Фізичне виховання різних груп населення ставлення студенток 17–19 років до занять фізичною культурою і спортом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізичне виховання різних груп населення ставлення студенток 17-19 років до занять фізичною культурою і спортом

Збереження і підвищення рівня здоров'я студентської молоді є важливою складовою вищої освіти. В цей період закладається фундамент успішності майбутньої професійної діяльності молодих фахівців. Характерною особливістю студентського образу життя є збільшенні витрат часу на навчальну діяльність, зниження рухової активності, зміна системи харчування, режиму дня, що призводить до зниження рівня здоров'я студентської молоді.

Обираючи професію економіста, студенти вибирають не тільки статус, рівень добробуту, а й спосіб життя, якість життя, його тривалість. Близько 80% офісних працівників страждають від сидячого способу життя. Серед них надзвичайно поширені хвороби: остеохондроз, різні види викривлень хребта, синдром зап'ястного каналу, що виражається в зниженні чутливості пальців кисті, набряклості, появі болю, слабкості кисті.

Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми, на думку Круце - вич Т.Ю., Москаленко Н.В., Си - чової Т.В., є пошук раціональних підходів у фізичному вихованні та оздоровленні студентів з урахуванням їх мотивації до занять фізичною культурою. Необхідно підвищити інтерес до виховання тілесної культури і включити студента в простір фізичної культури не тільки як користувача, а і як суб'єкта, здатного творити в цій сфері діяльності [5, 8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато вітчизняних і закордонних фахівців вважають що фізичне удосконалення і збереження здоров'я студенток є однією зі складових вищої освіти. Про необхідність вивчення мотиваційних чинників для занять фізичними вправами вказують багато авторів [1, 2, 3, 4], тому що вибір засобів і форм занять фізичною культурою певним чином впливає на організм людини. За словами М.Я. Віленського, навчання, яке супроводжується постійною розумовою діяльністю, визначає високий загальний тонус інтелекту, і тому фізична культура стає важливим засобом загартування організму і біологічною основою для ефективного процесу пізнавальної діяльності, а натренована мускулатура допомагає нервовій системі упоратися з розумовими навантаженнями.

У роботах Ільіна Є.П. дається теоретичне обґрунтування проблемі співвідношення фізичного удосконалення і моральних орієнтацій особистості [5]. Питанням мотивації студентської молоді до занять різними видами оздоровчого фітнесу займалися Круцевич Т.Ю., Москаленко Н.В., Марченко О., Безверхня Г., Біліченко О., Сичова Т., Кошелева О.

Незважаючи на те, що багато науковців приділяють пильну увагу вивченню мотивації студенток до занять фізичною культурою і спортом, - саме ці знання допоможуть створити умови і виробити стимули, які сприятимуть формуванню внутрішніх мотивів діяльності студенток, спрямованих на вдосконалення організму засобами фізичного виховання. Вивчення рівня мотивації студенток до занять фізичною культурою і спортом дозволить нам підвищити ефективність процесу фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи у вищих навчальних закладах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Наукова робота виконана відповідно до державної бюджетної теми Міністерства освіти і науки України «Науково-теоретичні засади вдосконалення процесу фізичного виховання різних груп населення», номер державної реєстрації 0116U003010.

Мета роботи: вивчити ставлення студенток 17-19 років економічних спеціальностей до занять фізичною культурою и спортом.

Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури і документальних матеріалів; педагогічне спостереження; анкетування; методи математичної статистики.

Організація дослідження. Для визначення ставлення студенток до занять фізичною культурою і спортом нами було проведено анкетування 42 студенток 17-19 років, які навчаються у Придніпровської державної академії будівництва та архітектури на І і ІІ курсах (59,52% і 40,48% відповідно).

