Організація активного дозвілля за місцем проживання в системі фізичного виховання дорослого населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНІЗАЦІЯ АКТИВНОГО ДОЗВІЛЛЯ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ В СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ

Ляховець Л.О., Степчук Н.В.

Резюме. У статті визначено поняття, типи й види, специфіку і проблеми активного дозвілля дорослого населення за місцем проживання, окреслено шляхи розв'язання проблем, обґрунтовано сучасні підходи до організації масової рекреаційної діяльності та активного дозвілля, запропоновано сучасні структурну та функціональну моделі організації активного дозвілля та оздоровчо-рекреаційної діяльності за місцем проживання.

Ключові слова: дозвілля, оздоровчо-рекреаційна діяльність, доросле населення, місце проживання, територія міської громади, фізкультурно-спортивна організація.

активний дозвілля дорослий населення

In the article there are determined the concept, types and kinds, particularity and problems of adults' active leisure in a residence, marked the ways of decision of the problems, grounded the modern possibilities of the organization of mass recreational activity and active leisure, proposed the modern structurally and functional models of the organization of active leisure and improving and recreational activity in a residence.

Keywords: leisure, improving and recreational activity, adults, place of residence, local community area, physical culture and sports organization.

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Сучасні кризові явища в українському економічному та соціокультурному просторі вимагають корекції, а іноді й перегляду багатьох сторін життєдіяльності людини, нових підходів до практичної організації її способу життя. Актуальність такої організації підвищується, коли йдеться про найцінніше, що є в людини, - її здоров'я, яке слугує "візитною карткою" соціально-економічної зрілості суспільства, його культури, благополуччя держави. Вона визначається також дефіцитом вільного часу в добовому ритмі життєдіяльності, сьогодні характерним майже для всіх українців. На цю проблему накладається незадовільний стан оздоровчо-рекреаційної сфери, відсутність належної організації масового дозвілля. Вирішення проблеми залучення якомога більшої кількості людей до активного дозвілля та оздоровлення за місцем проживання вимагає застосування кардинально нових, сучасних підходів до організації цього процесу. Постановка проблеми має безпосередній зв'язок із практичним завданням вдосконалення та оптимізації масової оздоровчо-рекреаційної роботи в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед останніх досліджень проблем, що розглядаються у статті, варто відзначити такі. Загальні питання організації рухової активності людини вивчають А. Г. Рибковський та С. М. Канішевський [7], методичні та організаційні аспекти оздоровчо-рекреаційної роботи з різними категоріями населення - О. М. Жданова, А. М. Тучак та інші [4], Т. Ю. Круцевич та Г. В. Безверхня [5], загальні напрями розвитку рекреації в Україні та педагогічні основи організації оздоровчо-рекреаційних занять - А. В. Гакман [2; 3], теоретичні та практичні аспекти організації культурного дозвілля, зокрема фізкультурно-оздоровчої роботи з дорослим населенням за місцем проживання - Г. А. Аванесова [1], білоруський вчений Н. Н. Філіпов [9], російська дослідниця Н. Н. Нікітушкіна [6], існуючі проблеми організації активного дозвілля та можливі шляхи їх вирішення - В. І. Столяров, Н. В. Кудрявцева та інші [8].

Формулювання мети роботи (постановка завдань). Метою статті є з'ясування та обґрунтування сучасних особливостей, змісту, форм організації активного дозвілля дорослого населення за місцем проживання й на територіях місцевих громад. Перед дослідженням були поставлені такі завдання: 1) дати характеристику активного дозвілля, його типів і видів, специфіки і проблем організації за місцем проживання в сучасних соціально-економічних умовах; 2) обґрунтувати сучасні підходи до організації активного дозвілля дорослого населення за місцем проживання на структурному та функціональному рівнях.

