Порівняльний аналіз показників підготовленості та змагальної діяльності кваліфікованих футболістів на різних етапах підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аналіз показників підготовленості та змагальної діяльності кваліфікованих футболістів на різних етапах підготовки

У статті приведені результати дослідження фізичної та функціональної підготовленості кваліфікованих футболістів у першому і другому циклі річної підготовки на етапі констатувального, та формувального експерименту. Одним із основних критеріїв функціональної підготовленості спортсменів є максимальне споживання кисню, оптимальне значення показника може свідчити про другу фазу спортивної форми спортсменів. Підвищення показників фізичної підготовленості гравців дозволяє їм більш ефективно брати участь у змагальній діяльності, адже специфічні особливості гри у футболі вимагають високого рівня прояву спортсменами саме швидкісних, швидкісно-силових якостей і витривалості, насамперед, швидкісної, що відповідає човниковоподібному руху футболіста протягом матчу. Однак, з метою більш цілеспрямованого вивчення підготовленості гравців, порівняння показників здійснювалося не лише по циклам підготовки констатувального та формувального експериментів, але й на кожному з етапів цих циклі.

Проблема побудови тренувального процесу кваліфікованих футболістів на різних етапах річної і багаторічної підготовки досліджувалась та аналізувалась достатньо широким колом теоретиків та практиків футболу (М.А. Годик, 2006; Н.М. Люкшинова, 2003; В.М. Костюкевич, 2006; Г.В. Монаков, 2005; В. Н. Платонов, 2013).

Зокрема вивчалась методика тренування футболістів за окремими сторонами їх підготовки (М.А. Годик, 2006; Н.М. Люкшинова, 2003; Г.В. Монаков, 2005; М.С. Полишкис, 1999), розробки засобів і методів контролю підготовленості та змагальної діяльності, оптимізація підготовки футболістів на основі моделювання тренувальної і змагальної діяльності (В.М. Костюкевич, 2016; С.Ю. Тюленьков, 1997).

Фізична та функціональна підготовленість футболістів характеризується певним рівнем рухових умінь і можливостей, яка дозволяє їм ефективно брати участь в змагальній діяльності [3,5].

Компоненти фізичної підготовленості які футболіст використовує під час гри є: стартова і дистанційна швидкість, загальна і швидкісна витривалість, сила і швидкісно-силові якості, а також спритність в рухах і рухливість суглобів. Беручи до уваги наведене вище, інтегральний рівень фізичної підготовленості футболістів складається з показників швидкісних можливостей, швидкісної витривалості, загальної витривалості, сили, швидкісно-силових якостей, гнучкості і спритності [1,2, 4, 6].

Аналіз останніх публікацій у футболі свідчить, що на сучасному етапі його розвитку однією з найважливіших проблем підготовки спортсменів є організація контролю рівня їх фізичної та функціональної підготовленості [5,6,7]. Для оцінки фізичної і функціональної підготовленості футболістів, фахівцями футболу розроблені різнітестуючі вправи, що дозволяють ефективно контролювати навчально-тренувальний процес [1, 3, 5].

Проблеми управління фізичною підготовленістю футболістів розглядалися у роботах М.О. Годіка, 2006; Г.А. Лисенчука, 2003; В.М. Кострикіна, 2007; В.М. Костюкевича, 2006; В.М. Шамардина, 2002 та багатьох інших. Разом з тим залишаються недостатньо розробленими проблеми фізичної та функціональної підготовленості кваліфікованих футболістів.

Зв'язок дослідження з науковими планами, темами. Дослідження виконувалось згідно зі «Зведеним планом науково-дослідної роботи Міністерства науки, молоді та спорту України на 2011-2015 рр.» по темі «Теоретико-методичні основи індивідуалізації в фізичному вихованні та спорті». Номер державної реєстрації 0112Ш02001.

Формулювання цілей дослідження

Мета дослідження. Порівняти показники підготовленості та змагальної діяльності кваліфікованих футболістів на різних етапах підготовки.

Об'єкт дослідження - навчально-тренувальний процес кваліфікованих футболістів.

Предмет дослідження - фізична та функціональна підготовленість кваліфікованих футболістів на різних етапах підготовки.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення

Передбачалося, що порівняння показників підготовленості та змагальної діяльності кваліфікованих футболістів на двох етапах дослідження (констатувального та формувального) дозволить зробити висновки щодо ефективності використання методів програмування при побудові тренувального процесу в річному циклі підготовки.

