Класифікація та методичні особливості засобів оздоровчого фітнесу

Аннотация

Цель: в оздоровительном фитнесе используется большой арсенал средств из различных видов спорта и двигательной активности. Развитие фитнес индустрии способствует его расширению и требует классификации и определения методических особенностей, обуславливающих использование соответствующих средств в фитнес-программах. Материал: Проанализировано более 60 литературных источников и видеозаписи 42 уроков престижных международных фитнес - конвенций. Результаты: Изучена эволюция развития видов оздоровительного фитнеса, а также характер используемых в них средств. Выводы: В качестве классификационного признака средств оздоровительного фитнеса целесообразно использовать их направленность, согласно которой они делятся на аэробные, силовые, упражнения, способствующие развитию гибкости, а также психомоторной координации. В качестве основных методических признаков средств фитнеса выделены: разнообразие и взаимозаменяемость, четкая регламентированность, способность к трансформации, возможность осуществлять избирательное воздействие на организм, возможность решения широкого круга задач, инновационность.

Вступ

Фітнес уявляє собою окрему галузь діяльності суспільства, яка задовольняє прагнення людини у покращенні власного здоров'я та підвищенні якості життя за рахунок спеціально організованої рухової активності [19]. Ця мета реалізується через участь суб'єкта оздоровчого фітнесу (особи, яка долучається до занять) в процесі оздоровчого фітнесу, що організований з використанням наявного наукового та організаційно-методичного ресурсу фітнес-індустрії та спрямований на задоволення його (суб'єкта) прагнення до здорового способу життя, покращення рівня здоров'я та якості життя.

Початок використання фізичних вправ з метою профілактики захворювань пов'язаний з політикою популяризації здорового способу життя, яка почала впроваджуватись в США в 60-х роках минулого століття [17]. Ця політика стала відгуком на стрімке розповсюдження серед населення захворювань серцево-судинної системи і високого ризику смертельних випадків. Ефективність аеробних вправ відносно профілактики відповідних захворювань стала підставою для їх застосування в фітнес-програмах [8, 9]. Подальший розвиток фітнес-індустрії спричинив урізноманітнення змісту фітнес-програм. Сьогодні фітнес- програми задовольняють різним потребам - сприяють корекції постави і тілобудови, усувають надмірну масу тіла, відновлюють психоемоційний стан і т.п. В заняття включають засоби з різних видів спорту, які можуть бути цікавими для певних верств населення. Разом із цим, відмінність у завданнях спортивних і фітнес-тренувань обумовлює і особливості засобів, які в них використовуються. В якості основної вимоги до засобів фітнесу фахівці виділяють їх оздоровчу спрямованість [3, 6]. Разом із цим, далеко не кожну рухову активність, яка здійснює оздоровчий вплив на організм можна віднести до засобів фітнесу. На нашу думку, можливість використання засобів в програмах оздоровчого фітнесу обумовлюється наявністю в них певних методичних особливостей, які дозволяють ефективно вирішувати завдання фітнес-програм пристосовуючи їх до функціональних і рухових можливостей осіб, які займаються. Необхідність їх визначення обумовила наукові пошуки в даному напрямку.

Дослідження виконано у відповідності з темою 3.9. «Удосконалення наукових основ спорту для всіх, фітнесу та рекреації» Зведеного плану науково-дослідних робіт в сфері фізичної культури та спорту на 2011-2015 р.р. «Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України», номер держреєстрації 0111U001735.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи. Мета полягала у класифікації засобів оздоровчого фітнесу та виділення притаманних їм методичних особливостей, що обумовлюють їх використання у фітнес-програмах.

Завдання. На основі аналізу науково-методичної літератури та матеріалів відеозаписів уроків міжнародних фітнес-конвенцій класифікувати засоби оздоровчого фітнесу та виділити їх основні методичні особливості.

Матеріал досліджень. Для виконання завдань було проаналізовано понад 60 літературних джерел та відеозаписи 42 уроків, репрезентованих на провідних міжнародних фітнес-конвенціях RiminiWellness-2013 (Італія), MIOFF-2013 (Москва), Go sport 2013 (Київ).

Результати досліджень. Аналіз літератури і відеоматеріалу дає підстави констатувати, що сьогодні в програмах оздоровчого фітнесу використовуються засоби різного спрямування. Популярна в 70-х роках ХХ століття ідея використання в оздоровчих програмах аеробних вправ трансформувалась у появі цілої низки програм аеробного спрямування. Так, виконання загально-розвива- ючих гімнастичних і танцювальних вправ під музику методом «nonstop» призвело до появи «аеробної гімнастики», «аеробічних танців» [9]. В подальшому під музику почали виконувати й засоби з інших видів спорту. Так, у прагненні зробити цікавими заняття для чоловіків з'являються види занять з використанням вправ різних видів одноборств (бокс аеробіка, кі-бо, тай-бо, бодікомбат та ін.) [11]. Для приваблення молоді використовують танцювальні види програм [14, 21]. Танцювальні технології фітнесу розвиваються і змінюються дуже стрімко, що обумовлено модою на музичні стилі (латина, східні танці, джаз, рагга, хаус та ін.), які власне і служать основою для творчості при створенні цих програм [6].