Виклад основного матеріалу дослідження. Потреба у відпочинку зумовлена біологічною природою людського організму, його фізіологією, соціально-психологічними навантаженнями. Але особливе місце в системі фізичного виховання дорослого населення посідає відпочинок, що реалізується через активні форми дозвілля, пов'язані з актуалізацією соціальних і культурних ресурсів людини. Ефективний активний відпочинок передбачає заняття улюбленими видами спеціально організованої рухової активності - з наявністю в них творчих елементів. Активне дозвілля в наш час є невід'ємною складовою життєдіяльності людини зрілого віку, яка веде здоровий спосіб життя; активність у рекреаційній сфері природно продовжує активні заняття фізичною культурою. Активне дозвілля можемо охарактеризувати як час, який не витрачається на виконання професійних функцій, дорогу до місця роботи й назад, фізіологічний відпочинок, задоволення санітарно-гігієнічних потреб, приготування і вживання їжі, придбання необхідних товарів, виховання дітей, надання допомоги рідним і близьким і т. п. Цей час людина може штучно збільшувати або скорочувати за рахунок різних видів і проявів індивідуальної активності, хоча в сучасних українських умовах ці можливості обмежені, оскільки важка праця й турботи щодо господарства нерідко виходять за раціональні часові рамки, вільний час виражений нечітко.

В широкому розумінні поняття активного дозвілля наближується до поняття рекреації. Рекреаційна активність людини складається з добових, тижневих, річних і життєвих циклів. На кожному етапі життя ці цикли утворюють складну систему різноманітних умов і мотивацій, що визначають характер, спрямованість та ефективність рекреаційної активності. На вибір діяльності під час дозвілля впливають різні чинники: з одного боку, демографічний, наявність вільного часу, рівень доходів, спосіб життя, рівень культури, психологічні особливості кожної людини; з іншого - рівень розвитку індустрії дозвілля, соціально-групові чинники, рівень інформованості населення про заходи, що організуються у сфері дозвілля тощо.

Типи активного дозвілля можуть бути виділені за різними параметрами: за періодичністю - щоденне, щотижневе, святкове дозвілля, дозвілля під час відпустки; за тривалістю - короткочасне, довготривале, епізодичне; за напрямами діяльності - природно-рекреаційне, оздоровче, спортив-но-видовищне, розважальне, освітньо-розвиваюче або культурно-мистецьке з елементами фізичної культури. Види діяльності, здійснювані під час активного дозвілля, досить різноманітні: це фізичні навантаження (зокрема прості прогулянки, біг, рухливі ігри, їзда на велосипеді), аматорські заняття (збирання ягід, риболовля), активні розваги, подорожі заради задоволення тощо. Форми й види дозвілля обираються самостійно з огляду на індивідуальні інтереси, можливості, рівень фізичного та культурного розвитку, традиції, впливи оточення.

В рамках організації активного дозвілля дорослого населення за місцем проживання можуть проводитися організовані та самостійні фізкультурні заняття. Організовані заняття проводяться, як правило, на базі спеціалізованих закладів та фізкультурно-спортивних організацій (спортивно-оздоровчих клубів, центрів здоров'я, фітнес-центрів, аеробних залів і т. п.) під методичним керівництвом інструкторів. На жаль, сьогодні в Україні більшість фізкультурно-спортивних організацій та оздоровчих закладів функціонують на комерційній основі, тому для широкого загалу малодоступні. Важливу роль в оздоровчо-рекреаційній діяльності за місцем проживання можуть відігравати туристські клуби, які повинні використовувати наявні в даній місцевості рекреаційні ресурси. Особливу вагу має проведення дозвілля в місцях масового відпочинку - парках і лісопарках, пляжах, відкритих спортивних спорудах, палацах культури тощо зі спеціально відведеними об'єктами (теренкури, доріжки здоров'я, лісові стадіони, майданчики для ігор і розваг, пункти прокату спортивного інвентарю). На територіях організованого масового відпочинку в мікрорайонах можуть функціонувати постійно діючі фізкультурно-оздоровчі групи, сформовані за ініціативою міських мешканців; їхнє функціонування повинно активно підтримуватися органами місцевого самоврядування. Слід вказати також на роль пансіонатів, будинків і баз відпочинку, оздоровчо-спортивних і туристських таборів і баз.

