Місце ходьби та бігу в оздоровленні юнаків 15-17 років

Постановка проблеми

Завжди були важливими об'єктивні дані відносно здоров'я молоді, відносно її відношення до певних видів фізичних вправ та впливу цих фізичних вправ на здоров'я. За даною схемою проводиться велика кількість наукових досліджень сфери фізичної культури та спорту.

Чутки і навіть дані про зниження рівня фізичного здоров'я молоді давно викликають наш сумнів. Тому, ми вирішили його дослідити в юнаків 15-17 років, паралельно дослідивши рухові режими старшокласників. Далі, ми ввели курс найдешевших та найефективніших видів фізкультурно-оздоровчих занять - ходьбу та біг - для тих, хто висловив таке бажання. В підсумку, була перевірена ефективність таких занять.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останнім часом була розгорнута кампанія повідомлень про зниження показників фізичного стану дітей та молоді [6]. З різних країн світу надходять дані про зниження рівня розвитку фізичних якостей школярів різних вікових груп, в тому числі 15-17 років: витривалості [4], гнучкості, координації [7] і т.д.

Смерті учнів на уроках фізичної культури нашої Вітчизни також набули широкого розголосу. В результаті, сильно були обмежені бігові вправи на шкільних уроках фізкультури. З одного боку, нівелюються навантаження, що можуть призвести до небезпечних станів, а з іншого, без цих навантажень ускладнюється підтримання належного рівня фізичного здоров'я учнів. За продуманої організації занять оздоровчим бігом, їх небезпека для життя мінімальна, а користь для здоров'я - очевидна [2, 5]. З іншого боку, якщо були урізані заняття оздоровчим бігом, потрібно ширше використовувати заняття оздоровчою ходьбою. Тести ходьби визнаються корисним і надійним інструментом для оцінки кардіореспіраторної відповіді організму дітей навіть з надмірною масою тіла на навантаження [3].

Дослідження виконано згідно зі зведеним планом НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2011 - 2015 рр. за темами: 3.1. Вдосконалення програмно- нормативних засад фізичного виховання в навчальних закладах; 3.10. Теоретико-методичні основи формування здорового способу життя школярів та молоді.

Мета дослідження: встановити роль ходьби та бігу в оздоровленні старшокласників.

Методи дослідження: аналіз літературних даних, анкетування, хронометраж рухової активності, антропометричні, фізіологічні, педагогічні методи, експрес- методика визначення рівня фізичного здоров'я Г.Л. Апанасенка, математична обробка даних.

Організація дослідження

Дослідження проводилося на базі середньої загальноосвітньої школи №306 міста Києва протягом 2012-2013 навчального року. В ньому приймали участь 57 юнаків старшої школи основної медичної групи. 14 осіб ввійшло до контрольної групи, яка займалася за тримодульною системою (легка атлетика, гімнастика, спортивні ігри), а 43 учні ввійшли до експериментальних груп, що займалися на уроках за пропонованим нами модулем «Оздоровча ходьба і біг». Крім того, з даних 43 учнів 16 займалися оздоровчими ходьбою та бігом по 3 рази на тиждень додатково за розробленою нами програмою, 19 учнів займалися додатково також не менше 3 разів на тиждень, але іншими видами фізкультурних чи спортивних занять. З 14 учнів контрольної групи 9 взагалі не займалися фізичними вправами поза обов'язковими уроками фізкультури.

Результати дослідження та їх обговорення

За останні роки в Україні було обмежено використання оздоровчих ходьби та бігу на масовому рівні. Скорочена програма їх популяризації у нашій країні, в порівнянні з радянським періодом. Через трагічні випадки на уроках фізичної культури була сильно обмежена програма оздоровчого бігу в школах. Можливість неадекватного реагування організму на фізичні навантаження можна звести до мінімуму за умови, дотримання принципів фізичної культури в процесі побудови занять: побудови оздоровчих тренувань (принципи безперервності, поступовості прогресування тренувальних навантажень, циклічності); формування фізичної культури людини (принцип зв'язку з життєдіяльністю). З усіх видів локомоцій ходьба та біг виділяються своїм зв'язком із життєдіяльністю людини. Зниження їх присутності в процесі занять фізичною культурою може мати негативні наслідки для здоров'я людей у суспільстві.

Необхідність розширення наукової підтримки фізкультурно-оздоровчих занять базується на тому, що більша частина старшокласників (79 %) ними займається в позанавчальний час. Така велика частина юнаків старших класів займається попри те, що 60 % заважає напружений розпорядок дня. І займається багато старшокласників (40 %) заради емоційної розрядки та розваги (43 % - для підвищення рівня здоров'я).

86 % юнаків критично відносяться до свого теперішнього рухового режиму - хочуть підвищити власну рухову активність. Наша пропозиція відносно ходьби та бігу якраз і була варіантом розширення рухової активності.