Революційною у розвитку фітнесу стала розробка компанії Reebok, яка випустила степ-платформу, і науково обґрунтувала систему занять зі степ-аеробіки [16]. Циклічні піднімання і опускання на степ- платформу стали безпечною альтернативою стрибко- вим і біговим навантаженням інших аеробних видів занять. Можливість регулювання висоти платформи дозволила додатково диференціювати рівень навантаження на заняттях з різним за рівнем підготовленості контингентом. Залучення компаній-лідерів виробництва спортивних товарів до процесу розвитку фітнес- технологій сприяло появі цілої низки видів фітнес- тренувань з використанням додаткового обладнання - слайд-аеробіка [15], спінінг (вело-аеробіка) [1], занять в спеціальних черевиках «ексолоперсах» (кенгу- робіка) [12] та ін.

Паралельно з аеробними програмами розвиваються програми, підґрунтям для яких став розвиток бодібілдингу, або культуризму. Вони спрямовані на розвиток мускулатури і формування красивої пропорційної тілобудови, досягнення якої власне і складає сутність бодібілдингу [2, 5]. Силові вправи з вільними обтяженнями та на спеціальних силових тренажерах сьогодні є невід'ємною складовою програм сучасних фітнес-центрів. руховий здоров'я фітнес товар

Взаємопроникнення методичних аспектів атлетизму і аеробіки призвело до появи аеробно-силових програм. Вони передбачають виконання вправ з обтяженням для різних груп м'язів без пауз відпочинку. В якості обтяжень використовуються гантелі, резинові амортизатори, спеціальні штанги (пампи), обтяжені м'ячі (медицинболи) та ін. [6].

Фітнес технології нового століття збагатилися програмами, які в зарубіжній літературі об'єднані під терміном «mired body» - «розумне тіло» [4, 10, 20, 23]. До них відносять йогу, пілатес, тайзі-цюань. Східне походження більшості з них, наділило їх спільною зі східними філософськими системами рисами, які полягають в тому, що в них організм людини розглядається як єдине ціле. В зв'язку з цим, тренування спрямовується не на вдосконалення окремих сторін фізичної підготовленості, чи тренування локальних груп м'язів або певних систем організму, а на розвиток вміння інтегрувати весь його наявний руховий і ментальний потенціал для максимально точного і ефективного виконання вправи. Вправи, що складають зміст даних занять сприяють удосконаленню координаційних можливостей, покращують «відчуття» власного тіла. Поряд із цим вони передбачають фіксацію статичних положень та виконання стато-дина- мічних рухів, які сприяють розвитку гнучкості. На думку фахівців дисбаланс у м'язовому розвитку і відсутність гнучкості певних груп м'язів можуть сприяти порушенню постави [7, 13]. Виконання вправ на розтягування з'єднувальних компонентів м'язів з одночасним укріпленням її м'язових компонентів сприяє корекції виявлених порушень

Слід також відзначити психологічний вплив статичних розтягувань, який виявляється найбільш характерним при використанні вправ систем «Йога», «Пілатес», «Тайцзі цюань» та ін.. Базуючись на східній філософії, ці програми втілюють мету, яка в загальному виражається, як досягнення контролю над власним тілом і розумом завдяки власній волі [10, 20] Поєднання давніх технологій з сучасними надбаннями оздоровчого фітнесу а також технологіями, що широко застосовуються в практиці реабілітації хворих з порушеннями опорно-рухового апарату сприяло появі занять з використанням резинових м'ячів фіт-болів (фіт-бол аеробіка, резіст-а-бол), спеціальних балансуючих платформ korr, bosu, балансувальної подушки airex, міні тренажеру jymstik та ін. [23] Ці програми асоціюють з поняттям «функціональний тренінг». Термін “functional” в перекладі з англійської означає «здібність до дії, функціонування, або сприяння до призначеної мети». Сутність функціонального тренування полягає в тому, щоб за допомогою засвоєння рухових стереотипів тої чи іншої діяльності тими, хто займається, сприяти розвитку в них вміння раціонально й ефективно застосовувати свої фізичні здібності для вирішення конкретних рухових завдань [22]. Основний акцент у функціональному тренуванні робиться на умінні виконувати рухи з оптимальною амплітудою, проявляючи необхідний рівень силових можливостей, зберігаючи динамічну рівновагу, в умовах які постійно змінюються в зв'язку з впливом зовнішніх сил, діючих на тіло, при зміні його положення. В умовах зростаючої гіпокінезії, коли обмеження рухових можливостей позначається на виконанні професійних обов'язків а іноді і звичайних побутових операцій, заняття такого спрямування набувають особливої актуальності.

