Комунікативна місія внутрішнього туризму в Україні як інтегратора суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунікативна місія внутрішнього туризму в Україні як інтегратора суспільства

В.В. Перехейда

канд. наук із соц. комунік.

Україна - ментально плюралістична держава, регіони якої мають відмінності в мові, звичаях, релігії тощо. Такий мультикультуралізм, про що виразно свідчать події кінця 2013 та 2014 р., може ставати джерелом як внутрішньонаціональних конфліктів, так і духовного обміну та збагачення.

Вагомим чинником розгортання ситуації в Україні за другим - позитивним - сценарієм є внутрішній туризм, який розглядаємо як простір соціальних комунікацій, а отже, і як ресурс гармонізації цих комунікацій. На наше переконання, сьогодні слід ефективно використовувати іманентну комунікативну місію внутрішнього туризму - формувати нові знання, фізичний й духовний досвід; забезпечувати інтеграцію суспільства.

Російський фахівець із туризмології О. Кусков визначає чотири іпостасі гуманітарного розвитку суспільства через туризм: поєднання відпочинку з пізнанням; інтелектуальний зміст туризму та екскурсій; виховання туриста; мирна спрямованість [1, с. 28]. Цей перелік відображає суть туризму загалом, але не акцентує увагу саме на комунікативних завданнях внутрішнього туризму в Україні.

Проблема комунікативної місії туризму більш чи менш детально висвітлена також у працях З. Баумана, І. Зоріна, З. Мазурика, Д. МакКеннела, І. Фаріаса та ін. Однак вважати, що ця проблематика глибоко вивчена, а тим паче освоєна в практичному плані, немає підстав.

Мета статті - розтлумачити найважливіші аспекти комунікативної місії внутрішнього туризму в Україні як інтегратора суспільства, що можуть стати теоретичним підґрунтям для розвитку туристичної галузі.

Результати й обговорення. Розширення життєвих горизонтів в інтерактивних середовищах відпочинку та розвитку. Внутрішній туризм сьогодні, із комунікативного погляду, повинен надавати клієнтові відповідно до його актуальних потреб можливість потрапляти в різноманітні інтерактивні середовища - своєрідні «світи». У цьому сенсі він є не тільки подорожами в просторі, а й у часі - відвідування історичних місць, історичних пам'яток; подорожами в довкіллі - між штучним та природним; подорожами в різних стилях життя - міському та сільському; подорожами в різних культурних епохах тощо. Кожна з таких подорожей - це потрапляння в унікальну атмосферу відпочинку та розвитку, емоційного та інтелектуального збагачення.

Внутрішній туризм повинен надавати клієнтові якомога більше яскравих «зачіпок» для уваги і разом із ними - свободу вибору. З. Бауман, простежуючи феномен мандрівництва від паломництва до туризму, зазначає: «...Якщо модерна «проблема ідентичності» полягала в тому, як створити ідентичність і зберегти її міцною та стійкою, постмодерна «проблема ідентичності» полягає насамперед у тому, як уникнути фіксації та зберегти свободу вибору» [2, с. 133].

Співробітник Берлінського центру соціологічних досліджень І. Фаріас (Ignacio Farias) вважає, що «туризм є специфічною формою соцієтальної комунікації, в ході якої мінливі враження розгортаються, структуруються, налаштовуються, відчуваються, втілюються і нарешті оживають. Ця унікальна форма спілкування <...> доступна всій світовій спільноті як своєрідний готовий інструмент пізнання (туристом) сенсу світу і, безумовно, міст» [3].

Українські внутрішні туристи сьогодні мають запит на перебування в середовищах, привабливих своєю атмосферою - комунікативною анімацією. Ми пропонуємо таке поняття на позначення комунікативної технології, що використовується в туризмі, суть якої полягає в розважанні клієнтів певним заняттям, грою; поєднанні відпочинку з пізнанням побуту, історії, культури, традицій, звичаїв свого та іншого народів.

Наприклад, таким комунікативним середовищем є «Мамаєва Слобода» - архітектурний комплекс, центр народознавства, створений методом відтворення живої історії, тобто максимально наближено до первісного функціонального призначення. Вишневі садки, тини, церква Покрови Пресвятої Богородиці із дзвіницею, садиби титаря, козаків-джур, кузня, гончарна майстерня, шинок, стайні, хліви, клуні, вітряк тощо - усе це відтворює традиційний український побут чи, радше, український світ часів козаччини.

