Главная Коллекция "Revolution" Спорт и туризм Фізична реабілітація жінок, хворих на гіпертонічну хворобу І-ІІ ступеня на санаторно-курортному етапі лікування

Фізична реабілітація жінок, хворих на гіпертонічну хворобу І-ІІ ступеня на санаторно-курортному етапі лікування

Авторська програма фізичної реабілітації, що спрямована на покращення стану серцево-судинної системи. Визначення її позитивного впливу на динаміку гемодинамічних показників та рівень фізичного стану жінок 55-60 років, хворих на гіпертонічну хворобу.

Рубрика Спорт и туризм
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.01.2019
Размер файла 23,0 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізична реабілітація жінок, хворих на гіпертонічну хворобу І-ІІ ступеня на санаторно-курортному етапі лікування

Гіпертонічна хвороба (ГХ) є одним із найпоширеніших захворювань серцево-судинної системи, тривале прогресування якої може призвести до важких функціональних порушень організму [2, 3, 10, 11]. За офіційними статистичними даними в Україні зареєстровано майже 33% дорослого населення з підвищеним артеріальним тиском (>140/90 мм.рт.ст.). Отже, на сьогоднішній день ГХ, як хвороба цивілізації, являє собою важливу медико-соціальну проблему, для вирішення якої була розроблена та реалізована Національна програма із профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, але пріоритетними в ній були визнані медикаментозні методи корекції підвищеного артеріального тиску [1, 5, 9]. Результати досліджень показують, що після 50 років рівень систолічного артеріального тиску (CAT) у жінок продовжує підвищуватись, тимчасом як рівень діастолічного (ДАТ) має ті ж значення або навіть знижується, тому пульсовий тиск, який слугує сурогатним маркером жорсткості артеріальної стінки, зростає. Підвищення рівня пульсового тиску пояснює вищий рівень смертності й кількість ускладнень після інфаркту міокарду і хронічної серцевої недостатності в жінок порівняно з чоловіками [7, 8, 10]. Таким чином, виходячи з пандемічної ситуації з приводу поширеності ГХ серед населення у світі та, зокрема, в Україні, виникає необхідність комплексного підходу для корегування функціонального стану цього контингенту з використанням немедикаментозних методів відновного лікування [4, 6]. Відсутні науково обґрунтовані показання щодо проведення диференційованих реабілітаційних заходів і, як наслідок, до складання типових індивідуальних програм реабілітації жінок хворих на гіпертонічну хворобу. Тому існує необхідність доповнення відомих програм фізичної реабілітації з метою використання ефективних засобів фізичної реабілітації для кращого відновлення функцій систем організму. Вказані чинники визначили актуальність проблеми й дозволили сформулювати мету та завдання нашого дослідження.

Мета роботи - розробити та перевірити ефективність програми фізичної реабілітації жінок хворих на гіпертонічну хворобу І-ІІ ступеня на санаторно-курортному етапі лікування.

Методи та організація дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури з проблеми фізичної реабілітації хворих на гіпертонічну хворобу; медико-біологічні; методи математичної статистики. Дослідження проводилися на базі клінічного санаторію «Лазурний» м. Бердянськ з вересня 2013 р. по березень 2014 р. У дослідженні приймали участь 20 жінок віком від 55 до 60 років хворих на гіпертонічну хворобу, які методом рандомізації були поділені на основну групу (ОГ) та групу порівняння (ГП) по 10 осіб у кожній. Реабілітація жінок обох груп проводилася за стандартною меотдикою комплексу заходів фізичної реабілітації, серед яких застосовували: лікувальний масаж, фізіотерапію; кліматотерапію. Основна група додатково три рази на тиждень по 45 хв займалася гідрокінезотерапією та дотримувалася фруктово-овочевої дієти. У дослідження не включали осіб із декомпенсованими захворюваннями печінки, нирок, серцевою недостатністю IV функціонального класу, пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда чи гостре порушення мозкового кровообігу, з декомпенсованим цукровим діабетом, якщо ці патології були наведені в анамнезі пацієнтів, а також із рівнем офісного систолічного тиску (CAT) 180 мм.рт.ст. і вище, або діастолічного тиску (ДАТ) 110 мм.рт.ст. і вище та хворих із значними психічними розладами. Для виявлення функціональних та психоемоційних порушень у жінок, а також для контролю ефективності запропонованої програми реабілітації було укладено картку реабілітаційного обстеження. Обстеження пацієнток основної групи та групи порівняння проводили двічі - до і після закінчення курсу реабілітації.

На першому етапі дослідження виконувався аналіз науково-методичної літератури, розглядалися і підбиралися методики обстеження та тестові вправи.

Протягом другого етапу була виконана попередня оцінка фізичного та функціонального стану пацієнтів. Після закінчення формуючого експерименту було виконано повторне обстеження жінок для визначення ефективності розробленої програми фізичної реабілітації.

