Транскордонна організація подієвого туризму в Чернівецькій області: стан і перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,

ТРАНСКОРДОННА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

Р.М. Гищук, к.г.н, доцент,

Анотація

На базі низки наукових поглядів подано авторське бачення терміна «подієвий туризм». Розглядаються питання можливостей здійснення та розширення туристичними адміністраціями Чернівців та Чернівецької області закордонної співпраці із Сучавським повітом та організації промоційних акцій у галузі подієвого туризму задля залучення сюди туристів. Обґрунтовано календарні можливості раціонального розширення співпраці в транскордонному подієвому туризмі Буковини шляхом залучення «у вільні дати» закордонних учасників (організаторів) і туристів-відвідувачів на Буковині по обидва боки кордону України та Румунії.

Ключові слова: Буковина, подієвий туризм, транскордонний подієвий туризм, сезонний чинник, фестивальний туризм, етнофестивальний туризм, кореляція.

Аннотация

Р. М. Гищук, к.г.н., доцент, Черновицкий торгово-экономический институт КНТЭУ,

ТРАНСГРАНИЧНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ТУРИЗМА СОБЫТИЙ В ЧЕРНОВИЦКОЙ ОБЛАСТИ: СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ

Опираясь на ряд научных взглядов, автор представил свое видение термина «событийный туризм». Рассматриваются вопросы возможностей осуществления и расширения туристическими администрациями Черновцов и Черновицкой области зарубежного сотрудничества с Сучавским регионом и организации рекламных акций в области событийного туризма для привлечения сюда туристов. Обоснованны календарные возможности рационального расширения сотрудничества в трансграничном событийном туризме Буковины путем привлечения «в свободные даты» иностранных участников (организаторов) и туристов- посетителей на Буковине по обе стороны границы Украины и Румынии.

Ключевые слова: Буковина, событийный туризм, трансграничный событийный туризм, сезонный фактор, фестивальный туризм, этнофестивальный туризм, корреляция.

Annotation

Roman Hyschuk, Candidate of Geographic Sciences, Chernivtsi Institute of Trade and Economics of KNUTE

CROSS-BORDER ORGANIZATION OF EVENT TOURISM IN CHERNIVTSI REGION: CURRENT STATE AND PROSPECTS

On the basis of a number of scientific views the author presents his point of view on the term "event tourism".

The article dwells upon problems and possibilities of Chernivtsi city and regional tourism administrations to expand foreign cooperation with Suceava region and organization of promo actions in the field of event tourism to attract tourists.

Calendar capabilities to enhance cooperation in Bukovyna cross-border event tourism by attracting foreign participants (organizers) and visitors of Bukovyna on both sides of Ukrainian and Romanian borders on "vacant dates" are under the consideration.

Keywords: Bukovyna, event tourism, cross-border event tourism, seasonal factor, festival tourism, ethno-festival tourism, correlation.

Постановка проблеми

Сьогодні в туристичній галузі, поряд із вже давно відомими основними видами туризму, з'являються нові напрями. Одним із таких є подієвий туризм - відносно новий, але безсумнівно цікавий та перспективний вид туризму, який розвивається досить динамічно. Надзвичайно цікавим та перспективним у плані розвитку подієвого туризму є Карпатський регіон - особливий геокультурний простір України, де збереглися давньоукраїнські та властиві карпатським етносам національні традиції, унікальна матеріальна і духовна культура. Саме тому для їх збереження, розвитку та активного використання як рентабельного туристичного ресурсу необхідно налагоджувати активне регіональне або транскордонне співробітництво.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед дослідників, які займалися проблемами вивчення та характеристики подієвого туризму, виокремлюються такі вчені, як Дж. Рітчі, Р. Лінч, А. Віл, Д. Гетц, М. Біржаков, Т. Фролова, А. Бабкін, Ю. Кузніцова, М. Ліндстром, Р. Олльє, Х. Прінгл, І. Смаль, І. Шаповалова та інші. Певне коло українських та зарубіжних дослідників не виділяють подієвий туризм як окремий вид, а характеризують його як різновид культурно-пізнавального або ж розважального туризму. Так, зокрема, професор О. Бейдик виокремлює фестивально-видовищний і спортивно-видовищний підвиди культурно- розважального туризму [2].

Професор Школа І. виділяє пізнавальні тури, метою яких є відвідування святкових заходів, концертів, виставок. Професор Крачило М. визначає такий вид туризму, як культурно-розважальний, у складі якого виокремлює розважальні подорожі задля відвідання фестивалів і спортивних змагань. Дослідниці Ю. Грицку та Ж. Бучко обґрунтовують його з позиції «фестивальний туризм» і виділяють його в окрему систему із властивою їй класифікацією фестивальних турів та їх особливості [4].

