Результати оцінки психофізіологічних показників спортсменів, які займаються рукопашним боєм

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернозуб А.А.

Кочина М.Л.

Чабан І.О.

Адамович Р.Г

Штефюк І.К

Чорноморський національний університет ім. Петра Могили

Аннотация

Мета: порівняльна оцінка психофізіологічних показників спортсменів, що займаються рукопашним боєм, різного рівня спортивної підготовки в динаміці тренувань. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням знаходилися 54 спортсмені чоловічої статі. Серед них - 24 спортсмені, що займаються рукопашним боєм з повним контактом з супротивником (фул-контакт - І група), 16 - з обмеженим контактом (семі- контакт - ІІ група) та 14 спортсмені-початківці (контроль - ІІІ група). В І групі - 87% спортсменів мали звання кандидата та майстра спорту, у ІІ групі - 94%. Вік усіх спортсменів був у інтервалі 17-22 роки, що дозволяло порівнювати результати досліджень. Результати: наведено результати дослідження психофізіологічних показників спортсменів, які займаються рукопашним боєм. Показано, що значення психофізіологічних показників достовірно кращі у спортсменів високої спортивної майстерності, ніж у спортсменів-початківців. Висновки: Зменшення значень психофізіологічних показників у всіх спортсменів після тренувань вказує на термінову мобілізацію всіх функцій у відповідь на навантаження. Більш повну інформацію о функціональних можливостях організму спортсменів та рівні їх тренованості можна отримати при дослідженні процессу відновлення після навантажень.

Ключові слова: рукопашний бій, психофізіологічні показники, центральна нервова система.

Зайняття спортивними та бойовими єдиноборствами в нашій країні за останній час набуло широкої популярності, що пов'язанене тільки з потребою людини у самозахисті, але й з формуванням рухової культури та оздоровленням.

Рукопашний бій (РБ) у цьому контексті є ефективним способом усебічного фізичного розвитку людини тасприяє формуванню життєве важливих прикладних навичок.

РБ включає різні техніко-тактичні елементи та є складним в координаційному відношенні видом єдиноборств, успішність в якому потребує наявності у спортсменів відповідних якостей. Виконання технічних прийомів РБ, який є синтезом захисний дій руками та ногами з технікою захоплень, больових прийомів, задушень та кидань, пред'являє досить високі вимоги до адаптаційних здібностей спортсмена щодо ациклічних проявів динамічних та статичних зусиль.

Зайняття РБ підвищують фізичну працездатність, гнучкість, вестибулярну стійкість, силові та швидкісні якості, призводять до поліпшення екстраполяційних здібностей людини.

Успішність в РБ, окрім рівня фізичного розвитку та тренованості, зумовлена різними чинниками, серед яких індивідуальні особливості організму спортсменів, функціональні характеристики центральної нервової системи (ЦНС), сенсорних систем, особливо зорової, опорно-рухового апарату. Фундаментальні властивості ЦНС можуть сприяти професійній успішності спортсменів або бути перешкодою для високих досягнень.

Кожна людина має суто індивідуальне поєднання психофізіологічних особливостей. До них передусім відносяться особливості протікання психічних та фізіологічних процесів, темперамент, характер, сукупність переважаючих почуттів і мотивів діяльності. Основними показниками ЦНС, які визначають психофізіологічні якості людини є: сила, рухливість та динамічність (Макаренко, 1999).

Сила нервових процесів (СНП) - це здатність витримувати тривале або дуже сильне збудження, не переходячи в позамежне гальмування. Сила нервової системи визначаєтьсяїї функціональною витривалістю, а також здатністю в концентрації процесу збудження (наприклад, здатністю чинити опір дії подразників, сторонніх для основної діяльності; здатністю не відволікатися при виконанні якої- небудь роботи). Менші значення показника вказують на кращі для РБ здатності спортсменів.

Функціональна рухливість нервових процесів (ФРНП) виражається в здатності нервової системи до переходу зі збудженого стану в гальмівнийта навпаки. Ця властивість може характеризуватися здатністю перемикатися з виконання однієї рухової дії на іншу. Чім менше значення показника ФРНП, тім швидше відбувається зміна станів ЦНС, що забезпечує кращу адаптацію до складних умов РБ.

Динамічність нервових процесів (ДНП) визначається їх здатністю до формування реакцій, адекватних зовнішнім умовам, до навчання в широкому значенні цього слова. Чім менше показник ДНП, тім швидше формуються відповідні реакції ЦНС до зміни зовнішніх умов.

Вважається, що типологічні особливості нервової системи у людини є природженими і мало піддаються змінам в процесі життя (Макаренко, 1999). В той же час саме тип нервової системи обумовлює протікання усіх психічних процесів - відчуття, сприйняття, уваги, мислення, мови, почуттів, волі, що має надзвичайно важливе значення у спортивній діяльності (Iermakov, Podrigalo, Romanenko, Tropin, Boychenko, & Rovnaya, 2016).

В доступній нам літературі ми не виявили публікацій, присвячених оцінці психофізіологічних показників спортсменів різного рівня спортивної майстерності, які займаються РБ. Знання цих показників у спокійному стані та після тренувальних навантажень дозволить розробити критерії спортивного відбору для занять РБ та прогнозувати успішність цих занять.

Мета

Порівняльна психофізіологічних спортсменів, що рукопашним боєм, спортивної підготовки в динаміці тренувань.

Матеріал дослідження.

Спостереженням спортсмені чоловічої статі. Серед них - 24 спортсмені, що займаються РБ з повним контактом з супротивником (фул-контакт - І група), 16 - з обмеженим контактом (семі-контакт - ІІ група) та 14 - спортсмені-початківці (контроль - ІІІ група). В І групі - 87 % спортсменів мали звання кандидата та майстра спорту, у ІІ групі - 94 %. Вік усіх спортсменів був у інтервалі 1 7-22 роки, що дозволяло порівнювати результати досліджень.

В процесі дослідження визначалися: час простої зорово-моторної реакції (ПЗМР), час складноїзорово-моторної реакції (СЗМР), час виконання коректурної проби (ЧВКП) та кількість допущених помилок. Також було розраховано показники ФРНП, СНП та ДНП.

Коректурна проба дозволяє оцінити темп психомоторної діяльності, працездатність та стійкість до монотонної діяльності. При погіршенні функціонального стану людини змінюється ЧВКП та зростає кількість допущених помилок.

Всі дослідження було виконано з використанням приладу для психофізіологічних досліджено «ПФИ-2» (виробник ТОВ «АСТЕР- АЙТІ», Україна; Свідоцтво про державну реєстрацію №13988/2014), який дозволяє визначати психофізіологічні показники автоматизовано в стандартних умовах. Статистична обробка даних проведена з використанням пакету прикладних програм Statistica 6.0. Визначалися середні значення показників та помилки середніх. Порівняння груп проводилося з використанням непараметричних критеріїв Манна-Уітні та Вілкоксона.

Результати дослідження та їх обговорення. До та після стандартного тренування було визначено психофізіологічні показники спортсменів (табл. 1).

Можна відмітити, що до тренування показники ПЗМР у всіх групах практично не відрізняються, а ось СЗРМ достовірно більша у спортсменів ІІІ групи у порівнянні зі спортсменами І та ІІ груп. Більші значення часу СЗМР вказують на гіршу реакцію спортсменів на зміну зовнішніх умов успішності у РБ.

Показники ФРНП та СНП також кращі в групах високої спортивної майстерності у порівнянні зі спортсменами ІІІ групи. Статистично не відрізняються лише показники ДНП та ЧВКП.

Таблиця 1