Система стратегічного управління розвитком туризму у Вінницькій області в контексті реалізації кластерного підходу

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Система стратегічного управління розвитком туризму у Вінницькій області в контексті реалізації кластерного підходу

І. В. Левицька,

д. е. н., доцент, завідувач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи



Обґрунтовано доцільність створення регіональних туристських центрів, об'єднаних загальними туристсько-рекреаційними ресурсами, що дозволить добитися ефекту синергії при реалізації регіональної туристської політики, яка має бути націлена на створення нових конкурентних переваг і підтримці вже існуючих; доведено, що функціонування таких центрів повинно здійснюватись на основі партнерства усіх сторін зацікавлених у розвитку туризму в регіоні.

Studies the feasibility of establishing regional tourist centers, united by common recreational resources that will achieve synergy in the implementation of regional tourism policy, which should be aimed at creating new competitive advantages and support of existing, proven that the operation of such centers should be made to from all stakeholders interested in the development of tourism in the region.

Ключові слова: стратегічне управління, інфраструктура, туристський кластер, регіональні туристські центри, туристсько-рекреаційні послуги.

Keywords: strategic management, infrastructure, tourism cluster, regional tourist centers, tourist and recreational services.



Постановка проблеми. У сучасних умовах стратегічне управління є необхідною складовою діяльності всіх підприємств незалежно від сфери чи виду їх діяльності. Стратегічне управління підприємств туристської індустрії базується на загальних концепціях і положеннях, які мають місце в інших галузях економіки, і в той же час, відрізняється низкою особливостей у реалізації окремих стратегій, які обумовлені специфікою туристської галузі в цілому. Основним напрямком стратегічного розвитку для туристичних підприємств є орієнтація на ефективне стратегічне управління діяльністю з урахуванням змін, що відбуваються на ринку туристичних послуг та в соціально-економічному середовищі в цілому. Саме система стратегічного управління розвитком туризму в регіоні дає змогу туристичним підприємствам поєднати загальну стратегію розвитку з наявністю реальних та потенційних можливостей для її реалізації, враховуючи загрози, які можуть виникнути на ринку. Крім того, через систему стратегічного управління туристичне підприємство створює умови для позиціювання на ринку й посилення своїх конкурентних позицій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема удосконалення системи стратегічного управління розвитку туризму розглядається в дослідженнях Є.В.Биндиченко, В.С.Боголюбова, Т.В.Грицюк, В.Г.Гуляева, В.В. Лобанова, В.А.Челнокова та ін..

Регіональні аспекти розвитку сфери туристських послуг розкрито в роботах; А.Р.Батгаева, А.Г.Гранберга, Т.В.Грицюка, С.М.Климова, В.А.Морозової, І.А.Родионової, Т.І.Ткаченко, А.М.Ходачека, Д.А.Цапука та ін.

Разом з тим, в роботах зазначених авторів недостатньо уваги приділено розробці системи стратегічного управління розвитком туризму на регіональному рівні.

Постановка завдання. Метою даного дослідження є побудова в регіоні системи стратегічного управління розвитком туризму в контексті реалізації кластерного підходу. Використовуючи як існуючі напрацювання, так і досвід Вінницької області розглянемо функціонування і структуру такої системи управління.

У Концепції соціально-економічного розвитку Вінницької області туризм розглядається як один з пріоритетних напрямів розвитку економіки області. Цей стратегічний пріоритет сформульований таким чином: «розвиток туризму як галузі, що здійснює вплив на розвиток багатьох секторів економіки області, збереження і використання її культурно-історичного і природного потенціалу та включає:

- розвиток м. Хмільника, як місто-курорт (розвиток рекреаційних ресурсів радонових вод через формування Хмільника, як місто-курорт);

- розвиток курортно-лікувального бізнесу на базі лікувальних вод

Придністров'я (Садковецький, Броницький);

- розвиток екологічного та сільського туризму;

- розвиток туристичних маршрутів по історичних місцях Вінниччини;

- розширення інфраструктури для організації туристичних маршрутів;

- створення нових підприємств індустрії розваг;

- формування рекреаційної мережі для задоволення потреби в новій

рекреації;

- розбудова культурно-мистецького простору та збереження культурної спадщини;

- здійснення комплексу заходів щодо збереження пам'яток історико-

архітектурної спадщини: збереження, поповнення та дослідження музейних колекцій, проведення охоронних археологічних досліджень у зонах видобутку корисних копалин, природних та техногенних катастроф, заохочення комерційного використання пам'яток історико-архітектурної спадщини.

