Соціально-економічна ефективність функціонування підприємств сільського зеленого туризму та галузі туризму загалом

Размещено на http://allbest.ru

2

Бердянський університет менеджменту і бізнесу

Соціально-економічна ефективність функціонування підприємств сільського зеленого туризму та галузі туризму загалом

І.А. Романюк, В.Ф. Яровий.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку національного господарства України підприємства сільського зеленого туризму у країні та в Херсонській області зокрема носять більше епізодичний, фрагментарний характер функціонування і ще не сформувалися в чітко окреслений самостійний напрям діяльності на селі.

Це, перш за все, пов'язано з тим, що велика частина населення, яка проживає у містах, має родичів у селі або періодично навідується у сільську місцевість (розвинений дачний та садово-городній сектор) і часто займається там сільськогосподарськими роботами. Тому атракція у виді сільськогосподарської діяльності та агрооселі для вказаної категорії відпочивальників, певна річ, не є найголовнішою, але для значного їх сегменту все ж залишається цікавою та потрібною, що актуалізує тематику досліджень.

Необхідно зазначити, що для України та для Херсонської області зокрема характерне значне поширення підприємств сільського зеленого туризму із частковими послугами.

Переважно, це стосується винаймання кімнат або інших місць розміщення туристами, які приїхали відпочити на узбережжі морів і не знайшли вільних місць на базах відпочинку, отже, користувались послугами приватних господарів. цей вид діяльності цілком можна віднести до сільського зеленого туризму, оскільки туристи все ж таки оселяються у звичайних хатах (агрооселях) у сільській місцевості.

У такому розумінні суто туристичні підприємства й підприємства сільського зеленого туризму доповнюють одні одних. У міжнародній практиці це, як правило, конкурентні заклади, тому вивчення вказаних проявів потребує продовження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток сільського зеленого туризму є предметом наукових досліджень низки вітчизняних вчених економістів. Останні працюють над теоретичними питаннями визначення сутності та функцій сільського туризму (М. Ігнатенко, М. Костриця), формування організаційно-економічних засад розвитку сфери (В. Липчук, Н. Липчук), вирішення проблем організації, обліку та контролю за діяльністю туристичних підприємств, що функціонують в умовах села (Т Осадча), оцінкою стратегії та перспектив розвитку сфери сільського зеленого туризму (Л. Мармуль, Т Пінчук, І. Романюк).

Метою статті є виявлення особливостей функціонування, оцінка ефективності вітчизняних підприємств сільського зеленого туризму й туристичної галузі в цілому, розробка стратегій їхнього розвитку на тлі міжнародних порівнянь і трендів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Загальновідомо, що у США, європейських та інших розвинених країнах сільський зелений туризм як вид відпочинку набуває все більшої популярності. Його обирає кожен третій турист. Відтак, значного поширення набули і його підприємства. їх кількість коливається від 12,5 тис. у Австрії та Італії та до 25,0 тис. і більше у Великобританії. У деяких європейських країнах їх вклад у сільську економіку та зайнятість населення перевищує традиційні аграрні підприємства, що не є типово для України.

Підприємства сільського зеленого туризму розвиваються і в Україні, зокрема і в Херсонській області. Однак це відбувається значно повільніше, як і формування попиту на їх продукти та послуги. Так, переважну більшість вітчизняних туристів не цікавлять або мало цікавлять сільські атракції. У агрооселях вони лише ночують та харчуються [1, с. 195]. Така діяльність є напівлегальною і нічим не впорядкованою, водночас прибутки господарів іноді є досить значними.

