Примноження рекреаційно-туристичного потенціалу шляхом ство-рення ландшафтних заказників на девастованих територіях КРИВБАСУ
Обґрунтування використання ландшафтного та біотичного різноманіття техногенних ландшафтних заказників для примноження рекреаційно-туристичного потенціалу територій Кривбасу, порушених гірничими роботами. Здійснення технологічного впливу на геосистему.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.11.2018 |
| Размер файла | 948,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Примноження рекреаційно-туристичного потенціалу шляхом створення ландшафтних заказників на девастованих територіях КРИВБАСУ
А.Г. Шапар
В.О. Півень
О.О. Скрипник
В.Н. Романенко
С.М. Сметана
Анотації
Обгрунтовано використання ландшафтного та біотичного різноманіття техногенних ландшафтних заказників для примноження рекреаційно-туристичного потенціалу територій Кривбасу, порушених гірничими роботами.
Обосновано использование ландшафтного и биотического разнообразия техногенных ландшафтных заказников для увеличения рекреационно-туристического потенциала территорий Кривбасса, нарушенных горными работами.
Вступ
Україна володіє потужними рекреаційними ресурсами, а туризм, на сьогодні, є одним із пріоритетних напрямків її економіки. В Державній програмі розвитку туризму на 2002-2010 роки [1] відзначається, що важливим напрямом туризму є ефективне і раціональне використання природних ресурсів з одночасним їх збереженням і відновленням, а також визначення рекреаційного потенціалу всіх регіонів країни та виконання робіт з відновлення ландшафтів і поліпшення упорядкування рекреаційних територій.
Різні регіони мають неоднаковий рекреаційно-туристичний потенціал, але кожна людина має право на задоволення рекреаційних потреб як на місці свого проживання, так і на спеціально пристосованих територіях. Для цього необхідні екологічно безпечні природні ландшафти, чисте повітря, ґрунти, вода, збереження рослинності, фауни та флори, здійснення певних природоохоронних заходів.
Необхідно відновлювати рекреаційний потенціал там, де природні складові території зазнали руйнівних змін. Відновлення ландшафтів, ґрунтів, рослинності на порушених землях традиційними методами потребують величезних коштів, які сьогодні відсутні. Розроблені нові технології відновлення порушених земель орієнтовані на використання природних потенцій та допомогу природі.
У науковій літературі чимало робіт у різних галузях: географії, економіки, розміщення факторів виробництва присвячено дослідженню проблем розвитку рекреаційної сфери. Питанням розробки та реалізації регіональної політики розвитку рекреації, проблемам територіальної організації рекреаційної діяльності, оцінки рекреаційної ємності природно-рекреаційного потенціалу територій присвячені дослідження таких провідних вчених, як: М.І. Долішній, В.К. Євдокименко, В.С. Кравців, З.В. Герасимчук, Л.С. Гринів, О.Г. Морозов, С.В. Трохимчук, Л.Т. Шевчук, О.І. Шалій, В.К. Мамутов, Б.І. Адамов, В.Н. Амітан, О.І. Амоша, В.М. Василенко, М.Д. Прокопенко, Н.Й. Коніщева, А.Г. Бобкова, Л.А. Савельєв, М.Г. Чумаченко та інш. науковців [2]. Проблемам розвитку рекреаційно-туристичної діяльності присвячені численні наукові праці [3-5], однак питаннями розвитку порушених гірничо-видобувною діяльністю територій у якості об'єктів туризму майже не переймалися.
Матеріали та методи
Об'єктом досліджень служила територія Криворізького залізорудного басейну та Нікопольського марганцеворудного басейну, геосистеми на ній розташовані. Плановою основою служили топографічні карти, аеро- і космічні знімки, грунтові та геоботанічні карти М 1: 10 000, 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000. Дешифрування виконувалось методом візуальної оцінки упорядкування природних об'єктів. Для аналіза території застосовувались порівняльно-географічні, історичні, якісно-генетичні, статистико-картометричні [6], екосистемологічні методи [7]. Визначення хімічного складу грунтів виконувалось хроматографічним методом.
Основні результати та їх обговорення
Теоретичні основи технологічного впливу. Здійснення технологічного впливу на геосистему в більшості випадків пов'язане з додаванням речовини або енергії зі зміною стану геосистеми, яка є початковою для відновлення. При цьому не обов'язково треба ставити за мету досягнення первинного природного стану (справжній степ або дубовий ліс). Ефективність впливу може визначатись й тим, якою мірою вторинна геосистема буде переведена в необхідний стан з найбільшим рекреаційно-туристичним потенціалом, біорізноманіттям, тощо.
