Філософія туризму та футбол

Размещено на http://www.allbest.ru/

Філософія туризму та футбол

В. Якушко

студентка 3 курсу факультету міжнародних

економічних відносин і

Туризм цілком справедливо називають «Феноменом XX століття». Його розвиток відіграє значну роль у залученні до бюджету країни валютних надходжень, демократизації суспільства, підвищенні культурного рівня людей тощо. Туризм - одна з найдавніших галузей господарства, яка попри свою багату історію бурхливо розвивається.

За обсягом послуг туризм посідає третє місце у світі, поступаючись лише нафтовій промисловості та радіоелектротехніці. У1993 році з метою туризму подорожували 500 млн чоловік, прибутки від чого досягли 304 млр. доларів США. Заданими Всесвітньої туристичної організації кількість іноземних туристів у світі досягне 937 млн. до 2010року.

Суспільно-економічна ситуація у світі на початку XXI століття змушує нас розглядати соціально-культурний феномен туризму як один з вирішальних чинників розвитку суспільства. Адже значення туризму полягає не тільки в тому, що він є однією з найпотужніших галузей економіки, а й утому, що він є сферою людської життєдіяльності світоглядного значення. Сьогодні в наукових колах взагалі йде мова про створення принципово нової суспільно-гуманітарної теорії - туризмології, яка характеризується розгалуженими міжнародними зв'язками.

В ролі стимул-реакції до здійснення туристської подорожі є принцип задоволення, який, за Фрейдом, є однією з двох домінант життєдіяльності людини. В цьому плані туризм дає людині тонке, вишукане задоволення, якого не можна отримати в повсякденному, монотонному, конвеєрному житті.

Людина - це суспільно-культурна істота, що постійно «вбирає» цінності соціокультурного навколишнього світу. Туризм розширює горизонти її повсякденного (певною мірою монотонного, одноманітного) буття. Туризм руйнує світ звичок, стереотипів, життєвих аксіом повсякденності людини. Туризм є формою «піднесення» людини над повсякденним життям.

В природі людини характерною рисою є прагнення до новизни вражень, відчуттів, видів діяльності, місць перебування тощо. В цьому плані туризм є необхідною формою повноцінного людського існування.

Туризм дозволяє розширювати коло міжособистісного спілкування, безпосередньої комунікації людей. Людина реалізує свої потаємні бажання подолати свою самотність, побачивши іншу людину, інших людей, інші місця. Вона дізнається, чи може вона зрозуміти іншу людину, співчувати їй в її конкретно-історичному бутті, чи може вона відчути високі почуття жалю і співчуття.

В звичайному, повсякденному житті людина «розпорошується» на різні сфери, де вона обмежена і однобічна, а в туристській діяльності вона «збирає» з усіх уламків, з усіх своїх часткових проявів, стягує всі свої сили в одну точку, щоб бути присутньою в тій чи іншій точці світу або при тій чи іншій події.

Враховуючи ж те, що, за прогнозами ВТО (Всесвітня туристська організація), кількість туристів, які подорожують у міжнародних масштабах, у 2010 році сягне 1 млрд чоловік, зрозуміло, що туристичний чинник взаємодії культур останнім часом набув чи не найважливішого значення в процесі глобального обміну культурними досягненнями.

Зараз ми надали визначення поняттю «Туризм», а тепер перейдемо до футболу.

Футбол ? це пристрасть. Пристрасть до участі твоєї країни у Чемпіонаті світу, пристрасть до гри, пристрасть до м'яча. Мільйони спортсменів та вболівальників по всьому світу поділяють цю пристрасть. Від Європи до Америки та від Азії до Африки, кожні чотири роки мільярди людей заряджаються футбольною лихоманкою, втіленням якої є Чемпіонат світу.

Футбол ? це емоції, і кожен цінує улюблений момент Чемпіонату Світу неначе скарб. Що таке життя без футболу? І що таке футбол без футбольного м'яча? Як колись сказав Президент ФІФА Джозеф С. Блаттер: «Мені здається, що як символ, м'яч навіть важливіший за кубок Чемпіонату світу, лише з тієї причини, що весь зміст гри обертається навколо цього предмету».

Саме такі, вищенаведені, визначення наводить нам Інтернет.

Кожна людина, що приходить на стадіон, розглядає футбол через призму своїх інтересів та вподобань. Усі ми - вболівальники дуже різні…

Хтось приходить на стадіон відпочити після важкого робочого тижня, переодягнувшись у костюм вболівальника, разом з друзями або синами. Хтось приходить підтримати улюбленого футболіста. Хтось долає великі відстані лише за для того, щоб бути поруч з командою, не боячись пройти бік о бік із супротивником. Хтось шукає протистоянь, і якщо не завжди вдається позмагатися із вболівальниками другої команди, то змагається та сперечається серед своїх.

