Проблеми оцінювання інвестиційно-туристичної привабливості туристичних дестинацій (на прикладі Львівської області України)
Аналіз понять "туристична привабливість" та "інвестиційна привабливість". Виокремлення чинників, що впливають на формування туристичної та інвестиційної привабливості дестинації. Методики оцінювання інвестиційно-туристичної привабливості дестинацій.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.02.2019 |
| Размер файла | 50,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Львівський національний університет імені Івана Франка
ПРОБЛЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ)
Ольга Вуйцик
Анотація
інвестиційний туристичний привабливість дестинація
Головною умовою ефективного розвитку туризму в Україні є активізація інвестиційної діяльності, неодмінна передумова якої - дослідження ринку туристичних послуг, а також інвестиційно-туристичної привабливості регіону. Ця проблема актуальна не лише для інвесторів, але й для органів державної влади та місцевого самоврядування. Проаналізовано поняття «туристична привабливість» та «інвестиційна привабливість». Виокремлено чинники, що впливають на формування туристичної та інвестиційної привабливості дестинації. Досліджено основні методики оцінювання інвестиційно-туристичної привабливості дестинацій, окреслено обмеження у їхньому використанні. На прикладі Львівської області апробовано адаптовану комплексну методику визначення інвестиційно-туристичної привабливості, розроблену польськими вченими під керівництвом Г. Голембського. Наголошено на перспективі використання цієї методики для усіх регіонів України.
Ключові слова: туристична привабливість, інвестиційна привабливість, методика оцінювання інвестиційно-туристичної привабливості, туристична дестинація.
Annotation
SOME ISSUES OF THE INVESTMENT AND TOURIST ATTRACTIVENESS EVALUATION OF TOURIST DESTINATION (A STUDY OF L'VIV REGION OF UKRAINE)
Olha Vuytsyk
In this article terms «tourist attractiveness» and «investment attractiveness» are analyzed. The main factors which influence tourist and investment attractiveness of tourist destinations are sorted out. The analysis of the main methods of tourist and investment attractiveness of tourist destination was conducted, their constraints and weak points are described. Due to evaluation methods of tourist and investment attractiveness, based on the methods developed by Polish scientists headed by prof. G. Golembski, a case study of L'viv Region was completed. It substantiates the necessity of the study of the every region of Ukraine using the elaborated methods.
Key words: tourist attractiveness, investment attractiveness, evaluation methods of tourist and investment attractiveness, tourist destination.
Аннотация
ПРОБЛЕМЫ ОЦЕНКИ ИНВЕСТИЦИОННО-ТУРИСТИЧЕСКОЙ ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОСТИ ТУРИСТИЧЕСКИХ ДЕСТИНАЦИЙ (НА ПРИМЕРЕ ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ УКРАИНЫ)
Ольга Вуйцык
Проанализированы понятия «туристическая привлекательность» и «инвестиционная привлекательность». Выделены главны факторы, которые влияют на формирование туристической и инвестиционной привлекательности дестинации. Исследованы основные методики оценки инвестиционно-туристической привлекательности дестинаций, очерчены ограничения в их использовании. На примере Львовской области апробирована адаптированная комплексная методика определения инвестиционно-туристической привлекательности, разработанная польскими учеными во главе с проф. Г. Голембским. Обоснована необходимость использования разработанной методики для всех регионов Украины.
Ключевые слова: туристическая привлекательность, инвестиционная
привлекательность, методика оценки инвестиционно-туристической привлекательности дестинаций, туристическая дестинация.
Виклад основного матеріалу
Головною умовою ефективного розвитку туризму в Україні є активізація інвестиційної діяльності, неодмінна передумова якої - дослідження ринку туристичних послуг, а також інвестиційно-туристичної привабливості регіону. Ця проблема актуальна не лише для інвесторів, але й для органів державної влади та місцевого самоврядування, на які покладено функції зі стратегічного планування розвитку туризму в окремих регіонах, районах чи місцевостях. На основі оцінки інвестиційно-туристичної привабливості дестинацій державні органи мають змогу регулювати інвестиційно-туристичну привабливість, визначати пріоритетні напрями залучення інвестицій, а також, за необхідності, стимулювати активність інвесторів. Теоретична та практична актуальність цих проблем зумовила вибір теми дослідження.
