Дослідження рекреаційних ресурсів Вінницької області

Загальна характеристика Вінницької області. Географічне положення, природні ресурси. Історико-культурні ресурси, туристсько-екскурсійні об’єкти. Соціально-економічна характеристика. Сучасний стан туристичного освоєння. Перспективи розвитку туризму.

Рубрика Спорт и туризм
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 21.11.2018
Размер файла 51,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І ТУРИЗМУ

Кафедра менеджменту та комерційної діяльності

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Рекреалогія»

на тему «Дослідження рекреаційних ресурсів Вінницької області»

Роботу виконала

студентка 1 курсу 16 групи

Спеціальності:

«Менеджмент готельного

господарства і туризму»

Яковенко Анастасія Михайлівна

Викладач - Клапчук М.В.

Львів-2016

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ

2. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ

3. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ

4. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ

5. СУЧАСНИЙ СТАН ТУРИСТИЧНОГО ОСВОЄННЯ ОБЛАСТІ

6. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ОБЛАСТІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ

ВСТУП

Географічні чинники, що впливають на розвиток народного господарства області.

Вінницька область лежить у центральній частині України, між країнами розвиненими промисловими і культурними центрами Києвом та Львовом, і навіть між великими містами Придніпров'я і Причорномор'я. Географічне становище області сильно сприяє прискореного розвитку її господарського комплексу. Вінницька область займає дуже вигідна транспортне становище, її перетинають найважливіші залізничні магістралі, котрі пов'язують південно-східні промислові райони України із Західної Україною і країнами, граничащими з Україною ніяких звань (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова). Через територію області проходять траси газопроводів, її території походить лінія електропередачі Винница-Альбертирша (Угорщина).

Вінницька область лежить у межах лісостеповій зони. На території Вінницької області поширені лісу, із дуба, граба, липи, ясена, клена, в'язу. Грунт переважно оподзоленный (близько 65%). На сході області переважають чорноземи, у частині - сірі, темно-сірі, світло-сірі, на південному сході й у Придністров'ї - глибокі чорноземи і оподзоленные грунти. Більше 70% території Вінницької області поорано. Клімат області - помірно-континентальний, середня температура січня: -6 0З, середня температура липня: +19 0З, річне кількість опадів: 520-590 мм, їх 80% випадають в теплий період. Територією області протікає 204 річки загальною протяжністю близько 20 км. Усі вони відносяться до басейнах Південного Бугу і Дніпра.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ

Вінницька область - один із всебічно розвинених аграрно-промислових та культурно-історичних регіонів України, показник якої становить 14 492,2 млн. грн., де частка продукції рослинництва становить 72,2 %, а тваринництва - 27,8 %.

Територіально-адміністративний устрій

Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 року. Територія 26,5 тис. кмІ, що становить 4,4 % від площі України. Кількість населення - 1,62 млн. чол., (3,57 % населення країни), в тому числі міське 50,1 %, сільське 49,9 %.

На 01.01.2013 року в області налічується 6 міст обласного значення, 12 міст районного значення, 27 районів, 29 селищ міського типу, 1457 сільських населених пунктів.

Природно-географічне розташування та інвестиційний потенціал

Вінницька область розташована в лісостеповій зоні на Волино-Подільській височині. За даними Держкомземресурсу України показник сільськогосподарської освоєності території дорівнює понад 76 % і становить 2 тис. кмІ, з яких майже 50 % - чорноземи. За розмірами сільськогосподарських угідь область займає серед регіонів України 9 місце.

Загальна площа лісів та лісовкритих площ - 379,4 тис. га.

На території області протікає близько 3,6 тис. річок і струмків загальною довжиною 11,8 тис. км, 230 річок завдовжки понад 10 км. Вони належать до басейнів Південного Бугу, Дністра та Дніпра. На річках створено 74 водосховища та понад 4 тисячі ставків, сумарна площа яких становить близько 32 тис. га.

Вінниччина - це край з багатою мінерально-сировинною базою. На її території налічується 445 родовищ і 22 об'єкти обліку (всього 467 з урахуванням комплексності) з 18 видів різноманітних корисних копалин, десятки родовищ торфу, а також унікальні поклади граніту, каоліну, гранату і флюориту.

