Сучасні тенденції розвитку туристичної інфраструктури міст Нижньої Сілезії
Просторові аспекти розвитку туристичної інфраструктури в містах Нижньої Сілезії. Тенденції розвитку мережі готельних і гастрономічних підприємств. Охарактеризовано проблеми розвитку туристичної інфраструктури на території нижньосілезького воєводства.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.07.2018 |
Размер файла | 1,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ МІСТ НИЖНЬОЇ СІЛЕЗІЇ
Іван Рудакевич
У даній праці проаналізовані просторові аспекти розвитку туристичної інфраструктури в містах Нижньої Сілезії. Проаналізовано тенденції розвитку мережі готельних і гастрономічних підприємств. Звернено увагу на властивості транспортної і допоміжної інфраструктури, до яких були направлені значні інвестиції впродовж останніх років. Охарактеризовано актуальні проблеми розвитку туристичної інфраструктури на території нижньосілезького воєводства. Запропоновані перспективні напрями розвитку туристичної інфраструктури в Нижній Сілезії.
Ключові слова: готельні та гастрономічні об'єкти, інфраструктура, Нижня Сілезія, туристична інфраструктура, транспортна мережа, туристичні атракції.
Иван Рудакевич. Современные тренды развития туристической инфраструктуры городов нижней силезии
В данной работе проанализированы пространственные аспекты развития туристической инфраструктуры в городах Нижней Силезии. Представлены различные научные подходы к понятию туристической инфраструктуры, а также проведен ее анализ компонентов. Охарактеризованы туристические аттракции Нижней Силезии как факторы развития туризма на его территории. Особое внимание посвящено природным объектам, а между прочим рельефу, лечебным водам, сети заповедников. Нижнесилезское воеводство имеет также богатый исторический и культурный потенциал для развития туризма. Проанализированы пространственные аспекты развития сети гостиничных и гастрономических предприятий. Обращено внимание на свойства транспортной инфраструктуры, в которую были направлены значительные инвестиции в течение последних лет. Обсуждены пространственные свойства развития вспомогательной инфраструктуры (лыжные подъёмники, центры туристической информации, туристические маршруты) на Нижней Силезии.
Охарактеризированы актуальные проблемы развития туристической инфраструктуры на территории Нижнесилезского воеводства, а в частности: неравномерное развитие туристических центров, слабая реклама, транспортные и экологические проблемы. Проанализированы проблемы развития сферы туризма в отдельных городах нижней Силезии. В работе предложены перспективные направления развития туристической инфраструктуры в Нижней Силезии, а особенно: улучшения туристических марок, строительство транспортной инфраструктуры и сети туристических путей, решение экологических проблем.
Ключевые слова: гостиничные и гастрономические объекты, инфраструктура, Нижняя Силезия, туристическая инфраструктура, транспортная сеть, туристические аттракции.
Ivan Rudakevych. Modern trends of development of tourist infrastructure in the cities of lower silesia
In the given work the spatial aspects of the development of tourist infrastructure in the cities of Lower Silesia are considered. Scientific approaches to the concept of tourist infrastructure are analyzed, as well as the analysis of components is conducted. The tourist values of Lower Silesia as a factor of tourism development on its territory are described. Considerable attention has been given to its natural objects: relief, superficial and therapeutic waters, a network of national parks. Lower Silesian Voivodeship also has rich historical and cultural potential for development of tourism. The main types of centers of development of tourism infrastructure among the cities of Lower Silesia are described. The spatial aspects of the development of network of hotel and gastronomic enterprises are analyzed. During the last years, considerable investments are directed towards the property of a transport infrastructure. The region has traditionally developed a network of railways and highways. Lower Silesia is also considering the spatial characteristics of the development of accompanying infrastructures (ski lifts, tourist information centers, tourist routes). Current problems of development of tourist infrastructure in the territory of Lower Silesia are dedicated. The problems of development of tourism sphere in selected cities of Lower Silesia are analyzed.These include uneven development of tourist centers, poor promotion, transportation and ecological problems. Perspective directions of development of tourist infrastructure in Lower Silesia consist of improvement of tourist brands, development of transport infrastructure and networks of tourist routes, decisions with ecological problems.
Key words: accommodation and gastronomy, infrastructure, Lower Silesia, tourist attractions, tourist infrastructure, transport network.
