Оцінка історико-архітектурного потенціалу адміністративних районів Закарпатської області в контексті розвитку рекреації та туризму

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Передумовою розвитку будь-якої галузі національного господарства є її визначення пріоритетності зі сторони держави та інвестиційне забезпечення розвитку. У ст. 6 Закону України «Про туризм» передбачено, що держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури і створює умови для туристичної діяльності. Одним з пріоритетних напрямів державної політики у галузі туризму є забезпечення становлення рекреації і туризму як високорентабельної галузі економіки України, заохочення національних та іноземних інвестицій у розвиток індустрії туризму, створення нових робочих місць [6]. Таким чином, всебічне дослідження кількісних та якісних аспектів рекреаційних ресурсів України дозволить вирішувати ряд практичних задач з розвитку туризму та рекреації: управління, оцінки, залучення інвестицій, розвитку рекреаційної інфраструктури тощо.

Дослідженню перспектив розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Закарпатської області та Карпатського регіону в цілому були присвячені роботи таких науковців, як Долішній М.І. [4], Гулич О.І., Гринів Л.С., Герасимчук Н.М. [2], Мацола В.І. [8], та інші. Однак дослідження торкалися, переважно, загальної характеристики природно-рекреаційних та історико-архітектурних ресурсів Закарпатської області без приділення належної уваги їх якісним та кількісним характеристикам. Ґрунтовну кількісну оцінку адміністративних районів області здійснили автори Марченко О.І. та Молнар О.С. [9]. Дослідники здійснили бальну оцінку природно-рекреаційних та культурно-історичних ресурсів рекреаційних зон Закарпаття та провели їх ранжування.

Метою нашого дослідження є вивчення рекреаційної привабливості рекреаційних територій Закарпатської області з використанням методологічного інструментарію теорії нечітких множин, який був детально висвітлений автором у [10], на основі нечіткої логіки, запропонованої Л.А. Заде ще в 1965 р. [5].

Під рекреаційними територіями будемо розуміти адміністративні райони Закарпатської області, оскільки у їх межах сконцентровано управлінську, інфраструктурну та ресурсну складові. Виділимо сукупність індикаторів оцінки рекреаційної привабливості, які потім об'єднаємо і виведемо інтегральний показник для кожного адміністративного району. Таким чином, дослідимо рекреаційні території за кількісними та якісними аспектами історико-архітектурних ресурсів. Пропонуються для дослідження наступні об'єкти (табл. 1):

· пам'ятки археології національного значення;

· пам'ятки архітектури національного та місцевого значення;

· пам'ятки історії місцевого значення (будівлі);

· пам'ятки монументального мистецтва (в тому числі могили, меморіальні дошки, місця поховань воїнам-визволителям Великої вітчизняної війни, розташованим на території Закарпаття);

· музеї.

У Закарпатській області зосереджено 206 одиниць архітектурних пам'яток, 267 об'єктів - пам'яток археології, 91 будівля, яка класифікується як пам'ятка історії, 347 пам'яток монументального мистецтва серед яких 75 - могили, меморіальні дошки, місця поховань воїнам-визволителям Великої Вітчизняної Війни, 172 музеї. На обліку в управлінні культури Закарпатської облдержадміністрації перебуває три обласні музеї: Закарпатський краєзнавчий, Закарпатський музей народної архітектури та побуту, Закарпатський художній музей імені Йосипа Бокшая з філіалами - меморіальними будинками - музеями народних художників України Федора Манайла та Андрія Коцки; три районні: Мукачівський, Свалявський та Виноградівський (історичні), Берегівський (краєзнавчий); два міські музеї: Хустський краєзнавчий та Мукачівський історичний, які фінансуються з місцевих бюджетів. Крім державних музеїв в Закарпатській області діють 163 на громадських засадах.

