Містечка і села як центри розвитку історико-культурного туризму (на прикладі Волинської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 911.3

Містечка і села як центри розвитку історико-культурного туризму (на прикладі Волинської області)

Добинда І.П.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Розглянуті містечка і села Волинської області як центри розвитку історико-культурного туризму в регіоні. Вивчені їхні історико-культурні рекреаційні ресурси та наявність транспортного сполучення між великими містами та оселеннями із туристичними об'єктами.

Ключові слова: історико-культурні рекреаційні ресурси, історико-культурний туризм, пам'ятки архітектури та містобудування, пам'ятки археології, сакральні пам'ятки. історичний культурний рекреаційний туризм

Рассмотренные города и поселки городского типа Волынской области как центры развития историко-культурного туризма в регионе. Изучены их историко-культурные рекреационные ресурсы и наличие транспортного сообщения между крупными городами и поселения с туристическими объектами .

Ключевые слова: историко-культурные рекреационные ресурсы, историко-культурный туризм , памятники архитектуры и градостроительства, памятники археологии , сакральные памятники

The economy of Ukrain eingeneral, as well as of its definite regions, Volyn region in particular, requires new ways for upraise. Consequently, new industries such tourism and recreation should be discovered and implemented. While during the investigation of recreation resources of Volyn region as well of other regions of the country the main stress has been made on the study of natural components, detailed description and further assessment of historical and cultural resources of region constitutes an important step for upraise of national economy. Historical and cultural resources are supposed to be valuable recreation resources that determine the establishments of national self-awareness of Ukrainian society. Insignificantly investigated and not involved in the tourism attractions are found in the small towns and villages of Volyn region, some of which deserve to be defined as the centres of historical and cultural tourism.

Initial preconditions. One should stress upon the fact that the study of recreation resources of Volyn are limited with analysis of the nature component. Meanwhile, the historical and cultural objects are paid less attention. Still, a number of studies deals with historical and cultural resources of the region. In particular, Fomenko N. [8] distinguishes and classifies historical and cultural resources alongside with water and forest and climatic. PavlovV And Cherchyk L. [7] determine general structure of recreation of region and the methodic of the utilization. Ohneva O. And Zlatohorskyi O. [6] stress on the importance of inclusion of historical and cultural resources to the programs of territorial development and utilization. Klimchuk B. et al. [2] generated cadaster assessment of recreation territoriesto define the options of use and explanation of the recreation resources' price on the example of Volyn region. Our previous publications concerned the study of cultural and recreation resources of Volyn region as well. Inparticular, the units of cultural and historical recreation zoningwere suggested [3];the potential of cultural and touristic resources of Volyn region was defined [4]. The potential of the architecture and town planning monuments as the basis for historical and cultural resources and its spatial characteristics was assessed as well [1,5].

Tasksetting. The territory of modern Volyn region belonged to different political and cultural units that manifested in the culture in general, and architecture in particular. Still, while cities of the region are somehow involved in the touristic field, small towns and villages that possess valuable and attractive historical and cultural objects are not addressed.Hence, these towns and villages should be investigated and included in the touristic routs in order the greater amount of tourists could become acquainted with.

Conclusion. Small towns and villages of Volyn region are distinguished with the large number of significant and interesting historical and cultural resources, but sorry to say, do not use historical and cultural potential in full. In particular, only 11 small towns out of 22 (50.0%) possess historical and cultural recreation resources that valuable for the development of tourism in the region. Instead, 9 (0.85%) out of 1054 of rural settlements have the highest touristic attractiveness. The reason for this lies in the absence of the appropriate marketing in the touristic field. Still, the biggest ob stacle for the development of recreation and touristic industry in the settlements of this type refers to the application of even historical and cultural objects for other needs. For example, the castles and palaces buildings are used for hospitals.

