Історичні передумови становлення Міжнародного союзу рукопашного хортингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історичні передумови становлення Міжнародного союзу рукопашного хортингу

Олексій Бурлуцький

У статті автор акцентує увагу на найголовніші передумови становлення Міжнародного союзу рукопашного хортингу, якому сприяли фактори: славетна історія слов'янських родів, які жили на нашій землі, офіційне визнання хортингу видом спорту та професійний ріст спортсмена, тренера та президента розділу „Рукопашний хортинг “ - Олексія Бурлуцького. Описані правила змагань із розділу „Рукопашний хортинг“, які складаються з етикету спортсменів, етикету суддів, заборонені дії, екіпірування, 10 вікових груп людей, які можуть змагатися між собою за коректними, чітко наведеними правилами, учнівські ранги, майстерські ступені та атестаційну програму. У рукопашному хортингу дозволені удари ногами в голову, тулуб, по руках і ногах. Дозволено: удари руками; боротьба в стійці та партері, захвати, кидки, больові та задушливі прийоми, утримання суперника на хорті (змагального майданчика) за шию, тулуб, кінцівки; поштовхи, підніжки та підсічки з добиванням руками по корпусу в повний контакт. До 18 років, як основний, так і додатковий час поєдинку - 2 хвилини. З 18 - основний поєдинок триває 3 хвилини.

Ключові слова: рукопашний хортинг, слов'янські роди, воїни хорти, спортсмени, тренери, правила змагань, етикет суддів, заборонені дії, екіпірування, вікові групи, атестаційна програма.

Oleksii Burlutskyi.

Sports Center „Kvadrat“ (Nova St., 2, Kyiv, Ukraine).

Historical prerequisites of the formation of International Union of Hand-to-Hand Horting.

In the article the author focuses on the most important preconditions of becoming of International Union of Hand-to-Hand Horting, which was promoted by the following factors: the glorious history of the Slavic families, who lived on our land, official recognition of Horting as kind of sports and professional growth of sportsman Oleksii Burlutskyi, who is a coach and president of the „Hand-to-Hand Horing“ section. The rules of competitions in the section „Hand-to-Hand Horting “, which consist of the etiquette of athletes, the etiquette of judges, prohibited actions, equipment, 10 age groups ofpeople who can compete among themselves for correct, clearly specified rules, student's grades, master's degrees and attestation program are described. In hand-to-hand horting are allowed kicks by the legs to the head, body, on the arms and legs. Allowed: strikes by the hands, wrestling in stance and on the mat, catchies, throwings, pain and asphyxiant methods, hold of the opponent on the hort (competition ground) behind the neck, body, limbs; pushing, footrests and sweeps with finishing by hands on the body in full contact. Until 18 years old, the main and extra time fights is 2 minutes. From 18 years old the main fight lasts three minutes.

Key words: Hand-to-Hand Horting, slavic families, hort warriors, sportsmens, coaches, rules of competition, etiquette of judges, prohibited actions, equipment, age groups, attestation program.

Алексей Бурлуцкий.

Исторические предпосылки становления Международного союза рукопашного хортинга.

Ключевые слова: рукопашный хортинг, славянские роды, воины хорты, спортсмены, тренеры, правила соревнований, этикет судей, запрещены действия, экипировка, возрастные группы, аттестационная программ

Актуальність

Основою війська князів була постійна дружина (8-16 ст., що формувалося з бояр або найближчого оточення князя), якій за свою службу діставали бенефіції та земельні лени. Служба була спадковою, починали її з отроків, із часом стаючи гридями та боярами. Служба у княжій дружині надавала можливості для адміністративної та політичної кар'єри. Дружинники були важкоозброєними кінними лицарями. Їх очолював воєвода. Залежно від розмірів і потуги князівства дружина могла мати від кількох десятків до сотень воїнів. Більші дружини ділились на „стяги“ (корогви). Бойовий знак - стяг, давав орієнтацію на полі бою бійцям одного підрозділу, що при однакових доспіхах було нелегкою справою. З XTTT ст. війська удільних князів складалися з дружини та „списів“ - дружин васалів. Полк, що складався з 900 „списів“, налічував трохи більше 7000 бійців [1].