Таблиця 1. Оцінка історико-архітектурних ресурсів рекреаційних територій Закарпатської області (од)

Результати аналізу вагових коефіцієнтів показані у таблиці 2, де змінні вжиті у наступних значеннях:

sumi kij - сума вагових коефіцієнтів певної рекреаційної території;

maxi kij та mini kij - максимальний та, відповідно, мінімальний ваговий коефіцієнт (показують конкурентні переваги та слабкі сторони і - ї рекреаційної території);

ki сер - середнє арифметичне вагових коефіцієнтів.

Таблиця 2. Комплексна оцінка привабливості рекреаційних територій Закарпатської області в результаті оцінки історико-архітектурних ресурсів

Підрахувавши суму коефіцієнтів інвестиційної привабливості рекреаційних територій Закарпатської області за наявністю історико-архітектурних ресурсів отримаємо наступну картину (рис. 1).

Рис. 1. Множина значень sumi kij в результаті оцінки історико-архітектурних показників

Зведені показники ступеню належності рекреаційних територій тій чи іншій лінгвістичні термі в результаті оцінки історико-архітектурних показників показано у таблиці 3, де лінгвістичні терми мають наступні нечіткі формулювання:

БП - рекреаційно найбільш привабливі території;

ВС - рівень привабливості вище середнього;

НС - рівень привабливості нижче середнього;

МП - рекреаційно найменш привабливі території;

Si [0;1] - Множина значень sumi kij у діапазоні значень від 0 до 1 так, що Si min = 0, а Si max = 1.

Таблиця 3. Належність рекреаційних територій Закарпатської області до певної лінгвістичної терми в результаті оцінки історико-архітектурних показників

Аналізуючи потенціал рекреаційних територій Закарпаття за критерієм наявності історико-архітектурних ресурсів, як додаткових переваг при інвестиційному освоєнні рекреаційних територій, можемо зробити наcтупні висновки. Беззаперечним лідером за даним показником виступає місто Ужгород та Ужгородський район, де сконцентрована найбільша кількість будівель - пам'яток історії та музеїв. До відносно слабких сторін тут можна віднести меншу кількість, порівняно з Берегівським та Виноградівським районом пам'яток археології, однак, враховуючи, що подібні ресурси у Закарпатті використовуються переважно у наукових цілях, а не з рекреаційно-туристичною метою, даний показник не може бути вирішальним при прийнятті інвестиційних рішень при розбудові відповідної рекреаційної інфраструктури. Багатими на історико-архітектурні ресурси є також м. Мукачево та Мукачівський район, де сконцентрована найбільша кількість пам'яток монументального мистецтва, а також Берегівський район, сильною стороною якого є наявність найбільшої кількості архітектурних пам'яток області. Відносно слабшими є конкурентні позиції даних районів за показником наявності будівель - пам'яток історії, однак даний індикатор суттєво не впливає на їх лідируючі показники. Водночас, до порівняно сильних сторін можна віднести наявність пам'яток монументального мистецтва у Рахівському, Тячівському та Свалявському районах, громадських музеїв у Перечинському та архітектурних пам'яток (дерев'яних церков XVII-XIX ст.) у Великоберезнянському районах.

Виходячи з вищеперерахованих фактичних даних та їх аналізу, можемо запропонувати перспективи розвитку культурно-історичного напрямку пізнавальної рекреації у рекреаційних зонах Закарпатської області. Так, згідно нашого дослідження, найбільш перспективними у цьому відношенні є Ужгородська, Мукачівська та Берегівська рекреаційні території. Найбільш цінними історико-архітектурними пам'ятками даних територій є середньовічні замки: Ужгородський, Невицький, Середнянський, Паланок, Сент-Міклош. Цінними об'єктами також є архітектурний ансамбль Палацу Шенборнів та його околиць, фонди Закарпатського музею народної архітектури і побуту, архітектурні ансамблі міст Ужгорода, Мукачева та Берегова в стилях готики, ренесансу, бароко, класицизму, сецесії, функціоналізму, а також романських архітектурних традицій. Хустська рекреаційна територія дещо відстає за привабливістю історико-архітектурних ресурсів від основних зон в силу недостатньої кількості відповідних об'єктів для рекреаційно-туристичної діяльності, а також їх віддаленістю від основних зон масової рекреації і туризму в Закарпатській області. Разом з тим, м. Хуст та його околиці відомі цінними пам'ятками періоду Карпатської України, які потребують реставрації та рекламної кампанії, спрямованої на їх популярицію.