Key words: historical and cultural recreation resources, historical and cultural tourism, monuments of architecture and city building, archeological monuments, worship monuments

Вступ. Господарство України загалом, як і окремих її регіонів, зокрема Волинської області, потребує нових шляхів його піднесення. З огляду на це, необхідно віднаходити і використовувати нові галузі, до яких належить і туристично-рекреаційна. Оскільки під час дослідження рекреаційних ресурсів як Волинської області, так і інших регіонів нашої держави, основна увага надавалася вивченню їхньої природної складової, то варто наголосити, що детальний огляд та подальша оцінка історико-культурних рекреаційних ресурсів (надалі ІКРР) області, є важливим кроком для піднесення, загалом, національного господарства. ІКРР виступають цінними туристичними об'єктами, які впливають на формування національної самосвідомості українського суспільства. У містечках та селах Волинської області є мало- досліджені та незадіяні у туризмі атракції, тому доцільно окремі із них виділити як центри історико- культурного туризму.

Вихідні передумови. Необхідно звернути увагу, що дослідження рекреаційних ресурсів Волині обмежуються їхньою природною складовою, а історико-культурним приділяється менше уваги. Все ж, мають місце публікації, де йдеться про історико-культурні ресурси регіону. Зокрема, Н.Фоменко [8] поряд із водними, лісовими та кліматичними виділяє також культурно-історичні ресурси Волинської області та класифікує їх. Розкривають загальну структуру рекреації області і методику їхнього використання у своїй праці В.Павлов та Л.Черчик [7]. О.Огнєєва та О.Злато- горський [6] наголошують на важливості включення історико-культурних ресурсів до програм розвитку території та їхнього використання. Б.Клімчук зі співавторами [2] розробили кадастрову оцінку рекреаційних територій, для визначення способів використання та обґрунтування плати за рекреаційні ресурси на прикладі Волинської області. Також у наших публікаціях йдеться про дослідження культурно-історичних рекреаційних ресурсів Волинської області. Зокрема, в них були запропоновані одиниці культурно-історичного рекреаційного районування [3], визначений потенціал культурно-туристичних ресурсів Волинської області [4] та потенціал пам'яток архітектури та містобудування (надалі - ПАМ), як основи ІКРР та їхні територіальні характеристики [1,5].

Постановка завдання. Територія сучасної Волинської області належала до різних політико- територіальних утворень, що знайшло своє відо-браження у культурі, загалом та архітектурі, зокрема. Однак, якщо міста області певною мірою задіяні у туристичній сфері, то містечка та сільські поселення, які мають цінні та привабливі історико-культурні об'єкти, залишені поза увагою. Саме через це їх варто досліджувати і залучати до туристичних маршрутів, щоб якнайбільше коло туристів та екскурсантів могло ознайомлюватися із ними.

Виклад основного матеріалу. У містечках, а, головне, селах Волинської області має місце значна кількість цікавих архітектурних та археологічних об'єктів. Слід зауважити, що важливим у туристичному відношенні є не лише наявність значної кількості пам'яток, але й добре транспортне сполучення, наявність закладів розміщення та харчування.

У містечках області, в основному, знаходяться музейні установи, проте серед населених пунктів цього типу є й такі, які мають значну кількість інших цінних туристичних об'єктів. Зокрема, з- поміж них слід виділити містечко Олика, яке вперше згадується в Іпатіївському літописі за 1149р., тому воно внесене до списку історичних населених місць (надалі - ІНМ) України. На теренах цього невеликого поселення налічується 10 ПАМ, причому 5 із них мають національне значення. Найбільшу увагу туристів тут привертає замок Радзивіллів, який побудований у ХУІст. і був одним із перших, на території України, замків бастіонного типу. Він був одним із найславетніших у часи Середньовіччя і належав великому литовському роду князів Радзивіллів (Радивилів). Князь Микола Радзивілл спорудив замок у 1564р. (за іншими джерелами 1558р.) в архітектурному стилі ренесансу. Уже у 1640 р. за сприяння Альберхта Радзивілла було завершене будівництво з додаванням споруд у стилі барокко, що змінило замок на палац і, цим самим, зменшило його оборонну здатність. У приміщеннях замку є чимало визначних пам'яток мистецтва, зокрема художні витвори, скульптури, колекція кінської збруї та вмурована у стіни венеційська мозаїка. Замок вистояв багато нападів. Проте зараз у приміщенні замку знаходиться обласна психіатрична лікарня.