У сучасних дослідженнях українських вчених запропоновано чимало методик оцінки туристичної привабливості територій, розробниками яких стали М. Копач, Л. Гринів, В. Кравців, С. Кузик [5], О. Музиченко-Козловська [4], О. Бейдик [1], Ю. Леонт'єва [3] та ін. Особливістю цих методик є те, що вони спрямовані на оцінювання або окремих туристичних ресурсів, або ж лише туристичної привабливості. Натомість і сьогодні відсутні комплексні дослідження туристично-інвестиційної привабливості дестинацій.
Метою дослідження є аналіз поняття «інвестиційно-туристична привабливість дестинацій», а також методик оцінки туристичної та інвестиційної привабливості туристичних дестинацій, апробація адаптованої комплексної методики оцінки інвестиційно-туристичної привабливості на прикладі Львівської області.
Поняття «туристична привабливість» є доволі широким. Для того, щоб дестинацію кваліфікувати як туристично привабливу, вона повинна володіти не лише природними та історико-культурними матеріальними об'єктами, але й об'єктами нематеріальної культурної спадщини (ритуали, фестивалі, традиційні народні промисли, пісні, перекази, традиції приготування страв тощо). Окрім цього, важливе значення мають стан та якість туристичної, комунальної та інформаційної інфраструктури туристичної дестинації.
З уваги на висловлене, туристичну привабливість дестинацій пропонуємо розглядати як здатність географічної місцевості або ж об'єкта викликати зацікавлення у потенційного туриста-споживача завдяки таким чинникам, як транспортна та інформаційна доступність, наявність необхідної інфраструктури та сформованих у туристичний продукт рекреаційно-туристичних ресурсів, а також завдяки позитивному туристичному іміджу. Туристичний попит формується на туристичні продукти лише туристично-привабливих дестинацій, а відтак - тут локалізуються основні туристичні потоки та туристичні витрати.
Усі методики визначення туристичної привабливості туристичних дестинацій можна поділити на дві групи - кількісні та якісні. Однак різниця між ними є доволі умовною, оскільки часто в одній методиці можуть поєднуватись як кількісні, так і якісні методи. Пропонуємо методики оцінювання туристичної та інвестиційно-туристичної привабливості дестинацій класифікувати на декілька груп:
1. методики бальних оцінок (методика проф. О. Бейдика);
2. методики з використанням синтетичних показників (методика проф. Г Голембського);
3. методики анкетних опитувань (методика М. Омуш);
4. методики на основі експертних оцінок, метод Дельфі;
5. методи моделювання;
6. методика SWOT-аналізу.
Методики, які мають перспективи використання при оцінюванні інвестиційно-туристичної привабливості дестинацій, цими групами, звичайно, не вичерпуються. Поза увагою залишились й інші методики, які можна адаптувати до оцінювання інвестиційно-туристичної привабливості дестинацій. Однією з них є методика оцінювання якості послуг SERQUAL.
Сьогодні вітчизняні дослідники найчастіше застосовують бальну методику оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів проф. О. Бейдика [1]. Однак ця методика має низку недоліків: шкала градації, яку використовують при визначенні балів, є надто суб'єктивною; до того ж, кількісні показники для різних регіонів є часто неспівмірними; на рівень туристичної привабливості впливають не лише позитивні, але й негативні чинники; ця методика допомагає оцінити туристичну привабливість, однак не враховує атрактивність території для потенційних інвесторів.
З іншого боку, предметом нашого дослідження є інвестиційна привабливість туристичних дестинацій, тобто привабливість дестинацій для потенційних інвесторів у туристичний комплекс. На етапі виникнення мотивації, а також на етапі планування інвестиційної діяльності та виборі об'єкта інвестування потенційний інвестор здійснює оцінку привабливості туристичної дестинації для вкладення у неї інвестицій. При оцінюванні інвестиційно-туристичної привабливості потенційний інвестор бере до уваги інші чинники, ніж турист-споживач. Наприклад, якщо відсутність готельної інфраструктури певної категорії туристи можуть сприймати як загрозу, то інвестор цей факт може сприйняти як можливість.
