Аналіз динаміки показників функціонального стану ЦНС кваліфікованих спортсменів-каратистів на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань з куміте

Примітка: ЛЧРР, мс - латентний часу рухової реакції на світловий подразник; ЛЧРВ, мс - латентного часу реакції вибору; КПРВ, од. - кількості помилок при тестуванні латентного часу реакції вибору; РРО, мс - час реакції на рухомий об 'єкт; КЗ, од. - кількість запізнення; КВ, од. - випереджуючих спроб; ТТБ, бали - бали тепінг-тесту; ПДП, од. - показник динамічної працездатності; лаб. - лабільність (кількість ударів тепінг- тесту за перші 10 с; СНС (бали) - сила нервової системи; РП (од.) - розумова працездатність; СЧПР (мс) - середній час прийняття рішень; КП (од.) - кількість помилок; БОШ (бали) - бальна оцінка Шульте; СЧШ (с) - середній час Шульте; ВК (од.) - вегетативний коефіцієнт; РТ (бали) - рівень тривожності; СВ (бали) - сумарне відхилення; ЧСС (хв-1) - частота серцевих скорочень; Mo (мс) - мода; AMo (%) - амплітуда мода; MxDMn (мс) - величина варіаційного розмаху; SI (од.) - індекс напруження; IVR (од.) - індекс вегетативної рівноваги; L (мс) - довжина повздовжньої осі еліпса скатерограми; W (мс) - довжина поперечної осі еліліпса скатерограми; од. - одиниці

Також, результати дослідження дозволили експериментально довести позитивний вплив авторської програми вдосконалення психофізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів-каратистів на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань з куміте на показники сили нервової системи (СНС) кваліфікованих каратистів. Так показник СНС спортсменів експериментальної групи після виконання змагального навантаження становив 1,21±0,04 балів, після відновлення за нашою програмою цей показник статистично достовірно відновився до 1,48±0,09 балів.

У контрольній групі також спостерігалися позитивні зміни показників сили нервової системи, проте вони не мали статистичної достовірності.

Показники тепінг-тесту (ТТБ) обох груп також суттєво знизилися після виконання змагального навантаження, так у каратистів експериментальної групи показник ТТВ знизився до 2,08±0,08 балів у спортсменів контрольної групи цей показник знизився до 2,04±0,07 балів. Після відновлення (ЕГ - згідно запропонованої програми, КГ - довільно) показники ТТБ встановлено на рівні: ЕГ - 2,48±0,05 (р<0,05), КГ±2,14±0,08 (р>0,05).

В одному з компонентів першого фактора нами не було встановлено статистично достовірних відмінностей, а саме в показнику сумарного відхилення (СВ), проте динаміка змін дозволяє припусти, що запропонована нами програма має вплив і на цей показник.

Також, нами було встановлено значний вплив авторської програми вдосконалення психофізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів-каратистів на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань з куміте на показники швидкісного аналізу зорової інформації (фактор №2) спортсменів експериментальної групи.

Показники латентного часу реакції вибору (ЛЧРВ) у спортсменів експериментальної групи після 3- раундового двобою знаходилися на рівні 466,25±18,2 мс, застосована нами програма відновлення дозволила оперативно та достовірно підвищити результат часу реакції вибору до 378,65± 12,22 мс (373,25±12,22 мс у стані спокою). Середньо групові показники ЛЧРВ каратистів контрольної групи після навантаження встановлено нарівні 472,25±18,2 мс, після відновлення вони незначно покращилися до 422,25±16,2 мс.

Аналіз характеру просторової апроксимації показав, що час реакції на рухомий об'єкт (РРО) у кваліфікованих каратистів експериментальної групи після змагального навантаження становив 78,24±7,71 мс і статистично достовірно відновився до 62,18±5,57 мс після виконання КАТА «Санчін» (52,18±5,57 мс - у стані спокою). Спортсмени контрольної групи, використовуючи як відновний засіб різноманітні дихальні вправи та пасивний відпочинок не змогли відновитися за цим показником, так їхній рівень РРО після навантаження становив 79,24±7,71 мс після бою та 72,4±7,61 мс після відпочинку.

Нами доведено достовірний позитивний вплив авторської програми вдосконалення психофізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів-каратистів на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань з куміте на третій фактор, тобто здатність до просторової орієнтації (апроксимація руху і розподіл уваги у просторі).

Результати показників просторового розподілу і обсягу уваги (СЧШ) спортсменів експериментальної групи становили 61,12±4,1 с після змагального поєдинку, та 58,75±3,61 с після виконання КАТА (48,75±3,61 показник у стані спокою), зміни були статистично достовірні при р<0,05, у спортсменів контрольної групи - 61,42±4,1 с після бою та 60,42±4,1 після відпочинку.

Бальна оцінка (БОШ) каратистів експериментальної групи після виконання максимального навантаження у змагальному режимі становила 3,64±0,63 балів, після відновлення згідно авторської програми значно (р<0,05) покращилася до 4,02±0,59 балів. Середньогрупові показники БОШ кваліфікованих каратистів контрольної групи після знаходилися на рівні 3,44±0,63 балів після навантаження і 3,84±0,63 балів після відпочинку, зміни не мали статистичної достовірності.

Також, результати дослідження дозволили експериментально довести позитивний вплив авторської програми вдосконалення психофізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів-каратистів на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань з куміте на показники кількості запізнень у спробах при виконанні тесту на світловий подразник (КЗ) кваліфікованих каратистів. Так показник КЗ спортсменів експериментальної групи після виконання змагального навантаження становив 11,25±1,81 одиниць, після відновлення за нашою програмою цей показник статистично достовірно відновився до 8,80±1,60 балів. У каратистів контрольної групи цей показник також покращився, проте ці зміни не мали статистичної достовірності.

Середньогрупові показники кількості випереджуючих спроб (КВ) при виконанні тесту на світловий подразник у спортсменів експериментальної групи після змагального поєдинку становили 9,34±1,81 одиниць та покращилися до 8,83±1,68 одиниць після відновлення за авторської програмою, хоча ці зміни не є статистично достовірними, проте вони дозволяють говорити вплив застосування Ката «Санчін» на якісні показники аналізу зорової інформації кваліфікованих каратистів експериментальної групи.

Нами не встановлено статистично достовірного впливу запропонованої програми вдосконалення психофізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів-каратистів на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань з куміте на показники 4-го фактора, який характеризує розумову працездатність за дефіциту часу та швидкісну витривалість нервових центрів.

Проте, нами статистично доведено суттєвий вплив нашої програми на взаємозв'язок вегетативного балансу організму та якісні показники аналізу зорової інформації (фактор №5). Так показники вегетативного коефіцієнту (ВК) каратистів експериментальної групи після виконання змагального навантаження встановлено на рівні 2,2±0,23 одиниць та суттєво (р<0,05) покращилася до 1,20±0,13 одиниць.

Показник кількості помилок при тестуванні латентного часу реакції вибору (КПРВ) також зазнав суттєвих позитивних змін в результаті застосування авторської програми у кваліфікованих каратистів експериментальної групи. Так, після навантаження показник КПРВ у спортсменів ЕГ знаходився на рівні 3,17±0,61 одиниць і суттєво (р<0,05) покращився до 1,85±0,33 одиниць в результаті застосування авторської програми. У спортсменів контрольної групи не було встановлено статистично достовірної різниці між даними КПРВ які були зафіксовані до та після навантаження.

До п'ятого фактора входять показники КЗ - кількість запізнення та КВ - випереджуючих спроб, які нами описані вище.

Узагальнюючи, можна стверджувати, що запропонована нами програма вдосконалення психофізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів-каратистів на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань з куміте суттєво впливає на три з чотирьох компонентів п'ятого фактора, тобто має суттєвий вплив на вегетативний баланс організму та якісні показники аналізу зорової інформації.

ЛЧРР є єдиним показником, що входить до шостого фактора. Так, в процесі оцінювання сенсомоторних показників каратистів контрольної та експериментальної груп в процесі змагальної діяльності включало визначення латентного часу рухової реакції на світловий подразник (ЛЧРР), показники експериментальної групи після бою становили 346,83±12,05 мс, тоді як у спортсменів контрольної групи цей показник становив 356,83±12,05 мс, після відновлення (за авторською методикою) показники експериментальної групи відновилися до 276,43± 10,79 мс, що є близьким до показників перед навантаженням 266,33± 10,79 мс, показники каратистів контрольної групи (індивідуальний відпочинок) також незначно відновилися до 306,83±12,0 мс.

Аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР) засвідчив досить низький рівень напруженості механізмів регуляції діяльності серцево-судинної системи більшості обстежених спортсменів-каратистів обох груп, що свідчить про досить високий рівень готовності до головних змагань. Проте, аналізуючи показники індексу напруження, або як ще його називають стрес-індексу (SI), який характеризує ступінь переважання симпатичних процесів над парасимпатичними і рівень напруженості регуляторних систем, запропонована програма вдосконалення психофізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів-каратистів на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань з куміте дозволила суттєво відновити адаптаційний потенціал організму кваліфікованих каратистів експериментальної групи безпосередньо під час змагань. Так, у спортсменів як експериментальної, так і контрольної групи після виконання змагального навантаження показники Si знаходилися у межах 205-208 одиниць і (при нормі до 150 одиниць), після відновлення за нашою програмою цей показник у спортсменів експериментальної групи статистично достовірно відновився до 70,08±9,84 одиниць. У каратистів контрольної групи цей показник також покращився до 188±22,2, проте ці зміни не мали статистичної достовірності.

Як свідчить аналіз частоти серцевого скорочення (ЧСС) фізичні навантаження у змагальному режимі, які характерні для кіокушинкай карате виконуються у третій та четвертій зонах відносної потужності. Це означає, що дана робота виконується у змішаній аеробно-анаеробній, або анаеробно-гліколітичній зонах. Інтенсивність виконуваних вправ вища швидкості порогу анаеробного обміну (ПАНО), ЧСС - 160-180 уд/хв і вище. Рівень споживання кисню наближається до максимального. Швидкість виконання циклічних вправ - 8590 % від максимальної швидкості. Основні джерела енергозабезпечення - глікоген і креатин фосфат. При виконанні роботи в цих зонах, поряд з максимальною інтенсифікацією аеробної продуктивності, відбувається значна інтенсифікація анаеробно-гліколітичних механізмів енергоутворення, тобто відбувається значне підвищення концентрації молочної кислоти в крові від 10-12 мМоль/л до 20 мМоль/л. Підвищення концентрації молочної кислоти в м'язах призводить до пригнічення активності ферментів, які регулюють здатність м'язів до скорочення і швидкість анаеробного ресинтезу АТФ (АТФаза міофібрил, креатинфосфокиниза, ферменти гліколізу); сповільнення швидкості перетворення електричного сигналу в хімічний у синаптичній щілині; розвивається захисне охоронне гальмування, пов'язане з утворенням у-аміномасляної кислоти; порушення електрохімічного сполучення при передачі збудження з нерва на м'яз і зміни в діяльності ЦНС через розвиток захисного гальмування, а також порушення механізмів передачі нервового імпульсу і мозкового кровообігу. Всі, наведені вище фактори, служать причиною утворення больових відчуттів та призводять до розвитку як локальної, так і загальної втоми і зниження фізичної працездатності спортсменів.

Результати нашого експерименту дозволяють стверджувати про суттєвий вплив авторської програми вдосконалення психофізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів-каратистів на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань з куміте на інтенсивність процесів енергетичного відновлення спортсменів експериментальної групи. Так, середньогруповий показник ЧСС спортсменів досліджуваних груп після виконання змагального навантаження знаходився на рівні 175-185 уд/хв, що характерно для третьої та четвертої зон відносної потужності, після відновлення за нашою програмою показники ЧСС каратистів експериментальної групи статистично достовірно відновилися до 88,15±3,52 уд/хв, тобто спортсмени даної групи змогли оперативно відновити механізми енергозабезпечення і знаходилися в першій, аеробній зоні відносної потужності. Каратистів контрольної групи цей показник також суттєво покращився до 132,12±10,2 проте, вони все ще знаходилися у другій зоні відносної потужності.

Висновки

Експериментально перевірено та доведено, що застосування ката «Санчін» (авторська програма) після значних психофізичних навантажень дозволяє прискорити відновні процеси серцево-судинної системи та функціонального стану ЦНС на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань з куміте в кіокушинкай карате.

Наведений фактичний матеріал може слугувати передумовою оптимізації тренувального процесу висококваліфікованих спортсменів кіокушинкай карате.

Перспективи подальших досліджень у данному напрямку. Необхідно присвятити детальнішому вивченню впливу інших «вищих» ката кіокушинкай карате із застосуванням медико-біологічних досліджень. Їх впливу на формування необхідного рівня фізичної і психічної готовності висококваліфікованих спортсменів на різних етапах підготовки до головних змагань.

