Напрями інтеграції України в світовий ринок туристичних послуг в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями інтеграції України в світовий ринок туристичних послуг в умовах глобалізації

Скарга О.О. Маріупольський державний університет

Анотація

Зважаючи на активізацію процесів глобалізації, забезпечення інтеграції держави до міжнародного ринку туристичних послуг виступає одним із стратегічних завдань розвитку туристичної галузі України. Це має передбачати активізацію державної політики у сфері туризму, здійснення додаткового стимулювання підприємств галузі при дотриманні умов ринкової конкуренції. Враховуючи стратегічний курс держави на інтеграцію в євроструктуру, постає питання виявлення шляхів включення України в європейську та світову транспортно-логістичні системи. Метою роботи є аналіз розвитку міжнародного туристичного ринку, визначення напрямів інтеграції України у світовий туристичний ринок в умовах глобалізації.

В статті проаналізована динаміка міжнародних туристичних потоків, визначено обсяги та структуру світового експорту туристичних послуг. Виявлено місце України на міжнародному туристичному ринку. В роботі відзначено, що в сучасних умовах розвитку міжнародного туризму суттєво підвищується роль цінового фактора. При цьому на вартість туристичного продукту, який пропонується турфірмами, впливає вартість транспортних перевезень, яка залежить від розвитку транспортної інфраструктури. Зважаючи на це, надано характеристику головних транснаціональних осей Єврологістики (ТОЄ) в контексті подальшого розширення Євросоюзу і продовження ТОЄ в сусідні країни й регіони у ХХІ ст. Визначено напрями інтеграції України в пан'європейську транспортно-логістичну систему. Результати роботи можуть використані у подальших наукових дослідженнях і практичних розробках у сфері визначення напрямів включення країн до процесів транснаціоналізації міжнародного ринку туристичних послуг в умовах глобалізації

Ключові слова: глобалізація, міжнародний туризм, транспортна інфраструктура, інтеграція, транспортно-логістична система

Abstract

In the framework of the intensified globalization, one of the strategic objectives of the development of the tourism industry in Ukraine is to ensure state's integration into the international market of tourism services. This should include the public tourism policy as well as the additional incentives for enterprises of the industry under conditions of market competition. Considering the state's strategic course for integration into the European structure, there is the issue of identifying the ways of Ukraine's inclusion in the European and global transport and logistics systems. The purpose of the work is to analyze the development of the international tourism market and determine the ways of Ukraine's integration into it in the face of globalization.

The article analyzes the dynamics of international tourism flows, determines the volume and structure of world exports of tourism services as well as defines the country's position in the international tourism market. The work also specifies that the role of price factor in modern development of international tourism is substantially increasing. In this case, the cost of tourism product, offered by travel agencies, is based on transportation costs that depend on transport infrastructure development. Therefore, it examines the major transnational transport axes in Eurologistics following the enlargement of the EU and the extension of transport axes to neighboring countries and regions in XXI century. The ways of Ukraine's integration into the pan-European transport and logistics system are also defined. The findings can be used in further scientific research and applications in order to determine the ways of countries' inclusion in processes of transnationalization of the international tourism market.

Keywords: globalization, world tourism, transport infrastructure, integration, transport and logistics system

Актуальність проблеми. В умовах глобалізації світогосподарських процесів, коли зміщуються акценти і співвідношення чинників, які визначають конкурентоспроможність, для отримання максимального ефекту від туристичної діяльності на зовнішніх ринках необхідно враховувати всі новітні тенденції і зрушення на світовому ринку туристичних послуг. Зважаючи на це, розвиток туристичної галузі України має вкладатись у рамки концепції "Широка Європа” - розширення єдиного європейського простору на схід зі створенням єдиної європейської транспортно-логістичної системи.

Аналіз останніх наукових досліджень та публікацій. Вагомий внесок у розробку проблематики розвитку міжнародного ринку туристичних прслуг зробили зарубіжні та вітчизняні вчені: В. Абдулгазис, Н.В. Антонюк, О.В. Булатова, А.Б. Гайдук В.М., Н.М. Ганич, Я.А.Дубенюк, М.П. Мальська, В.М. Мацука, А.М. Новикова, Ю.М. Правик, І.Г. Смирнов, А. Чалбаш та інші. Одночасно, незважаючи на велику кількість робіт як зарубіжних, так і вітчизняних вчених з досліджуваної проблематики, питання інтеграції України до світового ринку туристичних послуг в умовах глобалізації вимагають подальшого опрацювання.

