Управління ризиками у туризмі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ У ТУРИЗМІ

Софійчук К.К.

кандидат економічних наук, Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

Реферат

У статті наведені основні результати дослідження стану туристичної галузі.

Об'єкт дослідження - процес управління ризиками у туристичній галузі.

Предмет дослідження - аналіз та пошук взаємозв'язків між макроекономічними показниками та станом туристичної галузі.

Метою дослідження є пошук взаємозв'язків показників зовнішнього середовища в туризмі та кількістю туристичних підприємств з метою подальшого аналізу і попередження можливих ризиків.

Методи дослідження - метод попарних кореляцій, аналізу та синтезу, графічний метод, регресійний метод прогнозування.

В результаті дослідження розглянуто основні тенденції розвитку туристичної галузі. Досліджені потоки українських подорожуючих, хто виїжджав протягом 208-2016 років за кордон, динаміка кількості підприємств. З метою пояснення та аналізу такої ситуації було проведено кореляційний аналіз взаємозв'язків макроекономіних показників (рівнем інфляції, міграції, фінансових результатів підприємств, доходів населення) та показником кількості туристичних підприємств.

У даному дослідженні розглянуті такі етапи управління ризиками як аналіз та оцінка ситуації. Методи подальшого управління ризиками у туризмі є предметом наступних досліджень.

Результати даного дослідження можуть бути враховані при розробці державної стратегії розвитку туристичної галузі України.

Ключові слова: стан туристичної галузі, ризики, туризм в україні, перспективи туризму, туристичний потік.

Abstract

Risk Management in Tourism. Sofiychuk К.К.

The article presents the main results of the study of the state of the tourism industry.

The object of research is the risk management process in the tourism industry.

The subject of the study is analyzing search of the correlations between macroeconomic indicators and the state of the tourism industry.

The aim of the study is to search for interconnections between the indicators of the environment in tourism and the number of tourist enterprises in order to further analyze and prevent possible risks.

Methods of research - the method of pair correlations, analysis and synthesis, graphical, regression forecasting method.

As a result of the study, the main trends of the tourist industry development are considered. The flows of Ukrainian travelers who traveled abroad for 2008-2016, dynamics of the number of enterprises were investigated. In order to explain and analyze such a situation, a correlation analysis of the interconnections of macroeconomic indicators (level of inflation, migration, financial results of enterprises, income of the population) and the indicator of the number of tourist enterprises was conducted.

This study examines the following stages of risk management as analysis and assessment of the situation. Further risk management methods in tourism are the subject of further research.

The results of this study can be taken into account when developing a state strategy for the development of the tourism industry in Ukraine.

Key words: state of tourism, risks, tourism in ukraine, perspectives of tourism, tourist flow.

Реферат

Управление рисками в туризме. К.К. Софийчук

В статье приведены основные результаты исследования состояния туристической отрасли.

Объект исследования - процесс управления рисками в туристической отрасли.

Предмет исследования - анализ и поиск взаимосвязей между макроэкономическими показателями и состоянием туристической отрасли.

Целью исследования является поиск взаимосвязей показателей внешней среды в туризме и количеством туристических предприятий с целью дальнейшего анализа и предупреждения возможных рисков.

Методы исследования - метод парных корреляций, анализа и синтеза, графический, регрессионный метод прогнозирования.

В результате исследования рассмотрены основные тенденции развития туристической отрасли. Исследованы потоки украинских путешественников, кто выезжал в течение 2008-2016 лет за границу, динамика количества предприятий. С целью объяснения и анализа такой ситуации был проведен корреляционный анализ взаимосвязей макроэкономических показателей между уровнем инфляции, миграции, финансовых результатов предприятий, доходов населения и показателем количества туристических предприятий.

В данном исследовании рассмотрены такие этапы управления рисками как: анализ и оценка ситуации. Методы дальнейшего управления рисками в туризме является предметом последующих исследований.

Результаты данного исследования могут быть учтены при разработке государственной стратегии развития туристической отрасли Украины.

Ключевые слова: состояние туристической отрасли, риски, туризм в украине, перспективы туризма, туристический поток.

Постановка проблеми

За даними Всесвітньої ради з туризму і подорожей WTTC [7], внесок туризму у світовий ВВП більше 11%. За її прогнозами обсяг туристів виросте у найближчі роки складе 2 млрд. осіб за рік, а витрати туристів будуть складати не менше $ 5 млрд в день. Туризм сприяє економічному зростанню всіх держав світу. Однак, відповідно даних ВТО у 2017 р. Україна посідала 172 місце в світі за показником прямого внеску у ВВП України, вклад від туризму складав всього 1.5% від ВВП України. Це зумовлено низкою причин: складна політична та економічна ситуація в Україні.