Багатовіковий досвід розвитку гірничовидобувної промисловості дозволив розробити велику кількість методів впливу на геосистеми, за результатами формальної оцінки яких була розроблена класифікація (таблиця 1). Класифікація методів відновлення створена за наступними ознаками: спрямування, механізми управління, технологічні особливості, енергетична основа. ландшафтний біотичний рекреаційний туристичний
Таблиця 1 - Класифікація методів відновлення геосистем
|
Комплекс |
Группа методів |
Метод |
|
|
1.Природне самовід-новлення |
1.1 Гірничо-технічне забезпечення різноманітності ландшафтів |
1.1.1. Урізноманітнення схилів за стрімкістю, формою профілю, експозицією |
|
|
1.1.2. Створення акумулятивних форм рельєфу |
|||
|
1.1.3. Створення водоймищ |
|||
|
1.1.4. Формування різних типів поверхні |
|||
|
1.2. Охорона процесів природного самовідновлення |
1.2.1. Охорона від вогню деревних, чагарникових та трав'янистих екосистем |
||
|
1.2.2. Охорона від знищення рідкісних та зникаючих видів рослин |
|||
|
1.2.3. Охорона від вирубки деревних видів |
|||
|
1.3. Активізація самовідновлення екосистем |
1.3.1. Внесення органічної речовини з відходів господарства |
||
|
1.3.2. Активізація конденсації вологи в грунтах |
|||
|
1.3.3. Стимулювання вивітрювання порід |
|||
|
1.4. Спрямоване формування екосистем |
1.4.1. Імітація природного насінневого відновлення перспетивних видів |
||
|
1.4.2. Інтродукція перспективних видів рослин |
|||
|
1.4.3. Інтродукція перспективних видів тварин |
|||
|
1.5.Інтегрування порушених земель в систему екологічної мережі |
1.5.1. Створення відновлювальних елементів |
||
|
1.5.2.Створення сполучних елементів |
|||
|
2. Рекульти-вація |
2.1. Технічна рекультивація |
2.1.1. Планування |
|
|
2.1.2. Формування відкосів |
|||
|
2.1.3. Знімання, транспортування та нанесення грунтів та родючих порід |
|||
|
2.2. Біологічна рекультивація |
2.2.1. Обробіток, сівба багаторічних трав |
||
|
2.2.2. Підготовка грунтів та садіння багаторічних плодових дерев та кущів |
|||
|
2.2.3 Підготовка грунту та садіння лісових культур |
|||
|
2.2.4. Внесення штамів мікрорганізмів |
|||
|
3. Меліорація |
3.1. Внесення добрив |
3.1.1. Внесення органічних добрив |
|
|
3.1.2. Внесення мінеральних добрив |
|||
|
3.1.3. Внесення мікродобрив |
|||
|
3.2. Внесення меліорантів |
3.2.1. Внесення вапна на кислі грунти |
||
|
3.2.2. Внесення гіпсу на лужні грунти |
|||
|
3.3. Зрошення |
3.3.1. Дощування |
||
|
3.3.2. Зрошення по борознах |
|||
|
3.3.3. Лиманне зрошення |
На першому етапі виділяються 3 комплекси методів за їх спрямуванням: 1) природне самовідновлення; 2) рекультивація; 3) меліорація.
Комплекс природного самовідновлення об'єднує методи впливу на природні процеси. Метою цих методів є створення природних геосистем, які найбільшою мірою відповідають умовам, які виникли на порушених гірничими роботами землях. Здатність до самовідновлення формується як реалізація стійкості та стабільності екосистем, вона притаманна всім геосистемам, які мають біотичну складову. Методи цього комплексу використовують енергію екосистеми в якості основної рушійної сили. В процесах природного самовідновлення на перший план виходить забезпечення максимального ландшафтного та біологічного різноманіття, тому для відновлення рекреаційно-туристичного потенціала цей комплекс методів може застосовуватись найбільш ефективно.
Рекультивація за визначенням представляє собою комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності порушених земель. Рекультивація передбачає, насамперед, обробку грунтів. Традиційно вона складається з двох етапів: гірничо-технічного та біологічного. Перевага віддається штучним методам - планування, землевання, створення штучного профілю грунтів, формування посадкових ям, тощо. Метою рекультивації є зменшення різноманіття ландшафтів і використання земель в штучних агроценозах або лісових насадженнях з обмеженою біологічною різноманітністю. Енергетична основа рекультивації забезпечується за рахунок роботи машин та механізмів.
Комплекс рекультивації, який став уже традиційним, вимагає великих фінансових та матеріальних витрат.
На окремих стадіях рекультивації спостерігаються деградаційні явища (водна і вітрова ерозія ґрунтів, загибель рослин, тощо). Вимоги терасування та доведення природних кутів стрімкості до 18о потребує додаткового залучення родючих земель під відвали. Таким чином, технологія рекультивації має достатньо екологічних вад.
Меліорація спрямована на підвищення продуктивності природних геосистем. Вона досягається шляхом антропогенного внесення речовин, кількість яких в природних геосистемах обмежена, що лімітують підвищення продуктивності геосистем (біофільні елементи, вода). Меліорація потребує формування системи добрив, меліорантів, зрошення. Для здійснення меліорації необхідні великі витрати енергії на видобування меліоруючих речовин та внесення їх в геосистеми.
Ще більше екологічних проблем виникає при здійсненні комплексу меліорації. За потужністю, витратністю та масштабами впливу на навколишнє середовище він переважає рекультивацію. Меліоративні роботи часто залишають після себе засолені та солонцюваті грунти, пересушені торфовища, підтоплені землі. Меліорація може суттєво впливати на режим грунтових та поверхневих вод, порушувати екологічний баланс.
Відмова від здійснення масштабного втручання, необхідність зменшення техногенного впливу, збільшення природної складової методів відновлення потребують розробки та удосконалення методів природного самовідновлення. Вони базуються на нових підходах і орієнтовані на екологічні результати впливу.
Геосистеми являють собою багаторівневі складні системи, вплив на які не може вичерпуватись окремим рівнем. Екологоорієнтовані методи відновлення рекреаційно-туристичного потенціалу формують багаторівневі комплекси, які забезпечують функціїнування геосистем, відновлення природних ресурсів.
Принципово всі перспективні методи відновлення геосистем можна звести до п'яти основних груп:
1) гірничо-технічного забезпечення різноманітності ландшафтів;
2) активізація самовідновлення геосистем порушених земель;
3) направлене формування вторинних геосистем;
4) створення об'єктів, що охороняються для збереження біорізноманіття, природних процесів відновлення;
5) інтегрування відновлювальних територій в екологічну мережу.
Оцінка стану геосистем. Рекреаційно-туристичний потенціал формується в залежності від ландшафтного та біологічного різноманіття, стану екосистем, наявності споруд та інфраструктури. Для його оцінки використовується весь комплекс геоінформаційних систем екологічної безпеки та дистанційного зондування Землі.
Гірничовидобувні підприємства формують сховища твердих відходів та відпрацьовані землі, які не використовуються в господарстві, але суттєво впливають на ресурсний потенціал території та стан навколишнього середовища. Катастрофічні наслідки мало видобування залізної руди в Кривбасі. Тільки підприємства асоціації "Укррудпром" мають сьогодні більше 15 тис. га порушених земель. Рекультивація виконана тільки на 1,9 тис. га. Правові норми, що сьогодні діють, потребують виконання рекультивації цих земель за рахунок коштів держбюджету. В період соціально-економічної кризи, що охопила країну, це майже не можливо.