Метою роботи аналіз розвитку міжнародного туристичного ринку та розробка науково-практичних рекомендацій щодо оптимальних шляхів включення України до світового ринку туристичних послуг на етапі глобалізації світової економіки.

Викладення основного матеріалу дослідження. В останні десятиріччя туризм став одним із вагомих економічних факторів, а його обслуговування перетворилось в організовану галузь економіки багатьох країн. На сьогодні туризм є невід'ємним компонентом економічного потенціалу у світі та сприяє позитивним змінам у соціально-економічному житті [3, с. 204].

Проаналізуємо динаміку міжнародних туристичних потоків. За даними Світової туристичної організації UNWTO (United Nations Tourism Organization) у 2016 р. кількість міжнародних туристичних відвідувань збільшилась на 4,1 % порівняно з 2015 р. і становила 1235 млн. осіб. Такий темп зростання спостерігається сьомий рік поспіль, починаючи з посткризового, 2010 р. (рис. 1). Це означає, що у 2016 р. порівняно з 2015 р. було на 49 млн. більше туристів, які здійснили міжнародні подорожі з туристичною метою.

Рис. 1 Міжнародні туристичні потоки за 1990-2016 рр. млн. осіб

Джерело: [4]

На міжнародний туризм припадає близько 7% загального обсягу світового експорту (галузь поступається за цим показником лише паливній і хімічній промисловості) і 30% експорту послуг. За останні п'ять років відбулось зростання вартісних показників експорту та імпорту туристичних послуг на 14,5% і 27,2% відповідно (рис.2). Зокрема, динаміка світового експорту-імпорту в 2016р. у порівнянні з 2015р. пов'язана не стільки зі зниженням попиту на міжнародний туризм, скільки з коливаннями курсу валют.

Рис.2. Обсяги світового експорту та імпорту туристичних послуг у 2012-2016рр. , млрд. дол. США Джерело: [1]

Не дивлячись на зниження темпів розвитку зовнішньої торгівлі туристичними послугами, розвинуті країни залишаються лідерами на світовому ринку. За даними ЮНКТАД, станом на 2016р. вони забезпечували 53% світового експорту туристичних послуг (рис. 3).

Рис. 3 Структура світового експорту туристичних послуг за групами країн у 2012-2016рр., % Джерело: [1]

Як можна бачити з даних рис. 3, країни, що розвиваються, швидкими темпами нарощували обсяги експорту туристичних послуг, що дозволило їм наблизитись до позицій розвинутих країн зі значенням 45% світового ринку. Країни з перехідною економікою, які забезпечують 2% світового експорту, не здійснюють суттєвого впливу на розвиток туристичного сегменту світового господарства. Значення міжнародного туризму для світової економіки невпинно зростає, він займає провідне місце в переліку галузей, що створюють значну величину доданої вартості.

Для багатьох країн міжнародний туризм став важливим джерелом валютних надходжень, однією з провідних статей формування ВВП. Причому це стосується не тільки курортних островів та порівняно невеликих країн, що розвиваються, а й ряду провідних індустріально розвинутих країн. У таких країнах, як Австрія, Швейцарія, Чехія, Угорщина, Італія, Франція, Іспанія, туризм належить до пріоритетних галузей, внесок яких у валовий національний дохід становить 15-35%. Загалом Західна Європа отримує близько 70% доходів світового туристичного ринку, Америка - 20%, Австралія - 10%. [5, с.35]

Зростання місткості ринку туристичних послуг свідчить про можливість збільшення вітчизняних туристичних послуг на ньому. Цьому сприяє наявність усіх необхідних туристичних ресурсів на ринку України. [4] Про особливість динаміки туристичних потоків України, починаючи з 2014р., свідчать дані табл.1.

Таблиця 1 - Туристичні потоки в Україні у 2000-2016рр., чол.