Вступ. В останні роки у Польщі в кон- тексті процесів європейської інтеграції і еконо- мічного зростання відбувається активний розвиток туристичної галузі. Нижня Сілезія є одним з найважливіших туристичних регіонів країни. Цьому сприяє присутність значної кількості природних і культурних об'єктів. На території нижньосілезького воєводства є май- же цілий комплекс необхідних розваг для роз- витку туризму: мальовничі гори, курорти різ- номанітного профілю, найбільша в країні кіль- кість замків і фортець, три об'єкти із списку світової спадщини UNESCO, багато пам'яток історії і техніки та багато інших цікавих об'єктів. Близьке розташування Нижньої Сіле- зії до багатьох європейських країн сприяють зростанню туристичного руху і створенню необхідної інфраструктури. В останні роки зростає кількість готелів, пансіонатів, гастро- номічних закладів й інших допоміжних об'єк- тів (лижні траси, басейни, прокат споряджен- ня). Значного успіху в Нижній Сілезії досяг розвиток системи центрів туристичної інфор- мації, мережа яких також суттєво збільшилася. Після вступу Польщі до Європейського союзу швидко зросли інвестиції у транспортну інфра- структуру. На території воєводства збудовані сучасні автостради, а розбудований аеропорт у Вроцлаві перетворюється на пересадковий хаб європейського значення. Власне вивчення просторових властивостей розвитку туристич- ної інфраструктури в Нижній Сілезії важливе для подальших географо-туристичних дослід- жень у регіонах Польщі.
Аналіз останніх досліджень і публіка- цій. Теоретичною базою дослідження турис- тичної інфраструктури міст Нижньої Сілезії були праці відомих польських науковців в галузі географії туризму: K. Відавського [19, 20], Є. Вижиковського [9], А. Ковальчика [4, 5], З. Кручека [6], В. Курека [8], Т. Лієвського, Б. Мікуловського [9], А. Шромека [16] та інших. Використовувалися також окремі статті і аналітичні дослідження Польської Туристич- ної Організації, воєводських установ Нижньої Сілезії, групи Biostat. При визначенні підходів до поняття туристичної інфраструктури вико- ристані праці українських дослідників - М. Бутирської, О. Любіцевої, Т. Сокол [3], а також результати власних наукових дослід- жень.
У польських науковців трохи інші підходи до визначення поняття туристичної інфраст- руктури і її місця в діяльності людини. Біль- шість вчених вважають цей різновид інфраст- руктури частиною туристичного господарства. До подібного висновку підходимо за визначен- ням терміну "туристичне господарство" в розу- мінні Є. Важинської і A. Яцковського. У праці “Основи географії туризму” вони застосову- ють замінний з поняття "туристичного госпо- дарства" термін "туристична інфраструктура", яку визначають як "комплекс об'єктів і засобів, що являють облаштування визначеного прос- тору, шляху або місцевості, потреб туристич- ного руху для задоволення його потреб [18, с. 30]. За підходом О. Роґалевського [12, с. 12] основними елементами бази матеріального туризму є згідно черговості:
- комунікаційна система;
- система харчування;
- система розміщення;
- допоміжна система.
Ці чотири елементи відповідають голов- ним типам потреб, що виявляються через ту- ристів: прибуття до мети поїздки і вирушання по ній, потребах харчування, розміщення та інших [5].
Об'єктами цього дослідження є туристич- на інфраструктура міст Нижньої Сілезії. Однак на території регіону розташовано понад 80 міст. Тому в цій праці охоплені тільки най- більші осередки розвитку туризму, які мають відповідні умови для цього.
Виклад основного матеріалу. Нижньосі- лезьке воєводство розташоване в південно- західній частині Польщі. Із заходу межує з Федеративною Республікою Німеччина, а з півдня - із Чеською Республікою. Загальна площа воєводства становить 19 947,8 кмІ (6,4% площі Польщі), а населення проживає 2970,1 тис. мешканців (7,1% населення країни). Ниж- ня Сілезія характеризується високою щільніс- тю населення - 149 осіб/кмІ. Нижньосілезьке воєводство сформувалося у сучасному вигляді на підставі закону від 24 липня 1998 року про адміністративний поділ Польщі з об'єднанням єленегурського, леґніцького, валбжихського і вроцлавського воєводств. Центром є місто Вроцлав [15].