Різноманітність рельєфу народжує мікрокліматичне різноманіття, перерозподіл поверхневого стоку, температурного, водного та сольового режимів. Рельєф територій, порушених гірничими роботами формувався під впливом технологічних процесів [8]. Його різноманітність зумовлена особливостями технологічних дій, які застосовувались при видобуванні корисних копалин. Різноманітність рельєфу слугує основою різноманітності ландшафтів, сприяє розвитку рекреаційно-туристичного потенціалу.
Тому вирівнювання поверхні, її планування, які складають основу гірничо-технічного етапу рекультивації загалом направлені на зменшення ландшафтного і, відповідно, біологічного різноманіття, зниженню рекреаційно-туристичного потенціалу. Збереження техногенних форм рельєфу, сприяє відновленню рекреаційно-туристичного потенціалу.
Надзвичайну цінність для розвитку туристичного потенціалу мають водоймища. Вони можуть бути використані для традиційного відпочинку на березі водоймища (плавання, веслування). Водоймища дозволяють здійснювати рибогосподарчу діяльність, організовувати тури спортивної риболовлі, аматорську риболовлю. Дуже привабливий вигляд техногенним ландшафтам надають водоспади, які утворюються на відслоненнях кристалічних порід на бортах відпрацьованих кар'єрів. Водоймища створюються в виробках кар'єрів, після їх затоплення, являють собою унікальні вторинні об'єкти на порушених землях. Вони мають своєрідний хімічний склад води, різноманітний колір.
Таким чином, техногенні форми рельєфу створюють умови для поєднання природних елементів в унікальні для степової зони ландшафти, що можуть використовуватись в рекреаційно-туристичній діяльності. Різноманітність ґрунтів та порід на техногенних об'єктах в рази перебільшує показники природних аналогів. Тут окремо та у різноманітних сумішах зустрічаються породи всіх стратиграфічних шарів. В них зустрічаються магнетити, кварцити, сланці, граніти, вапняки, суглинки, глини, що мають різноманітний хімічний та мінералогічний склад.
Основу формування вторинних екосистем складають розкривні породи, які виконують функції ґрунтоутворюючих. Розкривні породи бувають дуже різноманітними за мінералогічним, гранулометричним складом, хімічними та фізичними властивостями. Дослідження, які виконані нами для різних порід, дозволили зробити висновки про те, що вони не мають фітотоксичних властивостей; їх родючість лімітується режимом зволоження та живлення.
Оцінка вихідних властивостей порід, їх ґрунтоутврюючого потенціалу здійснювалась в умовах лабораторних випробувань та вегетаційного досліду. Лабораторний аналіз технічної суміші розкривних порід відвалу №3 Інгулецького гірничозбагачувального комбінату (ІнГЗК) [9], яка слугує в якості ґрунтоутворюючої, свідчить (таблиця 2) що ґрунти не вміщують токсичних кількостей сполук, забезпечені сполуками азоту, фосфору та калію, але в недостатній кількості.
Аналіз гранулометричного складу виконувався методом просіювання. За його результатами технічну суміш можна віднести до великоуламкових ґрунтів. Статистична обробка матеріалів свідчить про різноманітність гранулометричного складу технічної суміші.
Дослідження субстратних властивостей порід, що складають відвали Центрального гірничо-збагачувального комбінату (ЦГЗК), показали перспективність їхнього використання в якості ґрунтоутворюючих. Електропровідність водної витяжки не перевищує 10 мСм/см, що свідчить про відсутність засолення; відзначені близькі до нейтрального значення рН (6,5 - 7,0). Про відсутність фітотоксичних властивостей порід свідчать результати біотестування за пророщенням насіння редису.
Розвиток процесів природного розвитку екосистем на більшості розкривних порід Кривбасу гальмує дефіцит азоту (N), що лежить в основі мінерального харчування рослин. Деякі породи відвалів зовсім не мають органічної речовини, що зумовлює їх властивості поживності, режиму зволоження.
Активізація відновлення геосистем. В умовах польового досліду вивчався вплив обробки порід органічною речовиною госппобутових вод з внесенням насіння перспективних видів.
У кам'янистих ґрунтах формувалися процеси росоутворення, тобто поглинання вологи з атмосферного повітря. Вапняні породи, володіючи гігроскопічністю, всмоктували вологу з повітря, а потім поступово віддавали її в ґрунт. Рух атмосферного повітря приносив атмосферну вологу з морів та водоймищ. Зміни атмосферного тиску, різниця температур каменів і повітря приводили до конденсації води і нагромадженню її в ґрунтах.
Таблиця 2 - Результати хімічного аналізу водних витяжок з розкривних порід відвалу №3 Інгулецького ГЗК
|
Показник |
Середнє |
Середнє відхилення |
Стандартне відхилення |
|
|
Водневий показник (рН) |
7,9 |
0,24 |
0,35 |
|
|
Бікарбонати, (HCO3-), мг/дм 3 |
69,54 |
12,68 |
21,91 |
|
|
Кальцій, (Ca2+), мг/дм 3 |
62,52 |
9,30 |
18,09 |
|
|
Магній, (Mg2+), мг/дм 3 |
26,88 |
4,89 |
8,04 |
|
|
Натрій і калій, (Na++K+), мг/дм 3 |
44,2 |
15,16 |
18,80 |
|
|
Залізо, (Fe3+), мг/дм 3 |
0,051 |
0,01 |
0,01 |
|
|
Марганець, (Mn4+), мг/дм 3 |
0,05 |
0 |
0,01 |
|
|
Хлориди, (Cl-), мг/дм 3 |
10 |
1,24 |
2,87 |
|
|
Сульфати, (SO42-), мг/дм 3 |
248,6 |
14,16 |
70,05 |
|
|
Нітрати,(NO3-) мг/дм 3 |
5,06 |
1,19 |
1,76 |
|
|
Ортофосфати, (PO43-) мг/дм 3 |
0,158 |
0,02 |
0,04 |
|
|
Нітрити, (NO2-), мг/дм 3 |
0,165 |
0,09 |
0,11 |
|
|
Амоній, (NH4+), мг/дм 3 |
2,924 |
0,90 |
1,17 |
|
|
Мідь, (Cu2+), мг/дм 3 |
0,049 |
0,01 |
0,01 |
|
|
Свинець, (Pb4+), мг/дм 3 |
0,006 |
0,01 |
0,001 |
|
|
Цинк, (Zn2+), мг/дм 3 |
0,039 |
0,01 |
0,01 |
|
|
Сухий залишок, % |
0,416 |
- |
- |
|
|
Електропровідність мсм/см |
10 |
- |
- |
Конденсація дозволяла одержувати з повітря в кам'янистих ґрунтах до 60 мм опадів щорічно у вегетаційний період. Такі резерви вологи дозволяли рослинам перебороти посушливий період і зберегти свою життєздатність у жорстких умовах.
