Фізична підготовленість та оцінка функціонального стану юних футболістів у змагальному періоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет фізичної культури

Фізична підготовленість та оцінка функціонального стану юних футболістів у змагальному періоді

Свистун Ю.Д.

Трач В.М.

При організації тренувально-змагального процесу у дітей необхідно враховувати високу інтенсивність обмінних процесів та вікові особливості дитячого організму, що росте. Відносно низький функціональний розвиток серцево-судинної та дихальної систем хлопців у віці 13 та 14 років значно обмежують можливості виконання дітьми тривалих інтенсивних навантажень. Підвищена збудливість та лабільність нервових процесів у дитячому віці є позитивною передумовою для розвитку рухової реакції та швидкості рухів, але невисокий ступінь прояву сили у дітей обмежує в них швидкісно-силові можливості організму та швидкість впродовж дій циклічного характеру [1, 10]. Разом з тим, сучасний юнацький футбол розвивається шляхом підвищення вимог до усіх сторін підготовленості юних футболістів [7, 16]. Відомо, що у процесі змагальної діяльності на організм діють значні за величиною та тривалістю навантаження, які вимагають максимальної мобілізації можливостей організму юних спортсменів та висувають високі вимоги до їх підготовленості. Показники функціонального стану організму юних спортсменів мають знаходитися в межах вікових норм [5]. Тому важливим завданням навчально-тренувального процесу є науково-обгрун- товане підвищення загальної та спеціальної фізичної підготовленості юних футболістів відповідно до функціональних можливостей [2, 7].

У підготовці юних футболістів важливе значення відводиться розвитку швидкісних якостей, які розвиваються у стані оптимальної працездатності організму [3, 4, 7, 9]. Враховуючи вищесказане, необхідно звертати увагу на такі швидкісні якості, як швидкість рухової реакції, швидкість окремих рухів та здатність збільшувати за короткий проміжок часу темп рухів, не ускладнюючи самого навантаження [14, 16]. У свою чергу, швидкісні вправи у дітей необхідно чергувати з вправами на розслаблення м'язів, у тому числі і в процесі виконання самих швидкісних вправ [17, 18, 21-23]. Так, у змагальний період на стан спортсменів впливають зростаючі навантаження, які часто повторюються. Це змушує тренерів зменшувати обсяги навантажень під час тренувань, котрі пов'язані з вдосконаленням витривалості і застосовувати навантаження швидкісно-силового напрямку [19]. Тому зацікавленість спеціалістів футболу викликають вимоги до рівня загальної та спеціальної підготовленості. На даний час запропоновано багато способів оцінки спеціальної підготовленості футболістів у змагальний період, які широко використовуються у процесі спостережень за грою дорослих і юних футболістів. При цьому реєструються різноманітні показники як змагальної, так і тренувальної діяльності, а також параметри функціонального стану організму спортсменів [6].

Важливого значення при цьому набуває контроль тренувального та змагального процесу. Метою контролю, за Платоновим В.М., є оптимізація процесу підготовки і змагальної діяльності на основі об'єктивної оцінки різних сторін підготовленості та функціональних можливостей найважливіших систем організму [11]. Тільки в такому випадку можна співставляти та аналізувати їх значення. Результати аналізу дають можливість розробляти програми та плани підготовки або вносити відповідні корекції для їх реалізації [2]. У віці 11-14 років змінюється об'єм та хімічний склад м'язової тканини, що має безпосередній вплив на розвиток м'язової сили, рухових функцій та координації рухів. У цей період інтенсивно формуються психофізіологічні функції, які пов'язані з швидкістю та точністю рухів.

Дослідженнями встановлено, що вміст у м'язах скорочувального білка актину суттєво змінюється в процес індивідуального розвитку та тренувань. Загальна кількість креатину знаходиться у лінійній залежності від вмісту актину у міофібрилах. Ці показники можна використати у спостереженні за розвитком м'язової сили та прогнозувати рівень спортивних досягнень у швидкісно-силових вправах. Підсилити синтез скоротливих білків у м'язах можна вправами, які за біодинамічною структурою близькі до змагальних. Граничний обсяг вправ з максимальним проявом швидкості, сили, потужності визначається критичною концентрацією креатинфосфату, нижче якої вже неможливо підтримувати максимальну швидкість синтезу АТФ. Це фактично 5-8 повторів кожної вправи. При більшій кількості повторів спостерігається локальна втома, яка спричиняє порушення координації рухів та зниження потужності виконання вправ. При цьому в працюючих м'язах зменшується кількість АТФ, посилюється гліколіз та нагромаджується молочна кислота, внутріклітинний рівень рН змінюється в кислу сторону, зростає виведення креатиніну [3, 13].