Розроблені й діють цілющі джерела мінеральної води, зокрема з високим вмістом радону в м. Хмільнику. Крім того, розвідано 21 джерело столової води. Виявлено мінеральні води типу "Миргородська".

Вінницька область має великі поклади первинних каолінів, що складають 44 % від загальних по Україні. Глухівецький гірничо-збагачувальний комбінат виробляє майже третину каоліну в державі і експортує його в 12 країн світу.

Відходи збагачення каоліну - кварцові піски, які можуть використовуватися у будівництві, виробництві скла, карбіду кремнію та тонкої кераміки, для очистки води та в інших галузях. В області розвідано єдине в Європі родовище гранатів.

2. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ

До природних ресурсів входять ландшафти, компоненти природи, які використовують у сфері рекреації та туризму (геологічні, орографічні, кліматичні, гідрологічні, грунтово-рослинні, фауністичні).

Територія Вінницької області розташована у межах Правобережної височини. На території Вінниччини виділяють такі геоморфологічні райони: Подільське плато і Придніпровську височину. Подільське плато займає більшу частину області. Воно продовжується далі на захід на території Хмельницької і Тернопільської областей. Зниження в рельєфі, по якому течуть ріки Снивода, Соб і Південний Буг, відокремлює Подільське плато від Придніпровської височини, частина якої заходить на територію області.

У Вінницькій області - густа мережа річок (241), що належить до басейнів трьох великих рік - Південного Буга, Дністра та Дніпра. Найбільшою річкою, що на значному протязі (317 км) протікає по території області і ділить її на дві майже рівні частини, є Південний Буг, який у межах області приймає 14 приток з лівого боку і стільки ж з правого. Найбільші притоки: Згар, Рів, Дохна, Соб, Десна.

На Вінниччині 63 водосховища знаходяться в межах області. Крім того, частини 2-х водосховищ Дністровського каскаду розташовані на південному кордоні області. Загальна площа водосховищ області складає 11,2 тис га. Найбільше з них Ладижинське на Південному Бузі, його площа 20,8 км. Значними за розмірами водосховищами є також Пиківське в Калиновському районі та Дмитренківське в Гайсинському районі. Насиченість ставками в області -- одна з найвищих на Україні, чому сприяє хвилястий рельєф. Відкриті водойми Вінницької області мають всі умови для розвитку рекреаційної діяльності, зокрема для організації таких видів відпочинку, як катання на човнах, катамаранах, купання, мандрівки, сонячні та повітряні ванни. Найвищий бал забезпеченості водними ресурсами мають Бершадський, Вінницький, Гайсинський, Могилів-Подільський, Немирівський, Тиврівський, Тростянецький, Ямпільський райони.

Вінниччина багата якісними мінеральними та прісними підземними водами. Найбільш поширеним на території області є водоносний комплекс в тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію і продуктів їх вивітрювання. За хімічним складом води цього комплексу відноситься до типу гідрокарбонатних магній-кальцієвих або кальцієвих з мінералізацією.

Об'єкти природоохоронного фонду, за винятком заповідників, теж складають рекреаційний потенціал Вінниччини. Станом на 1.01.2007 р. на території Вінницької області функціонує 338 природоохоронних об'єктів, серед яких: 90 заказників (21 -- загальнодержавного і 69 - місцевого значення), 182 пам'яток природи (10 -- загальнодержавного і 172 -- місцевого), 36 парків пам'яток садово-паркового мистецтва (11 -- загальнодержавного і 25 -- місцевого значення) та 30 заповідних урочищ. Загалом території і об'єкти природно-заповідного фонду Вінниччини складає лише 0,78 % від площі області. Це один з найнижчих показників заповідності в Україні. За ступенем доступності для рекреаційного використання природно-заповідні об'єкти області поділяються на: загальнодоступні, що мають статус охоронних об'єктів; відкриті для організованого туризму -- всі парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва і більша частина пам'яток природи; відкриті для суворо регламентованого і організованого туризму -- частина пам'яток природи і більшість заказників; закриті для туризму -- частина пам'яток природи, як правило, зоологічних.

