Ресурсно-туристичний потенціал Кіровоградської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Ресурсно-туристичний потенціал Кіровоградської області

В.В. Шикеринець

Актуальність теми. Традиційно вважається, що Кіровоградська область, маючи високий рівень антропогенного освоєння території, володіє недостатнім рекреаційним ресурсним потенціалом. Тому можливості розвитку рекреації в межах області нібито обмежені. Насправді можливості для розвитку туризму в Кіровоградській області цілком достатні - має всі передумови для інтенсивного розвитку туризму: особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатий природний, історико-культурний та туристично-рекреаційні потенціал. Однак сьогодні розвиток цієї важливої галузі економіки є недостатнім, значна частина природних територій та об'єктів культурної спадщини непристосована для туристичних відвідувань, туристично-рекреаційна інфраструктура області, як і в Україні в цілому не відповідає сучасним вимогам, а туристичні послуги в більшості секторів туристичної галузі - вимогам до якості обслуговування.

Мета і задачі дослідження. Мета - розкрити структуру та територіальну організацію туризму в Кіровоградській області та обґрунтувати напрями її вдосконалення.

Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких завдань: розкрити соціальну значущість туризму, визначити суспільне замовлення на розвиток цього виду діяльності; оцінити ресурсний потенціал території області для цілей туризму; виявити особливості структури і визначити проблеми розвитку туризму; запропонувати схему туристично-рекреаційного районування Кіровоградської області.

Об'єктом дослідження виступає ресурсно-туристичний потенціал Кіровоградської області, а предметом - його структура і територіальна організація.

Виклад основного матеріалу.

Безумовним є значення туристично-рекреаційного комплексу України та більшості її регіонів, і зокрема для нашої області. Неоднозначність проявів розвитку туризму зумовлює необхідність управління відповідними процесами, провідну роль у чому має відігравати держава, а в умовах реалізації адміністративної реформи - органи місцевого управління [1]. Місцеве управління - складний різновид публічної влади, який може вводити, як місцеві представницькі та виконавчі органи, так і державну адміністрацію на місцях, що зумовлює сполучення в інституті місцевого управління самоврядних і державних начал [2].

Збереження цілісності навколишнього природного середовища є найважливішою передумовою розвитку туризму і рекреації, тому що лише первозданна природа приваблює туристів і сприяє їхньому повноцінному відпочинку. Забруднення туристично-рекреаційних ресурсів і територій завдає значних соціальних і економічних збитків. Руйнування навколишнього природного середовища рано чи пізно призводить до зникнення у відповідному регіоні рекреації і туризму як галузі економіки України.

Традиційно у Кіровоградській області до рекреації залучаються водні об'єкти, що представленні річками, озерами, водно-болотними угіддя, підземними водами, штучними водоймами, водоохоронні смуги, прибережні захисні смуги, берегові смуги водних шляхів і зони санітарної охорони, що утворюють відповідні басейнові системи, ліси, курортні та лікувально-оздоровчі території з їх природними ресурсами, рекреаційні території, земельні ділянки на яких ростуть природні рослинні угруповання, занесенні до Зеленої книги України, земельні ділянки, які є місцями перебування тварин чи зростання видів рослин, занесених до Червоної книги України, частково землі сільськогосподарського призначення (пасовища, сінокоси тощо).

Територією Кіровоградщини протікає 438 річок, узбережжя яких майже повсюдно використовується для відпочинку. Самі водні артерії застосовуються для рибальства, судноплавства, водного туризму тощо.

В області знаходиться південна частина Кременчуцького водосховища, узбережжя та острови якого використовуються для неорганізованого відпочинку. Велика кількість водосховищ і ставків мають не лише господарське, а й рекреаційне значення.

Здатність лісів позитивно впливати на психічний і фізичний стан людини, забезпечувати відновлення її працездатності дає можливість традиційно використовувати їх на Кіровоградщині з туристично-рекреаційною метою. Найбільшу площу займають широколистяні ліси: грабово-дубові, ясенево-дубові та ясеневі, що поширені у південно-західних та північних частинах області. У заплавах приток Дніпра і річок Південного Бугу зростають заплавні ліси та вільхові.

У туристично-рекреаційній діяльності Кіровоградської області дуже обмежено застосовується такий ресурс використання рослинності, як збір лікарських рослин.

