Історія формування туристичної привабливості Закарпатської області
Туризм як ефективний засіб та дієве джерело збереження і пізнання екології та історико-суспільної спадщини Закарпаття. Перспективи даного субрегіону в сфері розвитку Карпатського зеленого та етнокультурного туризму, його сучасні тенденції та значення.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.05.2018 |
| Размер файла | 23,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Історія формування туристичної привабливості Закарпатської області
Вважаємо, що однією з найпривабливіших серед туристичних регіонів України є Закарпатська область. Сьогодні - це один з найперспективніших субрегіонів розвитку Карпатського зеленого та етнокультурного туризму.
У Європі цей унікальний, високогірний район України знають як регіон, де разом з природою збереглася самобутня етнографічна культура корінних жителів краю: бойків, лемків, гуцул та долинян. Незважаючи на це, мусимо констатувати, що історія розвитку туристичної привабливості Закарпатської області недостатньо висвітлена у спеціальній туристичній літературі, що спонукало автора до написання цієї роботи.
Аналіз досліджень. Зокрема, проблематику дослідження історії розвитку туристичної галузі у Закарпатті та теоретико-методологічні засади дослідження закарпатського туризму в історичній ретроспективі комплексно розглянуті у працях А. Мельника та Ж. Собов [4], В. Фуртія [8], Ф. Шандора [9]. Загальні тенденції розвитку вітчизняного, у тому числі й закарпатського туризму, розглянуто В. Абрамовим [1], В. Федорченком [7]. Водночас зауважимо, що історія формування туристичної привабливості Закарпатської області, у вітчизняній бібліографії достатньою мірою не досліджується. Окремі статті, розміщені в інтернет-ресурсах, мають винятково публіцистичний та рекламний характер.
Мета статті - проаналізувати історію формування туристичної привабливості Закарпатської області.
Виклад основного матеріалу. Зауважимо, що туристична привабливість території формується передусім за наявності природних або історико-культурних туристичних ресурсів. Водночас такі ресурси ще не встановлюють рівень привабливості цієї чи іншої території. Туристична привабливість часто мінлива і може змінюватися залежно від багатьох чинників. Саме до них належить наявність сучасної матеріально-технічної бази туризму, зокрема новітніх готельних комплексів, спеціалізованих закладів із відповідним асортиментом послуг, які вони продукують та ін.
У нашому контексті територія тоді приваблива, якщо вона має туристичні ресурси:
1. Природні;
2. Історико-культурні;
3. Соціально-економічні;
4. Розвинуту матеріально-технічну базу;
5. Насичену інфраструктуру;
6. Зручне транспортно-географічне розташуння та ін.
Зазначимо, що історично для відпочинку на території сучасної Закарпатської області найчастіше обиралися території з мальовничими ландшафтами, зокрема:
1. Рахівські гори;
2. Солотвинські солекопальні;
3. Ліси Тячівщини;
4. Карпатські полонини.
Відпочивальників приваблювали рекреаційні місця, зокрема:
- річки;
- озера;
- значні лісові масиви;
- лікувальні джерела Свялявщини, Хустщини, Тячівщини та Рахівщини.
На час літниськ селяни забезпечували відпочивальників харчуванням, нічлігом, надавали допомогу в організації відпочинку [2, 5-8; 3, 12-16; 4, 123-129].
Перші історичні згадки про рекреаційне використання, зокрема джерел мінеральних вод Сва - лявщини, зазначаються у звітах для короля Матяша (1463). У 1709 р. джерело відвідав Ференц II Ракоці. Через деякий час цілющі води, як й інші мінеральні води Карпатського регіону, розливалися і імпортувалися до Європи підприємством графа Шенборна. Зокрема відзначимо, що мінеральна вода «Свалява» поставлялася до Відня, Парижа, Будапешта, а також на північ - у Галицьке королівство. Також відомо про поставки свалявської мінеральної води до Москви (XVII-XVIII ст.). З 1826 до 1836 рр. на Закарпатті функціонували купелі [7, 28-49].
У середині XIX ст. Свалявська мінеральна вода почала продаватися під брендом «Solyvai» у скляних пляшках (0,5 і 0,75 л). У такому вигляді вона експортувалася до Будапешта, Відня, Парижа. У 1855 р. на виставці мінеральних вод у Парижі вона була відзначена почесним Золотим дипломом як одна з найкращих мінеральних вод Європи. Зазначимо, що у 1884 р. нагорода за смакові якості їй була присуджена також на виставці у Відні [2, 239-270].