Важливе значення для рекреації має естетична цінність території, можливість її залучення для потреб рекреації. Незважаючи на незначні відносні перевищення є можливість панорамного огляду ближніх та середніх планів пейзажу, вибору найбільш вигідних точок огляду, що збільшує естетичну цінність території області в рекреаційному відношенні. Кліматичні особливості області також сприяють створенню клімато-терапевтичних закладів та проведенню відпочинку і оздоровлення з використанням кліматичних ресурсів. У Вінниці діє бальнеологічний курорт міжнародного значення «Хмільник».

3. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ

Не менш цікавими об'єктами у Вінниці є історико-культурні ресурси. Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва становить 2204 одиниці. 511 пам'яток архітектури внесено до Державного реєстру національного культурного надбання.

Цікавими туристсько-екскурсійними об'єктами є залишки скельних храмів. Печерний храм VI-VII ст. з унікальними рельєфними композиціями і написами. Був виявлений В. Антоновичем ще у 1883 р. в розколині скелі над річкою Бушка (с. Буша). Тут збереглися також вежа, що входила в комплекс укріплень ХVII ст., і Покровська церква з келіями (1787р.)

Скельний монастир - комплекс XI-XIX ст., до якого входять 3 печерних церкви (Усікновення голови Св. Іоанна Предтечі, Св. Параскеви П'ятниці, Св. Анатолія Печерського), розташований над Дністром у с. Ладова.

Палацово-паркові ансамблі XVIII-XIX ст. збереглися у селах Антопіль, Верхівка, Вороновиця.

У Вороновицькому палаці розміщується музей авіації. У 1869-1876 рр. Тут жив відомий авіаконструктор О.Ф. Можайський у маєтку брата, де провів свої перші експерименти, збудувати дерев'яний планер із нерухомими крилами.

В пейзажному парку селища Муровані Курилівці зберігся палац (1805р.), а також залишки укріплень XVI ст. з підземними казематами.

Палац із прилеглим парком (1897-1917рр.) у м. Немирів з 1921р. функціонує як будинок відпочинку. Тут у 1812 р. народився відомий російський поет М.О. Некрасов.

Неможливо обійти увагою м. Умань. Відомим це місто стало завдяки унікальному дендропарку «Софіївка», закладеному для багатого польського магната Потоцького і його дружини Софії. Парк був заснований в 1796 році. Парк повністю повторює грецький стиль - скульптури давньогрецьких богів, Крітський лабіринт, підземна річка. Біля входу в парк розташовані дві сторожові вежі, алеї вікових дерев ведуть нас стежками історії. Краси Софіївського парку неможливо описати словами. Під час Другої Світової війни частина скульптур була зруйнована. Зараз парк нараховує близько 2 тисяч видів рослин.

7 чудес Вінниччини

ь Браїлівські історичні споруди

ь Історико-культурний комплекс «Буша» та «Гайдамацький яр»

ь "Історико-культурний центр духовності та злагоди"

ь Національний музей-садиба М.І. Пирогова

ь Немирівське городище

ь Палац Потоцьких

ь Лядовський скельний монастир

4. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ

вінницька туристичний культурний економічний

Кількість населення, за оцінкою, на 1 вересня 2016 р. становила 1595,5 тис. осіб. За січень-серпень 2016 року чисельність населення зменшилась на 6714 осіб. Зменшення чисельності населення області відбулося як за рахунок природного скорочення осіб, так і за рахунок міграційного скорочення населення. Густота 66 осіб/км2, частка міського населення 46,5 %. Українці становлять майже 95 %.

Близько 80 % населення зайнято в промисловості та сільському господарстві. У січні-вересні 2016р. загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно з січнем-вереснем 2015 р. зросло на 14,3%, у т. ч. в аграрних підприємствах - на 21,8%, в господарствах населення - на 4,6%.

В області дістали розвиток промисловість і агропромисловий комплекс. Переважає продукція промисловості. У промисловості індекс промислового виробництва у січні-вересні 2016р. в порівнянні з січнем-вереснем 2015р. становив 102,5%.

