Підвищення професійної підготовки студентів на заняттях атлетичною гімнастикою

Підвищення професійної підготовки студентів на заняттях атлетичною гімнастикою

1. Проаналізувати літературні джерела та відомості з мережі Інтернет.

2. Вивчити особливості застосування атлетичної гімнастики з точки зору її оздоровчого значення.

3. Оцінити ступінь ефективності методики проведення занять атлетичною гімнастикою.

Методи дослідження: теоретичний аналіз, узагальнення та систематизація результатів педагогічного спостереження. Багато авторів стверджують, що використання вправ з обтяженнями разом з іншими засобами сприяють усуненню навіть природжених дефектів будови тіла. Стародавні медики (XI - I ст. до н. е.) вперше помітили й лікувальні властивості силових вправ під час впливу на суглоби, для регулювання дихання, зміцнення послаблених м'язів. Для досягнення мети дослідження були визначені дві групи студентів основного учбового відділення. В контрольній групі учбові заняття проводились за традиційною методикою; в експериментальній групі використовувались вправи з обтяженнями (засоби атлетичної гімнастики). Основним методом тренування є метод повторних зусиль, при якому в якості основного тренуючого чинника є не гранична вага обтяження (або опору), а кількість повторень вправ з оптимальною вагою (опором). Відомо, що ефект використання вправ з обтяженнями залежить від раціонального розподілення навантаження на кожному занятті; від заняття до заняття, а також від правильного вибору ваги обтяження. Найбільш ефективними є такі вправи, які можуть бути виконані 6 - 10 разів підряд. З огляду на цю рекомендацію, а також з урахуванням підготовленості тих, хто займається, індивідуально підбиралася вага обтяження. Тривалість відпочинку між підходами в одній вправі була 1,5 - 2 хвилини; між вправами - від 2 до 3 хвилин. Під час відпочинку студенти виконували декілька вправ на розслаблення в поєднанні з легким самомасажем. Кількість підходів в одній вправі варіювалася в залежності від фізичної підготовленості тих, хто займається, а саме від двох до п'яти. Темп виконання вправи - помірний та рівномірний. Обов'язковим елементом занять з обтяженнями є вправи на гнучкість. Спеціальні вправи, які пов'язані з проявом активної та пасивної гнучкості являють собою розминку в якості засобу підготовки суглобів до навантаження, яке зростає. Заняття з обтяженнями проводяться двічі на тиждень (на учбових заняттях з фізичного виховання згідно з «Типовою учбовою програмою для вищих навчальних закладів»), що є необхідним для формування м'язової системи та отримання оздоровчого ефекту. Таким чином, атлетична гімнастика є популярним видом рухової активності; як засіб фізичної культури вона ефективно вирішує завдання з формування гармонійної будови тіла, розвитку сили; зміцнення здоров'я, залучення молоді до здорового способу життя та виступає проявом загальної культури. Ефективне вирішення завдань фізичного виховання, як й будь - якого педагогічного процесу, в значній мірі визначаються індивідуалізацією педагогічного впливу. В свою чергу, індивідуальний вплив педагога може здійснюватися лише за умови реакції студента. Реалізація педагогічних методик фізичного виховання на якісно новому рівні в умовах, які дозволяють здійснювати нереальні раніше дидактичні процеси, обумовлює використання комп'ютерних технологій. Такі технології (high tech) дають можливість реально активізувати методи ведення учбового процесу: змінити характер самостійної роботи студентів, орієнтувати педагога на використання спеціалізованих комплексів вправ, використовувати спеціалізовані робочі режими, які забезпечують програмування обсягу та інтенсивності навантаження. При цьому, базу технології активного навчання в системі фізичного виховання студентів визначають комплекси дидактичного, програмного та технічного забезпечення. Важливою складовою організації процесу фізичного виховання стає розробка методик, формування цілей та цінностей навчання, на базі яких активізуються традиційні форми організації навчання. Параметри учбового заняття при такому підході визначаються вимогами до забезпечення найбільш ефективних форм стимулювання активної діяльності в процесі впливу фізичного навантаження. Зараз класичним методом впливу в фізичному вихованні можна назвати імітаційно-відтворювальний (наслідувальний). При цьому студент є лише об'єктом впливу дидактичних прийомів, тобто ним керують зовнішні стимули, які мають випадковий характер.