Поряд із завершенням будівництва замку Альбрехт Станіслав Радзивілл пожертвував кошти на будівництво римського храму. Саме так у 1635- 1640рр. був перебудований дерев'яний храм на новий мурований костел Святої Трійці. Останній також є знаковою спорудою Олики, адже виступає видатною барокковою пам'яткою сакральної архітектури України першої половини ХУПст. Також до цінних туристичних об'єктів містечка слід віднести Луцьку браму, як пам'ятку оборонної архітектури (споруджену у 1630-х рр.), костел святих Петра і Павла (1460р. будівництва), Стрітенську церкву (1784р.), Троїцьку церкву (1886р.), цвинтарну каплицю, адмінбудівлю та два житлових будинки, що відображають забудову ХХ ст. За часи радянської влади величне середньовічне місто перетворилося у занедбане провінційне містечко, яким залишається і до сьогодні. Територіально воно знаходиться на однаковій відстані від Луцька і Рівного, тому має добре автобусне сполучення із ними, що дає змогу туристу безпроблемного приїзду і від'їзду для розташування в готелях цих міст.

Вигідне розташування має також містечко Луків Турійського району, адже знаходиться за 2 км від міжнародної автомагістралі Варшава - Київ та від залізничної станції Мацеїв (попередня назва даного населеного пункту). Містечко внесене до списку ІНМ України, адже на його території є цінні туристичні об'єкти. Зокрема, тут варто відвідати графський палац-резиденцію Мйончинських, поряд з яким розміщений англійський парк. Палац спорудив у другій половині ХУШст. - першій половині ХГХсг. Францішек Ксавелій Мйончинський на місці колишнього замку, який був зведений у XVII ст. його прадідом, посередині оборонних замкових мурів. Разом із палацом був висаджений парк, у якому від 1753р. стояла каплиця родини Мйончинських у стилі рококо. Палац і так званий “англійський парк”, що знаходився поруч, збереглися до наших днів. Про його існування нагадують вали, оборонні рови з водою і перекинутий через них міст. Зараз у палаці знаходиться медичний заклад, де лікують хворих із відкритою формою туберкульозу.

З-поміж сакральних споруд особливу цінність мають тут церква святої Параскеви з дзвіницею, що побудована у 1723р. у стилі поєднання раннього мурованого барокко з дерев'яним і костел святих Анни та Станіслава, що був зведений у стилі ренесансу у XVICT., а у 2008р. освячений як православний храм святої Анни. Ці споруди є ПАМ національного значення.

За 14 км від м.Любомль у містечку Головне знаходиться пам'ятка архітектури національного значення - Троїцька церква, яка збудована у 1841р. на кошти графа Браницького у стилі класицизму із впливом архітектурних настроїв петербурзької архітектури ХІХст. Також тут мають місце два могильники датовані IVCT. до н.е. Через містечко проходить міжнародний автошлях Брест-Лю- бомль. Окрім того воно має добре автобусне сполучення із районним центром та найбільшими містами області (Луцьком, Ковелем, Воло- димиром-Волинським).

Неподалік Ковеля, за 26 км, у м-ку Голоби є 3 пам'ятки національного та 1 місцевого значення. Так, у місцевому парку є земляний насип, який вказує на місцезнаходження палацу шляхтичів Вільгів. Він є пам'яткою архітектури періоду піднесення парадного палацового будівництва. Садиба складалася із декількох будинків, господарських споруд, в'їздної брами та парку із водоймою. До сьогодні від розкішного двохповерхового палацу залишився лише його фундамент, а із усіх інших споруд - напівзруйнований будинок та брама зі зламаним дахом XVIIICT.- поч. ХІХст.

Практично один біля одного розташовуються два храми у стилі барокко. Одним із них є Георгіївська церква, яка зведена як греко- католицька в 1783 році на кошти Людвіка Вільги. Тут знаходиться чудотворна ікона Богоматері, яку у 1840р. перенесли із розібраної церкви у сусідньому селі. Дзвіниця цього храму також є пам'яткою архітектури. Михайлівський костел, від якого зараз залишилися лише руїни, був споруджений впродовж - 1711-1728рр. Колись це був храм з архітектурою у стилі барокко та інтер'єром - у стилі рококо з фресками XVIIICT. Ще однією архітектурною спорудою, що варта уваги, є будинок залізничного вокзалу, перебудований у 1903р. на місці підірваного під час бунту.