Провідні місця посідають харчова, машинобудівна, легка та будівельна галузі. Працюють заводи тракторних агрегатів, інструментальний, електротехнічний, підшипниковий, радіоапаратури збільшилась 11,4%, у виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів - на 21,9%, у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції - на 15,7%, у виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності - на 7,8%. Легка промисловість представлена швейною, бавовняно-ткацькою, трикотажною. Є хутрові та шкіргалантерейні підприємства. (збільшилась на 5,5%). Харчова промисловість охоплює цукрову (40 заводів), м'ясну, маслоробну та ін. (зросла на 11,7%). Із галузей промисловості будматеріалів провідне місце посідає каолінове виробництво та видобування граніту.

Електроенергією область забезпечують Ладижинська ДРЕС та дрібніші електростанції окремих міст.

Недивлячись на поліфонічність промисловості, рівень безробіття на кінець вересня 2016р. становить 1,9% населення працездатного віку. Рівень працевлаштування безробітних громадян у вересні 2016р. становив 7,6%.

Доходи населення

У серпні 2016р. середній розмір заробітної плати штатного працівника області становив 4233 грн. Індекс реальної заробітної плати у серпні 2016 р. порівняно з липнем 2016 р. зменшився на 7,4%, а по відношенню до серпня 2015 р. збільшився на 21,5%. Сума невиплаченої заробітної плати станом на 1 вересня 2016 р. становила 11,0 млн. грн, з якої 52,3% складав борг підприємств-банкрутів, 23,9% - економічно неактивних підприємств та 23,8% - економічно активних підприємств.

Зовнішньоекономічна діяльність

Обсяги зовнішньої торгівлі товарами у січні-серпні 2016р. склали 660,1 млн.дол. США. При цьому, обсяги експорту та імпорту становили, відповідно, 473,0 та 187,1 млн. дол., що свідчить про позитивну тенденцію у розвитку торгових операцій. Баланс зовнішньої торгівлі товарами продовжує залишатись позитивним і складає 285,8 млн.дол. Зовнішньоторговельні операції Вінниччина здійснювала з партнерами із 124 країн світу.

Основними статтями експорту є жири та олії тваринного або рослинного походження (34,3% загальнообласного обсягу експорту), готові харчові продукти (19,0%), продукти рослинного походження (14,7%) та деревина і вироби з деревини (10,7%). У загальному обсязі імпорту товарів продукти рослинного походження, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, деревина і вироби з неї, текстильні матеріали та текстильні вироби, недорогоцінні метали та вироби з них, машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання і засоби наземного транспорту займають 81,4%.

5. СУЧАСНИЙ СТАН ТУРИСТИЧНОГО ОСВОЄННЯ ОБЛАСТІ

Туристичні послуги у Вінницькій області надають 27 ліцензованих підприємств (туроператорів), кількість яких з кожним кварталом зростає у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності", яким скасовано ліцензування турагентської діяльності.

У попередньому році суб'єктами туристичної діяльності області було обслуговано - 37 тис. 783 туристи та майже 8 тис. екскурсантів. 19 тис осіб, охоплених внутрішнім туризмом, та 16,8 тис. туристів, що від'їжджали за кордон. Проводиться відповідна робота у напрямку створення нових туристичних маршрутів, зокрема екстремального, культурно-пізнавального, релігійного, спортивно-оздоровчого спрямувань. Туристичними організаціями області, за підтримки управління культури і туризму облдержадміністрації, з метою розвитку внутрішнього та в'їзного туризму розроблено 37 туристично-екскурсійних маршрутів: 17 автобусних, 7 водних, 6 пішохідних, 6 велосипедних та 1 лижний. З метою популяризації внутрішнього та в'їзного туризму, суб'єкти туристичної діяльності пропонують тематичні маршрути по місцях, пов'язаних з історичним минулим Вінниччини: "Симфонія Подільських палаців", "Духовна спадщина народу", "Місцями бойової слави", "Музика і Вінниччина", "Літературна Вінниччина".