Із давніх-давен у слов'янських родах жили могутні воїни, які мали неймовірну силу - не тільки фізичну, а й родову, духовну. Ім'я таким воїнам було Хорти. Хорти не входили до складу регулярної армії, але при цьому утримували рівновагу між силами добра та зла, будучи посвяченими хранителями родової спадкоємності слов'яно-арійських народів. Завдяки військовому вишколу та підготовці, хорти були грізною силою й національною гордістю держави - Київської Русі. Вони відрізнялися від інших воїнів тим, що вміли входити в стан „Спас“ - особливий стан психіки, в який свідомо входить людина для розкриття своїх надприродних здібностей з метою вирішення неординарних завдань, які звичайними методами не можна вирішити. Впадаючи в стан „Спас“, такі воїни майстерно володіли всіма видами холодної та вогнепальної зброї, мистецтвом кулачного бою й боротьби. При цьому вони також знали техніки ведення безконтактного бою, управляли часом і простором, могли переміщати предмети, за бажанням входити в змінені стани свідомості, розчинятися в полі, лісі, річці, могли зупиняти час і переходити в інший просторовий вимір. Хорти надійно захищали український народ від іноземних вторгнень, будучи втіленням незламності, мужності та відваги, бо їх родові „корені“ знаходяться на цій землі.

На основі духовної спадщини наших предків-слов'ян сьогодні в Україні відродився та розвивається національний вид єдиноборств - хортинг (національний вид спорту України, який засновано в нашій країні у 2008 році. Офіційне визнання хортингу видом спорту відбулося за наказом зі знаковим номером - Наказ № 3000 Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту до Дня Незалежності України від 21 серпня 2009 року. Розробка правил змагань із хортингу, а також його кваліфікаційна система спрямовані виключно на природний винахід техніки самозахисту та спортивних прийомів одноборства, ініціатором якого виступив видатний спортсмен Едуард Єрьоменко - випускник Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту кафедри хортингу, боротьби і важкої атлетики), названий на честь Хортиці - історичного центру життя та підготовки козаків-хортів. У наші дні слово „хортиця“ асоціюється з лицарством і самопожертвою, відвагою та вихованням могутніх і вольових чоловіків. Саме тому спортивне єдиноборство хортинг символічно назване на честь місця проведення всіх прадавніх козацьких двобоїв, відкритого майдану, живого кола з козаків - „хорту“, в який вони збиралися для виявлення найсильніших, і на честь найбільшого острова на Дніпрі „Хортиця“ - сакрального центру та місця народження козацької доблесті Запорозької Січі. Сучасний український хортинг - це не копія чогось іншого, а еталон самобутньої спортивної та бойової техніки. Водночас хортинг став тим середовищем, в якому продовжила своє життя козача військова традиція, пов'язана з верховою їздою, умінням вести двобій холодною та вогнепальною зброєю [3; 4; 5, с. 6-7].

Мета статті - описати передумови становлення Міжнародного союзу рукопашного хортингу, правила змагань із розділу „Рукопашний хортинг“, атестаційну програму.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сьогодні хортинг має різні види та розділи, й одним із яких є „Рукопашний хортинг“. Заснував даний розділ Олексій Бурлуцький (громадська організація „Міжнародний союз рукопашного хортингу“ зареєстровано 06 вересня 2016 року № 1327), який з дитинства займався Кіокушин карате. За декілька років до заснування розділу Олексій відчував, що чогось не вистачає в процесі тренувань, щось не так робить. Тренуючи вихованців, Олексій Бурлуцький все далі та далі „відходив“ від базової техніки карате, від непотрібних ката, і чим далі він це робив, тим ефективніша ставала його манера ведення бою та методика навчання дітей. Домігшись високих результатів у карате, як спортсмен і як тренер, і завдяки власним розробленим методикам, О. Бурлуцький зрозумів, що сила зовсім не в Кіокушин карате, а в українській нації. Займаючись свідоме життя східним єдиноборством він помічав тенденцію - в усіх їх видах у результаті перемагають наші співвітчизники - слов'яни. Багаторічні теоретико- практичні дослідження, що передбачали вивчення рідної слов'янської культури привели Олексія до витоків бойових мистецтв.

