Конкурентні переваги розвитку сільського туризму на Закарпатті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»

Конкурентні переваги розвитку сільського туризму на Закарпатті

The competitive advantages of the rural tourism in Transcarpathia

УДК 379.834

Чир Н.В., к.геогр.н. Nadezda_chyr@i.ua

Ужгород

Анотації

Тези присвячені дослідженню конкурентних переваг розвитку сільського туризму в гірських районах Закарпатській області із залученням місцевих громад, обґрунтуванню напрямів соціально-економічного розвитку і піднесення села засобами туризму, що в перспективі забезпечить стабільний і поступальний розвиток сільських територій, подолання регіональних диспропорцій в межах області.

Ключові слова: сільський туризм, Закарпатська область, конкурентні переваги, місцеві громади, гірські території.

Thesis deals with investigation the competitive advantages of the development of the rural tourism in the mountainous areas of Transcarpathian region with the involvement of local communities, substantiation of the areas of socio-economic development and rise of the villages by means of tourism that in the future will provide a stable and forward development of the rural areas, overcoming of the regional disproportion within the region.

Keywords: rural tourism, Transcarpathian region, competitive advantages, local communities, mountain areas.

В умовах загальноекономічної кризи соціально-економічні проблеми села надзвичайно загострилися. В закарпатських селах на сьогодні існує ряд проблем, основні з яких пов'язані з відсутністю мотивації до праці, безробіттям, бідністю, трудовою міграцією, занепадом соціальної інфраструктури, поглибленням демографічної кризи та деградацією поселенської мережі. Це свідчить про незадовільний стан розвитку сільських територій і дає підстави пошуку шляхів його удосконалення. Розвиток сільського туризму міг би покращити невтішну тенденцію, збільшити матеріальний статок та вирішити питання зайнятості сільського населення. Особливо складною є соціально-економічна ситуація в сільських населених пунктах, які за законодавством України мають статус гірських. Їх в Закарпатській області налічується 215 ( 22,7%), де проживає 281,5 тис. осіб.

Актуальність дослідження визначається схваленням у лютому 2010 р. на засіданні Кабінету Міністрів України «Концепції Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року». Відтак, пріоритетність розвитку сільського туризму не підлягає сумніву. Така діяльність не потребує значних капіталовкладень, а натомість, належним чином використовує наявні матеріальні та людські ресурси села. Як комплексний вид діяльності, сільський туризм є перспективним шляхом сталого розвитку сільської місцевості, засобом боротьби з бідністю та вирішення цілого ряду соціальних, економічних та екологічних проблем українського села.

Теоретико-методологічні і прикладні основи проблематики розвитку сільського туризму викладені в працях вітчизняних та зарубіжних авторів. Зокрема: В. Кифяка, Т. Лужанської, О. Любіцевої, М. Пітюлича, В. Мікловди, Н. Габчак, В. Смолій, В. Федорченко, М. Костриці, М. Рутинського, М. Биржакова, В. Бирковича Ю. Зінько тощо.

Мета нашого дослідження - окреслити конкурентні переваги сільських територій Закарпаття в контексті розвитку туризму із залученням місцевих громад.

Розвиток села базується, в першу чергу, на інтересах і участі представників громади, які знають краще за всіх свої проблеми та потреби, мають особливу мотивацію, а їх традиції, звичаї, навички, знання та особлива «енергетика» являється основним ресурсом для розвитку. Відтак, без підтримки місцевих громад управління регіональним розвитком сільського туризму не являється ефективним.

Об'єктом нашого дослідження є гірські райони Закарпатської області, де насиченість сільськими населеними пунктами є максимальною. За даними Головного управляння статистики рівень зайнятості по області у 2015 р. скоротився до 58,6% і наразі є нижчим, ніж в середньому по країні (60,3%) [2]. При чому у контексті доступу до ринків праці жителі сільської місцевості області знаходяться у дещо гіршому становищі, ніж в Україні загалом.

Згідно статистики динаміка кількості безробітних в межах області є позитивною (табл.). Однак, відмічаємо сезонний характер зміни кількості безробітних. Причиною цього є міграція трудових ресурсів за кордон в пошуках роботи, крім того, в літній сезон багато молоді, особливо студентів йдуть на сезонні тимчасові підробітки. Моніторинг основних тенденцій демографічного розвитку сільського населення Закарпатської області у гірських районах показує, що основний контингент безробітних формує молодь у віці до 35 років [2].

Таблиця Попит та пропозиція робочої сили в Закарпатській області, станом на 2016 рік (за даними державної служби зайнятості)

Саме розвиток сільського туризму міг би вирішити питання зайнятості сільського населення гірських населених пунктів. Сільське населення Закарпаття здатне отримувати реальні доходи у сфері сільського туризму від наступних видів діяльності: облаштування туристичних маршрутів; облаштування й експлуатація стоянок для туристів; робота екскурсоводами; транспортне обслуговування туристів; єгерська діяльність (полювання, аматорське та спортивне рибальство); прокат туристичного спорядження; послуги розміщення туристів; послуги харчування туристів [3]; підготовка культурно-розважальних програм; народні промисли; виробництво та реалізація туристам екологічно чистих продуктів харчування; реалізація туристам ягід та грибів; атракції пов'язані зі звичайним побутом сільського жителя (випіканням хліба, рибальством, вечері біля вогнища, участю у польових роботах та святкуваннях) тощо.