Реалізація вищеназваного стратегічного пріоритету розвитку регіону здійснюється через планування і реалізацію конкретних заходів, розроблених в рамках ряду регіональних стратегічних документів. До таких документів регіонального рівня в області розвитку туризму і туристської інфраструктури відносяться (рис.1):

Ці документи регіонального рівня доповнюються плановими документами муніципального і локального рівня. Документами, які, в своїй більшості, розроблені і реалізуються на рівні районів і окремих поселень Вінницької області, що мають найбільше значення з погляду розвитку туризму, слід назвати наступні:

- районні стратегічні плани і середньострокові програми соціально-економічного розвитку (у стратегічні планові документи більшості територій Вінницької області включені розділи і комплекси заходів щодо розвитку туризму);

- районні цільові програми і стратегії розвитку;

- плани і програми розвитку туристсько-рекреаційної і природоохоронної діяльності природних територій області, що особливо охороняються;

- генеральні плани і схеми територіального планування розвитку міст і районів області.

Крім того, вищеперелічені стратегічні планові документи регіонального, районного і селищного рівня доповнюються проектними документами в області розробки конкретних туристських маршрутів, будівництва об'єктів інфраструктури туризму, а також перспективними планами організації і проведення культурно-масових, виставкових, PR і інших заходів.

Рис. 1. Укрупнена структура системи стратегічного управління розвитком туризму у Вінницькій області

В сукупності всі ці документи є єдиною системою стратегічного управління розвитком туризму у Вінницькій області, пов'язану по ресурсному забезпеченню, тимчасовим термінам, заходам, що реалізовуються, і проектам в області туризму, інформаційній базі і правовому забезпеченню.

Комплекс цілей, завдань і заходів в області розвитку туризму в довгостроковій перспективі в рамках Стратегії соціально-економічного розвитку Вінницької області на період до 2025 року може бути представлений у вигляді регіонального мегапроекту «Гостинне Поділля». Система заходів, представлених в рамках мегапроекту, направлена на підвищення конкурентоздатності туристського комплексу, і за рахунок його всієї економіки Вінницької області, а також припускає створення умов для найбільш раціонального і повного використання туристично-рекреаційногопотенціалу регіону.

Головна стратегічна мета мегапроекту «Гостинне Поділля» - це формування конкурентоздатного бізнесу в туристичному секторі і підвищення іміджу Вінниччни як рекреаційної території.

Проектний задум направлений на вирішення наступних задач

- підвищення інформаційної доступності Вінницької області і окремих об'єктів туристського показу;

- інформаційний супровід і підвищення безпеки на маршрутах, їх сертифікація;

- створення локальних туристських комплексів;

- створення регіональної економічної зони т туристично-рекреаційного типу і регіонального туристичного кластера;

- комплексний розвиток депресивних територій (будівництво дорогих, готельних і курортних комплексів і так далі)

Для того, щоб з'ясувати «вузькі» місця в розвитку туристського комплексу області, в рамках регіонального мегапроекту нами була проведена комплексна оцінка ступеня концентрації ланцюжка створення вартості в туризмі на території Вінницької області (таблиця 1, 2).

На підставі результатів оцінки наявності в регіоні вищезазначених елементів ланцюжка створення вартості в туризмі визначений ступінь їх концентрації (наявність резидентів) і залежність від зовнішніх економічних суб'єктів і ресурсів.

Таблиця 1.

Розподіл елементів ланцюжків створення вартості в туризмі на території Вінницької області (експертна оцінка)

Рівні	Предмет праці	Кадри	Засоби праці	Транс порт і логістика	Сис-тема збуту	Фінан-сування	Система управ-ління	Ринок збуту	Сума балів
регіональний	0,6	0,8	0,2	0,2	0,2		0,5	0,1	2,5
український	0,4	0,2	0,6	0,8	0,7	1	0,5	0,5	4,8
міжнародний			0,2		0,1			0,4	0,7
Оціночна шкала: 100%= 8 балів
	1	1	1	1	1	1	1	1	1



Таблиця 2.

Ступінь концентрації ланцюжка створення вартості в туризмі на території Вінницької області %

Елементи ланцюжка створення вартості	Ступінь концентрації елементу в ланцюжку створення вартості, %
Предмет праці (туристично-рекреаційні ресурси)	60
Туристичні кадри	80
Засоби праці	20
Транспорт (трансфер) і логістика	20
Система збуту (продажі) турів	20
Фінансове обслуговування	0
Система управління туризмом	50
Ринок збуту послуг	10
Ступінь концентрації, %	33

З результатів оцінки видно, що ланцюжок створення вартості в туризмі зосереджений на території Вінницької області лише на 33%, що означає, що 2/3 ресурсів і важелі управління комплексом винесено за межі регіону. Особливо це стосується наступних елементів:

- засоби праці (засоби праці і устаткування, що використовується в туризмі, виробляється в основному за межами регіону);

- транспорт і логістика (як правило, трансфер туристів здійснюється за рахунок зовнішніх компаній);

- фінансове обслуговування (у Вінницькій області відсутні крупні банківські структури - 90% розрахунково-касових операцій здійснюється через філії інорегіональних банків);

- система і ринок збуту (основний обсяг продажів регіональних турпродуктів здійснюється через торгових агентів і мережі, які непідконтрольні регіональним суб'єктам туристського бізнесу).

Таким чином, комплекс заходів, пропонованих до реалізації в рамках мегапроекту «Гостинне Поділля» направлений на концентрацію елементів ланцюжка створення вартості в туризмі на території області. Досягнення цієї мети припускає системну роботу по двох напрямах:

- по «входженню» в зовнішні ланцюжки створення вартості в туризмі (на основі виконання специфічних функцій, надання окремих послуг і через пропозицію регіональних турпродуктів);

- по генерації власних ланцюжків створення вартості в туризмі на основі резидентних структур.

Що стосується останнього напряму, то це можна зробити лише через розробку і просування на ринок унікальних турів, аналоги яких відсутні на інших регіональних ринках.

В сфері предмету праці. До предмету праці в туристському комплексі відносяться туристсько-рекреаційні ресурси (ліси I і II груп, об'єкти культурно-історичної спадщини, природні території, що особливо охороняються, пам'ятники природи, традиційні національні поселення, фольклорні і культурні події і ін.). Проте далеко не всі об'єкти туристського показу можуть бути залучені в туристсько-рекреаційну діяльність через обмеження по доступності, технічному стану, можливостям їх включення в комплексні і тематичні туристські маршрути. У цій області необхідними є наступні заходи:

- створення і ведення реєстру об'єктів туристського показу і моніторинг їх стану;

- підвищення доступності і ефективності використання об'єктів показу за рахунок розвитку туристської інфраструктури.

В сфері кадрового забезпечення туризму. У Вінницькій області фактично повністю сформована система підготовки кваліфікованих кадрів для туристського комплексу. Найбільш важливими задачами в кадровому забезпеченні туристського комплексу Вінницької області є:

- збільшення кількості випуску технічних фахівців для підприємств туристської інфраструктури (готелів, транспортних компаній);

- кардинальне підвищення якості підготовки спеціалістів відповідно до міжнародних вимог і стандартів.

В сфері забезпечення засобами праці. Засоби праці в туризмі включають, перш за все, об'єкти туристської інфраструктури і устаткування, що використовується з метою надання туристських послуг. Сучасний стан і рівень розвитку туристської інфраструктури в Вінницькій області не дозволяє повною мірою використовувати туристсько-рекреаційний потенціал. Розвиток туристської інфраструктури необхідно здійснювати по двох напрямках:

- будівництво нових і реконструкція існуючих об'єктів туристської інфраструктури (перш за все, будівництво і реконструкція засобів розміщення туристів, реконструкція і ремонт доріг, розвиток придорожньої інфраструктури);

- підвищення якості послуг відповідно до міжнародних стандартів якості.

В сфері транспортного обслуговування і трансферу туристів. Основна маса туристів, що відвідують область, приїздить власним транспортом, або трансферт здійснюється туристськими і транспортними компаніями, розміщеними за межами регіону. Крім того, проблема існує не тільки у дефіциті спеціалізованого туристського транспорту в області, але також і як транспортні послуги, що надаються. Через ці причини в області забезпечення трансферту туристів необхідно:

- придбання по лізингу сучасного транспортного парку карельськими туристськими фірмами і готельними комплексами;

- розвиток ремонтної бази спеціалізованого туристського транспорту;

- розвиток придорожньої обслуговуючої інфраструктури.

В сфері розвитку системи збуту послуг. Значний потік організованих туристів до Вінницької області забезпечується великими туроператорами, що працюють за межами регіону. Існуючі тури по Поділлю, розроблені вінницькими туроператорами, відчувають нестачу в ефективних каналах розподілу, просування продукції на ринок і її реалізації. Через це необхідно:

- включення регіональних туроператорів до загальноукраїнських і міжнародних корпоративних і франчайзингових мереж;

- включення подільських об'єктів туристського показу турів в турпакетах і системах турів, пропонованих найбільшими вітчизняними і зарубіжними туроператорами;

- розвиток он-лайнового продажу турів з використанням телекомунікаційних систем і мережі Інтернет.

В сфері поліпшення фінансового обслуговування. Фінансове обслуговування більшості секторів економіки Вінницької області, включаючи і туризм, здійснюється повністю нерезидентними для регіону фінансовими і банківськими структурами. Як це вже було відмічено вище, основний об'єм послуг з розрахунково-касового обслуговування здійснюють філіали банків, розташованих в інших регіонах. Також в цій області, спостерігається істотна недооцінка активів, що вводяться в економічний оборот. Це призводить до відсутності розвиненого фондового ринку, скорочення грошової маси, зниження цін і розвитку бартеру у формі пропорційного зростання кредиторської і дебіторської заборгованості, яка не підлягає оподаткуванню, що знижує бюджетні доходи. Через вищесказане в сфері поліпшення фінансового обслуговування необхідна реалізація заходів, які дозволять отримати загальний ефект для економіки області в цілому. Зокрема необхідно забезпечити:

- розвиток регіонального кредитного ринку, розвиток венчурного кредитування, утворення регіонального іпотечного заставного капіталу;

- утворення фондових бірж (майданчиків);

- утворення регіональних фінансових компаній по супроводженню інвестиційних проектів, лізингових компаній.

В сфері підвищення ефективності управління туризмом. На сьогоднішній день Вінницька область має дієві інструменти управління туристським потоком, проте далеко не всі з цих інструментів задіяні. У сферу туристсько-рекреаційної діяльності залучаються лише окремі об'єкти туристського показу, які використовуються зовнішніми компаніями для створення власного продукту (власної вартості). Через це регіон втрачає потенційні доходи, що створюються на цих об'єктах. Для підвищення ефективності управління туристично-рекреаційною діяльністю у Вінницькій області необхідно:

- формування системи управління якістю послуг, що надаються підприємствами інфраструктури туризму;

- формування регіональної системи державної і регіональної підтримки і супроводу інвестиційних проектів;

- розвиток регіонального туристського кластера і створення особливої економічної зони туристсько-рекреаційного типу.

В сфері розширення і освоєння нових ринків. Для туристичного комплексу Вінницької області, також як і для інших нових секторів економіки, найважливішим завданням є не тільки утриманняіснуючої частки ринку, але і розширення ринкової ніші, вихід на інші цільові ринки (відповідно до результатів оцінки стратегічних зон господарювання). З В цілях просування подільських турпродуктів на зовнішніх ринках потрібне створення і розвиток регіональної системи просування послуг, зокрема:

- створення регіональних структур бізнес-проектування і підтримки бізнесу (бізнес-інкубації, створення бізнес-проектів «під ключ»);

- формування системи юридичного захисту нових технологій, послуг, продуктів і компаній;

- формування маркетинговою інформаційною систем по всіх подільських туристських продуктах і компаніях;

- активний брендінг подільських турпродуктів (так само як і будь-яких подільських товарів і послуг);

- впровадження системи сучасних міжнародних стандартів якості, норм міжнародної екологічної і іншої сертифікації;

- розвиток елементів ринкової інфраструктури, включаючи консалтинг в області міжнародного туристського і торгового права.

Це лише найбільш важливі заходи, які знайшли відображення в Стратегії соціально-економічного розвитку Вінницької області в сфері розвитку туризму. Очевидно, що ці заходи деталізують в стратегічних і програмних документах нижчого рангу і доповнюються локальними заходами, що стосуються особливостей і специфіки розвитку туризму на конкретній території, або реалізації конкретного інвестиційного проекту.

Також з погляду створення в регіоні цілісних ланцюгів створення вартості в туризмі і супутніх секторах в якості основних завдань регіональної економічної політики сфері туризму можна виділити (таблиця. 3).

кластерний туристський синергія регіональний

Таблиця 3.

Основні завдання регіональної економічної політики і способи їх вирішення

Задача	Способи вирішення
1. Приваблення інвестицій і прибутку турфірми	Підвищення інвестиційної привабливості регіону забезпечення гарантій і нормальних режимів функціонування ринків власності, забезпечення доступності об'єктів туристського показу, введення пільгових режимів при реінвестуванні прибутку підприємствами
2. Підвищення податкової ефективності	Оптимізація бюджетних витрат і підвищення ефективності використання бюджетних інвестицій на створення об'єктів туристської інфраструктури, що дозволяє пов'язувати різні тури
3. Підвищення ефективності використання амортизації	Створення регіональних амортизаційних і лізингових фондів, податкове стимулювання реновацій
4. Приваблення доходів населення	Стимулювання споживчої активності і культури споживання (у тому числі і кредитування потреб), підвищення кваліфікації, оплати і продуктивності праці, розширення асортиментного ряду і споживчого ринку, розвиток сфери торгівлі і можливостей звернення до пластикових карт
5. Стимулювання об'ємів товарного виробництва	Формування власних систем просування продукції на зовнішніх ринках, формування і просування регіональних і товарних брендів, диверсифікація асортиментної політики на основі поглибленої переробки місцевих ресурсів
6. Стимулювання розвитку сектору послуг	Розвиток інфраструктури, зокрема створення інфраструктурних комплексів (наприклад, розвиток придорожньої інфраструктури), створення сервісних центрів в населених пунктах, створення особливих економічних зон сервісного характеру

Як вже було сказано вище, загальні підходи до формування регіональної економічної політики у сфері туризму в рамках використання кластерного підходу повинні будуватися на основі двох типів стратегій:

1) стратегії вбудовування в зовнішні ланцюжки створення вартості і зовнішні системи туристської логістики з одночасні розширенням туристкою спеціалізації регіону в їх складі;

2) стратегії генерації власних ланцюжків в сфері туризму на основі резидентних структур з підвищенням ефективності і користування капіталу.

На основі вищесказаного видно, що регіональна економічна політика у сфері туризму має бути націлена на створення нових конкурентних переваг і підтримці вже існуючих. Вона повинна вибірково концентрувати ресурси на таких ключових напрямах як:

- розвиток пріоритетних секторів туристської індустрії, що базуються на регіональних конкурентних перевагах, і характеризуються максимальним мультиплікативним ефектом;

- виділення і розвиток найбільш перспективних туристичних центрів і територій в регіоні, що виступають в якості центрів формування туристського кластера.

Ці два акценти дозволяють здійснити консолідацію в регіоні ланцюжка створення вартості в туризмі і створити умови для появи стратегічно значущих турпродуктів і об'єктів туристської інфраструктури, що підвищують граничну продуктивність чинників виробництва.

Важливість вибудовування стратегічної позиції відносно розвитку туризму обґрунтована тим, що окрім вирішення приватних соціально-економічних проблем, туризм є важливим елементом системи територіального маркетингу і формування сприятливого іміджу регіону по відношенню до зовнішніх суб'єктів (туристам, жителям інших регіонів і країн, сусіднім регіонам, господарюючим суб'єктам). Також, володіючи комплексоутворюючою роллю, розвиток туризму здатний створити сприятливі умови для залучення на територію інших галузей і видів економічної діяльності.

Разом з тим, здійснення ефективної державної політики розвитку туризму на обласному, і, особливо, на муніципальному рівні в цьому випадку залежить від координації і узгодженості дій, направлених на вирішення загальних проблем для різних територій, туристських зон і центрів.

Аналіз просторового розподілу туристської активності по території області дозволив виділити окремі зони туристської активності за критеріями забезпеченості туристською інфраструктурою і об'єктами показу, потужності туристичних потоків, і обґрунтувати спеціалізацію виділених зон залежно від існуючих можливостей розвитку туризму. В цьому випадку однією з найважливіших стратегічних задач в області розглядається завдання обґрунтування і створення регіональних туристських центрів, об'єднаних загальними туристсько-рекреаційними ресурсами. Це дозволить добитися ефекту синергії при реалізації регіональної туристської політики.

Функціонування регіональних туристських центрів надалі буде засновано на реалізації загальної маркетингової стратегії Вінницької області і тієї туристської зони, до складу якої входить даний туристський центр, а також з урахуванням її туристичної спеціалізації.

Створення і функціонування міжмуніципальних туристичних центрів здійснюється на основі партнерства і взаємодії органів влади, місцевого самоврядування, господарюючих суб'єктів у сфері туризму, підприємств і об'єктів туристської інфраструктури і сфери обслуговування, громадських організацій і асоціацій, зацікавлених в розвитку туризму. Організаційна схема функціонування міжмуніципальних туристських центрів виглядає таким чином (рис. 2).

Міжмуніципальний туристський центр здійснює реалізацію загальної туристської стратегії і положень муніципальних програм тих муніципальних утворень і районів, які входять в його склад. На його рівні реалізуються заходи щодо приваблення інвестицій в розвиток туристської інфраструктури. Сторони, що беруть участь в створенні і розвитку міжрегіонального туристичного центру, беруть участь в розробці стратегічних і програмних документів по розвитку туризму як на рівні даного центру, так і в муніципальних районах, є ініціаторами реалізації сумісних проектів у сфері туризму.

Адміністрація муніципального району, що входить до складу міжмуніципального туристського центру, здійснює реалізацію туристської політики (через реалізацію програмних заходів і проектів), моніторинг розвитку туризму в районі, вносячи коректування в стратегічні документи розвитку туризму на муніципальному рівні і пропозиції по вдосконаленню туристичної політики муніципальних утворень - партнерів по туристичному центру.

Функціональне створення і розвиток міжрегіональних туристських центрів засновано на безпосередній взаємодії з Головним управлінням економіки Вінницької обласної державної адміністрації (ГУЕ ВОДА) та відділом туризму управління культури і туризму ВОДА.

З погляду створення умов для ефективного стратегічного управління розвитком туризму в регіоні, окрім вищезазначених моментів, важливим є вироблення організаційних схем реалізації державної регіональної політики в цій сфері, узгодження заходів, що реалізовуються, проектів, запропонованих в рамках регіональних і муніципальних стратегічних документів.

Рис. 2. Організаційна схема функціонування міжрегіонального туристського центру

Окрім ГУЕ ВОДА, в процесі підготовки до реалізації інвестиційних пропозицій у сфері туризму, в процесі узгодження управлінських рішень, проектів і заходів в рамках Стратегії і програм розвитку туризму, а також проведення їх громадської експертизи, відіграє консультативний орган, - Управління культури і туризму ВОДА. До компетенції консультативного органу відноситься розгляд:

- проектів державних програм з розвитку туризму, планів і заходів щодо їх реалізації;

- планів підготовки туристських організацій до літнього і зимового сезонів, заходів щодо прийому і обслуговування туристів;

- питань стану і розвитку інфраструктури туризму і основних туристських об'єктів показу;

- питань взаємодії з організаціями - суміжниками (підприємства транспорту, торгівлі, громадського харчування, готелів і ін.);

- пропозицій, програм і планів заходів щодо формування туристського іміджу Вінницької області і міста Вінниці.



Висновки

Дана організаційна схема, на наш погляд, дозволить на системній основі здійснювати процес управління реалізацією стратегічних документів в області розвитку туризму, узгоджувати інтереси різних суб'єктів і управлінських структур, рівнів влади у сфері туризму. Її використання дозволить не тільки систематизувати процес управління розвитком туризму, але здійснювати координацію при реалізації заходів і проектів, пропонованих в стратегічних документах різного рівня.

В цілому, стратегічний підхід і система стратегічного управління розвитком туризму у Вінницькій області орієнтований на побудову регіонального туристського кластера дозволять використати позитивний зарубіжний і вітчизняний досвід у вирішенні завдання підвищення конкурентоспроможності регіону. Адже розглядаючи туризм як комплекс, заснований на інтегрованому використанні потенціалу і чинників виробництва багатьох галузей регіональної економіки, і враховуючи його величезне соціальне значення, ми свідомо вибираємо курс на удосконалення відтворювальної структури регіону.



Літератури

1. Ефремова М.В. Основы технологии туристического бизнеса: Уч. пособие -М.: ОСЬ-09, 2009. - 192 с.

2. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). - К.: Альтерпрес, 2007. - 436 с.

3. Левицька І.В., Корж Н.В., Кізюн А.Г., Онищук Н.В. Стратегія регіонального розвитку туризму: монографія / Левицька І.В., Корж Н.В., Кізюн А.Г., Онищук Н.В. - Вінниця, 2013. -192 с.

4. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія /Ткаченко Т.І. - К .: Київський національний торговельно-економічний університет, 2006. - 537 с.

Размещено на Allbest.ru

...