Недостатньо у туристично-рекреаційній діяльності застосовується потенціал природних комплексів Кіровоградської області, особливо унікальних, неповторних ландшафтів, деякі з них належать до природоохоронних територій. На території області нараховується 39 об'єктів природно-заповідного фонду. Мають зачарувати туристів чудові краєвиди степу і лісостепу: дендрологічний парк «Веселі Боковеньки», пам'ятки природи Чорний ліс, Онуфріївський парк, «Гусарське урочище», «Лісова пісня», найпівденніше в Україні сфагнове болото - Чорне болото, Орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Бандурівські ставки», Державні ландшафтні та геологічні заказники: «Шумок», «Монастирище», Чорноліський», «Чорноташлитський», «Миколаївський», «Войнівський», мальовничі річки Дніпро, Південний Буг, Інгул, Інгулець (витоки річки є геологічною пам'яткою природи), Синюха, Синиця, Ятрань та ін.

Пам'ятки історії та культури. На території Кіровоградщини, яка знаходиться та знаходилися на перехресті шляхів із сходу на захід, із півдня на північ, займаючи центральне положення, відбувалося багато історичних подій, тому тут є значна кількість пам'яток історії, культури, архітектури, що є свідками тих подій, та пам'ятних знаків - монументів, спеціально створених на їх відзначення. На державному обліку в області перебуває 6 тисяч нерухомих пам'яток, в тому числі - 392 пам'ятки архітектури [3].

З давніх часів на території сучасної Кіровоградської області селилися люди. На її території знаходиться Сабатинівське поселення часів неоліту, стоянка і поселення Трипільської культури, Тясминське та Чорноліське городища (VIII-VII ст. до н.е.); значна кількість курганних могильників скіфських часів, найвідоміший Без- курганний могильник скіфів (IV-VII ст. до н. е.) - м. Світловодськ. Територія Кіровоградщини входила до регіону, де на початку нашої ери сформувалося ядро ранніх східнослов'янських земель, а в часи існування Київської русі була південною порубіжною частиною Київського князівства. Найдревніші поодинокі поселення на теренах сучасної області відносяться до середнього палеоліту (понад 20 тис. років тому). Наприкінці ХІІ ст. у гирлі Тясмину засновується місто-форте- ця Крилов, зруйнована ордами Батия в 1240 р. Вона відроджується лише в XVI ст. і стає місцем чи не єдиного протистояння Речі Посполитої, Московської держави та Запорізьких козаків. На протязі багатьох століть Кіро- воградщина називалася Диким полем і була своєрідною нейтральною смугою, яку неспроможні були контролювати ні Литовське князівство і його спадкоємиця Річ Посполита, ні турки з татарам, ані Московська держава.

Більшість археологічних пам'яток є експонати 16 краєзнавчих музеїв Кіровоградської області, України та країн СНД і традиційно використовуються як туристично-рекреаційні ресурси пізнавального та наукового туризму. Незадіяними у туристичній діяльності залишаються місця знахідок цих пам'яток, які часто навіть ніяк не позначенні на місцевості. Водночас слід зазначити, що в області діє лише один єдиний Державний музей-заповідник І. Тобілевича (Карпенка Карого) «Хутір Надія».

Кіровоградщина відігравала особливу роль у розвитку українського козацтва, формуванні його військово- політичної організації - Запорізької Січі, а також реєстрового козацтва. Тут знайшли своє продовження державотворчі процеси, які привели до утворення в середині XVII ст. Української козацької держави, першою столицею якої став м. Чигирин теперішня Черкаська область (до 1939 р. Кіровоградська область).

У різні часи землі Кіровоградщини були ареною боротьби проти поневолення з боку Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Османської та Російської імперій, місцями численних селянсько-козацьких повстань. На території сучасного Олександрійського району відбулася Жовтоводська битва під приводом Б. Хмельницького одна із визначальних битв Визвольної війни українського народу середини XVII ст. проти шляхетської Польщі. Кіровоградщина була одним з районів формування гайдамацьких загонів в Україні та розвитку гайдамацького руху, який досяг найбільшого досягнення у 1768 р. під проводом М. Залізняка і увійшов в історію під назвою «Коліївщина».

Не оминули Кіровоградський край і буремні події ХХ ст. - жовтнева революція, громадянська війна, велика Вітчизняна війна. Про трагедію народу під час Великої Вітчизняної війни нагадують численні пам'ятки - обеліски Слави полеглим у боях за радянську Батьківщину героям, пам'ятники на могилах загиблих воїнів, монументи загиблим односельцям, братерські могили героїв-визволителів, пам'ятники жертвам фашизму та тоталітаризму тощо. Традиційно ці об'єкти широко залучаються як ресурси пізнавального туризму для патріотичного виховання молоді.

Недостатньо залучаються до туристично-рекреаційної діяльності ресурси, пов'язані з іменами видатних людей, що народилися, перебували, працювали або поховані на Кіровоградщині. Перспективними є тематичні тури, розраховані і на українських, і на іноземних туристів, які б об'єднували пізнавальну інформацію щодо визначних постатей або за науковою, або за національною, або за професійною спрямованістю тощо. У цьому сенсі область має великі резерви, бо Кіровоградщина є батьківщиною багатьох відомих людей В. Винниченка, С. Степняк-Кравчинського, М. Хороманського, Ю. Олешка, А. Тарковського, І. Карпенка-Карого та ін., на її території жили і плідно працювали всесвітньо відомі брати Тобілевичі П. (Саксаганський) і М. (Садовський), Ю. Придворов (Дем'ян Бєдний), В. Сухомлинський, Є. Маланюк, М. Кропивницький, Ю. Яновський, В. Голубович, Я. Шульгин, М. Садовський, проф. Г. Джорджевич, А. Лисенко. Багато відомих людей знайшло останній притулок на Кіровоградській землі - М. Раєвський, В. Григорович, П. Текелі та ін.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Списку історичних населених місць України» від 26 липня 2001 року № 878 визначається перелік всіх населених пунктів України, що мають історико-культурне значення. До цього Списку в Кіровоградській області входять [4]: м. Бобринець (1767), м. Кіровоград (1754), смт. Нова Прага (1758), м. Новомиргород (1740), м. Новоукраїнка (середина XVIII), м. Олександрія (1751).

Серед архітектурних пам'яток традиційно більше уваги приділяється спорудам, які не тільки вирізняються архітектурною унікальністю, а й мають історичну, наукову, естетичну, художню цінність. Найбільше цим критеріям відповідають сакральні (культові) споруди, найвизначнішими серед яких у Кіровоградській області є: Микільський собор (1850) - м. Бобринець; Покровська церква (1850-1875), церква Пресвятої Володимирської Богородиці (1812) - м. Кіровоград; Ільїнська церква (1786) - м. Новомиргород; Хрестовоздвиженська церква-усипальниця М. Раєвського (1833-1855); Монастирище - дохристиянське капище, де збереглися язичницькі культові споруди, жертовники та кам'яні брили з висіченими на них символами (с. Завтурове, Устинів- ський р-н.). На жаль, не всі з цих архітектурних пам'яток широко використовуються у туристично-рекреаційній діяльності, однією з причин чого є незадовільний технічний стан споруд.

Перспективним є напрям широкого залучення пам'яток не лише культової, громадської, а й промислової та військової архітектури, яких на території Кіровоградської області достатня кількість. Наприклад, млин купця Варшавського (1894) у м. Новоукраїнка; Земська управа (1910), «Баштова вулиця» (1917) - м. Олександрія; Комплекс кавалерійського юнкерського училища, фортеця Св. Єлизавети - м. Кіровограда. Слід наголосити, що фортеця Св. Єлизавети є єдиною на сьогодні земляною фортецею в Україні, що збереглась, і відображає особливості фортифікаційної архітектури XVIII ст. Водночас, її використання як екскурсійного та історико-краєзнавчого об'єкту явно недостатньо.

В смт. Побузьке - знаходиться третій у світі Музей ракетних військ стратегічного призначення. Перший створено у Німеччині (м. Пене- мюнд), другий розташований у США (штат Аризона). Музей являє собою справжню бойову стартову позицію з шахтно-пусковою установкою, командирським пультом запуску ракети, надземним обладнанням і різними допоміжними механізмами. Особливістю даного музею є те, що все оснащення на його території залишається робочим, немає тут лише самої ракети.

