний ландшафтний парк.

Нижньодністровськийприродний національний парк.

Тузловські лимани - природний національний парк.

Кліматичні курорти :

Приморське ;

Одеса;

Кароліно - Бугаз;

Затока , Шабо ;

Курортне . одеський маршрут тур похід

Ботанічні сади державного значення .

Зоопарки державного значення .

Краєзнавчі культурно-історичні ресурси області

На державному обліку перебуває 7,4 тисяч пам'яток, з яких 1440 -- пам'ятки містобудування і архітектури. Переважна більшість пам'яток зосереджена в Одесі.

Одеса розташована на місці давнього татарського поселення Хаджибея (Качибея), що вперше згадується в 1415 p., - хоча перші поселення на території сучасного міста виникли приблизно 5 тис. років тому. В давніх лоціях (XII-XIV ст.), на морських картах 1311 р. зустрічається назва стоянки генуезьких суден Джінестра.

В 1794 р. царським указом започатковано будівництво портового міста для військових і торгівєльних цілей. Уже на початку XIX ст. одеський порт вийшов на третє місце в Росії за вантажним оборотом (після Петербурга і Риги), а за обсягом вивезення вантажів - на друге (після Петербурга).

В 1819-1859 pp. Одеса була зоною порто-франко, тобто містом, у межах якого дозволявся вільний безмитний продаж і зберігання іноземних товарів. Цим місто значною мірою зобов'язане своєму першому градоначальнику французькому емігрантові А. Рішельє.

Місто швидко розвивалось, відповідним темпом зростала чисельність його населення: якщо в 1803 р. тут проживало 9 тис. чол., у 1861 р. - 100 тис, то в 1897 - 404 тис. чол. За цим показником Одеса вийшла на четверте місце після Петербурга, Москви, Варшави. Найвиразнішим архітектурним ансамблем міста є Приморський бульвар, - парадний морський фасад міста. Його забудова в цілому сформувалась у першій половині XIX ст. Тут споруджено пам'ятник А. Рішельє роботи скульптора І. Мартоса.

В 1833 р. споруджено будинок градоначальника графа Завадовського, який у середині XIX ст., після відповідного перепланування, було перетворено на готель "Петербурзький".

Палац генерал-губернатора Новоросії графа М. Воронцова (1824-1834 pp.) являє собою комплекс споруд, який включає палац, бельведер, стайні. У 1837 pp. ансамбль було доповнено будівлею Старої біржи, де сьогодні міститься міськрада.

В 1837-1842 pp. побудовані знамениті Приморські сходи.

Міській музей і бібліотека, що є найстарішими в Україні, розмістилися в будівлі, спорудженій у 1883 р. (нині Археологічний музей НАН України).

В ансамбль Приморського бульвару входять також готель "Лондонський", Присутствені місця, палацШидловського, житлові будинки.

Однією з найкрасивіших у світі вважається будівля міського театру опери і балету (1884-1887 pp.), зведена за проектом віденських архітекторів Ф. Фельнера і Г. Гельмера.

В будинку Нової біржі (1894-1899 pp.) сьогодні міститься Одеська філармонія.

Одеса є батьківщиною відомих письменників І.Бабеля, Ю. Олеші, К. Паустовського, В. Катаева, І. Ільфа, Є. Петрова та ін. В кінці XIX ст. в місті створено Одеське літературно-артистичне товариство, яке з 1898 р. містилося в палаці Гагаріна. Тут бували відомі поети, письменники, актори, художники: І. Бунін, В. Катаев, О. Толстой, Е. Багрицький та ін. Тут уперше було влаштовано виставку творів В. Кандинського. З 1977 р. в цьому приміщенні діє Одеський літературний музей, колекція якого налічує близько 40 тис. експонатів. Його філіал - музей-квартира О. Пушкіна. В 1823-1824 pp. у місті побував О.С Пушкін.