Коротко проаналізуймо головні групи центрів розвитку туристичної інфраструктури на території Нижньої Сілезії. До першої групи належить лише одне місто - головне ядро роз- витку туризму в регіоні Вроцлав (рис. 1). Він є характерним великим туристичним центром на території Польщі. Місто є центром розвитку різних видів туризму: пізнавального, культур- ного, сентиментального, ділового і відпочин- кового. Зростанню числа подорожуючих до Вроцлава сприяє також швидкий розвиток туристичної інфраструктури. Згідно офіційних даних в місті функціонують більше 70 готелів, а також понад 300 інших нічліжних об'єктів. Біля них функціонує кількох сотень підп- риємств харчування, туристичні фірми, інфор- маційні центри і розвинена транспортна систе- ма. До другої групи міст за розвитком туристи- чної інфраструктури на Нижній Сілезії відно- симо три міські поселення, які були колись центрами воєводств. Такими є міста Валбжих, Єленя Гура і Леґніца (рис. 1). Кожне з них має кілька домінантних туристичних об'єктів (на- приклад, замок Ксьонж у Валбжиху чи істо- ричний центр в Леґніці). Ці міста утворюють особливий підтип туристичних осередків, які мають історично сформований тип інфра- структури. Окрім значної кількості цікавих туристичних об'єктів, функціонують в них також багато готелів, гастрономічних пунктів, відпочинкових закладів і система міської комунікації. Наступну групу за властивостями розвитку туристичної інфраструктури створю- ють міста-курорти. Власне на території Нижньої Сілезії розміщені 11 здравниць дер- жавного значення. В межах нижньосілезького воєводства сконцентровано чверть курортного потенціалу Польщі. Частина курортів розташо- вані у межах більших міст - Щавно-Здруй у Валбжиху чи Цепліце-Здруй в Єлені Гурі. Однак нами досліджені окремі міста-курорти, які мають значний потенціал в розвитку турис- тичної інфраструктури, - Кудова-Здруй, Душ- нікі-Здруй, Длугополе-Здруй. Останню, чет- верту групу центрів за розвитком туристичної інфраструктури в Нижній Сілезії утворюють невеликі міста з перевагою пізнавального туризму. Характерною ознакою цих містечок є присутність значного і привабливого турис- тичного об'єкту, який притягує потік подоро- жуючих. До таких міст належать Свідниця (головний туристичний об'єкт - євангельський Костел Миру), Клодзко (головний об'єкт - Фортеця Клодзька), Тшебниця (центр палом- ницького туризму - санктуарій святої Ядвіги), Болєславець (відома кераміка болеславецька), Міліч (Міліцькі стави - об'єкти водного і від- починкового туризму). У цих місцевостях відносно слабкий розвиток туристичної інфра- структури, в яких бракує якісних об'єктів для розміщення туристів. Однак ці міста відіг- рають значну роль в створенні комплексного продукту туристичної Нижньої Сілезії. Роз- глянемо особливості територіальної організації основних компонентів туристичної інфрас- труктури в Нижньосілезькому воєводстві.
Готельна база є однією з найважливішим передумов для діяльності туризму в містах. Власне підприємства розміщення є основою для розвитку системи туристичної інфра- структури. Зростання туристичного руху на території Нижньої Сілезії зумовило збіль- шення кількості готельних об'єктів і їх ємкості. На території нижньосілезького воєводства на- прикінці 2015 р. функціонувало 867 турис- тичних (в порівнянні з липнем 2014 р. менше про 36, тобто про 4,0%) засобів розміщення. Туристичну базу творили 374 готельні об'єкти (у тому 232 готелі, 5 мотелів і 56 пансіонатів), а також 493 інших нічлігів (у тому 127 гос- тинних/приватних квартир, 77 осередків відпо- чинку і 35 санаторіїв). У загальному числі туристичних нічліжних закладів 94,0% стано- вили цілорічні об'єкти.
Рис.1. Об'єкти туристичної інфраструктури міст Нижньої Сілезії
туристичний інфраструктура місто сілезія
Як можна побачити з картосхеми найбіль- ша кількість готельних об'єктів сконцентрова- на у Вроцлаві, де їх діяло в 2016 році 77 одиниць (рис. 1). У цьому місті також згідно даних міської влади діють понад 350 інших некласифікованих закладів розміщення для туристів (хостели, гостинні апартаменти, то- що). Досить високий рівень розвитку готельної справи мають також Єленя Гура і Свідниця - там таких об'єктів більше десяти. Це визначено наявністю значних туристичних об'єктів, які притягують до цих міст значну кількість подорожуючих. Цікаво, що Валбжих і Леґніца як колишні воєводські центри не виділяються великою кількістю закладів розміщення, оскільки туристи не мають значної потреби для ночівель в таких містах (табл. 1). У решти туристичних центрів в Нижній Сілезії кіль- кість готельних об'єктів не перевищує більше десятка. Їх кількість в цих містах коливається від трьох в Мілічу до 10 в Кудові Здруй чи Валбжиху (рис. 1).
У 2014 р. у воєводстві туристичними нічлігами скористалося понад 2,4 млн турис- тів. Більшість з них користувалася готелями або іншими готельними об'єктами. Серед туристів переважали особи з Німеччини. Серед закладів розміщення, розташованих на Нижній Сілезії, найбільший відсоток весь час скла- дають готелі та інші готельні об'єкти.
У курортних містах функціонують також інші заклади розміщення для туристів - санаторії і пансіонати. У таких об'єктах крім головної послуги розміщення і харчування ще передбачені оздоровчі процедури і SPA. Частина клієнтів таких підприємств може проводити лікування. В Нижній Сілезії такі підприємства розташовані переважно у нас- тупних курортах: Душнікі Здруй, Длугополе Здруй, Кудова Здруй, Лондек Здруй, Поляниця Здруй, Свірадов Здруй, Щавно Здруй. Найбільше санаторіїв функціонують в місті Лон- дек Здруй - 7 підприємств. Окремі санаторії також діють в інших містах: Тшебниці, Валбжиху, Вроцлаві.