Специфіка сучасного активного дозвілля полягає в тому, що людина розглядає його здебільшого як особисте надбання, в рамках якого вона реалізує свободу дій. Дозвілля дає змогу по-новому осмислювати індивідуальні особливості, якості характеру, творчий потенціал, рівень фізичного та інтелектуального розвитку, адже, займаючись його улюбленими видами, людина краще зосереджується на власному продуктивно-вольовому потенціалі. Але для забезпечення цього важливо, щоб відповідні послуги могли надаватися недалеко від місця проживання людини. Організація активного дозвілля повинна спиратися на очікування більшості мешканців конкретних територій. Фізкультурно-спортивні організації в мікрорайонах і на територіях місцевих громад повинні працювати у зручний для більшості населення даних територій час; це ж саме стосується часу проведення масових заходів.

Організація оздоровчо-рекреаційної роботи за місцем проживання потребує вирішення низки завдань: з'ясування фізкультурно-рекреаційних потреб і найбільш улюблених видів активного дозвілля населення території в контексті проведення вільного часу; планування оздоровчо-рекреаційної діяльності на основі аналізу відповідних потреб та інтересів; забезпечення її необхідними матеріальними, фінансовими, інформаційними, технологічними, кадровими ресурсами. Для цього доцільно заснувати центри оздоровчо-рекреаційної роботи з населенням за місцем проживання. Сучасні підходи до оздоровчо-рекреаційної роботи за місцем проживання передбачають використання рекреаційно-оздоровчих систем, в основу яких покладені науково обґрунтовані набори фізичних вправ і природно-гігієнічних чинників, різних за функціональною, фізіологічною та психічною спрямованістю, різновидами рухової активності, предметними формами застосування, оздоровчими впливами на організм.

Успішна організація активного дозвілля дорослого населення за місцем проживання передбачає врахування та розв'язання існуючих у цій сфері проблем. На сьогодні ми змушені констатувати, що оздоровчо-рекреаційна інфраструктура на території більшості міських мікрорайонів, а тим більше сільських і селищних громад України не відповідає сучасним вимогам, і насамперед це стосується інфраструктури, покликаної забезпечувати доступне оздоровлення й дозвілля дорослого населення. Матеріально-технічна база більшості державних і громадських закладів та організацій, майданчиків, рекреаційних зон не відповідає сучасним стандартам. Фізкультурні майданчики, зокрема для рухливих і спортивних ігор, є, як правило, поблизу навчальних закладів, гуртожитків, іноді державних установ; їх конче бракує в житлових масивах, на територіях сільських, селищних громад. Основними завданнями є забезпечення доступності існуючих споруд для широкого загалу, умов для використання компонентів фізичної культури в будинках відпочинку, пансіонатах, туристських базах, місцях активного масового дозвілля; впорядкування організаційної структури управління масовою фізкультурною та оздоровчо-рекреаційною роботою. У міських мікрорайонах і на територіях місцевих громад доцільно заснувати центри оздоровчо-рекреаційної роботи з населенням за місцем проживання. Нові підходи до організації активного дозвілля повинні передбачати використання матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів, які, крім бази, мають фахових спеціалістів з фізичної культури.

Для обґрунтування нових підходів пропонуємо структурну та функціональну моделі організації активного дозвілля дорослого населення за місцем проживання. Структура ієрархічно включає три рівні. На першому рівні місцевої влади основними суб'єктами управління виступають виконкоми місцевих рад та їхні підрозділи - управління з різних питань (насамперед фізичної культури і спорту, освіти та охорони здоров'я). З ними співпрацюють центри оздоровчо-рекреаційної роботи з населенням за місцем проживання, що виконують основну функцію забезпечення фізкультурно-оздоровчої зайнятості та активного відпочинку якомога більшої кількості місцевих мешканців у позаробочий час. Другий структурний рівень (рис. 1) відображає структуру діяльності основних суб'єктів забезпечення активного дозвілля за місцем проживання й на територіях місцевих громад. Роботу фізкультурно-спортивних організацій, оздоровчо-рекреаційних таборів і баз, фізкультурно-оздоровчих груп коригують місцеві центри оздоровчо-рекреаційної роботи з населенням, які одночасно співпрацюють із установами, організаціями, підприємствами, навчальними закладами, розташованими на даній території.