В 1899 р. відкрито Одеський художній музей, де представлені роботи Д. Левицького, В. Тропініна, І. Айвазовського, І. Рєпіна, О. Саврасова, І. Крамського, М. Врубеля, В. Серова, М. Реріха, В. Кандинського, К. Сомова та ін. Серед експонатів Одеського музею західного і східного мистецтва (створений у 1923 р.) - давньогрецька кераміка, римське скло. Широко представлене західноєвропейське мистецтво - твори видатних майстрів Італії, Голландії, Франції, Фландрії. Серед експонатів - полотна М. Караваджо.

Колекція східного мистецтва репрезентує декоративно-вжиткове мистецтво Китаю, Японії, Індії, Монголії, Тібету.

Історія Білгород-Дністровського налічує понад 2,5 тис. років. У VII ст. до н.е. греки заснували тут колонію, що мала назву Офіус (пізніше - Тіра, за давньою назвою Дністра). В першій половині І ст. до н.е. поліс входив до складу Понтійської держави МитридатаЄвпатора. У III ст. Тіра приходить до занепаду. Вона неодноразово зазнавала руйнувань і відбудовувалась. Через цю територію пройшли гуни, авари, болгари та інші кочові племена. У XII-XIII ст. поселення належало Галицькому князівству. На рубежі ХНІ-XIV ст. генуезькі купці розпочали тут будівництво фортеці. У XV ст. Тіра увійшла до складу Молдавської держави, де вона була найбільшим містом: на той час її населення досягало 20 тис. чол. Молдавани називали її Четатя-Албе (Біла фортеця). В 1484 р. місто перейшло під владу турків, які перейменували його на Акерман.

На скелястому правому березі Дністровського лиману у східній частині Білгород-Дністровського на місці укріплень IV-V ст. до н.е. височить фортеця.

Турецькою фортецею Ізмаїл у ході російсько-турецьких війн неодноразово оволодівали російські війська (в 1770, 1790, 1809 pp.). В її облозі в 1809 р. брав участь офіцер І. Котляревський.

В 1856 р. ізмаїльська фортеця була зруйнована: залишились тільки фундаменти і мечеть XVI ст., перебудована в XIX ст. на православний храм - Хрестовоздвиженську церкву. В центральній частині міста зберігся Покровський собор.

Українською Венецією вже на початку XIX ст. називали поселення, розташоване на лівому березі Кілійського гирла - Вилкове, засноване в середині XVIII ст. Вулиці в містечку заміняють протоки і канали, якими місцеві жителі пересуваються на човнах. Через них перекинуті дугоподібні містки загальним числом 76. Прокладені уздовж вулиць-каналів тротуари на високих сваях. Від кожної такої "вулиці" прориті менші канали до кожного двору: рибальство є основним заняттям місцевого населення.

Село Шабо стало заселятися з 1820 р. вихідцями із Швейцарії. За задумом царського уряду, тут мав бути заснований зразковий осередок виноградарства і виноробства.Переселенці завезли сюди цінні сорти винограду: каберне, совіньйон, рислінг, мускат, шасла та ін. Були виведені і нові сорти, відповідні місцевим кліматичним умовам. Тут і сьогодні культивується понад 70 сортів винограду. Відомі в Україні вина, що виготовляються місцевим винзаводом.З другої половини XIX ст. Шабо поступово перетворюється на курортне містечко. Тут побували Леся Українка, М. Лисенко та ін.Нащадки колишніх швейцарських колоністів залишили Шабо в 1940 p., після приєднання Бессарабії до Радянського Союзу.