Директор туристичної компанії «Дінай Тур» А. Найдек розповідає про реалії подібної практики: «Останнім часом деякі туроператори в боротьбі за туриста комбінують різні види відпочинку в одній поїздці, що позитивно позначається на якості. Взяти, приміром, зиму, яка у більшості відпочивальників міцно асоціюється з Карпатами і катанням на лижах. А ми пропонуємо нашим клієнтам варіанти: є сніг - катайтеся на здоров'я, а якщо зима безсніжна, то не страшно, ми знаємо, куди повезти туристів і що показати. Або в межах екскурсійного туру виділяємо кілька днів виключно для гірськолижного відпочинку. У цьому плані Закарпаття поза конкуренцією: воно компактне і буквально на кожному кроці - пам'ятка. І замки Мукачева, і термальні басейни, і оленячі ферми, і дегустації вин і сирів, і національні парки. Хоча в Прикарпатті теж не нудно - пам'яток там не так багато, але ми робимо наголос на національному колориті. При цьому все не закінчується банальним оглядом музею та застіллям з традиційними стравами. Навпаки, туристам дається можливість навчитися танців або пройти майстер-клас, наприклад, у гончарів і «самотужки» виліпити глечик. Мало хто з туристів стоїть осторонь. До речі, власники багатьох об'єктів «зеленого туризму» відчули цю зацікавленість з боку туристів і намагаються відповідати - все частіше можна зустріти на своєму маршруті ковалів, гончарів, вишивальниць. Думаю, незабаром це буде повсюдним елементом сервісу в «зеленому туризмі»» [4].

Завдання полягає в тому, щоб виявити й запропонувати туристу щось особливе - донести, що в кожному регіоні України є унікальні місця, різноманітні ресурси. Застосування такої комунікативної технології дає змогу розширювати життєві горизонти клієнтів.

Поняття «горизонт» уживається в працях І. Канта, М. Хайдеггера та інших філософів, де означає міру обмеження мислячого «Я»; це те, що сьогодні знає людина, але також і те, що вона може знати і розуміти завтра. При цьому поняття набуває кількох означень: життєвий горизонт, інтелектуальний горизонт, особистісний горизонт тощо, залежно від інтерпретованих аспектів.

На нашу думку, внутрішній туризм покликаний розширювати життєвий горизонт homo viatur - наявний досвід і відповідні йому межі розуміння світу. Він повинен стимулювати допитливість, іманентно притаманну тією чи тією мірою кожній людині.

У цьому сенсі внутрішній туризм протистоїть негативним тенденціям, про які писав ще М. Хайдеггер: «Наростаюча бездумність виникає з хвороби, що підточує самісіньку серцевину сучасної людини. Сьогоднішня людина рятується втечею від мислення. Ця втеча від мислення і є основа для бездумності. <...> І все ж кожен може вийти на шлях роздумів по-своєму й у своїх межах. Чому? Тому що людина - це мисляча, тобто осмислююча істота. Щоб розмірковувати, нам аж ніяк не потрібно «перестрибнути через себе». Досить зупинитися на найближчому і подумати про найближче: про те, що стосується кожного з нас - тут і зараз, тут, на цьому клаптику рідної землі, зараз - у дану годину світової історії.

На які думки наведе нас це свято, звичайно, в тому випадку, якщо ми готові одуматися? Ми побачимо, що твори мистецтва визріли на ґрунті своєї батьківщини» [5].

Осягаючи культурний ландшафт, а саме захоплюючись краєвидами Софійського парку, величчю фортець Кам'янця-Подільського і Білгород-Дністровського, відчуваючи атмосферу Харкова і Львова, Одеси і Києва, пізнаючи історію через архітектурні шедеври Качанівки і сувору правду гетьманських столиць, турист із подивом відкриває, на якій багатющій землі він живе. А як мовив Арістотель, філософія починається із здивування. Внутрішній туризм у комунікативному плані покликаний бути джерелом такого подиву для клієнта.

Комунікація - це завжди міжрівнева передача інформації. Тож одним із комунікативних завдань внутрішнього туризму є створення продукту на основі нових знань, інновацій: «Якщо культурний туризм використовувати як інструмент для міжкультурного діалогу, акцент в інформуванні має припадати на зазначення спільних рис і відмінностей між культурами. Саме ці моменти мають бути на першому плані в усіх комунікаціях» [6].