Як відзначає закарпатський дослідник Ф. Шандор, у 1885 р. на сільськогосподарській виставці у Будапешті, Мукачівська домінія була представлена окремим павільйоном. Туризм на Закарпатті у ХІХ ст. розвивався на природоохоронних територіях, через угіддя яких проходили туристичні маршрути. Як зазначає автор, розвитку туризму сприяли туристичні притулки та пансіонати, які у той час масово відкривалися на території області. Зокрема, у Синяку, Солочині, Поляні, Нижніх Воротах тощо [9, 183-189].
Ф. Шандор, також зазначив, що розвивався рекреаційний туризм і на території Мараморо - щини. Зокрема, про це свідчить туристичний путівник «Tecow-Koningsfeld» (1890). Даючи аналіз зазначеному документу, відзначимо, що це путівник із туристичною мапою Тересвянської долини та вказаними туристичними притулками у:
1. Дубовому;
2. Краснії;
3. Усть-Чорні;
4. Брустурах;
5. Р. Мокрій;
6. Н. Мокрій;
7. На полонинах.
Відповідно до інформації путівника, в Усть-Чорній тоді функціонувала родонова купіль та пансіонат на 15 осіб, а також тут пропонували кінні та водні маршрути. Також туристика на Маро - морощині кінця ХІХ і початку ХХ ст. описана у виданні «У долині Тересви» (1932).
Насамкінець автор статті відзначив, що у 1897 р. мукачівською домінією було видано туристичний путівник «Берегвар і його Токаниці», а вчений-археолог Т Легоцький у 1912 р. видав короткий туристичний нарис «Мукачівський замок Паланок» [9, 183-189].
Як зазначають науковці Ж. Собов і А. Мельник, для багатьох рекреаційних центрів Закарпаття саме господарства літниського типу були першою формою рекреаційного освоєння цієї місцевості. Літнисько - це місце, у Карпатах, куди на літо виїжджали інтелігенти. Це - особливий вид карпатської рекреації і курортології, який практикували на Закарпатті та Галичині інтелігентні родини, які мали літній дім десь у горах або дім, в якому мешкав хтось із родини.
Аналізуючи статтю зазначених авторів, можна констатувати, що літниська синтезували у собі кілька напрямів туризму:
1. Відпочинковий;
2. Оздоровчий;
3. Пізнавальний - вивчення місцевих історичних місць та природних цінностей;
4. Активний - піший та лещатарський.
Таким чином, це була досить поширена форма відпочинку, як правило, сімейного типу, яка охоплювала села з мальовничими місцевостями й відпочинковими і оздоровчими ресурсами:
а) джерелами;
б) лісовими масивами.
Зокрема, для потреб туристів були обладнані:
- літниська полонинських пастухів;
- лісничівка;
- сироварня на полонині Квасівський Менчул.
Зазначимо, що літниськовий рух, тобто відпочинок у сільській місцевості як одна із форм екологічного туризму був поширений по всьому Карпатському регіону з кінця XIX ст. до середини XX ст. Після Другої світової війни традиція літниськ почала зникати, зважаючи на політичну ситуацію у Радянській Україні. На зміну їм приходять так звані дачі. Дачі були тільки у тих, кого радянський режим визнавав суспільнозначимим [4, 123-129].
У Чехословацький період були поширені притулки для мандрівників. У них організовувалося обслуговування та забезпечення туристів нічлігом харчами [8, 114-116; 9, 183-189].
На наш погляд, вдале поєднання впливів східної і західної культури та традицій привертали увагу до розвитку закарпатської туристики відомих українських вчених - етнографів. Науковці цікавилися наступним:
- історією рідного краю;
- милувалися прекрасними краєвидами;
- вивчали пам'ятки писемності та побут населення;
- збирали етнографічні та фольклорні матеріали [4, 123-129; 5, 27-29; 6, 56-71].
Зазначимо, що з 60-х рр. ХІХ ст. відбувається виокремлення туризму як окремого виду спорту у межах Австро-Угорської імперії. Цьому сприяло створення у 1896 р. туристичного товариства «Друзі природи» та численних туристських гуртків на всій території Австро-Угорщини.