Разом з тим, аналіз публікацій вказує на недостатню глибину розробки поставленої проблеми. При її вирішенні слід враховувати той факт, що період відпочинку після швидкісних вправ веде до зміни анаеробних процесів на аеробні окисні процеси, що є одним із компонентів біохімічної витривалості до роботи. Тому при різносторонній підготовці юних футболістів у них мають бути розвинені певним чином біохімічні основи усіх основних фізичних якостей.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Метою роботи було оцінити фізичну підготовленість та функціональний стан юних футболістів у змагальному періоді.

Завдання роботи - провести аналіз показників фізичної підготовленості та функціонального стану футболістів 14-16 років у змагальному періоді.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення спеціальної наукової літератури, тестування рівня фізичної підготовленості, антропометричні дослідження, спірометрія, станова динамометрія, визначення PWC170, максимальне споживання кисню (МСК), поріг анаеробного обміну (ПАНО), визначення систолічного об'єму крові (СОК), рівня екскреції креатиніну за методикою Яффе, методи математичної статистики.

Медико-біологічні дослідження проведені на базі наукової лабораторії кафедри біохімії та гігієни Львівського державного університету фізичної культури.

У дослідженнях брали участь 2 групи юних футболістів Львівської дитячо-спортивної школи №4. Одна група 18 юних футболістів 13 років, 2 воротарі, 6 захисників 6 півзахисників, 4 нападників. Друга група юних футболістів віком 14-16 років, серед яких 2 воротарі, 5 захисників, 6 півзахисників, 3 нападники.

Результати дослідження.

Рівень фізичної підготовленості юних спортсменів 13 років перевіряли за такими показниками: 15 м з ходу та 15 м, 30 м з місця на початку та в кінці змагального періоду. Результати цих досліджень представлені у таблиці 1.

На початку змагального періоду юні футболісти досліджуваної групи пробігали 15 м з ходу в середньому за 2,08 с, а в кінці змагального періоду за 2,06 с; на виконання тесту 15 м з місця на початку змагального періоду затрачали 2,46 с, а в кінці - 2,49 с. На виконання тесту 30 м з місця на початку змагального періоду футболісти 13 років витрачали 4,79 с, а в кінці 4,84 с.

У порівнянні з початком, в кінці змагального періоду футболісти досліджуваної групи виконували тест «15 м з ходу» на 0,02 с. краще; тест «15 м з місця» на 0,03 с. гірше; тест «30 м місця» на 0,05 с. гірше. Результати у швидкості бігу на 15 та 30 м юних футболістів за час змагального періоду не покращилися, залишилися на тому ж самому рівні. Достовірності у різниці показників часу подолання зазначених тестів на початку та в кінці змагального періоду не виявлено.

Таблиця 1. Динаміка показників часу подолання дистанції 15 та ЗО м футболістами 13 років у змагальному періоді (с)

Результати дослідження екскреції креатиніну у футболістів 13 років на початку та в кінці змагального періоду представлені на рис. 1. Дані вказують на те, що вже на початку змагального періоду до навантаження кількість креатиніну в сечі нижча порівняно з нормою для дітей того віку і становить 0,36 г на добу (р<0,05). Після футбольного матчу кількість креатиніну в сечі збільшується до 0,54 г/добу (р<0,05).

В кінці змагального періоду рис. 1-Б до матчу рівень виведеного креатиніну становив 0,16 г на добу, що майже у 2 рази менше, ніж на початку змагального періоду (р<0,05).