Найбільш ефективними методами активізації відновлення ґрунтів екосистем є обробка вихідних порід органічними речовинами твердих і рідких відходів сільського, комунального, лісового господарства.
В процесі впровадження були застосовані кілька прийомів.
1. Здійснювалось внесення невеликих об'ємів стічних вод (0,5 дм 3) в лунки під час посадки в них насінин деревних та чагарникових видів. Таке дискретне внесення органічної речовини в нормах (150 мг/дм 2) не вимагає наявності великих обсягів відходів (до 5м 3/га). Застосування такого прийому дозволило стимулювати проростання насіння дуба звичайного. Такий прийом важко застосовувати на схилі відкосу відвалу, де стрімкість схилу може сягати 45є. Будь яке пересування на такому схилі людей і механізмів пов'язане з загрозою безпеки праці.
2. Внесення на поверхню ґрунту суміші насіння та госппобутових стічних вод в нормах 1 000 м 3/га. Після внесення восени органічна речовина встигає проникнути в ґрунт, перепріти, та навесні почати свою дію по збільшенню елементів живлення, агреґування грунтів, накопиченню вологи. Для знезаражування комунальних стічних вод необхідно застосовувати 10% розчин аміаку. У результаті такого знезаражування ґрунт додатково збагачується формами мінерального азоту, які легко засвоюються рослинами. Використання таких величезних об'ємів стічних вод одночасно вирішує проблему їх утилізації. Сьогодні, коли зрошувальні системи, що застосовували стічні води м. Кривого Рогу, практично припинили свою діяльність, таким чином можна вирішити ще одну екологічну проблему. Внесення госппобутових стічних вод дозволило значно збільшити родючість ґрунтів екосистем, що знайшло своє відображення в збільшенні продуктивності фітоценозу.
3. Сьогодні державне підприємство "Кривбасводоканал" накопичило більше 150 тис.м 3 осадів стічних вод отриманих за різними технологіями. Більшість осадів вже пройшла знезараження в процесі переробки в аеротанках та метантанках. За хімічним складом вони подібні до торфу, і можуть включати до 80% органічної речовини. Осади застосовуються внесенням в нормах 100 м 3/га з покриттям рослинною мульчою. Внесення осадів стічних вод комунальних підприємств для активізації відновлення екосистем є найбільш перспективним напрямком їх утилізації. При застосуванні такого прийому зменшуються транспортні витрати, спрощується процедура знезараження, зростає інтенсивність активізації.
4. Внесення органічної речовини відходів сільського господарства (соломи, кукурудзиння, лушпиння соняшника, тощо) може здійснюватись сьогодні лише в невеликих обсягах через значне падіння обсягів сільськогосподарського виробництва. На порушених землях гірничовидобувних підприємств застосування відходів треба супроводжувати перемішуванням з грунтом, що дуже складно зробити, зважаючи на його великоуламковий гранулометричний склад.
Формування вторинних ґрунтів на породах відвала стимулювалось розвитком процесів вивітрювання гірських порід. Заходи формування ґрунтів активізували процеси вивітрювання, сприяли нагромадженню вологи і живильних речовин, видаленню надлишку солей за межі профілю. Вивітрювання гірських порід відбувалось за рахунок механічних, хімічних, біологічних процесів.
Активізації мікробіологічних процесів може сприяти внесення мікробіологічних добрив, що містять активні штами азотфіксуючих мікроорганізмів. Однак, на наш погляд на відвалах гірських порід, кращим є заселення субстрату аборигенними видами мікрофлори, більш пристосованими до місцевих умов.
Направлене формування вторинних екосистем для відновлення рекреаційно-туристичного потенціалу. Формування вторинних екосистем здійснювалось шляхом першочергового утворення рослинного покрову.
Розвиток останнього стримується дефіцитом запасів насіння. Управління станом фітоценозу здійснювалось за рахунок внесення насіння деревних та чагарникових видів. У перший рік після здійснення технологічних дій були отримані сходи деревних та чагарникових видів.
Розвиток кореневої системи, можливість як насіннєвого, так і вегетативного засобу розмноження рослин обумовлюють перспективи стабілізації екосистем.
Аналіз морфометричних показників свідчить про те, що кращу життєвість поки демонструють маслинка вузьколиста, абрикос звичайний, горіх волоський (таблиця 3).
Обробка порід органічною речовиною госппобутових стічних вод привела до позитивної динаміки стану ґрунтів, що найшло своє відображення в посиленому розвитку рослинності вторинних екосистем [10].
Таблиця 3 - Середні морфометричні показники деревних та чагарникових видів рослин на експериментальній ділянці
|
№ п/п |
Вид деревних та чагарникових рослин |
Висота, см |
Кількість листків, шт |
Приріст, см |
Довжина листків, см |
Діаметр кореневої шийки, мм |
|
|
1. |
Дуб звичайний |
8,2±2,2 |
4 ± 2 |
3,2 ± 1,2 |
5 ± 1,2 |
3,0 ± 0,5 |
|
|
2. |
Берест |
16,8±3,8 |
21±5 |
12,1±3,2 |
1,2±0,3 |
3,2±0,2 |
|
|
3. |
Абрикос звичайний |
23,4±3,2 |
9 |
20,1±1,2 |
3,5±0,5 |
9,3±2,5 |
|
|
4. |
Горіх волоський |
25 |
5 |
5,4 |
19 |
7,6±2,2 |
|
|
5. |
Персик |
16,3±5,1 |
6 |
- |
5 |
3,1±0,3 |
|
|
6. |
Клен ясенелистий |
24,0±6,8 |
8 |
18,2±3,4 |
5,3 |
6,1±0,8 |
|
|
7. |
Маслинка вузьколиста |
62,5±10,2 |
16 |
49,2±10,4 |
7 |
11,2±1,2 |
Порівняльний аналіз стану рослинності свідчить про позитивний вплив на показники продуктивності та морфометричні показники дерев та чагарників обробки розкривних порід органічної речовиною. Морфометричні показники рослин, які розвиваються на оброблених органічною речовиною ґрунтах, перевищують контрольні за середньою висотою на 29%, за середнім приростом на 5,9%, за середнім діаметром кореневої шийки на 22%.
