Пам'ятки архітектури як складова історико-культурних туристсько-рекреаційних ресурсів Харківського регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 911.3

ПАМ'ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ЯК СКЛАДОВА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ

Актуальність. Туризм - всебічне явище, що охоплює економічні, соціальні, культурні аспекти, має невичерпний потенціал для постійного розвитку. Туризм дає людині можливість гармонійно поєднувати прагнення до відпочинку і пізнання нового у зовнішньому світі з потребами та особливостями власного внутрішнього світу, з індивідуальним духовним розвитком. За рахунок позитивного впливу туризму починає змінюватись особисте життя людини, її побут, духовно-емоційна сфера. Таким чином, туризм може розглядатись як наслідок і одночасно один з вирішальних факторів сенсу та якості життя в сучасному суспільстві. Розвиток туризму засвідчує високу свідомість людей, що виявляється у потребі пізнання світу, довкілля, рідного краю.

Найбільшого розвитку сьогодні набуває культурно-пізнавальний туризм, ознайомлення з пам'ятками історії, культури, мистецтва певної території. Під час такої туристичної подорожі важливим аспектом виступає емоційна складова, тобто враження від подорожі залежать саме від позитивних емоцій. На першому плані при цьому виступає зорове сприйняття навколишнього світу, наприклад, досконалість архітектурних форм та мистецьке виконання пам'яток культури. Тому актуальним є аналіз та виявлення особливостей територіального розподілу історико-культурних туристсько-рекреаційних ресурсів на регіональному рівні.

Постановка завдання. Метою даної статті є аналіз існуючих в регіоні пам'яток архітектури як складової історико-культурних туристсько- рекреаційних ресурсів та виявлення особливостей їх розподілу по території Харківської області.

Виклад основного матеріалу. Аналіз туристсько-рекреаційних ресурсів та історико-культурного потенціалу Харківської області демонструє широкий діапазон можливостей для організації різних видів туризму. Можна стверджувати, що Харківська область виступає на національному туристичному ринку як адміністративний, науковий, освітній, істори- ко-культурний, промисловий, спортивний і діловий центр, а в регіоні туризм є одним із пріоритетних напрямів розвитку.

З метою визначення основних напрямів розвитку та наявних проблем сфери туризму області, підвищення конкурентоспроможності регіонального туристичного ринку, створення необхідної туристичної інфраструктури у березні 2013 рішенням Харківської обласної ради була затверджена «Концепція розвитку туризму до 2020 року». У Концепції зазначено, що метою розвитку туризму в Харківській області є інтенсифікація галузі, зростання її ролі в соціально-економічному житті регіону шляхом ефективного використання наявного туристичного потенціалу. Досягнення поставленої мети забезпечить поліпшення соціально-економічних показників області: збільшення податкових надходжень до бюджету; підвищення рівня життя населення за рахунок зростання відсотку зайнятості в туристичній індустрії; зростання якості життя за рахунок підвищення культурного рівня та патріотичного виховання населення. Крім того, в Концепції зазначається,що одним із дієвих інструментів розвитку внутрішнього туризму є стимулювання соціального туризму, при цьому ключовим чинником вибору сценарію розвитку соціального туризму в регіоні є затребуваність у масових запитах споживачів певної форми рекреації. Для Харківської області такою формою стане щотижнева рекреація, тобто основні зусилля мають бути спрямовані на тури вихідного дня із центром (початком та закінченням маршруту) у місті Харкові та тури з районних центрів до міста [2].

Результат аналізу наявних в Харківській області складових туристсько-рекреаційного потенціалу свідчить про передумови розвитку на території регіону наступних видів туризму: культурно-пізнавальний, соціальний, діловий, медичний, військовий, індустріальній, кулінарний, екстремальний, освітній.

Найбільшого розвитку в Харківському регіоні набуває історико-культурний туризм, що ґрунтується на екскурсійній зацікавленості до пам'яток історії та культури на території міста та області як з боку вну- трішньоукраїнських споживачів (в основному, у форматах освітнього туризму, поїздок вихідного дня тощо), так і з боку іноземних гостей.