Аналіз результативності тестування на двох етапах педагогічного експерименту свідчить, що, загалом, спостерігалася позитивна динаміка щодо збільшення показників фізичної та функціональної підготовленості кваліфікованих футболістів на етапі формувального експерименту, в порівнянні з констатувальним. Однак, з метою більш цілеспрямованого вивчення підготовленості гравців, порівняння показників здійснювалося не лише по циклам підготовки констатувального та формувального експериментів, але й на кожному з етапів цих циклів (табл.1).

Таблиця 1. Показники фізичної підготовленості кваліфікованих футболістів (п=22) у першому циклі річної підготовки на етапах

Як видно з табл.1, у першому циклі річної підготовки на етапі формувального експерименту протягом підготовчого, змагального та перехідного етапів збільшилися показники швидкісних, швидкісно-силових якостей, швидкісної та загальної витривалості. Зокрема, в підготовчому етапі відбулося підвищення швидкісних якостей на 1,4 % (р>0,05), швидкісно-силових якостей - на 5,8 % (р<0,05), швидкісної витривалості - на 2,6 % (р<0,05). Тобто, формування тренувальних ефектів у процесі становлення спортивної форми футболістів з використанням методів програмування є більш оптимальним, у відповідності до завдань, що вирішуються на підготовчому етапі.

Позитивна тенденція покращення показників фізичної підготовленості кваліфікованих футболістів спостерігалася й у змагальному етапі першого циклу річної підготовки. Покращилися результати в тестах: біг 30 м з високого старту - на 0,09 с (2,1 %; р>0,05), стрибок у довжину з місця - на 0,14 м (5,3 %; р<0,05), човниковий біг 7х50 м - на 1,3 с (2,0 %; р<0,05), тест Купера - на 80,0 м (2,5 %; р>0,05). Варто зазначити, що підвищення показників фізичної підготовленості гравців дозволило їм більш ефективно брати участь у змагальній діяльності, адже специфічні особливості гри у футболі вимагають високого рівня прояву спортсменами саме швидкісних, швидкісно-силових якостей і витривалості, насамперед, швидкісної, що відповідає човниковоподібному руху футболіста протягом матчу

Таблиця 2. Показники фізичної підготовленості кваліфікованих футболістів (п=22) у другому циклі річної підготовки на етапах констатувального та формувального експериментів

Більш високий рівень фізичної підготовленості футболістів у підготовчому та змагальному етапах констатувального експерименту зумовив позитивну тенденцію у показниках відставлених тренувальних ефектів протягом перехідного етапу першого циклу річної підготовки (див. табл. 1). Це, у свою чергу, призвело до більш високих показників фізичної підготовленості футболістів у другому циклі річної підготовки на етапі формувального експерименту, в порівнянні з констатувальним (табл. 2). Зокрема, відбулися позитивні зміни протягом усіх трьох етапів другого циклу в показниках швидкісних, швидкісно-силових якостей, швидкісної та загальної витривалості. Так, впродовж формувального експерименту статистично достовірно покращилися результати човникового бігу 7х50 м: у підготовчому етапі другого циклу на 2,0 % (р<0,05), у змагальному - на 2,2 % (р<0,05), у перехідному - на 3,9 % (р<0,01).

Також статистично достовірно збільшилися результати тесту Купера в підготовчому етапі формувального експерименту (4,3 %; р<0,05). Показники загальної витривалості відображають, з одного боку, рівень аеробних можливостей футболістів, а з іншого, здатність ефективно брати участь у змагальній діяльності протягом усього матчу.

Поряд з фізичною підготовленістю важливо було також дослідити функціональну підготовленість кваліфікованих футболістів на етапі формувального експерименту, в порівнянні з констатувальним. Для вирішення цього завдання визначалися показники PWC170 (V), PWC170, відносне МСК та додаткові індекси ІПА, ІОА, ІОВ (див. формули 2.8 - 2.15). Результати тестування футболістів, які брали участь у експерименті, представлено в табл. 3 і 4.

Як і передбачалося, на формувальному етапі експерименту відбулися позитивні зміни показників функціональної підготовленості футболістів, у порівнянні з констатувальним.