Проаналізувавши кількісні та якісні показники історико-архітектурних ресурсів Закарпатської області, запропонуємо наступну класифікацію рекреаційних територій:

· території, які мають велике різноманіття найбільш цінних історико-архітектурних ресурсів у значній кількості (Ужгородська, Мукачівська, Берегівська);

· території, які мають значне різноманіття історико-архітектурних ресурсів, однак їхня унікальність та кількісні показники є, відносно, невисокими (Виноградівська, Міжгірська, Хустська);

· території, які володіють невеликим різноманіттям історико-архітектурних ресурсів, унікальність та кількісні показники яких є, відносно, невисокими (Іршавська, Тячівська, Рахівська, Свалявська, Воловецька, Перечинська, Великоберезнянська).

З результатів нашого дослідження можна також зробити висновки, що належність великої кількості рекреаційних територій до категорії найменш привабливих за критеріями наявності історико-архітектурних ресурсів пояснюється великою концентрацією останніх у містах Ужгороді, Мукачеві, Берегові та їх околиць. Таким, чином решта рекреаційних територій Закарпаття не витримує конкуренцію у культурно-історичних різновидах рекреаційної діяльності. Отже, одним з основних цілей залучення інвестиційних ресурсів у рекреаційну сферу Закарпатської області повинно бути вирівнювання рекреаційної привабливості її адміністративних районів. Комплексний аналіз рекреаційної привабливості рекреаційних територій Закарпатської області у подальших дослідженнях повинен бути доповненим, на нашу думку, дослідженням кількісних та якісних показників природно-рекреаційних ресурсів, а також дослідженням соціально-економічних передумов розвитку рекреації і туризму.

Література

туризм закарпатський архітектурний

1. Головне управління статистики у Закарпатській області / «Cтатистичний щорічник Закарпатської області» / Ужгород: 2013 рік.

2. Гулич О.І., Гринів Л.С., Герасимчук Н.М. / Методика формування стратегій сталого соціально-економічного розвитку курортно-рекреаційних територій і курортних центрів / НАН України, ІРД - ЛЬВІВ. 2007. - 52 с.

3. Дані моніторингу відділу охорони культурної спадщини Управління культури Закарпатської ОДА за 2014 рік.

4. Долішній М.І., Нудельман М.С., Ткаченко К.К. та ін. Карпатський рекреаційний комплекс / Академія наук УРСР. Львівське відділення Інституту економіки. - Київ: Наукова думка, 1984. - 147 с.

5. Заде Л.А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений / Л.А. Заде. - М. : Изд-во "Мир", 1976. - 162 с.

6. Закон України Про внесення змін до Закону України "Про туризм". Документ 1282-15, редакцiя вiд 18.11.2003 р.

7. Каталог інвестиційних пропозицій Закарпатської області 2011 р. // http://www.uzez.gov.ua/files/UA_all.pdf

8. Мацола В.І. Рекреаційно-оздоровчо-туристичний комплекс (питання теорії, методології, практики): Монографія (Інститут регіональних досліджень НАН України. Редкол.: М.І. Долішній (відп. редактор). - Львів, 1998. - 278 с.

9. Молнар О.С., Марченко О.І. Оцінка наявного туристично-рекреаційного потенціалу рекреаційних зон Закарпаття.

10. Славік Р.В. Методологічні аспекти аналізу інвестиційної привабливості рекреаційних територій // Економічний аналіз. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу і статистики. - Випуск 9. Частина 2. - Тернопіль: ТНЕУ, 2011 р. С 353-357.

Размещено на Allbest.ru