Також зазначимо, що на початку ХХ ст. на територію Закарпаття приходить нова система пластунського виховання, що ставить собі за мету формування нового здорового і національно свідомого покоління. Пластовий закон передбачав програму юнацького виховання. Серед них домінуючим була спортивна та туристична підготовка [4, 123-129].
Після Першої світової війни Закарпаття входило до складу Чехословацької республіки. Упродовж 20-30-х рр. мали місце відчутні зміни у всіх сферах життя населення краю. Інтерес з боку влади до природних ресурсів прискорив будівництво:
1. Шосейних доріг;
2. Залізниць;
3. Інфраструктури.
Як зазначають В. Фуртій та Ф. Шандор, головну роль у розвитку туристичної галузі відіграв Клуб чехословацьких туристів (ЧСКТ), який мав свої відділення в усіх окружних центрах Підкарпатської Русі. Автори констатують, що у ті роки туристична інфраструктура Подкарпатської Русі була розвинутою слабо. Тому Клуб співпрацював із державними органами лісового господарства краю, які володіли розгалуженою мережею лісових стежок у Рахівському районі. Крім того, ЧСКТ протягом 20 - 30 рр. ХХ ст. зумів звести власні притулки у вигідних місцях:
1. Поблизу доріг;
2. Вузькоколійок;
3. Водосховищ, що забезпечувало більшу надійність для проживання та харчування туристів [8, 114-116; 9, 183-189].
До переліку найбільш відвідуваних об'єктів показу у чотирьох туристичних регіонах належали культурні, історичні, архітектурні та природні пам' ятки, зокрема:
1. Ужгорода;
2. Мукачева;
3. Хуста;
4. Виноградова;
5. Тячева;
6. Рахова [2, 5-8; 10, 259-265].
Так, користувалися популярністю народні промисли Великого Бичкова та Рахова. Також відзначимо, що на Рахівщині та у селах Ужанської і Турянської долини, розвивався приватний туризм, який надавав послуги з екологічного туризму [9, 183-189].
У результаті зростання чисельності аматорів пізнавального мандрівництва перед його організаторами постала потреба об'єднати зусилля окремих туристів у єдиній організації.
Протягом 20-30-х рр. ХХ ст. туризм мав такий характер:
1. Краєзнавчо-пізнавальний;
2. Розважальний;
3. Спортивний.
На початку ХХ ст. Закарпаття стало приваблювати до краю європейців багатими історичними, природними, культурними, архітектурними пам'ятками. Поєднання історії і традицій цих етносів з давніх часів робило його популярним серед туристів [4, 123-129; 10, 259-265].
Окрему увагу варто звернути на історію розвитку зимового туризму. Клуб Чехословацьких туристів сприяв:
1. Прокладанню нових лижних трас;
2. Планував будівництво гірськолижних баз на Рахівщині.
Поряд з гірськолижними трасами будувалися готелі з якісним асортиментом послуг:
а) Гірська хата «Піп Іван» на висоті 1560 м. на 70 місць;
б) туристичний готель «Легіо» на Воловеччині.
Путівники і довідники про туристичні можливості краю складалися провідними спеціалістами туристичної індустрії і видавалися на багатьох мовах [4, 123-129].
Зазначимо, що у радянський час туристична галузь була зорієнтована на рекреацію. Масово будувалися санаторії, великі і малі оздоровниці. З'являються рекреаційні зони довкола:
- Поляни;
- Шаяна;
- Синяка;
- Голубиного;
- Н. Солотвина;
- Солотвина;
- Сойм.
Відзначимо, що підсумком розвитку туристичної індустрії у Радянському Сюзі стало створення курортних зон «Укпрофоздоровниці» та «Колгоспоздоровниці»:
1. Поляна (Свалявський район);
2. Шаян (Хустський район);
3. Гірська Тиса (Рахівський район);
4. Сойми (Міжгірський район);
5. Карпати та Синяк (Мукачівський район);
6. Рекреаційно-спортивних зон Берегово (термальні басейни);
7. Жденієво, Красія, Подобовець (гірськолижні витяги);
8. Туристичних маршрутів Боржавські полонини, Полонина Руна.
На початку 90-х рр. туристична галузь функціонувала базуючись на радянських санаторно-курортних об'єктах та у виїзному туризмі [7, 175-184].