Близьким до поняття «інвестиційна привабливість дестинації» є «інвестиційний клімат», під яким українські вчені розуміють «... узагальнену характеристику сукупності соціальних, економічних, організаційних, правових, політичних передумов, що визначають доцільність інвестування у певну господарську систему» [4, с. 29]. Серед економічних характеристик на інвестиційний клімат впливають: загальний стан економіки (зростання, спад чи стагнація), стан у валютній, фінансовій і кредитній системах країни, митний режим і режим використання робочої сили. Серед проблем, які гальмують процеси іноземного та вітчизняного інвестування, у тім числі і в рекреаційно-туристичний комплекс, варто зазначити й такі, як:
- бюрократія та корупція, що спричиняють жорстку зарегульованість економіки та ізоляцію від міжнародних правил, стандартів і капіталу;
- державні активи не працюють на розвиток економіки;
- бюджетні кошти розвитку використовують вкрай неефективно;
- низькі державні гарантії інвесторам, які не сприяють залученню інвестицій;
- відсутність інвестиційних пропозицій, що відповідають міжнародним стандартам;
- критично низька поінформованість у світі про Україну та її економічний потенціал;
- відсутність механізму персонального супроводу стратегічних інвесторів;
- на практиці не застосовано проекти державно-приватного партнерства, не реалізовано Закон України «Про концесії» (чинна редакція від 05.10.2011 р.).
Інвестиційно-туристичну привабливість дестинацій пропонуємо розглядати як її здатність викликати зацікавлення та мотивацію в потенційних інвесторів до вкладення вільних активів у туристичний бізнес, а саме: в реалізацію інвестиційних проектів з розвитку туристичних продуктів; зі створення чи реконструкції туристичної інфраструктури; з формування позитивного туристичного іміджу регіону тощо.
Задля ефективного планування та реалізації інвестиційних проектів на тих чи інших теренах доцільно використовувати комплексі методики, у яких враховано інвестиційну привабливість дестинацій у контексті туристичного підприємництва.
Ми пропонуємо використовувати удосконалену та адаптовану до українських умов господарювання методику визначення інвестиційно-туристичної привабливості, розроблену вченими Економічної академії в Познані під керівництвом проф. Г. Голембського [10; 11]. Оскільки не усі статистичні дані в Україні доступні для аналізу, первинна методика польських вчених була дещо змінена і пристосована до системи статистичних показників в Україні. Зокрема, ми змушені були упустити такі показники, як кількість банків та пунктів обміну валют на 1 тис. населення, кількість автозаправних станцій на 1 км2, протяжність рік за класами чистоти та ін. Окрім цього, методика проф. Г Голембського орієнтована на оцінювання інвестиційно-туристичної привабливості гмін (аналог українських територіальних одиниць первинного рівня - сіл, селищ, міст без районного поділу та районів у містах). Ми ж у дослідженні апробовуємо методику на прикладі адміністративно-територіальних одиниць середнього рівня - районів та міст обласного підпорядкування. Це зумовлено тим, що більшості статистичних показників, які використовують для оцінювання інвестиційно-туристичної привабливості, немає у доступі для аналізу територіальних одиниць первинного рівня.
Із метою визначення передумов розвитку туризму у цій методиці використано показники (їх усього 32), які згруповано у два блоки. Перший блок показників характеризує туристичну привабливість місцевості, другий - інвестиційну привабливість (табл. 1).
Туристичну привабливість території пропонуємо розглядати як сукупність її характеристик та властивостей об'єктивного і суб'єктивного характеру, які формуються за наявності туристичних ресурсів, розвиненої туристичної інфраструктури, що відповідають потребам туристів та здатні задовольнити ці потреби.
Туристичну привабливість дестинації формують наявні туристичні ресурси, туристична інфраструктура та якість й охорона довкілля. Ці показники згруповано у три секції: туристичні ресурси, якість та охорона довкілля, а також транспортна доступність та спеціалізована туристична інфраструктура. Інвестиційна привабливість складається з чотирьох секцій - соціальна інфраструктура, людський капітал, місцеві фінанси і технічна інфраструктура. Дослідження проведене на основі аналізу статистичних даних [7-9]. Наведемо показники, які пропонуємо враховувати під час оцінювання інвестиційно-туристичної привабливості дестинації (табл. 1).
У дослідженні за приклад ми взяли адміністративні райони та міста обласного значення однієї з областей України - Львівської. Вважаємо, що дослідження інвестиційно-туристичної привабливості адміністративних одиниць вищого рангу (наприклад, областей чи регіонів) не відобразить територіальних відмінностей та не створить передумов для об'єктивної оцінки потенціалу території.
