Сучасні проблеми втілення альтернативних програм з фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні проблеми втілення альтернативних програм з фізичного виховання

Соціальні зміни, які визначають напрямок розвитку сучасного суспільства, зумовили появу передумов для широких експериментів у дошкільних навчальних закладах. Великий інтерес сьогодні викликають альтернативні програми виховання дошкільнят, зокрема ті, які є здоров'язберігаючими. «Фізичне виховання дітей дошкільних, учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів є невід'ємною складовою освіти, яке забезпечує можливість набуття кожною дитиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров'я і засоби його зміцнення, методики організації змістовного дозвілля і спрямоване на формування в них фізичного, соціального та духовного здоров'я, вдосконалення фізичної та психічної підготовки до ведення активного довготривалого життя та професійної діяльності» [10].

Інструктор з фізичного виховання для успішної реалізації фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми дошкільного віку керується вимогами Базового компонента дошкільної освіти, а також освітніми програмами, якими користується дошкільний навчальний заклад, а відтак, закономірно, він використовує методики, які відповідають сучасним вимогам фізичного виховання та педагогіки.

У сучасних освітніх програмах, таких як програма розвитку дітей старшого віку «Впевнений старт» [9], програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» [11], програма виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» [3], та ін. для дітей підібрані методики проведення усіх форм фізкультурної роботи з варіантами занять з використанням емоційно насичених засобів, елементів спортивних ігор, рухливих ігор, для сприяння розвитку творчих здібностей та колективної взаємодії.

Для розвитку в фізкультурно-оздоровчій діяльності та виконання поставлених задач, спеціалісти з фізичного виховання практикують у роботі авторські методики та інноваційні технології, використовують практичний досвід педагогів новаторів, людей, які розробляють власні альтернативні програми.

Вісім Україні є кілька наукових шкіл, які працюють над проблемою фізичного виховання дошкільнят. Найбільш вагомий внесок у розвиток наукової думки щодо цього питання здійснив професор М. Єфименко. Його технологія є оригінальною системою фізичного виховання дітей, розвивальний ефект якої поширюється на загальний розумовий і духовний розвиток. На нашу думку дана технологія у найближче десятиліття стане основою комплексної педагогіки у системі виховання дітей дошкільного віку. У системі фізичного виховання дітей М. Єфименко виокремлює такі основні рухові режими: плавальний, лежачий, повзальний, сидячий, стоячий, ходьбовий, лазальний, біговий, стрибковий. Їх назви свідчать про те, яким основним рухам надають перевагу на конкретному занятті. Власну методику М. Єфименко вперше представив у 1999 році в програмі «Театр фізичного розвитку й оздоровлення» [7]. Вона розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та спирається на об'єктивні закони розвитку дитячого організму. У цій методиці автор сформулював основні, принципово нові положення системи фізичного виховання та оздоровлення дітей перших 10 років життя. Крізь всю роботу червоною ниткою проходить ідея перетворення одноманітних занять на заняття-вистави, що дарують дітям радість і приносять користь їхньому фізичному, інтелектуальному розвитку, формуванню міжособистісних стосунків.

Лише здорова дитина може максимально реалізувати весь свій особистісний потенціал у навчанні, трудовій діяльності та соціальних проявах. Таке розуміння проблеми фізичного виховання потребує від педагогів усвідомлення значущості формування у молодого покоління необхідності дотримання здорового способу життя, позитивного і зацікавленого ставлення до фізичної культури, її популяризації серед дітей та дорослих. Тому сьогодні необхідні нові підходи до організації фізкультурно-оздоровчого процесу в дошкільних навчальних закладах, які б відповідали сучасному баченню зазначених проблем та шляхів їх розв'язання . Окрім програми «Театр фізичного виховання» М. Єфименко створив авторську інноваційну програму «Казкова фізкультура» [6], в якій запропоновано новий підхід до фізичного виховання дошкільнят. Він ґрунтується, насамперед, на наявних природних, біологічних закономірностях формування організму людини. Еволюційний (онтогенетичний) підхід до фізичного розвитку дитини є найбільш раціональний і сприяє повноцінному розкриттю психічних процесів, що дасть змогу дорослій людині у майбутньому успішно соціалізуватись у навколишнє середовище та суспільство.