Після футбольного матчу кількість креатиніну в сечі також зростає до 0,33 г/добу (р<0,05), але ця величина також значно менша, ніж на початку змагального періоду. Аналіз отриманих даних показує, що впродовж всього змагального періоду кількість креатиніну в сечі порівняно з нормою знижена. На початку змагального періоду рівень креатиніну до матчу був нижчий на 49%, а в кінці змагального періоду зменшився на 77 %. Після футбольного матчу кількість креатині- ну в сечі була також знижена впродовж змагального сезону: на початку періоду змагань на 23%, а в кінці сезону на 53%. Таким чином, вище приведені дані біохімічних досліджень вказують на розвиток втоми і неповне відновлення юних футболістів. Про виникнення втоми свідчить також відсутність позитивної динаміки у покращенні показників часу подолання дистанції 15 та 30 м у кінці змагального періоду.

Рис. і. Величина екскреції креатиніну у футболістів 13 років на початку (А) та в кінці (Б) змагального періоду

У процесі підготовки юних футболістів потрібно враховувати їх фізичний розвиток, функціональний стан, фізичну підготовленість [1, 4, 5, 9]. В ході дослідження нами встановлені показники фізичного розвитку, функціонального стану юних футболістів віком 14-16 років (табл. 2).

Рівень фізичної підготовленості цієї групи юних спортсменів перевірявся за такими контрольними нормативами: біг на дистанції 15 м, 30 м, 60 м з місця і 15 м з ходу (для оцінки швидкісних рухових якостей), біг на 400 м (оцінка аеробно-гліколітичної витривалості); стрибки у довжину з місця, потрійним і вгору (оцінка динамічної сили); біг на 3000 м, або протягом 12 хвилин (оцінка аеробної витривалості) [3]. Інтегральним критерієм спеціальної підготовленості футболістів є показники змагальної діяльності, середні показники якої протягом сезону (16 матчів) представлені у таблиці 3.

Norma - норма, Before load - до навантаження, After load - після навантаження.

Таблиця 2. Показники фізичного розвитку, функціонального стану юних футболістів 14-16років

Поряд з показниками фізичної підготовленості для визначення готовності до змагальної діяльності футболістів важливими є показники функціонального стану організму, зокрема, серцево-судинної системи [5, 7, 11, 14, 20]. Систематичні тренування викликають збільшення лівого шлуночка серця [17]. Важливим показником функціонального стану є також гемо- динамічна продуктивність. За даними деяких авторів систолічний об'єм крові у юних спортсменів значно перевищує цей показник у їх однолітків не спортсменів [5]. Адаптація серцево-судинної системи до напруженої м'язової роботи (велоергометричне навантаження) проявляється у прискоренні серцевої діяльності (ЧСС) та помітному збільшенні систолічного об'єму крові (СОК), особливо із зростанням тренованості та спортивної кваліфікації підлітків (табл. 4). Зменшення СОК в стані спокою у юних спортсменів поряд із зменшенням ЧСС розцінюють як показник економічного впливу тренування [20].

Дослідження екскреції креатиніну у юних футболістів 15-16 років представлені на рис. 2. За норму прийнята величина екскреції креатиніну в контрольній групі 14-16-річних школярів, що становила 1,35 г/л. У підготовчому періоді тренувального процесу величина екскреції становила 1,2 г/л. футболіст фізичний підготовленість тренувальний

На початку змагального періоду величина екскреції креатиніну в сечі становила 1,0 г/л до навантаження, а після проведеного матчу збільшувалась до 1,4 г/л. Як видно з рис. 2 у кінці змагального періоду екскреція креатиніну порівно з початком змагального періоду зменшувалась. До навантаження концентрація креатиніну становила 0,8 г/л, а після навантаження збільшувалась до 1,2 г/л, що менше, ніж на початку змагального періоду.

Кількісні зміни креатиніну в сечі футболістів в кінці змагального періоду вказують на зменшення енергетичних ресурсів та узгоджуються із зменшенням швидкості футболістів. На це вказує і те, що під час проведення матчу енергетичні запаси поновлюються за рахунок інших енергетичних систем організму (можливо і білків) і тому екскреція креатиніну низька в кінці сезону.

Таблиця 3. Показники спеціальної підготовленості футболістів 14-16років

Систолічний об'єм крові (мл) у хлопців при значному велонавантаженні