Таким чином, внутрішній туризм в Україні, за словами І. Зоріна, як і читання, вводить «людину у світ справжніх цінностей, робить їх більш доступними. Але і читання буває різним.

Одна справа - читання Біблії, інша - коміксів. Виникає значна проблема -- соціалізація читання. Подібні проблеми типові й для туризму» [7]. Отже, внутрішній туризм в Україні повинен бути способом «читання країни», причому такого, що сприятиме трансформації системи цінностей відвідувача.

Формування й просування брендів регіонів і бренда держави. В Україні накопичилося чимало песимізму щодо готовності українців до незалежності, щодо її «зрілості» як історико-політичного проекту, наприклад, вартий уваги погляд І. Туркевича: «Ідея незалежності зовсім не була народним сподіванням. Ті, у кого це було так, не відскіпалися настільки легко -- від Будапешта до Вільнюса. Нам же незалежність і можливість будувати свій національний проект упали в руки без особливих зусиль з боку мас. Це не результат усвідомлення нацією необхідності у власному окремому політичному бутті. Не було нації -- що говорити про «усвідомлення необхідності».

Країна й зараз залишається територією спільного проживання для людей, не об'єднаних більше нічим» [8].

І ті об'єктивні реалії, що згадані в цитаті, і сам її безпросвітний песимізм засвідчують незавершеність когнітивних процесів самопізнання і самоідентифікації на національному рівні. На нашу думку, внутрішній туризм повинен бути сприятливим чинником їх успішного перебігу. Підтвердження нашого переконання знаходимо в наукових працях фахівця з туризмології Д. Мак-Кеннела, який вважав, що туризм є не тільки суто комерційною діяльністю -- він також визначає ідеологічні межі для історії, природи і традицій, об'єднує їх у блок, здатний трансформувати культуру й природу відповідно до потреб [9].

Так думають і ті, хто працює в туристичному бізнесі, зокрема туроператор Наталя (45 років, м. Черкаси) на наше запитання «Чи спроможний сьогодні внутрішній туризм підвищити рівень культури і патріотизму українського населення?» відповіла: «Напевно, я ідеалістка, але мені здається, що спроможний. Тому що саме внутрішній туризм розкриває людині очі на те, що не треба далеко їхати, щоб побачити справжні красоти, чудові пейзажі й дізнатися дуже багато безцінної інформації. Щоб із великим здивуванням почути, що саме на твоїй землі відбувалися визначні події, які вирішували долю твого народу, а іноді і цілого світу. Так би мовити, а щастя -- поруч. Після таких подорожей люди, окрім щирої реакції на кшталт «нічого собі, а я і не знав», сповнюються повагою та любов'ю до свого міста, до своєї області й до всієї країни і до людей, які тут жили і живуть».

Життєздатні туристичні пропонування завжди засновані передовсім на нематеріальних активах -- регіональній гордості, впевненості в справжності, вартісності культурної спадщини власного регіону. Тож виробники туристичного продукту повинні діяти як насамперед переконані й захоплені його споживачі. Така нематеріальна основа туристичного продукту заснована на самосвідомості -- відчутті традиції, що має вирішальне значення для успішних комунікацій у туризмі.

Внутрішній туризм в Україні покликаний просувати концепцію власного дому: кожен регіон повинен подолати відчуття провінційності й меншовартості, осягнути власну унікальність, усвідомити те, чим він може пишатися і що може просувати в контактах з іншими. Тільки ті виробники та продавці туристичного продукту, які впевнені в його цінності, здатні переконати в цьому його потенційного споживача.

Тож комунікація виходить на індивідуальний рівень, розвивається в царині індивідуальної ідентичності. Культуролог, голова Асоціації музеїв і галерей З. Мазурик міркує про необхідність формування почуття ідентичності через туристичні інтеракції: «Нам довго і багато хто розповідав про те, хто ми. І музеї теж брали в тому участь. Зараз музей має ставити питання, будити питання в кожному -- хто я? А думати -- це ставити запитання, чого нам так бракує. Звичніше боротися за правду, кожен свою, та нав'язувати її іншим. Національна, релігійна, культурна ідентичність є динамічною, різноманітною і тримається на вільній особистості з глибоко вкоріненою свідомістю і критичним мисленням» [10].