Перед початком та наприкінці реабілітаційних заходів був проведений комплекс функціональних обстежень, що було покладено в основу подальшої побудови програми фізичної реабілітації. За результатами початкового обстеження жінок основної групи та групи порівняння не було виявлено достовірної різниці (р>0,05) за показниками функціональних проб, тобто групи однорідні та однотипні, що в подальшому надасть можливість адекватно порівнювати ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації. Аналіз отриманих результатів функціональних проб (таблиця 1) доводить, що у всіх жінок підвищені показники систолічного артеріального тиску (АТсист), діастолічного (АТд), знижені рівні систолічного об'єму крові (СОК) та хвилинного (ХОК), що свідчить при зниження насосної функції серця. Показник СОК в групі порівняння складає 35,82±1,02 мл, в основній групі - 35,38±4,00 мл (норма у дорослих здорових жінок 50-70 мл); ХОК в групі порівняння складає 2862,10±85,61 мл/хв., в основній групі - 2797,00±32,06 мл/хв. (норма 3500-5500 мл/хв.). Рівень фізичного стану (РФС) у жінок обох груп до реабілітації був низьким, про що свідчили його значення в групі порівняння 0,240±0,01 ум. од, в основній групі - 0,250±0,32 ум. од. (таблиця 1).

Таблиця 1. Характеристика показників функціональних показників роботи серцево-судинної системи (M±m)

у жінок основної групи (ОГ) та групи порівняння (ГП) д

о реабілітації

Показники

ГП (n=10)

ОГ (n=10)

t

Р

ЧСС, уд/хв

79,90+0,76

79,00±8,84

0,101

>0,05

АТсист, мм рт.ст

145,2±1,07

145,2±16,18

0,000

>0,05

АТд, мм рт.ст

91,00±0,74

91,40±10,19

0,039

>0,05

АТп, мм рт.ст.

54,20±1,31

53,80±6,03

0,065

>0,05

СОК, мл

35,82±1,02

35,38±4,00

0,107

>0,05

ХОК, мл/хв

2862,10±85,61

2797,00±32,06

0,196

>0,05

АТсер, мм рт.ст

109,07±0,60

109,35±12,18

0,023

>0,05

Вік, роки

57±0,59

57±6,4

0,000

>0,05

Зріст, см

161,70±1,40

161,30±18,03

0,022

>0,05

Вага, кг

81,60±2,91

81,70±9,35

0,010

>0,05

РФС, ум. од.

0,240±0,01

0,250±0,32

0,253

>0,05

Результати ефективності застосування розробленої програми фізичної реабілітації жінок 55-60 років хворих на гіпертонічну хворобу представлено в таблиці 2. Нами булі отримані результати, що свідчать про ефективність розробленого комплексу фізичної реабілітації.

Таблиця 2. Характеристика змін показників роботи серцево-судинної системи (M±m) у осіб основної

Показники

ГП (n=10)

ОГ (n=10)

t

Р

Пульс, уд/хв

78,20±0,78

74,50±8,32

0,442

>0,05

АТсист, мм рт.ст

141,90±1,10

138,50±15,43

0,220

>0,05

АТд, мм рт.ст

88,40±1,03

85,70±9,60

0,280

>0,05

АТп, мм рт.ст.

