Взаємозв’язок стилів діяльності юних каратистів із спортивною та психологічною підготовленістю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємозв'язок стилів діяльності юних каратистів із спортивною та психологічною підготовленістю

Шалар О.Г., Савченко-Марущак М.С., Стрикаленко Є.А.

Аннотація. Мета: визначити вплив стилів діяльності юних каратистів із спортивною та психологічною підготовленістю. Матеріал і методи: дослідження проводилося з юними спортсменами на базі навчально-виховного комплексу №56 та гімназії №30 м. Херсона і тривало протягом 2014-2017 років. Використовувалася методика оцінки фізичного розвитку, фізичної та функціональної підготовленості, психічних властивостей юних каратистів. Аналіз результатів, отриманих під час тестувань, у середовищі MS Office Excel, дозволив застосувати функцію «Кореляція» для виявлення якісного зв'язку між зазначеними показниками із стилями діяльності юних каратистів. Результати: виявлена певна залежність, а саме: значний зв'язок є між стилем діяльності та самоповагою; помірний зв'язок присутній між стилем діяльності та фізичним розвитком. Висновки: досягнення максимального ефекту від тактичних дій значною мірою залежить від високої фізичної підготовленості каратиста, яка в свою чергу тісно пов'язано з розвитком у нього психологічних якостей.

Ключові слова: карате, стиль діяльності, фізичний розвиток, фізична підготовленість, проба Штанге, проба Генче, самоповага, тривожність, упертість, наполегливість, тактика.

Вступ. Кіокушинкай карате - стиль одного з найсильніших східних бойових мистецтв, у перекладі з японської мови означає «Суспільство шукачів абсолютної істини». Люди, які ним володіють, здатні проявляти нечувану силу тіла та духу , адже пошук істини здійснюється на шляху пізнання бойового мистецтва, яке кидає виклик межам людських можливостей, виховуючи у юних каратистів не лише гармонійний фізичний розвиток, а й морально-вольові якості та інтелект (Ояма, 200).

Керуючись тим, що усякий двобій становить собою суперництво двох інтелектів, що поставили собі на меті досягнення перемоги над суперником. У боротьбі за перевагу обидві сторони шукають шляхи для реалізації своєї переваги, використовуючи техніку та тактику (Бойченко, 2008; Boychenko, 2008). Кожен із суперників заздалегідь веде підготовку до майбутнього двобою, намічаючи свій тактичний задум боротьби.

Суперники, знаючі слабкі та сильні сторони один одного, намічають свою тактику ведення поєдинку. Із моменту початку змагань кожен боєць починає реалізовувати свій задум. Реалізація останнього полягає у розгадуванні задуму суперника і реалізації шляхів його руйнування для власної вигоди. При цьому істотну роль грає вибір ефективного психологічного стилю ведення двобою.

Вичікувальний, пасивний стиль, призводить до втрати ініціативи, роботу «другим номером». Нав'язування своєї волі, постановка перед суперником різноманітних, несподіваних завдань дають змогу захопити лідерство, вести боротьбу «першим номером» (Бойченко, 2007; Бочелюк, 2007). самоповага фізичний розвиток каратист

Психологічні аспекти тактики у діяльності каратистів, а також роль фізичної підготовленості, травматизму - є об'єктами деяких сучасних досліджень (Гузар, Савченко-Марущак, & Шалар, 2016; Стрикаленко, Гузар, & Шалар, 2016; Шалар, Стрикаленко, & Савченко- Марущак, 2018).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Є. Ільїн зазначає, що за даними американських спортивних психологів, до особистісних рис, що найчастіше зустрічаються у спортсменів, відносяться: високий рівень агресивності (який майже завжди знаходиться під контролем спортсмена), високий рівень мотивації досягнення, екстраверсія і твердість характеру, авторитарність, емоційна стійкість і самоконтроль (Вейнберг, & Гоулд, 2001; Ильин, 2009).

У багатьох видах спорту, особливо в тих, де допускається безпосередній фізичний контакт, різні форми контрольованої фізичної агресії досить необхідні. Дані досліджень показують, що спортсмени високого класу, що займаються цими видами спорту, не лише агресивніші, але і схильні вільніше виражати свої агресивні тенденції, чим представники так званої нормальної вибірки. Агресивні тенденції в спортивних ситуаціях, що допускають прояв контрольованої ворожості, в одних випадках можуть посилюватися, в інших знижуватися. Рівень агресивності, прихованої або явної, істотно змінюється до, в час і після спортивної діяльності (Родионов, & Родионов, 2013).