В той же час, для України туризм може стати джерелом відродження економіки. Збільшення потоку туристів відповідно збільшить надходження коштів у бюджет України, дасть змогу створити нові робочі місця. Тому особливо актуальним на сьогодні є дослідження ситуації у вітчизняному туризмі, відслідковування основних ризиків у туризмі, а також пошук шляхів покращення ситуації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідженню ризиків у туризмі присвячено багато робіт зарубіжних вчених Бенкс Е, Кесседі Р., Веймер Е., Чу Є.В., Джахарі C.A., Чао Л.Ю., Вікнесваран Е., Фіруу Д., Крітору, А.Г., Мерт У., Раджеш Р., Сантана-Галлего, М., Росселла-Надаль, Дж. Та Фурі, Дж., Сімпсон, П. М., Крутик А. Б., Подлобошникова Е. М., Машина Н.І. Всі вони направлені на пошук мотиваційних стимулів туристів відвідувати ту чи іншу країну, в той же час, не приділено достатньої уваги макроризикам у туризмі.

В останніх дослідженнях з туристичних ризиків іноземні вчені в основному розглядають такі групи ризиків: 1. ризики власника туристичної агенції; 2. Прорахунки персоналу, їх помилки та недбале ставлення до роботи; 3. фінансові ризики (ліквідності, фінансової стійкості, ризик банкрутства); 4. Нещасні випадки (пожежі, стихійні лиха, вибухи, транспортні аварії, аварії внаслідок виходу із строю обладнання); 5. Інноваційні; 6. Ризик погіршення якості сервісу; 6. Ринкові ризики (ті, що пов'язані з коливаннями попиту та пропозиції на ринку товарів та послуг туристичної галузі; Політичні ризики (нові несприятливі закони, забастовки у країні, військові дії).

Великої уваги вчені приділили особистим ризикам туристів: це злочини із кредитними картками, пограбування, нещасні випадки, неможливість отримати якісний сервісу, невідповідність туристичного продукту власним очікуванням та сподіванням. Крім того, особливої уваги заслуговують дослідження, які підтверджують, що у разі зокрема підвищення тероризму на 1% провокує зниження кількості туристів на 3%, збільшення кількості злочинів у країні на 1%, знижує кількість туристів на 6%. Такі дані необхідно брати до уваги при прогнозуванні туристичних потоків. Більшість наукових робіт останніх років вказує на важливість такого поняття «як сприйняття ризику» та «імідж туристичної території», та чим більше на території ризик i більше негативної інформації про територію, тим більше псується імідж країни, а отже і туристичний потік знижується.

Можна зробити висновок, що для покращення ситуації у вітчизняному туризмі необхідно: поліпшити сприйняття України як безпечної держави для подорожей. Для того, щоб покращити імідж України необхідно знижувати ризиковість зовнішнього середовища, на які можливо повиливати на державному і регіональному рівнях. Крім того, на сьогодні необхідно змінювати інформаційне поле про нашу державу.

Постановка завдання

Мета дослідження полягає у спробі виявити та оцінити наявні макроризики туристичних підприємств на території України, за виключенням східних територій, для подальшого упередження цих ризиків. Для подальшого дослідження об'єктом обрано туристична галузь України. Якісне управління ризиками на державному рівні дасть змогу зміцнити імідж України як надійної держави для подорожі в очах іноземних туристів.

Основні результати дослідження

Відповідно до теоретичних засад ризик менеджменту, управління ризиками включає такі послідовні етапи: 1. аналіз передумов (establishing context); 2. ідентифікація ризиків (risk identification); оцінка ризиків (evaluation); 4. аналіз ризиків (risk analysis); 5. вибір методів усунення ризиків (methods choice).