* - без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та зони АТО **- включно з одноденними відвідувачами (за даними Держприкордонслужби) *** - 2000-2010рр. - за даними Міністерства інфраструктури України, починаючи з 2011р. - за даними Держстату Джерело: [9]

На фоні суттєвого скорочення протягом 2014-2016рр. решти показників, представлених в таблиці (внаслідок анексії АР Крим та окупації східних територій країни), кількість громадян України, які виїжджали за кордон, зберегла позитивну динаміку, що навряд чи пов'язано із суто туристичними цілями, оскільки серед країн, до яких виїжджали громадяни, за підсумками 2016р. лідирують Польща (10111086 чол.), Російська Федерація (3859820 чол.), Угорщина (2893370 чол.), Молдова (1655775 чол.), Білорусь (1114457 чол.), і лише один напрямок - Єгипет (417949 чол.) є суто туристичним. [9] Щодо решти показників, представлені дані за трирічний період (2014-2016рр.) не дозволяють зробити висновки щодо усталеності наявних тенденцій, тому вищенаведений аналіз до початку 2014р. слід вважати більш репрезентативним.

Оскільки Україна є активним суб'єктом світового господарства, зокрема і в туристичній сфері, включення вітчизняного туристичного ринку до процесів транснаціоналізації міжнародного ринку туристичних послуг є неминучим. Це призведе до значної конкуренції на туристичних ринках країн, підвищення якості послуг, розширення їх асортименту та зниження цін на послуги. Водночас, національні підприємства можуть не витримати конкуренції з боку сильних закордонних компаній, що спричинить, з одного боку, закриття дрібних, неефективних туристичних компаній, а з іншого - хвилю злиттів та поглинань закордонними компаніями перспективних національних операторів. Даний рівень транснаціоналізації є найбільш вірогідним при вступі України до світового ринку туристичних послуг.

Щодо іншого рівня - формування ТНК, для яких країною функціонування може стати Україна, - його формування, з огляду на стан речей у національній туристичній галузі, є практично неможливим. Така корпорація може сформуватись лише за умов значної фінансової підтримки держави, великих інвестиційних коштів та конкурентоспроможного національного туристичного продукту [2, с.169].

У будь якому випадку, транснаціоналізація світового ринку туристичних послуг впливає на стан туристичного ринку України і зумовлює необхідність розробки державної політики щодо стимулювання розвитку вітчизняної туристичної галузі в контексті підвищення конкурентоспроможності останньої на міжнародному туристичному ринку. Вихід туристичних компаній на міжнародний ринок орієнтує їх діяльність на зближення з клієнтами і розвиток лояльності останніх, що передбачає необхідність здійснення ряду дій: [7, с.212]

- обґрунтований вибір туристичною компанією стратегічних цілей діяльності;

- поєднання туристичних послуг, що вже надаються компанією, із новітніми туристичними продуктами;

- узгодження цілей з ресурсами і можливостями туристичної компанії;

- визначення шляхів виходу та закріплення на міжнародному ринку.

Крім того, однією з важливих характеристик

конкурентоспроможності туристичної компанії, особливо важливою для діяльності в міжнародному туристичному сегменті, є ціновий чинник. При цьому транспортна складова, яка формує напрямки найбільших транспортних та туристичних потоків, стимулюючи розвиток міжнародного туризму, є однією з найважливіших складових ціноутворення. Врахування транспортно-логістичного чинника в управлінні туристичними компаніями надає можливість значно підвищити прибутковість туристичних компаній шляхом зменшення витрат та підвищення рівня логістичної координації всіх операцій з обслуговування туристів.

Перш за все, це мультимодальні маршрути міждержавного значення, які є продовженням існуючих мереж Пан'європейських транспортних коридорів, і у відповідності до напрямків яких доцільно коригувати плани розвитку інфраструктури транспорту та готельно-туристичного господарства в Україні.

Після розширення ЄС 2/3 Пан'європейських транспортних коридорів стали частиною мережі TEN-T, продовжуючи основні транс'європейьські вісі TEN-T до сусідніх країн і посилюючи роль транспортних коридорів і зон як важливих туристичних маршрутів.