В області є всі умови та екскурсійні можливості для розвитку туризму, а саме: природна та культурна спадщина, історико-культурний комплекс, городище трипільської культури, пам'ятки архітектури і археології, парки, дендропарки, місця поширення народних ремесел, заказники, пам'ятки природи, бази "зеленого" туризму. Проте, цей потенціал не використовується туристами в достатній мірі, оскільки матеріально-технічна база туристично-рекреаційних об'єктів не відповідає сучасним вимогам і потребує значних капіталовкладень для переоснащення та модернізації. Адже найголовнішою запорукою позитивних вражень про область є туристична інфраструктура.

Слід зазначити, що в області налічується підприємств ресторанних господарств (юридичних та фізичних осіб) - 2635 одиниці: в т. ч. в сільській місцевості - 1227.

Мережа придорожнього сервісу складає 260 об'єктів торгівельно-побутового призначення (кафе, магазини з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, АЗС, автомагазинів, СТО та інші), в т. ч. пункти харчування та торгівлі - 123 од.

Популярним серед екскурсантів та туристів Вінниччини є Національний музей - садиба М.І. Пирогова, який у 2012 році відвідали 162 тис. 394 екскурсанти, з них 4 тис 697 - іноземні туристи з 73 країни світу; Державний історико-культурний заповідник "Буша" у 2012 році відвідало 33 тис. 400 туристів, з них близько ста іноземців з Польщі, Росії, Білорусії, Молдови. Працівниками заповідника проведено 602 екскурсії і 26 виставок; Лядівський Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир (с. Лядова Могилів-Подільського району) у 2012 р. відвідало близько 50 тисяч паломників.

6. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ОБЛАСТІ

Все більшим попитом серед туристів, які приїжджають оздоровитися в наш край, користуються санаторії м. Хмільника, м. Немирова, м. Вінниці. Адже Вінниччина багата якісними мінеральними та прісними підземними водами. Далеко за межами не лише області, але й України відоме місто-курорт Хмільник, який ще називають “радоновою скарбницею”. Радоновим водам Хмільника немає рівних серед відомих мінеральних вод Європи. А це чималий потенціал для розвитку курортного туризму.

Актуальним питанням для Вінниччини є розвиток сільського зеленого туризму. З метою визначення перспективних територій для розвитку відповідного виду туризму управлінням культури і туризму облдержадміністрації здійснюється моніторинг та доповнюється електронна база щодо перспективних господарств з надання туристичних послуг на селі. Забезпечено діяльність 30 садиб, що пропонують комфортне проживання, сімейний відпочинок, народну традиційну кухню, екологічно чисті продукти харчування, цікаве дозвілля. З них 2 садиби мають третю (найвищу) категорію системи категоризації сільської нічліжної бази "Українська гостина садиба" та 7 садиб мають базову категорію.

Для відпочиваючих широко представлені народні промисли: різьба по дереву, гончарство, вишивка, писанкарство, теслярство, лозоплетіння, каменотесний промисел, живопис, кераміка, флористика, лялька-мотанка, гобелен, плетіння.

Основним завданням в розвитку туристичної галузі в області є створення конкурентоспроможного Вінницького турпродукту та розвиток внутрішнього туризму.

Рекреаційні зони області протягом останніх років не зазнали змін. Площа земель рекреаційного призначення становить 0,3 тис. га, земель оздоровчого призначення - 0,6 тис. га. З покращенням матеріального становища населення зростає кількість відпочиваючих. Для відпочинку населення використовуються ліси, долини річок, кемпінги, будинки відпочинку, санаторії.

ВИСНОВКИ

Вінницька область займає вигідне географічне положення. Рельєф області височинний (Подільське плато, Придніпровська височина). Клімат області помірний. Область знаходиться в межах лісостепової зони. Для неї характерні типові для цієї зони грунти, рослинність, тваринний світ, ландшафти. У Вінницькій області - густа мережа річок, головна річка - Південний Буг. Вінницька область багата нерудними корисними копалини. Господарське значення мають родовища каолінов і будівельного каменя.