На першому етапі збирається інформація про ризик, проводяться збори наради, збирається команда по управлінню ризиками. На цьому етапі проводиться встановлення стандартів і меж можливих ризиків, розробляються критерії, визначається структура та методика для аналізу та оцінки. В цілому робиться огляд зовнішнього та внутрішнього середовища. Для пошуку можливих ризиків або їх факторів. На етапі 2 виявляються всі можливі ризики. Необхідно відповісти на запитання: що може статись, як саме та чому. Цей етап включає виявлення ретроспективних та майбутніх ризиків, з якими ще не стикались досі. На третьому етапі оцінки робиться висновок про якісні або кількісні показники ризику. Підчас етапу 4. досліджують ймовірність ризику та його наслідки. Останній етап: після аналізу ризиків розглядають методи його усунення або попередження. Такими методами може бути: прийняття ризику, уникнення ризику, збереження ризику або утримання його на певному рівні, передача ризику, страхування, зміна наслідків ризику, зміна ймовірності ризику.

Відповідно до наведених етапів ризик менеджменту доцільно зробити аналіз ризиків туристичної галузі. Оскільки у попередніх дослідженнях вже було проведено дослідження ризиків туристів.

Аналіз ситуації в туристичній галузі можна провести з огляду на динаміку туристичних потоків до України за 2008-2016 рр. [11]. Відповідно до останніх даних, можна стверджувати, що вона істотно погіршилась (рис 1).

Рисунок 1 - Динаміка зміни кількості іноземних, внутрішніх та зовнішніх туристів в Україні протягом 2008-2016 років Figure1 - Dynamics of changes in the number of foreign, domestic and Ukrainian tourists who travel abroad in Ukraine during 2008-2016

туристичний ризик

Зокрема для порівняння: якщо у 2008 році Україну відвідало 25,45 млн осіб, то вже починаючи з 2014 року кількість іноземних туристів катастрофічно зменшилась до 12,71 млн. Невелике покращення відбулось тільки у 2016 році, коли в Україну прибуло 13,33 млн іноземних громадян. Це на сьогодні є великою проблемою, оскільки іноземні туристи можуть стати економічним допінгом для нашої держави, оскільки кожний візит в Україну привносить додаткові капітали та іноземні кошти в економіку, пожвавлює розвиток туристичного сектору, стимулює оновлення інфраструктури: засобів розміщення і транспорту, сприяє розвитку туристичної освіти, тур агенцій, вітчизняних туроператорів.

Внутрішній туризм також зазнав серйозних змін після 2014 року оскільки кількість туристів останніх років зменшилась в чотири рази для порівняння у 2008 році подорожували 1,39 млн чоловік, у 2014 - 0,32, у 2015 - 0,36 млн осіб, а у 2016 кількість туристів становила 0,45 млн осіб. Якщо оцінювати тенденцію потоку внутрішніх туристів по експоненціальній лінії Тренда, то можна зробити висновок, що їх кількість буде і надалі зменшуватись. Причиною цього є те, що все менше людей можуть дозволити собі відпочинок через несприятливу соціально-економічну ситуацію в Україні.

Ті категорії українців, які мають можливість платити за туристичні послуги здебільшого віддають перевагу зовнішньому туризму, про що свідчать дані 2008-2016 років, а також тенденція, що має напрямок до зростання. Крім того, з рисунку 1 видно, що кількість туристів, що виїжджають за кордон не була так чутлива до змін, що відбулись у 2014-2015 роках, і не зазнала значних змін. Однією із причин цього є те, що із менш ніж 42 млн населення України [11] прошарок заможних українців не змінився, а кількість бідних зросла. Однак, в межах України середня кількість громадян, що подорожують за кордон за 2008-2016 роки складає 4,76% від всього населення України. Для порівняння у розвинених країнах, за інформацією Eurostat [5] можуть собі дозволити подорожі 76% бельгійців, 53% голландців, 40% словаків, 33% німців і 15% поляків.

Така ситуація свідчить про глобальні кризові зміни у туристичній галузі, які знищили та поставили під загрозу більшість українських туристичних підприємств.

На рис. 2 видно, що кількість туристичних підприємств значно знизилась починаючи з 2014 року. Якщо ще у 2013 та 2014 році їх кількість була 2852 та 2586 відповідно, то у 2015 році їх кількість знизилась до 1785. Прогноз, зроблений у програмному середовищі Excel, дозволяє зробити припущення, що негативні зміни матимуть тенденцію до 2025 року

Рисунок 2 - Зміна кількості туристичних підприємств в Україні за 2008-2017 роки та прогноз їх кількості у 2018-2025 роках Figure 2 - Change in number of the tourist enterprises in Ukraine for 2008-2017 and the forecast of its number in 2018-2025

Для пошуку причин погіршення стану туристичної галузі України, необхідно розглянути також макроекономічні показники, що впливають на кількість туристичних підприємств в Україні. Для цього пропонується розробити багатофакторну модель із макропоказників, та встановити можливий зв'язок зміни цих факторів із зміною кількості туристичних підприємств в Україні.