М. Топорницька виокремила низку критеріїв класифікації етнофестивальної діяльності, здійснила спробу розкрити сутність поняття «етнофестивальний туризм» [7]. Однак незважаючи на те, що значення подієвого туризму зростає, все ж його теоретичні та практичні аспекти в регіональному чи транскордонному вимірі досліджені нині не надто ґрунтовно.

Основною ціллю статті є систематизація значення терміна «подієвий туризм» та аналіз напрямів ефективності організації подієвого туризму в Чернівецькій області (Буковині) як прикордонному регіоні.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні різні науковці пропонують своє бачення терміна «подієвий туризм». Так, О. Бабкін трактує подієвий туризм як новий напрям туристичних подорожей, основною метою яких є приуроченість до певної події [1]. М. Кляп і Ф. Шандор у праці «Сучасні різновиди туризму» визначають подієвий туризм як фестивальний різновид туризму, основна мета яких приурочена якій-небудь події [6]. Як вже було зазначено вище, до фестивального (етнофестивального) різновиду туризму відносять також подієвий туризм Ю. Грицку, Ж. Бучко та М. Топорницька [4; 7]. Г. Долженко вважає, що подієвий туризм - це всі події, які вписуються в рамки трьох подій: спортивних, ділових і культурно-пізнавальних. П. Тищенко запропонувала віднести сюди також і релігійні події [8].

Таким чином, у різних підходах деяких учених маємо дуже дисперсну думку щодо визначення самої категорії «подія», яка несе свій відбиток на її розуміння в поєднанні з туризмом. Узагальнивши та проаналізувавши підходи до тлумачення терміна «подієвий туризм» з точки зору розглянутих вище науковців, на даному етапі, на наш погляд, можна запропонувати його таке визначення: подієвий туризм - це вид спеціалізованого туризму, який втілює особливі потреби людей, головним мотивуючим чинником котрих є відвідування певних подій зі світу культури, мистецтва, історії, спорту, розваг, виставок та інших тематичних заходів із ціллю активної чи пасивної участі в них туриста та отримання нових незабутніх вражень і яскравих емоцій.

Таким чином, події є найважливішими мотивуючими факторами і визначальною основою існування самого подієвого туризму. Останніми роками в Карпатському регіоні, в тому числі й Чернівецькій області, формується стійка тенденція туристичної зацікавленості до фестивалів та подій етнічного, культурного, спортивного, розважального змісту в транскордонному виконанні та співробітництві.

Останніми роками туристична сфера в Чернівецькій області набула доволі активного розвитку, що позитивно вплинуло на організацію тут урочистих заходів та подій (табл. 1). Лідерами з проведення найвагоміших фестивалів серед районів Чернівецької області є Путильський (4 фестивалі) та Вижницький (4 фестивалі), де проходили найдавніші фестивалі: «Полонинська ватра» у Путилі (з 1967 року), «Захарецький Гарчик» (з 2001 року), «Перлина Черемошу» (з 2002 року). Починаючи з 1992 року у Вижниці і з 1995 року в Путилі тричі проходив із періодичними перервами «Міжнародний гуцульський фестиваль».

Ще одним показовим чинником лідерства вказаних районів є їхня кількісно-хронологічна оцінка фестивального потенціалу. Сумарно на кожен із зазначених регіонів припадає 68 і 27 років, відповідно, за періодичністю проведення тут одних і тих самих фестивалів без змін. Причому сумарний рейтинговий потенціал у балах (кількість проведених вагомих фестивалів і їхня періодична тривалість у роках) другого за ліком Вижницького району майже вдвічі випереджає Новоселицький район, який в цьому переліку займає третю позицію, щоправда він також удвічі поступається лідеру - Путильському району. На останню територіальну одиницю припадає 72 бали, тоді як на Вижницький - 31.

Дана тенденція у визначених районах багато в чому завдячує вагомим їхнім можливостям в організації та використанні всього колориту, автохтонності та самобутності гірських та передгірських районів Українських Карпат, які заселяють гуцули як етнографічна спільність українців. Доповнює особливість Гуцульщини у такому переліку її автентичний побут, звичаї, традиції, ремесла та промисли. Весь цей перелік створює потужну організаційну ланку в конкурентних перевагах з- поміж інших районів усієї Чернівецької області.

