Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку туристичної інфраструктури в окремих об’єднаних територіальних громадах Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В ОКРЕМИХ ОБ'ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Чир Надія Вікторівна, Качаровський Роман Євгенови

Здійснено комплексну оцінку сучасного стану та перспектив розвитку туристської інфраструктури окремих об'єднаних територіальних громад Волинської області (на прикладі Устилузької та Зимнівської ОТГ Володимир-Волинського району) за окремими підсистемами: заклади розміщення, заклади харчування, заклади дозвілля та побутового обслуговування, транспортна інфраструктура, зв'язок та інформаційне забезпечення. Визначено основні проблеми структурних елементів туристичної інфраструктури, запропоновано можливі шляхи їх вирішення.

Ключові слова: туризм, туристична інфраструктура, об'єднана територіальна громада, Устилузька ОТГ, Зимненська ОТГ.

Чир Н.В., Качаровский Р.Е. Оценка современного состояния и перспектив развития туристической инфраструктуры в отдельных объединенных территориальных сообществах Волынской области

Проведена комплексная оценка современного состояния и перспектив развития туристской инфраструктуры отдельных объединенных территориальных сообществ Волынской области (на примере Устилугской и Зимнивской ОТГ Владимир-Волынского района) по отдельным подсистемам: заведения размещения, питания, заведения досуга и бытового обслуживания, транспортная инфраструктура, связь и информационное обеспечение. Определены основные проблемы структурных элементов туристической инфраструктуры и предложены возможные пути их решения.

Территориальные сообщества имеют значительные туристско-рекреационные ресурсы для организации туристической деятельности. Наиболее слабым элементом туристического потенциала территории является инфраструктура туризма. Результаты исследования дали возможность констатировать, что коэффициент обеспеченности средствами временного размещения территориальных сообществ является достаточно низким по сравнению со средним показателем по области и составляет 0,002 ед./км2. Коэффициент обеспеченности учреждениями питания является несколько выше и составляет около 0,03 ед./км2. Подсистема «заведения развлечений» является самым слабым звеном туристической инфраструктуры исследуемых территорий. Отмечаем положительный момент приграничного положения территории и достаточно высокий уровень развития транспортной инфраструктуры.

Основными проблемами в объединенных территориальных сообществах является отсутствие инфраструктурного обустройства и информационного обеспечения наиболее привлекательных для посещения туристами объектов культурного наследия и природно-заповедного фонда; низкая степень развития сельского зеленого туризма; недостаток информации о туристско-рекреационных возможностях территории, отсутствие необходимого количества средств размещения, низкая конкурентоспособность объектов ресторанного хозяйства и сферы развлечений, плохое функционирование сети Интернет в сельской местности.

Как фактор оптимизации и развития туристической инфраструктуры исследуемых территориальных сообществ следует предложить создание «тематических деревень», успешный опыт функционирования которых успешно реализуется в соседней Польше.

Ключевые слова: туризм, туристическая инфраструктура, объединенное территориальное сообщество, Устилугская ОТО, Зимненская ОТО.

Chyr N., Kacharovsky R. The assessment of the current state and the prospects of development of the tourist infrastructure in the united territorial communities of Volhyn region

The integrated assessment of the current state and the prospects of development of the tourist infrastructure in the united territorial communities of Volhyn region (on the example of Ustylug UTC and Zimnenska UTC) has conducted. This assessment has implemented of individual subsystems: accommodation establishments, food establishments, leisure facilities, consumer services establishments, transport infrastructure, communication and information services. The main problems of the constituents of the tourist infrastructure have been determined. Possible ways of the solution of these problems are suggested.

The united territorial communities have a significant tourist and recreational resources for the organization of tourist activities. The weakest element of the tourist potential of the territory is the tourist infrastructure. The results of the research give an opportunity to state that the coefficient of provision of the accommodation establishments is rather low compared with the average of the region and become 0,002 un./km2. The coefficient of provision of the food establishments is higher and become about 0,03 un./km2.The subsystem "leisure facilities" is the weakest link in the tourist infrastructure on the explored territories. We also mark a positive aspect of the cross-border position of the territory and the sufficiently high level of development the transport infrastructure.