Кожній змінній, секції, а також блокові присвоєно певний коефіцієнт важливості. Значення цього коефіцієнта коливається в межах 0-1 (0 - мінімальне значення, 1 - максимальне). Застосування коефіцієнта важливості ґрунтується на переконанні, що змінні, які є частковими критеріями оцінювання, репрезентують різний ступінь важливості для встановлення остаточної оцінки території. Однак необхідно пам'ятати, що визначення коефіцієнтів важливості є найдискусійнішим пунктом цієї методики і передбачає суб'єктивно-експертний підхід. Секціям також присвоєно коефіцієнти, залежно від важливості тієї чи іншої секції для інвестиційної привабливості. Лише до блоків (туристична та інвестиційна привабливість) ми підійшли з позиції рівноцінної важливості, присвоївши коефіцієнти 0,5 (разом - 1, тобто 100 %).
Припускаємо, що усі змінні повинні мати стимулюючий характер («що більше, то краще»). Ті з них, які мають стримуючий (дестимулюючий) характер (наприклад, викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел
Таблиця 1
Показники туристичної та інвестиційної привабливості дестинації
|
Показник |
Коефіцієнт важливості |
|
|
1 |
2 |
|
|
БЛОК 1. Туристична привабливість 0,5 |
||
|
Секція А. Туристичні ресурси |
0,5 |
|
|
Частка лісів та лісовкритих площ |
0,15 |
|
|
Частка земель під водою |
0,10 |
|
|
Площа НПП |
0,15 |
|
|
Кількість музеїв |
0,15 |
|
|
Кількість пам'яток культурної спадщини (історії, монументального мистецтва, археології, архітектури) |
0,20 |
|
|
Об'єкти світової спадщини ЮНЕСКО (включені або у тимчасовому списку) |
0,10 |
|
|
Національні історико-культурні заповідники |
0,15 |
|
|
Секція Б. Якість та охорона довкілля |
0,25 |
|
|
Частка порушених та відпрацьованих земель |
0,25 |
|
|
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення (тис. т) |
0,25 |
|
|
Наявність відходів у спеціально відведених місцях та об'єктах, у т. ч. на території підприємств (т) |
0,25 |
|
|
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту (т) |
0,25 |
|
|
Секція В. Транспортна доступність та спеціалізована туристична інфраструктура |
0,25 |
|
|
Частка доріг з твердим покриттям |
0,15 |
|
|
Дороги в км на км2 |
0,20 |
|
|
Місткість готельних закладів |
0,25 |
|
|
Місткість санаторно-курортних закладів |
0,15 |
|
|
Забезпеченість населення місцями в об'єктах ресторанного господарства, місць на 10 тис. жителів |
0,15 |
|
|
БЛОК 2. Інвестиційна привабливість 0,5 |
||
|
Секція Г Соціальна інфраструктура, інфраструктура сфери послуг |
0,3 |
|
|
Забезпеченість населення торговою площею крамниць роздрібної торгівлі на 10 тис. жителів, м2 |
0,25 |
|
|
Аптеки на 1 тис. жителів |
0,10 |
|
|
Забезпеченість лікарняними ліжками на 10 тис. жителів |
0,25 |
|
|
Забезпеченість лікарями на 1 тис. жителів |
0,30 |
|
|
Кількість автозаправних станцій на 1 тис. жителів |
0,10 |
|
|
Секція Д. Технічна інфраструктура |
0,20 |
|
|
Наявність водопроводів на 1 тис. жителів |
0,33 |
|
|
Одиночна протяжність вуличної каналізаційної мережі, км на 1км2 |
0,33 |
|
|
Газифікація квартир, одиниць на 1 тис. жителів |
0,33 |
|
|
Секція Е. Людський капітал |
0,25 |
|
|
Щільність населення на 1 км2 |
0,20 |
|
|
Рівень зареєстрованого безробіття |
0,20 |
|
|
Випускники вузів (І - IV рівня акредитації) |
0,10 |
|
|
Кількість суб'єктів підприємницької діяльності на 10 тис. жителів |
0,25 |
|
|
Кількість суб'єктів господарювання (готелі та ресторани) |
0,25 |
|
|
Секція Є. Місцеві фінанси |
0,25 |
|
|
Доходи місцевого бюджету на 1 тис. жителів |
0,33 |
|
|
Обсяг інвестицій у готельне та ресторанне господарство |
0,33 |
|
|
Обсяг інвестицій на 1 тис. жителів |
0,33 |
забруднення; частка порушених та відпрацьованих земель), слід перевести у стимулюючі змінні у такий спосіб:
- якщо початкова змінна xj є стимулюючою, то вона переходить в yj;
xij = yij;
- якщо початкова змінна xj має стримуючий характер, то застосовуємо таку методику перетворення:
yij = xjmax - xij,
де i - номер району (і = 1,...., m), j - номер змінної (j = 1,...., n), xij - значення j-ої початкової змінної в i-му районі; yij - значення j-ої змінної стримуючого характеру в /-ому районі; xjmax - максимальне значення j-ої змінної у районах.