Найпоширенішим такий різновид сільського зеленого туризму є в тих селах Херсонської області, що знаходяться на морському узбережжі, а саме: с. Лазурне, с. З. Порт, с. Більшовик, с. Хорли, с. Красне, села на Арабатській Стрілці, поблизу міст Генічеськ та Скадовськ. Загалом, сільській зелений туризм у повному розумінні цього поняття почав розвиватися у регіоні 10--15 років тому. Так, тільки з 2001 р. була створена та діє громадська організація Херсонське регіональне відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

З цього часу розпочато роботу із залучення сільських жителів до формування туристичного продукту. Нині створено осередки сільського зеленого туризму «Каховчанка» та «Гопри». Також сертифіковані Спілкою сільські оселі знаходяться у с. Рибальче, с. Іванівка, с. Залізний Порт, с. Геройське та м. Гола Пристань, (Голопристанський район), Асканія-Нова (Чаплинський р-н), с. Олександрівка (Білозерський р-н), м. Скадовськ (Скадовський р-н), с. Хорли та м. Каланчак (Каланчацький р-н), с. Горностаївка (Горностаївський р-н) та у м. Херсоні.

У 2003 р. підприємства сільського зеленого туризму Херсонщини були вперше представлені на національному рівні. Мається на увазі участь у першій Всеукраїнській виставці-ярмарці «Українське село запрошує». Матеріали щодо господарств та підприємств сільського зеленого туризму надаються у науково-популярному журналі «Туризм сільський зелений», який видається Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні (тепер -- в електронному форматі).

У ньому відображається інформація про нові маршрути сільського зеленого туризму, культуру, традиції та ремесла, представляються гостинні господарі, надаються поради та консультації для тих, хто пропонуватиме відпочинок на селі, акцентується увага на проблемах та перспективах розвитку [2, с. 143]. виноробний сільський зелений туризм

Також оприлюднюються графіки проведення всеукраїнських і регіональних виставок-ярмарків, фольклорно-етнографічних фестивалів та інша інформація, яка відкриває туристичні перспективи та історико-культурні можливості українського села.

Крім того, Спілкою створено сайт «Сільський зелений туризм в Україні»; надсилаються звернення до центральних та місцевих органів виконавчої влади, реалізуються проекти за підтримки міжнародних фондів, приймається активна участь у роботі виставок і ярмарків, що сприяє щорічному збільшенню прихильників відпочинку на селі. Видання каталогів «Українське село запрошує», випуск «Порад для організаторів та власників садиб» та створення електронної бази даних садиб сільського зеленого туризму свідчить про успішність заходів, які зроблені цією організацією. Крім того, з 2006 р. започатковано видання серії «Бібліотечка власника садиби», друкуються також тематичні довідники: зимовий відпочинок, рибальство тощо. Щодо більш масштабного і сталого розвитку суб'єктів сільського зеленого туризму в регіоні, то тут першочерговим завданням є необхідність створення пропозиції туристичного продукту як на кількісному, так і на якісному рівнях [3, с. 75]. Основою їх розвитку мають стати агропромислові підприємства області та приватні господарства населення. Ринкові засади економіки відкрили простір для прояву приватної ініціативи і вивільнення на цій основі підприємницького потенціалу не лише у виробничо-господарських формуваннях, а й у домогосподарствах. Без будь-яких перебільшень можна сказати, що донедавна прихований потенціал людських умінь, енергії та зацікавленості найбільшою мірою проявився на селі. Це, передусім, підтверджується тим, що сільські домогосподарства взяли на себе виробництво переважної частини продукції сільського господарства, що виробляється в країні (табл. 1).

Таблиця 1

Рівень рентабельності основних видів продукції сільського господарства Херсонської області (розраховано за даними Головного управління статистики в Херсонській області, 2016 р.)

Так, найвищий рівень рентабельності у 2015 р. (38,6 %) показала нехарактерна для спеціалізації регіону картопля та свинина у тваринництві -- 26,9 %. Натомість збитковим виявилося традиційне виробництво зернових (--4,3 %), м'яса ВРХ (-31,9 %), овець і кіз (-14,0 %), птиці (-15,4 %), вовни (-63,0 %). Це вказує на необхідність посилення стійкості виробництва, особливо на рівні відповідних спеціалізованих виробництв, а також на доцільність формування інших видів діяльності, насамперед сільського зеленого туризму, з метою гарантованих доходів.