На привабливість туристичних об'єктів значною мірою впливає сфера харчування. Згідно статистичних даних станом на кінець 2015 року на території Нижньосілезького воєводства існувало 1582 гастрономічних підприємств. При цьому кожного року їх кількість зростає, бо в 2010 році таких об'єктів було 1219. Однак відсутня інформація щодо кількості різних видів підприємств харчування (ресторани, кав'ярні, бари й інші). Дані про кількість підприємств сфери харчування зібрані на Інтернет-сторінках міських установ і онлайн-інформаторів. Згідно цієї інформації найбільше гастрономічних об'єктів функціону- ють у Вроцлаві (643), дещо менше число - в колишніх воєводських центрах: Єлені Гурі (122), Валбжиху (71), Леґніці (близько 30), а також в повітовій Свідниці (71). У решти досліджуваних міст кількість підприємств харчування коливається від 30 до 50. Най- менша кількість підприємств харчування фун- кціонує в малих туристичних центрах Тшебниця та Міліч (табл. 2).
Серед гастрономічних об'єктів в Нижній Сілезії переважають ресторани і бари, менше - кав'ярні, піцерії і паби. За останнє десятиріччя завдяки зарубіжним інвестиціям збільшилася кількість закладів швидкого харчування (“fast food”). Зростає популярність ресторанів різних національних кухонь.
Транспорт є одним з найважливіших компонентів, який сприяє розвитку туристич- ної галузі. Власне туризм на просторах Нижньої Сілезії розвивається завдяки сформо- ваній транспортній системі. На території Нижньосілезького воєводства розвинені всі види транспорту, крім морського. Тут функ- ціонує густа мережа доріг (у тому числі авто- банів і швидкісних доріг), залізничних колій, а також аеропорти, річкові пристані, велосипед- ні шляхи, міський транспорт. Нижче охаракте- ризовані особливості розвитку інфраструктури кожного з видів транспорту, а також його впливу на функціонування туризму на терито- рії Нижньої Сілезії.
Система залізничного транспорту Нижньосілезького воєводства має досить дав- ню історію, що дозволило сформувати значну мережу залізниць. Цікавим фактом є те, що історія залізничної комунікації на територіях сучасниці Польщі розпочалася з Нижньої Сілезії, де в 1842 році була введена в дію лінія Вроцлав - Олава. До початку ХХ ст. сформу- валася мережа залізниць в гірській частині теперішнього воєводства, що сприяло транс- портуванню вантажів гірничої промисловості і зростання числа мандрівників. Найбільшого свого розвитку залізничний транспорт на тери- торії Нижньої Сілезії досягнув до початку II світової війни. Після переходу нижньосілезь- ких земель до Польщі щільність і довжина залізничних колій зменшилася, особливо після 1990 року. Починаючи з 1950-х років біль- шість залізниць в нижньосілезькому воєводст- ві була електрифікована, а в 2000-х роках було введене швидкісне регіональне і міжвоєводсь- ке (зі швидкістю до 160 км/год) сполучення.
На сьогодні найважливішими залізнични- ми лініями на території Нижньої Сілезії є Опо- лє - Вроцлав - Леґніца - Дрезден (Німеччина) (частина європейського транспортного коридо- ру № 3), Вроцлав - Валбжих - Єленя Гура - Згоржелець, Вроцлав - Клодзко - Міжліссся - Пардубіце (Чехія), Вроцлав - Равіч - Познань, Леґніца - Клодзко, Вроцлав - Олесниця - Лодзь та інші. На лініях Вроцлав - Валбжих - Єленя Гура, Вроцлав - Ополє, Вроцлав - Равіч - Познань введене швидкісне залізничне спо- лучення. Загальна довжина залізниць у Нижньосілезькому воєводстві станом на поча- ток 2016 року складала 1727 км [16]. Голов- ними перевізниками пасажирів в Нижній Сіле- зії виступають державні і місцеві компанії PKP Intercity, Przewozy Regionalne і Koleje Dol- noњl№skie. PKP Intercity виконують переважно швидкісні перевозки між найбільшими міста- ми Польщі. Іноземні оператори обслуговують переважно міжнародні перевезення - до Ні- меччини (Deutsche Bahn) і Чехії (Ceske Drahi). Найбільші туристичні центри Нижньої Сілезії притягають значну кількість туристів з допо- могою залізничного транспорту. Заліщниця має важливе значення в гірській частині воє- водства, де обмежена доступність до швидкіс- них доріг. На територію нижньосілезького воєводства функціонують також історичні залізниці, діяльність яких направлена перш за все на туристів.
Найбільше значення в туристичних пере- везеннях у Польщі має автомобільший тран- спорт. Його розповсюдженню сприяє висока щільність дорожної мережі в країні, а також значне число наявних в домашніх господар- ствах автомобілів. У останні роки значного розвитку набули також міжміські автобусні перевезення, частину яких виконують компанії low-cost.
На території Нижньої Сілезії система автомобільних доріг була сформувалася ще в середині ХХ століття. Наприкінці 1930-х років був побудований бетонний автобан Берлін- Вроцлав-Битом, з якого сформувалася сучасна автострада А4. Автотранспорт на Нижній Сілезії суттєво розвинувся після вступу Польщі до ЄС в 2004 році. Була модернізована і розбудована головна воєводська магістраль А4, побудовано трасу S8, а також проведена реконструкція інших доріг. Головною автома- гістраль Нижньої Сілезії А4 проходить через цілу південну частину Польщі, пов'язуючи її з дорогами Німеччини і України. Цей автобан є частиною міжнародного транспортного кори- дору № 3, який пов'язує Європу з Азією. Другою важливою швидкісною дорогою на території воєводства є недавно побудована S8, яка поєднує Вроцлав з Варшавою. У перспек- тиві ця дорога буде подовжена на південь регіону з можливим виходом до кордону з Чехією. Важливе значення мають інші дороги державного і воєводського значення : Вроцлав
- Валбжих - Мірошув, Вроцлав - Клодзко - На- худ (Чехія), Вроцлав - Олава - Бжег, Вроцлав - Міліч - Познань, Вроцлав - Любінь - Зелена Гура, Вроцлав - Єленя Гура - Згоржелець. Загалом на території воєводства довжина доріг з твердим покриттям сягає майже 19400 км [13]. Водночас існує проблема транспортної доступності до деяких туристичних місцевос- тей Нижньої Сілезії. Наприклад, Кудова Здруй чи Карпач слабко пов'язані з автобанами і головними дорогами, що подовжує час доїзду до них. Це негативно позначається на потенційних туристичних потоках, оскільки біль- шість туристів по території Польщі подорожу- ють власними автомобілями або автобусами.
В обслуговуванні туристичних потоків найбільше значення по довжині перевезень має авіаційний транспорт. У Нижньосілезько- му воєводстві цей вид транспорту репрезен- тується через два аеропорти у Вроцлаві (між- народний) і Єлені Гурі. Однак лише вроц- лавське летовище має значення на міжнарод- ному ринку пасажирських перевезень. За 2015 р. аеропорт обслужив 24510 польотів, з яких 4506 в пасажирському русі. Обслужено 1130 тисяч прибулих і 1139 тисяч відправлених пасажирів, з яких 81% в міжнародному спо- лученні [21]. У 2017 році з аеропорту у Вроц- лаві здійснювалися авіарейси до 47 аеропортів в країнах ЄС, Ізраїлі та Україні.
На території нижньосілезького воєводства функціонує також водний річковий транспорт. Діє водний шлях по ріці Одра, однак не на цілій її довжині. На сьогодні активно функціо- нує Вроцлавський Водний Вузол, який утво- рюють декілька судноплавних шляхів. Їх фор- мує русло вроцлавської Одри також її від- галуження, канали та притоки.
Допоміжна система (інфраструктура) об'єднує сукупність ресурсів, установ і під- приємств, які сприяють розвитку туризму на певній території. До неї належать туристичні засоби (місця для купання, лижні витяги, фуні- кулери, спортивні споруди, туристичні шляхи) і паратуристичні (магазини, перукарські сало- ни, торгові центри й інші об'єкти сфери пос- луг). Розглянемо розміщення деяких з них на території Нижньосілезького воєводства. В гірських територіях Нижньої Сілезії діє підго- товлена інфраструктура для лижників - тут розташовано багато витягів і лижних трас. Такі осередки розташовані в 20 місцевостях регіо- ну. Найбільш популярними серед них є Шклярська Поремба, Карпач у підніжжях Судетів.
Ще одним важливим компонентом інфра- структури туризму в містах Нижньої Сілезії є система центрів туристичної інформації. Такі пункти є часто місцями надання різної інфор- мації і послуг для туристів. Основу системи туристичної інформації в Польщі утворюють центри і пункти інтегрованої мережі. До неї також входять регіональні і місцеві туристичні сервіси, система розмітки маршрутів інформа- ційними знаками. В Нижній Сілезії станом на початок 2016 року функціонувало 58 пунктів туристичної інформації. Вони сконцентровані переважно в популярних містах і туристичних місцях. Більшість з цих інформаційних центрів організовані за підтримки місцевої влади, однак функціонують також створені приват- ним бізнесом з комерційною метою.
Розвиток туристичної інфраструктури на території Нижньої Сілезії породжує цілий ряд проблем, які потребують швидкого вирішення. Польськими експертами у Стратегії розвитку нижньосілезького воєводства до 2020 року виокремлені наступні проблеми розвитку туристичної галузі :
- недодстатній рівень інвестицій рекреа- ційної галузі та туристичної інфраструктури;
- брак інтегрованої системи та поганий стан туристичних шляхів;
- недостатня кількість комерційних турис- тичних продуктів;
- низька конкуренційність регіону, як привабливого туристичного місця в Європі;
- природні загрози, в тому числі повені та часті буревії;
- недостатня підтримка туристичних захо- дів [14].
Серед інших проблем виділяються недостатня промоція туристичних центрів на території воєводства, нерівномірність розвитку і завантаження інфраструктури, проблеми екологічного забруднення, тощо.