Перспективи майбутніх досліджень полягають у формуванні комплексу психофізичних тестів та застосуванні широкого спектру сучасних методик досліджень для дослідження функціональної підготовленості спортсменів кіокушинкай карате як у лабораторних умовах так і в умовах спортивної діяльності, в так званих «польових умовах.

Конфлікт інтересів. Автори відзначають, що не існує ніякого конфлікту інтересів.

Джерела фінансування. Ця стаття не отримала фінансової підтримки від державної, громадської або комерційної організації.

Список літератури

1. Атилов, А. А., & Глебов, Е. И. (2002). Кик-боксинг (Лоу кик). Феникс, Ростов н/Д. Басик, Т. В., Калашников, Ю. Б., & Шиян, В. В. (2000). «Способ оценки специальной выносливости таэквондистов». Теория и практика физической культуры, № 1, 28. Бойченко, Н. В. (2008). «Спеціальні технічні пристрої в системі підготовки спортсменів- єдиноборців». Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків, № 4, 108-111.

2. Дрюков, В. О., Павленко, Ю. О., & Щербашин, Я. С. (2004). «Інформаційна база даних комплексного контролю в олімпійських видах боротьби». Актуальні проблеми фізичної культури і спорту : Зб. наук. праць ДНДІФКіС, № 2, 35-38.

3. Кіндзер, Б. (2015a). «Аналіз результатів технічних дій провідних каратистів стилю кіокушинкай на Чемпіонатах Європи з куміте». Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії, зб. наук. пр. XX Міжнар. наук-практ. інтернет-конф. Переяслав-Хмельницького ун-ту. Переяслав- Хмельницький, 144-147.

4. Кіндзер, Б. (2015b). «Застосування ката «Санчін» спортсменами-каратистами для прискореного відновлення показників серцево-судинної системи в кіокушинкай карате». Молода спортивна наука України. Львів, Вип. 19, 73-79.

5. Кіндзер, Б., & Бережанський, В. (2015). «Відновлення показників діяльності серцево- судинної системи спортсменів-каратистів засобами ката в процесі змагальної діяльності». Фізична культура, спорт та здоров'я. Харків, ХДАФК,. 352.

6. Кіндзер, Б., Дунець-Лесько, А., & Вовканич, Л. (2009). «Оцінка функціонального стану кваліфікованих спортсменів-каратистів». Молода спортивна наука України. Львів, Вип. 13, 67-70.

7. Кличко, В. В. (2000). Бокс: многоэтапный контроль базовой подготовленности. Нора- принт, Киев.

8. Максименко, І. Г. (2009). Теоретико-методичні основи багаторічної підготовки юних спортсменів у спортивних іграх : Монографія. Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка», Луганськ.

9. Нікітенко, А. О. (1996). Швидкісно-силові характеристики серійних ударів у боксі та методика їх удосконалення. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Київ, Україна. Савчин, М. (2004). «Оценка состояния тренированности боксеров высокой квалификации». Наука в олимпийском спорте, № 2. 41-48.

10. Савчин, М. П. (2003). Тренованість боксера та її діагностика. Нора-прінт, Київ. Саенко, В. Г. (2010a). «Педагогическое восприятие сущностной особенности киокушинкай каратэ». Materialy VI Miedzynarodowej naukowi-praktycznej koferencji «Nauka I wyksztaicenie bez granic - 2010» Volume 20. Medycyna. Chemia I chemiczne technologie. Fizyczna kultura I sport. Przemysl. Nauka I studia, 83-89.

11. Саенко, В. Г. (2010b). Система киокушинкай каратэ: основы научного познания спортивного мастерства, воинского ремесла, воинского искусства : Монография. Украинская ассоциация киокушинкай каратэ. Луганск.

12. Саєнко, В. Г. (2007b). «Сила ударів ногами у спортсменів різної кваліфікації, які спеціалізуються з кіокушинкай карате». Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. ХДАДМ (XXni), № 8, 111-114.

13. Саєнко, В. Г. (2007а). «Сила ударів руками у спортсменів різної кваліфікації, які спеціалізуються з кіокушинкай карате». Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. ХДАДМ (XXni), № 6, 255-257.

Размещено на Allbest.ru