Для дослідження були обрані такі змінні: кількість туристичних агентств, інфляція, доходи населення міждержавна міграція (вибулі), фінансові результати звичайної діяльності, валовий продукт в Україні. Період досліджуваних даних включає 2008-2016 роки.

Таблиця 1 - Вибірка значень факторів для кореляційного аналізу між макроекономічними факторами та кількістю туристичних агентств

За результатами аналізу факторів у програмному середовищі SPSS Statistic була сформована матриця кореляцій (табл. 2)

Таблиця 2 - Результати кореляційного аналізу факторів макросередовища туристичних підприємств

** Корреляція достовірна на рівні 0,01 (двустороння). * Корреляція достовірна на рівні 0,05 (двустороння).

Найбільше корелюють ті змінні, що мають найменший рівень значущості (p<0,05), якщо ця умова виконується, то це означає, що кореляція достовірна. Враховуючи результати дослідження, можна зробити висновок, що найбільша та достовірна кореляція між фактором ХЗ (інфляція) та Х5 (фінансові результати звичайної діяльності), тобто виявлена пряма міцна залежність: чим більша інфляція тим гірший фінансовий результат туристичних підприємств.

Взаємозв'язок Х4 (валовий дохід) та Х1(доходи населення) був очевидний та мав найбільш міцний прямий зв'язок, який рекордно наблизився до одиниці та становив 0,971. Інших взаємозв'язків між макропоказниками середовища та кількістю туристичних підприємств не виявлено. Це означає, що ризик зменшення туристичного потоку не залежить від рівня інфляції, міграції, фінансових результатів підприємств, доходів населення. Це ще раз підкреслює необхідність пошуку інших способів запобігання зниженню туристичних потоків України.

Висновки

У даному дослідженні розглянуті такі етапи управління ризиками як аналіз та оцінка ситуації. В результаті дослідження було встановлено, що кількість іноземних та внутрішніх туристів постійно зменшується. Зроблений аналіз тенденцій дав змогу зрозуміти, що український туризм зазнає складних часів. Відносно стабільним виявився потік українських подорожуючих, хто виїжджав протягом 208-2016 років за кордон. Однак, їх кількість становить всього 4,76 %, в три-п'ять разів менше ніж у сусідніх державах.

Аналіз прогнозу кількості туристичних підприємств є також невтішним, адже їх кількість з 2018 року до 2025 року вірогідно зменшуватиметься. Статистичний аналіз макроекономічних показників української економіки не встановив зв'язку між кількістю туристичних підприємств та рівнем інфляції, міграції, фінансових результатів підприємств, доходів населення. Методи подальшого управління ризиками у туризмі є предметом наступних досліджень.

Перелік посилань

1. Banks, Е. 2005. Catastrophic Risk: Analysis and Management. John Wiley & Sons Ltd. DOI: 10.1002/9781118673492.ch7.

2. Casidy, R., &Wymer, W. 2016. A risk worth taking: Perceived risk as moderator of satisfaction, loyalty, and willingness-to-pay premium price. Journal of Retailing and Consumer Services, 32, 189-197. Doi:10.1016/j.jretconser.2016.06.014.

3. Chew, E.Y.T.; Jahari, S.A. 2014. Destination image as a mediator between perceived risks and revisit intention: A case of post-disaster Japan. Tourism Management. 40, 382-393.

4. Chiao, L.Y., Vikneswaran, N. (2014). Risk perception study in tourism: are we really measuring perceived risk? Procedia SocBehav Sci. 144, 322-327. Retrieved from:http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S187704281404230X

5. Eurostat. 2017. Tourismstatistics. Available at: http://appsso. eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=demo_fabortind&lang=en (accessed february 20, 2018)

6. Huamin Li (2016) A Study of Factors of Leisure Tourism Intention: based on the Theory of Planned Behavior. Journal of Residuals Science & Technology, Vol. 13, No. 8, 2016 Retrieved from:http://www.dpi-journals.com/index.php/JRST/article/viewFile/3711/2803

7. ITB World Travel Trends Report 2016/2017. From ITB Berlin. Retrieved from: https://www.itb-berlin.de/media/itb/itb_dl_all/itb_presse_all/World_Travel_Trends_Report_2016_2017.pdf

8. Mert U. 2016.Risk management for sustainable tourism. De Gruyter Open EJTHR; 7(1):63-71 DOI: 10.1515/ejthr-2016-0007

9. Santana-Gallego, M., Rossella-Nadal, J. and Fourie, J. 2016. The effects of terrorism, crime and corruption on tourism.ERSX working paper. Available at: http://www.econrsa.org/ system/files/publications/working_papers/ working_paper_595.pdf (accessed 7 Mrch 2018).