The main problems of the united territorial communities are: lack of the infrastructural arrangement and information support of the most attractive objects of cultural heritage and the nature reserved fund, which are the most popular among the tourists; the low degree of the rural green tourism development; lack of information about the tourist-recreational opportunities of the territory, the absence of the required number of placements, low competitiveness facilities of the restaurant business and the entertainment industry, bad function of the Internet in rural areas.

As a factor of optimization and development of the tourist infrastructure on the researched united territorial communities should be proposed the creation of the "thematic villages". The experience of there creation was being successfully implemented in the neighboring Poland.

Key words: tourism, tourist infrastructure, united territorial community, Ustylug UTC, Zimnenska UTC.

Постановка проблеми. Розвиток туризму і рекреації впродовж останніх декількох десятків років став пріоритетним в системі соціально-економічних координат держави. Враховуючи економічні реалії України, функціонування господарства в умовах децентралізації влади, яка включає в себе передачу на місця значної частини владних повноважень та фінансових ресурсів, виникає необхідність вивчення можливостей та ролі сучасних об'єднаних територіальних громад (ОТГ) у розвитку туризму на регіональному рівні.

Актуальним питанням є дослідження сучасного стану функціонування туристичної інфраструктури в регіональних господарських системах, у межах окремих адміністративнотериторіальних утвореннях, що може послужити важливим чинником формування конкурентоспроможного туристичного продукту місцевого і регіонального значення, дасть можливість істотно підвищити інвестиційну привабливість території, частково вирішити питання зайнятості населення та суттєво наповнити місцеві бюджети.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення розвитку туристичної інфраструктури стає актуальним для сучасних українських науковців: О.О. Бейдика, М.П. Мальської, В.Ф. Кифяка, О.О. Любіцевої, С.П. Кузика. Окремі елементи інфраструктури туристично-рекреаційного комплексу Волинської області проаналізовані у монографіях Л.М. Черчик, І.В. Єрко, О.В. Міщенко [9], суспільно-географічне дослідження туристичної інфраструктури області провели І.В. Єрко та Я.Б. Олійник [6], оцінку туристичної інфраструктури окремих адміністративно-територіальних одиниць Волинської області Н.В.Чир, З.К. Карпюк, Р.Є. Качаровський та О.В. Антипюк [7, 10]. Разом з тим, дослідженням сучасного стану і перспективних векторів розвитку туристичної інфраструктури в об'єднаних територіальних громадах фактично не проводились.

Постановка завдання. Завдання дослідження полягає в оцінці рівня розвитку туристичної інфраструктури окремих ОТГ Волинської області (на прикладі Устилузької та Зимнівської ОТГ Володимир-Волинського району), визначенні ролі ОТГ у створенні підґрунтя для економічного зростання регіону в цілому та оптимізації туристичної сфери зокрема.

Для вирішення поставлених завдань здійснено комплексний аналіз даних статистичної звітності Головного управління статистики та Служби автомобільних доріг у Волинській області, Департаменту економічного розвитку, Управлінь культури, охорони здоров'я та екології і охорони навколишнього природного середовища Волинської обласної державної адміністрації, Стратегії розвитку Устилузької міської ОТГ Володимир-Волинського району на 2017-2025 рр. Крім того, у процесі дослідження застосовувались аналітичний, порівняльно-географічний, математичний, статистичний методи, методи узагальнення та систематизації.

Виклад основного матеріалу. Новітні тенденції розвитку економіки України, особливо в галузі туризму, спонукають до розширення ролі адміністративних територій як окремих туристичних комплексів, що містять значний природно-ресурсний і культурно-історичний рекреаційний потенціал, а також забезпечені повним спектром інфраструктурних об'єктів.

Норми Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» регулюють відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад [1].