Висновки. Як висновок, можемо констатувати, що підґрунтя для успішного розвитку туристичної привабливості Закарпаття були закладені, ще у XVI-XVIII ст. Саме тоді почали розвиватися літні та зимні види туризму, які традиційно залишаються популярними у області і сьогодні. Також відзначимо, що мінеральні джерела Закарпаття, які використовувалися у рекреації ще з XVI ст. сьогодні стали своєрідною візитівкою туристичної привабливості краю.
Список використаних джерел і літератури
туризм етнокультурний карпатський
1. Абрамов В.В. Історія туризму / В.В. Абрамов, М.В. Тонкошкур. - Харків: Харківська національна академія міського господарства, 2010. - 294 с.
2. Корсак Р Туристичні об'єкти Закарпатської області / Р Корсак, М. Корсак, В. Гребенюк. - Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2017. - 416 с.
3. Котигорошко В. Закарпаття в давнину / В. Котигорошко // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2006. - №39-40. - C. 12-16.
4. Мельник А. Особливості становлення організованого туризму Закарпаття (кінець XIX - початок XX століття) / А. Мельник, Ж. Собов // Рекреаційна географія і туризм. Наукові записки. - №2. - 2016. - С. 123-129.
5. Стойко С. Роль природно-заповідного фонду Карпат у збереженні етнокультурної спадщини гуцулів, бойків, лемків / С. Стойко, Д. Крук // Зелені Карпати. - 2004. - №1-2. - С. 27-29.
6. Тронько П.Т. Краєзнавство у відродженні духовності і культури. Досвід. Проблеми. Перспективи / П.Т. Тронько. - К.: Наукова думка, 1998. - 98 с.
7. Федорченко В.К. Історія туризму в Україні: Навчальний посібник / В.К. Федорченко, Т.А. Дьо - рова. - К.: Вища школа, 2002. - 195 с.
8. Фуртій В. Розвиток туризму на Закарпатті в період Чехословаччини 1918-1938 рр. // Східноєвропейський історичний вісник. - Дрогобич: Посвіт, 2017. - Вип. 3. - С. 114-117.
9. Шандор Ф.Ф. Становлення туристичної галузі в Закарпатті: історичний аспект [Текст] / Ф.Ф. Шандор // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Географія. Землеустрій. Природокористування / [відп. ред. С. Поп]. - Ужгород: Говерла, 2013. - Вип. 1. - С. 183-189.
10. Чаплінський Б. Проблематика етнокультурного ландшафту Гуцульщини: риси, поділ, збереження / Б. Чаплінський, А. Кібич // Наукові записки Вінницького педуніверситету. Серія: Географія. - 2010. - Вип. 21. - С. 259-265.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Передумови спеціалізації Закарпатської області в туризмі та рекреації. Основні проблеми розвитку галузі. Ліцензовані суб’єкти туристичної діяльності. Санаторно-курортний та готельний комплекс. Стан зайнятості у туристично-рекреаційній сфері регіону.
курсовая работа [528,5 K], добавлен 06.08.2013Сукупність природних, культурно-історичних та соціально-економічних передумов для організації туристичної діяльності регіону. Оцінка території Карпатського регіону за системою показників. Перспективи щодо розвитку гірського туризму та екотуризму.
статья [242,6 K], добавлен 19.09.2017Природні умови та ресурси для розвитку туризму в Закарпатті. Основні туристичні потоки. Забезпеченість області місцями проживання для туристів. Основні пам'ятки природи Закарпатської області та її історико-культурні ресурси, туристично-рекреаційна сфера.
реферат [6,4 M], добавлен 16.11.2013Теоретичні аспекти дослідження туризму: поняття, історія розвитку. Етапи класифікації в туризмі. Сільський туризм, головні проблеми розвитку. Основні напрями роботи Міжнародної туристсько-спортивної спілки. Перспективи розвитку зеленого туризму в Україні.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 07.10.2012Аналіз стану розвитку замкового туризму, його ролі та значення для розвитку туризму в Україні. Європейський досвід організації замкового туризму, основні напрями його розвитку в Україні. Головні об'єкти замкового туризму та особливості їх збереження.
