Фізичне виховання різних груп населення, періодизація фізичної підготовки школярів в умовах навчального процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Фізичне виховання різних груп населення, періодизація фізичної підготовки школярів в умовах навчального процесу

Круцевич Тетяна

Нападій Андрій

Трачук Сергій

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Необхідність оздоровчої спрямованості фізичного виховання в умовах сучасної школи викликана ситуацією, що склалася згідно зі станом здоров'я учнів [1, 7].

В Україні відбулося чимало якісних змін в напрямку розвитку правових, науково-теоретичних, програмно-нормативних, програмно-оціночних основ української системи фізичного виховання [4]. Зокрема основною метою освітньої галузі “Здоров'я і фізична культура” Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [6] є розвиток здоров'язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров'я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій і захисту Вітчизни.

Навчальний процес із фізичного виховання школярів у загальноосвітніх школах будується на основі програми з фізичної культури, в якій відображаються вимоги сучасного суспільства, соціальні та економічні можливості сфери освіти [6].

Корекція програм фізичної культури в школі та контрольних нормативів фізичної підготовленості не може вирішити проблему адекватності фізичних навантажень на уроках фізкультури, тому що в програмах зміст матеріалу, засоби фізичного виховання подаються загалом на навчальний рік, а його розподіл за годинами, обсягом та інтенсивністю фізичного навантаження з використанням тих, чи інших вправ з модулів повністю залежить від компетенції вчителя фізичної культури. Періодизація фізичної підготовки учнів обмежена навчальними семестрами і не враховує циклічність адаптаційних змін, які проходять в організмі школярів у зв'язку з умовами організації навчального процесу в школі, періодичності чергувань навчального процесу з канікулами (літніми, зимовими і весняними).

Мета роботи: Визначити періоди фізичної підготовки школярів протягом навчального року для планування раціональних фізичних навантажень на основі динаміки окремих показників фізичного стану.

Методи досліджень: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, системний аналіз, порівняння та зіставлення, фізіологічні методи, педагогічні методи, методи математичної статистики.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз функціональних показників серцево-судинної і дихальної систем хлопців 13-14 років за навчальний рік представлений на рисунках 1-2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вересень Жовтень Грудень Січень Березень Травень індекс Робінсона, ум. од.;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Динаміка функціональних показників серцево-судинної і дихальної сиситеми хлопців 13-14 років упродовж навчального року

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Динаміка функціональних показників серцево-судинної і дихальної сиситеми дівчат 13-14 років упродовж навчального року

Для з'ясування напряму зрушень і динаміки показників фізичного стану і фізичної підготовленості у школярів 13-14 років застосовувався G-критерий знаків, він дозволив детально проаналізувати зміні в продовж навчального року. Критерій дозволяє визначити, чи змінюються значення переміної при переході від одного виміру до іншого в бік поліпшення або погіршення.

В період навчального року з вересня до травня зменшується частота серцевих скорочень у хлопців (75,25±7,62 уд^хв-1 до 67,03±4,75 уд^хв-1). В кінці навчального року показник АТ у -- X- -ЭК--&г хлопців 13-14 років в середньому складав 119,38±6,12 на 68,78±4,91 мм. рт. ст., що відповідає нормам артеріального тиску за даними спеціальної літератури [2]. Аналіз отриманих результатів свідчить про погану фізичну роботоздатність у школярів 13-14 років (16-19 ум. од.) впродовж навчального року (Індекс Руф'є).

За вересень-травень показник життєвої ємності легень має тенденцію до поступового зростання на 11 % (з 2200 ± 439,94 до 2462 ± 475,7 мл). Низька оцінка Індексу Робінсона коливається від нижче середнього рівня у вересні (93±13,11 ум. од.) і жовтні (93,7 ± 11,93 ум. од.) до середнього в грудні-травні (87,3-79 ум. од.), підвищення значення показника свідчить про порушення регуляції діяльності серцево-судинної системи, а саме - зниження аеробних можливостей організму.

Більша реакція серцево-судинної системи за показниками ЧСС при переході з положення лежачи в положення стоячи у хлопців спостерігається в вересні в порівнянні з іншими даними за досліджуваний період, відповідно 4,57 уд^хв-1. І з положення стоячи в положення лежачи більша реакція серцево-судинної системи відмічається в січні у хлопців (8,27 уд^хв-1). Це може свідчити про незначне підвищення реактивності симпатичної частини вегетативної нервової системи, хоча за даними літератури [2] різниця в показниках знаходиться в межах норми.

