Виховання в молодших підлітків прагнення до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИХОВАННЯ В МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ ПРАГНЕННЯ ДО САМОСТІЙНОСТІ У ПРОЦЕСІ СПОРТИВНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Бінецький Д.О.

Ключові слова: прагнення до самостійності, критерії, показники, рівні, виховання самостійності, молодші підлітки, навчальна діяльність.

EDUCATION OF JUNIOR STUDENTS ASPIRATION FOR INDEPENDENCEIN THE PROCESS OF SPORTS AND GAMES ACTIVITIES

The article examines the feasibility of studying the problem of education of junior students of secondary schools the aspiration to independence in the process of sports and games activities at the present stage of the reformation of education in Ukraine, as well as the definition of criteria, indicators and levels of upbringing junior students aspiration for independence in the process of playing sports games based on an analysis of recent research and publications on this issue. The article deals with the main theoretical aspects of junior students ' education by means of sports and games activities. The presentation of the main material is based on the results of the previous theoretical study of the essence of the concept of "the aspiration ofjunior students to autonomy in the process of sports and games activities". The author focuses on the need to educate junior students ' aspiration for independence in the process of sports and games activities.

Key words: aspiration to independence, criteria, indicators, levels, self-development, younger teens, educational activity, sports-game activity.

Постановка проблеми. Темпи розвитку Української держави вимагають від суспільства виховання активної, самостійної особистості, спрямованої на самовдосконалення та самореалізацію особистісного потенціалу. На фоні реформаторських змін, що відбуваються в системі освіті України, зумовлюється необхідність подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу у закладах загальної середньої освіти щодо успішної самореалізації людини у будь-якій професії, вмотивованості учнівської молоді до саморозвитку та самовдосконалення. Істотний потенціал для реалізації цих завдань має спортивно-ігрова діяльність, яка поряд із забезпеченням зміцнення здоров'я та всебічного фізичного розвитку учнівської молоді створює оптимальні умови виховання в них прагнення до самостійності у процесі занять спортивними іграми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз останніх наукових робіт щодо виховання в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності показав, що необхідною умовою є визначення критеріїв, показників та рівнів формування в учнів 5-7 класів закладів загальної середньої освіти прагнення до самостійності у процесі занять спортивними іграми [4; 7; 8; 9; 10].

Вивчення наявних наукових підходів щодо вікових особливостей виховання в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності дозволило встановити, що ігрова діяльність є важливою формою і специфічним засобом формування у молодших підлітків прагнення до самостійності; молодший підлітковий вік є сенситивним для виховання прагнення до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності. На формування у підлітків прагнення до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності значною мірою впливає рівень сформованості пізнавального, емоційно-ціннісного та мотиваційного компонентів самостійності особистості [1; 8; 11].

Відтак, важливого значення набуває проблема виховання в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності - у тієї соціальної категорії та вікової групи, яка внаслідок її психологічних та соціальних особливостей найбільш сприятлива для формування прагнення до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності, на основі визначених критеріїв, показників та рівнів сформованості.

Мета дослідження - визначити критерії, показники та рівні вихованості у молодших підлітків прагнення до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності.

Завдання дослідження

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми виховання в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності.

2. Розкрити критерії, показники та рівні сформованості в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі занять спортивними іграми.

Виклад основного матеріалу. Діагностика вихованості в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності в експериментальних школах здійснювалася за допомогою визначених критеріїв та показників вихованості в учнів 5-7 класів прагнення до самостійності у процесі занять спортивними іграми.

Результати теоретичного дослідження поняття "прагнення до самостійності в процесі занять спортивно-ігровою діяльністю", теоретичних підходів до виховання самосвідомості А. Артюшенка [1], Беха [3], М. Боришевського [5], О. Власової [6], досліджень В. Белоусової [2], яка розуміє критерій як ідеальний зразок, еталон, що визначає вищий, найдосконаліший рівень функціонування певної системи, порівняно з яким можна встановити ступінь відповідності і наближення його реального рівня до ідеалу, дали змогу визначити критерії та показники вихованості в молодших підлітків інтересу до занять фізичною культурою: когнітивний, емоційно-ціннісний і діяльнісно-практичний.

Когнітивний критерій вихованості в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності визначався як активно-пізнавальна спрямованість молодших підлітків на самостійне засвоєння знань із техніки й тактики спортивних ігор. Він проявлявся у розумінні молодшими підлітками поняття самостійності як важливої складової життєдіяльності. Суб'єктивною складовою когнітивного критерію вихованості в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності були їхні особисті переконання у корисності систематичних занять спортивними іграми для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я. Сформованість цього критерію у молодших підлітків визначалася за такими показниками: усвідомлення самостійності як важливої складової життєдіяльності; розуміння себе суб'єктом у процесі спортивно-ігрової діяльності; здатність до критичного та продуктивного мислення у процесі спортивно-ігрової діяльності.