Оцінка історико-культурних туристичних ресурсів за бальною шкалою

№п/п	Групи і підгрупи об'єктів	Оцінка,бали
I. Археологічні об'єкти
1.1.	Території первісного заселення	1
1.2.	Стоянки, поселення	2
1.3.	Кургани	3
1.4.	Древні городища (прості)	4
1.5.	Древні городища - складні (з декількома лініями оборони, дитинцем і довколишнім містом)	5
II. Меморіальні пам'ятки, пов'язані з історичними подіями, національно-визвольними змаганнями, війнами і бойовими та культурними традиціями
2.1.	Пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями, національно-визвольними змаганнями, бойовими традиціями, що підтверджуються історичними джерелами	1
2.2.	Окремі пам'ятки, меморіальні дошки, пам'ятні знаки простих форм	2
2.3.	Окремі пам'ятки, меморіальні дошки, що мають високу мистецьку цінність	3
2.4.	Групи пам'яток, меморіальні, парки, споруди, дошки, пам'ятні знаки простих форм	4
2.5.	Група пам'яток, меморіальні музеї, парки, споруди та пам'ятні знаки, що мають високу мистецьку цінність	5
III. Пам'ятники та пам'ятні місця, пов'язані з життям та творчістю діячів історії, культури
3.1.	Пам'ятні місця, пов'язані з учасниками історичних подій національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури, що підтверджуються історичними джерелами	1
3.2.	Окремі пам'ятники учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури спрощені (з обмеженою інформацією)	2
3.3.	Окремі пам'ятники учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури, що мають високу мистецьку цінність	3
3.4.	Групи пам'ятників учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури простих форм (з обмеженою інформацією)	4
3.5.	Групи пам'ятників учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури, що мають високу мистецьку цінність	5
IV. Пам'ятники оборонного будівництва (земляні, або муровані укріплення, замки із бастіонними укріпленнями, монастирі, найновіші фортифікаційні споруди ХІХ-ХХ ст.)
4.1.	Частково збереженні елементи оборонних споруд	1
4.2.	Середньої збереженості елементи оборонних будівель або окремих архітектурних комплексів	2
4.3.	Повністю збережені елементи, або окремі комплекси пам'яток оборонного будівництва	3
4.4.	Реставровані пам'ятки оборонного будівництва без музейної експозиції	4
4.5.	Добре збережені і оновлені пам'ятки оборонного будівництва з музейною експозицією	5
V. Сакральні споруди (церкви, костели, синагоги тощо)
5.1.	Фрагменти культових споруд	1
5.2.	Окремі культові різностильові споруди	2
5.3.	Комплекс культових різностильових споруд	3
5.4.	Окремі культові стильові споруди	4
5.5.	Комплекс культових стильових споруд	5
VI. Пам'ятки народної архітектури (поселення, двори, господарські і житлові будівлі, дерев'яні церкви і т.п.).
6.1.	Окремі будівлі з елементами народної архітектури	1
6.2.	Окремі будівлі, що є пам'ятниками народної архітектури	2
6.З.	Церкви, садиби, що є пам'ятниками народної архітектури	3
6.4.	Окремі вулиці, або групи будівель, що є пам'ятниками народної архітектури	4
6.5.	Поселення, що визнані як пам'ятники народної архітектури, або спеціально зведені (музеї під відкритим небом)	5
VII. Громадські споруди (народні школи, народні доми, шпиталі, корчми, млини і т.п.
7.1.	Частково збережені елементи громадських споруд	1
7.2.	Середньої збереженості елементи громадських споруд	2
7.3.	Повної збереженості елементи громадських споруд	3
7.4.	Реставровані пам'ятки громадських споруд	4
7.5.	Добре збереженні пам'ятки громадських споруд.	5
VIII. Палацово-паркові ансамблі
8.1.	Окремі залишки палацово-паркових ансамблів	1
8.2.	Окремі фрагменти палацово-паркових ансамблів	2
8.3.	Впорядковані фрагменти палацово-паркових ансамблів	3
8.4.	Добре збережеш палацово-паркові ансамблі	4
8.5.	Добре збереженні і впорядковані палацово-паркові ансамблі	5
XIX. Сучасні пам'ятки архітектури
9.1.	Окремі пам'ятки архітектури, що збудовані з використанням сучасних будівельних матеріалів, технологій, композиційних вирішень	3
9.2.	Окремі сучасні пам'ятки архітектури, що зведені з використанням найновіших технічних засобів	4
9.3.	Група сучасних пам'яток архітектури, що зведені з використанням найновіших технічних засобів.	5
X. Професійні художні промисли
10.1.	Наявність музейних експозицій, що побудовані на базі зібраних зразків професійних народних майстрів	3
10.2.	Наявність окремих майстрів з експозицією власних творів	4
10.3.	Наявність декількох професійних майстрів та музейних експозицій, складених із художніх творів професійних майстрів	5
XI. Народні художні промисли (ткацтво, килимарство, вишивка, художня обробка шкіри, художнє плетіння, деревообробка, гончарство тощо).
11.1.	Наявність музейних експозицій, що побудовані па основі зібраних зразків народних умільців	3
11.2.	Наявність окремих народних умільців з експозицією власних творів	4
11.3	Наявність декількох народних умільців та музейних експозицій, складених із художніх творів народних умільців	5
XII. Пам'ятки матеріальної культури
12.1	Індивідуальні музейні експозиції	3
12.2.	Відомчі музеї пам'яток матеріальної культури	4
12.3.	Етнографічні музеї, музеї народної архітектури і побуту	5
XIII. Пам'ятки фольклору
13.1.	Наявність окремих традицій, що збереглися у родинному і громадському побуті	5
13.2.	Поширення окремих жанрів, або видів фольклору	4
13.3.	Наявність різножанрового та різновидового складу фольклору	5