Наприклад, в місті Клодзко слабко розви- вається мережа готелю і гастрономічних закладів. Здавалося б, що більшість чинників сприяють розвитку цих галузей: місто розта- шоване на перехресті залізничних колій і автомобільних шляхів, має відомі пам'ятки історії і архітектури (наприклад, унікальна фортеця), статус повітового центру. Однак відчувається слабкий рівень промоції міста, створення його своєрідної туристичної марки і підтримки рекреаційної галузі. Водночас відчувається сильний вплив розташованих поблизу від нього здравниць: Кудови Здруй, Поляниці Здруй, Душнікі Здруй. Вони розта- шовані неподалік цього міста в Клодзькій улоговині. У цих курортах локалізовано багато нічліжних і гастрономічних об'єктів, які фактично конкурують між собою. Якщо ще побудувати додаткові схожі об'єкти в Клодзку, то вони матимуть дуже слабкі шанси для виживання в конкурентоспроможному полі готелів і ресторанів в сусідніх курортах.
Схожі проблеми готельно-ресторанною галуззю мають Тшебниця та інші міста, які розташовані недалеко від Вроцлава. Хоч ці поселення концентрують добрі ресурси для розвитку туризму і притягають тисячі подоро- жуючих. Однак поблизу розташований Вроц- лав з гігантським числом готельних і ресторан- них підприємств. Більшість туристів до Тшебниці, Міліча чи Олесниці приїжджають з Вроцлава на один день і переважно не потре- бують нічлігу. Це спричинило відповідно слаб- кий розвиток готельних, а також гастрономіч- них закладів в тих та інших приміських посе- леннях. Трохи кращі шанси має Тшебниця, де розташований санктуарій святої Ядвіги, який притягає тут багато паломників. Поки що на загальний туристичний процес вони суттєво не впливають.
Ще однією проблемою є надмірна концен- трація туристичних потоків у Вроцлаві порів- няно з іншими великими містами на Нижній Сілезії. Це можна виявити завдяки статистич- ним даним щодо числа використання закладів розміщення в містах воєводства. У 2015 році Вроцлав сконцентрував майже половину нічлігів, а зарубіжних туристів більше 60 %. Найближчі його статистичні сусіди Валбжих і Єленя Гура відстають з показниками до 15-16 разів меншими [17]! Така ситуація не сприяє постійному і рівномірному розвитку туризму в Нижній Сілезії. Значна концентрація турис- тичних потоків у Вроцлаві зосереджена при популярних закладах (музеї, костели, відпо- чинкові центри), що також сприяє зростанню суспільних конфліктів. Водночас сусідні і ближні міста з не менш цікавими туристич- ними об'єктами не мають можливості щодо розвитку інфраструктури і зростання доходів.
Перспективи туристичної галузі Нижньої Сілезії окреслені у різних стратегічних доку- ментах, які визначають розвиток воєводства на наступні роки. Зокрема, у Стратегії розвитку Нижньосілезького воєводства до 2020 року передбачені така система дій щодо туризму:
- просування регіону як привабливого місця для розвитку туризму, реклама його туристичних продуктів;
- відбудова і реновація курортної інфраструктури;
- розбудова цілісної для всього регіону системи туристичної інформації;
- розширення мережі діючих туристичних шляхів;
- підтримка необхідних інвестицій для розвитку допоміжної інфраструктури (лижні витяги, водні спуски, тощо);
- підвищення туристичної і рекреаційної привабливості рік, перш за все Одри [15].
Висновки. Загалом можемо зазначити, що міста Нижньої Сілезії завдяки багатому рек- реаційно-ресурсному потенціалу та вигідному географічному положенні мають розвинуту систему туристичної інфраструктури. Серед її компонентів активно розвиваються готельна і гастрономічна сфери, особливо у Вроцлаві та найбільших туристичних центрах. Значний потенціал у розвитку туристичної інфраструк- тури мають також міста-курорти, що розташо- вані у передгір'ях Судетів. Дещо обмежує роз- виток туристичної галузі міст невисока густота транспортних шляхів, однак в останні роки розширюються і модернізуються мережі автос- трад і залізниць. З найважливіших проблем розвитку туристичної інфраструктури міст Нижньої Сілезії можна відокремити недостат- ній розвиток і рекламу туристичних марок окремих міст, надмірну концентрацію турис- тичного руху у Вроцлаві, перевантаження транспортної мережі і слабку доступність окремих центрів. З перспективних напрямів розвитку туристичної інфраструктури у воєводстві варто виокремити вирівнювання її розвитку між містами, зростання мережі туристичних шляхів, вирішення транспортних проблем через розвиток доріг і комунікаційної системи, застосування зелених технологій і поліпшення транскордонних зв'язків.