Таблиця 2
Результат нормалізації змінних у Сколівському районі Львівської обл. (приклад)
|
Аптеки на 1 тис. жителів |
Забезпеченість лікарями на 1 тис. жителів |
Забезпеченість лікарняними ліжками на 10 тис. жителів |
||
|
г» Показник .. Величина змінної |
0,2109 |
2,9 |
46,3 |
|
|
Найбільше значення змінної |
1,148 |
34,3 |
373,7 |
|
|
Значення нормованої змінної |
0,2109/1,148= =0,18377 |
2,9/34,3=0,08454 |
46,3/373,7=0,12389 |
Наступним кроком є нормалізація змінних шляхом ділення змінної для кожного району на найбільше значення аналізованої змінної в області (регіоні). Нормалізація змінних дає змогу їх порівняти. Знормалізована змінна вказує на ступінь реалізації у цьому районі найвищого значення змінної (табл. 2).
tij = yij/ymax,
де tij - значення нормованої j-ої змінної в /-му районі; yij - значення j-ої змінної в /-му районі;
ymax - максимальне значення j-ої змінної в досліджуваній області.
Наступним кроком моделювання є обрахунок синтетичного показника, який є середньозваженим нормованих змінних для кожної секції зокрема (табл. 3).
Таблиця 3
Технічна інфраструктура Сколівського району Львівської обл. (приклад)
|
Показник |
Наявність водопроводів на 1 тис. жителів |
Одиночна протяжність вуличної каналізаційної мережі, км на 1км2 |
Газифіковано квартир, одиниць на 1 тис. жителів |
|
|
Коефіцієнт важливості |
0,33 |
0,33 |
0,33 |
|
|
Значення нормованої змінної |
0,20313 |
0,00024 |
0,5177 |
|
|
Синтетичний показник |
0,33*0,20313 - 0,33*0,00024 - 0,33*0,5177= 0,2379 |
Щоб визначити туристичну привабливість (блок 1), необхідно обчислити синтетичний показник, який є середньозваженим для синтетичних показників секцій, що складають цей блок (табл. 4).
Таблиця 4
Туристична привабливість Сколівського району Львівської обл. (приклад)
|
Туристичні ресурси |
Якість та охорона довкілля |
Транспортна доступність та спеціалізована туристична інфраструктура |
||
|
Коефіцієнт важливості |
0,5 |
0,25 |
0,25 |
|
|
Значення синтетичного показника для секції |
0,3928 |
0,9813 |
0,2554 |
|
|
Синтетичний показник для блоку |
0,5*0,3928 - 0,25*0,9813 - 0,25*0,2554 = 0,5055 |
Із метою обчислення загального показника інвестиційно-туристичної привабливості (табл. 5) беремо синтетичні показники для кожного з двох блоків та множимо їх на коефіцієнти важливості блоків (0,5).
Таблиця 5
Інвестиційно-туристична привабливість Сколівського району Львівської обл. (приклад)
|
Туристична привабливість |
інвестиційна привабливість |
||
|
Коефіцієнт важливості |
0,5 |
0,5 |
|
|
Значення показника для блоку |
0,5055 |
0,2668 |
|
|
Загальний синтетичний показник інвестиційно-туристичної привабливості |
0,5*0,5055 - 0,5*0,2668 = 0,38615 |
У результаті обчислень за цією методикою ми визначили інвестиційну привабливість рекреаційно-туристичного комплексу в кожному з адміністративних районів та міст обласного значення Львівщини. Зокрема, найпривабливішими для інвесторів є: міста Львів, Моршин і Трускавець; Буський, Жовківський, Миколаївський, Пустомитівський, Сколівський, Стрийський та Турківський райони області (табл. 6). Найменш перспективними з точки зору інвестиційно-туристичної привабливості, згідно з нашим дослідженням, є Жидачівський, Кам'янсько-Бузький, Перемишлянський, Радехівський, Самбірський, Старосамбірський, Сокальський та Яворівський райони Львівської обл.