До негативних наслідків наслідувального метода можна віднести: зниження в тих, хто займається, здатності керування собою, збільшення потреби в зовнішніх імпульсах для підтримки активності; нездатність прийняття рішення до зміни поведінки навіть під час значної зміни обставин; відсутність необхідних умов для формування позитивного відношення до фізичної активності взагалі без впливу викладача.

Учбовий курс атлетичної гімнастики для студентів, окрім задач щодо одержання поглиблених професійно - прикладних знань в обраному виді спеціалізації, ставить також вимоги як до рівня розвитку силових здібностей так й до формування гармонійної статури. Аналіз низки літературних джерел та узагальнення власного досвіду свідчить про те, що заняття атлетичною гімнастикою викликають виражені морфо функціональні зміни (переважно м'язового апарату): гіпертрофію м'язових волокон та збільшення фізіологічного поперечника м'язів; підвищення м'язової маси, сили та силової витривалості. атлетичний гімнастика студент здоровий

Необхідно підкреслити, що ці зміни не сприяють підвищенню резервних можливостей апарату кровообігу та аеробній продуктивності організму. Крім того, акцентування уваги на розвиток м'язових «пластів» подалі призводить до знехтування розвитку таких життєво важливих якостей як спритність, гнучкість, витривалість і т. п. В зв'язку з цим мета нашої роботи полягала в поєднанні блоку атлетичної (силової) підготовки, яка спрямовано впливає на м'язову систему студентів, зі спортивними іграми, що сприяє підвищенню аеробних можливостей та загальній витривалості і на підставі цього вивченні змін показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості та фізичної працездатності.

Викладення основного матеріалу дослідження. Дослідження проводили протягом двох учбових років з групами студентів НУТУ «КПІ» - юнаків віком 18 - 23 років. Перша (контрольна група - 22 студентів) тренувалася за програмою №1, що передбачено учбовою програмою з атлетичної гімнастики. Друга - експериментальна група (22 студентів) тренувалась за програмою №2, яку було розроблено на основі сполучення комплексів з атлетичної гімнастики та спортивних ігор. Програмний зміст занять із силовою (атлетичною) направленістю склали 8 комплексів силового характеру з послідовно зростаючим навантаженням. Кожний комплекс включав 6 - 8 вправ динамічного характеру на основні м'язові групи з переважною направленістю на розвиток однієї фізичної якості (сили, силової витривалості і т.п.). Вправи, що потребують виявлення значних зусиль, включались в першу половину комплексу, а вправи переважно локального впливу виконувалися наприкінці основної частини заняття. Кожний комплекс виконувався протягом одного місяця. Окремі вправи по ходу заняття замінювалися з урахуванням більш сприятливого їх впливу на опорно-руховий апарат та функції організму студентів. З усієї різноманітності спортивних ігор для реалізації мети були відібрані основні, найбільш доступні, а саме футбол, волейбол, баскетбол та інші: подавання відкритим чи закритим боком ракетки в передню та задню зони майданчику; деякі прийоми гри в передній зоні, поблизу сітки, переміщення на майданчику при поодинокій та парній грі. прийоми гри у нападі та захисті. На протязі досліджень реєструвалися показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціонального стану кардіореспіраторної системи. Позитивні зрушення спостерігалися за всіма показниками (р < 0.05). Вийнятком є лише результат довжини тіла, який суттєво не змінився. Поліпшилися показники силової підготовленості студентів (в середньому на 33%) та фізичного розвитку (на 31,4%). Статистично вірогідно знизились показники дихальної та серцево-судинної системи (на 4.1%), що свідчить про задовільний стан кардіореспіраторної системи обстежених.

Висновки

1. Отже, аналіз динаміки функціональних можливостей та фізичної працездатності дозволяє зробити висновок про те, що впровадження в учбовій процес систематичних занять атлетичною гімнастикою в поєднанні зі спортивними іграми, значно підвищує ефективність учбового процесу, що, в свою чергу, викликає стійкий інтерес у студентів, активність та свідоме відношення до занять.

2. Результати педагогічного експерименту дають підстави стверджувати, що запропоновані методичні рекомендації з використанням вправ з атлетичної гімнастики у навчально-виховному процесі студентів дозволяють ефективно впливати на розвиток фізичних якостей які будуть сприяти формуванню потреби до професійно - прикладного, теоретичного і практичного самовдосконалення.

Література