Оптимізація методики спеціальної швидкісно-силової підготовки юних кікбоксерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оптимізація методики спеціальної швидкісно-силової підготовки юних кікбоксерів

Санжарова Н.М., Огарь Г.О.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Анотація

Мета: розробка і експериментальне обґрунтування ефективності методики спеціальної швидкісно-силової підготовки юних кікбоксерів 13-14 років. Матеріал і методи: 1) узагальнений теоретичний матеріал з питань спеціальної підготовки спортсменів в ударних єдиноборствах і вікових особливостей підготовки юних спортсменів; 2) узагальнений практичний досвід фахівців у області спортивних єдиноборств; 3) застосовувались теоретичні і практичні методи дослідження в тому числі - педагогічний експеримент і математико-статистичні методи дослідження результатів експериментальних даних. Результати: розроблена методика спеціальної швидкісно-силової підготовки юних кікбоксерів, з урахуванням вимог спеціальної ударної підготовки в кікбоксингу і експериментально перевірена її ефективність в навчально-тренувальному процесі спортсменів 13-14 років. Висновки: дослідження показало ефективність експериментальної методики, яка дозволила підвищити інтенсивність навчально-тренувальних занять. Засоби і методи, які використовувались у експериментальній групі позитивно вплинули на рівень спеціальної швидкісно-силової підготовленості юних кікбоксерів.

Ключові слова: юні кікбоксери, методика, швидкісно-силова підготовка, динаміка, динаміка, інтервально-круговий метод.

У ХХІ столітті спорт зайняв особливе місце в житті суспільства, яке не займав ніколи в історії людства. Значно підвищився інтерес до міжнародних змагань, особливо таких, як Олімпійські ігри, чемпіонати світу та Європи. Завдяки стрімкому розвитку телебачення й Інтернету за спортивними змаганнями спостерігає величезна кількість людей на всій планеті. Ці змагання є захоплюючим, цікавим своєю непередбачуваністю видовищем. Спостерігаючи за виступами кращих спортсменів, люди отримують ні з чим незрівняне задоволення. В свою чергу, все це є рекламою спорту, завдяки якій зростає популярність спортивних занять серед населення, що впливає на підвищення конкуренції у різних видах спорту. Через це тренери знаходяться у постійному пошуку найбільш ефективних засобів і методів тренування, намагаються оптимізувати навчально-тренувальний процес у відповідності до вимог, які висуває сучасний рівень розвитку спорту у світі.

Підвищення якості підготовки спортсменів безпосередньо взаємопов'язане з впровадженням в тренувальний процес найбільш ефективних засобів, методів тренування і форм організації занять, що дозволяють стимулювати високі темпи становлення спортивної майстерності.

Сучасний етап розвитку єдиноборств характеризується накопиченням знань в області теорії і методики підготовки спортсменів різного віку, статі, фізичної підготовленості та спортивної кваліфікації.

Фахівці єдині в думці, що своєчасний і достатній розвиток спеціальної фізичної підготовленості є визначальним фактором серед низки кондиційних показників для досягнення високих спортивних результатів.

Швидкісно-силова підготовка є домінуючим компонентом спортивної підготовки в єдиноборства. Кікбоксинг - один з тих контактних видів єдиноборств, де рівень швидкісно-силової підготовленості суттєво впливає на результат змагальних поєдинків.

Разом з тим, аналіз науково-методичної літератури та практичної діяльності дозволяє зробити висновок, що рекомендації з організації та проведення навчально-тренувального процесу в кікбоксингу часто спираються на положення, розроблені в боксі та інших видах єдиноборств. Нажаль, досліджень і практичних рекомендацій з даного питання, що до навчально-тренувального процесу юних кікбоксерів, обмаль.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до теми плану НДР кафедри гімнастики, музично-ритмічного виховання і єдиноборств ХНПУ імені Г. С. Сковороди «Методологія та методика викладання спеціальних дисциплін у вищому педагогічному закладі та загальноосвітній школі».

Мета дослідження - розробити і експериментально обґрунтувати ефективність методики спеціальної швидкісно-силової підготовки юних кікбоксерів 13-14 років.

Матеріал і методи дослідження: 1) узагальнений теоретичний матеріал з питань спеціальної підготовки спортсменів в ударних єдиноборствах і вікових особливостей підготовки юних спортсменів; 2) узагальнений практичний досвід фахівців у області спортивних єдиноборств; 3) застосовувались теоретичні і практичні методи дослідження в тому числі - педагогічний експеримент статистичні результатів даних.

Результати дослідження та їх обговорення. Експеримент проводився протягом дванадцяти тижнів (жовтень - грудень 2016 року). В експерименті брали участь 20 юних кікбоксерів, віком 13-14 років, зі стажем занять (4-5 років). Вони були поділені на 2 групи: контрольну та експериментальну, по 10 досліджуваних у кожній. В обох групах заняття проводились п'ять разів на тиждень. Кожне окреме заняття тривало дві академічні години.