Логічно, що виникає дискусійне питання, у які регіони слід насамперед спрямовувати інвестиції: у ті, де є потреба розвивати практично всю інфраструктуру, чи ті, де необхідна невелика підтримка для розвитку туризму за наявного туристично-інвестиційного потенціалу? На нашу думку, цю проблему слід вирішувати у такий спосіб: насамперед фінансувати проекти та активізувати інвестиційну діяльність у тих регіонах, які є дещо привабливішими для потенційних інвесторів, а фінансову підтримку регіонів із низьким туристичним та інвестиційним потенціалом здійснювати пізніше. У райони з вищою інвестиційно-туристичною привабливістю слід спрямовувати туристичні інвестиції та застосовувати комплекс методів для стимулювання інвестиційної діяльності, наприклад, зниження податкового навантаження, пільгові умови для отримання кредитів, інші державні пільги та гарантії.
Апробовану методику, на нашу думку, доцільно застосовувати в усіх регіонах України з метою визначення найперспективніших дестинацій та виокремлення інвестиційних пріоритетів у туристичному комплексі. Залежно від об'єкта дослідження, показники, що їх аналізують у методиці, можуть доповнювати та змінювати. Наприклад, у приморських регіонах нашої держави слід брати до уваги протяжність та чистоту пляжів. Методику можна також адаптувати до визначення привабливості для туристів та інвесторів окремих туристичних продуктів регіону - наприклад, сільського, ностальгійного, активного туризму тощо. За детальнішого вивчення інвестиційно-туристичної привабливості курортних або ж природних місцевостей доцільно також ввести такі показники, як рекреаційне навантаження, рекреаційна місткість, стан довкілля з точки зору дотримання норм рекреаційного навантаження на ландшафти в межах їхньої оптимальної рекреаційної місткості тощо. Детальніше методика визначення вищезазначених показників проаналізована у дослідженнях [6].
Таблиця 6
Проміжні та кінцеві результати оцінювання інвестиційно-туристичної привабливості адміністративних одиниць Львівської обл., 2012 р.
|
№ з/п |
Назва адміністративної одиниці |
Показник туристичної привабливості |
Показник інвестиційної привабливості |
Показник інвестиційно- туристичної привабливості |
|
|
1. |
Львів |
0,319012049 |
0,308239 |
0,627250795 |
|
|
2. |
Борислав |
0,163626624 |
0,149819 |
0,31344545 |
|
|
3. |
Дрогобич |
0,193441383 |
0,141987 |
0,335428064 |
|
|
4. |
Моршин |
0,207365324 |
0,301643 |
0,509008706 |
|
|
5. |
Новий Розділ |
0,164190136 |
0,109287 |
0,273477616 |
|
|
6. |
Самбір |
0,175907764 |
0,155673 |
0,331580348 |
|
|
7. |
Стрий |
0,175342161 |
0,161603 |
0,336944752 |
|
|
8. |
Трускавець |
0,221531381 |
0,222176 |
0,443707086 |
|
|
9. |
Червоноград |
0,153647649 |
0,152052 |
0,305699721 |
|
|
Райони: |
|||||
|
10. |
Бродівський |
0,178166203 |
0,107529 |
0,285694813 |
|
|
11. |
Буський |
0,186639039 |
0,157585 |
0,344223591 |
|
|
12. |
Городоцький |
0,16072261 |
0,140371 |
0,301093482 |
|
|
13. |
Дрогобицький |
0,188948894 |
0,112696 |
0,301644424 |
|
|
14. |
Жидачівський |
0,149404742 |
0,117391 |
0,266795431 |
|
|
15. |
Жовківський |
0,208003689 |
0,123209 |
0,33121295 |
|
|
16. |
Золочівський |
0,203330322 |
0,088824 |
0,292153958 |
|
|
17. |
Кам'янсько-Бузький |
0,139293193 |
0,142074 |
0,281367448 |
|
|
18. |
Миколаївський |
0,159821159 |
0,152921 |
0,312741971 |
|
|
19. |
Мостиський |
0,160124028 |
0,130254 |
0,290377948 |
|
|
20. |
Перемишлянський |
0,162423482 |
0,099742 |
0,262165683 |
|
|
21. |
Пустомитівський |
0,162819962 |
0,176682 |
0,339501845 |
|
|
22. |
Радехівський |
0,150111615 |
0,125216 |
0,275327596 |
|
|
23. |
Самбірський |
0,158697042 |
0,106198 |
0,264894985 |
|
|
24. |
Сколівський |
0,252809428 |
0,133401 |
0,38621083 |
|
|
25. |
Сокальський |
0,134871852 |
0,112733 |
0,247604762 |
|
|
26. |
Старосамбірський |
0,172607739 |
0,107124 |
0,279731674 |
|
|
27. |
Стрийський |
0,170697438 |
0,134902 |
0,305599207 |
|
|
28. |
Турківський |
0,208014637 |
0,096877 |
0,304891397 |
|
|
29. |
Яворівський |
0,146860429 |
0,129245 |
0,276105376 |
Окрім використання цієї методики у кожній з дестинацій, слід здійснювати детальний аналіз тих туристичних продуктів, які мають найбільшу перспективу розвитку та сприятимуть найкращому використанню туристично-рекреаційного потенціалу. Наприклад, у регіонах, які володіють значним інноваційним потенціалом із промисловою спрямованістю, оптимальним буде розвиток продуктів MICE-туризму та інфраструктури ділового туризму. У регіонах з аграрним спрямуванням прийнятнішим варіантом буде створення туристичних продуктів сільського, екологічного туризму тощо. При цьому слід обов'язково пам'ятати про екологічну відповідальність за освоєння туристичних інвестицій, адже надмірне навантаження на природні чи історико-культурні ресурси спричинить до їхнього виснаження, неефективної експлуатації, а згодом - до цілковитої деградації. Завжди існує ризик, що надмірне інвестування та освоєння туристичних ресурсів спричинить до втрати самобутності та привабливості туристичних дестинацій.