Емоційно-ціннісний критерій вихованості в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності визначався за показниками здатності молодших підлітків усвідомлювати цінність самостійності у процесі занять спортивно-ігровою діяльністю. Сформованість у молодших підлітків цього критерію визначалася за такими показниками: позитивне ставлення до спортивно-ігрової діяльності; радісне переживання у процесі спортивно-ігрової діяльності; домінування внутрішніх мотивів фізичного вдосконалення у процесі занять спортивно-ігровою діяльністю. Радісне переживання від занять спортивно-ігровою діяльністю молодших підлітків визначали за допомогою їхніх відповідей на запитання: "Чи отримуєте ви задоволення від занять спортивними іграми?". Мотиви занять спортивними іграми визначалися за результатами аналізу відповідей молодших підлітків в анкетах, де головними критеріями було виявлення у молодших підлітків мотивів фізичного вдосконалення у процесі занять спортивними іграми (бажання порухатися, мати гарну статуру тіла, розвивати фізичні якості) й виявлення мотивів, які не відносяться до таких (отримання гарної оцінки, можливість поспілкуватися з товаришами, уникнення неприємностей від учителя (тренера).

Діяльнісно-практичний критерій вихованості в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності визначався за показниками здатності до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності; умінь, навичок та самостійності застосування різних форм занять спортивно-ігровою діяльністю. Сформованість цього критерію у молодших підлітків визначалася за такими показниками: здатність до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності; систематичність занять у спортивних секціях і фізкультурних гуртках спортивно-ігрової спрямованості; ініціативність та активність у процесі занять спортивними іграми. Для визначення ініціативності та активності молодших підлітків у процесі занять спортивно-ігровою діяльністю бралися до уваги такі показники: наявність у молодших підлітків практичного досвіду спортивно-ігрової діяльності; систематичність занять у спортивних секціях і фізкультурних гуртках спортивно-ігрової спрямованості; участь у спортивно-масових заходах з ігрових видів спорту, які проводилися в школі; самостійні заняття спортивними іграми за спрощеними правилами.

З метою дослідження рівнів вихованості в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі занять спортивно-ігровою діяльністю за показниками когнітивного, емоційно-ціннісного та діяльнісно-практичного критеріїв, а також з'ясування чинників, що впливають на їх становлення та розвиток, нами був проведений другий етап констатувального експерименту.

Результати констатувального етапу експерименту з визначення рівнів вихованості в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності за показниками когнітивного критерію показано у таблиці 1.

Із результатів даної таблиці видно, що високий рівень вихованості у молодших підлітків 5 класів прагнення до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності за показниками когнітивного критерію зафіксовано у 14,8 % респондентів ЕГ і в 14,7 % КГ. Середній рівень мали 23,8 % учнів ЕГ і 24,1 % КГ. Низький рівень зафіксовано у 61,4 % учнів ЕГ і 61,1 % учнів КГ.

Високий рівень вихованості у молодших підлітків 6-7 класів прагнення до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності за показниками когнітивного критерію зафіксовано у 18,1 % респондентів ЕГ і у 20,8 % КГ. Середній рівень мали 27,6 % учнів ЕГ і 28,6 % КГ. Низький рівень зафіксовано у 54,2 % учнів ЕГ і у 50,6 % КГ.

Рівні вихованості в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності за показниками емоційно-ціннісного критерію на констатувальному етапі показано в таблиці

Із таблиці 2 видно, що високий рівень вихованості в молодших підлітків 5 класів прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності за показниками емоційно-ціннісного критерію зафіксовано у 21,0 % респондентів ЕГ і у 20,2 % КГ. Середній рівень мали 35,4 % учнів ЕГ і 35,7 % КГ, низький рівень зафіксовано в 43,6 % учнів ЕГ і в 44,2 % КГ.

Високий рівень вихованості в учнів 6-7 класів прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності за показниками емоційно-ціннісного критерію зафіксовано у 19,9 % респондентів ЕГ і у 19,0% КГ. Середній рівень мали 33,5 % учнів ЕГ і 32,9 % КГ. Низький рівень зафіксовано в 45,4 % учнів ЕГ і в 48,1 % КГ.

Рівні вихованості у молодших підлітків прагнення до самостійності у процесі спортивно-ігрової діяльності за показниками діяльнісно-практичного критерію показано в таблиці 3. Із таблиці видно, що високий рівень вихованості в молодших підлітків 5 класів прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності за показниками діяльнісно-практичного критерію зафіксовано у 12,6 % респондентів ЕГ і в 14,4 % КГ. Середній рівень мали 30,8 % учнів ЕГ і 31,7 % КГ. Низький рівень зафіксовано в 56,6% учнів ЕГ і 53,9 % КГ.

Високий рівень вихованості в молодших підлітків 6-7 класів прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності за показниками діяльнісно-практичного критерію зареєстровано у 11,3 % респондентів ЕГ і у 14,7 % КГ. Середній рівень мали відповідно 25,4 % учнів ЕГ і 29,2 % КГ, низький рівень зафіксовано в 63,3 % учнів ЕГ і в 52,8 % КГ.

Результати проведеного констатувального етапу дослідження дали змогу умовно визначити три групи учнів 5-7 класів закладів загальної середньої освіти, які мали рівні вихованості в молодших підлітків прагнення до самостійності в процесі спортивно-ігрової діяльності: низький, середній і високий.

Молодші підлітки з високим рівнем вихованості прагнення до самостійності мають усвідомлення значущості поняття самостійності як важливої складової життєдіяльності; вони демонструють високі показники самоаналізу, самооцінки, самоконтролю та самоактивності у процесі спортивно-ігрової діяльності; високі рівні критичного та продуктивного мислення.