Етап оцінки пов'язаний з об'єднанням покомпонентних балів окремих компонентів оцінок, які отримані по окремих блоках історико-культурних туристичних ресурсів, в інтегральну величину. У результаті дістаємо загальну суму балів, яка і характеризує пізнавальну цінність ПСТР окремого поселення, або місцевості:

(1)

де: А - інтегральний показник пізнавальної цінності історико-культурних туристичних ресурсів окремого поселення, місцевості; 

Рi - компоненти пам'яток історії та культури;

Тi - компоненти архітектурних пам'яток;

Si - компоненти пам'яток мистецтва;

Ri - компоненти етнографічних пам'яток;

Fi - компоненти пам'яток народної творчості.

Для зручності оцінювання (співставлення і порівняння оціночних параметрів) важливо ввести поняття "коефіцієнта пізнавальної цінності" (Кр), який дорівнює відношенню суми отриманих балів оцінки ПСТР окремого поселення, місцевості до максимально можливої кількості балів, яка наведена в шкалі оцінок:

(2)

де: А - сума балів пізнавальної цінності історико-культурних туристичних ресурсів окремого поселення, території (блоку); 

Аmax - максимально можлива сума балів за шкалою бальної системи оцінок. 

Цей коефіцієнт зручний для визначення рівня привабливості не лише комплексу історико-культурних ресурсів, але й для окремих блоків. Для цього достатньо поділити отриману суму балів на максимально можливу кількість балів у розрізі окремих блоків ГКТР.

Виходячи із значення Кр, можна провести наступне ранжування рівнів пізнавальної цінності ПСТР: унікальні, високоатрактивні, середньоатрактивні, малоатрактивні, неатрактивні.

Для визначення історико-культурного рекреаційного потенціалу адміністративних районів Одеської області використані такі ознаки [7]: кількість історико-культурних об'єктів (археологічних, історичних, монументальних, містобудування та архітектури), насиченість території (кількість об'єктів на 100 км2) та коефіцієнт пізнавальної цінності історико-культурних рекреаційних ресурсів (табл. 2).

Таблиця 2

Оцінка історико-культурних ресурсів адміністративно-територіальних одиниць Одеської області

Адміністративний район	Історико-культурні об'єкти	Шт/ 100 км2	Кпц	Бали
	археологічні	Історичні	Мону- ментальні	містобуд., архітектур.	У
Ананьївський	7	46	9	22	84	8	0,40	9
Арцизький	130	30	1	15	176	13	0,70	10
Балтський	85	59	3	26	173	13	0,79	13
Березівський	31	58	7	-	96	6	0,46	8
Білгород- Дністровський	118	51	8	44	221	12	0,97	14
Біляївський	127	79	9	9	224	15	0,99	15
Болградський	176	23	5	37	241	18	0,95	14
Великомихайлівський	22	34	6	2	64	4	0,35	7
Іванівський	30	63	4	1	98	8	0,50	9
Ізмаїльський	86	38	17	52	193	16	0,77	16
Кілійський	44	20	3	23	90	7	0,39	7
Кодимський	83	57	3	6	149	18	0,67	12
Комінтернівський	48	59	7	3	117	8	0,52	10
Котовський	8	67	7	3	85	8	0,45	9
Красноокнянський	13	37	-	-	50	5	0,29	5
Любашівський	42	34	-	3	79	7	0,36	6
Миколаївський	23	45	4	1	73	7	0,38	7
Овідіопольський	97	51	6	7	161	19	0,75	12
Ренійський	62	11	2	6	81	9	0,31	8
Роздільнянський	43	54	1	3	101	7	0,56	8
Савранський	28	30	2	3	63	10	0,29	7
Саратський	86	28	1	10	125	9	0,52	9
Тарутинський	81	20	7	4	112	6	0,43	8
Татарбунарський	131	30	7	10	178	10	0,79	12
Фрунзівський	11	30	2	1	44	5	0,22	6
Ширяївський	4	41	4	9	58	4	0,24	7

