Оцінка фізичного розвитку та функціонального стану серцево-судинної системи студентів музичних спеціальностей

Key words: physical condition, physical development, anthropometric index, functional parameters, load. серцевий судинний студент

Постановка проблеми. В умовах нестабільної економічної, політичної та соціальної ситуації в Україні постійних змін зазнають вимоги до професійної підготовки студентів. На сьогодні задачами закладу освіти є не лише надання знань в галузі своєї фахової діяльності, формування вмінь застосовувати їх на практиці, але і створення здоров'язбережувального середовища, з метою профілактики різного роду захворювань та підтримки на належному рівні фізичного здоров я усіх учасників освітнього процесу [5].

Збереження здоров'я студентської молоді є пріоритетним завданням системи вищої освіти України в галузі фізичного виховання. Сьогодні головною проблемою залишається відсутність пріоритету культури здоров'я в суспільстві та у структурі підготовки студентів до їх майбутньої професійної діяльності [4].

Іншою, не менш важливою, проблемою залишається вплив різноманітних чинників, що зумовлюють низьку рухову активність студентської молоді і призводять до низьких показників фізичного розвитку.

До таких чинників автори У. Катерина, М. Колос (2014) відносять інертний спосіб проведення вільного часу, студенти надають перевагу проведенню часу за комп'ютером, перегляду телепередач, фільмів, спілку-ванню з друзями та сім'єю, прослуховуванню музики, читанню художньої літератури, що негативно позначається на показниках фізичного розвитку та фізичної підготовленості покоління, яке підростає [6].

Оптимізація системи фізичного виховання, на думку В. Кашуби, Н. Гончарової (2010), пов'язана з необхідністю розв'язання основних завдань, пов'язаних з укріпленням здоров'я, розвитком рухових умінь та навичок, формування потреби у фізичному самовдосконаленні протягом навчання [7].

Анатомо-фізіологічні особливості - один з основних факторів, які визначають рівень здоров'я, розвиток і прояв фізичних якостей студентів, тому своєчасна оцінка та аналіз показників фізичного розвитку студентів дозволять здійснювати адекватний вплив засобами фізичного виховання з метою ефективного виконання основних завдань процесу фізичного виховання у закладах освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукової й методичної літератури [1, 9-12] засвідчив, що значна кількість науковців займалася вивченням різних аспектів фізичного розвитку студентської молоді. У роботі [9] визначено рівень фізичного здоров'я студентів 16-17-ти років ЗВО І-ІІ рівня акредитації. Автори констатують достовірні відмінності показників маси тіла, ЖЄЛ, часу затримки дихання, ЧСС в спокої та АТ діаст. за віком (p>0,05).

І. Павленко (2017) здійснено порівняльний аналіз показників фізичного розвитку студентів основної та спеціальної медичних груп [10].

Плеяда авторів [11] наголошують, що показники маси тіла студентів І-ІІ курсів коливаються у межах близько 40-110 кг; довжини тіла - 168-178 см; окружності грудної клітки - 88-95 (вдих), 82-90 (видих); виявлено однорідність вибірки студентів (хлопці і дівчата) І курсу та дівчат ІІ курсу в показниках довжини тіла, окружності грудної клітки як на вдиху, так і на видиху; середня однорідність - у показниках маси тіла, а неоднорідними вибірки були в показниках динамометрії.

Залежно від умов і факторів, що впливають на фізичний розвиток, він може бути всебічним і гармонійним, або обмеженим і дисгармонійним. Знаючи і вміло використовуючи об'єктивні закономірності фізичного розвитку людини, його можна скерувати в оптимальному для особи і суспільства напрямі, забезпечити гармонійне вдосконалення форм і функцій організму, підвищити працездатність, "віддалити" час природного старіння. Ці можливості доцільного керування фізичним розвитком реалізуються за певних умов і в певних межах, у процесі фізичного виховання.

У літературі наголошується, що переважна більшість студентів-музикантів характеризуються зни-женим фізичним розвитком [12]. Однак, представлені вище дані є епізодичними та мають певну давність.

Л. Юмашевою (1997) встановлено, що у значної більшості студентів-музикантів (89,6 %) спостерігалися порушення постави (у 29,8 % - в сагітальній площині, у 55,7 % виявлено асиметричну поставу і у 4,1 % - сколіози 2-го ступеня, установлені фахівцями студентської поліклініки) [12].