53,70±1,06

52,90±5,92

0,133

>0,05

СОК, мл

37,13±1,09

38,35±4,38

0,290

>0,05

ХОК, мл/хв

2900,90±77,95

2857,40±32,09

0,129

>0,05

АТсер, мм рт.ст

106,29+0,91

103,34±11,54

0,255

>0,05

Вік, роки

57±0,59

57±6,4

0,000

>0,05

Ріст, см

161,70+1,40

161,30±18,03

0,022

>0,05

Вага, кг

80,20±9,34

78,30±8,99

0,147

>0,05

РФС

0,290±0,03

0,560±0,04

2,154

<0,05

За результатами таблиці 2 видно, шо після курсу реабілітації показник частоти серцевих скорочень знизився у жінок ОГ на 4,5 уд/хв., в групі порівняння - на 1,7 уд/хв. (р>0,05), рівень систолічного артеріального тиску відповідно на 6,7 мм рт. ст. та 3,3 мм рт. Ст., водночас ці зміни не є вірогідними. Однак наприкінці формуючого експерименту було відзначено збільшення систолічного об'єму кровотока в ОГ на 2,97 мл, в групі порівняння - на 1,31 мл, а також хвилинного об'єму кровотока - на 60,4 мл/хв. та 38,8 мл/хв. відповідно. За рахунок того, що жінки основної групи додатково дотримувалися дієтичного столу № 10 та проводили 2 рази на тиждень розвантажувальні фруктово- овочеві дієти, то у них відзначилося зменшення ваги тіла в середньому на 3,4 кг проти 1,4 кг в групі порівняння. Отже, за рахунок проведеної реабілітаційної програми у жінок ОГ спостерігається зниження AT, пульсу та ваги, збільшення СОК і ХОК, що призвело до покращення рівня фізичного стану, водночас його кінцеве значення в ОГ розцінюється як середній, в ГП - низький. Зіставлення результатів наших спостережень показало, що застосування розробленої програми фізичної реабілітації на санаторнокурортному етапі сприяє швидшому зниженню артеріального тиску, що в свою чергу призводить до зменшення інших розладів. На основі розрахункових показників можна зробити висновок про те, що ефективність санаторно-курортного лікування залежить від форм та видів ЛФК та вірно обраного дієтичного харчування. Всі ці фактори в поєднанні з кліматотерапією, фізіотерапією виконують основні завдання санаторно-курортного етапу лікування, а саме стабілізують рівень артеріального тиску та стійку тенденцію до його зниження, підвищують толерантність до фізичних та нервових навантажень, сприяють до переходу на більш високий руховий режим, поліпшують діагностичні показники інструментальних та функціональних досліджень. Тобто, запропонована програма комплексної фізичної реабілітації є ефективною й сприяє найшвидшому відновленню й зміцненню здоров'я.

, зокрема гідрокінезотерапії у жінок хворих на гіпертонічну хворобу допомагає значно знизити дозу лікарських засобів, а також зменшити ризик їх побічної дії на організм, що є дуже важливим для продовження тривалості життя пацієнтам. Використання ЛФК, масажу та фізіопроцедур сприяло покращення загального самопочуття закономірно супроводжувалося зниженням артеріального тиску у пацієнтів обох груп.

Зіставлення результатів наших спостережень показало, що призначення правильного лікувального комплексу на санаторно-курортному етапі сприяє швидшому зниженню артеріального тиску, що в свою чергу призводить до зменшення інших розладів. А додаткові розвантажувальні дні в поєднанні з плаванням та ЛФК у басейні додатково сприяють ефективному лікуванню.

Література

реабілітація гіпертонічний жінка судинний

1. Благонравов М.Л. Артериальное давление и сократительная функция желудочков сердца на ранних стадиях гипертонического процесса / М.Л. Благонравов, В.А. Фролов // Бюл. экспер. биол. и мед. - 2005. - Т. 140, № 8. - C. 133-135.

2. Бобров В.А. Симптоматические гипертензии / В.А. Бобров, И.В. Давидова. К., 2001. - С. 19-20.

3. Горбась І.М. Програма профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні: підсумки виконання / І.М. Горбась // Здоров'я України. - 2011. - № 3. - С. 32-34.

4. Ковальова О.М. Вікові особливості артеріальної гіпертензії у жінок / О.М.Ковальова, Н.І. Питецька // УКРАЇНСЬКИЙ ТЕРАПЕВТИЧНИЙ ЖУРНАЛ. -2012. - № 2. - С.110-115.

5. Козачок Н.Н. Современный взгляд на комбинированную терапию артериальной гипертензии / Н.Н. Козачок, М.Н. Селюк // Новости медицины и фармации. - 2008. - № 2. - С. 22-26.

6. Лікування хворих на артеріальну гіпертензію. Рекомендації української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії (скорочений варіант) // Здоров'я України. Тематичний номер. - 2011. - С. 45-48.

7. American Diabetes Association; National Heart, Lung and Blood Institute; Juvenile Diabetes Foundation International; National Institute of Diabetes and Kidney Disease; American Heart Association. Diabetes mellitus: a major risk factor for cardiovascular disease // Circulation. - 1999. - Vol. 100.- P. 1132-1133.

8. ACCORD. Effects of Intensive Glucose Lowering inType 2 Diabetes // N Engl J Med. - 2008. - Vol. 358. - № 24. - P. 2544-2559

9. Anderson T.J. Comparative study of ACE-inhibition, angiotensin II antagonism, and calcium channel blockade on flow-mediated vasodilation in patients with coronary disease (BANFF study) / T.J. Anderson, E. Elstein, H. Haber, F. Charbonneau // J Am Coll Cardiol. - 2000. - Vol. 35. - P. 60-66.

10. Benjamin E. J. Clinical Correlates and Heritability of Flow-Mediated Dilation in the Community / E. J. Benjamin, M. G. Larson, M. J. Keyes [et al] // Circulation. - 2004. - Vol. 109. - P. 613-619.

11. Bonora E. Carotid atherosclerosis and coronary heart disease in the metabolic syndrome: prospective data from the Bruneck Study / E. Bonora, S. Kiechl, J. Willeit [et al] // Diabetes Care. - 2003. - Vol. 26. - P. 1251-1257

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены