Гірський рельєф Закарпаття як складова розвитку екстремального туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закарпатський державний університет

Гірський рельєф Закарпаття як складова розвитку екстремального туризму

Н. Габчак

Вступ. Унікальне розташування Закарпаття - західні ворота в Європу, близькість до потенційного туриста з ЄС, багатство екологічно чистих ландшафтних територій роблять цей край туристично привабливим. Чимало різновидів туризму, зокрема: культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, сільський займають важливу нішу в розвитку туристичної індустрії краю. Але в третьому тисячолітті за прогнозами ВТО найперспективнішими вважають тематичний, круїзний та екстремальний туризм. Досліджувана територія за останні десятиріччя здобула чималу славу у розвитку тематичного, а саме фестивального туризму. Впродовж року неодноразово проводяться винні, гастрономічні, медові, весільні та байкарські фестивалі, які збирають чималу кількість туристів не тільки з України, а й з ближнього зарубіжжя.

Актуальність. За ініціативи федерації спортивного туризму України, Радою питань туризму та курортів 2010 рік було проголошено роком активного туризму в Україні [15]. Досліджувана нами територія має всі наявні природно-ресурсні можливості щодо організації та популяризації маршрутів активного і екстремального туризму. Зрозуміло, що дані види туризму на сьогоднішній день не можуть приносити великих прибутків в казну області, оскільки перебувають на етапі зародження, але закарпатські туроператори мають чимало доробок та цікавих пропозицій щодо розвитку екстремального туризму, а саме: першопрохідець в рекламі і організації даного виду туризму це - туроператор «Блюз-Травел» про діяльність якого буде подано інформацію нижче.

Метою і завданням даної роботи була оцінка рельєфу гірських територій Закарпаття та дослідження його потенційних можливостей в організації екстремального туризму. Ми зробили спробу виокремити ті види екстремального туризму, які мають природну основу для свого розвитку. Практичним елементом роботи є дослідження особливостей діяльності туристичного підприємства «Блюз-Тревел» з організації активних та екстремальних турів по Закарпатті.

Об'єктом дослідження є рельєф як основна складова організації екстремального туризму Закарпаття, суб'єктом - туристи, які надають перевагу активному і екстремальному туризму серед інших видів, а предметом дослідження - особливості роботи туристичного підприємства з організації екстремального туризму.

Виклад основного матеріалу. У спеціальній літературі досліджень присвячених питанню розвитку екстремального туризму праці відомих вітчизняних науковців як О.Б. Кравченко, В.В. Ільницький, Ф.Ф. Шандор, М.М. Козяр та інші [3,5,7]. В їх працях детально розглянуті теоретичні рекомендації організації екстремального туризму, а також описані перспективи розвитку даного туризму в Україні та Закарпатті.

Екстремальний туризм характеризується значною активністю туриста і передбачає види відпочинку і подорожей, розваг і спорту (лазіння по скелях, спортивні ігри, плавання на плотах по бурхливих річках, підводний туризм та інші), що вимагають значного фізичного навантаження, зрозуміло, що в цьому змісті екстремальний туризм виділяється ще більш [6, 12].

До екстремальних видів туризму крім традиційних, які наведені вище, відносять також різноманітні пригодницькі тури: 1) подорожі; 2) відвідування екзотичних місць - вулканів, островів, водоспадів; 3) тури на місця катастроф (наприклад, у Чорнобильську зону); 4) полювання, рибна ловля; 5) тур - відвідування військових об'єктів; 6) тури на місця людських трагедій; 7) тури з метою пошуку скарбів та інші [11, 17]. Слід відмітити, що особливістю екстремального туризму є його спортивний характер та обмеженість вікової групи подорожуючих.

Кількість туристів, які цікавляться екстремальними розвагами точно оцінити проблематично із-за відсутності фактичних статистичних даних, але наявні дані, зібрані та узагальнені по областях України, станом на 1 січня 2009 року, зафіксували цифру, що відповідає - 8%. Розвиваючись на межі спорту і активного дозвілля в навколишньому середовищі, екстремальний туризм сприяє розвитку внутрішнього туризму шляхом пропаганди відносно дешевого і ефективного відпочинку, що в умовах невисоких матеріальних доходів українців надає йому соціально-пріоритетне значення для відповідних державних, громадських та комерційних організацій. Зменшення вартості відпочинку у зв'язку з виконанням елементів і засобів спортивного туризму, плюс мінімальні видатки на матеріально технічну інфраструктуру, робить його більш соціально доступним та економічно привабливим, особливо, для туриста вікової категорії до 30 років [8].

Щодо рівня розвитку екстремального туризму в Закарпатті, то за статистичними даними Головного управління статистики в Закарпатській області в 2009 році іноземні туристи, які на території Закарпаття обрали певні види екстремального туризму становили - 0,3%, а ті, громадяни України, які охоплені внутрішнім туризмом з елементами екстремального - 7, 6%. В даний час на досліджуваній території розвиваються такі різновиди екстремального туризму як: гірські лижі, сноубординг, рафтінг, каноінг, трекінг, альпінізм, джиппінг, кінний туризм, дельта - і парапланеризм. На нашу думку, не може розвиватись - дайвінг, серфінг, сафарі-тури, парашутний спорт, скайсерфінг так як не має на даній території відповідного природо-ресурсного потенціалу для їх провадження.

Аналіз рельєфу Закарпаття, зокрема його вертикальне і горизонтальне розчленування, крутизна та морфологія схилів, структурні елементи рельєфу дають можливість виокремити ділянки гірських територій, які мають всі наявні ресурси для гірськолижного та екстремального відпочинку. Так, середньогірний (800-1800 м) та високогірний (більше 1800м) рельєф - це території, які пристосовані для катання на гірських лижах та сноуборді. Вони охоплюють масив Свидовець, Чорногору та Мармарош, що належать до Полонинсько-Чорногірської та Мармарошської геоморфологічної областей і лежать в межах Рахівського та Тячівського адміністративно-територіальних районів. З вказаних масивів тільки Свидовець повністю лежить у межах Закарпаття і його південно-східна частина є найвищою з вершиною Близниця (1880 м). Максимальне поширення високогірний рельєф має у гірському масиві Чорногора, але досліджуваній території належать тільки південно-західні схили масиву. Лінія максимальних висот Чорногори проходить через вершини Петрос, Говерла, Ребра, Гутин - Томнатик, Піп - Іван. У масиві Мармарош високогірний рельєф на території України поширений локально - в околицях гори Піп - Іван Мармарошський (1937м) [1].

Центром гірськолижного (екстремального) туризму є популярний курорт «Драгобрат» на Рахівщині, який є найвищим гірськолижним курортом Українських Карпат на висоті 1300 - 1700м над рівнем моря, на відстані 7 км від селища Ясиня на стику хвойних лісів і альпійської зони, на відрогах Свидовецького масиву біля підніжжя г. Стіг і г. Близниці [13, 14]. Тут сформувалась сучасна туристична інфраструктура, яка окрім новітніх модернізованих витягів включає цілу мережу лікувально-оздоровчих закладів, а саме: санаторій «Гірська Тиса», база відпочинку «Квасний», оздоровчий комплекс «Тиса», пансіонат «Смерекова хата», турбаза «Едельвейс» та безліч готелів, мотелів та сільських садиб. В зоні відпочинку діють пішохідні, лижні, водні, велосипедні, кінні та автомобільні туристичні маршрути. Також, мінеральна вода санаторію «Гірська Тиса» - єдина мінеральна миш'яковиста вода в Україні з неповторними мікроелементами, що позитивно впливають на відновлення опорно-рухового апарату людини, сприяють поліпшенню обміну речовин, виведення з організму радіонуклідів і солей [10].

В межах Тячівського адміністративного району із екстремальних видів туризму поруч з гірськолижним розвивається сноубординг, спелеологія, скелелазіння, дельтапланеризм. Гірськолижний туристичний комплекс «Ялинка» в Усть - Чорній має сприятливі кліматичні умови: середня тривалість зими - 4-5 місяців (більше 200 днів із сніговим покривом); середньорічна температура січня - 8 - (-10⁰ С); середня висота снігового покрову 28-30 см. Сніговий покрив лежить від листопада до березня включно, щільність снігового покриву 0,15 г/см³ на початку зими і у весняний період 0,30 г/см³. Тут функціонують: база відпочинку «Едем», турбаза «Великий», база відпочинку «Діана», база відпочинку «Чорна вода», сільські садиби, які окрім катання на гірських лижах пропонують із активного екстремального різновиду - сноуборди, прогулянки на санях та снігоходах [16].

Середньогірний рельєф охоплює більшу частину південно-західних макросхилів Українських Карпат. До нього відносяться південно-західні схили Верховинського середньогірного вододільного хребта, район середньовисотних хребтів і гірських груп Привододільних Горган, середньогірний рельєф масивів Свидовець, Чорногора і Маромарош, середньовисотний нагірний рельєф Полонинського хребта та райони вулканічних гірських груп Вигорлат-Гутинського хребта. В межах даного рельєфу найбільш популярні екстремальні види туризму на Воловеччині. Це - край туристів і любителів гірськолижного спорту, екстремалів і фанатів «тихого полювання» - грибників. Туристична база «Форель» у Жденієво, «Плай» у м. Воловець, «Пікуй» в с. Біласовиця, а також «Екстрім», «Смериковий двір», «Вікторія» і «Гранд», мотель «Надія» і база відпочинку «Думка» в літньо - осінній період популяризують пішохідні маршрути різного ступеня складності для різних вікових категорій та екстрім туризм - парапланеризм, дельтапланеризм, велотуризм.

Низькогірний рельєф для досліджуваної території приурочений в основному до Закарпатських передгір'їв, низькогірного і терасового рельєфу Хустсько - Солотвинської (Верхньотисенської) улоговини, Березне - Ліпшанської (Турянської) міжгірної долини, Ясинської улоговини, райони низькогірного рельєфу і повздовжніх долин Воловецької Верховини [1]. Саме тут найбільшого розвитку набув такий різновид наземного екстремального туризму як спелеотуризм. Основні особливості спелеотуризму: складність маршрутів, обумовлена великою різноманітністю рельєфу печер (колодязі, завали, вузькі щілини, підземні ріки тощо); як правило висока вологість повітря (до 100%) при зниженій температурі; відсутність природного освітлення. Великі таємниці природи зберігають печери Тячівщини: соляні (Солотвинські копальні), карстові (Кам'яні ворота, Діравий камінь, Ведмеже ікло, Прозорих стін, Білих стін, Романія, Княгиня, Дружба, Перлина, Молочний камінь), загалом лише в Угольському масиві відомо більше як 30 карстових порожнин [9]. У печері Молочний камінь виявлено стоянку древніх мисливців, а в урочищі Червений камінь, що неподалік села Невія є ціла низка червоних печер в утворенні яких визначну роль відіграли залізні руди, наявні у цементуючій складовій природного матеріалу і найглибшою серед них є печера Сіфон - 59 м. Для рельєфу цієї місцевості характерні екзотичні вапнякові скелі заввишки до 70 м. Це блоки юрського вапняку - клипени, що оточені більш молодими породами, які відклалися в крейдяному періоді і називаються флішем. Скелі та печери Угольського масиву територіально розташовані в межах Карпатського біосферного заповідника з ареалами букових пралісів. Саме тут рекреант отримує «комплексний екстрім» - скелелазіння, спелеологія та лікувально-оздоровчий ефект від перебування в екологічно чистій території біосферного заповідника.

Вертикальне розчленування рельєфу Закарпаття змінюється від кількох метрів на рівнині до 130 м/ км² і більше у гірській частині Карпат. Максимальне вертикальне розчленування приурочене до Полонинсько-Чорногірської геоморфологічної області і його величини тут становлять 100 м/ км² і більше. Дана територія характеризується максимальними абсолютними висотами і є найбільш підвищеною частиною Українських Карпат. Річкові системи гірських територій - Біла й Чорна Тиса, Шопурка, Тересва, Теребля, Ріка - це ідеальні місця розвитку водних екстремальних видів туризму - рафтингу та каноінгу.

Туристична фірма «Блюз - Тревел» (м. Ужгород) єдиний монополіст по організації екстремальних турів. Формально в Ужгороді працює ще одна турфірма - «Бусоль - Вояж», яка займається організацією активних турів, але на даний час у зв'язку з економічною кризою така діяльність для фірми є збитковою і невигідною, тож «Бусоль - Вояж» зосереджується в своїй діяльності лише на виїзному туризмі в такі країни як Словаччина, Угорщина, Хорватія тощо, залишаючи сферу екстремального і активного туризму цілковито для роботи «Блюз-Тревел». Дане підприємство по організації екстремальних турів вдало співпрацює з туристичним комплексом «Водограй» (Мукачівський район), готельним комплексом «Богольвар» (с. Анталовці, Ужгородського району) та Закарпатською базою любителів водного спорту, що надають типові послуги [15]. Основні напрями роботи підприємства - це рафтинг «Євро Тиса Україна - Венгрія» (розрахований на 4 дні/3 ночі) та проведення щорічних регат на каянах по р. Тиса, де бере участь більше як 500 туристів з Угорщини, Італії, Німеччини, Австрії та України. Супутніми видами активного відпочинку це - кінні тури, джип-тури вихідного дня, тури на Говерлу, «Закарпаття на долоні» - політ на гелікоптері МІ - 8, «Гірська Тиса 2011» з різними категоріями складності [13].

