Туристична привабливість як один із чинників рекреаційно-туристичної дестинації (на прикладі ландшафтного парку Шенборна в урочищі "Воєводино" Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Туристична привабливість як один із чинників рекреаційно-туристичної дестинації (на прикладі ландшафтного парку Шенборна в урочищі "Воєводино" Закарпатської області)

Наталія Габчак

Туризм - складне і багатоаспектне просторово-соціо-культурне явище, яке досліджується багатьма вченими: географами, істориками, економістами, туризмознавцями. Категорія "дестинація" належить до базових у сфері туризму, вона інтерпретує територію як таку, що є метою подорожі (володіє привабливими туристично-рекреаційними ресурсами і пропонує певний набір послуг, які задовольняють попит туриста на перевезення, ночівлю, харчування, розваги тощо), і водночас характеризується з трьох основних позицій: геопросторової, економічної та маркетингової, управлінської.

З давніх часів місцем відпочинку та релаксації були сади і парки, саме вони за історичний період відображають зміну естетичних поглядів, відмінності у природних та кліматичних умовах, самобутність культурних традицій різних народів. Потреба людини у відновленні духовних і фізичних сил залишається незмінною. Необхідність вивчення туристичної привабливості території, практичних рекомендацій щодо здійснення рекреаційно-туристичної діяльності та впровадження механізмів сталого туризму, спрямованих на підвищення ефективності територій, де відбувається споживання туристичного продукту є надзвичайно актуальним.

Туристична привабливість території входить до структурних елементів рекреаційно-туристичної дестинації. Під туристичною привабливістю території науковець Т.І. Божук вважає всі туристичні ресурси, які приваблюють своїми якостями, властивостями туристів, захоплюють їх і спонукають до відвідування заданої території [1]. Більш точно, на нашу думку, дає визначення О.В. Мельник [2], що туристично-приваблива територія - це територія, яка має потенціал туристичних ресурсів, сучасну розвинену інфраструктуру туризму та доступну й достатню для туриста інформацію про неї, які б відповідали потребам туристів і забезпечували досягнення максимального соціально-економічного ефекту від розвитку в її межах туристичної діяльності. Відповідно до цього виділяють потенційну й фактичну туристичну привабливість. Науковці, зокрема: В.Я. Гавран досліджує формування привабливості рекреаційно-туристичних комплексів з метою залучення інвестицій в розвиток туризму; А.В. Мокляк наводить оцінку та систематизацію чинників, що визначають привабливість території, а М.О. Омуш виділяє основні чинники, що визначають туристичну привабливість регіонів (загальний імідж регіону; природу; клімат та рекреаційні ресурси; історико-культурні та духовні цінності, політичну стабільність; розвиненість інфраструктури; економічну привабливість тощо).

Об'єктом дослідження вибрано модельну ділянку новоствореного ландшафтного парку Шенборна в урочищі "Воєводино" Перечинського району Закарпатської області. туризм привабливість відвідування

Для оцінки туристичної привабливості регіону не має єдиної методики визначення комплексного показника. Тому виникає потреба сформувати такі рекомендації, які б врахували всю сутність факторів впливу на туристичну привабливість. До основних компонентів туристичної привабливості регіону відносимо туристичні ресурси, які включають природні, історико-культурні та туристичну інфраструктуру. Слід зауважити, що якість та доступність туристичних послуг туриста не можлива без державного регулювання, інформаційного забезпечення та інвестиційних надходжень.

Територія досліджень охоплює урочище "Воєводино" село Тур'я Пасіка в межах Перечинського району Закарпатської області. Цей район має унікальне географічне розташування - межування на заході з Словаччиною, на півночі з Великоберезнянським і Воловецьким районами, на сході Свалявським і Мукачівським, на заході і півночі - Ужгородським районом. Перечинський район за своїми фізико-географічними, кліматичними, природо-ресурсними умовами відноситься до територій, найбільш сприятливих для розвитку туризму та рекреації.

Середньогірський рельєф з густою річковою сіткою, переважаючими пологими схилами букових лісів, чисельними мінеральними джерелами сприяють розвитку туризму та рекреації.

Мережа туристично-рекреаційних та готельних закладів в 2016 році нараховує 10 об'єктів, що дозволяє одночасно розмістити близько 900 осіб, а це на 24 відсотки більше, ніж у 2004 році. Триває нове будівництво, формується відповідна інфраструктура [3].