Таблиця 1

Найвагоміші фестивалі в адміністративних районах Чернівецької області за сезонами (місяцями)

За календарями святкових подій Чернівецької міської ради, у 20132016 рр. у місті найбільше задіяним у подієвому туризмі є травень із його піковим річним навантаженням (рис. 1). За різні роки кількість проведених святкових заходів впродовж місяця коливалася від 5 (2014 рік, 20% від усіх заходів за рік) до 14 (2016 рік, 31,1% всіх річних подій), а їхня середня чисельність знаходилася на рівні 9. Зовсім незадіяним в організації проведення святкових заходів у місті впродовж 4 років залишався лютий [5], причому така ж тенденція є характерною загалом для усієї області (див. табл. 1). Загалом, у місті пересічно за чотири роки провели 38 святкових заходів та подій, з яких, що є дуже цікавим фактом, лише 2,6% відносилося до літнього місяця серпня, причому протягом 2014-2015 рр. він був абсолютно незадіяним. Це є найменший показник у Чернівцях упродовж року, якщо відкинути, вже згаданий раніше місяць лютий.

Загалом, найменше заходів для туристів та гостей міста відбулося в 2014 році, коли їхня кількість знизилася до 25, а частка - до 64% відносно попереднього року та майже половини стосовно 2016 року. Причини зменшення кількості святкових подій у місті впродовж 2014 року лежать чітко на поверхні: за вказаний період у країні відбулося загострення суспільно- політичної ситуації з подальшою ескалацією конфлікту на сході, через що багато святкових заходів і подій в Україні повсюдно скасовувалися.

Рис. 1 Загальна кількість фестивалів та святкових подій у м. Чернівці за сезонами (місяцями)

Нині успішний розвиток туристичної галузі в регіоні багато в чому залежить від активної співпраці та використання провідного досвіду європейських країн-сусідів. У цьому сенсі для Чернівецької області вкрай важливо враховувати тенденції та найзагальніші особливості розвитку івент-туризму в прикордонному Сучавському повіті Румунії (табл. 2).

Згідно з Європейською рамковою конвенцією, транскордонне співробітництво означає «будь-які спільні дії, спрямовані на посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними общинами або владою, які знаходяться під юрисдикцією двох або декількох Договірних Сторін, та на укладання з цією метою будь-яких необхідних угод або досягнення домовленостей».

У рамках транскордонної співпраці прикордонної Чернівецької області, з одного боку, та Румунії з Молдовою - з іншого, сьогодні напрацьовано значний досвід. Перш за все, це стосується історико-географічних країв Північна Буковина та Північна Бессарабія, які повністю формують територію Чернівецької області в Україні, та Південної Буковини (Сучавський повіт), разом із Ботошанським повітом в Румунії, і окремими територіями Бричанського та Окницького районів Молдови. Тут спільна історія розвитку, національні традиції, культурно-етнографічна спадщина формують вагоме підґрунтя сталого розвитку й привабливості туристичного бізнесу.

Реалізація транскордонних найважливіших проектів за найближчий термін відбувалася за рахунок спільної міжнародної програми «Румунія - Україна - Республіка Молдова 2007-2013». З метою туристичної популяризації краю, формування привабливого туристичного іміджу транскордонної Буковини та залучення сюди вітчизняних та міжнародних туристів, програмою було реалізовано низку заходів на основі історико-культурної спадщини, старовинних національних і фольклорних традицій. Основними компонентами проекту стало створення комбінованої мережі культурно- туристичних заходів: фестивалів з міжкультурної співпраці, міжнародних фольклорно-етнографічних та міжетнічних фестивалів [3, с. 62].

Таблиця 2

Найважливіші фестивалі та святкові події в Сучавському повіті
(Румунія) за сезонами (місяцями)

Кореляційний аналіз залежності кількості проведених свят від конкретного сезону (місяця) в Чернівецькій області та Сучавському повіті Румунії виявив найтісніший зв'язок двох аналізованих явищ безпосередньо у м. Чернівці (0,53). Дещо меншим він є в адміністративних районах області та складає 0,46. Зазначені коефіцієнти вказують як на вплив тут сезонного чинника в проведенні святкових заходів і подій, так і на їхню залежність від інших факторів (насиченість краю певними історичними подіями, звичаями, традиціями) незалежно від місяців, які нівелюють значення сезонності. З іншого боку, пікове навантаження організації найбільших івент-заходів із рекреаційно-туристичною метою спостерігається в обласному центрі (суцільна лінія тренду) в травні-червні, яке плавно зміщується на липень-серпень (крапкова лінія тренду) стосовно іншої території області (рис. 2).

