Дослідження адаптаційних можливостей функціонального стану організму баскетболістів до фізичних навантажень у ході мікроциклу підготовчого періоду тренування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження адаптаційних можливостей функціонального стану організму баскетболістів до фізичних навантажень у ході мікроциклу підготовчого періоду тренування

Розвиток сучасного баскетболу характеризується значним зростанням обсягу та інтенсивності тренувальних навантажень.

Підготовка спортсменів-баскетболістів високої кваліфікації стає рік за роком все більш інтенсивною і складною, а зростаючі тренувальні та змагальні навантаження висувають до їх організму високі запити [3; 8].

Існуючий стан значно підвищує вимоги до об'єктивного управління тренувальним процесом, якості тренувальних занять, і, особливо, ефективності їх впливу на організм баскетболістів [9; 10]. При цьому особливої актуальності набуває медико-біологічна оцінка впливу фізичних навантажень на організм спортсменів, що дає інформацію для оптимального дозування навантажень, контролю за ходом відновних процесів і прогнозування спортивних результатів [4; 5; 7; 8].

Для управління тренувальним процесом необхідно оцінювати зміни функціонального стану спортсменів - ті, які є результатом тривалого періоду тренування, і ті, які розвиваються під впливом навантажень окремих вправ, занять, мікроциклів. Це дозволяє доцільніше планувати тренувальним процес, виходячи з відповідності між реальними адаптаційними ресурсами і можливостями спортсмена в даний момент і в передбачуваній перспективі [1; 3; 4; 6; 8].

Мета дослідження: визначити адаптаційні можливості функціонального стану організму юних баскетболістів до фізичних навантажень під час тренувального мікроциклу підготовчого періоду за біоелектричними властивостями ядер клітин буккального епітелію.

У дослідженні брали участь 10 баскетболістів 14-15 років навчально-тренувальної групи дитячо-юнацької спортивної школи м. Харкова. Обстеження проводили в ході мікроциклу підготовчого періоду і через 12 місяців у підготовчому періоді на етапі спеціальної підготовки.

У дослідженні були використані наступні методи досліджень:

- теоретичний аналіз і узагальнення науково - методичної літератури;

- узагальнення та аналіз спортивного тренування: бесіди та аналіз тренувальних планів;

- медико-біологічні методи дослідження;

- методи математичної статистики.

Для оцінки адаптаційних можливостей функціонального стану баскетболістів у роботі застосовувався цито - біофізичний метод визначення біоелектричних властивостей ядер клітин буккального епітелію.

Оцінка функціонального стану організму юних баскетболістів цито-біофізичним методом (В. Г Шахбазов) за біоелектричними (електрокінетичними) властивостями ядер клітин буккального епітелію відображає ступінь адаптації організму людини до фізичних навантажень [2].

Метод не потребує цінного обладнання, є відносно

простим та доступним. Тривалість аналізу однієї проби складає 5-10 хв. Таким чином, він може бути віднесений до експрес-методів. До переваг методу слід також віднести повну безболісність та нетравматичність для обстежуваного. Дослідження проводиться на основі аналізу 100 клітин. Біоелектричні властивості ядер клітин буккального епітелію оцінювали за показником електронегативності (ЕН%).

Для визначення впливу фізичних навантажень під час тренувального мікроциклу на функціональний стан організму баскетболістів також було проведено дослідження зв'язку між біоелектричними властивостями ядер клітин буккального епітелію обстежуваних баскетболістів і показниками стану серцево-судинної системи, зокрема, показником частоти серцевих скорочень (ЧСС), оскільки, як відомо, показник ЧСС досить інформативний при оцінці загального стану здоров'я людини [2].

Показники електронегативності клітинних ядер і ЧСС вимірювали до та після виконання фізичних навантажень у кінці навчально-тренувального заняття.

На першому етапі досліджень вивчався вплив фізичних навантажень на функціональний стан організму баскетболістів на початку мікроциклу на навчально-тренувальному занятті розвивального характеру, яке проходило після дня відпочинку. Заняття включало фізичні вправи розминки, які були спрямовані на розвиток швидкісно-силових якостей. З цією метою були використані різні прискорення, естафети, вправи з набивними м'ячами. Основна частина навчально-тренувального заняття була присвячена технічній підготовці. У заключній частині використовувалися вправи на розслаблення.