Порівняння середніх показників стану рослинних об'єктів після обробки органічною речовиною і контрольних свідчить про наступне: зростає життєвість трав'янистих та деревних видів; збільшується загальне проективне покриття та середня висота рослин; збільшується біорізноманіття та загальна фітомаса колоній; активізується проростання насіння.
Внесення органічної речовини на поверхню відвалу дозволяє забезпечити екосистеми поживними елементами, створити цінну структуру, сприяти формуванню запасів вологи на дефіцитні літні місяці.
Використання техногенних заказників в рекреаційно-туристичній діяльності. Яскравим прикладом використання порушених земель для рекреаційно-туристичної діяльності є заказник "Візирка" (рисунок 1).
В системі природоохоронних об'єктів він отримав статус ландшафтного заказника місцевого значення (рішення Дніпропетровської обласної Ради від 28 грудня 2001 року № 502-19/ХХIII.) на площі 121 га Інгулецького гірничозбагачувального комбінату (ГЗК). В територіально-функціональній системі екологічної мережі він відноситься до відновлюваних територій. На ньому продовжується природне відновлення геосистем порушених земель.
|
А |
В |
|
|
С |
D |
Рисунок 1 - Ландшафтне різноманіття заказника "Візірка" (Фото). А - схил відвалу та борт північного кар'єру північної експозиції; В - відновлення степової рослинності на рівних ділянках терас; С - борт центрального кар'єру південної експозиції; D -терасова система південного кар'єру
Тут склалося унікальне ландшафтне різноманіття [11]. Серед монотонного степу виросли штучні "гори". Тут розташовані штучні ландшафти водоймищного комплексу, бортів кар'єра, відвалів. За ландшафтним різноманіттям "Візирка" переважає місцеві природні аналоги (Кільченський заказник, урочище Яцево).
Грунтовий покрив формують чорноземи південні малогумусні легкоглинисті, чорноземи на щільних глинах легкоглинисті, чорноземи карбонатні короткопрофільні на елювії вапняків легкоглинисті, техноземи слаборозвинені на технічній суміші глин та кристалічних порід каменисті, техноземи слаборозвинені на технічній суміші глин та кристалічних порід каменисті, техноземи крутосхилові перезводнені, відслонення лесових порід, відслонення глинистих порід, відслонення карбонатних порід, відслонення кристалічних порід, лугово-чорноземні легкоглинисті, лугово-болотні легкоглинисті грунти. Рослинність заказнику утворюють вузьколистнотонконогові-різнотравні, разнотравно-келєрієві, келєрієві, келєрієво-різнотравні степи, різнотравно-келєрієві-вузьколистнотонконогові, вузьколистнотонконогові, крутосхилові рідколісся, сухостепові петрофітні комплекси, різнотравно-злакові луки, кленово-берестові штучні лісові насадження, очеретяні і прибережно-водяні очеретяні співтовариства.
Флора території, що охороняється складається з 120 видів [10]. Тут зустрічаються рідкісні види, які належать до Червоної Книги України: ковила волосиста (Stipa capillata L), ковила Лесінга (S. Lessingiana L), цибуля подольська (Allium podolicum) входить до списку рідкісних видів Дніпропетровської області.
Фауна складається з 671 виду [13]. Усього у фауні заказника в даний час охороняється 16 видів, занесених у Червону книгу України, у тому числі 4 види з'явилося в 2005-2006 рр.: бражник прозерпина, пістрянка весела, джміль моховий і борсук.
У ході формування вторинних екосистем відзначається подальше зростання загальної видової різноманітності тварин. У порівнянні з вихідним станом (до початку утворення охоронного режиму) загальне зоорізноманіття зросло на 68 видів, що склало 10,3%. Приріст видової різноманітності лише за один рік при наявності загального негативного техногенного впливу у всьому регіоні на природні процеси склав 3,0% (збільшення на 16 видів у порівнянні з 2005 роком), що є досить задовільним ефектом, що відбиває проведені роботи зі здійснення направленого формування вторинних екосистем і охоронного режиму.
Інтродукція рослинних видів виконується кількома методами. Висаджені у виді цибулин і бульб проліска сибірська (Scіlla sіbіrіca) і ряст ущільнений (Corydalіs solіda) - лісові види (первоцвіти) успішно виростали тільки в умовах тіні, де світлолюбні рослини не можуть складати для них серйозної конкуренції, успішно приживалися в умовах парцел дерев (Ulmus folіacea і Fraxіnus lanceolatus) і чагарників (Rosa maeotіca і ін.).
У підошви відвала був висіяний також степовий петрофільний вид - маренка румелійська (Asperula rumelіca), а також лісостеповий - перлівка трансільванська (Melіca transsіlvanіca), що у відсутності конкуренції зокрема на щебнистих субстратах відвалів може формувати суцільні чисті зарості, виконувати роль піонера заселення голих щебнистих схилів. Подібними властивостями володіє нечуйвітер отрутний (Hіeracіum vіrosum) - петрофил степовий, на голих кам'янистих і щебенистих субстратах разом з перлівкою трансільванською вона успішно заселяла голі навіть крупно-щебнисті відвали і тому необхідно (у майбутньому) її включити до складу інтродуцентов на щебнистих відвалах. Люцерна румунська (Medіcago romanіca) степно-луговий вид був висіяний у підошви відвала. Карагана дерев'яниста (Caragana arborescens) була висіяна на укосах відвала.
Ці рослини, як і інші бобові здатні одержувати додаткове азотне харчування за рахунок симбіозу з бульбо-кореневими бактеріями, тому можуть освоювати дуже бідні місцеперебування. У зв'язку з розтягнутим періодом подібності виявлені лише поодинокі сходи вищевідзначених видів.