На території Волинської області станом на 01.05.2017 року утворено 20 ОТГ, в перспективі утворення ще понад 30 громад [5]. Нині вже існують Велицька сільська ОТГ з центром у с.Велицьк (Ковельський район), Вишнівська сільська у с. Вишнів (Любомльський район), Голобська селищна у смт. Голоби (Ковельський район), Дубівська сільська у с. Дубове (Ковельський район), Заболотівська селищна у смт. Заболоття (Ратнівський район), Заборолівська сільська у с. Забороль (Луцький район), Забродівська сільська у смт. Заброди (Ратнівський район), Зимнівська сільська у с.Зимне (Володимир-Волинський район), Княгининівська сільська с. Княгининок (Луцький район), Колодяжненська с. Колодяжне (Ковельський район), Литовезька сільська с.Литовеж (Іваничівський район), Люблинецька селищна смт. Люблинець (Ковельський район), Павлівська сільська с. Павлівка (Іваничівський район), Поворська сільська с.Поворськ (Ковельський район), Поромівська сільська с. Поромів (Іваничівський район), Прилісненська сільська с. Прилісне (Маневицький район), Самарівська сільська у с.Самари (Ратнівський район), Смолигівська сільська с. Смолигів, Устилузька міська м.Устилуг (Володимир-Волинський район) та Шацька селищна у смт. Шацьк (Шацький район).

У Володимир-Волинському районі Волинської області сформовано Устилузьку міську та Зимнівську сільську об'єднані територіальні громади [5].

Устилузька міська ОТГ утворена 14 серпня 2015 року шляхом об'єднання Устилузької міської та Зорянської, Лудинської, Микитичівської, П'ятиднівської, Рогожанської, Стенжаричівської, Хотячівської сільських рад Володимир-Волинського району. Адміністративний центр місто Устилуг. До складу громади входить 1 місто і 25 сільських населених пунктів. Площа ОТГ 413,7 км2, населення (станом на 2016 р.) 7778 осіб, з яких 71,8% становлять сільські жителі. Густота населення 18,61 осіб/км2. Устилузька ОТГ має стратегічне географічне положення поблизу українсько-польського кордону, де функціонує пункт перетину кордону «Устилуг Зосін».

Зимнівська сільська ОТГ з адміністративним центром у с. Зимне об'єднує 17 сіл Бубнівської, Зимнівської, Льотничівської та Селецької сільських рад і має площу 175 км2. Усі 5460 осіб населення є сільськими жителями. Густота населення становить 31,22 осіб/км2 [4].

Громади мають значні туристично-рекреаційні ресурси та відповідну інфраструктуру для організації туристичної діяльності.

Кліматичні умови і ресурси сприятливі для здійснення рекреації і туризму протягом року, проте період літньої рекреації дещо менший, ніж на решті території України. Рекреаційне значення мають водні ресурси, зокрема р. Західний Буг та р. Луга, озеро Шистів, а також окремі ставки. Привабливим в інвестиційному плані є довгострокова оренда водних плес з метою вирощування риби, раків та організації відпочинку.

Об'єднані громади розташовані в межах Устилузького та Микуличівського лісництв Державного підприємства «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» [2, 9]. Лісові рекреаційні ресурси представлені переважно хвойними породами з домішкою дуба, які, є найбільш цінними в рекреаційному відношенні. Потенціал фауністичних ресурсів ОТГ визначається наявністю цінних видів лікувальних трав та дикорослих ягід.

За даними Управління екології та охорони навколишнього природного середовища Волинської ОДА в Устилузькій громаді функціонують 7 об'єктів природо-заповідного фонду місцевого значення. Серед них 2 пам'ятки природи (зоологічна та ботанічна) та 5 заказників (2 загальнозоологічних, ландшафтний, лісовий та гідрологічний). У Зимнівській відповідно 6 об'єктів природо-заповідного фонду місцевого значення: 1 зоологічна пам'ятка природи та 5 заказників (3 лісових та 2 гідрологічних) [2-3]. Мережу ПЗФ досліджуваних ОГТ складають: гідрологічний заказник «Луга» (2039,1 га), загальнозоологічні заказники «Устилузький» (293,4 га) та «Ішівський» (152,0 га), лісові заказники «Стенжаричівський» (35,0 га), «Липовий гай» (24,8 га), «Новосілки» (385,0 га) та «Нехворощі» (551,6 га), ландшафтний заказник «Березовий гай» (36,7 га), а також зоологічні пам'ятки природи «Озеро Невидимка» (2,2 га) і «Урочище Биискупичі» (3,4 га), ботанічна пам'ятка природи «Дерево бук, віком 150 років» (0,01 га) [3].

