Фізичні засоби відновлення працездатності у футболістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізичні засоби відновлення працездатності у футболістів

Однією з важливих проблем сучасного спорту є відновлення працездатності у спортсменів після напруженого тренування, які є наслідком виконання роботи з великим за обсягом навантаженням та високою інтенсивністю. Нехтування цим може призвести до появи хронічної втоми у спортсмена. Це трапляється тоді коли порушена організація тренувального процесу і він не відповідає науковим вимогам, а навантаження віковим та індивідуальним можливостям (особливостям) спортсмена.

Сучасні підходи до оптимізації тренувального процесу спортсменів передбачають ефективне використання засобів відновлення спортивної працездатності. Це зумовлено тим, що при великих навантаженнях повторне тренування відбувається на фоні загального і локального недовідновлення функціональних можливостей організму спортсмена. Тому перед спеціалістами постійно виникає проблема максимально можливого відновлення працездатності спортсменів після попереднього навантаження перед наступним тренуванням чи змаганням [2, с. 94-104].

Виконання високих за обсягом та інтенсивністю тренувальних навантажень футболістів створює додаткові труднощі у доборі оптимального режиму роботи і відпочинку, які б мали раціонально забезпечувати повноцінне виконання роботи різної спрямованості та ефективне протікання адаптаційних і відновлю - вальних реакцій в організмі [3, с. 453-462]. Існує два взаємопов'язаних шляхи розв'язання цієї проблеми: перший - оптимізація різноманітних структурних одиниць тренувального процесу; другий - цілеспрямоване застосування різноманітних засобів відновлення працездатності.

Нині чітко усвідомлена необхідність представлення тренувальних дій і відновних процедур у вигляді двох сторін єдиного складного процесу. Тому саме об'єднання тренувальних дій і засобів відновлення в певну систему і є одним з основних питань управління працездатністю і відновними процесами в тренувальних програмах футболістів [1, с. 55-93].

Великої популярності та широкого використання у практиці спорту набувають фізичні засоби відновлення.

Активне застосування фізичних засобів і методів фахівці пояснюють їх особливою роллю в складній структурі сучасного тренувального процесу. Ця роль обумовлена: 1) простотою; 2) достатньою вивченіс - тю; 3) доступністю їх застосування; 4) відсутністю, за умови раціонального використання, негативного впливу на організм спортсмена.

Метою дослідження є визначення найбільш ефективні фізичні засоби відновлення працездатності у навчально-тренувальному процесі футболістів.

Завдання дослідження: проаналізувати основні групи фізичних засобів та методів відновлення, що застосовуються в спортивному тренуванні футболістів.

Методи дослідження: аналіз, систематизація та узагальнення даних науково-методичної літератури з метою обґрунтування засобів та методів відновлення працездатності в процесі підготовки футболістів.

На сьогодні загальновідомо, що втома футболістів настає внаслідок напруженої м'язової роботи і формується залежно від її обсягу та інтенсивності, ступеня участі різноманітних функціональних систем та механізмів. У процесі застосування відновлювальних засобів треба враховувати, те що будь-який відновлювальний засіб має специфічний вплив на організм, залежно від своєї спрямованості та методики застосування.

До основних фізичних засобів відновлення працездатності фахівці відносять: масаж, гідропроцедури, електропроцедури, магнітотерапія, аероіонізація, світлові опромінення, ультразвук, гіпероксія, фонофорез.

Найбільш популярними засобами відновлення працездатності у спортсменів являються різні види масажу. В залежності від виду і методики застосування масаж може надавати місцеву або загальну дію, стимулювати перебіг обмінних процесів, активізувати діяльність кровообігу і дихання, надавати стимулюючу або заспокійливу дію на нервову систему. Спортивний масаж застосовується для: а) швидкого усунення втоми після отриманого навантаження; б) вибіркового відновлення тих компонентів працездатності, які не підлягали впливу в попередній роботі, але будуть задіяні в наступній діяльності; в) попередньої стимуляції працездатності перед тренувальним заняттям [1, с. 55-93].