У містечку Мар 'янівка Горохівського району не має значних і відомих історико-культурних туристичних об'єктів. Все ж, рекреант, який прямуватиме залізницею до м. Берестечка, матиме змогу побачити неподалік нього так звані Катерин- ські гори у вигляді фортеці з одним в'їздом. Вони виникли як штучний оборонний насип (висотою 15-20м) наприкінці XVII - початку XVIII ст. Даний населений пункт знаходиться на відстані 6 км від районного центру і за 50 км від обласного, а на його території знаходиться залізнична станція Горохів.

У Старій Вижві лише експозиції краєзнавчого музею можуть розказати про історичне минуле поселення, перша згадка про яке датується 1099р. з назвою Вишега. Також на його території знаходяться пам'ятки національного значення, зокрема, Преображенська дерев'яна церква разом із дзвіницею, що були зведені у 1869р.

Містечко Торчин, що знаходиться на заході Луцького району, за 25 км від обласного центру, вирізняється великою кількістю археологічних знахідок різних археологічних епох, зокрема: мезоліту, неоліту, бронзи, ранньозалізної та давньоруської доби. Також у містечку є дерев'яний костел Пресвятої Трійці та Іоанна Хрестителя (1540р.), який може слугувати історико-культурною атракцією, бо має складну історію, адже перебудовувався тричі.

У Любешові, який заснований у 1484р., не має великої кількості цінних історико-культурних рекреаційних об'єктів. До того ж, містечко знаходиться найпівнічніше з-поміж міських поселень, не маючи ні залізничного, ні задовільного автомобільного сполучення з Луцьком, від якого віддалений на 138 км. Найближчою залізничною станцією є Камінь-Каширський, до якого 68 км. Проте на його території є пам'ятки національного значення, зокрема, келії монастиря піарів (1684р. будівництва) та в'їздна брама садиби, що відображає архітектурні настрої ХУШст. Також архітектурну цінність тут ще має будинок монастирської школи, що споруджений у 1753-175 8рр.

Містечко Заболоття (згадується вперше у 1501р.), що знаходиться на заході Ратнівського району, має лише один комплекс Здвиженської дерев'яної церкви (1795р.) та її дзвіниці (1877р.), які є історико-культурною туристичною окрасою району. Через поселення проходить залізниця Київ- Брест, що надає туристу можливість дістатися сюди залізницею, адже відстань до обласного центру становить близько 150км. Окрім того, на південно-західній околиці м-ка Ратне знаходиться городище “Замок” Х-ХІІІст.

У містечку Шацьк, на відміну від великого природного рекреаційного потенціалу, історико- культурних ресурсів мало. На його території варто лише відзначити пам'ятки місцевого значення, зокрема церкву Різдва Богородиці 1838р. будівництва та городище і поселення ХІ-ХГУсг. в урочищі Сад.

Пам'яткою археології національного значення може зацікавити м-ко Локачі. Нею є дитинець і окольне місто ХІ-ХІІ ст. Локачі знаходяться за 57 км від обласного центру і мають із ним добре автобусне сполучення.

Дослідження кількості і вагомості історико- культурних туристичних об'єктів містечок Волинської області вказує на те, що з-поміж таких 22 населених пунктів 12 із них є такими, які мають цінність для розвитку історико-культурного туризму в регіоні. Проте ознайомлення їх із туристами та відвідування ними вкрай низьке. В основному, це зумовлено нерозвиненою інфраструктурою, зокрема станом автошляхів, поганим збереженням, власне, туристичних об'єктів, а також малою інформативністю про ці об'єкти як у пресі, телебаченні, так і у шкільній програмі. З огляду на це, необхідна програма з розвитку малих історико-туристичних містечок області для перетворення їх у туристичні центри.

Не дивлячись на те, що, в основному, сільський населений пункт асоціюється із зеленим туризмом, деякі села Волинської області є важливими центрами розвитку історико-культур- ного туризму в регіоні. Проте, варто наголосити на тому, що в сільській місцевості історико- культурні рекреаційні ресурси, здебільшого, представлені сакральними об'єктами, зокрема, цінними для іноземного туриста дерев'яними храмами. Варто зазначити, що переважна більшість сіл має низький рівень атрактивності, адже у них не має достатньо туристичних об'єктів, ні автошляхів у задовільному стані, ні туристичної інфраструктури. Тому ті села, які знаходяться поблизу обласного чи районних центрів, мають перевагу над тими, що знаходяться на периферії.