З нагоди 10-ї річниці незалежності України на околиці смт. Добровеличківка був урочисто відкритий новий географічний знак «Географічний центр України» [5].

Кіровоградщина завжди відігравала провідну роль у культурному житті України. Предметами матеріальної культури (хатам, одягу, посуду тощо) здавна намагалися надати гарного, добре оздобленого вигляду.

На жаль, зараз на Кіровоградщині жоден із осередків художніх промислів практично не працює. Але залишилося ще чимало талановитих майстрів, які передають своє ремесло молоді, особливо на селі, тому перспективними в області є етнографічні тури, що залучатимуть до туристично-рекреаційної сфери, ресурси не лише традиційної матеріальної, а й духовної культури Кіровоградщини. Посилений інтерес з боку іноземців до української народної творчості, звичаїв, обрядів, а також піднесення самосвідомості українців щодо вивчення своєї духовної спадщини дає можливість більше використовувати ці ресурси у туристично-рекреаційній діяльності.

Водночас, суттєвими факторами, які впливають на розвиток туристично-рекреаційного області є застосування методів управління туристичною галуззю на місцевому та регіональних рінях з урахуванням результатів досліджень вітчизняних учених та нормативно-правових документів, при цьому відкинемо традиційний підхід поділу методів (прямі та непрямі) через специфіку туризму як галузі, що тісно пов'язана з іншими галузями регіональної економіки[6]: інформаційне забезпечення; кадрове забезпечення; матеріально-технічне забезпечення; науково-методичне забезпечення; нормативно-правове забезпечення; організаційне забезпечення; фінансове забезпечення.

Отже, механізми управління туристичною галуззю на місцевому та регіональному рівнях є складовою управлінською формою з чітко сформованою структурою та взаємозв'язками. Такий механізм повинен створювати сприятливе середовище для розвитку туризму і рекреації. Лише за умов функціонування правильно побудованого механізму можливе забезпечення досягнення цілей муніципального управління туристичною і рекреаційною сферою. Для цього вкрай важливим є правильне та чітке визначення організаційного забезпечення як центральної складової механізму муніципального управління, адже саме через дану підсистему реалізуються основні управлінські рішення, що визначають рівень розвитку галузі у визначеній території, та формується державна та регіональна туристична політика.

Разом з тим, у керівництва області є розуміння необхідності активізації розвитку туристично-рекреаційного комплексу, який розглядається як один з вагомих чинників економічної стабілізації регіону та отримання додаткових фінансових ресурсів.

Навіть короткий аналіз потенціалу підприємств, установ та організацій туристично-рекреаційного комплексу регіону показує, що Кіровоградщина, не дивлячись на наявність значних ресурсів, не має ґрунтовних позицій на внутрішньому чи, тим більше, міжнародному ринку.

Тут слід додати, що багаті природні та історико-культурні ресурси краю можуть бути використані в туристично-рекреаційній діяльності лише за умови максимального розвитку інфраструктури будівництва нових та проведення реконструкції: готелів та аналогічних закладів: мотелів, пансіонатів; комерційних та соціальних закладів розміщення: будинків відпочинку, бунгало, кемпінгів, молодіжних готелів, туристичних баз та ін.; спеціалізованих закладів розміщення: альпготелів, ботелів, ротелів, флотелів, засобів розміщення на транспорті, притулків; закладів харчування туристів: ресторанів кафе, барів, їдалень, буфетів тощо. Саме ця ділянка, на наш погляд, є найбільш занедбаною і вимагає докорінної перебудови.

Туристична галузь в цілому характеризується досить високою капіталоємністю. Тому, не дивлячись на її перспективність, інвестиції в цю сферу вкладаються досить помірковано. У зв'язку з цим бажано, щоб частину витрат, пов'язану з будівництвом доріг, обладнанням зон відпочинку, взяла на себе держава, а приватний капітал фінансував би будівництво й експлуатацію підприємств з обслуговування туристів.

Важливим для розвитку туристичної сфери області є підтримка гнучкої системи цін на туристичному ринку в залежності від попиту і пропозиції. Високим цінам на туристичні послуги мають відповідати добре облаштовані туристичні об'єкти і підвищена якість обслуговування.