Разом з тим для економіки Херсонської області санаторно-курортна галузь та туризм є традиційними видами діяльності. Саме вони, поряд із аграрними підприємствами, формують конкурентне середовище функціонування суб'єктів сільського зеленого туризму [6, с. 42]. Проведені нами дослідження свідчать про інтенсифікацію діяльності туристичних підприємств та активізацію виїзного туризму загалом. На протязі останніх років спостерігається постійний розвиток власної туристично-рекреаційної бази області (табл. 5).

Кількість та місткість санаторіїв і закладів відпочинку в Херсонській області та в Україні (розраховано за даними Головного управління статистики в Херсонській області, 2016 р.)

Як свідчать дані табл. 5, у Херсонській області зосереджено 1,8 % санаторіїв, 5,5 % пансіонатів з лікуванням, 14,6 % пансіонатів та будинків відпочинку, 9,8 % баз та інших закладів відпочинку. Це означає четверте місце в Україні після Криму, Донецької та Одеської областей. Загалом лікувально-оздоровчі підприємства області забезпечили проведення в них 1,7 млн. людино-днів. На Херсонську область загалом припадає 7,1 % туристичних підприємств країни та 6,5 % наданих ними послуг; 6,1 % платежів до бюджету; 8,5 % зайнятих у цій сфері діяльності; 9,8 % обслугованих туристів, у т. ч. 2,0 % іноземних, 0,9 % виїзних, 6,1 % внутрішніх, 3,5 % екскурсантів.

Рейтинг області за основними показниками діяльності туристичних підприємств відповідає 9--11 місцю серед 24 областей. Зокрема, порівняно з 2005 р. кількість обслуговуваних туристів зросла на 14 %, у т. ч. іноземних -- на 38,0 %; екскурсантів -- на 19,0 % обсяг наданих послуг -- у 1,7 разів; платежі до бюджету -- на 54 %; кількість зайнятих в галузі -- на 59,8 %, кількість туристичних підприємств-ліцензіатів збільшилась у 1,9 разів.

Зазначимо, що у наведеній статистиці практично відсутній показник по приватному сектору приморських сіл та селищ, оскільки практично вся їх діяльність знаходиться у «тіні» і будь-яка інформація щодо її обсягів та результатів є відсутньою.

Організація фестивалів, свят, виставок і ярмарок у сільській місцевості регіону є такою важливою для розвитку господарств та малих підприємств сільського зеленого туризму ще й у зв'язку з тим, що у херсонських селах надзвичайно слабо розвинена інфраструктура розваг [7, с. 253]. Це яскраво ілюструє кількість наявних у сільській місцевості закладів культури і мистецтва та активність регіону щодо проведення виставок і ярмарків. Найбільше забезпечені закладами культури і мистецтва Білозерський, Генічеський, Голопристанський, Каховський та Олешківський райони. Найгіршими у цьому відношенні є Верхньорогачицький, Високопільський, Іванівський, Каланчацький та Нововоронцовський райони.

Невисока активність спостерігається також у проведенні виставок і ярмарків, враховуючи те, що лише частина з них проходить у сільській місцевості регіону. Ярмарки у Херсонській області взагалі відбуваються рідше, ніж раз на місяць. Далеко не в кожному селі є заклад культури клубного типу, забезпеченість ними становить приблизно 64,1 %. Ще гіршою є ситуація із забезпеченістю сільської місцевості демонстраторами фільмів. Так, на один демонстратор фільму припадає 13--14 сіл. А враховуючи той факт, що далеко не всі з них знаходяться у справному або працюючому стані, ситуація взагалі видається критичною. Безумовно, нові технології, мережа Інтернет значно змінили традиційні способи дозвілля населення, зробивши їх більш індивідуальними [8, с. 70]. Проте інтернет-користувачами є тільки 1/3 сільського населення області.

Як зазначалося, складною методичною проблемою вивчення розвитку туристичних підприємств є відсутність повних статистичних матеріалів щодо їхнього функціонування. Поряд із наявністю адміністративних даних відносно туристичних потоків за метою відвідування відсутня інформація щодо структури споживання та обсягів туристичних споживчих витрат. Велике значення має й порівнянність баз даних [9, с. 7]. Вона забезпечує можливість порівняння інформації з метою виявлення тенденцій, закономірностей розвитку туристичних підприємств на селі та в цілому; змін, що відбуваються у просторі і в часі; оцінки й співставлення величин однойменних показників, які відносяться до різних регіонів та країн.