Рис. 1. Структура діяльності основних суб'єктів забезпечення активного дозвілля

На третьому структурному рівні виділимо два основних типи суб'єктів територіальної організації активного дозвілля. До першого належать споруди спортивного та оздоровчо-рекреаційного призначення: стадіони, спортивні майданчики, легкоатлетичні та велосипедні траси, спортивні зали й манежі, плавальні басейни, велотреки тощо. Другий тип - місця масового відпочинку. Вони включають парки й лісопарки, відкриті спортивні комплекси, споруди для ігор і розваг, пляжі та інші зони відпочинку на воді. На цих об'єктах, крім того, влаштовуються теренкури, доріжки здоров'я, лісові стадіони, дитячі майданчики, пункти прокату інвентарю.

Функціональна модель організації активного дозвілля дорослого населення за місцем проживання також включає три рівні. Перший рівень (рис. 2) відображає загальні функції управлінь фізичної культури і спорту та інших зацікавлених підрозділів виконкомів місцевих органів самоврядування, а також центрів оздоровчо-рекреаційної роботи з населенням за місцем проживання щодо планування, організації, регулювання діяльності у сфері масового дозвілля та рекреації в міських мікрорайонах і на територіях місцевих громад.

Другий функціональний рівень відображає різні види й форми проведення оздоровчо-рекреаційних занять і заходів у рамках масового дозвілля та рекреаційної діяльності населення за місцем проживання. Оздоровчо-рекреаційні заняття розрізняються за різними параметрами, що забезпечує їх різноманітність та ефективність: за завданнями, що перед ними поставлені (розвиваючі, профілактичні, відновлювальні); за спрямованістю (гігієнічні, загальнооздоровчі, оздоровчо-реабілітаційні); за формами керівництва (організовані, самостійні); за регулярністю проведення (епізодичні, систематичні); за чисельним складом учасників (індивідуальні, групові); за предметним змістом (з різних видів спорту та рухової активності). Масові заходи активного дозвілля можуть включати фізкультурні свята, змагання, конкурси, розваги, туристські походи тощо.

Рис. 2. Загальні функції основних суб'єктів організації активного дозвілля

Третій функціональний рівень відображає критерії ефективності організації масового дозвілля: рівень включеності мешканців території в оздоровчо-рекреаційну діяльність, якість оздоровчо-рекреаційних послуг, що надаються дорослому населенню, раціональність та ефективність використання наявних ресурсів.

До складових запропонованої функціональної моделі можемо також зарахувати прості та інформативні методи контролю фізичного та функціонального стану, особливо осіб літнього віку, способи групової та індивідуальної оцінки біологічно доцільних доз рухової активності, структуру мотивації різних категорій населення до активного дозвілля, способи оцінки ефективності відпочинку та оздоровлення, соціально-економічні чинники конкретної території, мікрорайону, що впливають на активність населення, конкретні методики та адресні оздоровчі програми.

Висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

1. Дозвілля сучасної людини охарактеризовано нами як час, вільний від праці у сфері суспільного виробництва і відтворення життєвих функцій у рамках домашнього господарства і соціальних відносин. У широкому розумінні поняття активного дозвілля наближується до поняття рекреації. Типи активного дозвілля можуть бути виділені за різними параметрами (періодичністю, тривалістю, напрямами діяльності тощо). В рамках організації активного дозвілля дорослого населення за місцем проживання можуть проводитися організовані (на базі спеціалізованих закладів та фізкультурно-спортивних організацій) та самостійні фізкультурні заняття. Констатовано, що організоване дозвілля для багатьох українців станом на сьогодні недоступне. Для забезпечення активного дозвілля важливо, щоб відповідні послуги надавалися за місцем проживання. Організація такої роботи передбачає з'ясування фізкультурно-рекреаційних потреб населення, планування оздоровчо-рекреаційної діяльності, забезпечення її необхідними ресурсами. Визначені проблеми в цій сфері, основною з яких є невідповідність оздоровчо-рекреаційної інфраструктури сучасним вимогам.

