Геологістичні підстави ефективної організації туристичного простору великого міста на засадах сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Геологістичні підстави ефективної організації туристичного простору великого міста на засадах сталого розвитку

Ігор Смирнов

Постановка наукової проблеми та її значення. Нині стало звично говорити про кризовий стан туристичної галузі в Україні (із відомих причин), зменшення туристопотоків, скорочення чисельності та доходів турфірм тощо. Особливо наголошено на зменшенні кількості туристів, зокрема іноземців, які приїжджають в Україну з метою відвідання найбільших міст - Києва, Харкова, Одеси тощо. Так, по Києву наводиться цифра зменшення туристопотоку за 2015 р. на 40 %. Але не всі міста України зазнають утрат туристів у нинішні складні часи. На цьому тлі виділяється Львів, який нині переживає збільшення туристопотоку не лише українських, але й іноземних туристів. Львів у своєму туристичному розвитку навчився робити з проблем переваги, що приваблює до нього все більше туристів - як українських, так і іноземних. Це такий практичний «city brending» (англ. - брендинг міста), який уключає у Львові використання всіх тих можливостей для розвитку туризму, які з'явились у цього міста останнім часом. Це, наприклад, стосується міжнародних футбольних матчів, які нині команда «Шахтар» (Донецьк) проводить на львівському стадіоні «Арена Львів». Кожен такий матч супроводжується приїздом до Львова футбольних уболівальників із відповідних країн (Німеччини, Австрії, Туреччини, Словенії тощо). Вони заповнюють львівські готелі, ресторани, кав'ярні - відповідно, місто на цьому заробляє. Сьогодні серед туристів стало модно відвідувати не лише львівські кав'ярні, але й львівські театри, де показують п'єси актуальної патріотичної тематики (зокрема, їхніми героями є учасники АТО).

Недарма у 2015 р. Львів визнано однією з «літературних столиць Європи», що знову ж таки сприяє збільшенню туристичних прибуттів до міста. Останню з них й отримав Львів у конкуренції з Багдадом (Ірак), Барселоною (Іспанія), Любляною (Словенія), Монтевідео (Уругвай), Нотгінгемом (Великобританія), Обідушем (Португалія), Тарту (Естонія) та Ульяновськом (Росія). Львів був єдиним українським містом, яке потрапило до переліку претендентів. Отримати статус «Міста літератури» Львову вдалося з другої спроби: заявку вже подавали у 2014 р., але тоді було багато недоліків. Головні критерії при відборі - наявність літературних і культурних подій у місті, розвиток літературного туризму, активна робота бібліотек та книгарень, якість освітніх програм. Ініціатором участі Львова в програмі «Міста літератури» ЮНЕСКО став Форум видавців. Грошей за цей статус місто не отримало, натомість дістало доступ до мережі міст «CreativeCitiesNetwork», а це означає більші можливості для розвитку туризму, додаткові інвестиції, створення нових робочих місць тощо, так що тепер завдання міської влади Львова - ефективно використати ці бонуси. Також гарно себе зарекомендував у місті проект «Ніч у Львові», який здійснюється за підтримки одного з найбільших банків України «Кредобанк». Цей проект приваблює не лише гостей з інших міст, але й допомагає корінним львів'янам побачити рідне місто з іншого боку, відкрити для себе нові цікаві місця чи навіть звичні локації побачити по-новому, як-от банківське відділення в якості концертного майданчика. У 2015 р. в межах цього проекту відбулося понад 100 різноманітних екскурсій і вистав. Двері для нічних відвідувачів вперше відчинили всі відділення Національного музею Андрея Шептицького, таємничі підземелля театру ім. Лесі Українки, підвали та дворик львівської Ратуші, інші цікаві й подекуди містичні локації старовинного Львова. «Ніч у Львові» вже стала настільки популярною, що на певні екскурсії доводиться займати чергу заздалегідь. За даними відділу промоції Львівської міської ради, заходи лише зимової «Ночі у Львові» у 2015 р. відвідало понад 10 тис. львів'ян та гостей міста.

Також Львів активно використовує сучасні можливості інтеграції України до світового і європейського туристичного та культурно-мистецького простору. Так, у 2015 р. місто приєдналося до мережі історичних міст світу, які проводять Різдвяні ярмарки (за ініціативи та участі ТзоВ «Львівські ярмарки»), а у 2010 р. виграло грант від Європейського Союзу (ЄС) на проект «Підземний Львов».