Систематизуючи засоби проаналізованих відео уроків вважається за доцільне класифікувати їх за спрямуванням, внаслідок чого можна виділити наступні групи засобів:

- засоби аеробного характеру, спрямовані на розвиток кардіореспіраторних можливостей організму, загальної витривалості, стимуляцію метаболічного обміну;

- засоби силового характеру, спрямовані на розвиток сили і силової витривалості, корекцію тіло будови;

- засоби спрямовані на розвиток гнучкості;

- засоби координаційного характеру, спрямовані на удосконалення психомоторної координації.

Незважаючи на різницю у спрямованості засобів оздоровчого фітнесу, режимах виконання, доцільність їх використання в програмах оздоровчого фітнесу обумовлюється притаманними їм методичними особливостям які полягають у наступному:

1. Різноманітність та взаємозамінність. Засоби оздоровчого фітнесу є різноманітними за своєю біомеханічною структурою, спрямованістю та змістом. Вони уявляють рухи тулубом та його частинами у різних суглобах, які урізноманітнюються динамічними (швидкі, повільні, рівномірні, перемінні, плавні, ривкові, амплітудні і т.п.) просторовими (у різних напрямках та площинах), і часовими (одночасні, поперемінні т.п.) характеристиками. Така різноманітність засобів дозволяє обирати для вирішення конкретних завдань оздоровчого фітнесу найбільш раціональні з них. Різні за змістом, але подібні за спрямованістю види вправ викликають подібний оздоровчий ефект, що дає можливість урізноманітнювати зміст програми тренувань за рахунок заміни одних засобів іншими, рівноцінними за ефектом.

2. Можливість чіткої регламентації навантажень. Усі засоби оздоровчого фітнесу легко дозуються завдяки визначенню кількості їх повторень, темпу виконання, амплітуди рухів, зміни вихідного положення та інших характеристик. Завдяки цьому засоби оздоровчого фітнесу здатні задовольняти вимогам (регламенту) будь-якої оздоровчої програми, незалежно від того, чи ця програма орієнтована на вирішення завдань особи початківця з обмеженим рівнем фізичної підготовленості, чи досвідченого користувача фітнес-послуг, якому для підвищення рівня фізичного фітнесу необхідно використовувати досить високі навантаження, характерні для спортсменів.

3. Здатність до трансформації з метою Диференціації навантажень. Можливість модифікації характеру виконання вправ, їх темпу, амплітуди, швидкості, зміни вихідного положення дозволяє спрощувати або ускладнювати їх техніку без суттєвої зміни змісту, біомеханічних особливостей та спрямованості. Можливість пристосування вправ оздоровчого фітнесу до особливостей різних споживачів фітнес

4. послуг незалежно від статі, віку, рівня фізичної підготовленості дозволяє легко диференціювати навантаження в процесі занять.

5. Забезпечення вибіркового впливу на організм. Незважаючи на загальнооздоровчий характер вправ, слід зазначити, що кожна з них має своє цільове спрямування, яке виражається у переважному впливі на ту чи іншу м'язову групу, розвиток певної системи організму або фізичної якості. Означена особливість має значення при вирішенні завдань корекційних програм спрямованих чи то на виправлення постави, удосконалення пропорцій тілобудови, усунення обмежень та розвиток функціональних систем організму і т.п.

6. Можливість одночасного вирішення широкого кола оздоровчих завдань. Як правило, вправи оздоровчого фітнесу залучають у роботу великий масив м'язів, виконуються у різних площинах і вимагають одночасного прояву декількох фізичних якостей, що створює умови для різностороннього їх впливу на організм і одночасного вирішення декількох завдань. Наприклад виконання присідань у випадах з обтяженням у вигляді штанги на плечах дозволяє розвивати силу, гнучкість та рівновагу. Використання таких вправ дозволяє скоротити терміни досягнення запланованих результатів і цим самим оптимізувати ефективність фітнес-програми.

7. Високий ступінь іноваційності та емоційності. Фітнес індустрія характеризується наявністю добре розвиненого конкурентного середовища в якому виробники фітнес-послуг ведуть боротьбу за споживача. Це створює сприятливі умови для пошуку нових засобів вирішення поставлених завдань та модернізації вже існуючих. Конкуренція з іншими видами дозвілля та розваг вимагає використання таких засобів, які б були ефективні не тільки з точки зору їх фізіологічної дії на організм, але й таких, які б сприяли отриманню задоволення, відчуття радості та психологічного комфорту. Внаслідок цього, на відміну від засобів реабілітації або спортивного тренування, де основною ознакою для включення вправи в програму тренувань є її функціональна доцільність, в фітнесі, поряд із цим, велике значення має її емоційна та інноваційна привабливість для споживача.