Національно-патріотичне виховання студентів у спортивному туризмі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національно-патріотичне виховання студентів у спортивному туризмі

У статті розглядаються окремі аспекти національно-патріотичного виховання студентів у спортивному туризмі.

ХХІ ст. висуває перед суспільством вимоги щодо ролі освіти в розвитку особистості, свідомого громадянина і патріота України. Тому одним з пріоритетів сучасної освіти і виховання є соціальний і культурний розвиток студента, розширення ступенів самостійної активності, виховання фізично розвиненої, духовно багатої, культурно зорієнтованої особистості.

В Україні виховання студентської молоді є невід'ємною і найважливішою частиною всієї педагогічної роботи.

Одним з найефективніших шляхів є інтегрований підхід до розвитку особистості студентів засобами спортивного туризму.

Роль туризму в сучасному світі багатогранна. В останні роки в силу відомих причин її всі частіше стали зводити до функції мультиплікатора, що здатний відродити: культуру, спорт, інфраструктуру, регіональний господарський комплекс, зайнятість тощо.

Масовий розвиток туризму дозволяє студентам значно розширити знання з історії своєї Батьківщини й інших країн, зробити їх більш стійкими, конкретними, образними, краще зрозуміти хід і значення окремих історичних подій і явищ, познайомитися з визначними пам'ятками своєї Батьківщини тощо.

З точки зору педагогіки основною метою туризму є виховання як ефективний засіб передачі людині раніше накопичених цінностей: знань, культури, моралі, трудового і життєвого досвіду, а також цілеспрямована зміна властивостей особистості в ході занять спортивним туризмом, розширення світогляду.

Культурний та патріотичний розвиток особистості одна з функцій спортивного туризму, оскільки саме вона дозволяє усвідомити місце туризму серед інших життєвих цінностей. Перед засобами туризму постає задача: зробити історичні, культурні і природні простори доступними для користі розвитку самої ж особистості.

Актуальність та безсумнівна практична значимість відзначеної проблеми стали передумовами для проведення нашого дослідження.

Кафедра країнознавства і туризму Інституту міжнародних відносин НАУ проводить заходи зі спортивного орієнтування, спортивного туризму, організовує наукові конференції, круглі столи. Велика увага приділяється спортивному орієнтуванню, спортивному туризму. Студенти відвідують мальовничі куточки України завдяки екскурсіям, походам, навчальним практикам.

На практичних заняттях педагоги кафедри використовують наступні засоби навчання:

- фізичні вправи у природному оточенні, які спрямовані на розвиток фізичних якостей, координаційних здібностей, раціональне подолання природних перешкод і оволодіння технікою пересування у пішохідних прогулянках;

- спеціальні рухові завдання для розвитку просторового орієнтування (вправи зі спортивного орієнтування);

- рухливі ігри з пошуковими ситуаціями у приміщенні і на місцевості;

- туристські вправи прикладного багатоборства (в'язання вузлів, складання рюкзаків тощо, постановка намету);

- до засобів туризму відноситься і сама спортивна туристська діяльність, через яку формуються моральні і соціокультурні якості студента і пізнається навколишній світ;

- традиційне сходження студентів на найвищу вершину України г. Говерла, присвячене всесвітньому Дню туризму;

- у минулі роки, навчальна практика у Криму з проведенням багатоденного походу.

Саме завдяки цим засобам заняття спортивним туризмом створюють можливість для більш результативного впливу на успішність засвоєння знань в області фізичної культури, історії, географії, етнографії, правил поведінки на природі.

Спортивний туризм в Україні є важливою складовою загальнодержавної системи фізичної культури і спорту, патріотичного та духовного виховання молоді, зміцнення здоров'я, розвитку фізичних, морально-вольових, культурних та інтелектуальних здібностей людини шляхом залучення її до участі у спортивних туристських походів, експедицій, екскурсій, змагань з видів спортивного туризму [1].

В рамках єдиного виду спорту спортивний туризм об'єднує такі його види, як пішохідний, водний, велосипедний, гірський, спелеологічний, вітрильний, лижний, автомобільний та мотоциклетний.

В останній час зростає популярність нових напрямів спортивного туризму - екстремального, пригодницького, понаддалеких вітрильних та інших подорожей, проведення комбінованих за видами туризму походів.

Розвиваючись на межі спорту і активного дозвілля в природному середовищі, спортивний туризм сприяє розвитку внутрішнього туризму вітчизняної туристичної галузі шляхом пропаганди відносно дешевого і, одночасно, ефективного відпочинку, а також загальному розвитку туристичної галузі України, як потенційно високорентабельної галузі економіки.

Однак історія спортивного туризму свідчить, що масовим цей рух стає лише за умови стабільної економічної ситуації, коли створені порівняно достатні матеріальні умови життя та забезпечене зростання реальних доходів населення.

Спортивний туризм завжди відігравав роль не лише оздоровчо-розвиваючого та загартовуючого фактору але й ніс значне ідеологічне навантаження. Треба згадати історичну роль спортивно-патріотичних товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт» на передодні І-ої Світової війни в Галичині, адже саме вони відіграли роль того цементуючого ядра на яке спиралась галицька молодь в боротьбі за свободу та незалежність в часи Національно-визвольних змагань 1917-1920 рр.