2. Для обґрунтування сучасних підходів до організації активного дозвілля дорослого населення за місцем проживання запропоновано структурну та функціональну моделі такої організації. В якості її основних суб'єктів у мікрорайонах та на територіях місцевих громад визначені управління виконкомів місцевих рад і центри оздоровчо-рекреаційної роботи з населенням за місцем проживання, покликані коригувати роботу фізкультурно-спортивних організацій, оздоровчо-рекреаційних таборів і баз, постійно діючих фізкультурно-оздоровчих груп тощо. Суб'єктами територіальної організації виступають відповідні споруди та місця масового відпочинку. Важливими функціональними напрямами роботи управлінь і центрів повинні стати налагодження соціальної взаємодії, пропаганда здорового способу життя, реконструкція матеріально-технічної бази, підготовка і перепідготовка кадрів, інформаційна підтримка населення, розробка нових технологій та адресних програм надання оздоровчо-рекреаційних послуг. Розроблені пропозиції з урахуванням соціально-економічних реалій сьогодення визначають сучасну раціональну основу активного дозвілля в мікрорайонах і на територіях місцевих громад. Їх реалізація здатна повністю або частково задовольнити потреби різних категорій дорослого населення в активному відпочинку та оздоровленні різними засобами за місцем проживання, розвивати нові форми організації оздоровчо-рекреаційної роботи для різних соціальних груп, а в загальному плані - сприяти цілеспрямованому процесу стабілізації та зміцнення здоров'я широких мас населення засобами активного дозвілля та рекреації з раціональними витратами часу.

Подальші дослідження будуть проводитися в напрямі визначення та обґрунтування педагогічних умов організації активного дозвілля дорослого населення за місцем проживання в різних формах.

Література

1. Аванесова Г. А. Культурно-досуговая деятельность: Теория и практика организации / Г. А. Аванесова. - М.: Аспект Пресс, 2006. - 236 с.

2. Гакман А. В. Педагогічні умови організації рекреаційних занять в центрах відпочинку / А. В. Гакман // Фізична культура та спорт у навчальних закладах східноєвропейських країн: Матеріали І Міжнародної наук.-практ. конференції. - Чернівці, 2010. - С. 227-232.

3. Гакман А. В. Характеристика розвитку рекреації в України / А. В. Гакман // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - За ред. С. С. Єрмакова. - Харків: ХДАДМ (ХХІІІ), 2009. - № 8. - С. 34-37.

4. Жданова О.М. Організація та методика оздоровчої фізичної культури і рекреаційного туризму / О. М. Жданова, А. М. Тучак, В. І. Поляковський, І.В. Котова. - Луцьк: Вежа, 2000. - 248 с.

5. Круцевич Т. Ю. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення / Т. Ю. Круцевич, Г. В. Безверхня. - К.: Олімпійська література, 2010. - 248 с.

6. Никитушкина Н. Н. Развитие массовой физкультурной работы по месту жительства и отдыха населения: Методическое пособие / Н. Н. Никитушкина. - М.: Москомспорт, 2010. - 160 с.

7. Рибковський А. Г. Системна організація рухової активності людини / А.Г. Рибковський, С. М. Канішевський. - Донецьк: ДонНУ, 2003. - 436 с.

8. Столяров В. И. Физкультурно-спортивная работа с населением на пороге ХХІ столетия: проблемы и пути их решения / В. И. Столяров, Н. В. Кудрявцева // Спорт, духовные ценности, культура. - Вып. 9. - М., 1997. - С. 94-216.

9. Филиппов Н.Н. Научно-педагогические основы физкультурно-оздоровительной работы по месту жительства / Н. Н. Филиппов. - Минск: РУП "Минсктиппроект", 2001. - 174 с.

Размещено на Allbest.ru