Культурологічний аналіз феноменів сучасного туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Культурологічний аналіз феноменів сучасного туризму

Туристична сфера життєдіяльності людей охопила весь світ. Туризм став глобальним феноменом. Туризм - це і бізнес, і відпочинок, і комунікація, і інформація, і навчання, і професія, і навіть спосіб життя. В 2003 році створена Всесвітня туристична організація при ООН, ціллю якої є сприяння розвитку індустрії туризму і мандрівок [7, 98].

Причому спочатку ХХІ століття помітна тенденція культивації індустрії туризму як все більше привабливої сфери задоволення духовних потреб людини. Отже поняття культури і туризму все тісніше переплітається. Сучасний турист стає більш вимогливим, більше інформованим. А це, в свою чергу, змушує туристичну індустрію враховувати культурну складову туризму.

Головним суб'єктом туризму виступає турист, тобто людина, яка прагне побачити світ за межами свого постійного мешкання, але не тільки побачити, а і пізнати світ. Здійснюється це за допомогою туристичної подорожі. В зв'язку з цим в сучасній наукові літературі підкреслюється важливість аналізу туристичної діяльності в системі культури [3,57]. В давнину було багато мандрівників яких можна називати першими туристами. Тільки в ті далекі стародавні часи не існувало туристичних фірм, туристичних путівок, освічених екскурсоводів. І багато об'єктів туризму залишалося для мандрівників книгою за сіма печатками.

Можна згадати з цього приводу історико-культурні пам'ятки давнього Єгипту. Їх сенс, призначення, функції довгий час були не зрозумілими чужинцям-мандрівникам і породжували різні вигадки. Можна навести приклади з враженнями давніх греків і римлян, які вперше зустрічались із зразками єгипетської культури, зокрема з писемними. Так продовжувалось віками. І тільки в ХІХ столітті після військової експедиції, організованої Наполеоном, сприйняття єгипетської культури змінилось. Це трапилось завдяки знахідці Розетського каменю з трьохмовними текстами і розшифрування ієрологліфічного письма французьким вченим Шампольоном.

Автор даної статті на заняттях з культурології якось запитав студентів, які пам'ятки культури давнього Єгипту їм відомі. Всі одразу назвали єгипетські піраміди. Тоді було поставлено наступне питання про зв'язок названих об'єктів з світоглядом і духовним життям давніх єгиптян. Жоден студент не зміг конкретно відповісти на це питання. Але вони погодились із зауваженням викладача, що піраміди - зовні тільки штучні гори - якимось чином пов'язані з внутрішнім світом давніх єгиптян. І головне в них - не зовнішній вигляд, а те, що недоступне поверховому погляду. Отже, можна дивитися на історико-культурну пам'ятку і не бачити головного, тобто не розуміти її смислу, місця і ролі в системі культури. А від цього турист багато втрачає, не реалізує для свого особистісного розвитку. Такий турист залишається на низькому культурному рівні - він просто розважається, шукає засоби від скуки, або задовольняє своє марнославство.

Людську культуру можна уявити як своєрідну піраміду з матеріальних блоків, які скріплені духовним цементом. Тобто поняття культури пов'язує в єдине ціле як матеріальну, так і духовну сторони людської життєдіяльності.

Ось чому будь-яка діяльність суб'єктів по задоволенню людських потреб буде по суті культурною, коли вона спрямовується на засвоєння цінностей і норм, сприяє збагаченню духовного світу особистості.

В цьому аспекті туризм як соціокультурне явище має великі резерви. В наш час культурні потенції туризму можуть бути з успіхом реалізовані в різних формах туристичної діяльності. Тут стане у пригоді організація та проведення екскурсій, музейна робота, культурне обслуговування і традиційна гостинність, етикет, організація культурного досуга, відпочинку на природі, проведення концертів, зустрічей з діячами культури тощо.

Філософія туризму і праксеологія туризму складають теоретичний фундамент нової науки - туризмології. Виникнення даної науки відображає об'єктивні потреби сучасного суспільства. Йдеться про те, що в умовах глобалізації туризм стає потужним засобом розвитку інформаційно-комунікативної культури, а також важливим фактором створення нового соціокультурного простору. Отже, до вже існуючих глобальних проблем людства можуть додатися ще й нові проблеми, які пов'язані з розвитком всесвітнього туризму. Все це потребує філософського, культурологічного аналізу і концептуального осмислення - взагалі туризмологічного підходу.

Важливим є те, що сучасний туризм пов'язується з духовним компонентом людської особистості. Наприклад, в «Глобальному етичному кодексі туризму», який встановлює комплекс орієнтирів для розвитку туризму в ХХІ столітті, це закріплено як принцип туристської діяльності. В статті 2 кодексу сказано, що туризм повинен плануватися і практикуватися як засіб індивідуального і колективного удосконалення, як унікальний фактор духовної свободи, самоосвіти, пізнання культур народів світу [8, 93].

Не випадково, а цілком закономірно з'явились в наш час такі поняття, як «культура туризму» і «культурний туризм». І якщо друге поняття стосується конкретного виду туризму, то перше поширюється на всі його види, а також на всіх суб'єктів туристичної діяльності і на саму діяльність в туристичній сфері. Причому ці поняття охоплюють і практику і теорію туризму. З'явились наукові роботи з праксеології та філософії туризму. Філософія туризму визначається як теоретична рефлексія, що прагне з'ясувати сутність такого багатобічного соціокультурного явища як туризм понятійним способом, представити концептуально [5,10; 6] Постало питання про культурологію туризму.

Якщо ми ставимо це питання, то його слід розглядати в системі відповідних категорій. Культурологія отримала статус самостійної наукової дисципліни недавно (порівняйте, наприклад, з історією або філософією). Вітчизняна культурологія на сьогодні ще не завершила остаточно формування свого категоріального апарату. Існують певні проблеми, існують суперечки з цього приводу. Але є вже і наукові доробки, є також і загальноприйняті, парадигмальні положення і поняття. Будемо спиратися на них в наукових дослідженнях, тим більше, що вони утворені за допомогою інших соціальних і гуманітарних наук.

Але спочатку окреслимо сфери культурологічних досліджень. Для цього безліч культурних феноменів і артефактів необхідно структурувати. Зробимо це за допомогою змістовних блок-концептів.

Отже, загальним об'єктом культурології є сфери культурного життя суспільства і особистості. Її загальний предмет - це процеси формування, розвитку і функціонування культури суспільства і особистості.

В межах об'єкту культурологічного дослідження предметом вивчення можуть бути різні артефакти і феномени. В даному разі йдеться про туризм. Як видно зі схеми, туризм має дуже цікавий культурологічний аспект. Він має також доволі широке предметне поле досліджень. Для культурології завжди залишається актуальним і головним те, що в центрі предметних досліджень знаходиться людина, туристичний статус якої реалізується через культурні відносини, зв'язки, поведінку.

Таким чином, туризм і його головний суб'єкт мають соціокультурні виміри. Визначення їх допомагає з'ясувати зміст і смисл туризму як форму життєдіяльності людей. В зв'язку з процесами глобалізації, швидким розвитком засобів інформації та комунікації таке завдання культурології стає важливим як в теоретичному, так і в практичному плані.

Для культурологічного аналізу феноменів туризму особливе значення має поняття цінності. В цьому дуже легко переконатися, коли поставити питання руба: чи є туризм цінністю сучасного світу? Мабуть, ніхто з читачів даної статті не буде категорично заперчувати цінність туризму. І цікаво, і корисно, і прибутково…

Культурологічний аналіз феноменів туристичної сфери - це і є насамперед пошук відповіді на питання про культурну цінність туризму, причому, як в суспільному, так і в особистісному масштабі.

Турист є головним суб'єктом туризму. А що є об'єктом сучасного туризму? Все те, на що спрямований інтерес туриста. І серед цього «всього» особливе місце займають історико-культурні пам'ятки.

І тут ми знову звертаємося до поняття цінності. Саме в світлі цього поняття розглядає історико-культурні пам'ятки ЮНЕСКО. Існує спеціальний реєстр цієї міжнародної організації, в якому перераховані видатні пам'ятки культури всього світу.

Сучасний турист, відповідно вихований і освічений, повинен сприймати історико-культурні пам'ятки як носії духовних цінностей. А для цього необхідно уміти розпредмечувати матеріальні об'єкти, тобто розкривати закодовані в них ідеальні смисли і засвоювати їх як цінності духовної культури. Стихійно, спонтанно це зробити не можливо. Потрібна спеціальна культурологічна підготовка. Це підтверджує виникнення і функціонування університетів і академій туризму. Туристична освіта охопила весь цивілізований світ і стає помітним фактором культурного розвитку сучасного людства [10; 11]. Але доброго спеціаліста туристичної сфери знайти дуже важко [9, 102]

Слід, однак, помітити, що в навчальних закладах туризму головну увагу приділяють підготовці кадрів для професійної діяльності в туристичній сфері. Але не можливо забувати про постать туриста, про його виховання і освіту. Тут все взаємопов'язане. Робітники сфери туризму мають справу з туристами і самі часто виступають в ролі туристів. Тому вони повинні добре знати історію, культуру і звичаї країн, де перебувають їх клієнти-туристи. А туристи повинні поводитись в країні перебування у відповідності з її культурними традиціями і сучасними реаліями.

В цьому аспекті не обійтися без культурологічних досліджень і впровадження їх результатів в навчально-виховний процес і в практику сучасного туризму.

Література

культура туризм соціокультурний

1. Биржаков М.Б. Введение в туризм / Биржаков М.Б. - СПб: Издательский дом Герда, 2004.

2. Грицкевич В.П. История туризма в древности / Грицкевич В.П. - СПб: Издательство «Невский фонд», 2005.

3. Горський В. Подорож як феномен культури / Горський В. - «Наукові записки КУТЕП» - Вип..З.-К., 2002-С. 56-62.

4. Лалл Джеймс. Мас-медія, комунікація, культура: глобальний підхід / Лалл Джеймс. - К.: «К.І.С», 2002.

5. Пазенок В. Філософія та праксеологія туризму / Пазенок В. - «Наукові записки КУТЕП» - Вип.3-К., 2002-С. 8-17

6. Пазенок В.С. Філософія туризму: Навч.посіб / Пазенок В.С. - К.: Кондор, 2004.

7. Парубочан В. Кризисный барометр от UN WTO - «Украинский туризм» - 2009 - №5-С. 98-101.

8. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під загальною ред. проф. В.К. Федорченка; Київський університет туризму, економіки і права. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 640 с.

9. Самойлова В. Кадровый диссонанс - «Украинский туризм» - 2009 - №5-С102-107.

10. Федорченко В.К. Теоретичні та методичні засоби підготовки фахівців для сфери туризму / Федорченко В.К. - К.: Слово, 2004.

11. Федорченко В.К. Туризмология: К проблеме осмысления теоретико-методологических основ туризма / Федорченко В.К. - «Гостиничный и ресторанный бизнес» - 2007 - №4-С. 42-45.

Размещено на Allbest.ru