Науковий аналіз показав, що потенціал області в туристичній сфері використовується лише незначною мірою. На тлі зростання конкуренції на внутрішньому та світовому ринках туристичних послуг і внаслідок дії ряду чинників відставання області від провідних туристичних областей України збільшується, переміщуючи її в «периферію» внутрішніх та зовнішніх потоків, хоча область об'єктивно має всі передумови для інтенсивного розвитку туризму внаслідок особливості географічного розташування і рельєфу, помірного клімату та відносно багатого природного, історико-культурного та рекреаційного потенціалу.

В результаті даного дослідження запропоновано схему туристично-рекреаційного районування території Кіровоградської області. Виділено п'ять туристично-рекреаційних районів: Синюсько-Бузький, Інгулецько-Інгульський, Центрально- Кіровоградський, Придніпровський та Північно-Кіровоградський.

Перспективи розвитку туристичної галузі області пов'язані: з розвитком екстремального туризму у закритих шахтах м. Олександрії (видобутку бурого вугілля), смт. Смоліно (уранової руди), смт. Побузьке - де знаходиться третій у світі Музей ракетних військ стратегічного призначення; відновленням української історії (Козаччина, Вольниця Махна, археологічний і пізнавальний туризм на скіфських могилах, облаштування сарматських поховань, пошук і розробки разом і індійськими археологами курганів протоіндійців); сільським (зеленим), агротуризмом (збором лікарських рослин, розвиток бджільництва, розведенням рідкісних тварин та ін.); пошуком родовищ мінеральних вод; пізнавального туризму (необхідністю широкого використання місць, пов'язаних з народженням і життям видатних української нації, на які так багата Кіровоградщина, перебуванням видатних діячів культури, науки і спорту інших народів); водні види туризму на річках Дніпро, Південний Буг, Інгул, Інгулець Синюха, Синиця, Ятрань; оздоровчо-прогулянковий туризм (дендрологічний парк «Веселі Боковеньки», Чорний ліс, Онуфріївський парк, «Гусарське урочище», «Лісова пісня», сфагнове болото - Чорне болото, Орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Бандурівські ставки», Державні ландшафтні та геологічні заказники: «Шумок», «Монастирище», Чорноліський», «Чорноташлитський», «Миколаївський», «Войнівський».

У Кіровоградщини є великі резерви та значний потенціал щодо залучення нових і нетрадиційних ресурсів в туристичну галузь. Перегляд можливостей області, свіжий погляд на традиційні ресурси у перспективі нададуть нового імпульсу розвиткові Кіровоградщини як туристичного регіону.

Враховуючи вище викладене, можемо черговий раз констатувати, що порушена проблема є актуальною та потребує подальших наукових дослідження з врахуванням реалій.

Література

ресурсний туристичний галузь

1. Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия / И.А. Бланк - К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. - 308 с.

2. Гончаренко Л.П. Процесс обеспечения экономической безопасности предприятия / Л.П. Гончаренко // Справочник экономиста. - 2004. - № 12. - С. 81-85.

3. Шикеринець В.В. Актуальні проблеми муніципального управління туристично-рекреаційного комплексу Прикарпаття / В.В. Шикеринець, С.М. Філюк // Рекреаційний потенціал Прикарпаття: історія, сучасний стан, перспективи. - Вип. 3: Мат. міжн. наук. конф. «Туризм і розвиток регіону» (Івано-Франківськ - Яремче, 19-21 жовтня 2011 р.) Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; гол. ред. - Володимир Клапчук; відп. секр. - Василь Шикеринець. - Івано-Франківськ: Фоліант, 2011. - C. 227.

4. Становлення та тенденції розвитку місцевого управління в Україні: монографія / В.В. Шикеринець; за наук. ред. д. держ. упр. проф. Лазора О.Я; Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2010. - С. 31.

5. Туристичні ресурси України. навч. посіб. - К.: Альтерпрес, 2007. - С. 197.

6. Про затвердження Списку історичних населених місць України: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 [Електроний ресурс] / Режим доступу: http://search. ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1/KP010878. html.

7. Івченко А.С. Вся Україна / А.С. Івченко; - К.: ДНВП «Картографія», 2006. - С. 423.

8. Біль М. Механізми державного управління туристичною галуззю (регіональний аспект): наук. розробка / М. Біль, Г. Третяк, О. Крайник. - К.: НАДУ, 2009. - 40 с.

Размещено на Allbest.ru