10. Williams, A. M. andBalazV. 2015. Tourism, risk and uncertainty: theoretical reflectionsJournal of Travel Research, 54(3): 271-287.

11. World Tourism Organization, 2016. Tourism indicators. Available at: http://media.unwto.org/press-release/2018-01-15/2017-international-tourism-results-highest-seven-years. (Accessed 7 March 2018)

12. Державний комітет статистики. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/tur.htm [Accessed in April 2018].

13. Крутик А. Б., Подлобошникова Е. М. Управление предпринимательскими рисками в турбизнесе: монография / А Б Крутик. Е. М. Подлобошникова. -СПб ЛГУ им А. С. Пушкина, 2007 - 132 с.

14. Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств: [навч. посіб.] / Н.І. Машина. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 368 с.

References

1. Banks, Е. 2005. Catastrophic Risk: Analysis and Management. John Wiley & Sons Ltd. DOE 10.1002/9781118673492.ch7.

2. Casidy, R., &Wymer, W. 2016. A risk worth taking: Perceived risk as moderator of satisfaction, loyalty, and willingness-to-pay premium price. Journal of Retailing and Consumer Services, 32, 189-197. Doi:10.1016/j.jretconser.2016.06.014.

3. Chew, E.Y.T.; Jahari, S.A. 2014. Destination image as a mediator between perceived risks and revisit intention: A case of post-disaster Japan. Tourism Management. 40, 382-393.

4. Chiao, L.Y., Vikneswaran, N. (2014). Risk perception study in tourism: are we really measuring perceived risk? Procedia SocBehav Sci. 144, 322-327. Retrieved from:http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S187704281404230X

5. Eurostat. 2017. Tourismstatistics. Available at: http://appsso. eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=demo_fabortind&lang=en (accessed february 20, 2018)

6. Huamin Li/ (2016) A Study of Factors of Leisure Tourism Intention: based on the Theory of Planned Behavior. Journal of Residuals Science & Technology, Vol. 13, No. 8, 2016 Retrieved from:http://www.dpi-journals.com/index.php/JRST/article/viewFile/3711/2803

7. ITB World Travel Trends Report 2016/2017. From ITB Berlin. Retrieved ITB World Travel Trends Report 2016/2017. From ITB Berlin. Retrieved from: https://www.itb-berlin.de/media/itb/itb_dl_all/itb_presse_all/World_Travel_Trends_Report_2016_2017.pdf

8. Mert U. 2016.Risk management for sustainable tourism. De Gruyter Open EJTHR; 7(1):63-71 DOI: 10.1515/ejthr-2016-0007

9. Santana-Gallego, M., Rossella-Nadal, J. and Fourie, J. 2016. The effects of terrorism, crime and corruption on tourism.ERS4 working paper. Available at: http://www.econrsa.org/system/files/publications/working_papers/ working_paper_595.pdf (accessed 7 Mrch 2018).

10. Williams, A. M. and Balaz V. 2015. Tourism, risk and uncertainty: theoretical reflectionsJournal of Travel Research, 54(3): 271-287.

11. World Tourism Organization, 2016. Tourism indicators. Available at: http://media.unwto.org/press-release/2018-01-15/2017-international-tourism-results-highest-seven-years. (Accessed 7 March 2018)

12. Derzhavnyi komitet statystyky. [Elektronnyi resurs] Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/tur.htm [in April 2018].

13. Krutyk A. B., Podloboshnykova E. M. Upravlenye predprynymatelskymy ryskamy v turbyznese: monohrafyia /AB Krutyk. E. M. Podloboshnykova. -SPb LHU ym A. S. Pushkyna, 2007 - 132 s.

14. Mashyna N.I. Strakhuvannia dlia turystychnykh pidpryiemstv: [navch. posib.] / N.I. Mashyna. - K.: Tsentrnavchalnoi literatury, 2006. - 368 s.

Размещено на Allbest.ru