Слабша реакція спостерігається при зміні положення тіла з горизонтального у вертикальне і з вертикального в горизонтальне у хлопців в грудні; різниця відповідно 1,94 уд^хв-1 і 2,19 уд^хв-1. Вона свідчить про зниження реактивності симпатичної частини і підвищення тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Схожі зміни в коливанні функціональних показників відбуваються й у дівчат 13-14 років (рис. 2).

В період навчального року з вересня до травня зменшується частота серцевих скорочень у дівчат 13-14 років з 71,57±9,35 уд^хв-1 до 64,87±3,78 уд^хв-1, показник АТ у дівчат в кінці навчального року в середньому складав 119,97±5,14 на 67,13±4,57 мм. рт. ст., що відповідає нормам артеріального тиску за даними спеціальної літератури [2].

Життєва ємність легень протягом навчального року має тенденцію до незначного збільшення на 8 %. Індекс Робінсона на початку навчального року відповідає середньому рівню (85±11,67 ум. од.), покращується до грудня і в травні (78,57±7,59 і 77,82±5,73 ум. од.), дещо погіршується в січні (79,93±5,83 ум. од.). В цілому даний показник, який характеризує діяльність серцево-судинної системи, знаходиться на рівні вище середнього. Чим нижчий індекс в спокої, тим вищі максимальні аеробні можливості.

Порівняння ЧСС в положенні лежачи і стоячи у школярів мають достовірні відмінності (p<0,05).

Такі відмінності спостерігаються й при кліностатичному впливі (переході з вертикального положення в горизонтальне (p<0,05).

Сильніша реакція серцево-судинної системи за показниками ЧСС при переході з положення лежачи в положення стоячи у дівчат спостерігається в вересні в порівнянні з іншими даними за досліджуваний період, відповідно 6,96 уд^хв-1.

Із положення стоячи в положення лежачи сильніша реакція серцево-судинної системи відмічається в січні у дівчат, в вересні (6,03 уд^хв-1) і січні (6,37 уд^хв-1), що може свідчити про незначне підвищення реактивності симпатичної частини вегетативної нервової системи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Динаміка показників фізичної підготовленості хлопців 13-14 років упродовж навчального року

Слабша реакція спостерігається при зміні положення тіла з горизонтального у вертикальне і з вертикального в горизонтальне у дівчат в жовтні (1,2 уд^хв-1 і 2,04 уд^хв-1). Вона свідчить про зниження реактивності симпатичної частини і підвищення тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Збільшення в меншій мірі АТ-діаст., ніж АТсист., призводить до зростання їх різниці, тобто пульсового тиску, такі зміни сприяють покращенню кровопостачання різних органів тіла.

Зниження частоти серцевих скорочень і така тенденція в показниках артеріального тиску в середньому шкільному віці, може свідчити про економізацію серцево-судинної діяльності в покої і розширення діапазону функціональних можливостей апарату кровообігу при виконанні фізичних навантажень підлітками, а також адаптаційні перебудови в процесі навчальної діяльності тощо.

Достовірні відмінності в показниках ЧСС у підлітків спостерігаються в період: вересень - грудень, грудень - січень і грудень - травень ^емп.^кр., при p<0,05). Достовірні відмінності в показниках АТсист. і АТдіаст. у підлітків спостерігаються в період: вересень - грудень, грудень - травень (p<0,05) ^емп.^кр., при p<0,05). У хлопців і дівчат достовірні відмінності за показниками АТсист. грудень і січень, а у хлопців - ще в період березень-травень ^емп.^кр., при p<0,05).

Динаміка фізіометричних показників свідчить про їх загальну тенденцію, що чітко проявляється, як у хлопців, так і у дівчат поступове покращення протягом навчального року та різке погіршення після тривалого відпочинку, тобто зимових та літніх канікул.

Оцінка фізичної підготовленості здійснювалася впродовж навчального року, оскільки за твердженнями спеціалістів [6, 11], вона є одним із визначальних чинників, які характеризують фізичний стан дітей.

Здійснення педагогічного контролю показників прояву рухових якостей, що характеризують фізичну підготовленість хлопців 13-14 років впродовж навчального року дозволяє визначити готовність школярів до виконання програми з фізичної культури (рис. 3).

Достовірні відмінності в результатах тесту “стрибок у довжину з місця” у хлопців спостерігається за період з вересня до травня (p<0,05). Загалом за констатувальний період результат покращився. Проаналізувавши отримані результати, можна відзначити, що в січні результат у хлопців достовірно погіршився (184,81±19,43 см) в порівнянні з попереднім місяцем (188,16±23,05 см) на 5 % (p<- 0,05).

В тесті нахил тулуба із положення сидячи найкращі показники спостерігаються в березні і травні. Статистично достовірні відмінності в показниках гнучкості у хлопців спостерігаються в період з вересня до травня (p<0,05).

Результати тесту “піднімання тулуба з положення лежачи за 30 с” для оцінки сили і силової витривалості м'язів тулуба за період вересня до травня покращилися на 21,5 %. Найнижчий результат у хлопців в даному тесті спостерігається в вересні, погіршення результату, в порівняні з попереднім місяцем, спостерігається в січні p<0,05). Статистично достовірні відмінності за даним тестом спостерігаються за вересень-жовтень результат покращився на 4,4 %, жовтень-грудень - на 9 %, грудень - січень результат погіршився на 1,1 %, січень-березень - покращився на 7,5 %, на 1,1 % результат покращився в період березень - травень (p<0,05).

Аналіз динаміки спритності хлопців засвідчив, що вона зростає з січня до травня, а найбільший приріст зафіксовано в травні 12,2±0,92 с, зниження (погіршення) результату відмічається в січні 13,40±0,94 с з достовірними відмінностями в порівнянні з груднем (p<0,05). Також достовірні відмінності спостерігаються за період жовтень-грудень, січень- березень (p<0,05). У хлопчиків приріст спритності склав 3,1 %.

В тесті “згинання та розгинання рук в упорі лежачи” статистично достовірні відмінності за результатами у хлопців спостерігаються в вересні - жовтні, жовтні - грудні, січні - березні, березні - травні (p<0,05). В січні результат погіршився в порівняні з груднем з 32,38±7,53 раз до 29,02±6,91 раз.

Достовірні відмінності за показником максимальної кількості кроків за 5 с спостерігаються в порівняні з попереднім місяцем в жовтні, грудні, січні, березні і травні (p<0,05). Достовірно низькі результати спостерігаються в даному тесті в вересні (12,94; ±2,33) і січні (12,91±1,28), що, можливо, пов'язане з неготовністю функціональних систем організму і низькою оперативною роботоздатністю після канікулярний період.

В тесті “біг на місці 2 хв” достовірне покращення показника спостерігаються з жовтня до грудня (з 134,91±18,04 до 137,25± 19,55 кроків) і березня до травня (з 136,38±13,89 до 139,56± 16,05кроків) (p<0,05). В цілому за констатуючий період результат покращився на 4 %.

Тестування фізичної підготовленості дівчаток 13-14 років впродовж навчального року проводилися за тими ж руховими тестами, що і хлопців. Результати динаміки показників, що характеризують фізичну підготовленість дівчат представлені на рисунку 4.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Динаміка показників фізичної підготовленості дівчат 13-14 років упродовж навчального року

У тестовому завданні «стрибок у довжину з місця», як показнику розвитку швидкісно-силового компоненту фізичної підготовленості дівчат 13-14 років достовірні зміни виявлено в грудні у порівнянні з жовтнем (182,7±27,71 см; 177,6±28,06 см) (p<0,05). Погіршився результат в січні, після зимових канікул, що підтверджено статистично достовірними відмінностями даного показника. Загалом за період з вересня до травня результат в тесті, що характеризує швидкісно-силові здібності і вибухову силу у дівчат покращився з 176,7±24,342 см до 186,8±24,69 см (на 5,4 %).

Відмічається значне достовірне покращення результатів в тестах: “нахил тулуба із положення сидячи” - в жовтні і травні (p<0,05). За констатуючий період результат в тесті на гнучкість у дівчат змінився на 20,6 % (від 12,17±4,83 см до 15,70±3,74 см). Нижчий результат за даний період спостерігається на початку навчального року в вересні і в після канікулярний період в січні.

У дівчат статистично достовірне покращення результату спостерігається в тесті “піднімання тулуба з положення лежачи за 30 с” в період з вересня до грудня, з січня до травня. Достовірне зниження результату спостерігається в січні (p<0,05).

Аналіз динаміки результатів дівчат в “човниковому бігу 4x9 м”, засвідчує, що найкращий результат зафіксовано в травні 12,75±0,77 с. У дівчат приріст в спритності за констатуючий період склав 5 % (0,64 с).

В тесті “згинання та розгинання рук в упорі лежачи”, приріст в результатах дівчат з вересня до травня в середньому склав 22,3 %. Статистично достовірні відмінності за результатами тесту у дівчат спостерігаються в жовтні, грудні, січні, березні (p<0,05). В січні результат погіршився в порівняні з груднем з 17,320±7,06 раз до 14,97±7,92 раз.