Найсприятливішими для розвитку пізнавального туризму та найбільш забезпеченими об'єктами, що мають історичну та культурну цінність, є місто Одеса та Ізмаїльський (по 16 балів), Біляївський (15 балів), Білгород-Дністровський і Болградський (по 14 балів) райони. Найнижчі оцінки отримали Красноокнянський (5 балів), Любашівський та Фрунзівський (по 6 балів) райони.

Аналіз значень історико-культурного рекреаційного потенціалу дав можливість поділити всі райони на три групи: високоатрактивні (13-16 балів) - місто Одеса та 5 районів; середньоатрактивні (9-12) - 9 районів; малоатрактивні (5-8) - 12 районів.

Популярні маршрути спортивних походів і походів вихідного дня в регіоні

Одним із найцікавіших маршрутів вихідного дня в Одеській області є відвідування Дунайського біосферного заповідника . Заповідник площею майже 50 000 гектарів вважається найбільшим болотистим заповідником у Європі!Дельта Дунаю є екологічним серцем Східної Європи, а також одним із найбільших водно-болотних угідь з водними каналами, очеретами, численними озерами, луками, болотами, затопленими лісами, пісками і залишками степів. Протяжністю приблизно в 2860 км річка Дунай є другим за довжиною річковим басейном у Європі. Дунайська дельта - це наймолодша природна суша Європи. За багатством рослинного і тваринного світу дунайська дельта є унікальним, неповторним місцем у Європі і посідає 3-є місце у світі.Частина заповідника увійшла до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.Територія біосферного заповідника включає острови у верхніх і нижніх частинах Дунаю, зарості очерету на північ від Дунаю, водойми дельти і акваторію моря (2 км від берега).Є сотні видів рідкісних рослин, екзотичних тварин і риб, багато з яких у списку зникаючих видів України. Птахи є головними мешканцями заповідника. Ви можете побачити тут фантастично красивих європейських білих пеліканів, білохвостих орланів і гусей. Унікальна природа заповідника створює для них справжній рай.

Близько 100 видів риб мешкає в дельтових водах. У дельті Дунаю живе також понад 40 видів звірів і величезна кількість рептилій та комах. Багатий і різноманітний рослинний світ дунайської дельти. Тут налічується близько 1,500 видів рослин.

Центр культури вина Шабо. Шабо - один із найстаріших районів Європи, де традиції виноробства були закладені ще вдавнину. Швейцарські поселенці заснували колонію виноробства Шабо у 1822 році.

Центр культури вина Шабо є туристичним об'єктом в Україні, який має виноградники та винний комплекс, велике високотехнологічне підприємство, двохсотрічні винні погреби, виносховища загальною площею 10 тисяч кв. м, унікальний музей, художній ансамбль "Трилогія виноградної лози", сучасні дегустаційні зали, оригінальні архітектурні комплекси та виставку ландшафтного дизайну. Тури Шабо захоплюючі і різноманітні. Відвідувачі мають можливість взяти участь у винних та сімейних турах, освітніх програмах для підвищення культури вживання вина, турах вихідного дня та природної історії. Гостей супроводжують висококваліфіковані гіди, тривалість винних турів становить близько 3 годин. Винний бутікпредставляє асортимент продукції ТМ «Шабо» - понад 70 видів найвищої якості. Тут ви також можете купити і сувеніри Шабо.У квітні 2011 року «Шабо» був визнаний відкриттям десятиліття в галузі туризму. У вересні 2011 року за рекомендацією Ради Європи він був названий «Культурною спадщиною Європи» і включений до європейської карти музеїв вина.