Програма «Казкова фізкультура» продовжує та розвиває інноваційні ідеї, які були закладені у попередній авторській програмі М. Єфименка «Театр фізичного виховання і оздоровлення дітей дошкільного та молодшогошкільного віку». Вона доповнена новим багаторічним досвідом роботи з дітьми та відповідає сучасним вимогам до методичного забезпечення. Виходячи з цього, основна спрямованість програми - це фізичний розвиток і загальне оздоровлення дітей з елементами профілактики рухових порушень.

Програма дошкільної освіти (редакція 2012 р.) передбачає реалізацію всіх закладених у ній принципів та пріоритетних завдань. Концептуальні засади програми ґрунтуються на таких основних науково-методологічних положеннях:

1) принцип природовідповідності;

2) принцип комплексності;

3) принцип дуалізму(подвійності);

4) принцип корекційно-профілактичної спрямованості;

5) гендерний принцип;

6) принцип особистісно орієнтованої педагогіки.

У Базовому компоненті дошкільної освіти у розділі «Здоров'я та фізичний розвиток» окреслені вимоги до реалізації освітніх завдань у фізичному вихованні [1]. Кандидати педагогічних наук О. Багініч, Н Левінець, Л. Лохвицька, Л. Сварковська розробили методичний посібник «Фізичне виховання, основи здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей», в якому розкрито освітній зміст та інноваційні підходи формування компетентності дітей старшого дошкільного віку щодо безпеки й гігієни життєдіяльності, здоров'я, рухової активності й саморегуляції [2]. Відображено різноманітні форми роботи педагога з дітьми (фізичні заняття - розваги, спортивні свята, комплекси оздоровчих вправ тощо.) У посібнику представлені наступі інноваційні форми фізкультури : фітбол, гімнастика, дихальна гімнастика, пальчикова гімнастика, танцювальна терапія (ритмотерапія), ароматерапія, психогімнастика.

У м. Славутич Київської області, методист із дошкільної освіти міського методичного центру І. Терещенко підготувала освітню програму «Навчання дітей елементів баскетболу» [12]. Як вважає методист, дізнаючись про успіхи відомих українських та світових спортсменів, діти неодмінно хочуть у майбутньому стати подібним до них або такими ж вправними, як вони. Уже в ранньому віці дошкільнята виявляють інтерес до різних видів спорту, зокрема баскетболу, старанно вправляються у виконанні вправ спортивного характеру. Завдання педагогів при цьому - посилити дитячий інтерес, мотивуючи їх до занять фізкультурою, майстерно вводити посильні дітям елементи спортивних ігор до повсякденної фізкультурно-оздоровчої роботи. фізкультурний оздоровчий баскетбол хулахупінг

Чи не найефективнішою формою навчання дітей елементів баскетболу є заняття на ігровому чи спортивному майданчику дитячого садка, під час прогулянок чи в спортивній залі. Кожне таке заняття має враховувати вікові особливості дітей, їх навантаження, рівень оволодіння дітьми техніки гри. Обов'язково під час тренувань слід давати дітям вказівки, використовуючи певні сигнали, зокрема зорові та слухові. Привчати дітей до розуміння сигналів варто в ігровій формі. Заняття з ознайомлення з елементами гри в баскетбол треба проводити один-два рази на тиждень з дітьми старшої вікової групи. Оптимальна тривалість заняття має бути 15-20 хвилин.

Дотримання дошкільниками правил гри має вагоме виховне значення. Діти під час гри мають бути уважними й доброзичливими у ставленні одне до одного. Гравців, які поводяться грубо, недисципліновано, доречно тимчасово вилучати з гри.