Харківська область має значний історико- культурний потенціал. До реєстру національно- культурного надбання включено пам'ятки архітектури, археології, історії та монументального мистецтва, загальна кількість яких складає 2535 одиниць, що становить близько 5% від історико-культурного потенціалу України. Територіальний розподіл історико- культурних пам'яток за районами Харківської області наведено на рис. 1. Значну частину історико- культурного потенціалу Харківської області складають пам'ятки архітектури.

Рис. 1. Територіальна диференціація розподілу історико-культурних пам'яток за районами Харківської області [4]

Як зазначає О. О. Бейдик, пам'яткою архітектури є будь-який твір архітектурно-будівельної діяльності людини, який становить для суспільства історичну, наукову, мистецьку або іншу культурну цінність. Історична цінність пам'яток архітектури полягає в їх пізнавальній ролі як джерел історичної інформації, вони здатні відбивати матеріальне і духовне життя суспільства певного історичного періоду: суспільний устрій, науково-технічний рівень та рівень розвитку економіки, світогляд, культуру, побут, традиції населення [1]. Відповідно до хронологічного показника, чим давніша пам'ятка, чим вищий відсоток збереженості її матеріального стану, тим вищий ступінь наукової, історичної. туристсько- пізнавальної цінності об'єкта. Суспільне значення пам'яток архітектури полягає в естетичній цінності, виразності художнього виконання архітектурних форм та декоративних елементів.

В цілому, історико-архітектурний потенціал Харківської області нараховує 752 пам'ятки архітектури - фортифікаційної, культової, житлової, громадської, виробничої, садово-паркової. До реєстру пам'яток містобудівництва та архітектури міста Харкова включено 541 одиницю, з яких національного значення - 15. В області нараховується 211 пам'яток архітектури, з яких 50 мають статус національного значення.

Із будівництвом фортифікаційних споруд пов'язаний інтенсивний розвиток нашого краю. У 18 ст. розгорнулося будівництво Української укріпленої лінії для захисту південних кордонів Росії від кримських татар, яка складалася із 17 укріплень. На території Харківщини у 7 районах збереглися залишки давніх фортець: Петрівська (Балаклійський район), Тамбовська (Барвінківський район), Федорівська, Козловська (Зачепилівський район), Більовська, Іва- нівська (Красноградський район), Слобідська (Лозів- ський район), Орловська, Святої Парасковеї (Ново- вололазький район), Михайлівська, Олексіївська, Єфремівська (Первомайський район). Згадані фортифікаційні споруди у сучасних умовах не використовуються, хоча можуть бути привабливими як туристсько-рекреаційні ресурси. Це яскраво демонструє фестиваль «Олексіївська фортеця», який відбувається у Первомайському районі.

Значний туристсько-рекреаційний потенціал мають пам'ятки церковної архітектури, яких в області нараховується 58. З ними можуть бути пов'язані такі види туризму, як релігійний, паломницький, пізнавальний, тури вихідного дня. Перші церкви на території Харківської області споруджували переселенці з Правобережжя. Були вони дерев' яні і будувалися у кращих традиціях української народної архітектури. До нашого часу перші дерев'яні храми не дійшли, але ми можемо побачити прекрасні культові споруди кінця 18 - початку 19 століття, які і сьогодні використовуються за призначенням. Серед таких можна назвати Миколаївську церкву с. Вільшани Дергачівського району (1741), церкву Іоана Предтечі с. Іванівка Ізюмського району (1776), церкву Архангела Михайла с. Рокитне Нововодолазького району (1805), Покровську церкву с. Пархомівка Краснокут- ського району (1808), Миколаївську церкву с.Високопілля Валківського району (1806) та інші. Справжні скарби церковної архітектури зосереджені у м. Ізюм - Спасо-Преображенський собор (1684), Вознесенська церква (1826), Миколаївська церква (1803).