Вилкове є унікальним і затишним містечком, захованим на берегах річки Дунай на південному заході України.Це красиве місто є перлиною в дельті Дунаю, яке розташоване на кордоні Румунії та України, де Дунай мальовничо впадає в Чорне море.Дунай розпадається на кілька каналів, які утворюють своєрідні розвилки на цьому місці. Звідси Вилкове і отримало свою назву (від рос. слова "вилка") завдяки переселенцям і козакам-утікачам, які вперше облаштувалися в цих краях.Туристи можуть побачити багато унікальних човнів (українську версію гондол) значно частіше, ніж автомобілі, завдяки каналам, викопаним на території міста. Воно складається з безлічі мальовничих штучних островів, утворених із мулу і глини, що оточені неймовірно красивими бухтами і затоками.Вилкове славиться своїм виноградарством і вирощуванням полуниці на островах.Тут росте унікальний сорт винограду - "Новак" - з якого робиться смачне однойменне вино.

Чи не найцікавішим маршрутом є оглядова екскурсія по пам'яткам архітектури та будівництва. Розпочинається вона з Палаца-СадибиКурісів (Петрівський замок).Руїни палацу підполковника І. Куріса, сподвижника Суворова, який прославився під час 2-ї турецької війни, часто називають "Петрівський замок" або "Замок Курісів".

Маєток Покровське (нинішня Петрівка) підполковник отримав в нагороду за участь в Причорноморській кампанії. Палац він почав будувати в 1810 р, оселившись в Покровському після звільнення зі служби. За формою будівля нагадувала середньовічний замок, в оформленні були використані елементи готики і мавританської архітектури. У 1892 р нащадки Куріса реконструювали будівлю, запросивши знаменитого одеського архітектора Н. Толвінського. Надбудували третій поверх, з'явилася широка тераса і величнідзеркальні сходи, нові вежі, балкончики і мінарети. Після революції садибу Куріса займала сільськогосподарська школа, а під час Другої світової війни - румунська комендатура. Після пожежі 1990 р палац не відновлювався, однак руїни досі вражають величчю. Також зберігся парк в англійському стилі з каналами і ставком. Зараз "Замок Курісів" знаходиться на території Петровського державного аграрного технікуму.

Далі йдемо до Плоского будинку. Старий одеський будинок, який приваблює туристів унікальною особливістю архітектури.При погляді на нього з певного ракурсу створюється повна ілюзія, що будівля має лише одну стіну - фасадну.

Потім маршрут пролягає до Санжейського маяку. "Санджак" походить від турецького слова «Сечджак», що означає "місце або площа, призначена для певних цілей".Поруч з небезпечним для кораблів місцем, на березі Чорного моря, де з'єднуються підводні течії з протоки Босфор і Керченської протоки в 1792 році був заснований військовий пункт Санджак, який складався з землянки і сторожової вежі, де розміщувалися солдати, що несли службу. Щоб попереджати кораблі, вдень на вежі вивішувалися морські прапори, а вночі - сигнальні ліхтарі, що і послугувало прототипом маяка.

Санжейський маяк був заснований у 1921 році. Так тривало довгий час, до початку війни в 1941 році. Пізніше вежу знесло у води Чорного моря і в 1956 році було прийнято рішення побудувати новий Санжейський маяк.Через сильне розмивання берега в кінці 2010 року будівлю маяка було перенесено на 80 метрів від берегової лінії.

І закінчимо тур вихідного дня з огляду Аккерманської фортеці. Аккерманська фортеця була одним із найбільших та найпотужніших фортифікаційних укріплень Північно-Західного Причорномор'я XIII-XV ст.

