Рівень залученості форм рухової активності дітей та підлітків до різних в Україні та країнах членах Healthy Kids Global Alliance

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівень залученості форм рухової активності дітей та підлітків до різних в Україні та країнах членах Healthy Kids Global Alliance

Позитивний вплив рухової активності на стан здоров'я людини є загальновизнаним фактом. Недостатній рівень рухової активності може спричиняти розвиток низки захворювань та негативно вплинути на загальний функціональний стан організму [16].

Значення рухової активності у формуванні здорової нації зафіксовано й у загальнодержавних офіційних документах. Зокрема, у Національній стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація» йдеться про те, що рухову активність слід впроваджувати для первинної профілактики хронічних неінфекційних захворювань та фізичної реабілітації [6].

На сьогодні рухова активність дітей різного віку розглядається як сукупність організованих та неорганізованих форм, які здійснюються протягом дня [8; 10]. Особливе занепокоєння фахівців викликає обсяг рухової активності дітей та підлітків у вільний час. Зниження обсягу рухової активності часто зумовлюється тим, що діти різного віку обирають малорухомі способи проведення вільного часу [9]. Цьому явищу сприяє й загальний економічний розвиток та підвищення добробуту горомадян різних країн [16].

Вплив рухової активності на формування організму дітей різних вікових категорій в наш час є об'єктом вивчення багатьох наукових досліджень по усьому світу [11; 12].

Серед українських науковців проблематика рухової активності дітей різного віку також є популярним об'єктом дослідження. Наукові праці цієї тематики охоплюють вікові періоди, починаючи з дошкільного віку. У цьому контексті згадуємо дослідження Н. Москаленко «Моделювання раціонального рухового режиму дітей 3-4 років у дошкільних закладах різного типу» (2016) [4].

Група авторів, А. Кіндзера, І. Боднар та Н. Сороколіт встановили, що активно проводять своє дозвілля лише 25,5% школярів, які після школи відвідують спортивні секції чи танцювальні гуртки [2]. Зв'язок фізичної активності та розумової працездатність учнів основної школи досліджував Г Даниленко [1]. Мотивацію до рухової активності учнів молодшого шкільного віку - О. І. Остапенко та І. В. Косата [5]. Особливості рухової активності молодших школярів у процесі навчального дня вивчали також В.О. Сутула, А.Х. Дейнеко та О.В. Вишня. Автори, зокрема, встановили, що навчальний матеріал для учнів п'ятих - дев'ятих класів фактично не супроводжується змістовним продовженням формування у школярів культури рухової діяльності [7].

Вивчаючи різні аспекти рухової активності, автори досить часто досліджують специфіку її впливу на системи організму людей різних вікових груп. Зокрема, Т Ю. Кру - цевич та Н. Є. Пангелова у дослідженні «Раціональна рухова активність як фактор підвищення розумової працездатності школярів» встановили, що різні режими рухової активності на уроці фізичної культури дозволяють впливати на ефективність розумової діяльності школярів протягом навчального дня [3].

У 2004 році в Канаді, Південно-Африканській Республіці, Кенії та штаті Луїзіана (США) здійснено узагальнення даних досліджень залученості дітей та молоді до різних форм рухової активності. Ці дані лягли в основу відповідних звітів під назвою «карти звітів рухової активності» (Report Cards on Physical Activity). Такі звіти містили інформацію щодо повної оцінки поточного стану рухової активності серед дітей та молоді у тій чи іншій країні [13]. «Карта звіту рухової активності» інтерпретувала відповідні наукові висновки для практичного застосування у державній політиці щодо підвищення рівня систематичного залучення дітей та молоді до різних форм рухової активності [15].

У 2014 році створено структуру під назвою Active Healthy Kids Global Alliance (AHKGA, Глобальний альянс активні здорові діти). Організація об'єднала науковців, фахівців з галузі охорони здоров'я та усіх зацікавлених, які разом працюють над розвитком фізичної активності серед дітей та молоді по усьому світу. Кількість країн, які долучаються до відповідної співпраці зростає щороку. На сьогодні свої звіти для Альянсу представляють науковці з 38 країн з усіх континентів. Усі звіти будуються за стандартизованими схемами, які передбачають представлення оцінок визначених індикаторів рухової активності [14].