Аналіз забезпеченості районів Харківської області пам'ятками архітектури свідчить про наступне.

Найбільша кількість пам' яток архітектури зберіглася у Вовчанському (35), Чугуївському (22), Краснокутському (21) районах. У чотирьох районах області такі пам'ятки відсутні - Кегичівському, Ко- ломацькому, Печенізькому, Шевченківському.

Пам'яток архітектури загальнодержавного значення найбільше у Богодухівському (6) та Валків- ському (6) районах. Це пояснюється розташуванням на території цих районів пам'яток садово-паркового мистецтва «Шарівський» (Богодухівський район) та «Старомерчицький» (Валківський район). По 5 пам'яток архітектури загальнодержавного значення мають Зміївський та Чугуївський райони.

З метою узагальнення та оцінки просторового розподілу з використанням методів бальної оцінки проведено групування районів Харківської області за рівнем забезпеченості пам'ятками архітекту- ри(табл. 1).

До першої групи (0 балів) відносяться райони, у яких пам'ятки архітектури відсутні - Печенізький, Коломацький, Кегичівський, Шевченківський.

До другої групи (з низьким рівнем забезпеченості, 1-2бали ) входять райони, загальна кількість пам'яток архітектури в яких незначна (1-8), пам'ятки загальнодержавного значення відсутні. Це Близнюківський, Борівський, Дворічанський, Дерга- чівський, Куп'янський, Сахновщинський райони. культурний фортифікаційний житловий парковий

До третьої групи (з середнім рівнем забезпеченості, 3-4 бали) належать райони, у яких загальна кількість пам'яток може бути незначною, але є 1-2 пам'ятки загальнодержавного значення. Це Балак- лійський, Барвінківський, Великобурлуцький, Заче- пилівський, Лозівський, Золочівський райони.

До четвертої групи (з високим рівнем забезпеченості, 5-6 балів) входять райони із значною кількістю пам'яток архітектури (більше 15), серед яких 34 загальнодержавного значення. Це Ізюмський, Кра- сноградський, Нововодолазький, Первомайський, Харківський райони.

П'ята група (7-8 балів) - райони, найбільш забезпечені пам'ятками архітектури (більше 20), серед яких 5-6 загальнодержавного значення. Це Богоду- хівський, Валківський, Вовчанський, Зміївський, Краснокутський, Чугуївський райони.

Висновки

Таким чином, можна стверджувати, що Харківщина володіє значною кількістю пам'яток архітектури, які є складовою історико- культурних туристсько-рекреаційних ресурсів Слобожанщини. За результатами бальної оцінки виділено п' ять груп районів за рівнем забезпеченості пам'ятками архітектури.

Таблиця 1 Бальна оцінка забезпеченості районів Харківської області пам'ятками архітектури (за даними [4])

Найбільш забезпеченими виявилися Богоду- хівський, Валківський, Вовчанський, Зміївський, Краснокутський, Чугуївський райони. Саме ці райони можна вважати осередками для розвитку культурно-пізнавального туризму та подорожей вихідного дня. На жаль, частина культурної спадщини, в тому числі й архітектурної, перебуває у незадовільному стані та потребує проведення робіт з реставрації або реконструкції, облаштування для туристичних відвідувань. Стримує розвиток культурно-пізнавального туризму і відсутність нормативно-правового забезпечення питань використання культурної спадщини в туризмі, недостатня кількість фахівців туристичного супроводу та їх невідповідна кваліфікація. Але з подоланням цих проблем історико-культурний потенціал Харківського регіону можна буде використовувати більш повною мірою.

Список використаних джерел

1. Beydyk O.O. Rekreatsiyno-turystski resursy Ukrayiny: Metodologiya ta metodyka analizu, terminologiya, rayonuvannya: Monografiya /O.O. Beydyk. - K.: VPC «Kyyivskyj universytet», 2001. - 395 s. [Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія /О.О. Бейдик. - К.: ВПЦ «Київськийуніверситет», 2001. - 395 с.].