Гра в баскетбол забезпечить дітям дошкільного віку належне оздоровлення, поліпшить емоційний стан та спонукатиме займатися спортом на рівні, який в подальшому, можливо, стане не лише їхнім захопленням.

У Волинський області інструктор з фізкультури Н. Давидова пропонує замість надмірного захоплення дітьми комп'ютерними іграми та гаджетами, програму ігрових вправ з обручами. Поданий досвід Н. Давидової у програмі «Дитячий хулахупінг» [4] може стати у пригоді як педагогам, так і батькам. На заняттях з дошкільнятами педагог пропонує використовувати полегшений обруч і практикувати хулахупінг як своєрідний танець. Під музику діти виконують пластичні рухи, танцювальні елементи, комбінації кроків, обертають обруч навколо шиї, ніг, рук.

Опанування дошкільнятами вміння обертати обруч не згадується в чинних програмах, проте воно рекомендоване авторами навчально-методичних посібників, з ним у загальних рисах ознайомлюють студентів педагогічних вишів на практичних заняттях з теорії та методики фізичного виховання. Досвід роботи Н. Давидової засвідчує інтерес дітей до обертання обручів на руках, талії, шиї, ногах та їхню здатність опанувати техніку цих вправ у старшому віці.

Елементи дитячого хулахупінгу можна з успіхом запроваджувати у дошкільному закладі на фізкультурних заняттях, у гуртковій роботі, самостійній руховій діяльності під час прогулянок, готувати на їх основі показові виступи для свят. Батьки також можуть підтримати ініціативу та займатись вдома.

На Хмельниччині також плідно працюють над покращенням надання для дітей освітніх послуг з фізкультурно-оздоровчої роботи. Педагоги ДНЗ № 54 м. Хмельницького добре дбають про збереження та зміцнення здоров'я своїх вихованців, формування у них здорового способу життя. Одним із напрямків їхньої роботи є розвиток фізичних умінь і навичок дошкільнят за допомогою вправ та ігор з м'ячем, постійним супутником дитячих забав. Відповідна робота з поступовим ускладненням (використовуються елементи й спрощені форми спортивних ігор -волейболу, баскетболу, футболу) ведеться з дітьми різного віку. З молодшими дошкільниками вихователі працюють за спеціальною програмою «Школа м'яча» [8], у розробці якої брали участь методист дошкільного закладу О. Кушлак, методист по роботі з фахівцями О. Павлушкіна, фізінструктор С. Таранціца. Заняття тривалістю 15 хв. Проводяться двічі на тиждень. Щоб ігри та вправи були для малят емоційними, захопливими та цікавими, вони пов'язуються з казками, коротенькими оповідками та віршами.

Як вважає С. Таранціца, серед оздоровчо-виховних заходів з фізичного виховання досить вагому роль відіграють ігри та вправи з великими та малими м'ячами. Систематичні вправи з м'ячем у авторській програмі «Школа м'яча» спрямовані на те, щоб навчити дитину керувати своїм тілом, допомогти їй своєчасно оволодіти життєво необхідними видами рухів. Вони сприяють розвиткові окоміру, координації, ритмічності і узгодженості рухів, формують уміння ловити й утримувати предмет, навчають розраховувати напрямок кидка, орієнтуватись у просторі. Ігри з м'ячем розвивають також швидкість реакції, силу кидка. Власне, це - своєрідна комплексна гімнастика, в ході якої діти вправляються не лише в качанні, киданні та ловінні м'яча, а й у ходьбі, бігу, стрибках [8].

Молодші дошкільнята охоче грають з м'ячем, якщо їм не доводиться виконувати складні дії. Тому дітям цього віку доцільно пропонувати прості види вправ.