Оскільки підземелля Львова приваблюють не лише туристів, але й дигерів, які досліджують підземні маршрути самостійно, що може бути небезпечним. Можливі маршрути «Підземного Львова» охоплюють траси: а) від пам'ятника Іванові Федоровичу через вул. Руську, площу Ринок та до площі Яворського (загальною довжиною 0,7 км); б) руслом підземної річки Полтви - від просп. Шевченка під просп. Свободи, просп. Чорновола, через вул. Торф'яну (із пропозицією - у «підземці» біля готелю «Жорж» установити скло, аби туристи могли побачити Полтву, але не контактували з небезпечними хімічними випарами); в) печерами на вул. Медової печери (район Майорівки) та на Святоюрській горі (де під час Другої світової війни митрополит А. Шептицький переховував європейських дітей); г) колектор підземного трамваю під палацом Потоцьких; ґ) підземні тунелі під корпусами Львівської Політехніки (район вул. С. Бандери); д) підвали під Ратушею, Домініканськими монастирем та костьолом тощо.

Приваблюють туристів і численні нові пам'ятники, що нещодавно з'явились у Львові, зокрема С. Бандері, митрополиту А. Шептицькому, козаку І. Підкові, кавоману Ю.-Ф. Кульчицькому, художнику Никифорові, автору музики до Гімну України, композитору М. Вербицькому й ін.

На час туристичного міжсезоння, який звичайно припадає на лютий-березень, Львів пропонує для туристів пільгові путівки під гаслом «Львів за півціни» (тижневий тур на двох осіб за ціною одноосібного); на туристичне свято перетворюється день Святого Валентина (14 лютого); проводяться вже традиційні фестивалі шоколаду, пива, тістечок «по-львівськи» (День пампуха).

Перевантаження міста туристами - це теж проблема, оскільки викликає їх надмірну концентрацію, погіршення якості екскурсійного обслуговування.

Застосування логістичного підходу до ефективної організації туристичного простору міста. Це розуміння відчувається на рівні управління туризму Львівської міської ради, де намагаються не просто фіксувати стан і проблеми туризму в місті, а управляти розвитком туристичної галузі на засадах сталого розвитку, аналізувати та регулювати туристопотоки, складати туристичний календар подій у місті на рік, ініціювати нові туристичні події й атракції в місті.

Чергового туристичного рекорду досягнуто у Львові на Новорічно-різдвяні свята 2016 р. [14]. Із середини грудня 2015 р. до 20 січня 2016 р. у Львові спостерігався туристичний «бум» -- прибуло майже 500 тис. гостей. Такого нашестя туристів, які приїхали до міста зустрічати Новий рік та Різдвяні свята, ще не було: торік у цей період до Львова завітали 350 тис. гостей, тож черговий туристичний рекорд побито. Але більше туристів -- більше проблем. Серед претензій, які висловлювали гості під час зимових вакацій, були такі: а) черги в кафе та ресторанах; б) надто щільна юрба на Різдвяному ярмарку - туристам складно пересуватися; в) брак вільних столиків у ресторанах, щоб сісти на обід великою компанією; г) вимога обережності до туристів, щоб не залишитися без гаманця тощо. Отже, логістичний чинник виступає важливим важелем сталого розвитку туризму у Львові, Києві, Харкові та в інших великих і малих містах України, які є значними туристичними центрами, що потребує його (чинника) теоретичного та методичного осмислення й обґрунтування.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Літературні джерела та публікації з теми статті включають праці автора [9; 10; 12], Н. Антонюк й О. Краєвської [1], документи ЄС зі сталого розвитку туризму [6; 7; 11], а також матеріали поточної преси [5], зокрема львівського видання «Високий замок» [2; 3; 4; 13; 14].

Мета статті -- розкрити сутність, механізм дії та результативність застосування геологістичного підходу в ефективній організації туристичного простору на прикладі міст Львова й Києва.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Сталий туризм (англ. Sustainable Tourism) - поняття, про актуальність якого нині годі й нагадувати. Так, у ЄС про це наголошується в документі «Європа як найпопулярніший туристичний напрям у світі - нові політичні рамки для європейського туристичного сектору» [7].

Згідно з Лісабонським договором, головним завданням Європейської туристичної політики є стимулювання конкурентності туристичного сектору, яка в довготерміновій перспективі спирається на стратегію рівноваги та сталості розвитку цього сектору. Стратегія включає чотири основні положення, які охоплюють низку заходів у їхніх межах.

Про це доводиться нагадувати, оскільки кількість туристів у світі постійно зростає (станом на 2015 р. - понад 1,133 млрд. осіб), а ресурсна база для задоволення їхніх туристичних потреб залишається незмінною й обмеженою туристичними можливостями (ресурсами) Землі (якщо не рахувати космічний туризм, але він є поки що занадто коштовним, щоб набути масового характеру). Отже, без регулювання туристичних потоків, раціоналізації їхнього географічного розподілу, ефективної логістичної організації туристичного простору проблему забезпечення сталого характеру туризму розв'язати неможливо. Звідси зрозуміла актуальність використання в туризмі логістичних і геологістичних підходів (логістики туризму [12]) у різноманітних проектах його розвитку на підставі сталості, зокрема у Києві, Львові та інших містах -- туристичних центрах України. Зокрема, у Львові на рівні Управління туризму Львівської міської ради значну увагу приділяють геологи стичному аналізу й упорядкуванню (оптимізації) туристичних потоків та маршрутів із тим, щоб туристи не скупчувались одночасно в центральній частині міста, зокрема на площі Ринок та прилеглих вулицях, де зосереджено основні туристичні об'єкти. Для цього розробляється проект, щоб перерозподілити туристичний потік по не менш цікавих місцях.