Непогані результати отримані при розмноженні ехинацеї пурпурової (Echinacea purpurea) - відмінної декоративної і лікарської рослини. Схожість насіння була досить високою (до 30 %).
На середній третині схилу відвала, де на денну поверхню виходять гірські породи різних типів і вони ж є субстратом для виростання рослин, висіяні відповідно види-кальцефіли на вапнякових осипах - самосил білоповстистий (Teucrіum polіum), на щебінково-кристалічних породах - петрофільно-лісостепові - перлівка трансільванська (Melіca transsіlvanіca), а на локалітетах глинистих і лесових порід - карагана дерев'яниста (Caragana arboresсеns), а також кострець безостий (Bromopsіs іnermіs), довгокореневищний багаторічник, що швидко закріплює степовидні і луговидні місцеперебування.
На верхній третині схилу і на плискатому "даху" відвала висіяне насіння хондрили ситниковидної (Chondrіlla junсеa), типовим видом для степів з полегшеним гранулометричним складом ґрунтів. Ця рослина добре приживається, тому, що умови зростання для неї тут цілком сприятливі.
Рослинність прибережної перезволоженої смуги в озер поповнили вербою тритичинковою (Salіx trіаndra). У виді черешків-колів її розмістили на ділянках, де вже нагромадився шар мілкозема серед кристалічних порід.
Усі ці рослини володіють добре вираженою здатністю формувати середовище існування і згодом повинні сприяти не тільки зниженню інтенсивності ерозійних процесів і перешкоджати дефляції на відвалах заказника, але і активізувати відновлення фітоценозів. Проте поверхнева водяна ерозія не зупинена, і тому висадження в 2005 році 80 екземплярів саджанців терну (Prunus stepposa) можна вважати тільки початком створення протиерозійних насаджень.
На схилах відвалів південної експозиції здійснювалося насіннєве відновлення дуба звичайного (Quercus robur L). Схожість насіння досягала 25 %. Створилася можливість заліснення крутих схилів.
Насіннєве відновлення горіха волоського здійснювалось на горбистій поверхні між відвалами. Відновлення ковили волосистої здійснювалось за допомогою дернини на плато відвалу № 9.
В результаті виконаних робіт вторинні екосистеми на вирівняних ділянках в суглинковими, глинистими породами досягли стабільних стадій. Сформувався родючий шар ґрунту з потужністю 10-15 см.
Рівень аерації зріс в зазначених в ґрунтах степових та лісових екосистемах відповідно на 2,5-8,5% і 3,7-8,1%., зростає кількість гумусу (відповідно на 2,7-4,1 і 4,8-9,8%). Зменшується кислотність ґрунтів убік нейтральної на 1,7-5,4% і 2,7-17,1%. Комплекс найважливіших живильних компонентів (NPK) - азоту, фосфору і калію збільшується відповідно на 6,5-9,4% і 7,7-13,4%. У результаті зміни фізичних і хімічних властивостей ґрунту і надходження за рахунок трофометаболічної діяльності всього комплексу тварин значно підвищується біологічна активність ґрунтів. Загальна ферментативна активність ґрунтового субстрату збільшується досить значно. У відкритих ділянках вона зростає на 12,3-18,6 %, у лісових - на 14,2-21,3 %. Дуже сильно зростає мінералізація за рахунок збільшення мікробіологічних деструкторів - бактеріофлори. У відкритих ландшафтах у різні періоди року і на різній глибині її кількісний результат збільшується на 18,7-89,6 %, у лісових ділянках - на 30,5-156,2 %.
Тут здійснено зонування території (рисунок 2). За природними властивостями частин парку виділені рекреаційну, туристичну, заповідну, буферну зони. Рекреація здійснюється на північному (відпочинок на березі водоймища), та центральному озері (аматорська риболовля). На березі центрального водоймища, плато відвалу №6 розташовуються місця для створення наметового містечка. Під заповідну зону відведена південна водойма та оточуючі її землі. Заказник уже сьогодні використовується для організації туристичних походів, проведення учбових практик студентів криворізьких учбових закладів.
Рекреаційно-туристична роль екологічних коридорів Кривбасу та Нікопольського марганцеворудного басейну. Завдання поставлені національною програмою формування екологічної мережі, зазвичай, передбачають збереження біорізноманіття, природних систем та рідкісних видів, тощо. Так, Інститутом з 1998 року на території Кривбасу та Нікопольського марганцеворудного басейну спроектовано та винесено у натуру 4 ландшафтні заказники різних рангів, які органічно вписались у систему екокоридорів регіональної та національної мереж (рисунок 3). Створення відновних компонентів у якості ланок екокоридорів на посттехногенних територіях гірничовидобувної промисловості має також важливе значення для рекреації, туризму та виховання. Кожен з 4-х екокоридорів (Інгулецький, Саксаганський, Солоно-Базавлуцький та Великокам'янський) має свої відмінні особливості екотуристичного використання. В основі кожного з коридорів - річкові долини з прилеглими заплавними лісовими та степовими системами.
Південна частина Інгулецького коридору представлена унікальними деревними насадженнями (Дмитрівський ліс) та кількома відновними елементами на порушених гірничо видобувною промисловістю територіях. Відповідно найбільш цікавими ці території будуть для туристів, які захоплюються скелелазінням, походами по обривистим пагорбам, "гірськими краєвидами"; навчальних екскурсій для студентів геологів, екологів. За умов додаткового облаштування закинуті кар'єри, заповнені водою, мають колосальний сезонний рекреаційний потенціал. Центральна та Північна частина Інгулецького коридору представлена більше природними та антропогенно-зміненими екосистемами (Карачуновське водосховище, Карачуновський та Андріївський ліси - пам'ятки природи, Карачуновські граніти - пам'ятка природи, Інгулецький степ - заказник, Водосховище №1). Особливість цього коридору - наявність значних за площею водних екосистем. Таким чином, тут розвиваються водні види відпочинку та туризму: рибальство, пікніки, подорожування на човнах.