Одним із основних критеріїв функціональної підготовленості спортсменів є максимальне споживання кисню. Практично, оптимальне значення показника МСК може свідчити про другу фазу спортивної форми спортсменів [51, 97, 109, 150]. У підготовчому періоді першого циклу річної підготовки на формувальному етапі експерименту рівень МСК збільшився на 2,3 млхв-1кг-1(4,2 %; р<0,05), у порівнянні з відповідним періодом на етапі констатувального експерименту. Разом з показниками фізичної працездатності та максимального споживання кисню на етапі формувального експерименту збільшилися показники, що характеризують процеси адаптації футболістів до фізичних навантажень. Так, ІПА (інтегральний показник адаптації) покращився на 70,7 ум. од. (1,6 %; р<0,05), ІОА (індекс оперативної адаптації) збільшився на 2,9 % (р>0,05) та ІОВ (індекс оперативного відновлення) покращився на 3,1 % (р>0,05). Всі ці позитивні результати, на наш погляд, були зумовлені більш раціональним використанням засобів тренування, а саме, впровадженням розроблених програм структурних утворень тренувального процесу.

Оптимальна побудова тренувального процесу кваліфікованих футболістів у підготовчому періоді першого циклу річної підготовки сприяла позитивним змінам у показниках функціональної підготовленості в змагальному періоді. Як видно з таблиці 3, статистично достовірні зміни відбулися за показниками PWC170 (V) - на 3,8 % (р<0,01), PWC170 - на 6,7 % (р<0,05), МСК - на 3,7 % (р<0,05), ІОА - на 3,6 % (р<0,05) та ІОВ - на 5,1 % (р<0,05). Подібна позитивна динаміка в показниках функціональної підготовленості кваліфікованих футболістів спостерігалася й у перехідному періоді першого циклу річної підготовки.

Практично такі самі позитивні зміни в показниках функціональної підготовленості кваліфікованих футболістів відбулися й протягом другого циклу річної підготовки на етапі формувального експерименту, в порівнянні з етапом констатувального експерименту.

Тобто, аналіз показників фізичної та функціональної підготовленості кваліфікованих футболістів протягом річного тренувального циклу дозволяє стверджувати про позитивний вплив методів програмування тренувального процесу, що загалом призвело й до покращення показників змагальної діяльності гравців.

Висновки

фізичний футболіст підготовка

Аналіз структури та змісту річної підготовки кваліфікованих футболістів засвідчив:

* необхідність розробки програм підготовки з такою умовою, щоб кожна з фаз спортивної форми відповідала певному етапу тренувального циклу: на підготовчому етапі вирішувалися завдання становлення спортивної форми, на змагальному - її утримання та подальше підвищення, на перехідному - тимчасової втрати. Це вимагає раціонального поєднання тренувальних засобів і навантажень різної спрямованості на відповідному етапі підготовки;

* оптимальне планування тренувальних навантажень протягом змагальних мікроциклів футбольних команд дозволяє проводити календарну гру у фазі суперкомпенсації (відставленого тренувального ефекту).

Достовірне покращення більшості показників фізичної та функціональної підготовленості впродовж формувального експерименту, в порівнянні до аналогічного етапу тестування констатувального експерименту, свідчить про ефективність побудови тренувального процесу кваліфікованих футболістів в умовах закладів вищої освіти на основі методів програмування.

Список використаних джерел

1.Годик М.А. Физическая подготовка футболистов. М.:Терра - спорт, Олимпия Пресс, 2006. 272 с.

2.Костюкевич В., Стасюк В. Програмування тренувального процесу кваліфікованих футболістів у річному макроциклі. Фізична культура, спорт та здоров'я нації: зб. наук, праць. 2016. №. 1. 323-331.

3.Платонов В. Н. Периодизация спортивной тренировки. Общая теория и ее практическое применение. К.: Олимп. лит., 2013. - 624 с.

4.Стасюк В. А. Структура і зміст тренувального процесу студентських футбольних команд протягом річного макроциклу. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування. 2017. №1. 65-71.

5.Шамардін В.М. Технологія управління системою багаторічної підготовки футбольних команд вищої кваліфікації: автореф. дис. ... докт. наук з фіз. вих. і спорту: спец. 24.00.01 «Олімпійський і професійний спорт». Львів. 2013. 39.

6.Kostiukevich V.M., Stasiuk V.A., Shchepotina N.Yu., Dyachenko A.A. Programming of skilled football players training process in the second cycle of specially created training during the year. Physical education of students. 2017. 21(6). P. 262-269. doi: 10.15561/20755279.2017.0602.

7.Kostiukevych V, Stasiuk V. Training process programming of qualified footbal players in higher education establishments. Physical education, sports and health in modem society. 2017. № 2 (38). 41-50.

Размещено на Allbest.ru