Демографічна ситуація області характерезується низькими показниками народжуваності, високими показниками смертності, від'ємними показниками природного приросту, високою часткою населення похилого віку, низькою часткою дітей. Вінницька область є індустріально-аграрним регіоном. Рівень розвитку господарства області середній. Область представлена 14 галузями промисловості, з яких провідні: харчова, електроенергетика, машинобудування і металообробка, хімічна й нафтохімічна.

Розвиваються нові галузі - мікробіологічна й медична. Регіон спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції та її промисловій переробці, тому харчова й переробна промисловість належать до пріоритетних галузей суспільного виробництва. Область є одним із головних сільськогосподарських регіонів України. Провідні зернові культури: озима пшениця, ячмінь, зернобобові, кукурудза, з технічних культур - цукрові буряки. У тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство й свинарство. Область має розвинену сферу послуг і транспортну систему.

Вінниччина характеризується, в цілому, як порівняно благополучний регіон із значно меншим, ніж в промислових областях, рівнем забруднення атмосферного повітря. Якість води в річках області протягом останніх 3-х років залишається стабільною, без суттєвих змін і в цілому може вважатись задовільною. Результати гідрохімічних вимірювань проб поверхневих вод свідчать про забруднення поверхневих водойм Вінниччини органічними сполуками. Але у цілому вода поверхневих вод Вінниччини по більшості хімічних показників безпечна, крім БСКп та кольоровості, і може бути використано для господарсько-питних та культурно-побутових потреб. Основними проблемами використання земельних ресурсів є: інтенсифікація землеробства, збільшення техногенного навантаження на земельні ресурси, безконтрольне застосування засобів хімізації в умовах низької технологічної культури та інші впливи призводять до погіршення якості ґрунтів, зниження їх родючості.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ

1. http://tourlib.net/books_ukr/pankova331.htm

2. https://mykrai.wordpress.com/%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96/

3. http://www.zeleniyturizm.com.ua/ua/turi/histor_place/

4. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BC_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81_%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8

5. http://tulchin-rada.org.ua/upload/files/rayonna_rada/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3_%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83%20%D0%92_%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82_%202020_copy.pdf

6. http://subject.com.ua/geographic/exam/86.html

7. http://www.vn.ukrstat.gov.ua/index.php/2010-11-23-14-38-32.html

8. http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/20-human-geography-ukraine-world/267-ref22041101

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Опис географічного положення та загальна характеристика регіону, сучасний стан та перспективи розвитку туризму. Природні, інфраструктурні та історико-культурні туристичні ресурси, підприємства сфери дозвілля. Проблеми і перспективи розвитку туризму.

    контрольная работа [30,5 K], добавлен 04.12.2014

  • Вплив на рекреаційне господарство. Характеристика рекреаційних ресурсів, показники їх оцінки. Передумови формування рекреаційного господарства Київської області. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні об’єкти. Основні види туризму.

    курсовая работа [211,7 K], добавлен 29.03.2012

  • Загальна характеристика Київської області. Особливості природно-рекреаційних і кліматичних ресурсів Київщини. Історико-культурний та туристично-екскурсійний потенціал краю. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму на території досліджуваної області.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 10.02.2011

  • Фізико-географічні умови розташування, географія та використання ресурсів області. Природні, кліматичні, бальнеологічні, водні, рельєфні, біотичні рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду та історико-культурні ресурси області.

    курсовая работа [198,6 K], добавлен 21.04.2010

  • Загальна характеристика Миколаївської області, її географічне положення, особливості клімату, рослинний та тваринний світ. Природно-рекреаційні ресурси Миколаївської області. Аналіз сучасного стану та оцінка перспектив розвитку туризму в даному регіоні.

    курсовая работа [41,3 K], добавлен 27.03.2011

  • Туризм, його види, класифікація. Методика розробки туру. Природні умови та історико-культурні ресурси. Динаміка розвитку туризму в Бразилії, проблеми та перспективи. Характеристика найбільш популярних туристичних потоків. Розробка туристичного маршруту.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.05.2014

  • Аналіз розвитку історико-культурного туризму, встановлення туристичного потенціалу Хмельницької області. Культурні пам'ятки, історичні місця, музеї, музейні комплекси, туристичні маршрути. Проблеми і перспективи розвитку історико-культурного туризму.