Відзначалося, що Львів виявився не готовим до такої події та великої кількості відвідувачів з України й з інших багатьох країн (зокрема СІЛА, Німеччини, Польщі, Білорусі тощо), що скупчувались у його центрі. Відповідно, були переповнені готелі й ресторани (спостерігались аншлаги), що не сприяло високій якості послуг, які надавалися. Логістичним міркуванням відводиться важливе місце у втіленні концепції «Львів туристичний», що успішно впроваджується у Львові останніми роками. Так, у 2015 р. кількість туристів у Львові перевищила 2 млн. осіб, у той час як відповідний показник 2014 р. склав 1,5 млн., що свідчить про вищу динаміку розвитку туризму у Львові, порівняно навіть із Києвом, де за означені роки туристопотік зменшився з 2,1 млн. осіб до 1,5 млн., тобто на 40 %.

У Києві в ході реконструкції Подолу, зокрема Контрактової площі та вул. Сагайдачного, планується створити єдиний туристичний простір від вул. Володимирської та Андріївського узвозу до вул. Григорія Сковороди й вул. Андріївської. Центром туристичного та культурного «тяжіння» Подолу повинна стати Контрактова площа, на підставі якої буде створено туристичний простір для людей (туристів) усіх вікових категорій та інтересів із режимом пріоритетного пішохідного руху. Практично вся південна частина Подолу - це територія, що належить до заповідника «Стародавній Київ», де сконцентровано велику кількість історичних та архітектурних пам'яток, тому тут і повинна бути сформована пішохідна, туристична, культурна зона. Відповідно буде змінено схему організації транспортного руху. Багато вулиць Подолу стануть з однобічним рухом, кількість перетинів потоків пішоходів та автівок зменшиться з 24 до 2--3. За розрахунками фахівців швидкість руху авто зросте з 6,5 до 22 км/год., а пішоходи отримають пріоритет у русі через проїжджу частину за рахунок підняття рівня пішохідних переходів до височини тротуарів (київське ноу-хау: «лежачі поліцаї» на старовинних вуличках Подолу) [5]. Така увага до Подолу пояснюється тим, що останнім часом саме сюди, а також до «Верхнього міста» перемістились основні туристичні потоки з Хрещатика. Більшість киян та гостей міста нині воліють відпочивати не на головній вулиці столиці, а в інших місцях. Поділ, Контрактова площа, набережна Дніпра, Михайлівська та Софіївська площа останніми роками приймають найбільші свята, тому саме сюди йдуть люди у вихідні та святкові дні. При цьому враховується й екологічна ситуація, оскільки експерти вже давно попереджали про перевищення рівня шкідливих викидів, зокрема CO, С0₂, NH тощо на Хрещатику, Бесарабській площі, вул. Басейній у зв'язку з надмірними автопотоками й указували про небезпеку прогулянок для людей у цій зоні. Департамент транспортної інфраструктури КМДА інформує, що отримує звернення киян та гостей міста, щоб перенаправит основні пішохідні маршрут до найбільш затребуваних історичних й архітектурних пам'яток, зокрема до Андріївського спуску, Володимирської гірки, Володимирського проїзду, Михайлівського та Софїївського соборів, а також Контрактової, Поштової площ, набережної Дніпра, вул. Сагайдачного. Там люди найчастіше гуляють, а гості столиці прагнуть побувати в першу чергу. Саме там зосереджені цікаві туристичні об'єкт та головні пам'ятки архітектури. При цьому всі названі місця зосереджені в зоні пішохідної доступності й пов'язані між собою фунікулером. Тому вирішувати дилему, де відмовитися від руху транспорту у вихідні дні - на Хрещатику чи у «Верхньому місті» (а саме ця проблема є найбільш обговорюваною нині серед киян), - потрібно вирішувати з урахуванням вищенаведених міркувань та, насамперед, думки мешканців Києва. На думку департаменту благоустрою та охорони навколишнього середовища, нині Київська держадміністрація не планує відкривати Хрещатик для автомобілів у вихідні дні. Це питання розглядатиметься пізніше, коли закінчиться реконструкція Поштової площі та буде наведено лад з іншими пішохідними зонами вихідного дня міста, де розміщені найважливіші туристичні об'єкти. Отже, у Києві, на перший погляд, найбільш гострою проблемою є не надмірна концентрація туристів у центральних частинах міста, а надмірна тут концентрація автомобільного трафіку. Між тим комплексний логісгичний підхід потребує врахування особливостей руху як туристичних потоків, так і потоків автомобільного транспорту в центральних частинах міст, щоб попередити надмірне скупчення туристів і відповідних транспортних засобів із метою збереження ресурсної бази туризму, покращення екологічної ситуації.