статья [22,0 K], добавлен 06.09.2017Екологічний туризм, його класифікація, спектр ознак та влив на різні галузі економіки. Умови функціонування ринку екологічного туризму. Розвиток туристичної галузі в Тверській області. Міста - туристські центри: типи, функції, сучасні тенденції розвитку.
контрольная работа [23,7 K], добавлен 16.06.2009Теоретичні питання географічного вивчення туристичної привабливості країн південно-східної Європи. Поняття туристичної "привабливості" країни. Аналіз привабливості Балканського регіону. Стан і перспективи розвитку туризму країн південно-східної Європи.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 09.09.2010Формування спортивного туризму в Україні, його види та функції. Особливості та перспективи розвитку водного та пішохідного туризму на Закарпатті. Труднощі розвитку спортивного туризму в Україні, їх зв'язок з економічними проблемами розвитку суспільства.
курсовая работа [181,1 K], добавлен 11.07.2015Аналіз розвитку історико-культурного туризму, встановлення туристичного потенціалу Хмельницької області. Культурні пам'ятки, історичні місця, музеї, музейні комплекси, туристичні маршрути. Проблеми і перспективи розвитку історико-культурного туризму.
курсовая работа [90,5 K], добавлен 07.05.2012Сучасний стан сільського зеленого туризму в Україні. Що таке сільський туризм, показники його розвитку та основні тенденції. Особливості західного регіону с куту зору сільського туризму, "родзинка" південного регіону. Головні центри зеленого туризму.
статья [28,4 K], добавлен 04.12.2009Суть міжнародного туризму, його різновиди та значення. Аналіз тенденцій його розвитку в Україні. Динаміка турпотоку за метою подорожі та за країнами походження. Проблеми та перспективи розвитку туристичної галузі в зовнішньоекономічній діяльності країни.
курсовая работа [165,5 K], добавлен 12.05.2013Передумови розвитку туризму у Закарпатській області. Особливості природного середовища, історико-культурного і економічного розвитку, населення регіону; транспортна система, рекреаційні ресурси; туристична індустрія; готельно-ресторанна інфраструктура.
реферат [61,7 K], добавлен 25.10.2012Сутність лікувального туризму та його місце в загальній класифікації туризму, тенденції його розвитку, обґрунтування повного лікувального туру та технологія формування нового туру. Різновидності туризму і його значення, побажання і фінансові можливості.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 23.05.2012Передумови та напрями туризму в Україні. Перспективи туризму як засобу розвитку здоров'я та безпеки суспільства, сучасні підходи до нього. Стан та перспективи ділового та яхтового туризму. Сільський туризм як перспективний напрямок розвитку індустрії.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 10.04.2011Географія культурно-розважального туризму в Україні. Аналіз організаційно-управлінських особливостей розвитку культурно-пізнавального туризму Чернівецької області, його стан та перспективи розвитку. Музеї, готелі та туристичні комплекси області.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 23.12.2013Поняття, компоненти і маркетинг туристичної дестинації. Управління її об’єктами. Дослідження подієвого туризму як історико-культурного явища. Основні історичні етапи його розвитку, критерії класифікації. Формування івентивного туристичного іміджу регіону.
курсовая работа [403,2 K], добавлен 06.03.2015Опис географічного положення та загальна характеристика регіону, сучасний стан та перспективи розвитку туризму. Природні, інфраструктурні та історико-культурні туристичні ресурси, підприємства сфери дозвілля. Проблеми і перспективи розвитку туризму.
контрольная работа [30,5 K], добавлен 04.12.2014Поняття історико-культурної спадщини, історико-культурного туризму, замкові та палацові комплекси як їх складова, методичні засади дослідження. Історія дослідження замкових, палацових комплексів Тернопільської області, проблеми використання, збереження.
дипломная работа [121,0 K], добавлен 18.05.2012Передумови організації сільського відпочинку у Львівській області. Структура планування менеджменту та маркетингу у сільській місцевості. Переваги та недоліки сільських місцевостей Львівщини. Розвиток сільського зеленого туризму на території України.
доклад [177,7 K], добавлен 07.12.2010Сутність спортивного туризму, його класифікація, особливості та характеристики різновидів. Категоріювання туристських маршрутів. Сучасний стан спортивного туризму в Україні, його специфічні риси, сучасні тенденції і оцінка перспектив подальшого розвитку.
курсовая работа [98,8 K], добавлен 20.12.2013