Але нас усіх об'єднує одне - ФУТБОЛ, як гра, як життя…

Нерівними чергами вболівальники тягнуться на стадіон, де має відбутися основна подія, за ради якої ми всі туди приходимо. Всі в передчутті свята: оркестру та гімну, що об'єднують усіх хто прийшов у храм футболу…

Все готово, основні ритуали відбулися. Матч можна починати!

І після цього, ми всі разом (!) починаємо вболівати душею за улюблених гравців, за улюблений клуб та за нашу спільну перемогу! Адже всі ми любимо, коли нам відповідають взаємністю. Коли наша команда бажає перемогти, рветься до воріт, захищає свої володіння, б'ється на полі, а не відіграє заготовлений номер, і нарешті забиває гол!

І в цей момент усі ми, як по сигналу, підскакуємо зі своїх місць і радіємо, разом з командою, разом друг з другом, під одним небом, за одну команду…

Саме заради цих моментів, усі ми й любимо футбол.

Футбол - це не просто гра. Це командна гра на стадіоні. Гра заради перемоги, заради самої гри та заради вболівальників. Адже усі ми помічали, на скільки краще грає та команда - в якої більша та краща команда підтримки. Адже вони грають заради нас!

Проблемні питання та шляхи їх вирішення

Футбольним туристом є людина, яка долає, під час дуже великі, відстані заради того, щоб бути присутньою особисто на улюбленій грі. Справжні фанати не шкодують ні сил, ні часу, ні грошей - і усе заради єдиної мети! Заради футболу!!!

В такий момент постає питання: «Чого бажають футбольні туристи?».

Перш за все комфортних умов, для спостерігання улюбленої гри, та можливості якісно розслабитися та відновити сили перед наступним матчем, якщо це подія на кшталт «Євро-2012», а не плановий матч.

А з якими проблемами стикається футбольний фан? Мною була зроблена спроба з'ясувати це за допомогою інтернету. Якщо ввести до пошукової системи завдання: «Футбольний фанат», то комп'ютер видає суцільну кримінальну хроніку… Виходить, що бути футбольним уболівальником, особливо у нашій країні - вкрай небезпечно.

Друге питання - умови перегляду. Не кожен, пересічний українець, може собі дозволити придбати квиток на важливий матч, а особливо півфінал чи безпосередньо фінал. А як уже було зазначено, уболівання - переважно є не менш командною справою ніж і сам футбол. Значить переглядати матч слід разом із друзями. Ну, звісно, можна і вдома - перед телевізором, з пивом та попкорном, але чи в кожній квартирі це є можливим? Згадаймо наші двокімнатні «хрущівки», а в багатьох фані же є дружина та навіть діти. Отже виходом стають Спорт-бари. Між іншим - дуже вигідний бізнес. Та чи зручно там? Сидіти у прокуреному підвалі та нюхати перегар із дня у день, доки не закінчиться футбольний сезон.

В Європі знайшли чудову цьому альтернативу - фан-зони. Це можливість переглядати улюблений футбольний матч, на велетенському екрані, знаходячись на свіжому повітрі, а не в задушливому барі. Комфортні місця для сидіння, те ж саме пиво, друзі, але ця територія є огородженою та під постійним наглядом охорони, що зменшує кримінальну статистику. Вхід є безкоштовним, просто існує перевірка особистих речей на вході. В Україні вже відбувся такий досвід. Першою стала фан-зона в Києві на Європейській площі, за участю наших волонтерів-студентів КУТЕП, в рамках підготовки до Євро-2012.

Автор даної роботи був особисто причасним до цих подій. Задумана ідея була просто чудовою, але от наша ментальність…

Виникли певні конфлікти. Наші люди перелізали через паркан аби не платити (вхід був безкоштовним!) та врятувати пів пляшки питної води (пластик заборонялося проносити), яка там, між іншим, продавалася на території заходу. А от з іноземцями виникла інша оказія - мовний бар'єр. Цікаво, а що ми робитимемо з цією проблемою під час Євро? Проблема виникла навіть у тому, що німцям малюнок з перекресленим газовим балончиком здавався мобільним телефоном… А потім, ми ще пів години роз'яснювали до чого в молільнику газ… Весело нам було.