Отже, для забезпечення ефективності власної діяльності педагог має володіти особистісним гуманістичним потенціалом. Досить актуальним в цьому ракурсі є закономірності успішної побудови навчального процесу, виділені Ш. Амонашвілі у взаємозалежні принципи педагогічної діяльності. Першою є любов до дитини, при цьому, за переконанням ученого, педагог має виявляти людську доброту і любов, що забезпечує формування гуманної душі дитини. Дитина буде щасливою тоді, коли відчує, що педагог її любить щиро і безкорисливо. Наступний принцип включає необхідність олюднення життєвого середовища, в якому живе дитина. Жодна сфера спілкування не повинна дратувати дитину, породжувати страх, невпевненість чи приниження, педагог має перетворювати ці сфери відповідно до інтересів виховання дитини. Останнім принципом є вміння прожити життя дитини. За переконанням гуманіста, саме це вміння є надійним шляхом до зростання довіри до педагога, цінування його та сприйняття його любові. Крім цього, цей шлях передбачає пізнання життя дитини, а глибина цього пізнання настає, коли педагог пізнає дитину в самому собі, адже можливість прожити своє дитинство (уже втрачене) разом з дітьми є єдиною дозволеною розкішшю істинного педагога.

Для того щоб сучасні педагоги мали змогу працювати по-новому, вони мусять щоденно займатися власною самоосвітою, підвищенням фахової компетентності й особистісного креативного потенціалу. Педагоги мають орієнтуватися не лише у сучасних досягненнях дошкільної освіти, впроваджувати провідні ідеї та освітні технології у практику, а й займатися інноваційною діяльністю у сфері формування здоров'я дітей. Важливим чинником інноваційної діяльності педагога є усвідомлення ним того, що кожна освітня технологія має містити у собі оздоровчий компонент, тобто її основна спрямованість полягає у збереженні фізичного, психічного (інтелектуального та емоційного), духовного (морального) і соціального здоров'я. Освітні технології, що ігнорують проблеми здоров'я дітей, підміняючи здоровотворчу філософію життя.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; Авт. кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. - К.: Видавництво, 2012. - 26 с.

2. Богініч О.Л. Фізичне виховання, основи здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку : навч.-метод. посібник /О. Л. Богініч, Н. В. Левінець, Л. В. Лохвицька, Л. А. Сварковська - [2-ге вид.]. - К. : Генеза, 2014. - 128 с.

3. Дитина: освітня програма розвитку дітей від 2 до 7 років / наук. керівник проекту В. О. Огнев'юк ; авт. кол. : Г.В.Бєлєнька, О.Л.Богініч, Н.І.Богданець-Білоскаленко, [та ін.] ; наук.ред. : Г.В.Бєлєнька, М.А.Машовець, Мін.осв.і науки України, Київ.ун-т ім..Б.Грінченка. - К. : Київ.ун-т ім..Б.Грінченка, 2016. - 304 с.

4. Давидова Н. Дитячий хулахупінг : робота з дітьми ст. гр. / Н. Давидова // Дошкільне виховання. - 2017. - № 10. - С. 31 - 35.

5. Дмитренко Т.І. Руховий режим у дитячому садку : навчально-теоретичний посібник / Т.І. Дмитренко. - К. : Радянська школа, 1980. - 96 с.

6. Єфименко М.М. Програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку «Казкова фізкультура» / М. М. Єфименко. - Тернопіль: Мандрівець, 2014. - 52 с.

7. Кушлак О. Школа м'яча : орієнтовна програма для молодших дошкільнят / О. Кушлак, О. Павлушкіна, С. Таранціца // Дошк. виховання. - 2007. - № 9. - С. 26-27.

8. Освітня програма «Впевнений старт» для дітей старшого дошкільного віку / [Н. В. Гавриш, Т. В. Панасюк, Т. О. Піроженко, О. С. Рогозянський, О. Ю. Хартман, А. С. Шевчук]; За заг. наук. ред. Т. О. Піроженко. - К. : Українська академія дитин- ства, 2017. - 80 с.

9. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / О. І. Білан, Л. М. Возна, О. Л. Максименко та ін. - Тернопіль: Мандрівець, 2012. - 264 с.

10. Терещенко І. Навчання дітей дошкільного віку елементів баскетболу / І. Терещенко // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2014. - №10. - С.60-65.

Размещено на Allbest.ru