На сьогодні більшість досліджень рухової активності людей різного віку, які здійснюються українськими науковцями, не мають уніфікованих алгоритмів. Це стосується як підходів до визначення обсягу рухової активності, так і самих форм та видів рухової активності, які є об'єктом наукового дослідження. Це ускладнює можливість здійснення порівняльного аналізу з аналогічними даними, які представляють міжнародні організації або науковці з інших країн.

Дослідження виконано відповідно до теми НДР кафедри теорії і методики фізичної культури Львівського державного університету фізичної культури на 2017-2020 рр. «Теоретико-методичні аспекти оптимі - зації рухової активності різних груп населення» (протокол №4 від 17.11.2016).

Мета дослідження: порівняти оцінки окремих індикаторів рухової активності в Україні та країнах членах Active Healthy Kids Global Alliance. Завдання дослідження:

1. Використовуючи методику AHKGA, визначити показники таких індикаторів загальноосвітніх рухової активності дітей в Україні, як: organized sport and physical activity, active play and active transportation.

2. Виявити вплив показників економічного розвитку країн на обрані індикатори рухової активності та здійснити порівняльний аналіз цих показників.

Для вирішення поставлених завдань проведено соціологічне опитування учнів загальноосвітніх шкіл України. У соціологічному опитуванні взяли участь дві групи учнів. Першою групою були учні віком 12-14 років, другою - учні віком 15-17 років. Дослідження здійснено на базі загальноосвітніх навчальних закладів м. Львова, м. Тернополя, м. Івано-франківська та м. Хмельницького.

Загальна кількість опитаних учнів віком 12-14 років становила 1893 осіб, що складає 4% від генеральної сукупності. Кількість опитаних хлопців становила 899 осіб, кількість опитаних дівчат - 994 особи. Похибка дослідження склала ±3%.

Загальна кількість опитаних учнів віком 15-17 років становила 925 осіб, що складає 6% від генеральної сукупності. Кількість опитаних хлопців становила 449 осіб, кількість опитаних дівчат - 476 особи. Похибка дослідження склала ±3%.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення відомостей наукової літератури; методи теоретичного рівня дослідження (аналіз і синтез); соціологічне опитування.

У вигляді відповідних наукових публікацій, а також систематизовані на спеціальному електронному ресурсі The global matrix 2.0 on physical activity for children and youth [14].

Дані, представлені у звітах рухової активності, оцінюються за стандартною шкалою, яка є загальноприйнятою для усіх країн членів AHKGA. Шкала передбачає рівні оцінювання від «А» (найвищий рівень) до «F» (найнижчий рівень). У деяких випадках відповідні показники можуть бути не визначеними, тоді у звіті вони позначаються абревіатурою «INC» (не існує даних щодо цього показника).

При порівнянні даних з різних країн у своєму дослідженні ми враховували інформацію щодо показників валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення [17], а також показники очікуваної тривалості життя в різних країнах, представлені у звіті Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO) [18].

Рівень залучення до неорганізованої ігрової діяльності (active play). Через відсутність уніфікованого алгоритму збору інформації, а також через складність коректної інтерпретації даних, звіти 21 з 38 країн, надіслані до AHKGA, не містили інформації щодо неорганізованої ігрової діяльності дітей [14].

В узагальненому рейтингу AHKGA найвищі оцінки сегменту «неорганізована ігрова діяльність» отримали дві африканські країни - Гана та Кенія [14].

Серед учнів загальноосвітніх шкіл України віком 12-14 років 51,1% залучаються до різноманітних спортивних ігор у вільний час. При цьому показники між хлопцями і дівчатами відрізнялись на 5%, склавши відповідно 53,8% та 48,7%. У віковій групі 15-17 років показник залученості учнів до ігрової діяльності у вільний час становив 50,1%. Серед учнів старшого шкільного віку гендерні особливості були значно виразнішими. Якщо серед дівчат цей показник становив 37,8%, то серед хлопців він склав 63%.

Організовані заняття спортом та руховою активністю (organized sport and physical activity). Згідно шкали оцінювання, запропонованої AHKGA, в Україні рівень залученості дітей віком 12-17 років до організованої спортивної діяльності у вільний від навчання час оцінено на «D». Відповідні показники у вікових групах 12-14 років та 15-17 років становлять 33% та 32,3%. При цьому показник хлопців в обох вікових групах суттєво перевищував показник дівчат.

Аналіз додаткових показників, таких як рівень валового внутрішнього продукту на душу населення, показав, що загальна висока оцінка залучення до організованих занять спортом та руховою активністю не пов'язана з показниками розвитку економіки, адже серед переліку країн, у яких рівень цього індикатора оцінено на «D», виявилися як країни з низьким рівнем ВВП на душу населення, так і відносно заможні країни.

Щодо групи країн, у яких показник залучення дітей та молоді до організованої спортивної діяльності у поза - навчальний час є найвищими, то чільне місце тут займає Данія.

Рівень залучення до активного переміщення (active transportation). Аналіз показників вказаного індикатору рухової активності показав, що рівень залучення українських дітей до активних форм переміщення при доланні відстані з дому до школи і навпаки згідно стандартів AHKGA відповідає оцінці «В». Зазначимо, що під активними формами переміщення (або транспортування) розуміється здебільшого ходьба та їзда на велосипеді. Сюди входять також біг їзда на роликах, скейті, самокаті тощо. Більшість українських школярів дістаються до школи пішки. Серед учнів віком 12-14 років цей показник становить 73,6%. Ще 3,6% учнів цього віку використовують велосипед. Узагальнений показник для дітей цієї вікової категорії складає 77,2%.

Серед учнів віком 15-17 років ходьбу при доланні відстані з дому до школи використовує 75,9% дітей, велосипед - 4,1%. Узагальнений показник при цьому становить 80%. Суттєвих відмінностей за гендерною ознакою при цьому не виявлено.

Як видно з таблиці, загалом 74,6% учнів віком 12-17 років дістаються до навчального закладу пішки, ще 3,8% роблять це за допомогою велосипеда. Узагальнений показник дітей, які використовують активні форми переміщення при доланні відстані з дому до навчального закладу становить 78,4%, що є відносно високим показником у порівнянні з аналогічними даними з інших країн.

Не зафіксовано також суттєвих змін у показниках з урахуванням фактору гендерних особливостей учнів. Зазначимо, що лише серед дівчат віком 15-17 років спостерігається підвищення показника тих, хто ходить до школи пішки. Цей показник у порівнянні з віковою групою 12-14 років зріс на 4,3%.

Серед Європейських країн, які представляли звіти про рухову активність дітей та молоді до AHKGA, сегмент «активне переміщення» оцінено на «В» також у Данії та Фінляндії [14].

Згідно даних AHKGA, найкращі показники залучення дітей різного віку до сегменту «активне переміщення» зафіксовані у Нідерландах та Зімбабве [11].

До групи країн, де цей сегмент рухової активності згідно стандартів AHKGA отримав найнижчі оцінки, увійшло 11 країн. Цікавим є той факт, що більшість з цих країн є економічно розвинутими та мають високі показники ВВП на душу населення (табл. 7).

Згідно методики AHKGA обрані для дослідження індикатори рухової активності дітей в Україні отримали такі оцінки: «неорганізована ігрова діяльність» (active play) - «С» (50,1-51,1% дітей віком 12-17 років); «організовані заняття спортом та руховою активністю» (organized sport and physical activity) - «D» (32-33% дітей віком 12-17 років); «активне переміщення» (active transportation) - «В» (78,4% дітей віком 12-17 років).

Найвищі оцінки індикатор «неорганізована ігрова діяльність» отримав у Гані та Кенії (оцінка «B»). Найвищі показники залученості дітей до організованих занять спортом та руховою активністю зафіксовано у Данії та Швеції. Відповідними оцінками цього індикатору у згаданих країнах є «А» та «В+». Найвищі показники залучення дітей активного переміщення зафіксовано у Нідерландах та Зімбабве. «Активне переміщення» у цих країнах оцінено на «А».

У ході дослідження не встановлено чітких закономірностей впливу показників економічного розвитку країн на обрані індикатори рухової активності. Лише у випадку з «активним переміщенням» найнижчі оцінки зафіксовано здебільшого у економічно розвинутих країнах.

Список використаної літератури

руховий спортивний активність учень

1. Даниленко, Г.М., Нестеренко, В.Г (2016), «Вплив фізичної активності на рівень розумової працездатності школярів, що навчаються за різними програмами», Современная педиатрия, №8, С. 55-58.

2. Кіндзера, А.Б., Боднар, І.Р., Сороколіт, Н.С. (2017), «Характеристика рівня добової рухової активності школярів 5-9 класів», Фізична культура, спорт та здоров'я нації, №4, С. 176-180.

3. Круцевич, Т., Пангелова, Н. (2014), «Раціональна рухова активність як фактор підвищення розумової працездатності школярів», Спортивний вісник Придніпров'я, №2, С. 73-76.

4. Москаленко, Н., Полякова, А., Решетилова, В. (2016), «Моделювання раціонального рухового режиму дітей 3-4 років у дошкільних закладах різного типу», Спортивний вісник Придніпров'я, №3, С. 151-157.

5. Остапенко, О.І., Косата, І.В. (2016), «Сучасні технології формування звички до рухової активності молодших школярів у процесі фізичного виховання», Науковий часопис [Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова]. Серія 15: Науково - педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), №10, С. 76-79.

6. Президент України (2016), «Про Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація», Урядовий кур'єр, №38, С. 8-9.

7. Сутула, В.О., Дейнеко, А.Х., Вишня, О.В (2015), «Формування культури рухової діяльності в учнів загальноосвітніх навчальних закладів», Слобожанський науково-спортивний вісник, №6, С. 170-173.

8. Asfour Lila, et al. (2015), «The association of organized and unorganized physical activity and sedentary behavior with internalizing and externalizing symptoms in Hispanic adolescents», Child and adolescent mental health, No. 21.2, pp. 109-114.

9. Hills, Andrew P, Dengel, Donald R. & Lubans, David (2015), «Supporting public health priorities: recommendations for physical education and physical activity promotion in schools», Progress in cardiovascular diseases, No. 57.4, pp. 368-374.

10. Marques, Adilson, Ekelund, Ulf & Sardinha, Luнs B. (2016). «Associations between organized sports participation and objectively measured physical activity, sedentary time and weight status in youth», Journal of Science and Medicine in Sport, No. 19.2, pp. 154-157.

11. Neufer, P. Darrell, et al (2015), «Understanding the cellular and molecular mechanisms of physical activity-induced health benefits», Cell metabolism, No. 22.1, pp. 4-11.

12. Poitras, Veronica Joan, et al (2016), «Systematic review of the relationships between objectively measured physical activity and health indicators in school-aged children and youth. Applied Physiology», Nutrition, and Metabolism, No. 41.6, pp. 197-239.

13. Harrington, Deirdre, Belton, Sarahjane, Murphy, Marie et al (2016), The 2016 Ireland North and South Report Card on Physical Activity for Children and Youth, University of Leicester, University of Ulster.

14. Active healthy kids (2016), The global matrix 2.0 on physical activity for children and youth, Released on November 16th, 2016 at the International Congress on Physical Activity and Public Health in Bangkok, Thailand, available at: https://www.activehealthykids.org/the - global-matrix-2-0-on-physical-activity-for-children-and-youth/ (accessed 26 February 2018).

15. Tremblay, Mark S. et al (2014), «Physical Activity of Children: A Global Matrix of Grades Comparing 15 Countries», Journal of Physical Activity and Health, No. 11 (Supp 1), pp. 113-S125.

16. Warburton, D.E. & Bredin, S.S. (2016), «Reflections on physical activity and health: what should we recommend?», Canadian Journal of Cardiology, No. 32.4, pp. 495-504.

17. World Economic Outlook Database (2016), International monetary fund, April 2016, available at: http://www.imf.org/external/ns/ cs.aspx? id=28 (accessed 28 February 2018).

18. World Health Organization (2016), World health statistics 2016: monitoring health for the SDGs, sustainable development goals, available at: http://www.who.int/gho/publications/world_health_statistics/2016/en/ (accessed 28 February 2018).

Размещено на Allbest.ru