Структура та складники геологістичної організації туристичного простору міста (ГЛО ТИМ)

Перший складник охоплює географічну та логістичну ідентифікацію туристичних ресурсів міста. Географічна ідентифікація ресурсної бази туризму означає геопросторову локалізацію туристичних ресурсів (об'єктів). Останні виступають у ролі «туристичних магнітів», які приваблюють туристопотоки на певну територію. При цьому значна територіальна концентрація туристичних ресурсів (об'єктів) викликає концентрацію й накладання туристопотоків. Ці міркування потрібно враховувати, створюючи та розміщуючи нові туристичні об'єкти (наприклад пам'ятники), які не слід «втискувати» до перезавантажених туристичними ресурсами центральних ділянок міст. Отже, замість надмірної концентрації туристичних об'єктів, рекомендована їх дисперсія, тобто розосередження на певній території. Логістична ідентифікація туристичних ресурсів означає визначення логістичного потенціалу кожного туристичного об'єкта, тобто максимально можливого туристопотоку, який не зашкодить сталому розвитку туризму й стану туристичних ресурсів. При цьому потрібно розрізняти одночасну кількість туристів на об'єкті, їх кількість за день (з урахуванням коефіцієнта ротації), за місяць, за сезон, нарешті - за рік. Геологістична ідентифікація виконується з урахуванням поділу туристичних ресурсів (об'єктів) на культурно-історичні (пам'ятники, музеї, театри тощо), архітектурні (історичні та сучасні).

Другий складник ґрунтується на визначенні величини й структури туристопотоків і відповідних потреб туристів, які можна поділити на потреби першого (лавочки, урни, біотуалети легке харчування, обмін валюти) та другого порядків (сувеніри, інформаційні матеріали, преса та туристичні товари), а також логістичні потреби, що необхідні для задоволення потреб туристів (це потреби відповідності потужностям туристопотоків логістичних потужностей, транспортних мереж і ланцюжків поставок). Третій складник передбачає логістичне проектування туристичної інфраструктури для задоволення потреб туристів, зокрема першого порядку (туристична інфраструктура першого порядку - заклади легкого харчування, пункти обміну валюти), потреб другого порядку (туристична інфраструктура другого порядку - кіоски з продажу сувенірів, преси та інформаційних матеріалів, магазинчики туристичних товарів тощо) та відповідної логістично-транспортної інфраструктури для забезпечення потреб інфраструктурних об'єктів першого й другого порядків. При цьому враховуються особливості їх розміщення на певній території. Четвертий складник передбачає логістичне проектування ланцюжків поставок для забезпечення туристичної інфраструктури першого та другого порядків і логістично-транспортної інфраструктури з виділенням логістичної та транспортної складових частин у їх складі та з ураховуванням особливостей розміщення.

Джерела та література

геологістичний інфраструктура туризм

1. Антонюк Н. Перспективи розвитку європейського туризму на 201^2020 рр. / Н. Антонюк, 2014. - Вип. 34. - С. 133-141.

2. Доротич М. Красивою була би площа Ринок -- якби не будівля мерії / М. Доротич II Високий замок. - 2015.

3. Доротич М. Офіціанти в кафе «зашивалися» / М. Доротич // Високий замок. - 2015. - 17--23 вересня. -- С. 12.

4. Мамчур Н. Подол Станет пешеходным / Н. Мамчур II Факты. - 2015. - 29 липня. - С. 5.

5. Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions of Europe «The world's No 1 tourist destination -- a new political framework for tourism in Europe». -- Brussels, 30.6.2010, COM (2010) 352 final [Electronic resource]. -- Mode of access: http://eurlex.europe.eu/LexUriServ.do?uri=COM:2010:0352: FIN:EN:PDF.

6. EDEN -- European Destinations of Excellence [Electronic resource]. -- Mode of access: http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/tourism/eden/.

7. Europe 2020: EU's growth strategy [Electronic resource]. -- Mode of access: htt:// ec.europa. eu/ europe2020/index_en.htm/.

8. Smyrnov I.G. Marketing mix of sustainable tourism: case of the National Nature Park «Synevyr» / I.G. Smyrnov II In «А new vole of marketing and communication technologies in business and society: local USA, St. Louis, Missouri: PH «Science & Innovation Center, Ltd», 2015. - P. 433^46. DOI.

Размещено на Allbest.ru