Отже, було знайдено шлях до джерела абсолютної сили на багато раніше, ніж було усвідомлено, що потрібно шукати. Розробляючи план-конспект тренувального процесу педагог занурюються в особливий стан, у якому починає розуміти, що саме сьогодні потрібно навчати, закріпити, удосконалювати, яке дати навантаження, виховну методу тощо, а вихованцям переслідувати одну мету - отримати гарний настрій, „злет душі“ від задоволення, знання, вміння, навички - є слов'янська навчально-виховна та військова традиція всебічного гармонійного розвитку української особистості.

Таким чином, тисячоліттями виховувалися справжні чоловіки на нашій землі: від хлопця до чоловіка, потім до бійця, до воїна, до витязя, до хорта. Нам із дитинства нав'язують думку, що все що наше - все погане. В нас погані речі, їжа, машини, дороги і т. д. Але, чомусь вони промовчують при цьому, що слов'яни за всю історію людства не програли жодної війни, вони мужні, справжні чоловіки дружні, безстрашні, витривалі, наполегливі, дисципліновані тощо. Ми раса воїнів не переможних, бо під крилом у самого Сварга [2; 4].

Правила змагань із розділу „Рукопашний хортинг“.

У рукопашному хортингу дозволені удари ногами в голову, тулуб, по руках і ногах. Дозволено: удари руками (кулаком, відкритою долонею, ліктьом по тулубу та кінцівках); боротьба в стійці та партері, захвати, кидки, больові та задушливі прийоми, утримання суперника на хорті (змагального майданчика) за шию, тулуб, кінцівки; поштовхи, підніжки та підсічки з добиванням руками по корпусу в повний контакт.

З моменту падіння супротивника на підлогу в опонента є 20 секунд для добивання, задушливого або больового прийому. Якщо протягом цього часу противник не здався або перейшов від захисту до нападу, бійців піднімають в стійку та бій продовжується. Основний поєдинок триває 3 хвилини. У випадку нічиї, відпочинок 30 секунд. Додатковий час 3 хвилини, що може призначатися тільки 2 рази, після чого судді зобов'язані винести рішення на користь одного зі спортсменів. У останньому раунді допускається тільки ударна техніка з прихватами. До 18 років, як основний, так і додатковий час поєдинку - 2 хвилини. Перемога присуджується по нокауту або за активністю одного з бійців. Нокаут: якщо після отримання нокдауну спортсмен не в змозі продовжувати поєдинок; больовий або задушливий прийом, унаслідок якого противник здався; відмова секунданта або спортсмена від продовження бою.

У разі, якщо немає нокауту у обох спортсменів, рішення приймається у такому порядку: перевага в ударній техніці; перевага в кидках; перевага боротьби в партері.

Приклади:

1. Один спортсмен демонструє ударну техніку, завдає точні удари руками та ногами, а другий тільки бореться. Перемога буде віддана спортсмену з пріоритетом в ударній техніці.

2. Обидва спортсмени нанесли приблизно однакову кількість точних ударів, але один при цьому застосовував кидкову техніку, а інший ні. Перемога буде віддана першому, як більш універсальному спортсмену.

3. Обидва спортсмени рівні (однаково б'ють і кидають), але один активніший в партері, тобто застосовує спроби больових, задушливих прийомів, завдає удари і т. д., відповідно, і перевагу в цьому поєдинку буде віддано йому.

4. Також враховується і час активності за поєдинок. Перевага віддається тому спортсмену, хто є активним протягом усього часу поєдинку або в другій половині (у кінцівці).

Етикет спортсменів:

1. Спортсмен заздалегідь готується до виходу на хорт. Одягає підготовлену екіпіровку. Почувши запрошення, перший названий в парі спортсмен виходить із жовтої сторони, а другий - із синьої.

2. Спортсмени стають на край хорту обличчям один до одного та виконують уклін. Переконавшись, що обидва спортсмени готові до поєдинку, рефері приймає бойову стійку та дає команду: „Бій!“. Спортсмени, які знаходяться на лініях перед початком поєдинку, також приймають бойову стійку. Поєдинок починається.

3. Під час поєдинку спортсмени повинні чітко дотримуватися правил, уважно слухаючи команди рефері. Приводом для зупинки поєдинку є команда: „Стоп!“.

Етикет суддів:

1. Суддівська бригада, яка складалася з 5-ти осіб, включаючи рефері, контролює хід поєдинку. Кожен із суддів стежить за тим, щоб спортсмени вели поєдинок дотримуючись правил і разом із цим судді забезпечують їх безпеку.

2. Положення бічних суддів: спина випрямлена, не задирати підборіддя, картки (синя та жовта) тримати горизонтально, не відволікатися та не обертатися, дії та поведінка відповідно до етикету.

3. Відносно пересування та розташування рефері на хорті: рефері прагне зайняти положення, що утворить трикутник між ним і двома спортсменами; відстань між рефері та спортсменами зберігається в 1,5-2 м (необхідно передбачати можливість кидка, атаки і т.д., при яких може бути завдано збитків рефері. Тому необхідно займати місце, що забезпечує безпеку).

4. Бокові судді: при прийнятті рішення про порушення або оцінки дії необхідно діяти рішуче та усвідомлено (без коливань); несуть відповідальність за забезпечення безпеки та винесення рішень щодо дій, які не оцінив або не побачив через „мертвого кута“; дії картками виконувати точно та усвідомлено; під час атаки, в разі, якщо очікується вихід за зону або небезпечні дії, частими свистками привернути увагу рефері та спортсменів.

Заборонені дії: удари в пах, удари руками в голову та область шиї, удари по хребту, удари в колінний суглоб проти анатомічного вигину, захоплювати за шолом, пасивне ведення бою (немає дії 30 секунд і більше).

Екіпірування: діти до 14 років ведуть поєдинок у: накладки на гомілки, рукавички (битки), паховий бандаж, грудний бандаж (для дівчаток), шолом; з 14-ти років: накладки на гомілки, паховий бандаж, грудний бандаж (для дівчат), шолом; з 18-ти років: паховий бандаж, грудний бандаж (для жінок); ветерани (від 35-ти років): накладки на гомілки, рукавички (битки), паховий бандаж, грудний бандаж (для жінок), шолом (за бажанням).

Вікові групи. У рукопашному хортингу виділені 10 вікових груп людей, які можуть змагатися між собою за коректними, чітко наведеними правилами: 1. Молодші юнаки та дівчата 6-7 років. 2. Молодші юнаки та дівчата 8-9 років. 3. Юнаки та дівчата 10-11 років. Юнаки та дівчата 12-13 років. 5. Кадети та кадетки 14-15 років. 6. Юніори та юніорки 1617 років. 7. Молодь (чоловіки, жінки) 18-21 рік. 8. Дорослі (чоловіки, жінки) 22-34 років. 9. Ветерани групи А (чоловіки, жінки) 35-39 років. 10. Ветерани групи Б (чоловіки, жінки) 40 років і старше [4].

Атестаційна програма.

1 ранг.

1. Ударна техніка рук на місці.

2. Ударна техніка ніг на місці.

3. Блокувальна техніка захисту.

4. Кондиція: віджимання на кулаках (40 разів), присідання з вистрибуванням (40 разів), прес, складка (1 хвилина (без зупинки), перестрибування через пояс уперед, назад (10 разів), упор лежачи на пальцях (30 секунд).

5. Тестові поєдинки (4 боя по 1 хвилині).

2 ранг.

1. Ударна техніка рук із переміщенням.

2. Ударна техніка ніг із переміщенням.

3. Ударні комбінації техніки рук.

4. Кондиція: віджимання на кулаках (40 разів), присідання з вистрибуванням (40 разів), прес, складка (1 хвилина), перестрибування через пояс уперед, назад (10 разів), упор лежачи на пальцях (30 секунд).

5. Тестові поєдинки (4 боя по 1 хвилині).

3 ранг.

1. Комбінації блоків і ударів руками.

2. Ударні комбінації техніки рук і ніг.

3. Кругові удари ніг із поворотом корпуса.

4. Робота в парах.

4.1. Ударна техніка рук і ніг із прихватами.

5. Страховка.

5.1. Кувирок уперед із коліна, зі стійки.

5.2. Кувирок назад із коліна зі стійки.

5.3. Кувирок вперед зі стійки з вистрибуванням.

5.4. Падіння назад із відбивом двох рук.

5.5. Падіння на бік із відбивом руки (на лівій, на правій).

6. Кондиція: віджимання на кулаках (50 разів), присідання з вистрибуванням (50 разів), прес, складка (1 хвилина), перестрибування через пояс уперед, назад (20 разів), упор лежачи на пальцях (40 секунд).

7. Тестові поєдинки (6 боїв по 1 хвилині).

4 ранг.

Робота в парах.

1. Техніка захисту від ударів руками та ногами.

2. Звільнення від захватів.

3. Захват ударною ногою суперника з висіканням опорної.

4. Кондиція: віджимання на кулаках (50 разів), присідання з вистрибуванням (50 разів), прес, складка (1,5 хвилини), перестрибування через пояс уперед, назад (20 разів), упор лежачи на пальцях (1 хвилина).

5. Тестові поєдинки (6 боїв по 1 хвилині).

5 ранг.

1. Захват ударною ногою суперника з висіканням опорної та взяттям на больовий.

2. Вкладання суперника на спину в подвійному захваті через підношку та взяттям його руки на больовий.

3. Подвійний захват, вкладання суперника на спину методом „Маятник“.

4. Кондиція: віджимання на кулаках (60 разів), присідання з вистрибуванням (60 разів), прес, складка (1,5 хвилини), перестрибування через пояс уперед, назад (20 разів), упор лежачи на пальцях (1 хвилина), вправа „Місток“ (30 секунд).

5. Тестові бої (6 боїв по 1 хвилині).

6 ранг.

1. Подвійний захват, укладання суперника грудьми в підлогу методом „Маятник“ із взяттям на задушливий.

2. Кидок через стегно з утриманням руки противника на контролі.

3. Вихід із больового положення на лікоть - розтяжка (промокашка).

4. Кондиція: віджимання на кулаках (60 разів), присідання з вистрибуванням (60 разів), прес, складка (1,5 хвилини), перестрибування через пояс уперед, назад (25 разів), упор лежачи на пальцях (1 хвилина), вправа „Місток“ (30 секунд), стійка на руках із опорою (30 секунд).

5. Тестові бої (8 боїв по 1 хвилині).

7 ранг.

1. Кидок через стегно з взяттям руки противника на больовий.

2. Контратака на підношку суперника, вкладання його на спину (на випередження).

3. Підхват однієї ноги суперника з вибиванням опорної, вкладання суперника на спину. Переворот із взяттям на больовий.

4. Кондиція: віджимання на кулаках (70 разів), присідання з вистрибуванням (70 разів), прес, складка (1,5 хвилини), перестрибування через пояс уперед, назад (25 разів), упор лежачи на пальцях (1,5 хвилини), вправа „Місток“ (40 секунд), стійка на руках із опорою (30 секунд).

5. Тестові поєдинки (8 боїв по 1 хвилині).

8 ранг.

1. Підхват обох ніг суперника, вкладання його на спину. Переворот із взяттям на больовий.

2. Підхват обох ніг суперника, вкладання його на спину Переворот із взяттям на задушливий.

3. Кидок через плече з взяттям руки суперника на больовий.

4. Кондиція: віджимання на кулаках (70 разів), присідання з вистрибуванням (70 разів), прес, складка (1,5 хвилини), перестрибування через пояс уперед, назад (30 разів), упор лежачи на пальцях (1,5 хвилини), вправа „Місток“ (40 секунд), стійка на руках із опорою (40 секунд).

5. Тестові поєдинки (8 боїв по 1 хвилині).

9 ранг.

1. Подвійний захват, кидок суперника через себе упорною ногою в живіт („малий пістолет“) із подальшим взяттям на больовий.

2. Прихват за шию або плечі, другою рукою підхоплення ноги суперника, кидок через спину в положенні колінами на підлозі („маленький млин“) з подальшим взяттям на больовий.

3. Кидок через спину („маленький млин“) з подальшим взяттям на задушливий.

4. Кондиція: віджимання на кулаках (80 разів), присідання з вистрибуванням (80 разів), прес, складка (2 хвилини), перестрибування через пояс уперед, назад (30 разів), упор лежачи на пальцях (1,5 хвилини), вправа „Місток“ (1 хвилина), стійка на руках із опорою (1 хвилина).

5. Тестові поєдинки (10 боїв по 1 хвилині).

Майстерські ступеня.

1. Комбінована робота ударної та кидкової техніки з одним противником.

Опонент умовно атакує (задається атака), який здає іспит, захищаючись, виконує задану техніку.

Приклади:

• Атакуючий завдає комбінацію руками з завершальним круговим ударом ногою в корпус.

• Супротивник грамотно захищається, підхвачує ногу, яка б'є атакуючого, підсікаючи опорну, валить противника спиною в підлогу з перехватом на больовий.