Список використаної літератури
1. Бейдик О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: монографія / О. Бейдик. К.: Київський університет, 2001. 395 с.
2. Довкілля Львівщини: статистичний збірник. Львів: Управління статистики у Львівській обл., 2012. 114 с.
3. Леонт'єва Ю. Формування та реалізація стратегії розвитку регіональної туристичної дестинації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.05 «Розвиток продуктивних сил та регіональна економіка» / Ю. Леонт'єва. Харків, 2010. 24 с.
4. Музиченко-Козловська О. Економічне оцінювання та регулювання туристичної привабливості території: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.03 «Організація, управління, планування і регулювання економікою» / О. Музиченко-Козловська. Львів, 2007. 23 с.
5. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери: наукове видання / [Кравців B. C., Гринів Л. С., Копач М. В., Кузик С. П.]. Львів: НАН України, ІРД НАН України. 1999. 78 с.
6. Поєдинок В. До питання про систематизацію інвестиційного законодавства України / В. Поєдинок // Вісник національного університету імені Т Шевченка. Юридичні науки. 2009. № 80/2009. C. 27-30.
7. Рекреаційний потенціал Львівщини: статистичний збірник. Львів: Управління статистики у Львівській обл., 2011. 96 с.
8. Статистичний щорічник Львівської області за 2011 р. Львів: Головне Управління статистики у Львівській обл., 2012. 288 с.
9. Транспорт і зв'язок Львівської області: статистичний збірник за 2010 р. Львів: Управління статистики у Львівській обл., 2011. 96 с.
10. Golembski G. Investment decision in the early stages of the tourism area life cycle / G. Golembski, L. Nawrot, M. Olszewski, P. Zmyslony // Tourism: Original Scientific Paper. 2010. Vol. 58, № 4. P. 361-377.
11. Metody stymulowania rozwoju turystyki w ujeciu przestrzennym / Redaktor naukowy G. Golembski. Poznan: Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej w Poznaniu, 2002. 316 s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні питання географічного вивчення туристичної привабливості країн південно-східної Європи. Поняття туристичної "привабливості" країни. Аналіз привабливості Балканського регіону. Стан і перспективи розвитку туризму країн південно-східної Європи.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 09.09.2010Опис Гайани з точки зору географічних характеристик та з позицій туристичної привабливості. Адміністративно-територіальний устрій, флаг, герб, гімн країни. Історія заселення цих земель. Економічний розвиток і культура Гайани. Національні свята, кухня.
реферат [401,9 K], добавлен 10.12.2011Оцінка туристичної привабливості Міжгірського району. Туристично-рекреаційні ресурси краю, можливості розвитку етнічного туризму та етноресурсів. Етнотури як продукт діяльності туроператорів України. Розробка етнографічного туру "По селам з історією".
курсовая работа [3,8 M], добавлен 09.02.2015Сукупність природних, культурно-історичних та соціально-економічних передумов для організації туристичної діяльності регіону. Оцінка території Карпатського регіону за системою показників. Перспективи щодо розвитку гірського туризму та екотуризму.
статья [242,6 K], добавлен 19.09.2017Тенденції розвитку туризму в роки незалежності, спроби вирішення наявних проблем. Шляхи покращення розвитку туристичної галузі в Україні, необхідність значного покращення бюджетного фінансування. П'ять перспективних туристичних напрямків XXI століття.