Спробуємо встановити портрет «Футбольного туриста»: людина, яка дуже вболіває за футбол, обрану команду чи те й інше разом, мандрує до місць де відбудеться черговий матч, не рідко й в іншу країну. Переважно любить пиво, багато кричить, може лаятися матом, або просто гучно виражати свої емоції, під час ейфорії може бути здатним на девіантну поведінку в залежності від програшу чи перемоги улюбленої команди. Має потребу в зручному та безпечному місці для перегляду спортивної події. В час поза матчами потребує місця для відпочинку, ночівлі, харчування та зручного маршруту від місця проживання до стадіону з футбольними подіями. Вільний час поза матчами може потребувати інших видів рекреації. Під час великих спортивних подій, країна-хазяїн може отримати значний фінансовий дохід, та створити собі рекламу за своїми межами.

В рамках Євро-2012 планується великий наплив туристів до нашої раїни і постає питання чи здатні ми забезпечити запланований захід у певній мірі? Чи маємо ми змогу досить ефективно розташувати та забезпечити дозвілля наших туристів? Особливо так, щоб співпали поняття ціна-якість передбачених послуг?

Не менш болючим є питання багатогодинних черг та контрабанди на кордоні. Однак на цьому транспортні проблеми аж ніяк не закінчуються. Україна до цього часу ще не завершила переговорів з інтеграції в європейський авіаційний простір і не створила умов для дешевого авіасполучення. Досі ще можна було говорити про необхідність захищати вітчизняних перевізників, проте утримувати монопольні, абсурдно високі ціни на авіаційні перевезення до 2012 року - вже неприпустимо.

Лібералізація авіаційного ринку вимагатиме від вітчизняних перевізників змін у маркетинговій стратегії. Дешеве авіасполучення - надзвичайно прибутковий бізнес, а тому українським компаніям уже сьогодні потрібно готуватися до створення нових операторів. Це дасть їм можливість конкурувати на рівних з європейськими гігантами і користуватися ще впродовж декількох років захистом з боку держави та чинного законодавства. Зміни потрібні також і на залізничному транспорті. Квитки в напрямку Польщі і Німеччині приблизно втричі дорожчі, ніж за такі самі стандарт і відстань, але в напрямку Білорусі і Росії. Перешкодою для зниження цін є знову ж таки законодавство та небажання обговорювати ці питання з Міністерством транспорту Польщі. Слід також зазначити, що в Центральній Європі дуже популярні транскордонні подорожі потягами з пересадкою на кордоні. Подорожуючи з Кракова до Праги, чимало пасажирів прибувають до останньої прикордонної станції (наприклад Тешин), пішки переходять кордон і далі йдуть кількасот метрів, щоб пересісти на чеський поїзд. Українсько-польський кордон чомусь заборонено перетинати пішки, хоча ніхто не в змозі логічно обґрунтувати цю заборону. Це може здаватися дрібницею, проте з погляду середньозаможних туристів (а таких найбільше приїжджає в Україну з Польщі) таке нововведення було б аж ніяк не зайве.

Наводячи лад на кордонах, не слід зупинятися лише на польському відтинку. Уболівальники прибуватимуть в Україну і з інших напрямків, насамперед із Білорусі, Росії та Угорщини. На північному та східному «фронтах» немає особливо великих транспортних проблем, однак перед 2012 роком на цих кордонах необхідно буде значно посилити митний та прикордонний контроль. Тут ідеться не про обмеження в'їзду для наших сусідів, а про запобігання контрабанді наркотиків і зброї, яка в таких умовах може значно посилитися. Під час чемпіонату Європи можна очікувати і збільшення потоку нелегальної міграції з Центральної Азії та Близького Сходу, що також треба взяти до уваги. Проте нічого страшного: якраз у питаннях захисту східного та північного кордонів можна очікувати підтримки, передусім фінансової, з боку ЄС. Відтак переговори з Брюсселем потрібно розпочинати вже сьогодні. До речі, на час чемпіонату планують повернути паспортний контроль на зовнішніх кордонах Польщі (зі Словаччиною, Німеччиною), яка на той час уже буде членом Шенгенської угоди. Цей приклад лише підтверджує тезу, що про всяк випадок ліпше перестрахуватися.

Посилюючи антиімміграційні заходи щодо азійців, потрібно водночас зробити протилежне щодо європейців. Нинішнє законодавство зрівнює іммігрантів з таких країн, як Афганістан чи Китай, із тими, що прибули з Норвегії або Польщі. Скажімо, поляк чи німець, перш ніж отримати дозвіл на легальне працевлаштування чи проживання в Україні, мусить пройти одну з найбільш рестриктивних у Європі процедур. Такі суворі вимоги нічим не обґрунтовані - адже важко собі уявити норвежців чи голландців, котрі масово торгують на львівських базарах і нелегально працюють на київських будівельних майданчиках. Натомість в Україну прибувають фахівці, котрі вкрай потрібні вітчизняній економіці. Отже, до Закону «Про імміграцію» та трудового законодавства потрібно внести зміни з тим, щоб лібералізувати вимоги до громадян Європейського економічного простору, Швейцарії, США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Японії та, скажімо, Хорватії (якщо вона тоді ще не належатиме до ЄвЕП).

Така лібералізація важлива й з огляду на те, що підготовка Євро-2012 вимагатиме залучення іноземних спеціалістів, передусім поляків. Причому мало хто оселиться в Україні на півроку й більше і працюватиме в штаті. Найбільш поширеною формою співпраці буде виконання окремих доручень у вигляді консультацій, експертиз, перекладів тощо переважно з допомогою Інтернету. І це може становити велику проблему, оскільки нинішнє законодавство всіляко перешкоджає такому «імпорту послуг» - ніби це зло, з яким належить посилено боротися.

Щоб знайти приклади, далеко ходити не треба. Припустімо, невелика польська фірма, яка не має представництва в Україні, захоче розмістити свою рекламу в українських ЗМІ. «Найдешевші перевезення з варшавського аеропорту до Національного стадіону», «Екскурсії по Вроцлаву з гідом, який володіє українською», «Дешевий нічліг біля стадіону в Гданську» - напевно, попит на розміщення реклами такого змісту буде чималий. Якщо її захоче розмістити акціонерне товариство, а вартість трансакції сягатиме десятків тисяч доларів - немає проблем, можна оплатити дорогих юристів і вони якось упораються. Натомість розміщення в Україні недорогої реклами для маленької польської фірми - практично неможливе. Це не вдасться зробити легально через абсурдні законодавчі перешкоди. Принаймні легально розрахуватися за таку рекламу й потім вписати видатки в бухгалтерський облік так, щоб податкова не мала претензій, дуже важко.

Також на мою думку не зайвим було б згадати сільський та зелений туризм. Адже рейсове вивезення ввечері, вранці чи в обід туристів до чи з розташованого за містом кемпінгу або ж селища де вони зможуть заплатити за нічліг та їжу суму значно меншу ніж у місті - було б доречним в тому числі й для розвитку вище зазначених галузей туризму в нашій країні. А крім того, значно б зменшило кримінальний ризик для людей які можуть бути приреченими вештатися по нічному місту не маючи окрім гіда ще й знань мови.

Не слід також забувати про телекомунікацію. Транскордонні з'єднання - дуже дорогі, а тому вкрай необхідно попрацювати над зниженням цін. Це великою мірою залежить від уряду. Можливо, час уже інтегруватися в цьому питанні з ЄС, котрий нині працює над заходами щодо здешевлення роумінгу на відповідній території.

турист футбольний феномен

Висновок

Футбол - це яскраво забарвлене емоціями свято. Це спосіб отримати велику кількість адреналіну, відволіктися від щоденних проблем. Це командна гра, як футболістів, вболівальників так і організаторів цього свята. Лише за рахунок, гідного взаємозв'язку та співпраці між ними можливий красивий, щасливий, феєричний фінал даних подій.

Євро-2012 є дуже очікуваною, з тих чи інших причин, в нашій країні подією. Але окрім можливої вигоди, шансу заявити про себе, ми маємо розуміти, що це ще й важка праця. Ми маємо усвідомлювати не лише перелік витрат чи розмір можливого прибутку, а й людські потреби. Адже футбольний фан-уболівальник перш за все є людиною і все, що ми робитимемо має бути спрямованим на задоволення людських потреб.

Час жити для людей, а не для матеріальних цінностей. Нехай краще наші діти цікавляться футболом, пізнають основи командної гри, проводять більше часу з друзями на подвір'ї, а не просиджують дні перед телевізором переглядаючи американські екшени. А ми в свою чергу, маємо розуміти, що футбол - це не просто гра. Це - видатна Гра. Вона містить свої стратегію та філософію. Це стиль життя, а для когось - навіть релігія.

Література

1. Пазенок В.С. Філософія туризму / Пазенок В.С., Федорченко В.К. та ін. - К.: Кондор, - 157с.

2. http://www.baltic-ukraine.com/ua/index.php/post/51/

3. http://www.ffu.org.ua/ukr/sponsors/12/

4. http://www.l-oko.ru/article.php?id=507

Размещено на Allbest.ru