За даними Управління культури Волинської ОДА історико-культурні туристичні ресурси Устилузької ОТГ представлені 17 пам'ятками історії і культури, 3 пам'ятками архітектури та містобудування (будинками І.Ф. Стравінського та сім'ї Носенків у м.Устилуг; дерев'яною Миколаївською церквою (1601 р.) в с. Лудин), а також однією пам'яткою археології (городище ІХ-ХІІ ст. в м.Устилуг) та 3 пам'ятниками монументального мистецтва [2-3, 7]. Функціонує Устилузький народний музей Ігоря Стравінського, відкритий 29 вересня 2013 р. в садибі композитора. Відомим у світі серед шанувальників творчості композитора є Міжнародний музичний фестиваль «Стравінський і Україна», який щороку відбувається в садибі-музеї і збирає поціновувачів музичного мистецтва з усього світу.

Історико-культурні ресурси Зимнівської ОТГ налічують 6 пам'яток історії і культури, 11 пам'яток архітектури та містобудування, а також 2 пам'ятки археології (городище VI-VII ст. та курган ХІІІ ст. у с. Зимне). Дерев'яна храмова архітектура представлена Хрестовоздвиженською церквою (1904 р.) у с. Чесний Хрест [3, 7].

Візитною карткою обох ОТГ є писанкарство, яке репрезентоване у селах Пархоменкове, Зимне та Селець [3].

Туристичну інфраструктуру досліджуваного району розглянемо як систему елементів (підсистем): заклади розміщення, заклади харчування, заклади дозвілля та побутового обслуговування, транспортна інфраструктура, зв'язок та інформаційне забезпечення [10].

Громади розміщені в межах Західного туристсько-інфраструктурного району, де виділяють Зимнівський туристсько-інформаційний пункт [6].

Коефіцієнт забезпеченості засобами тимчасового розміщення територіальних громад є досить низьким у порівнянні із середнім показником по області і становить 0,002 од./км2. За даними Департаменту економічного розвитку Волинської ОДА інфраструктура Устилузької ОТГ представлена такими засобами тимчасового розміщення: готелем «АВС-Інтер» (м.Устилуг), Зимнівської ОТГ: розміщення: агросадибою в с. Зимне. Натомість санаторії, санаторії-профілакторії та пансіонати відсутні [4].

Для покращення даної підсистеми туристичної інфраструктури варто збільшити кількість закладів готельного господарства із невеликою кількістю номерів і мінімальним набором послуг, що будуть більш доступними для соціального сегменту туристів, особливо іноземних. Одним з дієвих заходів може стати створення додаткових засобів розміщення (особливо поблизу шляхів сполучення і в прикордонній зоні), на зразок кемпінгів, молодіжних таборів, туристичних сіл, що працюють сезонно.

Коефіцієнт забезпеченості закладами харчування становить близько 0,03 од./км2 в обох громадах. Ресторанне господарство Устилузької ОТГ представлене 12 одиницями, з яких: 1 ресторан, 7 кафе, 2 бари та 2 їдальні. В Зимнівській ОТГ налічується 2 кафе та 3 бари.

Для об'єднаних громад характерна тенденція до скорочення мережі підприємств ресторанного господарства через низьку їх конкурентоспроможність в сільській місцевості, застарілість матеріально-технічної бази. Для оптимізації підсистеми «заклади харчування» варто слідувати загальнообласній тенденції до ребрендингу нерентабельних закладів ресторанного господарства (їдалень, буфетів, закусочних) в альтернативні заклади (паби, фаст-фуди, піцерії, нічні клуби тощо).