Результати даної серії досліджень, які представлені в таблиці, свідчать, що вихідний показник електронегативності клітинних ядер буккального епітелію обстежуваних баскетболістів знаходився в межах норми та відповідав 67,2%, що вказує на відновлення функціонального стану організму спортсменів після дня відпочинку [2]. Показники ЧСС також відповідали нормі - 73,6 уд.-хв^-1

Після тренувального навантаження невисокої інтенсивності досліджуваний показник знизився на 20,2%, що може свідчити про недостатню адаптованість спортсменів до тренувального навантаження після періоду відпочинку та слабку втому [2]. Показники ЧСС відповідали 116 уд.-хв^-1.

Наступна серія досліджень проводилася на другий день мікроциклу на навчально-тренувальному занятті, спрямованому на розвиток загальної фізичної підготовки (таблиця).

Результати проведеного дослідження вказують, що вихідний показник електронегативності клітинних ядер буккального епітелію був вище, ніж у попередньої серії досліджень, але зберігався в межах норми та склав 71,3%, що на 4,1% вище попереднього, що пояснюється достатнім відновленням організму. Показники ЧСС відповідали 82,9 уд.-хв^-1.

Після фізичних навантажень великої інтенсивності і обсягу показник електронегативності клітинних ядер буккального епітелію знизився на 14,4%. Таким чином, дане тренування призвело до менш виражених змін показника електронегативності клітинних ядер буккального епітелію, що свідчить про менш значні наступні фізичні навантаження на організм баскетболістів і про більш виражену пристосованість до них. Показники ЧСС у баскетболістів після фізичних навантажень другого дня мікроциклу -124 уд.-хв^-1.

Наступна серія досліджень була проведена з цією же навчально-тренувальною групою баскетболістів через 12 місяців, у підготовчому періоді, на етапі спеціальної підготовки.

Проби клітин буккального епітелію у баскетболістів були взяті на третій день мікроциклу. Вихідний показник електронегативності (ЕН%) клітинних ядер буккального епітелію (результати представлено в таблиці) знаходився в межах норми - 69,1%. Після навантаження показник електронегативності клітинних ядер буккального епітелію становив 60%, тобто показник ЕН після тренувального навантаження знизився на 9,1%, що свідчить про зростання адаптованості до фізичних навантажень у спортсменів.

Показники ЧСС у баскетболістів на 3-й день мікроциклу відповідали: до навантаження - 82,1 уд.-хв^-1, після навантаження - 157 уд.-хв^-1.

Результати досліджень, отримані на 4-й день мікро - циклу в ході ігрового тренування, показали, що вихідний показник електронегативності клітинних ядер буккально - го епітелію складав 61,6%. Після тренування, яке супроводжувалося підвищеним емоційним станом баскетболістів, показник електронегативності клітинних ядер буккального епітелію склав 57,3%, тобто зниження показника електронегативності клітинних ядер буккального епітелію склало всього 4,3%, що свідчить про значне зростання тренованості спортсменів, підвищення їх адаптованості до фізичних навантажень з достатнім відновленням після тренування попереднього дня мікроциклу. На це вказують і показники ЧСС, які склали до навантаження 76 уд.-хв^-1, а після навантаження - 128 уд.-хв^-1.

Наступна серія досліджень була проведена на навчально-тренувальному занятті, присвяченому загальній та спеціальній фізичній підготовці (результати представлено в таблиці). Заняття проводилися в кінці тижневого мікроциклу, вихідний показник електронегативності клітинних ядер буккального епітелію складав 60,3%. Після тренування показник електронегативності клітинних ядер буккального епітелію знизився у всіх спортсменів у середньому на 2,4% і склав 57,9%.

Показники ЧСС після виконання вправ у ході цього тренувального заняття склали - 125 уд.-хв^-1, а до виконання вправ - 74 уд.-хв^-1.

Таким чином, результати досліджень функціонального стану організму баскетболістів за показником електронегативності клітинних ядер буккального епітелію після впливу фізичних навантажень різного спрямування вказують, що запропоновані фізичні навантаження під час тренувального процесу даної групи обстежуваних баскетболістів виявилися досить ефективними для розвитку тренованості спортсменів, про що свідчить поліпшення адаптаційних можливостей організму баскетболістів у ході розглянутого періоду спортивної підготовки.

Отримані результати дозволили нам зробити висновок, що фізичні навантаження, які використовуються в мі - кроциклах у досліджуваному періоді тренувального процесу, були адекватні функціональним можливостям організму баскетболістів, і до кінця мікроциклу спортсмени вже були досить адаптовані до них.

Висновки

1. Результати досліджень дозволили виявити, що на початковому етапі мікроциклу тренувальні навантаження приводили до достовірного зниження показника електро - негативності клітинних ядер буккального епітелію у баскетболістів, що свідчить про недостатню адаптованість їх організму до цих навантажень.

2. За результатами досліджень встановлено, що біоелектричні властивості ядер клітин буккального епітелію у баскетболістів змінюються під впливом одного тренувального заняття і залежать від того, в якому функціональному стані перебувають спортсмени.

3. За допомогою оцінки показника електронегативності клітинних ядер буккального епітелію і частоти серцевих скорочень виявлено, що ступінь зниження цих показників знаходиться в прямій залежності від обсягу та інтенсивності навантажень.

4. Показник електронегативності клітинних ядер буккального епітелію у баскетболістів після впливу фізичних навантажень у кінці мікроциклу достовірно не змінюється, а має лише тенденцію до зниження, що вказує на сприятливий перебіг процесів адаптації організму спортсменів до фізичних навантажень і раціональній побудові тренувальної програми мікроциклу.

Список використаної літератури

баскетболіст буккальний фізичний навантаження

1. Быкова, Е.А. (2012), «Использование способов плавания для повышения функциональных возможностей гандболисток в подготовительном периоде годового цикла», Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях: сборник статей VIII международной научной конференции, Харьков, №2, Том 3, С. 17-20.

2. Гончаренко, М.С. (ред.) (2012), Валеологічний інструментарій апаратно-програмної діагностики й моніторингу здоров'я: методичний посібник, ХНУ імені В.Н. Каразіна, Харків.

3. Коваль, М.В., Чуча, Н.І. (2016), «Рівень спеціальної працездатності баскетболістів студентської команди», Спортивные игры, №1, С. 21-24.

4. Корсун, С.М., Шапошнікова, І.І., Суворова, Я.В. (2014), «Особенности влияния тренировочных нагрузок различной направленности на функциональное состояние организма юных гимнасток», Актуальні проблеми медико-біологічного забезпечення фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації: матеріали І наук.-прак. інтернет-конф., ХДАФК, Харків, С. 49-52.

5. Корсун, С.М., Шапошнікова, І.І., Суворова, Я.В., Мамон, РІ. (2016), «Оценка функционального состояния организма студентов при влиянии физических загрузок по биоэлектрическим свойствам клеточных ядер», Актуальні проблеми медико-біологічного забезпечення фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації: зб. статей ІІ міжн. наук.-прак. інтернет-конф., ХДАФК, Харків, С. 170-175.

6. Корсун, С.М., Ковальова, С.В., Шапошнікова, І.І., Суворова, Я.В. (2017), «Особливості застосування методів лікувальної фізичної культури в реабілітації осіб з ампутаційними дефектами верхніх кінцівок», Досягнення і перспективи реабілітації, підвищення функціональних можливостей і якості життя осіб з ураженнями опорно-рухової системи: зб. наук. пр. наук.-практ. конф., Харків, С. 119-122.

7. Корсун, С.М., Шапошнікова, І.І., Перевозник, В.І. (2018), «Оцінка рівня швидкісних здібностей та функціонального стану організму юних футболістів», Актуальні проблеми медико-біологічного забезпечення фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації: зб. статей IVміжн. наук.-прак. інтернет-конф., ХДАФК, Харків, С. 24-31.

8. Помещикова, И.П., Сапсай, С. (2016), «Вплив методу сполучених вправ на показники швидкісної витривалості баскетболістів 15-16 років», Зб. наук. пр. Харківської державної академії фізичної культури, Вип. №3, С. 111-113.

9. Pomeshchikova, I.P., Ruban, L. & Naumenko, L. (2015), «Functional state of the cardiovascular system at female basketball players of a team of the first league in the course of carrying out medical and pedagogical observation», Slobozhanskyi Herald of Science and Sport, No. 1 (45), pp. 102-107.

10. Pomeshchikova, I.P., Zhang Xing Yu & Koval, M. (2016), «Level of coordination abilities and physical working capacity of grade 8 female students suzhou wuzhong yingchuu middle school», Education and space (Soul Suzhou China), No. 3, pp. 83-86.

Размещено на Allbest.ru