У 1484 році після тривалої облоги фортецю захопили турки і назвали Аккерман (Біла фортеця). Понад 300 років вона перебувала під турецьким пануванням.Аккерманська фортеця займає площу в 9 гектарів, довжина стін досягає майже 2 км. Висота - від 5 до 15 метрів, ширина - від 1,5 до 5 метрів. Фортеця оточена глибоким ровом (до 14 метрів). Будівля нагадує неправильний багатокутник. Фортеця зводилася на залишках грецького міста Тіра, побудованого 2500 років тому. Після греків там мешкала велика кількість різних племен і народів.Стіни фортеці укріплювали 34 башти, що відрізнялися формою - прямокутні, круглі, восьмигранні, триярусні. У кожної з веж навіть були назви: Темниця, Комендантська башта, башта Пушкіна, башта Овідія. Збереглося лише 26 веж.Фортеця розділена стінами на кілька дворів: Гарнізонний, Громадянський і Карантинний (інші назви Портовий або Господарський), які могли бути самостійними фортифікаційними об'єктами.Фортеця сьогодні - це один з найпопулярніших туристичних об'єктів півдня України. Тут проводять інсценовані вистави, пісенні фестивалі та інші заходи. Фортеця є гарним знімальним майданчиком для різних фільмів.

Проблеми і перспективи розвитку туристичної діяльності в регіоні

Переваги.

1. Географічне і геополітичне розташування. Область є частиною морського фасаду України і розташована на перехресті найважливіших міжнародних шляхів (поромні переправи Одеса-Варна, Іллічівськ-Поті - Батумі, Рені-Галац, Рені-Тульча). Має 8 портів, залізничне, повітряне та автомобільне сполучення з іншими регіонами України та закордонними державами.

2. Національно-етнографічні особливості регіону. Одеська область за національним складом населення істотно відрізняється від інших обласних регіонів України. Тут проживає понад 100 національностей і народностей. Найбільш чисельними з них болгари, молдавани, гагаузи. Багато з них проживають компактно, що дає можливості для збереження та розвитку самобутньої культури народів і народних промислів.

3. Наявність найбагатших рекреаційних ресурсів (м'який морський клімат, лікувальні грязі і ропа лиманів, мінеральні води, наявність піщаних пляжів).

4. Наявність історичних пам'яток та архітектурних об'єктів.

5. Наявність досвіду прийому гостей і різноманітна база туристичних послуг.

6. Політична стабільність, відсутність міжнаціональних, релігійних конфліктів, привітність та гостинність населення.

Недоліки.

1. Недостатньо розвинені туристична і загальна інфраструктура за межами обласного центру

2. Міста і селища області не можуть забезпечити в достатній кількості готельне обслуговування туристів, їх не якісне харчування, що мій погляд пов'язано з відсутністю чітко розробленої програми розвитку на місцях, відсутність достатніх інвестиційних вкладень у цю сферу.

3. Занедбаність ряду об'єктів - пам'яток історії, архітектури та культури, невідповідність пляжів вимогам світових стандартів.

4. Брак кваліфікованих кадрів і досвіду роботи в районних центрах Одеської області.

5. Слабка маркетингова і рекламна діяльність з розробки та популяризації туристичних ресурсів, віддалених від обласного центру.

Перспективи.

1. Широкі можливості для розвитку сільського туризму, оскільки ряд сіл області мають давню історію, в них відроджуються народні промисли, надається можливість спілкування з природою та придбання екологічно чистих сільськогосподарських продуктів;

2. Враховуючи компактне проживання народностей і національностей в Одеській області - організація турів для діаспори;

3. Використання світового досвіду щодо створення комплексів екзотичного та пригодницького туризму (прикладами можуть служити, підводний туристичний комплекс під водою на Багамах, крижаний готель у Швеції та ін);

4. Враховуючи наявні ресурси, Одеса може стати центром ділового туризму і не тільки республіканського, а й міжнародного.

Маршрут одного з перспективних турів в межах обраної області, обґрунтувати свій вибір, описати його та показати можливості реалізації для різних вікових категорій туристів

Тур «Вихідні по-одеськи»

Тривалість: 2 дні

Транспорт: поїзд

Програма туру:

Екскурсія по Одесі «Від Дюка до люка»: Приморський бульвар, Думська площа, Оперний театр, Міська Дума, Палац графа М. С. Воронцова, Театральна площа, Соборна площі, Італійський дворик.