В тестовому завдані “біг на місці 5 с”, показник максимальної кількості кроків відмічається в травні - 15,27±2,02 кроків, а загалом тенденція до збільшення простежується з жовтня до травня (p<0,05). Незначний спад показника у дівчат відмічається у січні до 12,20±2,35 кроків (p<0,05).

Кількість кроків в “бігу на місці за 2 хв” збільшилася в жовтні в порівнянні з вереснем, відповідно з 121,53±17,05 кроків до 128,53±17,91 кроків, і в травні в порівнянні з березнем (128,07±16,44 кроків 132,77±16,60 кроків)(р<0,05).

В цілому за констатувальний період як у хлопців, так і дівчат, чітко простежується коливання проявів рухових можливостей, що і лімітуються функціональним станом школярів впродовж навчального року.

Результати попередніх досліджень дозволили обгрунтувати річний і тижневий цикли побудови навчального процесу для дітей 13-14 років. При плануванні річного циклу враховувалося те, що динаміка функціонального стану організму, фізичної підготовленості підлітків 13-14 років має виражений гетерохроний характер.

Планування періодів фізичної підготовки учнів засновується на таких базових положеннях: науково-обґрунтованих підходах до зміцнення і збереження здоров'я школярів [1, 2]; комплексному розвитку фізичних, моральних, етичних основ особистості [6, 9];

цілеспрямованому розвитку всіх фізичних здібностей і формуванню важливих рухових умінь і навичок [3, 8]; об'єктивних закономірностях індивідуального розвитку [5, 10]; послідовності вирішення освітніх, оздоровчих і виховних завдань; прикладній ефективності формування в учнів фізичної культури особистості [6, 11, 12].

Модифікований підхід до планування процесу фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах проявляється саме при розподілі навчального року (річного макроциклу) на періоди (мезоцикли) з чіткою вираженою цільовою спрямованістю: (втягуючий, підготовчий, основний, втягуючий, основний, перехідний) (рис. 5).

Рис. 5. Періодизація річної фізичної підготовки учнів середніх класів загальноосвітнього навчального закладу: I - втягуючий період (вересень); II - підготовчий період (жовтень); III - основний (листопад-грудень); IV - підготовчий (після 10 січня до 30 січня); V - основний (лютий-травень); VI - перехідний (червень-серпень)

Для кожного із визначених періодів характерні конкретні завдання, критерїі ефективності, специфічні закономірності, значимість різних принципів і особливості їх реалізації. Однак між періодами існує стійкий функціональний взаємозв'язок, що забеспечує цілісність і логічність всієї системи фізичного виховання з удосконалення фізичного стану школярів.

Втягуючий період (вересень) триває перші 3-4 тижні навчального року (вересень), заняття фізичною культурою носять рекреаційно-оздоровчий характер з помірним навантаженням, для забезпечення адаптації організму до навчальних навантажень як фізичного так і розумового характеру.

Завдання втягуючого періоду:

забезпечити планомірну підготовку учнів до ефективного виконання завдань в підготовчому періоді фізичної підготовки;

сформувати вміння адекватної оцінки власних можливостей;

сприяти підвищенню психологічної готовності до виконання рухових дій.

Підготовчий період (жовтень) триває в межах 30 днів першого семестру навчання. Мета підготовчого періоду - підготувати до навантажень основного періоду і врахування періоду адаптації організму дітей після літнього відпочинку. У підготовчому періоді закладається техніко-тактична і функціональна основа для успішної підготовки та вирішення основних завдань, забезпечується становлення різних сторін підготовленості.

Завдання підготовчого періоду^:

формувати основи знань про особисту гігієну, про вплив занять фізичними вправами на основні системи організму;

поступово підготувати кардіореспіраторну систему й інші системи всього організму до виконання фізичного навантаження;

навчати техніці різних за структурою циклічних і ациклічних вправ;

сприяти розвитку рухових якостей: загальної витривалості, швидкості, координації рухів, швидкісно-силових здібностей, м'язовій силі та рухливості у суглобах;

сприяти розвитку психічних процесів і навчанню основам психічної саморегуляції;

сприяти гармонійному фізичному розвитку, зміцненню і збереженню здоров'я, закріпленню навичок правильної постави і стійкості до несприятливих умов зовнішнього середовища, вихованню ціннісних орієнтації на здоровий спосіб життя і звички дотримання правил особистої гігієни.

Основний період (листопад- грудень и лютий-травень) триває понад два місяці першого семестру навчання і чотири місяці другого семестру. Однак його тривалість залежить від вихідного рівня фізичного стану і особливостей адаптації до фізичних навантажень.