Література/References
1. Aktualizacja Programu Rozwoju Turystyki dla Wojewуdztwa Dolnoњl№skiego, PART, 2009. URL:http://www.umwd.dolnyslask.pl/fileadmin/user_upload/Turystyka/Dokumenty/Rozwoj/aktualizacja_programu_rozwoju.p df (25.04.2017)
2. Badanie ruchu turystycznego na Dolnym Њl№sku w ujкciu powiatowym i subregionalnym wg Aktualizacji Programu Rozwoju Turystyki dla Wojewуdztwa Dolnoњl№skiego. URL: http://www.umwd.dolnyslask.pl/fileadmin/user_upload/Turystyka/Dokumenty/Badanie_ruchu_turystycznego_na_Dolnym_Slas ku_w_2015_r.pdf (02.04.2017)
3. Butyrs'ka I. V. Infrastrukturne zabezpechennya rehional'noho rozvytku: problemy ta shlyakhy yikh vyrishennya: monohrafiya. -
- Chernivtsi : Knyhy - KhKhI, 2006. -- 238 s.Kowalczyk A. Geografia Turyzmu. - Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2002. - 288 s.
4. Kowalczyk A., Derek M. Zagospodarowanie turystyczne. - Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2010. - 433 s.
5. Kruczek Z. Polska - geografia atrakcji turystycznych. - Krakуw: Wydawnictwo „Proksenia”, 2007. - 296 s.
6. Kruczek Z., Walas B. Promocja i informacja turystyczna.- Krakуw:Proksenia,2004. - 236 s.
7. Kurek W. Turystyka. - Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007. - 430 s.
8. Lijewski T., Mikuіowski B., Wyrzykowski J. Geografia turystyki Polski, - Wydanie pi№te zmienione. - Warszawa: Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, 2008. - 384 s.
9. Polski system informacji turystycznej. URL: https://www.pot.gov.pl/dzialania/l/polski-system-informacji-turystycznej (18.05.2017)
10. Program rozwoju turystyki dla wojewуdztwa Dolnoњl№skiego. URL: http://www.ern.cz/ koreg/files/PR_CR_Dolnoslezskeho.pdf (09.05.2017)
11. Rogalewski O. Zagospodarowanie turystyczne. - Warszawa: WSiP, 1979. - 159 s.
12. Rocznik Statystyczny Wojewуdztwa Dolnoњl№skiego 2016. URL: http://wroclaw.stat.gov.pl/ download/gfx/wroclaw/pl/defaultaktualnosci/752/2/19/1/rocznik_woj2016.pdf (18.05.2017)
13. Strategia rozwoju Dolnoњl№skiego klastra turystyki do roku 2020. URL: http://www.turystykadolnyslask.pl/upload/upload/Strategia%20Dolno%C5%9Bl%C4%85ski%20Klaster%20Turystyki.pdf. (18.05.2017)
14. Strategia Rozwoju Wojewуdztwa Dolnoњl№skiego 2020. URL: http://www.umwd. dolnyslask.pl/fileadmin/user_upload/Rozwoj_regionalny/SRWD/SRWD_2020-final.pdf (18.05.2017)
15. Szromek A., 2012, Uzdrowiska i ich funkcja turystyczno-lecznicza, Proksenia, Krakуw.
16. Turystyka w wojewуdztwie dolnoњl№skim w 2015 r. URL: http://wroclaw.stat.gov.pl/ download/gfx/wroclaw/pl/defaultaktualnosci/745/1/4/1/turystyka2015.pdf (19.05.2017)
17. Warszyсska J., Jackowski A. Podstawy geografii turyzmu. - Warszawa:PWN,1978. - 333 s.
18. Widawski K., Ranoszek W. Rozwуj i oferta usіug turystyki uzdrowiskowej po polskiej i czeskiej stronie Sudetуw// „Prace Geograficzne”, Wrocіaw, 2011. - S. 125, 147-160.
19. Widawski K. i in. Turystyka kulturowa na Dolnym Њl№sku - wybrane aspekty // Rozprawy Naukowe Instytutu Geografii i Rozwoju Regionalnego Uniwersytetu Wrocіawskiego, Tom. II, Wrocіaw, 2011. - 211 s.
20. Wrocіaw w liczbach 2015. URL: http://wroclaw.stat.gov.pl/download/gfx/wroclaw/pl/ defaultaktualnosci/758/1/3/1/wroclaw_w_liczbach_2015.pdf (18.05.2017)
21. Wyrzykowski J. i in. Turystyka na Dolnym Њl№sku. Stan i perspektywy rozwoju (red. J. Wyrzykowski), Wrocіaw: Wyd. AWF we Wrocіawiu, 2009.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Необхідність розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури України з огляду на природній потенціал. Рекреаційний потенціал України. Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Фактори, що сприяють розвитку рекреації в Україні.
реферат [36,5 K], добавлен 27.05.2008Основні елементи інфраструктури туристичної галузі. Висвітлення теоретичних та методологічних основ формування іміджу України, як перспективного учасника ринку міжнародного туризму. Основні тенденції та напрямки розвитку туристичної галузі України.
дипломная работа [767,7 K], добавлен 14.08.2016Тенденції розвитку туризму в роки незалежності, спроби вирішення наявних проблем. Шляхи покращення розвитку туристичної галузі в Україні, необхідність значного покращення бюджетного фінансування. П'ять перспективних туристичних напрямків XXI століття.