Саксаганський екокоридор включає найбільше ландшафтне розмаїття: геологічні пам'ятки, 8 - техногенних ландшафтних заказників (рисунок 3), провальні та кар'єрно-відвальні зони, значні за розмірами степові та лісові території. Перспективні напрямки розвитку рекреації та туризму: піші, гірські походи, лісові пікніки та походи. Окремо слід відзначити краєзнавчі екскурсії перспективні саме в цій частині.
Солоно-Базавлуцький екокоридор має надзвичайні відновлювані території (більше 2000 га) та динамічно розвивається. Перспектива розвитку таких територій - створення значних рекреаційних комплексів. Вони повинні компенсувати втрачені рекреаційно туристичні ресурси земель, що були затоплені під час створення Каховського водосховища. Особливо перспективним тут є створення об'єктів, що зберігають культурно-історичну спадщину нашого народу.
Великокам'янський коридор поєднує ядра та елементи Інгулецького та Саксаганського коридорів з Солоно-Базавлуцьким та Національним Дніпровським коридорами. Кам'янка унікальна степова річка, яка має водоспади та порожисту частину, які слугують природними ядрами (пам'ятки природи). Перспективним є використання відпрацьованих земель Токівського гранітного кар'єру в якості відновних елементів. Тут складаються найкращі умови для водного туризму.
Сполучні елементи екомережі складають разом безперервний екологічний та туристичний простір. Тут створюються умови для створення низки туристичних маршрутів, які могли б відображати технології гірничих робіт, ландшафтне та біологічне різноманіття відпрацьованих земель, тощо.
Висновки
1. Результатом гірничих робіт є унікальне для степу ландшафтне різноманіття. Його збереження сприяє відновленню рекреаційно-туристичного потенціалу.
2. Для відновлення рекреаційно-туристичного потенціалу більш придатне стимулювання природного самовідновлення екосистем, ніж традиційні рекультивація та меліорація.
3. Стимулювання самовідновлення екосистем повинно відбуватися на всіх ієрархічних рівнях шляхом активізації відновлення ґрунтів, направленого формування вторинних екосистем, створення техногенних ландшафтних заказників, формуванням з них екологічної мережі.
4. Відновлення ландшафтного, біотичного різноманіття сприятиме примноженню рекреаційно-туристичного потенціалу території
Примноження рекреаційно-туристичного потенціалу через відновлення різноманіття є дуже перспективним напрямком комплексного вирішення соціальних проблем, такі підходи закладають підвалини нового менеджменту природокористування.
Рисунок 3. Екокоридори Кривбасу та Нікопольського марганцеворудного басейну
Примітка: створені та заплановані ландшафтні заказники на техногенно-порушених територіях ВАТ "ПівнГЗК" 1 - автовідвали на східному борті Ганнівського кар'єру; 2 - ділянки № 1,2; 3 - автовідвали № 1,2 Першотравневого кар'єру; 4 - відвал № 3-біс; ВАТ "Суха Балка" 5 - зони провалів та відвалів пустих порід ш. Ювілейна; 6 - зони провалів та відвали пустих порід ш. Фрунзе; ВАТ "ЦГЗК" 7 - відвал "Східний вал" кар'єру № 2; 8 - відвал № 5 кар'єру № 1; ВАТ "Міталл-Стіл Кривий Ріг" 9 - авто відвал кар'єру № 3; ВАТ "ПівдГЗК"10 - частина "Шиманівського" відвалу; 11 - частина "Правобережного" відвалу; ВАТ "ІнГЗК" 12 - державний заказник "Візірка"; 13 - "Інгулецький" відвал № 3; 14 - відвал № 1; ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" 15 - техногенний пам'ятник садово-паркового мистецтва (зона відпочинку на місці старого "Олександрівського" кар'єру); 16 -техногенний ландшафтний заказник державного значення "Богдановський", 17 - заказник"Кільцевий", що проектується
|
- степові заказники та пам'ятки природи; |
- геологічні пам'ятки природи; |
|||
|
- лісові насадження та пам'ятки природи; |
- орнітологічні заказники; |
|||
|
|
- Інгулецький екокоридор; |
|
- Саксаганьський екокоридор; |
|
|
|
- Великокам'янський екокоридор; |
|
- Солоно-Базавлуцький екокоридор |
Перелік посилань
1. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки" від 29 квітня 2002 р. N 583.
2. Глядіна М.В. Формування та реалізація регіональної політики розвитку рекреаційної сфери.- автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / М.В. Глядіна; НАН України. Ін-т регіон. дослідж. - Л., 2006. - 20 с.
3. Кифяк В.Ф. Організація та розвиток міжнародного туризму в Україні (регіональні аспекти): Дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 1997. - 169с.
4. Рожко І.М. Рекреаційна оцінка гірських природно-територіальних комплексів для потреб туризму (на прикладі Українських Карпат): Дис. канд. геогр. наук: 11.00.11 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2000. - 198 с.
5. Шмагина В.В. Механизмы мобилизации природно-ресурсного потенциала развития рекреации и туризма (на примере Украинского Причерноморья): Дис. канд. экон. наук: 08.08.01 / НАН Украины; Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований. - О., 2000. - 195 л. - Бібліогр.: л. 148-159.
6. Фридланд В.М. Структура почвенного покрова. М.: Мысль. - 1972. - 423 с.
7. Голубець М.А. Екосистемологія. -Львів: В-во"Поллі". - 2000. -316с.
8. Сучасна динаміка рельєфу України /Палієнко В.П., Матушко А.В., Барщевський М.Є., Спиця Р.О., Вахрушев Б.О., Жилкін С.В., Кучма Г.В., Палієнко Е.Т., Романенко Г.В., Рудько Г.І., Чеботарьова Л.І., Шуйський Ю.Д. - К: Наукова думка. - 2005. - 268с.
9. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М.: Изд-во МГУ. - 1961.
10. Шапарь А.Г., Скрипник О.А., Палеха В.Н., Романенко В.Н. Активизация самовосстановления биогеоценозов деградированных земель Ингулецкого ГОКа. // Труди Міжнар. конф. "Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів".- Дн-ськ. - 2005. I С. 147-148
11. Шапарь А.Г., Романенко В.Н.,Скрипник О.А. Концепция развития землепользования заказника "Визирка". - // Труди Міжнар. конф "Раціональне землекористування рекультивованих та еродованих земель". - Дніпропетровськ: - 2006. - С 113-117.