В умовах фінансової кризи завдання такого масштабу, яким є розвиток екстремального туризму в Закарпатті, можна вирішити, на нашу думку, тільки програмно-цільовими методами. Програма розвитку туризму області дозволить сконцентрувати зусилля всіх зацікавлених туристичних та транспортних фірм, готелів, підприємств громадського харчування, засобів масової інформації і муніципальних служб на досягнення позитивних результатів. Основною метою такої програми є створення на даній території сучасного туристичного комплексу, що забезпечує, з одного боку, широкі можливості для задоволення потреб населення Закарпаття, українських та іноземних рекреантів в туристичних послугах (в послугах туристичних фірм, які організовують екстремальні туристичні подорожі в тому числі), з іншого боку, внесок у розвиток економіки досліджуваної території, приплив іноземної валюти, збільшення кількості робочих місць, збереження і раціональне використання природно-рекреаційного і культурно-історичного потенціалу Закарпаття [4].

Для покращення туристичної інфраструктури, крім наявних туристично-рекреаційних ресурсів, відповідно до Програми розвитку туризму Закарпаття до 2015 року пропонуються заходи спрямовані на розвиток екстремальних видів туризму: 1) удосконалити розвиток екстремального зимового туризму в районах Чорногірського та Свидовецького хребтів; 2) «облагородити» пілотну площадку дельтапланеризму в районі гори Полонина Рівна (1482м) Перечинського району; 3) завершити будівництво гірськолижного комплексу в с. Вишка Великоберезнянського району; 4) реконструкція спортивної бази «Щербин» та гірськолижного витягу у Великоберезнянському районі; 5) будівництво чотирьох канатно-бугельних, 11 крісельних гірськолижних витягів та низки інших об'єктів туристичного призначення поблизу санаторію «Синяк»; 6) розбудова високогірних (Драгобрат) і передгірських гірськолижних станцій (Мукачівщина та Тячівщина); 7) будівництво мережі міні-готелів, пансіонатів та рекреаційно-спортивних об'єктів у курортних зонах (с. Поляна, с. Синяк, с. Кваси, с. Солотвино); 8) реконструкція бази відпочинку та побудова канатного витягу на Синевирському перевалі; 9) зведення канатно-буксирувальної дороги у с. Подобовець Міжгірського району. Загалом цього року в Закарпатській області залучено інвестицій на 7,5 млн. доларів США [2].

Отже, відмінні гірські екологічно чисті ландшафти, розвиток туристичної інфраструктури краю, залучення інвесторів для реконструкції та будівництва нових туристичних об'єктів, покращення якості обслуговування туристів на основі конкуренції, сприятимуть відтворенню та розвитку різних видів туризму, в т.ч. і екстремального як феномена XXI ст. в межах Закарпаття.

Література

екстремальний туризм гірський рельєф

1. Габчак Н.Ф. Еколого-геоморфологічний аналіз Закарпатської області /Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. географічних наук/ - Львів, 2005. - С. 7-9.

2. Габчак Н.Ф. Особливості інвестиційної політики Закарпаття в руслі підготовки до проведення ЄВРО - 2012/ Матеріали ІІІ Міжнародної конференції (9-11 жовтня) /Географія і туризм: європейський досвід//. - Львів, 2009. - С. 34-40.

3. Ільницький В.В. Екстремальний туризм. Теорія і практика, К.: 2000. - 308 с.

4. Кифяк В.Ф., Кифяк О.В. Розвиток туризму та його вплив на економічну ситуацію регіону // Регіональна економіка.- 2001.- № 2.- с. 167-171.

5. Козяр М.М. Екстремально-професійна підготовка до діяльності у надзвичайних ситуаціях. - Л.: СПОЛОМ 2004. - 376 с.

6. Корольчук М.С. Крайнюк В.М. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах. - К.: Ніка-Центр 2006. - 580 с.

7. Кравченко О.Б. Екстремальний та активний туризм в Україні. - К. Геос, 2005. - 246 с.

8. Лихоманова О.В. Стан і перспективи регіонального розвитку туризму в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2004.- № 6.- с. 149-156.

9. Мацола В.І. Формування і розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Закарпатської області: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.10.02 / НАН України Інститут регіональних досліджень. - Львів, 1996. - 29 с.

10. Мінеральні води Закарпаття: питне лікувальне використання./ За ред. М.В. Лободи.- Ужгород: Іва, 1997. - 55 c.

11. Стратегія розвитку туристичної індустрії та активних видів туризму. - К.: 2000 - 142 с.

12. Перспективи розвитку туризму екстремалів. - К.: Дніпро. - 2007 р. - 188 с.

13. http://carpathia.gov.ua/ua/news/detail/1808.htm.

14. http://dkz.info/ua/activerest/rafting/3112.html.

15. http://extremal.ru.

16. http://extremetour.com.ua.

17. http://extremeparty.com.ua/.

Размещено на Allbest.ru