Рис. 2 Залежність зміни кількості проведених туристичних івент- заходів у Чернівецькій області - Сучавському повіті від сезону

Найменшою з-поміж аналізованих нами територій у Буковині та Північній Бессарабії є кількісна залежність організації святкових заходів для подієвого туризму від місяців року в південній частині Буковини, що в Сучавському повіті Румунії. Тут спостерігається незначне постійне зростання організації фестивалів та святкових заходів із першого по останній місяць року (штрихова лінія тренду). Кореляційний зв'язок такого тренду складає лише 0,39, а сезонний чинник є нечітким.

Все ж варто зазначити, що загалом по всій досліджуваній території (Чернівецька область - Сучавський повіт) із організації більшої кількості свят спостерігається дуже чітка риса зростання їхньої кількості до першої половини року (пік припадає на травневі свята та червень) та їхній спад, починаючи з другого півріччя. Вказана тенденція є найбільше об'єктивною, оскільки Кк (коеф. кореляції) = 0,59.

Отже, зазначений математичний кількісно-хронологічний аналіз сезонної організації подієвого туризму, загалом, на Буковині з обох боків кордону показав можливі напрямки поглиблення співпраці між спеціалізованими державними інституціями в галузі туризму в Чернівецькій області та Сучавському повіті. Це підкреслюється меншою пропозицією святкових заходів з румунського боку під час пікових завантажень організації святкових подій у Чернівецькій області. Така стратегія дасть змогу заповнити певні «прогалини» в календарях проведення фестивалів спільними заходами і забезпечити їх більшим числом закордонних учасників (організаторів) і туристів-відвідувачів з обох боків кордону, враховуючи їхню спільну культурну, історичну та етнографічну спадщини.

З цією метою пріоритетним напрямком підвищення туристичної привабливості Південної Буковини мають стати пошук нових напрямків подієвого туризму, диверсифікація місцевих подій, які зацікавлять найбільше туристів, а серед стратегічних планів розвитку туризму в Буковині - організація більшої кількості фестивалів екологічного напряму, фольклорно-етнографічних, гастрономічних фестивалів, до яких має залучатися не лише місцева громада, але й міжнародні партнери, у тому числі з Сучавського повіту Південної Буковини в Румунії.

Висновки

Чернівецька область має надзвичайно широкі можливості розвитку подієвого туризму спільно з партнерами Карпатського регіону Румунії на основі спільної культурної, історичної, етнографічної спадщини. Для цього необхідно розширювати співпрацю у визначеному напрямку, організовувати промоційні акції для залучення туристів з обох регіонів та заповнювати «прогалини» в календарях проведення фестивалів спільними заходами.

Список використаних джерел

1. Бабкин О. В. Специальные виды туризма [Электронный ресурс] / О. В. Бабкин. Р.-на-Д.: Феникс, 2008. 252 с. Режим доступа: http://infotour.in.ua/babkin09.htm.

2. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування / О. О. Бейдик. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. 304 с.

3. Гищук Р. М. Транскордонна організація подієвого туризму в Карпатському регіоні / Р. М. Гищук, Х. І. Шпинтюк // VII Міжнародна науково-практична конференція «Туристичний бізнес: світові тенденції та національні пріоритети» (20 листопада, м. Харків). Харків: ХНУ ім. В. Каразіна, 2015. С. 62-63.

4. Грицку-Андрієш Ю. П. Фестивальний туризм у системі рекреаційно-туристської діяльності / Ю. П. Грицку-Андрієш, Ж. І. Бучко // Науковий вісник Чернівецького університету. 2010. Вип. 519-520. С. 56-60.

5. Календар святкових подій у м. Чернівці [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://chernivtsy.eu/portal/kalendar-svyatkovih-podij-v-m-chernivtsi-u-2012-rotsi.

6. Кляп М. П. Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. К.: Знання, 2011. 334 с.

7. Топорницька М. Я. Територіальна організація етнофестивального туризму Львівської області: автореф. дис.... канд. геогр. наук: 11.00.02 / М. Я. Топорницька; Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці, 2015. 19 с.

8. Тищенко П. В. Теоретичні аспекти та розвиток подієвого туризму регіону [Електронний ресурс]/ П. В. Тищенко // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія Економіка. Спецвипуск 33. Частина 4. Ужгород, 2011. С. 124-128. Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/tyschenko.htm.

Размещено на Allbest.ru