Відношення до уроків фізкультури юнаків 15-17 років - позитивне, вони бажають збільшення їх кількості (78 %). Збільшити кількість уроків до чотирьох на тиждень прагне 28 % опитаних, до шести уроків і більше - 28 % опитаних. Найбільше влаштовує старшокласників в традиційній системі проведення занять модуль спортивних (і рухливих) ігор. Відношення до певних змін змісту уроків - теж позитивне. Під час опитування 85 % учнів позитивно відгукнулися на введення варіативного модуля «Оздоровчі ходьба і біг», хоча й надалі безпосередньо його проходити погодилися 74 % учнів. 47 % опитаних, підтримавши ініціативу введення нашого модуля, при цьому зазначили, що є кращі альтернативи.

Учні цінують свої колективи та підтримують принаймні періодичне проведення занять усім класом (95 % відповідей респондентів). Випробувані старшокласники віддають перевагу колективними заняттям фізичними вправами перед індивідуальними (41 % проти 14 %), хочуть керувати процесом (65 %). Велика частка юнаків віддає перевагу заняттям у фітнес-клубі (47 %).

Взимку учні проводять на вулиці менше часу, аніж за комп'ютером та телевізором взятих разом, однак в інші пори року юнаки проводять на відкритому повітрі більше часу, ніж за телевізором і комп'ютером разом узятих (взимку на свіжому повітрі проводиться менше трьох годин, восени та весною - 4 години, влітку - більше 6 годин, проти трьох годин за комп'ютером та телевізором на день, в середньому).

Проведення досить великої кількості часу на відкритому повітрі, в т.ч. заняття фізичними вправами сучасної молодої людини позитивно відбивається на її здоров'ї. 2/3 учнів старших класів основної медичної групи 15-17 років, має безпечний рівень фізичного здоров'я, за нашими даними (виходячи з вимірювань за методикою Г.Л. Апанасенка [1]). Для того, щоб юнак в даному віці мав безпечний рівень здоров'я, йому потрібно у вільний час відводити фізичним вправам часу стільки ж, скільки й на сидіння, за даними нашого дослідження.

Ходьба та біг можуть стати основою індивідуальних програм оздоровчих занять для старшокласників чоловічої статі за умови особистого бажання кожної людини. Як варіант урізноманітнення процесу фізичної культури в школі ми пропонуємо введення варіативного модуля «Оздоровчі ходьба і біг».

В ході дослідження, ми відкрили нове поле для досліджень: як впливає інформація, що поступає під час оздоровчих тренувань на ефективність процесу.

Ми виявили закономірність: майже всі учні, які побажали займатися оздоровчою ходьбою та бігом (35 з 43) на уроках фізкультури, займалися протягом нашого експерименту фізкультурно-оздоровчою діяльністю додатково не рідше трьох разів на тиждень. З тих же, хто відмовився займатися, більша частина взагалі не займалася додатково фізичними вправами. Отже, учні, які погодилися з певними змінами процесу фізичної культури, в своїй більшості, займаються фізичними вправами 5 разів на тиждень і більше, а учні, які не бажають перемін у процесі фізичної культури, виявили пасивність до позакласних занять. Позиція учнів з активним, діяльнісним відношенням до підтримання фізичними вправами свого здоров'я полягає в пошуку (45,71 %) найбільш оптимального виду оздоровлення, але більшість погоджується на корекцію існуючого рухового режиму (54,29 %). Як показало наше дослідження, оздоровчі ходьба та біг, взяті за основу оздоровлення, більш ефективні, ніж у випадку коли сполучаються з іншими фізичними вправами, але не є основою.

Загальний рівень фізичного здоров'я сучасних юнаків 15-17 років може бути предметом дискусії. У спеціальній літературі чимало свідчень про його незадовільний стан, однак за нашими даними, це може не відповідати дійсності. За нашим припущенням, таким чином ведеться інформаційна війна проти нашого, в своїй більшості, здорового суспільства з метою знизити рівень фізичного здоров'я жителів країни. Дослідження показало, що більша частина старшокласників займається своїм фізичним станом, і має пристойні його показники.

За основними показниками фізичного розвитку (антропометричні, фізіологічні, фізичної підготовленості), індексами фізичного здоров'я, випробувані у нашому дослідженні юнаки мали досить високі значення. Наявні відмінності в антропометричних показниках (різновекторна відмінність обхватів тіла від еталонних) і фізичній підготовленості (недовиконання одних і перевиконання інших нормативних значень) можуть бути наслідком особливостей даного покоління. Вплив такого профілю здоров'я на тривалість і якість життя даних людей не є вивченим.

Є певна модель рухового режиму людини, яка пов'язується з безпечним рівнем фізичного здоров'я. Для юнаків-старшокласників у сучасних умовах вона пов'язана з таким використанням вільного часу, коли учні зайняті більш чи менш активними фізичними вправами стільки ж часу, скільки й сидять. З підвищенням сидячого періоду проведення вільного часу, коли він переважає 2,2 рази і більше час занять фізичними вправами, пов'язуються, знижені параметри енергопотенціалу.

Повністю забезпечити виконання норми рухової активності на уроках фізичної культури, або хоча б її половину - складно в теперішніх умовах. Тому, поряд з можливістю урізноманітнення уроків фізкультури, учням для суттєвого підвищення показників фізичного стану потрібно займатися фізичними вправами додатково.