У той же час, у роботі Т. Боднар (2017) обґрунтовано методику формування складнокоорди- наційних рухів майбутніх учителів музики засобами аквафітнесу, однак, показники фізичного розвитку студентів-музикантів у роботі не є репрезентованими [1].

Таким чином, аналіз досліджень і публікацій ряду авторів дозволяє констатувати, що наявні наукові результати лише частково розкривають питання оцінки фізичного розвитку студентів- музикантів. Окрім того, нами не виявлено досліджень, у яких би здійснювався аналіз фізичного розвитку студентів музичних спеціальностей з метою розробки корекційних технологій, що й зумовлює актуальність дослідження у цьому напрямі.

Мета роботи - оцінка фізичного розвитку та функціонального стану серцево-судинної системи студентів-музикантів 1 та 2 років навчання.

Завдання роботи. 1. Визначити соматометричні показники фізичного розвитку студентів-музикантів. 2. Оцінити функціональні показники студентської молоді відповідно до вікових норм.

Методи та організація дослідження. Використовувались аналіз та узагальнення даних літератури, антропометрія, спірометрія, тонометрія, методи математичної статистики. Дослідження проводилось на базі Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича. У дослідженні взяли участь студенти музичного училища, у кількості 75 осіб (1 курс) - 41 юнак та 34 дівчина, та 79 осіб (2 курс) - 46 юнаків та 33 дівчини, які за станом здоров'я віднесенні до основної групи фізичного виховання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Результати констатувального експерименту дозволили встановити, що середній показник зросту у юнаків-музикантів першого курсу становить 172,68 см (S = 5,68), юнаків 2-го курсу - 173,11 (S = 6,36), статистично достовірних відмінностей між середньостатистичними значеннями даного показника у юнаків 1 та 2 курсів не виявлено.

Порівнюючи отримані результати із таблицею оцінки фізичного розвитку хлопців відповідного віку (за І. Глазиріним) [2, 3] відмічаємо, що юнаки-музиканти як першого, так і другого курсів відповідають "середньому" рівню фізичного розвитку за значенням довжини тіла.

Слід зазначити, що отримані нами дані є достатньо наближеними до даних літератури [9-11].

Значення маси тіла юнаків 1-го та 2-го курсів відповідно 71,64 (S = 11,14) та 70,39 (S = 11,46). Можемо констатувати, що статистично достовірні відмінності значення даного показника відсутні. Відповідно до таблиці оцінки фізичного розвитку хлопців відповідного віку (за І. Глазиріним) [2; 3], студенти 1 і 2 курсів відповідають "середньому" рівню фізичного розвитку за значенням маси тіла.

Аналіз літератури дозволяє відмітити розбіжність думок авторів, одні з яких вважають, що рівень розвитку сучасних студентів відповідає стандартизованим віковим показникам, інші - що з віком, поряд із закономірностями збільшення показників довжини і маси тіла спостерігається підвищення питомої ваги, тобто студенти розвинуті негармонійно і мають надлишок чи дефіцит маси тіла.

Можемо констатувати таке: серед юнаків 1-го курсу відповідно до оцінних таблиць відповідності зросту масі тіла (за Т. Круцевич, 1999) [8], значення показників 8 осіб (19,51 %) відповідають оцінці "-3" бали - ожиріння, показники 20 осіб (48, 78 %) студентів юнаків 1-го курсу відповідають оцінці "-1" бал - загроза ожиріння та показники 12 осіб (29, 27 %) відповідають оцінці "0" балів - норма.

Серед юнаків 2го курсу значення показників маси тіла у 12 осіб (26,09 %) відповідають оцінці "-3" бали - ожиріння, показники 15 осіб (32,61 %) студентів юнаків 2-го курсу відповідають оцінці "-1" бал - загроза ожиріння та показники 19 осіб (41,30 %) відповідають оцінці "0" балів - норма.

Значення довжини та маси тіла дівчат-музикантів 1 -го та 2-го курсів та порівняння показників із оцінними таблицями відповідності зросту масі тіла (за Т. Круцевич, 1999) [8], представлено у таблиці 1.

Одним із важливих показників, що характеризує стан дихальної системи, є життєва ємність легень (ЖЄЛ), яка у свою чергу є фізіометричним показником фізичного розвитку.

Нормативні величини ЖЄЛ розроблені різними авторами. За даними А. Хрипкової (1990) [8], середня величина ЖЄЛ для юнаків 15-16 років становить 2600 мл, дівчат даного віку відповідно 2530 мл.

Таблиця 1

Характеристика фізичного розвитку дівчат-музикантів 1-го та 2-го курсів, (n=67)