Заклади розваг представлені 26 будинками культури, 15 клубами, 15 бібліотеками та Устилузьким народним музеєм І.Ф. Стравінського [4]. Перспективним з точки зору розвиток туристично-розважальної інфраструктури є створення у м. Устилуг розважального закладу на базі «Дому Белянкіна» (будинку члена родини Стравінського).

Дана підсистема інфраструктури є найслабшою ланкою. У цьому контексті важливим є збереження традицій національних видів і форм дозвіллєвої діяльності, введення нових інноваційних для сільської місцевості форм, що дозволять адаптуватися до нових умов соціального середовища.

Коефіцієнт забезпеченості торгівельними закладами становить в середньому 0,08-0,09 од./км2 в обох громадах. При цьому обслуговування здійснює 35 торгівельних підприємств в Устилузькій ОТГ та 17 торгівельних підприємств у Зимнівській ОТГ. Надання побутових послуг забезпечує 13 підприємств. Сфера побуту представлена перукарнями, комбінатами побутового обслуговування, ательє з пошиття одягу, фотоательє, майстернями по ремонту взуття тощо. Коефіцієнт забезпеченості закладами побутового обслуговування становить 0,02 од./км2.

Банківське обслуговування здійснюється лише в Устилузькій громаді на 3 відділеннях та філіях банків, 5 банкоматами (в м. Устилуг). Мережа фінансових установ представлена такими суб'єктами підприємницької діяльності: ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль». Страхові компанії представлені філією у м. Устилуг [6].

Транспортна мережа має розгалужену сітку автодоріг та залізниці. За даними Служби автомобільних доріг у Волинській області по території ОТГ проходять дороги державного значення: Устилуг Луцьк Рівне, загальною протяжністю 129,2 км; регіонального значення: Ковель Володимир-Волинський Червоноград Жовква 87,3 км; Піща Шацьк Любомль Володимир-Волинський Павлівка Горохів Берестечко Козин, довжиною 174,9 км і до с. Зимного 1,4 км. В межах громад діють 4 автозаправні та 2 станції технічного обслуговування автомобілів. Залізничний транспорт представлений залізничною віткою сполученням Київ Луцьк Володимир-Волинський Грубешів (Республіка Польща). Залізничні станції є у селах Амбуків та Бубнів.

Зв'язок забезпечується за допомогою 10 поштових відділень УДППЗ «Укрпошта» по п'ять у кожній громаді, «Нової Пошти» в м. Устилуг. Телефонний зв'язок існує завдяки сервісному центру ПАТ «Укртелеком» та операторам мобільного зв'язку компаній ПрАТ «МТС Україна» і ЛФ ПрАТ «Київстар», що розташовані в м. Володимир-Волинський.

Важливою проблемою у підсистемі «транспортна інфраструктура та зв'язок» є невідповідність транспортно-експлуатаційних характеристик автомобільних доріг загального користування сучасним вимогам щодо рівності та твердості, неузгодження їх розвитку з темпами автомобілізації області, що позначається на зниженні пропускної спроможності основних автошляхів.

Основними проблемами у громадах є відсутність інфраструктурного облаштування та інформаційного забезпечення найбільш привабливих для відвідування туристами об'єктів культурної спадщини та природнозаповідного фонду; низький розвиток сільського зеленого туризму; недостатнє забезпечення поширення інформації про туристично-рекреаційні можливості, відсутність достатньої кількості засобів розміщення, мала конкурентоспроможність об'єктів ресторанного господарства і сфери розваг, погане функціонування мережі Інтернет у сільській місцевості.