Як свідчать дані опитувань та офіційного сайту Херсонської обласної державної адміністрації, в останні 10 років їх кількість зросла до 56 одиниць, або більш ніж у 3,0 рази. Відносно кількості аграрних підприємств це становить 0,18 %, відносно санаторно-курортних закладів -- 22,7 %. Це дозволило оздоровлювати, за різними оцінками, 25--50 тис. осіб щорічно, або лише 0,8--1,7 % загальної кількості туристів, які відвідують область, а також забезпечити зайнятість принаймні 1000 осіб та збільшити доходи домогосподарств, у середньому, на 3,0--60,0 тис. грн. і більше [10, с. 69].

Висновки

Підприємства сільського зеленого туризму, розміщені у мальовничих місцях Придніпров'я та Причорномор'я, спеціалізуються на ексклюзивному активному і пасивному видах відпочинку, різноманітних послугах та атракціях, надають комплексні або монопослуги й здатні забезпечити різноманітний туристичний попит.

Однак загальну кількість агроосель, які приймають туристів у Херсонській області, визначити дуже важко, оскільки основна їх частина (за різними оцінками, до 90,0--98,0 %) перебуває «у тіні», тобто є незареєстрованою або сплачує податки не повністю. Тому у перспективі важливе значення матиме всебічна їх державна та місцева підтримка з метою легалізації, державно-аграрного партнерства, стимулювання участі у вирішенні проблем сільських територій.

Література

1. Скляр Г.П. Соціальна відповідальність у структурі мотивації інвестування в тур. бізнесі / Г.П. Скляр, О.В. Яріш, Л.В. Гнипа-Черневецька // Наук. вісник Полт. універ. екон. і торгівлі. - 2011. - № 4 (49). - С. 193-198.

2. Рутинський М.Й. Зелений туризм / М.Й. Рутинський, Ю.В. Зінько. - К.: Знання, 2008. - 271 с.

3. Мармуль Л. О. Ринок праці та зайнятість населення сільських територій: теорія і практика регулювання : [моногр.] / Л. О. Мармуль, І. А. Романюк. -- Херсон : Айлант, 2015. -- 266 с.

4. Самолюк Н. М. Сільський туризм як перспективний напрям самозайнятості сільського населення / Н. М. Самолюк // Соціально-трудові відносини: теорія та практика : зб. наук. праць. - 2012. - № 2 (4). - С. 180-185.

5. Кудла Н. Є. Механізм категоризації сільських садиб у розвитку зеленого туризму / Н. Є. Кудла // Економіка АПК. -- 2010. -- № 8. -- C. 100-106.

6. Черевко Г.В. Методика визначення ефективності агротур. діяльності / Г.В. Черевко, І.В. Черевко, Г.І. Шиечко // Економіка АПК. -2011. - № 1 (195). - С. 39-46.

7. Ігнатенко М. М. Проблеми та перспективи розвитку сільського туризму в Україні / М. М. Ігнатенко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького. Серія «Економічні науки». Т. 12.. -- 2010 -- № 1 (43). -- С. 252-255.

8. Перегуда С. Агротуризм як форма диверсифікації діяльності аграрних формувань / С. Перегуда // Зерно і хліб. -- 2013. -- № 4. -- С. 70-71.

9. Забуранна Л.В. Маркет. дослідж. портрету власників садиб сільск. Зелен. туризму / Л.В. Забуранна // Туризм сіл. зелений. - 2012. - № 2. - С. 6-10.

10. Липчук В. Агротуризм: організаційно-економічні засади розвитку : [монографія] / В. Липчук, Н. Липчук. -- Львів : Сполом, 2008. -- 160 с.

References

1. Sklyar, H. P., Yarish, O. V. & Hnypa-Chemevetska, L. V. (2011). Sotsialna vidpovidalnist u strukturi motyvatsii investuvannia v turystychnomu biznesi [Social responsibility in the structure of the motivation of investing in the tourism business]. Naukovyy visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli, 4 (49), 193-198 (in Ukr.).