На території району розміщено такі туристично-рекреаційні об"єкти: лікувально-оздоровчий комплекс "Полонина", ЛОК "Полонина ДБК-3" оздоровчо-лікувальний комплекс "Дубриничі-Карпати", дитячо-оздоровчий табір "Зв`язківець", дитячо-оздоровчий заклад "Барвінок", база відпочинку "Воєводино", база відпочинку "Лумшори" мотель-ресторан "Турянська долина" та мотель-ресторан "Берізка", база відпочинку "Шиповець", гірськолижна база "Новоселиця", кінно-спортивна база "Фаворит", мисливська садиба "Лумшори", мисливська садиба "Шипот".

На особливу увагу дослідників заслуговує новостворений ландшафтний парк Шенборна, розташований на території курорту "Воєводино", який відроджений силами небайдужих людей. Відновлення безцінної культурної спадщини закарпатського краю почалося саме з цього об'єкту, адже цей парк - важлива частина історії України часів Австро-Угорщини. Його було відновлено з особливою ретельністю та увагою до історичних деталей, і відкрито для вільного відвідування усіх бажаючих у 2013 році. Ліс, газони, екзотичні дерева та велике природнє озеро формують з парка Шенборна справжню родзинку Закарпаття. Відпочивати у парку можна годинами, та насолоджуватись навколишньою красою (світлина 1)

Світлина 1. Ландшафтний парк Шенборна в урочищі "Воєводино" Закарпатської області

Проблеми, які існують на території ландшафтного парку наступні: низька економічна свідомість і культура відвідувачів, що призводить до засміченості газонів, незадовільна робота санвузлів, недостатня кількість смітників, некоректна поведінка відвідувачів залежно від сезонності.

До можливих пропозицій слід віднести: частіше організовувати театралізовані дійства, продовжити в літній період час роботи парків до 23.00 год., надавати послуги прокату велосипедів, ховербордів, фотографів тощо.

У проведенні наукового дослідження застосовано тип соціологічного опитування - анонімне анкетування у трьох вікових групах відвідувачів. І група - підлітковий вік від 0 до 16 років; ІІ група студенти - 17-22 роки; ІІІ група - пенсіонери - від 55 років. На запитання, що у Вас викликає найбільше захоплення в парку (павільйони; альтанки; 12 містків; брама; штучне озеро Тур; гроти; скульптури; каскади водоспадів; алеї; 22 лавки на яких встановлені герби держав, у складі яких перебувала територія сучасного Закарпаття; діючий водяний млин; анімація; рослинність) ми визначили, що найбільшу цікавість у респондентів І та ІІ вікової групи викликає анімація, діючий водяний млин Св. Яна, можливість допливти на дерев'яному плоті до острова по центру озера Тур (13-15%). Щодо респондентів ІІІ вікової групи, то у них проявився інтерес до брами в стилі бароко 18ст.; 12 містків, які символізують 12 знаків Зодіаку; діючий водяний млин Св. Яна та скульптури святих Луки, Іоанна, Марка, Матфея (11%).

Респонденти у майбутньому пропонують на території ландшафтного парку Шенборна побудувати дитячий майданчик, освітити віддалені ділянки парку, проводити вечірні екскурсії, відтворити у театралізованих виставах сцени з минулого життя австро-угорської династії періоду із 1711 по 1944 рр., збільшити кількість човнів, велосипедів, ховербордів для прогулянок парком, розмістити продаж сувенірної продукції, послуги професійного фотографа тощо.

Отже, парк Шенборна в урочищі "Воєводино" Закарпатської області - відновлений ландшафтний парк місцевого значення часів Австро-Угорщини XVIII ст.. Як туристичний об'єкт заслуговує на те, щоб увійти до рейтингу цікавих історико-культурних об'єктів Закарпаття, залишитись у структурі пізнавальних туристсько-екскурсійних маршрутів, що сприятимуть розширенню освітнього світогляду співвітчизників та осмислення ними ролі й значення історико-культурної спадщини у формуванні духовних засад, а також надання рекреаційно-туристичних послуг рекреантам не тільки з України, Закарпаття, а й ближнього зарубіжжя.

Список використаних джерел

1. Божук Т.І. Методи оцінки рекреаційних територій: анкетне опитування (на прикладі дендропарку "Софіївка") /Божук Т.І. Вісник ДІТБ. - 2009. - №13. - С 152-157.

2. Мельник О.В. Інтегральний показник туристичної привабливості території: поняття та теоретичні аспекти / О.В. Мельник // Регіональна економіка. - 2004. - № 4. - C. 197-204.

3. Статистичний щорічник Закарпаття 2014/за ред. Г.Д. Гриник. Головне управління статистики у Закарпатській області. - Ужгород, 2014. - 494с.

Додаток

Размещено на Allbest.ru