Результати дослідження та їх обговорення. За останні роки обсяг навчального навантаження студенток значно збільшився. Навчання проходить переважно у сидячому положенні, за умов перевантаження розумовою діяльністю та напруженої роботи за комп'ютером. На жаль, система проведення занять з предмету «Фізичне виховання» не може поповнити дефіцит рухової активності студентів під час навчання у виші. Протидією негативним наслідкам обмеження рухового режиму молоді є секційні зняття фізичною культурою і спортом. За результатами анкетування було визначено, що 23,81% студенток займаються спортом протягом 2-10 років. Кількість дівчат, які займаються спортом, протягом навчання зменшується. Так, на І курсі спостерігається 36,0% студенток, які займаються різними видами спорту, на ІІ курсі - 29,41%. Дівчата обирають такі види спорту, як: спортивний фітнес, танці, легка атлетика, волейбол, гімнастика. Тільки 12,0% студенток мають спортивний розряд - від 3 до 1. Основними причинами, того, чому дівчата не займаються спортом, було: «не маю часу» у 20,0% студенток - І курсу і 11,76% - ІІ курсу; «не маю бажання» відповіли 8,0% дівчат І курсу і 11,76% - ІІ курсу; 5,88% студенток ІІ курсу не займаються спортом за станом здоров'я.

У ході опрацювання результатів анкетування можна було визначити, що більшість студенток і І, і ІІ курсів мають низький рівень теоретичної підготовленості. Таке твердження ґрунтується на відсутності для студенток різниці між поняттями «спорт» і «фізичне виховання». Тому відповідаючи на питання «Чи займаєтесь Ви спортом?» 68,0% студенток І курсу і 70,59% - ІІ курсу відповіли «Так», при цьому маючи на увазі заняття фізичним вихованням за розкладом. Це підтверджується відповідями на таке питання «Скільки разів на тиждень ви займаєтесь спортом», 64,29% студенток відповіли «2-3 рази на тиждень». Відповіді на питання «Яким видом спорту і скільки років?» не конкретні, тобто «різними» або перераховуються декілька видів спорту, які мають різну спрямованість і зовсім не можуть визначитися з кількістю років, протягом яких вони займаються спортом.

Більшість студенток І курсу (60,0%) займаються спортом для покращення стану здоров'я. Серед дівчат ІІ курсу (52,94%) метою занять спортом є досягнення гармонійності будови тіла. Далі по значущості причиною, за якою студентки І і ІІ курсів займаються спортом, - це нормалізація маси тіла (45,2% відповідей) і підвищення рівня фізичної підготовленості (38,09% відповідей). По 29,41% дівчат ІІ курсу займаються спортом для покращення здоров'я та для підвищення рівня фізичної підготовленості.

Майже половина студенток І курсу (52,0%) та ІІ курсу (35,29%) пропускають заняття з фізичного виховання тільки під час хвороби (рис. 1).

Більшість студенток (76,0% дівчат І курсу і 79,59% - ІІ курсу) вважають, що фізична підготовка не потрібна для оволодіння професією економіста.

Свою фізичну підготовленість студентки І і ІІ курсів оцінюють майже однаково: у 6,08±1,61 балів та 6,10±1,52 бали. Своє фізичне здоров'я дівчата ІІ курсу оцінюють у 7,30±2,38 бала, І курсу - 6,40±1,73 бала.

Студентки І курсу (12,0%) вважають, що можна досягти високого рівня фізичної підготовленості і здоров'я, відвідуючи тільки навчальні заняття з фізичного виховання. Студентки ІІ курсу (24,0%) та більшість - І курсу (72,0%) висловили думку про необхідність додаткових занять, які будуть сприяти покращенню їхнього фізичного стану. Майже половина студенток ІІ курсу впевнені в тому, що для досягнення високого рівня фізичної підготовленості і здоров'я відвідувати тільки навчальні заняття з фізичного виховання недостатньо.