Найбільший рекреаційний потенціал з усіх сіл Волинської області має Зимне Володимир- Волинського району, яке від районного центру знаходиться на відстані 7 км і має чудове автомобільне сполучення з ним. Тут розвивається паломницький туризм, адже на території села розміщується найвідвідуваніший в області Зимненський Свято-Успенський Святогірський жіночий монастир, який включає в себе ряд туристичних об'єктів, зокрема Успенський собор із печерами (побудований у 1495-1550р.), оборонні мури з баштами та трапезну (ХУ-ХУГст.), Троїцьку церкву (1567р.), надбрамну дзвінницю (1898р.) та школу (1899р.). Проте, окрім монастирського комплексу, на території Зимного є ще пам'ятка археології національного значення, а саме - ранньосередньовічне городище УГ-УГГст. Також слід відзначити, що на території села мають місце дві пам'ятки археології місцевого значення - курган ХІІІ ст. і комплекс печей для обпалювання цегли ХГУ-ХУст та архітектури - млин ХГХст. Зрештою, на території Володимир-Волинського району Зимне є єдиним сільським населеним пунктом, який має цінність для розвитку туристичної галузі історико-культурного спрямування у Волинській області.

Відомим для паломників є й Низкиницький Свято-Успенський чоловічий монастир у с.Низки- ничі Іваничівського району. Цікавими й єдиними об'єктами для туриста тут є комплекс монастиря, який включає Успенську церкву (1653р.), дзвіницю та мур (ХУЛст.). Оскільки даний населений пункт знаходиться за 20 км як від районного центру, так і від Володимира-Волинського та є приміською територією одного з найбільших міст області - Нововолинська, то має прекрасне автобусне сполучення з ними й обласним центром. Саме це й дозволить туристу безперешкодно відвідувати цей туристичний об'єкт.

Доволі вигідне транспортне положення, на відстані 6 км від Луцька та 3 км від автошляху Луцьк-Ковель, має сЖидичин Ківерцівського району. У ньому є комплекс Миколаївського монастиря, який має архітектурну цінність. Власне Миколаївська церква та будинок єпископа побудовані у 1623р., а дзвіниця - у ХУІІІст. Також на околиці села мають місце залишки поселення і городища Х-ХІІІ ст. та є пам'ятник землякам, які загинули у 1941-1945рр., що споруджений у 1980р.

Захопливим та зручним у розташуванні для рекреанта селом у Локачинському районі є Затурці, яке знаходиться на відстані 19 км від районного та 38 км від обласного центру. Тут можна відвідати меморіальний музей В'ячеслава Липинського (2011р.), його могилу та родинний палац (поч. ХІХст.), костел Святої Трійці (1642р.), городище XI-ХІІІст. Ще одним селом, що варте уваги туриста, тут є Кисилин, де основними історико-культурними спорудами національного значення виступає комплекс Свято-Михайлівської церкви, яка збудована впродовж 1632-1677рр. Окрім самого храму пам'ятками є мурована огорожа з брамою, що її оточує і дзвіниця. Заслуговує на увагу тут ще комплекс монастиря кармелітів, який включає в себе костел та келіїї монастиря, що споруджений у 1691-1720рр. Сьогодні весь комплекс, не дивлячись на те, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, має вигляд руїни. Для туриста ці історико-культурні ресурси є порівняно доступними, адже Кисилин знаходиться за 22 км від районного центру, за 46 від обласного, а, отже, і від залізничної станції та за 9 км від шосе Луцьк-Володимир-Волинський.

За 18 км на захід від обласного центру знаходиться с.Коршів, яке виділяється великою кількістю цінних археологічних знахідок, а саме 18, що є поселеннями різних часів. Проте лише одне з них, городище ХІ-ХІІІ ст., є пам'яткою археології національного значення. Це не єдина атракція, що охороняється державою у цьому сільському поселенні. Тут ще мають місце Хрестовоздвиженська церква (1777р. будівництва), пам'ятник Лесі Українці (1971р.) та пам'ятник землякам 1941-1945рр. (1980р.).