З метою залучення коштів іноземних та вітчизняних інвесторів для подальшого розвитку матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури, задоволення потреб галузі у висококваліфікованих кадрах, нарощування обсягів наданих туристичних послуг, ефективної рекламно-інформаційної діяльності районною радою була розроблена Стратегія розвитку Устилузької громади на 2017-2025 рр. [8]. Серед першочергових заходів оптимізації туристичної інфраструктури виділено:

1) створення належних місць зупинок для туристів (у т.ч. для осіб з обмеженими можливостями), облаштування рекреаційних зон, об'єктів культурної спадщини та природнозаповідного фонду;

2) проведення щороку прес-турів для представників засобів масової інформації, друкованих, теле-, радіокомпаній та Інтернет ресурсів, туристичних компаній;

3) покращення сервісних умов закладів громадського харчування;

4) створення віртуальних 3D-турів об'єктами туристичного показу;

5) встановлення інформаційних таблицьвказівників із короткими довідками про туристичні об'єкти та QR кодами;

6) збільшення обсягів залучення інвестицій у розвиток інфраструктури галузі, пошук альтернативних (в т.ч. іноземних джерел фінансування);

7) збільшення кількості об'єктів сервісної транспортної інфраструктури, що відповідають європейським стандартам; побудова нових та реконструкція вже існуючих об'єктів транспортної інфраструктури;

8) створення туристичних інформаційних центрів на базі музейних закладів та на територіях об'єктів природно заповідного фонду;

9) облаштування мережі екологічних туристичних маршрутів у межах об'єктів ПЗФ, шляхом їх візуалізації та маркування;

10) забезпечення галузі кваліфікованими спеціалістами туристичного менеджменту, екскурсійної діяльності та готельного господарства.

На нашу думку, окрім зазначених у Стратегії заходів, необхідно також розширити наявну туристичну інфраструктуру велосипедними доріжками та маршрутами для верхової їзди. Дуже важливим елементом є їх детальна візуалізація та розбудова необхідної супутньої інфраструктури для цих форм активного туризму.

Важлива також підтримка мешканців (ментальна та організаційно-проектна) у сфері відкриття агротуристичних господарств, які розширили б пропозицію закладів розміщення і розваг, пов'язаних з культивуванням місцевих звичаїв і традицій. Як чинник оптимізації та розбудови туристичної інфраструктури досліджуваних територіальних громад варто запропонувати створення «тематичних сіл», що успішно реалізовується у сусідній Польщі.

Висновки. Істотним імпульсом для розвитку досліджуваних територіальних громад є стратегічне партнерство з польською гміною Людвін Люблінського воєводства для реалізації спільних ініціатив та проектів у сфері розвитку туризму. Важливе значення має прикордонне положення, спільне історичне минуле громад, схожі риси природних умов та особливостей господарювання.

У рамках інтенсифікації співпраці територіальних громад необхідно виробити спільні туристичні пропозиції, які будуть гармонійно поєднуватись і доповнюватись пропозиціями партнерської громади, розробити циклічні заходи, що визначають і репрезентують місцеву ідентичність та популяризують туристичні переваги громад по обидва боки кордону.

туристичний інфраструктура територіальний волинський

Література

1. Закон України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» від 05.02.2003 р. № 157-VIII // Відомості Верховної ради України. 2003. № 13

2. Волинь туристична : путівник. К. : ТОВ «Світ Успіху», 2008. 364 с.

3. Волинь туристам : [карта до Євро-2012] : авт. колектив : Ф. В. Зузук, З. К. Карпюк, О. В. Антипок, О. Л. Димшиць, Л. К. Колошко, Р. С. Качаровський ; Лабораторія краєзнавчих атласів Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Луцьк : Ред.-вид. від. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2012. 1 к. (2арк.).

4. Головне управління статистики у Волинській області [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua.

5. Децентралізація влади [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://decentralization.gov.ua/region/item.

6. Олійник Я.Б. Суспільно-географічне дослідження туристичної інфраструктури Волинської області : монографія / Я.Б. Олійник, І.В. Єрко. Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2014. 164 с.

7. Просторово-територіальні особливості розміщення природних та історико-культурних об'єктів вздовж основних елементів транспортної інфраструктури Волині / З. К. Карпюк, Р. Є. Качаровський, О. В. Антипюк, Л. К. Колошко // International Scientific and Practical Conference «WORLD SCIENCE». № 1(5). Vol. 5. January 2016. P. 80-88. [Proceedings of the IInd International Scientific and Practical Conference «Scientific and Practical Results in 2015. Prospects for Their Development (December 23-24, 2015, Abu-Dhabi, UAE»].