Ці групи стали підґрунтям створення національної армії ЗУНР та УНР («Січові стрільці»). Треба згадати про роль, яку відіграв спортивний туризм в часи СРСР. З одного боку його всіляко заохочувала офіційна пропаганда, намагаючись такими засобами поставити молодь під контроль ідеологічних органів, а з іншого - радянська молодь охоче йшла в спортивно-туристські клуби, вбачаючи в них чи не єдину легальну можливість неформального об'єднання на ґрунті свободолюбства та вільнодумства [2]

Специфічною ознакою спортивного туризму є різноманітність форм і багатоваріантність програм його організації та розвитку: спортивні походи, чемпіонати, змагання, експедиції тощо. Загальна доступність спортивного туризму сприяє масовій участі людей, особливо молоді, у природничо-пізнавальних походах, експедиціях та інших туристських акціях з активними засобами пересування на маршрутах.

Спортивний туризм є важливим фактором національно-патріотичного виховання молоді. Згідно «Концепції національно-патріотичного виховання молоді», затвердженої Кабінетом міністрів України від 27.10.2009 року: «Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізації навчально-виховного процесу» [3]. Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення. Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції. В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючий чинник розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології.

Різноманітні форми діяльності забезпечують комплексний характер туристсько-краєзнавчої діяльності у навчанні, вихованні й оздоровленні студентів, в ній закладені широкі можливості для зростання творчої самодіяльності - спортивної, науковий, художньої, культурної, технічної, соціальної і педагогічної.

Але не всі частини цілого ( що складають у вищому навчальному закладі туристсько-краєзнавчу діяльність) рівнозначні між собою, є більш важливі, основні, а є менш важливі, неспецифічні. Як найбільш важливі можна виділити групу із шести елементів: походи, прогулянки, екскурсії, експедиції, зльоти, змагання. Саме цей ряд складає основне ядро змісту туристсько-краєзнавчої діяльності у вищих навчальних закладах.

Сутністю туристської діяльності, тієї самою суттєвою формою її, тим зерном, без якого немає туризму, є похід. Дійсно, без походів туризму немає і бути не може. Тільки похід, який є комплексною формою спортивного туризму містить у собі великі фізичні навантаження, краєзнавству роботу, екскурсії, (без екскурсій, спостережень похід утрачає свою педагогічну та виховну доцільність), дозволяє одночасно досягати комплекс цілей, які ставляться у процесі виховання культури студентської молоді.

Якщо в вищих навчальних закладах проводиться екскурсії, поїздки, реалізується краєзнавчий принцип викладання основ наук, влаштовуються виставки, існує свій студентський туристський клуб, - усе це робить туризм в вищому навчальному закладі дійовим фактором виховання молоді, підвищення загального рівня патріотизму студентів.

Спортивний туризм потрібний вищому навчальному закладу, тому що в його основі лежать самостійні дії студентів, а вони і є та база, той фундамент, на якому успішно йде процес навчання і виховання. Туристсько-краєзнавчу діяльність у вищих навчальних закладах треба розуміти як спільну роботу викладачів й студентів, і чим більше частка праці самих студентів в організації і проведенні туристських походів і екскурсій, тим краще для справи.

Особливу турботу організатори спортивного туризму у вищих навчальних закладах повинні виявити до студентів-активістів. Треба організовувати для них секції, у яких будуть рости майбутні розрядники, інструктори, організатори і пропагандисти туризму. Система туристської роботи не буде успішно розвиватися без міцного активу студентів-туристів. Актив (секційна частина туристко-краєзнавчої діяльності) повинний якісно рости з випередженням розвитку масового туризму. Обидві ці частини тісно взаємозв'язані: масові одноденні походи, прогулянки і екскурсії стимулюють гурткову роботу, а вихованці секцій - кваліфікований актив мандрівників і краєзнавців, які дуже потрібні для розвитку і зміцнення масової туристської роботи.

У процесі туристсько-спортивної діяльності є реальна можливість використовувати студентів - досвідчених туристів у реальній справі, якою є туристська діяльність для свого факультету, інституту. Захоплення студентів туризмом поступово переростає в їх професійну діяльність, яка використовується не тільки для особистої користі, але й для своєї групи, свого навчального закладу. Робота в студентських туристських клубах - це школа виховання організаторів, пропагандистів, керівників спортивного туризму.

Висновки

Усіляко треба розвивати зовнішні зв'язки студентського туризму з іншими вищими навчальними закладами й організаціями: з станціями та центрами юних туристів, з музеями, різними товариствами, редакціями газет, туристськими клубами, секціями туризму підприємств, відділами культури, досвідченими краєзнавцями тощо.

У вищих навчальних закладів спортивний туризм повинен стати частиною навчально-виховного процесу, який є складовою частиною патріотичного виховання студентів.

патріотичний фізичний спорт

Список літератури

1.Фокін С.П. . Спортивний туризм: навч.-метод. посіб. / С.П. Фокін. - К. : Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2009. - 140 с.

2.Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: Навч. посіб. / К., Вища шк., - 2002. - С 98.

3.www.mil.gov.ua. Концепція Національно-патріотичного виховання молоді. (рішення колегії МОН 25.06.2009 протокол № 7/2-4)

Размещено на Allbest.ru