реферат [31,1 K], добавлен 08.01.2012Аналіз стану інвестиційної діяльності в Україні в сегменті туристичного бізнесу. Розгляд актуальних питань інвестиційної політики підприємств туристичної сфери та механізмів інвестування. Форми та методи залучення та цільового спрямування інвестицій.
статья [31,8 K], добавлен 22.02.2018Основні елементи інфраструктури туристичної галузі. Висвітлення теоретичних та методологічних основ формування іміджу України, як перспективного учасника ринку міжнародного туризму. Основні тенденції та напрямки розвитку туристичної галузі України.
дипломная работа [767,7 K], добавлен 14.08.2016Основи управління туристичною конкурентоспроможністю міста на основі діяльності суспільних організацій, їх види у туризмі. Аналіз туристичної конкурентоспроможності м. Харкова, рекомендації щодо її підвищення на прикладі фан-клубу "Інжек-Металіст".
дипломная работа [4,2 M], добавлен 25.04.2012Механізм ціноутворення туристичного продукту в регіоні. Аналіз формування ціни окремих туристичних фірм. Рекомендації щодо проведення ефективної цінової політики. Конкурентоспроможність туристичного продукту і доходи туристичної фірми від його реалізації.
статья [20,4 K], добавлен 10.10.2014Аналіз чинників, що впливають на формування додаткових туристичних і анімаційних послуг. Основні напрямки анімаційного туризму. Структура менеджменту анімації в готелях. Дослідження діяльності туристичної фірми "Ельдорадо" з надання послуг анімації.
курсовая работа [81,5 K], добавлен 28.02.2013Організація роботи туристичного підприємства на прикладі туристичної фірми "Меридіан". Організаційна структура та планово-економічна діяльність. Маркетингова діяльність туристичного підприємства. Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності.
отчет по практике [866,0 K], добавлен 23.01.2014Поняття планування діяльності підприємств туристичної індустрії. Класифікація видів планування діяльності підприємств туристичної індустрії. Недоліки процесу планування діяльності та запровадження балансового метода в туристичну фірму "Соната".
курсовая работа [75,6 K], добавлен 30.10.2014Необхідність розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури України з огляду на природній потенціал. Рекреаційний потенціал України. Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Фактори, що сприяють розвитку рекреації в Україні.
реферат [36,5 K], добавлен 27.05.2008Розвиток туристичної галузі у Хмельницькій області. Державні органи управління туризмом у регіоні, їх функції. Мережа установ культури і мистецтва, їх фінансування; музеї, охорона історичної спадщини. Туристичне підприємництво, суб'єкти інфраструктури.
реферат [30,6 K], добавлен 25.10.2012Організація діяльності туристичної фірми та її асортиментна політика. Етапи створення туристичної фірми. Загальні відомості про ліцензування туристичного підприємства. Порядок проведення ліцензування. Умови припинення дії ліцензії і її анулювання.
курсовая работа [81,5 K], добавлен 28.04.2011Правильне комплектування туристичної групи як основа безпеки в активному туризмі. Правильне планування безпечного руху туристичної групи. Розробка маршруту, заснована на вивченні кліматичної карти району, відповідної літератури та природних небезпек.
реферат [39,3 K], добавлен 21.11.2010Характеристика туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури Франції. Сучасний стан основних туристичних об’єктів Франції. Приморські та гірськолижні, бальнеологічні і кліматичні курорти. Готельне господарство країни. Державна політика галузі.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 09.09.2013Природні туристично-рекреаційні ресурси Іспанії: клімат, бальнеологічні ресурси. Історико-культурні та археологічні ресурси країни, музеї. Місце туристичної галузі в економіці Іспанії, оцінка туристичної інфраструктури, туристсько-рекреаційні території.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 30.03.2012Трактування понять та методичні засади дослідження туристичних та рекреаційних ресурсів. Аналіз туристично-рекреаційних ресурсів і потенціалу міста Генічеськ. Оцінка атрактивності, привабливості та унікальності об’єктів показу та дозвілля міста.
дипломная работа [373,1 K], добавлен 03.10.2014Вихід України на міжнародну арену як самостійної держави. Механізми реалізації державної політики в галузі туризму. Проблеми державного регулювання туристичної галузі в Україні. Шляхи вирішення проблем та перспектива розвитку туристичної галузі.
реферат [37,5 K], добавлен 31.10.2008