Внутрішній туризм як посередник між різними соціальними групами. Мови, звичаї, релігійні та політичні переконання, соціальні статуси й матеріальна забезпеченість тощо -- це те, що розрізняє сьогодні різні соціальні групи в Україні, робить її країною, плюралістичною в багатьох аспектах. Внутрішній туризм у плюралістичній країні має комунікативну місію інтегративного чинника. Адже, як слушно зауважує Е. Слободенюк: «...Хоча у туристичній комунікації бере участь лише певна частина членів того чи іншого соціуму, проте крос-культурна комунікація між соціумами та народами аж ніяк не вичерпується результатами спілкування безпосередніх учасників туристичної подорожі, а розповсюджується на обидва соціуми або переважну їх частину» [11, с. 11]. Тобто через здобуття індивідуального туристичного досвіду набувається досвід взаємодії соціальних груп у межах усього українського суспільства.

Власник відомого львівського ресторану «Криївка» Ю. Назарук тлумачить соціальну суть свого бізнесу таким чином: «Жодна політична партія не зробила для поширення історії України та слави УПА стільки, скільки ми реально зробили «Криївкою». Це ж справжній музей УПА. І ще за три роки у нас не було жодного конфлікту чи прецеденту на вході. Якраз ідея в нас і полягає в тому, щоб показати, що «західняки», «упівці» не агресивні, а добрі і гостинні люди. Люди зі сходу України чи Росії, які були агресивно налаштовані до нас, кардинально змінюють свою думку, коли побувають у нашому ресторані. Тому ми відновлюємо добру славу УПА і Львова» [12].

З огляду на складнощі творення в Україні політичної нації, велику проблемність загальнонаціональної ідентичності туристичні подорожі, здійснені за принципом свободи і плюралізму вибору, можуть відкривати шлях до осягнення мультикультуралізму нашої держави.

Обумовлення розвитку міжнародних контактів. Внутрішній туризм має цивілізаційне значення, про що йдеться в ухвалі Всесвітньої наради з туризму (Мексика, Акапулько, 1982): «Внутрішній туризм дає змогу людині пізнати свою власну країну, готуючи її, таким чином, до відкриття Всесвіту» [13]. Це гуманістичне тлумачення ролі подорожей власною Батьківщиною стосується радше туристів.

Для туристичного бізнесу воно має певну аналогію, але вже суто в ринковій площині: від внутрішнього туризму є перехід до в'їзного. У наукових джерелах про це зазначено: «Внутрішній туризм - це привабливий ринок для більшості країн, зокрема країн з високим рівнем життя <...> Беручи до уваги значний розмір цього ринку і його фінансовий потенціал, маркетологи прагнуть залучити жителів своєї країни, щоб оцінити туристичні пропозиції. За визначенням характеристик вітчизняних туристів маркетологи можуть сегментувати цих туристів і спрямовувати їх відповідним чином» [14, с. 733].

В умовах дедалі більшої глобалізації туризм набуває стратегічного значення: він стає потужною рушійною силою набуття країною (регіоном) привабливості та конкурентоспроможності. Стійке зростання національного добробуту узалежнюється як від зовнішнього, так і від внутрішнього її сприйняття: чим більше позитивних аспектів у цих рецепціях, тим привабливішою стає країна для тих, хто потенційно може вкладати в неї свої матеріальні та нематеріальні ресурси, споживати послуги й продукти національного виробництва.

Тож перш ніж залучити іноземні інвестиції й виявити інтерес з боку в'їзних клієнтів, кожна країна спочатку підвищує рівень внутрішнього туризму - оцінює і розвиває свою промисловість, зміцнює інфраструктуру, налагоджує багаторівневі зв'язки між усіма зацікавленими сторонами. Тільки та країна, яка вибудувала систему різнопланових комунікацій, виробила свій туристичний бренд і популяризувала його на внутрішньому ринку, спроможна вийти на міжнародні ринки й бути там успішною.

Таким чином, туризм загалом і внутрішній зокрема виконує місію чинника реалізації свобод людини, демократизації суспільства, залучення соціуму до світової спільноти.

Ознайомлення з історичними, культурними пам'ятками під час подорожей розширює світогляд людини, розвиває її інтелект, допомагає краще осмислити соціальні та політичні реалії, знайти аксіологічні моделі й взірці, а ще дає змогу фізично та емоційно відпочити, що в результаті сприяє розвитку мирних, дружніх відносин між представниками різних етносів, котрі проживають в одній державі.