Серед сільських поселень Луцького району до туристичних слід зарахувати також Шепель та Усичі, в кожному з яких є національні пам'ятки, як архітектури та містобудування, так і археології. У першому знаходиться побудована у 1780р. Свято- Успенська церква, особливістю якої є й те, що в її інтер'єрі збереглися живопис ХУІІст. та різблення ХУІІІст. Тут же має місце городище часів Київської Русі, що охороняється державою. Окрім цих пам'яток, у межах села присутній ряд археологічних знахідок, зокрема, поселення пізнього палеоліту, епохи бронзи та давньоруського часу. Для с.Усичі архітектуриним туристичним об'єктом виступає сакральна споруда - храм святого Стефана, що зведений у 1795р. і відобра-жає характер волинської народної архітектури. Ще на землях села є пам' ятки археології часів Київської Русі та ряд викопних знахідок різних віків. Вищезгадані населені пункти мають добре автомобільне сполучення з Луцьком.

З-поміж сільських населених пунктів Волинської області до багатих на історико-культурні рекреаційні ресурси слід віднести с.Мильці Старовижівського району. Проте його цінність зменшується через незручне сполучення, адже село знаходиться за 27 км від районного центру та за 37 км від м.Ковель, а, отже, від найближчої залізничної станції і на відстані 130 км від обласного центру. У селі наявні декілька значних ПАМ національного значення. Найпривабливішим серед них є комплекс Миколаївського монастиря, перша загадка про який датується 1522р.. До нього належать наступні будівлі: Миколаївський собор (1942р.), дзвінниця (1901р.), будинок ігумена (поч. ХУІІІст.) та корпус келій із трапезною церквою (кінця ХУІІІст.). Тут ще варто згадати і про Онуфріївську церкву, яка була збудована у 1723р. як каплиця, а у ХІХст. відреставрована під церкву.

У Ковельському районі варте уваги с. Ко- лодяжне, яке знаходиться на відстані 8 км від районного центру, а, отже, є зручним туристичним поселенням у транспортному відношенні. Там знаходиться музей-садиба відомої української письменниці Лесі Українки. У будинку, який називався “великим” сім'я Косачів мешкала від 1882р. Пізніше на подвір'ї було зведено ще два будики “білий” і “сірий”, які постали, відповідно, у 1890 і 1896рр. Під час другої світової війни садиба була зруйнована, однак у 1949р. звели копії цих будинків, коли й відкрили музей. Також у Коло- дяжному є ще дві пам'ятки історії - пам'ятник землякам 1941-1945рр. та могила невідомому воїну 1944р.

Не дивлячись на те, що багато сільських населених пунктів Волинської області мають цікаві пам'ятки, які можуть використовуватися як туристичні атракції, лише їхня невелика кількість є цінними рекреаційними об'єктами, що пояснюється поганим транспортним сполученням і не відповідним збереженням.

Висновки. Містечка та села Волинської області мають велику кількість цінних та цікавих історико-культурних ресурсів, але на жаль, повною мірою не використовують свій історико-культурний потенціал. Зокрема, із 22 містечок лише 11 (50,0%) мають історико-культурні рекреаційні ресурси, які мають цінність для розвитку туризму в регіоні. Натомість, із 1054 сільських поселень регіону найбільшу туристичну привабливість мають атракції 9 (0,85%) з них. Причиною цього є відсутність їхньої популяризації у туристичній галузі. Проте однією з найбільших перешкод для розвитку рекреаційно-туристичної галузі у поселеннях такого типу є використання, навіть відомих історико-культурних об'єктів, не за призначенням, зокрема, будівлі замків і палаців використовуються для лікарень.

Література

1. Добинда І.П. Пам'ятки архітектури та містобудування та їхні територіальні характеристики // Ірина Добинда/ Науковий вісник Чернівецького національного університету : Збірник наукових праць. Вип.655: Географія. - Чернівці: Чернівецький національний університет, 2013. -С. 27-31.

2. Клімчук Б.П.. Єврорегіон «Буг»:концепція та стратегія розвитку: Монографія/ Б.П. Клімчук, Н.П. Луцишин, П.В. Луцишин// - Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. - 416с.