    курсовая работа [90,5 K], добавлен 07.05.2012

  • Природні умови та ресурси для розвитку туризму в Закарпатті. Основні туристичні потоки. Забезпеченість області місцями проживання для туристів. Основні пам'ятки природи Закарпатської області та її історико-культурні ресурси, туристично-рекреаційна сфера.

    реферат [6,4 M], добавлен 16.11.2013

  • Наукові підходи до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів. Суспільно-географічна оцінка туристичних ресурсів Полтавської області. Видатні історико-культурні пам’ятки, природно-рекреаційні ресурси. Особливості розвитку рекреаційного комплексу.

    курсовая работа [105,4 K], добавлен 29.12.2010

  • Загальна характеристика Івано-Франківської області, природно-ресурсний потенціал. Історико-культурні ресурси Івано-Франківської області. Аналіз сучасного стану туристських маршрутів та перспективи розвитку туристичної галузі на Івано-Франківщині.

    курсовая работа [61,0 K], добавлен 22.02.2008

  • Сучасний стан туризму в Іспанії: розвиток транспортної і туристичної інфраструктури. Історико-архітектурні ресурси держави: музеї, галереї та виставки. Природні туристсько-рекреаційні ресурси країни: рельєф, клімат, водні та бальнеологічні ресурси.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 27.10.2014

  • Теоретико-методологічні основи дослідження рекреаційного господарства. Природні рекреаційні, історико-культурні та інфраструктурні ресурси Київської області. Основні види рекреаційної діяльності в області, проблеми і перспективи розвитку господарства.

    курсовая работа [62,8 K], добавлен 16.08.2011

  • Географічне і економіко-географічне положення Кіпру. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні території, соціально-економічні умови країни. Розвиток рекреаційного господарства і туризму. Туристичні і курортні центри, їх характеристика.

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 20.05.2014

  • Поняття "рекреаційна система" та підходи до їх вивчення, рекреаційно-туристичні ресурси як основні передумови розвитку. Бальнеологічні ресурси та методи їх оцінки. Головні проблеми та перспективи розвитку бальнеологічних ресурсів Закарпатської області.

    курсовая работа [121,7 K], добавлен 26.05.2014

  • Основні тенденції розвитку туризму в Греції: загальні відомості про країну, її природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси. Особливості туристичного районування. Опис основних екскурсійних маршрутів Греції: Акрополь, Храм Зевса Олімпійського.

    дипломная работа [126,5 K], добавлен 22.07.2011

  • Законодавче регулювання і динаміка розвитку туризму в Україні. Географічного положення, історико-культурні ресурси, архітектурні і сакральні пам’ятки Волині. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону.

    курсовая работа [55,6 K], добавлен 13.10.2014

  • Аналіз методики туристичного вивчення природно-географічної характеристики країни. Ознайомлення з практичними аспектами дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів Греції. Розгляд перспектив розвитку партнерства між Грецією та Україною в галузі туризму.

    курсовая работа [668,3 K], добавлен 14.06.2017

  • Основні складові поняття "туризм" та "рекреація". Специфіка використання рекреаційних ресурсів з певною туристичною метою. Природні умови Криму як туристсько-рекреаційні ресурси, оцінка історико-культурного потенціалу даної території, їх розвиток.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 31.01.2014

  • Фізико-географічне положення та державно-адміністративний устрій Іспанії. Природно-кліматичні умови та історико-культурні ресурси країни. Курорти держави як складова розвитку туристичного ринку. Просування іспанського туризму на міжнародних ринках.

    курсовая работа [4,0 M], добавлен 06.03.2015

  • Історико-культурні та природні ресурси як основа розвитку туристично-курортної сфери Запорізького краю. Аналіз туристичного та рекреаційного потенціалу міста. Основні туристичні об’єкти острову Хортиці. Огляд розвитку різних видів туризму у Запоріжжі.

    курсовая работа [60,0 K], добавлен 08.04.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.