Безкоштовно можна підвищувати чи підтримувати рівень фізичного здоров'я не менш ефективно, ніж у платних заняттях. Платні заняття передбачають працю за можливість отримати фізичне оздоровлення. Водночас, такою можливістю можна користуватися напряму, не витрачаючи час на працю.

Ходьба та біг належать до локомоцій природного характеру, тому частота коливань різних органів на оздоровчих заняттях гармонізує з ритмом переміщення - а це виключає віддалені негативні наслідки занять. Через 7 місяців оздоровчих занять ми не виявили випадків їх негативної дії на організм. Навпаки, за багатьма показниками фізичного стану спостерігалися достовірні покращення, що кількісно перевищували такі в тих, хто мав за основу заняття іншими фізичними вправами.

Відмінність наших програм академічних та позакласних занять від інших - прийняття за основу поділу учнів за рівнями фізичного здоров'я, з відповідною диференціацією навантажень. Такий підхід знижує вірогідність настання небезпечних для здоров'я та життя станів на уроках фізкультури, оскільки враховує насамперед енергопотенціал, а не рівень розвитку фізичних якостей. Також такий підхід дає керівникові процесу оздоровчих тренувань, кому із залучених до занять можна давати підвищені навантаження. Цей підхід є основою для одного з останніх вітчизняних проектів по уникненню смертності на уроках фізичної культури.

Слід зазначити, що виходячи з нашого дослідження, рівень фізичного здоров'я пов'язаний достовірно як з рівнем енерговитрат, так і з рівнем фізичної підготовленості (виміряним як середня оцінка за 11 руховими тестами). Ми вважаємо, що його врахування може стати основою для диференціації навантажень для учнів. Програмування оздоровчого процесу має лежати в площині відповідальності самої людини, тому: 1) одним із завдань при створенні оздоровчих програм є гнучкість планування, виходячи з конкретного стану людини; 2) в процесі тренувань потрібно навчити людину саму будувати програму оздоровлення.

В підсумку, запровадження програм ходьби та бігу в академічні та позакласні заняття старшокласників мало суттєві позитивні наслідки. Чотири індекси фізичного здоров'я (за винятком відносної маси тіла) покращилися за сім місяців на 3,50 - 20,21 %. Покращення носило достовірний характер. Розширене використання даних локомоцій на уроках фізкультури разом з позакласними заняттями іншими видами вправ дало приріст вдвічі менший - 1,60 - 8,15 % за окремими індексами. Ці значення значно перевищують ті, що мають учні, які займаються фізкультурою за стандартною схемою і не мають додаткових позакласних занять фізичними вправами. Покращилися й показники функціонування серцево-судинної та дихальної систем, достовірно покращилися показники фізичної підготовленості, причому більш виражено у тих, хто мав заняття ходьбою та бігом в якості основи.

фізичний культура біг ходьба

Висновок

Заняття ходьбою та бігом з оздоровчою метою є одними з найбільш ефективних для юнаків 15-17 років. П'ятиразові заняття на тиждень призводять до достовірного покращення багатьох показників фізичного стану старшокласників протягом 7 місяців оздоровчих тренувань.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з пошуком шляху підвищення тривалості життя людини в суспільстві.

Література

1. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека / Геннадий Леонидович Апанасенко. - СПб: МГП «Петрополис», 1992. - 124 с.

2. Душанін С.А. Оздоровчий біг / С.А. Душанін, О.Я. Пирогова, Л.Я. Іващенко. - К.: Здоров'я, 1982. - 128 с.

3. Elloumi M. Six-Minute Walking Test and the Assessment of Cardiorespiratory Responses During Weight-Loss Programmes in Obese Children / Mohamed Elloumi, Emna Makni, Omar Ben Ounis, Wassim Moalla, Abdelrkarim Zbidi, Monia Zaoueli, Gerard Lac, Zouhair Tabka // Physiotherapy Research International; March 2011. - Volume 16. - Issue 1. - P. 32--42.

4. Ma J. Changes of physical functions among Chinese minority students from 1985 to 2005 / J. Ma, J. Zhang, S.S. Wu, Y. Song, P.J. Hu, B. Zhang // Zhonghua Liu Xing Bing Xue Za Zhi. - Oct. 2009. - Vol. 30, Issue10. - P. 1039-1042.

5. Maron B.J. Risk for sudden cardiac death associated with marathon running FREE / Barry J. Maron, Liviu C. Poliac, William O. Roberts // Journal of the American College of Cardiology. - Aug. 1996. -Vol. 28, Issue 2. - P. 428-431.

6. Tomkinson G.R. Secular Trends in The Performance of Children And Adolescents (19802000): an Analysis of 55 Studies of The 20m Shuttle Run Test in 11 Countries / G.R. Tomkinson, L.A. Leger, T.S. Olds, G. Gazorla // Sports Med., 2003. - №4. - P. 285-300.

7. Volbekiene V. Health-related physical fitness among schoolchildren in Lithuania: a comparison from 1992 to 2002 / Vida Volbekiene, Ausra Griciute // Scandinavian Journal of Public Health. - 2007. - № 35. -Р. 235-242.

Размещено на Allbest.ru