3. Круль В.П. Культурно-історичні рекреаційні ресурси Волинської області // В.П. Круль, І.П. Ковальчук / Рекреаційний потенціал Прикарпаття: історія, сучасний стан, перспективи. - Вип. 3: Матер. міжнар. наук. конф. “Туризм і розвиток регіону” / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. - Івано-Франківськ: Фоліант, 2011. - С. 271-276

4. Круль В.П. Потенціал культурно-історичних рекреаційних ресурсів Волинської області / В.П. Круль, І.П. Ковальчук. //Вісник Донецького інституту соціальної освіти: Географія. - Донецьк, 2011. - С. 57-60.

5. Круль В. Територіальний розподіл пам'яток архітектури та містобудування Волинської області // В. Круль, І. Добинда / Географічна наука і практика: виклики епохи: матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю географії у Львівському університеті (м. Львів, 16-18 травня 2013р.) - Л.: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. - С. 276-280.

6. Огнєєва О.Д., Златогорський О.Є. Культурно-історичні рекреаційні ресурси Волинської області/ Туристично- краєзнавчі дослідження. - К., 1999. - Вип.. 4. С. 26-32

7. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: Теорія, практика, перспективи. - Луцьк: Надстир'я, 1998. - 124с.

8. Фоменко Н.В.Рекреаційні ресурси та курортологія. К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312с.

Referens

1. Dobynda I.P Pam'iatky arkhitektury ta mistobuduvannia ta yikhni terytorial'ni kharakterystyky // Iryna Dobynda/ Naukovyi visnyk Chernivets'koho natsional'noho universytetu : Zbirnyk naukovykh prats'. Vyp.655: Heohrafiia. - Chernivtsi: Chernivets'kyi natsional'nyi universytet, 2013. -S. 27-31.

2. Klimchuk B.P.. Yevrorehion «Buh»:kontseptsiia ta stratehiia rozvytku: Monohrafiia/ B.P. Klimchuk, N.P. Lutsyshyn, P.V. Lutsyshyn// - Luts'k: Red.-vyd. vidd. «Vezha»Volyn. derzh. un-tu im. Lesi Ukrainky, 2002. - 416s.

3. Krul' V.P. Kul'turno-istorychni rekreatsiini resursy Volyns'koi oblasti // V.P. Krul', I.P. Koval'chuk / Rekreatsiinyi potentsial Prykarpattia: istoriia, suchasnyi stan, perspektyvy. - Vyp. 3: Mater. mizhnar. nauk. konf. “Turyzm i rozvytok rehionu” / Prykarpats'kyi natsional'nyi universytet imeni Vasylia Stefanyka. - Ivano- Frankivs'k: Foliant, 2011. - S. 271-276

4. Krul' VP Potentsial kul'turno-istorychnykh rekreatsiinykh resursiv Volyns'koi oblasti / VP Krul', I.P Koval'chuk. / /Visnyk Donets'koho instytutu sotsial'noi osvity: Heohrafiia. Tom VII. 7/2011. - Donets'k, 2011. - S. 57-60.

5. Krul' V. Terytorial'nyi rozpodil pam'iatok arkhitektury ta mistobuduvannia Volyns'koi oblasti // V. Krul', I. Dobynda / Heohrafichna nauka i praktyka: vyklyky epokhy: materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, prysviachenoi 130-richchiu heohrafii u L'vivs'komu universyteti (m. L'viv, 16-18 travnia 2013r.) - L.: Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka, 2013. - S. 276-280.

6. Ohnieieva O.D., Zlatohors'kyi O.Ie. Kul'turno-istorychni rekreatsiini resursy Volyns'koi oblasti/ Turystychno- kraieznavchi doslidzhennia. - K., 1999. - Vp.. 4. S. 26-32

7. Pavlov V.I., Cherchyk L.M. Rekreatsiinyi kompleks Volyni: Teoriia, praktyka, perspektyvy. - Luts'k: Nadstyr'ia, 1998. - 124s. Fomenko N.VRekreatsiini resursy ta kurortolohiia. K.: Tsentr navchal'noi literatury, 2007. - 312s.

Размещено на Allbest.ru