Роль сенсорних систем у виконанні точнісних рухів баскетболіста

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ У ВИКОНАННІ ТОЧНІСНИХ РУХІВ БАСКЕТБОЛІСТА

Марчик В.І., Василенко В.В., Андріанов В.Є.

Педагогічний університет, м. Кривий Ріг

Good results in sport games are being brought with the help of information, which comes through outside and inner sense systems of the body. Sense systems, depending on the task, play main role in controlling of one or another physical movement with different variations. In result of the research that was made, was discovered that increasing of the result (can be possible till defined boarder) in making accurate moves show in close view of senses in decreasing a distance, in touching senses in increasing of reassure.

Баскетбол серед школярів і молоді є улюбленою грою, популярність якої з часом все більше зростає. Баскетбол створює передумови для формування у зростаючого покоління соціально вартісного і професійно важливого комплексу психічних якостей і властивостей особистості. Гра в баскетбол вимагає постійної максимальної рухової і психічної активності.

Гру характеризує динамічність, постійна зміна гострих ситуацій, готовність до рішучих дій і певному ризику в екстремальних ситуаціях, необхідність вирішувати складні і багатоходові умовні завдання як тактичного, так і стратегічного характеру, враховуючи чисельні і взаємообумовлені варіанти вирішення, взаємодопомоги, можливість довести свою перевагу над суперником не тільки за допомогою фізичних зусиль, але і на основі витримки, швидкості реакцій, точності і швидкості прийняття рішення.

З теорії фізичного виховання відомо, що технічна підготовка - це складний процес, метою якого є забезпечення спортсмена необхідним арсеналом технічних прийомів, які дозволяють успішно виконувати конкретні задачі [1, с. 38]. Різноманітність умов, в яких застосовується той чи інший прийом, стимулює формування та удосконалення способів виконання кожного прийому.

Технічна підготовка виступає як процес формування якісних навичок специфічних рухів і вдосконалення надійності управління ними. Результативність в спортивних іграх завдячує кінцевому точнісному руховому акту, який здійснюється завдяки інформації, що надходить через зовнішні і внутрішні сенсорні системи організму.

Сенсорні системи представляють собою складний адаптаційний механізм, що включає за І.П. Павловим рецепторний апарат (екстеро-, пропріо-, інтеро-), шляхи, що проводять імпульс подразнення, ділянки кори головного мозку, де відбувається трансформація в нові якості: відчуття, уявлення, мислення. Розрізняють системи, що отримують інформацію ззовні: дотик і відчуття тиску, гравітації, зору, слуху, смаку та нюху. Рухова сенсорна система базується на подразненнях, що надходять з опорно-рухової системи людини.

Стан і рівень розвитку сенсорних систем залежить від сукупності взаємодії різних чинників, таких як: стать, вік, рівень фізичного розвитку та фізичної підготовленості, спортивної кваліфікації, емоційно-психічного тонусу, успадкованих реакцій нервової системи тощо. Проте, організований процес впливу на сенсорні системи, що спрямований на зниження порогів сприйняття і зменшення варіабельності, сприятиме підвищенню ефективності виконання рухових дій.

Аналіз літературних джерел дає можливість зробити висновок, що незважаючи на великий потенціал резерву вдосконалення спортивної майстерності, вивчення ролі сенсорних систем в управлінні точнісних рухів є прерогативою окремих дослідників вузької спеціалізації в сфері спорту високих досягнень. Втім, знання механізму впливу фізичного стомлення на природне зниження активності сенсорних систем, яке відбувається гетерохронно, віддзеркалюються на ефективності планування навчально-тренувального процесу [2, с. 33]. Сенсорні системи, в залежності від завдання, почергово з різними варіаціями відіграють провідну роль в управлінні того, чи іншого фізичного руху чи дії. Вивчення ролі сенсорних систем та використання їх потенціалу значно збагатить і підвищить ефективність рухової діяльності в навчально-тренувальному процесі.

Метою роботи стало дослідження можливих розбіжностей в стані зорової і тактильної сенсорної системи у студентів, що займаються баскетболом і студентів, що опановують загальний курс фізичного виховання.

Завдання.

1. Дослідити результативність точнісних рухів студентів.

2. Визначити кількісні показники зорової і тактильної сенсорної системи досліджуваного контингенту.

3. Встановити залежність ефективного виконання точнісних рухів від стану зорової і тактильної сенсорних систем.

Об'єкт дослідження - зовнішні і внутрішні сенсорні системи в корегуванні точнісних рухових дій.

Предмет дослідження - стан зорової і тактильної сенсорної системи у студентів, що займаються баскетболом і студентів з загального курсу фізичного виховання.

База, методика і організація дослідження. До дослідження, що було проведено в лютому 2007 року, були залучені студенти педагогічного університету віком 17-20 років з представниць жіночої статті. Першу групу (18 осіб) склали студентки, що займаються баскетболом на секційних заняттях протягом 1-3 роки два рази на тиждень. В другу групу (85 осіб) включені студентки І курсу, які почали опановувати курс баскетболу загальної дисципліни „Фізичне виховання” протягом двох тижнів. Як в першій, так і другій групі, студенти мали базові поняття та навички гри в баскетбол за програмою загальноосвітньої школи. Для кращого сприйняття поданого матеріалу першу групу зумовлюємо як „спортсмени”, другу - „студенти”.

Результативність точнісних рухів визначали через виконання штрафних кидків з п'яти спроб. Картки студентів, які не змогли виконати ні одного результативного кидка, в подальшому з дослідження були вилучені. Таким чином, перша група стала налічувати 17 осіб, друга - 41. Невелика кількість студентів, задіяних у досліджені, не дає можливість забезпечити репрезентативність та валідність результату, тому отримані дані лише визначають імовірні тенденції.

Дослідження сенсорних систем здійснювалось у виборі одної зовнішньої - зорова і одної внутрішньої - тактильної (дотик і тиск). Точність кидка залежить від порогу глибинного зору [2, с. 35]. Глибину зору визначали так: досліджуваному, який стояв у центрі спортивного залу, для еталону називали і показували відстань до трьохметрової лінії волейбольної площадки і пропонували визначити відстань з центру до точки перетинання цієї лінії з боковою. Відчуття дотику і тиску з'ясовували через наступні дії. Досліджуваному давали в руки баскетбольний м'яч і називали його вагу, потім м'яч замінювали на волейбольний і просили визначити вагу. Середні величини кількісних і відсоткових показників, що складали помилку з вектором на збільшення (знак „плюс”) і на зменшення (знак „мінус”) аналізувалися в порівнянні між двома групами.

Рис.1. Визначення дистанції і ваги за вектором на зменшення

Після виконання штрафних кидків обчислено, що середній показник результативності точнісних рухів в групі спортсменів складає 1,8, а групі студентів - 1,1. Таким чином, ефективність виконання точнісних рухів в групі спортсменів у 1,6 разів більше, ніж в групі студентів.

Аналіз результатів вивчення здібності глибинного зору показав, що всі досліджувані, визначали запропоновану дистанції за вектором як на збільшення, так і на зменшення. Виявлено зменшення дистанції в середньому на 81 см у 80% спортсменів і на 120 см у 30% студентів (рис.1). Визначили дистанцію за середнім значенням на 105 см, більше ніж вона є, 20% спортсменів і на 113 см 70% студентів.

Результати дослідження здібності відчуття дотику і тиску виявили, що 40% спортсменів тяжіє до зменшення визначення запропонованої ваги в середньому на 45 г, решта спортсменів зробили м'яч важкішим на 80 г. Важкішим м'яч в середньому на 80 г визначили і в групі студентів, але таких виявилось лише 22%. Інші 78% студентів визначили вагу м'яча в середньому на 91 г менше, ніж він був.

Отже, спостерігаються відмінності в результативності точнісних рухів і проявах сенсорних систем серед студентів, що займаються баскетболом на секційних заняттях і студентів, що вивчають баскетбол на загальних заняттях фізичного виховання. Умовно визначаємо, що в групі спортсменів погодженість досліджуваних сенсорних систем є за рівнем більшою, ніж в групі студентів. Сформульований висновок має характер можливих тенденцій.

Висновок. Збільшення результативності (можливо, до визначеної межі) у виконанні точнісних рухів проявляється в глибинному зорі у відчуттях на зменшення дистанції, в тактильних відчуттях - у збільшенні тиску. До гри в баскетбол залучаються особи, що мають затребуванні генетичні характеристики. Управління сенсорних систем у виконанні точнісних фізичних рухів вдосконалюється разом з вдосконаленням спеціалізованої підготовки спортсмена.

баскетбол сенсорний точнісний фізичний рух

Література

1. Бабушкін В. З. Баскетбол у вузі. - Харків: Основа, 1997. - 159 с.

2. Ровний А.С. Формування системи сенсорного контролю точнісних рухів спортсменів: Автореф. дис... д-ра наук з фізичного виховання і спорту: Нац. ун-т фіз.вих. і спорту України. - К., 2001. - 42 с.

Размещено на Allbest.ru