8. Стратегії розвитку Устилузької міської ОТГ Володимир-Волинського району Волинської області на 2017-2025 рр. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ustyluzka.gromada.org.ua.

9. Черчик Л.М. Туристично-рекреаційний комплекс Волинської області: передумови розвитку : монографія. Частина 1 / Л.М. Черчик, О.В. Міщенко, І.В. Єрко. Луцьк : Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки ,2014. 128 с.

10. Чир Н.В. Туристична інфраструктура як складова туристично-рекреаційного потенціалу Старовижівського району Волинської області / Н.В.Чир, Р.Є. Качаровський // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Теоретичні і прикладні напрямки розвитку туризму та рекреації» : зб. наук. пр. Кіровоград, 2016. С. 339-347.

References:

1. Zakon Ukrayiny «Pro dobrovil'ne ob"yednannya terytorial'nykh hromad» vid 05.02.2003 r. # 157-УШ // Vidomosti Verkhovnoyi rady Ukrayiny. 2003. # 13. 91 s.

2. Volyn' turystychna : putivnyk. K. : TOV «Svit Uspikhu», 2008. 364 s.

3. Volyn' turystam : [karta do Yevro-2012] : avt. kolektyv : F. V. Zuzuk, Z. K. Karpyuk, O. V. Antypok, O. L. Dymshyts', L. K. Koloshko, R. S. Kacharovs'kyy ; Laboratoriya krayeznavchykh atlasiv Volyn. nats. un-tu im. Lesi Ukrayinky. Luts'k : Red.vyd. vid. Volyn. nats. un-tu im. Lesi Ukrayinky, 2012. 1 k. (2ark.).

4. Holovne upravlinnya statystyky u Volyns'kiy oblasti [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua.

5. Detsentralizatsiya vlady [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: http://decentralization.gov.ua/region/item.

6. Oliynyk Ya.B. Suspil'no-heohrafichne doslidzhennya turystychnoyi infrastruktury Volyns'koyi oblasti : monohrafiya / Ya.B. Oliynyk, I.V. Yerko. Luts'k : PrAT «Volyns'ka oblasna drukarnya», 2014. 164 s.

7. Prostorovo-terytorial'ni osoblyvosti rozmishchennya pryrodnykh ta istoryko-kul'turnykh ob"yektiv vzdovzh osnovnykh elementiv transportnoyi infrastruktury Volyni / Z. K. Karpyuk, R. Ye. Kacharovs'kyy, O. V. Antypyuk, L. K. Koloshko // International Scientific and Practical Conference «WORLD SCIENCE». # 1(5). Vol. 5. January 2016. P. 80-88. [Proceedings of the IInd International Scientific and Practical Conference «Scientific and Practical Results in 2015. Prospects for Their Development (December 23-24, 2015, Abu-Dhabi, UAE»].

8. Stratehiyi rozvytku Ustyluz'koyi mis'koyi OTH Volodymyr-Volyns'koho rayonu Volyns'koyi oblasti na 2017-2025 rr. [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: http://ustyluzka.gromada.org.ua.

9. Cherchyk L.M. Turystychno-rekreatsiynyy kompleks Volyns'koyi oblasti: peredumovy rozvytku : monohrafiya. Chastyna 1 / L.M. Cherchyk, O.V. Mishchenko, I.V. Yerko. Luts'k : Skhidnoyevropeys'kyy natsional'nyy universytet imeni Lesi Ukrayinky ,2014. 128 s.

10. Chyr N.V. Turystychna infrastruktura yak skladova turystychno-rekreatsiynoho potentsialu Starovyzhivs'koho rayonu Volyns'koyi oblasti / N.V.Chyr, R.Ye. Kacharovs'kyy // Materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. «Teoretychni i prykladni napryamky rozvytku turyzmu ta rekreatsiyi» : zb. nauk. pr. Kirovohrad, 2016. S. 339-347.

Размещено на Allbest.ru