Критерії: оптимальне відчуття дистанції, чітке виконання техніки.

2. Кондиція: віджимання на кулаках (100 разів), присідання з вистрибуванням (100

разів), прес, складка (2,5 хвилини), перестрибування через пояс уперед, назад (40 разів), упор лежачи на пальцях (2 хвилини), вправа „Місток“ (1,5 хвилини), стійка на кулаках із опорою (1,5 хвилини).

3. Тестові поєдинки (15 боїв по 1 хвилині).

Майстер-викладач 2-го ступеня.

1. Довільна, комбінована робота ударної та кидкової техніки з одним противником.

Приклади:

• Атакуючий в довільній формі умовно атакує руками та ногами з застосуванням кидкової техніки.

• Супротивник у довільній формі, захищаючись, контратакує.

2. Кондиція: віджимання на кулаках (100 разів), присідання з вистрибуванням (100

разів), прес, складка (2,5 хвилини), перестрибування через пояс уперед, назад (50 разів), упор лежачи на пальцях (2 хвилини), вправа „Місток“ (1,5 хвилини), стійка на кулаках із опорою (1,5 хвилини).

3. Тестові поєдинки (20 боїв по 1 хвилині).

Майстер-викладач 3-го ступеня.

1. Довільна, комбінована робота ударної та кидкової техніки з двома противниками.

Приклади:

• Противники по черзі в довільній формі умовно атакують руками та ногами із застосуванням кидкової техніки.

• Противники одночасно в довільній формі умовно атакують руками та ногами із застосуванням кидкової техніки.

• Супротивник у довільній формі захищаючись контратакує.

2. Кондиція: віджимання на кулаках (100 разів), присідання з вистрибуванням (100

разів), прес, складка (2,5 хвилини), перестрибування через пояс уперед, назад (50 разів), упор лежачи на пальцях (2 хвилини), вправа „Місток“ (1,5 хвилини), стійка на кулаках із опорою (1,5 хвилини).

3. Тестові поєдинки (20 боїв по 1 хвилині).

Міжнародний майстер.

Отже, можна зробити наступні висновки:

1. Найголовнішими передумовами становлення Міжнародного союзу рукопашного хортингу сприяли фактори: славетна історія слов'янських родів, які жили на нашій землі, офіційне визнання хортингу видом спорту та професійний ріст спортсмена, тренера та президента розділу „Рукопашний хортинг“ - Олексія Бурлуцького.

2. Описані правила змагань із розділу „Рукопашний хортинг“, які складаються з етикету спортсменів, етикету суддів, заборонені дії, екіпірування, вікових груп, учнівські ранги, майстерські ступені та атестаційну програму.

Перспективи подальших досліджень передбачають опис тренувального процесу для початківців із розділу „Рукопашний хортинг“.

міжнародний союз рукопашний хортинг

Список використаних джерел

1. Військо Русі https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C% D0% BA% D0%BE_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%96.

2. Електронний фонд бази даних Української Національної Федерації Хортингу. Федерація твоєї Батьківщини. Витоки і подальший розвиток хортингу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://horting.org.ua/node/40238.

3. Про федерацію [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://combathorting.org.ua/o- federaciyi.

4. Петрочко Ж. В. Хортинг - школа сили і честі юного українця: метод. посіб. / Ж. В. Петрочко, Е. А. Єрьоменко. - К.: Паливода А. В., 2016. - 544 с.

References

1. Viisko Rusi [The troops of]. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1% 96%D0%B9%D1% 81%D 1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%96.

2. Elektronnyi fond bazy danykh Ukrainskoi Natsionalnoi Federatsii Khortynhu. Federatsiia tvoiei Batkivshchyny. Vytoky i podalshyi rozvytok khortynhu [Electronic fund of database of Ukrainian horting federation. Federation of your homeland. Origins and subsequent development of horting]. Retrieved from http://horting.org.ua/node/40238.

3. Pro federatsiiu [About the federation]. Retrieved from http://combathorting.org.ua/o- federaciyi.

4. Petrochko, Zh. V., & Yeromenko, E. A. (2015). Khortynh - shkola syly і tchesti yunoho ukraintsia [Horting is the school of power and honor of young Ukrainian]. Kyiv: Palyvoda A. V.

Размещено на Allbest.ru