Контрольна група займалась за традиційною, для спортсменів цього віку, методикою, де підготовка була спрямована, переважно, на удосконалення техніко-тактичної майстерності. Серед фізичних якостей пріоритет віддавався розвитку гнучкості, прудкості й загальній витривалості.

Тренувальний процес в експериментальній групі проводився за експериментальною методикою, з урахуванням вимог спеціальної ударної підготовки в кікбоксингу, зі спрямованістю на удосконалення швидкісно-силового компоненту підготовленості юних спортсменів і спеціальної швидкісно-силової витривалості.

При розробці методики для експериментальної групи ми керувалися результатами анкетного опитування фахівців та педагогічними спостереженнями за змагальною діяльністю на першості України, які показали, що найбільш ефективно діють спортсмени, які вміють миттєво діяти у нападі та у захисті, швидко пересуватись та виконувати серії ударних дій ногами і руками. Фахівці вважають, що вік 13-14 років є сприятливим періодом для виховання швидкісно-силових здібностей.

Для кікбоксингу вік 13-14 років - той вік, коли спортсмени поступово переходять до групи юніорів, де зростають вимоги до фізичних кондицій спортсменів.

Зміст методики, спрямованої на виховання швидкісно-силових якостей.

Всі вправи були поділені на групи:

а) бігові вправи;

б) акробатичні вправи;

в) стрибкові вправи;

г) пересування у стійках;

д) махові вправи;

є) бойові вправи (в тому числі ударні дії з обтяженнями);

ж) ігри з елементами єдиноборства.

Навчально-тренувальні заняття були сплановані наступним чином:

У підготовчій частині включалися вправи, спрямовані підготувати юних спортсменів до основної тренувальної роботи (бігові вправи, пересування в стійках, тощо), а також засоби для розвитку координації, в тому числі й різноманітні акробатичні вправи, вправи на гнучкість. Розминка була динамічною, навіть, для розвитку гнучкості використовувались, переважно активні, махові вправи, більшість з яких імітувала ударні дії кікбоксерів. На початку та у середині основної частини тренувального заняття - вправи бойового характеру (техніка виконання окремих ударів, ударних серій, захисних дій, які виконувались, переважно у пересуваннях). Для удосконалення швидкісно-силового компоненту підготовленості юних спортсменів використовувались стрибкові вправи і вправи з обтяженнями.

Для вирішення завдань дослідження було складено чотири комплекси вправ, які чергувались в навчально-тренувальних заняттях.

Комплекси вправ для виховання швидкісно-силових здібностей.

Комплекс № 1.

1. Біг (10-15 м.) з різних вихідних положень.

2. Пересування в різних стійках (з гантелями в руках й обважнювачами на ногах).

3. Виконання окремих ударів рукою або ногою з максимальною швидкістю в повітря або на снарядах спочатку з обтяженням (гантелями, гумовим джгутом, обважнювачами), а потім без обтяження.

4. «Бій з тінню».

Комплекс № 2.

1. Біг з максимальною швидкістю на 10-15 метрів.

2. Гра у торкання (на реакцію).

3. Виконання серій ударів руками і ногами з максимальною частотою в повітря або на снарядах (спочатку з обтяженням (гумовим джгутом) а потім без обтяження.

4. Стрибки у глибину.

Комплекс № 3.

1. Гра у торкання (на реакцію). Ухили з відведенням плеча від торкання до нього.

2. Акробатичні вправи.

3. Виконання серій ударів в стрибку вгору.

4. Одиночні стрибки в довжину з місця, з ходу, з розбігу.

Комплекс № 4.

1. Гра у торкання (на реакцію). Ухили «ковтання удару».

2. Виконання максимальної кількості ударів ногами у стрибку.

3. Послідовне нанесення серій по 10 ударів руками та ногами.

4. Багаторазові стрибки в довжину і у гору (по три, п'ять, десять).

У експериментальній методиці використовувалися спеціальні обважнювачі для ніг, вагою 0,5 та 1 кг і гумові джгути, а також гантелі для рук, вагою 0,5 та 1 кг.

Всі комплекси виконувались інтервально-круговим методом по 45 серій у тренувальному занятті зі скороченими паузами між окремими вправами (близько 20 секунд) і паузами, між серіями близько 2 хвилин (до відновлення ЧСС до 120 уд/хв.).

Результати дослідження швидкісно-силової підготовленості юних кікбоксерів 13-14 років, за загальними й спеціальними показниками, на початку експерименту (таблиця 1) показали приблизно однаковий рівень підготовленості випробуваних експериментальної і контрольної груп.

кікбоксер швидкісний силовий підготовка

Таблиця 1. Фізична підготовленість в експериментальній і контрольній групах на початку експерименту