Ефективність різних методичних підходів до диференціації фізичної підготовки в піврічному макроциклі підготовки кваліфікованих волейболістів

Анотація

У статті було з'ясовано ефективність різних методичних підходів (розвиток провідних та розвиток недостатньо розвинутих для спортсмена фізичних якостей) до фізичної підготовки кваліфікованих волейболістів. Встановлено, що заняття за диференційованими програмами фізичної підготовки кваліфікованих волейболістів, незалежно від їх спрямованості, сприяли достовірному (р<0,05-0,001) зростанню переважної більшості показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості. Сумарний середньостатистичний приріст результатів фізичної підготовленості на першому етапі здвоєного макроциклу кваліфікованих волейболістів ЕГ-1 склав 15,69%, а спортсмени з ЕГ-2 покращили свої показники на 20,74%, що свідчить про ефективність запропонованих програм. Особливо слід наголосити, що рівень фізичної підготовленості кваліфікованих волейболістів достовірно зростав (р<0,05-0,001) як в підготовчому, так і в змагальному періодах.

Ключові слова: ефективність, підхід, фізична підготовка, відстаючі, недостатньо розвинуті, фізичні якості, волейболісти.

Аннотация

Гнатчук Я.И. Эффективность разных методических подходов к дифференциации физической подготовки в полугодичном макроцикле подготовки квалифицированных волейболистов. В статье была выявлена эффективность разных методических подходов (развитие ведущих и развитие недостаточно развитых для спортсмена физических качеств) к физической подготовке квалифицированных волейболистов. Установлено, что занятия по дифференцированным программам физической подготовки квалифицированных волейболистов, независимо от их направленности, способствовали достоверному (р<0,05-0,001) росту подавляющего большинства показателей общей и специальной физической подготовленности. Суммарный среднестатистический прирост результатов физической подготовленности на первом этапе сдвоенного макроцикла квалифицированных волейболистов ЭГ-1 составил 15,69%, а спортсмены из ЭГ-2 улучшили свои показатели на 20,74%, что свидетельствует об эффективности предложенных программ. Особо следует отметить, что уровень физической подготовленности квалифицированных волейболистов достоверно возрастал (р<0,05-0,001) как в подготовительном, так и в соревновательном периодах.

Ключевые слова: эффективность, подход, физическая подготовка, отстающие, ведущие, физические качества, волейболисты.

Annotation

Gnatchuk Y.I. Efficiency of Various Methodological Approaches to Differentiation of Physical Training in a HalfYear Macrocycle of Training of Qualified Volleyball Players. High level of development of modern volleyball, the increase of intensity of competition activity and of the range of playing actions require the athletes to apply maximum physical efforts in fast-pace situations that occur on a volleyball court. Based on the analysis of the number of scientific researches, a topical scientific and practical task of determining effective methodological approaches to differentiation of physical training of qualified volleyball players based on complex account of the components of individual physical preparedness has been pointed out.

Efficiency of various methodological approaches (development of primary and undeveloped physical qualities of an athlete) to physical training of qualified volleyball players. The following methods have been applied: theoretical analysis and generalization of data taken from scientific and methodological references and empirical materials of the available researches; pedagogical survey; pedagogical experiment; methods of statistical computation.

It has been determined that lessons by differentiated programs of physical training of qualified volleyball players, regardless of their orientation, promoted (р<0,05-0,001) increase of the majority of indices of general and special physical preparedness. Overall average increase of the results of physical preparedness at the first stage of a double macrocycle of qualified volleyball players EG-1 was 15.69%, while athletes from EG-2 improved their indices by 20.74%, which proves the efficiency of the proposed programs. It should specifically be noted that level of physical preparedness of qualified volleyball players increased (р<0,05-0,001) both in preparatory and competition periods.

Key words: efficiency, approach, physical training, undeveloped, primary, physical qualities, volleyball players.

Актуальність. Високий рівень розвитку сучасного волейболу, зростання інтенсивності змагальної діяльності та розширення діапазону ігрових дій вимагають від спортсменів максимальних фізичних зусиль у швидкоплинних ситуаціях, що виникають на волейбольному майданчику [4, 9 та ін.].

Фізична підготовка разом із вдосконаленням техніко-тактичної майстерності є одним з найважливіших компонентів тренувального процесу [3, 11 та ін.]. Вдосконалення нормування тренувальних навантажень можна здійснити спираючись на показники спеціальної підготовленості кваліфікованих волейболістів та знання про структуру і зміст змагальної діяльності [2, 13 та ін.].

Вивченню спеціальної фізичної підготовки кваліфікованих волейболістів присвячено досить багато праць [2, 4, 10 та ін.]. Більшість наукових досліджень були спрямовані на вивчення окремих сторін фізичної підготовленості, показники швидкісно-силових якостей, дані з вивчення різних видів витривалості, силових та координаційних якостей [5, 6 та ін.].

Одним з ефективних напрямів комплексного удосконалення фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів, виявлених у науковій літературі зазначається диференціація змісту фізичної підготовки [3],про те це питання у підготовці кваліфікованих волейболістів не вивчалося.

Таким чином виокремлено актуальне науково-практичне завдання визначення ефективних методичних підходів до диференціації фізичної підготовки кваліфікованих волейболістів на основі комплексного урахування компонентів індивідуальної фізичної підготовленості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано за темою «Теоретико-методичні основи управління тренувальним процесом та змагальною діяльністю в олімпійському, професійному та адаптивному спорті» Плану науково-дослідної роботи Львівського державного університету фізичної культури на 2016-2020 рр. Мета дослідження: з'ясувати ефективність різних методичних підходів (розвиток провідних та розвиток недостатньо розвинутих для спортсмена фізичних якостей) до фізичної підготовки кваліфікованих волейболістів.

Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури і емпіричних матеріалів наявних наукових досліджень,педагогічне спостереження,педагогічний експеримент, методи статистичної обробки. Організація дослідження. Для вивчення і порівняння ефективності різних за методичною спрямованістю програм фізичної підготовки волейболістів команд одного кваліфікаційного рівня (вища ліга чемпіонату України) До початку педагогічного експерименту ми визначали рівень фізичної підготовленості волейболістів чотирьох команд і методом випадкової вибірки розділили їх на дві рівноцінні експериментальні групи: ЕГ-1 - команди „Новатор”, м. Хмельницький, n=13 та „Будівельник-Динамо-Буковина”, м. Чернівці, n=13; ЕГ-2 - команди „Факел-НТУНГ”, м. Івано-Франківськ, n=13 та „Лучеськ- Підшипник”, м. Луцьк, n=13. Перший етап педагогічного експерименту складався з підготовчого періоду з 25.07 по 30.09 та змагального періоду з 1.10 по 18.12. (перше коло національного чемпіонату). На цьому етапі волейболісти першої експериментальної групи тренувалися за програмою фізичної підготовки, що передбачала поєднання комплексного розвитку фізичних якостей (70% від загального часу на фізичну підготовку) з акцентованим (30% від загального часу на фізичну підготовку) розвитком провідних фізичних якостей кожного волейболіста (ті фізичні якості, результати вихідного тестування яких у конкретного волейболіста були вищі на 0,5 стандартного відхилення за середньогрупові показники). Волейболісти другої експериментальної групи також займалися комплексним розвитком фізичних якостей (70% від загального часу на фізичну підготовку), а решта часу відводилась на акцентований розвиток недостатньо розвинутих фізичних якостей кожного волейболіста (ті фізичні якості, результати вихідного тестування яких у конкретного волейболіста були нижчі на 0,5 стандартного відхилення за середньогрупові показники).

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз показників фізичної підготовленості кваліфікованих волейболістів ЕГ-1, які на першому етапі педагогічного експерименту акцентовано розвивали провідні фізичні якості кожного спортсмена свідчить, що відбулось достовірне(р<0,05-0,001) зростання тренованості за 8-ма показниками загальної фізичної підготовленості з 11-ти (табл.1). Найбільш виражені (р<0,001) позитивні зміни відбулись у рівні розвитку швидкісних і швидкісно-силових якостей та спритності (4, 5, 6, 8 тестові вправи). Позитивні зміни тренованості (р<0,05-0,01) відбулись і у рівні розвитку кистьової сили, швидкості простої реакції, вибухової сили м'язів рук і тулуба та загальної працездатності. Лише за рівнем розвитку станової сили, статичної рівноваги та рухливості у кульшових суглобах не зареєстровано достовірних змін (р>0,05). Імовірно недостатньо виражений розвиток рухливості у кульшових суглобах пов'язаний зі зростанням тонічної напруженості м'язів внаслідок значних тренувальних навантажень з розвитку силових та швидкісно-силових якостей в підготовчому періоді.

За результатами тестування спеціальної фізичної підготовленості (12-20 тестові вправи) також відбулося достовірне (р<0,05-0,001) зростання тренованості у 8-ми показниках з 9-ти. Найбільш виражені (р<0,001) позитивні зміни відбулися у рівні розвитку спеціальних швидкісних, швидкісно-силових якостей та швидкісної витривалості (17, 18, 20 тестові вправи).

Таблиця 1 Динаміка показників фізичної підготовленості гравців експериментальної групи-1 на першому етапі педагогічного експерименту (п= 26