реферат [31,1 K], добавлен 08.01.2012Галузева структура економіки, природні, рекреаційні та культурно-історичні ресурси Туреччині. Оцінка розвитку туристичної інфраструктури. Аналіз динаміки потоку іноземних туристів. Географічні регіони країни. Проблеми та перспективи розвитку туризму.
курсовая работа [546,1 K], добавлен 18.05.2016Теоретико-методологічні основи дослідження туристичної інфраструктури. Транспортна система і перевезення. Засоби розміщення в туристичній сфері. Додаткові послуги. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади Івано-Франківської області. Заклади відпочинку.
магистерская работа [481,3 K], добавлен 27.06.2012Опис загальних географічних, екологічних, кліматичних, культурних, історичних та економічних умов розвитку Туреччини, а також характеристика її туристичних ресурсів. Оцінка, ступінь розвитку та подальші перспективи туристичної інфраструктури цієї країни.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 01.07.2011Парки розваг Уолта Діснея як туристичні центри, що сприяють розвитку туристичної галузі. Діяльність найбільш привабливих Діснеєвських парків світу. Стан туристичної індустрії на території парків. Роль Діснейленду для розвитку міжнародного туризму.
научная работа [33,1 K], добавлен 26.09.2009Природні туристично-рекреаційні ресурси Іспанії: клімат, бальнеологічні ресурси. Історико-культурні та археологічні ресурси країни, музеї. Місце туристичної галузі в економіці Іспанії, оцінка туристичної інфраструктури, туристсько-рекреаційні території.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 30.03.2012Вихід України на міжнародну арену як самостійної держави. Механізми реалізації державної політики в галузі туризму. Проблеми державного регулювання туристичної галузі в Україні. Шляхи вирішення проблем та перспектива розвитку туристичної галузі.
реферат [37,5 K], добавлен 31.10.2008Вивчення природно-рекреаційних, історико-культурних ресурсів Туреччини. Сучасний стан туристичної галузі країни, розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичної сфери країни.
курсовая работа [59,0 K], добавлен 02.04.2013Загальний аналіз розвитку релігійної туристичної сфери. Характеристика видів та форм релігійного туризму. Аналіз особливостей розвитку і функціонування релігійної туристичної сфери України. Особливості організації паломницьких турів та екскурсій.
дипломная работа [185,8 K], добавлен 02.09.2019Розвиток туристичної галузі у Хмельницькій області. Державні органи управління туризмом у регіоні, їх функції. Мережа установ культури і мистецтва, їх фінансування; музеї, охорона історичної спадщини. Туристичне підприємництво, суб'єкти інфраструктури.
реферат [30,6 K], добавлен 25.10.2012Аналіз природно-географічних, природно-антропогенних та культурно-історичних ресурсів країни. Дослідження сучасного стану туристичної інфраструктури. Загальні туристично-країнознавчі ресурси Аргентини, напрямки її подальшого розвитку та потенціал.
курсовая работа [65,9 K], добавлен 15.09.2014Сутність гастрономічного туризму. Природно-географічні чинники функціонування й розвитку туристичної сфери Херсонської обл., аналіз її сучасного стану. Проблеми розвитку гастрономічного туризму. Пропозиції щодо удосконалення цієї галузі в Херсонській обл.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 16.05.2019"SPA" як оздоровчий комплекс процедур з використанням води з лікувальними властивостями (мінеральної, морський, прісної). Історія становлення та розвитку курортів, що надають такі послуги, їх сучасність. Послуги даних центрів при готельних підприємствах.
курсовая работа [107,8 K], добавлен 26.01.2014Поняття планування діяльності підприємств туристичної індустрії. Класифікація видів планування діяльності підприємств туристичної індустрії. Недоліки процесу планування діяльності та запровадження балансового метода в туристичну фірму "Соната".
курсовая работа [75,6 K], добавлен 30.10.2014Екологічний туризм, його класифікація, спектр ознак та влив на різні галузі економіки. Умови функціонування ринку екологічного туризму. Розвиток туристичної галузі в Тверській області. Міста - туристські центри: типи, функції, сучасні тенденції розвитку.
контрольная работа [23,7 K], добавлен 16.06.2009Теоретичні питання географічного вивчення туристичної привабливості країн південно-східної Європи. Поняття туристичної "привабливості" країни. Аналіз привабливості Балканського регіону. Стан і перспективи розвитку туризму країн південно-східної Європи.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 09.09.2010Загальна характеристика готельно-туристичної індустрії м. Львова, оцінка її ефективності на сучасному етапі. Опис діяльності туристичної фірми "Леотур", історія розвитку. Характеристика готелю "Гранд-Готель", переваги та недоліки. Туроператори України.
отчет по практике [24,0 K], добавлен 03.04.2012Місце сучасної туристичної індустрії в економіці держави, перспективи та тенденції її розвитку. Предмет вивчення спеціальності "Туризм", розвиток туристської освіти за низкою пріоритетних напрямів в Київському університеті туризму, економіки і права.
реферат [15,7 K], добавлен 13.12.2009