Пріоритетною відповіддю на запитання «З якою метою Ви відвідуєте заняття з фізичного виховання?» було «Знаю, що це корисно», саме так відповіли 84,0% студенток І курсу. Студентки ІІ курсу (88,24%) відвідують заняття з фізичного виховання для отримання заліку. Таких студенток на І курсі 60,0%. Відповідь «Щоб підвищити свою фізичну підготовленість» відмітили 52,0% дівчат І курсу і 41,18% - ІІ курсу. Студентки І курсу більш зацікавлені у заняттях з фізичного виховання. Це спостерігається в таких судженнях: «Цікаво на заняттях» - 32,0%; «Щоб навчитися новим вправам» - 24,0%; «Вчуся виховувати вольові якості» - 16,0% відповідей. Студентки ІІ курсу відвідують заняття для отримання розрядки після розумового навантаження (29,41%) і для підвищення своєї рухової активності (47,06%).

Отримані дані узгоджуються з дослідженнями О. Марченко [6], Корж Н. [7], В. Цибульської [9]. Автори у своїх працях виокремлюють мотив «отримання заліку», як один з основних спонукальних мотивів відвідування занять фізичним вихованням; також виділяються мотиви «…тому що корисно», «вдосконалення форми тіла», «зміцнення здоров'я», підвищення рівня фізичної підготовленості».

Висновки. Отже, протягом навчання у ВНЗ змінюється ставлення до занять фізичним вихованням дівчат 17-19 років. Так, на першому курсі студентки віддають перевагу мотиву «Займаюся фізичним вихованням тому що це корисно» - 84,0%, на ІІ курсі - «Отримання заліку» (88,24% студенток).

Перспективи подальших досліджень. Отримані результати будуть використовуватися при розробці фізкультурно-оздоровчої технології зміцнення здоров'я дівчат 17-19 років засобами пілоксінгу.

Література

пілоксинг студентка фізкультурний спорт

1. Алфьоров А. Мотиваційні пріоритети студентів до занять фізичною культурою і спортом/ А. Алфьоров, О. Кравченко // Спортивний вісник Придніпров'я: наук. - практ. журн. Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту. - Дніпропетровськ, 2013. - №1. - С. 74-76.

2. Безверхня Г. Фактори, що впливають на вибір дозвілля людини / Г. Безверхня // Спортивний вісник Придніпров'я: наук.-практ. журн. Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту. - Дніпропетровськ, 2009. - №2. - С. 56-59.

3. Борисова Ю.Ю. Гідравлічні тренажери у системі фізичного виховання студентів / Ю.Ю. Борисова // Спортивний вісник Придніпров'я: наук.-практ. журн. Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту. - Дніпропетровськ - 2015. - №1. - С. 20-25.

4. Круцевич Т Отношение юношей и девушек к занятиям по физическому воспитанию в ВУЗе // Т Круцевич, Е. Биличенко / Спортивний вісник Придніпров'я: наук. - практ. журн. Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту.

- Дніпропетровськ, 2012 - №1. - С. 114-119.

5. Марченко О.Ю. Формування ціннісних категорій особистої фізичної культури у студентської молоді: дис…. канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення»/ О.Ю. Марченко. - Дніпропетровськ, 2010. - 224 с.

6. Москаленко Н. Технологія формування ціннісного ставлення у студентів до самостійних занять фізичною культурою / Москаленко Н., Корж Н. // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2016. - №1. - С. 201-206

7. Москаленко Н.В. Мотиваційні пріоритети студентів до занять фізичною культурою і спортом / Н.В. Москаленко, Т.В. Сичова // Спортивний вісник Придніпров'я: наук. - практ. журн. Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту. - Дніпропетровськ, 2010. - №2. - С. 10-13.

8. Цибульська В.В. Формування мотивації до професійно-прикладної фізичної підготовки студентів педагогічних спеціальностей на різних формах навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / В.В. Цибульська. - Дніпропетровськ, 2015. - 21 с.

Размещено на Allbest.ru