За даними Закарпатської облдержадміністрації, у 2015 році в області налічувалось близько 500 господарів, що приймали туристів в своїх садибах [2]. Варто відмітити, що частка агроосель саме у гірських районах області є найнижчою. За даними Закарпатського туристичного інформаційного порталу та Регіонального інформаційного центру «Карпати» окремі садиби отримали знак «Зелена садиба», який запроваджений спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, як добровільна система екологічного маркування агросадиб. закарпатський гірський туризм

На початковій стадії розвитку сільського туризму власники приватних осель лише розпочинають формувати новий туристичний продукт, використовуючи для цього особисте господарство, присадибні ділянки, прилеглі природні території. Першочергове завдання ? розроблення плану господарювання (бізнес-плану), що передбачає різнопланові елементи сільського туристичного підприємництва. Крім того, суб'єкти сільського туристичного господарювання повинні мати необхідні елементи соціально-культурної сфери, а саме: упорядковані під'їзні дороги та транспортні комунікації; засоби зв'язку; засоби медичного обслуговування; комунальні засоби, що забезпечують належні санітарно-гігієнічні норми. Тобто мова йде про необхідність комплексного облаштування осередку сільського туристичного підприємства. Сільська оселя поряд із рисами самобутності повинна мати належні умови для задоволення елементарних фізіологічних, культурних, соціальних потреб туристів.

Досвід розвинених держав, де сільський туризм успішно функціонує вже десятки років свідчить про те, що для його розвитку необхідно створити дієвий податковий механізм, який би сприяв залученню до цього процесу людей вмілих та бажаючих.

Конкурентними перевагами для розвитку сільського туризму в Закарпатській області є природні ресурси регіону, а саме сприятливий клімат, цілющі бальнеологічні ресурси, ландшафтні та лісові ресурси. Виняткову рекреаційну цінність становить природне різноманіття краю - гірські масиви Українських Карпат.

Сільські населені пункти, а особливо села, розміщені в гірських районах, багаті на історичні та культурні пам'ятки. Традиційна культура найкраще збереглася у периферійних селах Міжгірського, Рахiвського, Великоберезнянського та Перечинського районів. Популяризації сільської культури сприяє діяльність сільських клубів, які пропагують розвиток фольклору та ремесел, традиційне проведення фестивалів та свят.

Історичні пам'ятки сіл представлені дерев'яними церквами, дзвіницями та каплицями, які внесені до Державного реєстру культурної спадщини, Державного реєстру національного культурного надбання та Списку Світової спадщини. На території Закарпатської області розташовано 106 пам'яток дерев'яної архітектури, більшість з яких знаходиться в гірських селах Великоберезнянського, Міжгірського, Воловецького, Рахiвського та Хустського районів. Відомими такими пам'ятками є села: Гукливе, Данилово, Колочава, Негровець, Новоселиця, Тишів, Сокирниця, Ужок, Чорноголова, Ясіня тощо [1]. Тут поряд із сучасною забудовою збереглася традиційна дерев'яна житлова та господарська забудова.

Підґрунтям для розвитку сільського туризму є проведення на території області низки фестивалів, що відбивають етнографічні особливості Закарпаття.

Сільський туризм в контексті сучасних пріоритетів розвитку сільських територій Закарпаття сприяє:

- поліпшенню благоустрою сільських садиб, вулиць, сіл в цілому, оптимізує розвиток місцевої інфраструктури;

- збуту надлишків сільськогосподарської продукції, збільшуючи додаткові прибутки селян і відрахування в місцеві бюджети;

- підвищує зайнятість населення, зменшуючи потребу в закордонному заробітчанстві;

- збереженню етнокультурної самобутності усіх етнічних меншин краю;

- створенню можливостей для повноцінного змістовного відпочинку усіх верств населення;

- вирішенню соціально-економічних проблем села;

- відродженню, збереженню і розвитку місцевих народних промислів, пам'яток історико-культурної спадщини;

- залученню жителів урбанізованих територій до пізнання нематеріальної культури нашого народу;

- репрезентації етнокультури місцевості на міжнародному рівні, шляхом залучення іноземних туристів.

Література

1. Гірські території Закарпаття: соціально-економічні трансформації : монографія / В.П. Мікловда, М.І. Пітюлич [та ін.]. - Ужгород : Вид-во ФОП Бреза А.Е., 2012. - 262 с.

2. Головне управління статистики у Закарпатській області. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/statinfo.html.

3. Стратегія розвитку Закарпатської області на період до 2020 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. minregion.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru