Оцінка ефективності авторської програми фізичного виховання на показники педагогічного тестування студенток зі сколіозом ІІ-ІІІ ступенів у групах фізичної реабілітації із застосуванням калланетики

ESTIMATE OF EFFICIENCY OF THE AUTHOR PHYSICAL EDUCATION PROGRAM ON THE PEDAGOGICAL TESTING PERFORMANCE OF STUDENTS WITH II-III DEGREE SCOLIOSIS IN GROUPS OF PHYSICAL REHABILITATION USING CALLANETICS

The article substantiates expediency of implementation of the author physical education program for students with scoliosis in groups of physical rehabilitation using Callanetics into the educational process. The research at the empirical level established that proposed program has had a significant impact on pedagogical testing performance that is actually a quality criterion of physical preparedness.

Key words: callanetics, students, scoliosis, physical preparedness.

Постановка наукової проблеми та аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження багатьох авторів свідчать, що успішна навчальна діяльність на фоні оптимальної рухової активності можлива лише в умовах хорошого стану здоров'я. Разом з тим, у Цільовій комплексній програмі "Фізичне виховання - здоров'я нації" зазначено, що в Україні склалася критична ситуація зі станом здоров'я населення, різко зріс рівень захворюваності, а понад 50% учнів і студентів мають незадовільну фізичну підготовленість [5].

Дослідження стану здоров'я студентів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки свідчать, що в продовж останніх навчальних років (2008-2012 рр.) серед захворювань студентської молоді переважають різноманітні порушення опорно-рухового апарату (39,67%), серед яких найпоширенішими є сколіози. Часто це викликано тривалим перебуванням у певній "робочій позі" сидячи за столом, яке провокує постійне м'язове напруження плечового поясу й хребта [1].

Також суттєвого негативного впливу завдає гіподинамічний фактор, адже часто студенти груп фізичної реабілітації байдуже й навіть негативно ставляться до занять фізичним вихованням. Все це є результатом їхньої надмірної опіки в дитинстві зі сторони батьків, коли учнів із деформацією опорно - рухового апарату боронили від будь-якого навантаження та звільняли від занять на уроках фізичної культури [2].

Вченими доведено, що ефективність навчального процесу з фізичного виховання студентів спеціальних відділень визначається змістом і методикою проведення занять, однак використання їх в умовах традиційних підходів і стандартних схем організації не здійснює належного впливу на показники фізичного стану і підготовленості молоді [4].

На тлі великої кількості свідчень фахівців, що займаються дослідженням і розробкою методик оптимізації процесу фізичного виховання зі студентами груп фізичної реабілітації (А. В. Мальований, 2008; Ю. Ю. Мосейчук, 2006; А. Г. Рибковський, 2008) низка питань щодо особливостей організації занять при сколіозі у студентів (Л. П. Хрипло, 2003; Л. І. Юмашева, 2007) залишаються малодослідженими та вимагають подальшого пошуку ефективних методик, що сприятимуть розв'язанню даної проблеми [6].

У зв'язку з цим, значний теоретичний і практичний інтерес у сфері фізичного виховання викликають організаційно-методичні основи проведення занять із застосуванням калланетики в групах фізичної реабілітації при сколіозі ІІ-ІП ступенів у студенток.

Завдання дослідження - практично встановити ефективність застосування калланетики для студенток зі сколіозом ІІ-ІІІ ступенів у навчальному процесі та проаналізувати її вплив на показники педагогічного тестування.

Для реалізації поставленого завдання використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз і синтез; тестування фізичної підготовленості; статистична обробка отриманих результатів.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

На базі кафедри фізичного виховання та здоров'я Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки було обстежено 78 студенток 17-21 року зі сколіозом П-Ш ступенів, котрі за станом здоров'я віднесені до групи фізичної реабілітації. Контрольну групу склали 34 студентки, що займалися за загальноприйнятою програмою фізичного виховання для груп фізичної реабілітації, основну - 44 дівчини, що займалися калланетикою в умовах академічних занять з фізичного виховання за розробленою методикою.

Програма розрахована на 36 занять (72 години), тобто на один навчальний рік. Процес організації і проведення занять ґрунтувався на основних принципах:

- свідомості, реалізація якого позитивно впливала на підвищення активності студенток у процесі фізичного виховання;

- індивідуалізації - враховувались індивідуальні особливості розвитку, фізичного стану та характеру перебігу захворювання у студенток;

- систематичності, що дозволяло зберегти досягнутий рівень тренованості студенток та, як наслідок, формувати та підвищувати адаптаційні можливості організму до фізичних навантажень;

- принцип послідовності, реалізація якого ґрунтувалась на дотриманні основних дидактичних правил ("від легкого до важкого", "від простого до складного", "від засвоєного до нового").

Заняття проводилися один раз на тиждень у формі академічних занять з фізичного виховання, їх тривалість становила 80 хв.

Окреме заняття авторської програми включало:

- ввідну частину (тривалість - 5 хв, проводились заміри частоти серцевих скорочень (ЧСС) у стані спокою перед заняттями, ознайомлення із поставленими завданнями та пошук оптимальних шляхів їх вирішення);

- підготовчу частину тривалістю 10-15 хв, яка передбачала виконання загальнорозвиваючих вправ у русі невисокої інтенсивності, вправ на розтягування та комплексу підвідних вправ до занять калланетикою). У процесі розминки ЧСС доводили до 120-130 уд/хв, відпочинок між навантаженнями - активний; кількість повторів залежала від рівня тренованості студенток;

- основну частину (тривалість - 45-50 хв), котра включала проведення комплексу з калланетики. Вправи ґрунтувалися на ізометричному (тривалість утримання статичних положень до 1 хв) та титанічному (до 100 скорочень у кожній вправі, що виконувались у пульсуючому режимі) видах скорочення м'язів, які викликали активність глибоко розташованих м'язових груп. Кожна окрема вправа розроблена таким чином, що в роботі задіяні практично всі м'язи тіла. Вправи виконувалися плавно, без різких рухів і надмірного напруження перед дзеркалом, що забезпечувало кращу фіксацію і самоконтроль власних рухів. На початковому етапі в заняття включали додатковий відпочинок. Особливу увагу при виконанні всіх вправ звертали на дихання - довільне, без затримок; в іншому випадку організм не отримував необхідної кількості кисню. Максимальне пульсове навантаження в цій частині не перевищувало 160 уд/хв. Відпочинок між повторами вправ - пасивний. Завдяки багаторазовому повторенню відбувався розвиток адаптаційних можливостей серцево-судинної системи до наростаючого навантаження та ріст загального рівня тренованості;

- заключну частину (тривалість - 5-10 хв), яка передбачала виконання вправ для розслаблення та пасивний відпочинок лежачи на твердій поверхні, у процесі якого проводилась навчальна бесіда з метою формування в студентів здоров'язберігаючих знань. Основне завдання заключної частини - переведення організму зі стану підвищеної функціональної активності в стан, близький до вихідного (зниження показника ЧСС до 90-100 уд/хв із наступним поверненням його до початкового рівня через 5 хв після закінчення заняття) [3].

Показники педагогічного тестування є суттєвим фактором, який характеризує фізичну підготовленість (сила, швидкість, витривалість) студентів груп фізичної реабілітації (табл. 1).

Результати проведеного дослідження ми оцінили відповідно до додатку 1 положення "Про державні тести й нормативи оцінки фізичної підготовленості студентів ВНЗ" (рис. 1-5).

Педагогічне тестування дало можливість дослідити ефективність упровадження запропонованої програми занять фізичного виховання для груп фізичної реабілітації при сколіозі II-III ступенів із застосуванням калланетики.

Рис. 1 Показники тесту "Біг 100 м" студенток групи фізичної реабілітації зі сколіозом II--III ступенів, де: - контрольна група; І1І - основна група; 1 - первинне дослідження; 2 - повторне дослідження

Точки дослідження

Рис. 2 Показники тесту Біг 1000 м студенток групи фізичної реабілітації зі сколіозом ІІ-ІІІ ступенів, де: - контрольна група; І1І - основна група;1 - первинне дослідження; 2 - повторне дослідження

Дослідження стану швидкості та витривалості (рис. 1-2) не показало суттєвого покращення результатів у кінці дослідження як у контрольній так і в основній групах, наслідком чого може бути те, що авторська програма ґрунтується на виконанні фізичних вправ у статиці та не впливає на розвиток цих фізичних якостей.

Таблиця 1