Таким чином, туристичні комунікації в Україні повинні стати шляхом до єдності в різноманітті, інтеграцією через пізнання незнаного. Але наразі немає підстав стверджувати, що в Україні усвідомлюється ця суспільна місія внутрішнього туризму, а тим паче потреба в ефективному використанні цього важливого соціокомунікативного ресурсу.

Перспективи подальших досліджень. Поглибленого дослідження заслуговує кожен із визначених у статті аспектів комунікативної місії внутрішнього туризму в Україні як інтегратора суспільства.

Також важливо визначити міру ефективності використання в Україні туристичних комунікацій, адже з проявів сепаратизму та громадянського протистояння очевидно, що суспільний діалог загострюється. Тож у межах комунікативного простору внутрішнього туризму в Україні важливо віднайти дієві інструменти для його гармонізації.

Література

внутрішній туризм комунікативний

1. Кусков А.С. Основы туризма: учебник / А.С. Кусков, Ю.А. Джаладян. - М.: КНОРУС, 2008. - 400 с.

2. Бауман З. От паломника к туристу / З. Бауман // Социологический журнал. - 1995. - № 4. - С. 133-154.

3. Farias I. Touring Berlin. Virtual Destination, Tourist Communication and the Multiple city [Електронний ресурс] / Ignacio Farias. - URL: http://edoc.hu-berlin.de/dissertationen/farias-ignacio- 2008-06-26/PDF/farias.pdf.

4. Павлюк А. Директор туристической компании «Динай Тур» Андрей Найдек: «Будущее украинского внутреннего туризма наступит тогда, когда государство отдаст объекты в частные руки» [Електронний ресурс]. - URL: http://www.dinaitour.com/content/tra velnote/?p=interv (27.09.13).

5. Хайдеггер М. Отрешенность [Електронний ресурс] / Мартин Хайдеггер. - URL: http://lib.ru/HEI- DEGGER/gelassen.txt_with-big-pictures.html.

6. Laenen М. Life Beyond Tourism [Електронний ресурс] / Marc Laenen. - URL: http://www.lifebeyond-tourism.org/en/senza-categoria-en/international- experts-wrote-about-life-beyond-tourism/.

7. Зорин И.В. Аксиологическое пространство как предметная область педагогики туризма [Електронний ресурс] / И.В. Зорин // Теория и практика физической культуры: научно-теоретический журнал. - 2000. - № 8. - URL: http://lib.sportedu.ru/Pre ss/TPFK/2000N8/p23-26.htm.

8. Туркевич I. 1991: Заповідник для парторгів / Ігор Туркевич // Коментарі. - 2012. - 17-30 серп. - № 31. - URL: http://21.comments.ua/ua/2012/08/ 16/1991-rik-zapovidnyk-dlya-partorhiv/.

9. MacCannell Dean. The Tourist: A New Theory of the Leisure Class / Dean MacCannell. - ВєЛєієу: University of California Press, 1976.

10. Мазурик З. Музеї - європейські тенденції та українські виклики [Електронний ресурс] / Зеновій Мазурик // Західна аналітична група. - URL: http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=148.

11. Слободенюк Е.В. Туризм як чинник гуманізації відносин між народами: автореф. дис. ... канд. філос. наук: 09.00.03 / Ельвіра Василівна Слободенюк; Ін-т філос. ім. Г.С. Сковороди НАН України. - Одеса, 2003. - 19 с.

12. «Криївку знають по всій Україні. А хто знає депутата Царьова?» - власник ресторану [Електронний ресурс]. - URL: http://gazeta.ua/articles/politics/_krijivku-znayut-po-vsij-ukrajini-a-hto-znae-deputata-carova-quot-vlasnik-restora/3 582 99 (20.10.2010).

13. Документ Акапулько по итогам обсуждения действий по постепенному достижению целей, намеченных Манильской декларацией по мировому туризму [Електронний ресурс]. - URL: http://docs. cntd.ru/document/901813697 (02.09.13).

14. Prebensen N.K. Domestic Nature-Based Tourism: A Case Study of Norway / Nina K. Prebensen, Aaron Tkaczynski // Tourism Analysis. - 2010. - Vol. 17. - P. 733-745.

Размещено на Allbest.ru