Інтелектуальні дії, на думку Є. Ільїна, змушують спортсменів осмислено виконувати ті чи інші дії, контролювати кожен свій подальший крок, моделювати ситуацію, шукати варіанти її вирішення. Так, в кіокушин карате кожного разу доводиться стикатись з новим суперником, який має свою власну тактику, стратегію, манеру рухатись, наносити удари. Тому інтелект є необхідною рисою і має велику цінність для різних видів спорту (Ильин, 2009).

Твердість характеру як риса характеру, є однією з найбільш згадуваних особистісних характеристик спортсмена. Для індивіда, наділеного цією рисою, властиві емоційна зрілість, незалежність в думках і діях, твердість і критичність в оцінці себе і навколишнього світу, здатність володіти своїми почуттями і не показувати тривоги в різних ситуаціях. Його протилежність, індивід, з «м'яким характером» відрізняється нетерплячістю, сентиментальністю, чутливістю, емоційною незрілістю, частими переживаннями тривоги (Вейнберг, & Гоулд, 2001).

У цілому спортсменам властива упевненість в собі. Цьому сприяє і високий соціальний статус, що придбавався спортсменами на усіх рівнях (школа, університет). Індивіди, що мають такий статус, почувають себе досить упевнено і вільно в різних соціальних ситуаціях. Це не виключає тієї ситуації, при якій окремі спортсмени, займаючись фізичними вправами, намагаються здолати почуття власної неповноцінності (Волков, 2002; Гринь, 2015).

За допомогою об'єктивних і проектних методик, застосованих американськими фахівцями, були виявлені відмінності відносно спортсменів до своєї зовнішності, до травм і навіть до здатності переносити біль. Деякі спортсмени можуть знижувати інтенсивність вхідного больового стимулу, а деякі спортсмени при цьому блокують візуальні і больові імпульси. Спортсмени частіше, в порівнянні з тими, що не займаються спортом, проявляють увагу до своєї статури, гігієни тіла (Вейнберг, & Гоулд, 2001).

Отже, стилі діяльності в багатьох видах спорту залежать від психологічних особливостей та підготовленості спортсменів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота є складовою кафедральної науково- дослідної теми кафедри олімпійського та професійного спорту ХДУ «Оптимізація навчально-тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації» № державної реєстрації 0116U005791.

Мета дослідження: визначити вплив стилів діяльності юних каратистів із спортивною та психологічною підготовленістю.

Матеріал та методи дослідження.

Дослідження проводилося з юними каратистами на базі Навчально-виховного комплексу №56 та Гімназії №30 м. Херсона і тривало протягом 2014-2017 років. На останньому етапі дослідження (2016-17 рр.) вивчався стиль змагальної діяльності та вольові та інтелектуальні якості юних каратистів також вплив стилів діяльності юних каратистів із спортивною та психологічною підготовленістю. На цьому етапі прийняло участь 13 дітей віком 10-12 років.

Результати дослідження та їх обговорення. Під час проведення експерименту виникла необхідність перевірки гіпотези щодо взаємозв'язку стилів діяльності юних спортсменів зі спортивною підготовленістю (фізичним розвитком, функціональною та фізичною підготовленістю).

Подальший аналіз первинних даних, отриманих під час тестувань, у середовищі MS Office Excel дозволив застосувати функцію Кореляція для виявлення якісного зв'язку між зазначеними показниками.

Результати кореляційного аналізу якісного зв'язку між стилями діяльності та фізичним розвитком наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 Матриця оцінки взаємозв'язку між стилями діяльності, фізичним розвитком та функціональною підготовленістю юних каратистів (r)

Отже, проаналізувавши дані, отримані за допомогою кореляційного аналізу, зробимо висновок, що дуже сильного зв'язку r, який дорівнює 1,0-0,7 та значного зв'язку r, який дорівнює 0,69-0,50, не спостерігається. Помірний зв'язок у діапазоні r = 0,30-0,49 присутній між стилями діяльності та фізичним розвитком і становить 0,46. Це пояснюється тим, що при гармонійному фізичному розвитку бійцю більш властивий активний стиль діяльності під час бою.

Помірний зв'язок також присутній між стилями діяльності та пробою Штанге і становить (-0,39). Тобто чим нижча функціональна підготовленість, тим більш вірогідно, що юний каратист використає активний стиль ведення поєдинку. Помірний зв'язок присутній між стилем діяльності та пробою Генчі і становить 0,24. Це означає, що чим вищий показник за пробою Генчі, ти більш вірогідно, що каратист використає активну манеру ведення поєдинку.

Результати кореляційного аналізу якісного зв'язку між стилями діяльності та фізичною підготовленістю наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 Матриця оцінки взаємозв'язку між стилями діяльності та фізичною підготовленістю юних каратистів (r)