Екскурсія по Одесі: «Одеські катакомби» (факультативно).

Екскурсія по Одесі:«Кримінальна Одеса»( факультативно ).

1 день

Прибуття в Одесу до 7:00! Зустріч з гідом групи на ж/д вокзалі. Трансфер в готель. Заселення згідно з правилами готелю (з 14:00, речі залишаються у камері зберігання).

Оглядова пішохідна екскурсія по Одесі «Від Дюка до люка». Одна екскурсія по Одесі замінює 2 години життя. Це - арифметика. А, одна незвичайна екскурсія по Одесі, додає рік життя. Це - парадокс! Прогулянка по пішохідних кварталах міста (Приморський бульвар, Думська площа). Архітектурний пам'ятки: Оперний театр, Міська Дума, Палац графа М. С. Воронцова, Театральна і Соборна площі, Італійський дворик, музеї та багато іншого.

Вільний час у найколоритнішому місті України. Рекомендуємо обов'язково помочити руки (ну або більше:) в Чорному морі!

2 день

Сніданок у готелі. Виселення з номерів до 12:00 (речі можна залишити в камері зберігання готелю). Сьогодні ви можете відпочити на морі в Одесі або приєднатися до однієї або відразу до двох факультативних екскурсій.

1. Екскурсія в міські катакомби - «20 000 льє під землею» (250 грн / чол). Забудьте про банальне розумінні слова «екскурсія». В Одесі це дві великі різниці.

Ви побуваєте в підземному бункері, що зберігся з часів холодної війни. Побачите кладовищі тварин, віком 3,5 млн років. Чи зможете поспостерігати за процесом підземного видобутку каменю. Побачите справжні схрони бандитів-грабіжників Молдаванки. Почуєте про засекреченому партизанському загоні Одеси, учасники якого, крім одного, згинули саме в цих катакомбах. Але, найголовніше, що це все безпечно !!! Одягайте зручну для підземних прогулянок одяг і взуття. Ліхтарями і касками ми забезпечимо.

Якщо ви зможете вийти з катакомб, вас чекає вільний час в місті (закінчення факультативної програми орієнтовно о 16:30) або можна встигнути приєднуйтесь відразу до другої факультативної екскурсії, яка розпочнеться о 17:00.

2. Екскурсія «Кримінальна Одеса», початок о 17:00 (100 грн / чол). Ви побуваєте в тому ще райончику. Всі одеські бандити виросли тутечки :) Про Мишка Япончика, Соньку Золоту ручку, Григорія Котовського, Одеську в'язницю і про «піаніно», на яких віртуози Привозу відпрацьовували швидкість пальців :) Екскурсія пішохідна, тривалість 2,5 години. Вільний час в місті. Відправлення додому.

Тип розміщення (всі номери «стандарт»)	1/DBL	SNGL	Діти до 12 років
Готель РаціотельМаренеро	1350грн.	1840грн.	1215грн.
Готель «ОК «Одеса» 3*	1850грн.	2340грн.	1665грн.

У вартість включено:

Зустріч на вокзалі

Трансфер в готель

Екскурсія по програмі

Проживання 1 ніч в готелі міста

Харчування - сніданок (во 2 день)

У вартість не включено:

Проїзд поїздом до / з Одеси

Додаткове харчування

Факультативна екскурсії

Особисті витрати



Список використаних джерел

Вишневський В.І. Екологічний туризм , 2015.- 82с.

Любіцева О.О. Методика розробки турів , 2003.- 20с.

Любіцева О.О.,Панкова Є.В.,Стафійчук В.І . Туристичні ресурси України . Навчальний посібник .-К.: Альтерпрес,2007.-112с.

Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство ,2003.- 281с.

Філоненко І.М. Краєзнавство і туризм: курс лекцій / Філоненко І.М., ФілоненкоЮ.М.; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин: Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2010.- 213 с.

Размещено на Allbest.ru

...