З метою визначення пріоритетних проектів подальшого розвитку Пан'європейської транспортно-логістичної системи до 2020р. і вдосконалення сполучення між ЄС і сусідніми країнами, з огляду на пропозиції країн-членів і країн-кандидатів на вступ, у 2004р. було створено групу з представників 25 країн-членів ЄС, 28 сусідніх країн і низки банків. Головна мета групи - визначення пріоритетних проектів, які мали бути розміщені на основних коридорах, за якими планувалось здійснювати великі обсяги перевезень між країнами розширеного ЄС, що мало сприяти посиленню зв'язків ЄС із сусідніми країнами, розвитку міжнародного туризму тощо.

Результатом роботи групи стала доповідь "Транспортні мережі для світу та розвитку". Визначені нові ідеї ЄС у сфері єврологістики сприятимуть розвитку певних напрямків міжнародного туризму: [6, с.74-76]

- розширення транспортних зон від Анлантики до Чорного і Каспійського морів;

- створення Транс'європейських транспортних осей, що перетинають Європу;

- утворення мультимодальних сполучень транспортних коридорів з морськими шляхами через порти;

- визначення найважливіших проектів розвитку транспортної інфраструктури Європи.

Пріоритетні проекти сприяють розвитку міжнародних перевезень пасажирів та вантажів на основних Транс 'європейських осях, що характеризуються найбільшими транспортними і туристичними потоками. Це мультимодальні маршрути міждержавного значення, що є продовженням TEN до сусідніх країн та регіонів і враховують напрями існуючих міжнародних транспортних коридорів (МТК). Основні транснаціональні вісі, які відповідають напрямкам найбільш інтенсивних міжнародних перевезень до 2020р. і забезпечують зв'язки між ЄС і сусідніми країнами, представлено в табл. 2.

Таблиця 2 - Характеристика головних транснаціональних осей Єврологістики (ТОЄ) в контексті подальшого розширення Євросоюзу і продовження ТОЄ в сусідні країни іі регіони у XXI cm.

Джерело: [8, с.346-349]

Відповідно, вартість транспортних перевезень, яка залежить від розвитку транспортної інфраструктури, значним чином впливає на вартість туристичного продукту, який пропонується турфірмами. Цілком очікувано, що особливо відчутним цей вплив є в сегменті міжнародного туризму.

Таким чином, для розвитку міжнародного туризму в умовах глобалізації і визначення кількісних параметрів діяльності транснаціональних туристичних компаній важливого значення набуває просторова структура світової транспортно-логістичної системи, в якій перевага належить країнам Західної Європи, зокрема ЄС - 27,5%, Північної Америки (США) - 26,7%, Азійсько-Тихоокеанського регіону (Японії) - 19%. Особливо значних успіхів у координації розвитку туристичної сфери і транспортно-логістичної стратегії як інфраструктурної основи процесу євроінтеграції, досягли країни ЄС, що є особливо важливим, враховуючи географічне розташування України.

У проектах єврологістики важливе місце належить Україні, що пов'язано з надзвичайно вигідним транспортним розташуванням країни, про що свідчить найбільший в Європі транзитний рейтинг (3,73 за даними британського інституту Rendell). Загалом визначають такі напрями участі України в Європейській транспортно-логістичній інтеграції, що впливає на формування географічних орієнтирів діяльності вітчизняних туристичних компаній:

1) пан'європейські транспортні коридори PEC (табл. 3);

2) трансконтинентальні транспортні коридори TCTC;

3) пан'європейські транспортні зони PETrA (Чорноморська, Середземноморська, Адріатично-Іонічна, Баренцева євроарктична зона);

4) міжнародні логістичні термінали ILT.

При цьому Чорноморська транспортна зона (Black Sea PETrA), до якої належить Україна, є пріоритетною в ЄС та найважливішою сполучною ланкою: між самим чорноморськими країнами; між ЄС і країнами Східної Європи; між країнами Середземномор'я і Кавказу; між Європою та Азією. Загалом напрями інтеграції України до Пан'європей- ської транспортно-логістичної системи представлено на рис.4.

Таблиця 3 - Характеристика Пан 'європейських транспортних коридорів РЕС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Джерело: [8, с.333-335]