У спортивній практиці масаж класифікується на такі види [2, с. 94-104].: тренувальний масаж, попередній масаж (розподіляється на розминочний, збуджувальний (тонізуючий), заспокійливий, зігріваючий), відновлювальний масаж, реабілітаційний та самомасаж.

Під час гри у футбол фізичного навантаження зазнає весь опорно-руховий апарат. Можна виділити ділянки, що особливо потребують масажу: м'язи та суглоби ніг, м'язи сідниць, поперекова ділянка, м'язи спини, живота, шиї. Ефективне відновлення спортивної працездатності досягається поєднанням ручного та апаратного масажу. Для локального відновлення та лікування травм широко застосовується вібромасаж. Також у процесі відновлення використовуються гідромасажі, баромасажі, пневмомасажі, вакуум-масажі [1, с. 55-93; 2, с. 94-104].

Одним із ефективних засобів підвищення і відновлення працездатності, збереження спортивної форми у спортсменів є теплові процедури (сауни, парні, гаряче обгортування). Вплив сухо-повітряної і парної лазень полягає у дії на організм сухого або насиченого водяними парами гарячого повітря. Розрізняють такі типи лазень - фінська (сауна), турецька (арабська), російська, римська лазня, ірландська. Застосування лазень стимулює терморегулюючу функцію організму, активізує діяльність серцево-судинної, дихальної і видільної систем, приводить до покращення периферичного кровообігу, підвищення проникної здатності шкіри, сприяє виведенню з організму солей, води, шлаків. Все це активізує відновні процеси після напружених тренувальних програм та змагальної діяльності.

Застосування електропроцедур (токи високої частоти) спричиняє специфічний вплив на організм спортсмена, є стимулятором відновних реакцій після певної м'язової роботи, а також призводить до вибіркової активізації діяльності функціональних систем перед тренувальними або змагальними вправами. Використання високочастотних струмів сприяє зниженню збудження центральної нервової системи та активізації кровопостачання до залучених у роботу тканин. Особливістю електростимуляції є як одночасний так і вибірковий вплив на м'язові волокна.

Аероіонізація - відновлення на основі вдихання позитивно або негативно заряджених частинок атмосферного повітря. Молекули і атоми набувають електричного заряду під дією випромінювання (сонячної радіації, космічного випромінювання), електричних розрядів, високих температур і інших чинників. Під впливом аероіонізації покращується: інтенсивність тканинного дихання, функціональний стан центральної нервової системи, фізико-хімічні властивості крові, обмін речовин, стійкість організму до охолодження та нестачі кисню, а також до різних інфекційних захворювань і травматичних ушкоджень, прискорюється загоєння ран. Процедури із застосуванням іонізованого кисню знижують фізичну і розумову втому, покращують апетит і сон. Найбільшого ефекту використання аероіонізації приносить в осінньо-зимовий період і ранньою весною в період тренувань у спортивних залах [1, с. 55-93].

Електрофорез - введення в організм людини, за допомогою постійного електроструму, лікарських речовин через неушкоджену шкіру або слизові оболонки. При електрофорезі до специфічного впливу постійного електроструму приєднується фармакологічна дія - введення лікарських речовин. Лікарські іони, глибоко проникаючи в тканини і органи, впливають на їх рецептори. Електрофорезом можна робити різні за спрямованістю дії: протизапальну, знеболюючу, розсмоктуючу, антибактеріальну, стимулюючу регенеративні процеси і т.д. Попередні теплові процедури сприятимуть підвищенню проникності тканин і більш глибокому проникненню лікарських речовин [1, с. 55-93].

Магніти сьогодні знайшли найширше застосування в усіх сферах життєдіяльності і в спорті зокрема. Магнітні поля різної частоти можуть впливати на перебіг відновних реакцій в тренувальній і змагальній діяльності. Використання магнітотерапії у процесі відновлення працездатності футболістів дозволить прибрати больовий синдром; відновити енергію; зміцнити імунну систему; зупинити запальні процеси; покращити кровообіг; забезпечити посилене надходження крові до ураженої ділянки тіла; покращити живлення тканин; розширити судини; розсмоктати гематоми і набряки; прибирати спазми; покращити рухову активність суглобів; прискорити регенеративні процеси; зміцнити сон; покращити загальне самопочуття.

Ефективними засобами відновлення є ультразвук і іонофорез (метод одночасного впливу ультразвукових коливань і лікарських речовин). Ультразвукова терапія базується на використанні механічних коливань, що проникають в тканини на глибину до 6 см. Важливу роль у механізмі дії ультразвуку є механічний, фізико - хімічний, тепловий і нервово-рефлекторний чинники. В місці застосування розширюються судини, посилюються обмінні процеси, збільшується проникність клітинних мембран, покращується крово- і лімфообіг в тканинах. Ультразвук прискорює процеси регенерації і репарації, зменшує набряки, має протизапальну та знеболювальну дію [3, с. 453-462; 2, с. 94-104].

Застосування у відновленні працездатності гідро - процедур сприяє посиленню крово- і лімфотоку та прискореному виведенню продуктів розпаду, які утворюються в результаті м'язової роботи. До основних форм гідропроцедур відносять: душ, теплові ванни, контрастні ванни, хвойні ванни, кисневі ванни, перлинні ванни, плавання. Найбільшого ефекту, як засобу відновлення вони досягають за рахунок складових ванни (газові, з морською сіллю, хлоридно-натрієві, сірководневі і т.д.). Застосування різних ванн спричиняє як загальну (стимуляція кровопостачання тканин, видалення з них продуктів проміжного обміну і ін.) так і специфічну дію. Зокрема, вуглекислі ванни стимулюють діяльність центральної нервової системи, підвищують її збудливість, активізують тканинній обмін. Кисневі ванни діють заспокійливо на нервову систему, сприяють усуненню нервового збудження [1, с. 55-93; 2, с. 94-104]. Хлоридно-натрієві ванни використовують при надмірній локальній втомі м'язів, болі в суглобах і м'язах, після занять силової У разі перевтоми чи після інтенсивних тренувань використовуються хвойно-сольові ванни. Сірчані ванни приймаються з метою посилення шкіряного кровообігу, нормалізації обігу речовин [1, с. 55-93].

Певне застосування в практиці спорту знаходить світлове опромінювання. Дія інфрачервоного проміння заснована на тепловому ефекті. Промені проникаючи глибоко в тіло, прогріваючи всі органи, м'язи, кістки і суглоби сприяють наступним процесам в організмі: нормалізації артеріального тиску за рахунок стимуляції кровообігу; поліпшення мозкового кровообігу і пам'яті; стимулюють виведення з організму холестерину, шлаків, токсинів та інших шкідливих речовин через піт і сечу; сприяють припиненню поширення шкідливих мікробів і грибків; відновлюють водно-сольовий баланс; мають знеболюючий та протизапальний ефект [4, с. 72-91].

Визначено, що оптимальною формою використання всіх відновних засобів є послідовне або паралельне застосування декількох з них в єдиній комплексній процедурі. Такий підхід збільшує ефективність загальної дії декількох засобів за рахунок взаємного посилення їх специфічно направлених впливів. При цьому вдається підвищити сумарний об'єм тренувальної роботи в заняттях і інтенсивність виконання окремих тренувальних вправ, скоротити паузи між вправами, збільшити кількість занять з великими навантаженнями в мікроциклах. Подальше дослідження буде спрямоване на обґрунтування та експериментальну перевірку найбільш ефективних варіантів застосування комплексу фізичних засобів відновлення у навчально-тренувальному процесі футболістів.

Список використаної літератури

спортивний тренування футболіст навантаження

1. Костюкевич В.М. «Теорія і методика спортивної підготовки» (на прикладі командних ігрових видів спорту): Навчальний посібник / В.М. Костюкевич. - Вінниця: Планер, 2014 - 616 с.

2. Павлова Ю. Відновлення у спорті: монографія / Ю. Павлова, Б. Виноградський. - Л.: ЛДУФК, 2011. - 204 с.

3. Волков B.M., Жилло Ж. Медицинские средства восстановления в спорте. - Смоленск: Спядынь, 1994. - С. 55-93.

4. Волков В.М. Избирательное применение средств восетановления // Средства восстановления в спорте. - Смоленск: Смядынь, 1994. - С. 94-104.

Размещено на Allbest.ru