12. Тарасов В.В., Романенко В.Н. "Биолого-экологический анализ флоры растительного Покрова заказника местного значения "Визирка" в нарушенных горнами работами землях ОАО "Ингулецкий ГОК"// Зб.наук. праць "Екологія і природокористування", вип.8, ІППЕ, Дніпропетровськ.- 2005. - С.227-237.
13. Шапарь А.Г., Булахов В.Л., Романенко В.Н., Пивень В.А. Роль функциональних груп животных в становлении вторичных экосистем на территории ландшафтного заказника "Визирка"(отработанные земли ОАО" Ингулецкий ГОК). // Зб. наук. праць ІППЕ "Екологія та природокористування". Випуск 9. Дніпропетровськ.- 2006.- С. 140-146.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Cуть поняття "рекреаційно-туристичний комплекс". Мeтодичнi оcнови кpаїнознавчого доcлiджeння оcобливоcтeй pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу. Особливості територіальної організації, перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 17.06.2014Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві Київської області. Особливості сучасних туристичних послуг. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Київської області. Розвиток готельного фонду.
курсовая работа [700,4 K], добавлен 29.03.2013Оцінка чинників розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Німеччини як системи об’єктів, явищ, процесів природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку туризму. Місце держави в міжнародному туризмі.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 18.05.2015Рекреаційно-екологічний туризм: позитивні та негативні аспекти. Вплив екотуризму на природне середовище. Екологічний туризм на базі територій і об`єктів природно-заповідного фонду. Загальна характеристика Житомирщини, розробка туристичного маршрута.
курсовая работа [6,3 M], добавлен 26.10.2010Соціальна та транспортна інфраструктура міста Бровари. Шляхи ефективного використання туристичного потенціалу міста для розвитку ідустріального, розважального, гастрономічного туризму. Формування бренда та створення іміджу туристичної галузі регіону.
статья [22,9 K], добавлен 22.02.2018Характеристика рекреаційно-туристичного потенціалу Південної Кореї. Природні, історико-культурні, соціально-економічні ресурси та клімат країни. Розважальні заклади для туристів. Національна кухня. Транспортна інфраструктура. Туристичні атракції країни.
реферат [1,1 M], добавлен 19.04.2017Сутність рекреаційно-оздоровчої діяльності та значення туризму. Основні поняття туристичної діяльності. Етапи організації туристичного походу вихідного дня. Класифікація спортивних походів в залежності від технічної складності та території проведення.
контрольная работа [20,5 K], добавлен 23.02.2013Природні, демографічні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку і розміщення туристичного комплексу Польщі. Регіональні відмінності розвитку туристичної сфери і розміщення основних закладів туризму в Польщі, напрямки вдосконалення.
курсовая работа [168,4 K], добавлен 05.04.2013Основні складові поняття "туризм" та "рекреація". Специфіка використання рекреаційних ресурсів з певною туристичною метою. Природні умови Криму як туристсько-рекреаційні ресурси, оцінка історико-культурного потенціалу даної території, їх розвиток.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 31.01.2014Вивчення природно-рекреаційних, історико-культурних ресурсів Туреччини. Сучасний стан туристичної галузі країни, розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичної сфери країни.
курсовая работа [59,0 K], добавлен 02.04.2013Формування рекреаційно-туристичного комплексу. Тенденції розвитку українського туризму. Напрямки формування туристичного ринку. Розвиток сільського туризму на прикладі Черкащини. Розвиток ринку готельних послуг. Державна підтримка розвитку туризму.
курсовая работа [126,6 K], добавлен 12.07.2010Передумови та чинники формування туристичних регіонів. Природно-рекреаційні, історико-культурні ресурси Турецької республіки. Сучасний стан та динаміка туристичної галузі. Районування ресурсного потенціалу. Україно-турецькі туристичні зв’язки країни.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 09.06.2014Аналіз та оцінка рекреаційно-туристичних ресурсів Донецької області. Коротка історія формування території області. Географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області. Архітектурно-історичні, подійні, рекреаційно-туристичні ресурси.
курсовая работа [68,5 K], добавлен 24.03.2011Географічне положення Саудовської Аравії. Аналіз історико-культурного туристичного і природного туристичного потенціалу країни. Коротка політико-економічна характеристика господарства і його значення для розвитку туризму. Туристичне районування країни.
реферат [30,8 K], добавлен 28.12.2011Місце Черкащини на туристичному ринку центрального регіону України. Шевченківський національний заповідник як всесвітньовідомий туристичний символ. Збереження та примноження туристично-рекреаційного потенціалу. Передумови розвитку сільського туризму.
статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017Розвиток туризму в Англії, різноманітність природно-кліматичних, культурно-історичних і соціально-економічних факторів. Внесок туризму в економіку Великої Британії. Національні парки і ландшафтні території. Аналіз рекреаційно-туристичного комплексу.
презентация [1,3 M], добавлен 15.12.2015Роль групового туризму в Карпатах у функціонуванні рекреаційно-туристичного комплексу України. Особливості природних та історико-культурних ресурсів Карпатського регіону. Соціально-економічні умови розвитку зимового відпочинку на гірськолижних курортах.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 11.05.2011Сутність, особливості та ресурсне забезпечення ринкової діяльності в туризмі. Оцінка ефективності функціонування та специфіка туристичного підприємства. Основні характерні ознаки та структура туристичного ринку, перспективи його розвитку в Україні.
дипломная работа [484,7 K], добавлен 04.10.2012Передумови збереження та розвитку рекреаційних ресурсів: природних, соціально-економічних, демографічних. Характеристика територіально-рекреаційних ресурсів. Головні стратегічні напрями подальшого розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України.
курсовая работа [226,7 K], добавлен 27.02.2014Технології туристичного бізнесу. Функціонування системи управління охороною праці, пожежної безпеки на підприємстві "Одіссей 2012", характеристика структурних підрозділів. Опис туристичного продукту: тури по Україні. Система менеджменту та маркетингу.
отчет по практике [271,1 K], добавлен 29.01.2013