2. Rutynskyy, M. Y. & Zinko, Yu.V. (2008). Zelenyy turyzm [Green tourism]. Kyiv, Znannya Publ. (in Ukr.).

3. Marmul, L. O. & Romanyuk, I. A. (2015). Rynokpratsi ta zainiatist naselennia silskykh terytorii: teoriia ipraktyka rehuliuvannia [Labor market and rural population employment: theory and practice of regulation]. Kherson, Aylant Publ. (in Ukr.).

4. Samolyuk, N. M. (2012). Silskyi turyzm yak perspektyvnyi napriam samoz.ainiatosti silskoho naselennia [Rural tourism as a perspective area of self-employment of rural population]. Sotsialno-tru- dovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, 2 (4), 180-185 (in Ukr.).

5. Kudla, N. Ye.(2010). Mekhanizm katehoryzatsiyi silskykh sadyb u rozvytku zelenoho turyzmu [The mechanism of categorization of village estates in the development of green tourism]. Ekonomika APK, 8, 100-106 (in Ukr.).

6. Cherevko, H. V., Cherevko, I. V. & Shymechko, H. I. (2011). Metodyka vyznachennia efektyvnosti ahroturystychnoi diial- nosti [Methodology for determining the effectiveness of agritourism]. Ekonomika APK, 1 (195), 39-46 (in Ukr.).

7. Ihnatenko, M. M. (2010). Problemy ta perspektyvy rozvytku silskoho turyzmu v Ukraini [Problems and prospects of development of rural tourism in Ukraine]. Naukovyi visnyk Lvivskoho na- tsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S. Z. Hzhytskoho, 1 (43), 252-255 (in Ukr.).

8. Perehuda, S. (2013). Ahroturyzm, yak forma dyversyfikat- sii diialnosti ahrarnykh formuvan [Agricultural tourism as a form of diversification of agrarian formations]. Zerno i khlib, 4, 70-71 (in Ukr.).

9. Zaburanna, L. V. (2012). Marketynhove doslidzhennia por- tretu vlasnykiv sadyb silskoho zelenoho turyzmu [Marketing research portrait of owners of rural green tourism homesteads]. Turyzm silskyi zelenyi, 2, 6-10 (in Ukr.).

10. Lypchuk, V. & Lypchuk, N. (2008). Ahroturyzm: orhaniza- tsiyno-ekonomichni zasady rozvytku [Agritourism: organizational and economic principles of development]. Lviv, Spolom Publ. (in Ukr.).

Анотація

УДК 338.48:331.546

Соціально-економічна ефективність функціонування підприємств сільського зеленого туризму та галузі туризму загалом. І.А. Романюк, В.Ф. Яровий. Бердянський університет менеджменту і бізнесу

У статті виявлено особливості функціонування підприємств сільського зеленого туризму й галузі туризму в цілому. При цьому вперше порівнюється їх ефективність, а також поведінка на ринку не тільки як споріднених,, але й конкурентних видів діяльності. Завдяки цьому було виявлені можливі напрями інтеграції між ними, а також стратегії розвитку й управління з метою подолання конкурентних ризиків та викликів.

Ключові слова: підприємства, туристична галузь, сільський зелений туризм, інтеграція, конкуренція, ефективність, стратегії, управління.

Summary

Socio-economic efficiency of the functioning of enterprises of agricultural green tourism and the field of tourism general. Romaniuk, I. A., Yarovyi, V. F. (2017). Berdianskiy universytet menedzhmentu i biznesu,

The article reveals features of the functioning of the enterprises of rural green tourism and tourism in general. At the same time, for the first time, they compare their effectiveness, as well as behavior in the market not only as related, but also competitive activities. As a result, possible directions for integration between them were identified, as well as strategies for development and management to overcome competitive risks and challenges.

Key words: enterprises, tourism industry, rural green tourism, integration, competition, efficiency, strategy, management.

Размещено на Allbest.ru