Завдання основного періоду:

підвищити рівень фізичного стану;

розвивати фізичні якості і підвищувати рівень функціональних систем організму;

навчати основам техніки виконання окремих вправ у варіативних модулях гімнастики, легкої атлетики, плавання, спортивних ігор (настільний теніс, теніс, баскетбол, волейбол, гандбол, футбол);

сформувати раціональні життєво-прикладні навички, а також спортивні види рухів в ігровій та змагальній обстановці;

сприяти гармонійному фізичному розвитку, закріпленню навичок правильної постави і стійкості до несприятливих умов зовнішнього середовища, вихованню ціннісних орієнтації на здоровий спосіб життя і звички дотримання правил особистої гігієни;

ознайомити з основами самоконтролю та дозування фізичного навантаження за ЧСС під час занять фізичними вправами;

розширити обсяг знань про різноманітні форми фізкультурно-оздоровчої, рекреаційної та спортивної діяльності, їх практичне використання з метою вдосконалення індивідуальних рухових можливостей.

Втягуючий період (після 10 січня до 30 січня) займає період часу до місяця і враховує період адаптації організму дітей після відпочинку.

Завдання втягуючого періоду:

забеспечити планомірну підготовку учнів до ефективного виконання завдань в основному періоді фізичної підготовки;

сформувати вміння адекватної оцінки власних фізичних можливостей;

сприяти розвитку психічних процесів і навчання основам психічної саморегуляції.

Перехідний період (підтримуючий червень-серпень) включає період літніх канікул, передбачає самостійне виконання домашніх завдань педагога під контролем батьків (дані про виконання і переносимості навантажень можуть заноситися в щоденник самоконтролю).

Завдання перехідного періоду:

зберегти досягнутий рівень функціональної і фізичної підготовленості школярів до початку нового навчального року;

практично використовувати набуті знання, вміння і навички в різноманітних формах фізкультурно-оздоровчої, рекреаційної та спортивної діяльності для вдосконалення індивідуальних рухових можливостей.

Періодизація процесу фізичної підготовки на органічно поєднанні періоди є ефективним інструментом управління цілісним в свої основі процесом, мета якого - планомірне і закономірне підвищення рівня фізичного стану школярів, формування всебічно духовно і фізично розвиненої особистості тощо. Цілісність і періодизація фізичної підготовки школярів в умовах навчального процесу забезпечується на основі певної структури, яка являє собою відносно стійкий порядок об'єднання його компонентів (частин, сторін і ланок), їх закономірне співвідношення один з одним і загальну послідовність.

Перспективи подальших розвідок з даного напряму будуть спрямовані обґрунтування і наповнення змісту періодів фізичної підготовки школярів в умовах навчального процесу.

Література

педагогічний учитель фізичний культура

1. Андреева Е.В. Программирование физкультурно-оздоровительних занятий девочек 12-13 лет: дис. канд. наук по физическому воспитанию и спорту: 24.00.02 / Елена Валериевна Андреева. - К., 2002. 215 с.

2. Бар-Ор О. Здоровье детей и двигательная активность: от физиологических основ до практического применения / О. Бар-Ор, Т. Роуланд; пер. с англ. И. Андреев. - К.: Олимп. л-ра, 2009. - 528 с.

3. Бомпа О.Т. Подготовка юных чемпионов: программы и тесты: от 6 до 18: пер с англ. / О. Тудор Бомпа. - Москва: АСТ Астрель, 2003. - 260 с.

4. Васьков Ю.В. Шляхи удосконалення навчального процесу з фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах / Ю.В. Васьков // Теорія і методика фізичного виховання. - 2010. - № 6. - С. 47-49.

5. Вознюк Т.В. Функціонально- структурний підхід до удосконалення шкільної програми з фізичної культури / Т.В. Вознюк // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: збірник / Чернігівський держ. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2007. - Вип. 44. - С. 124-126.

6. Круцевич Т.Ю. Концепція удосконалення програм з фізичної культури у загальноосвітній школі / Т.Ю. Круцевич // Фізичне виховання в сучасній школі. - 2012. № 2 (78). - С. 8-9.

7. Кузьомко Л.М. Фізична підготовленість учнів загальноосвітніх шкіл / Л.М. Кузьомко, С.Г. Приймак, П.Б. Кондратенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: збірник наукових праць /за ред. С.С. Єрмакова. - Харків: ХДАДМ, 2007. - № 8. - С. 73-75.

8. Платонов В.Н. Периодизация спортивной тренировки. Общая теория и ее практическое применение / В.Н. Платонов. - К.: Олимп. лит., 2013. - 624 с.

9. Спирин В.К. Организационно-методические условия реализации физической подготовки школьников на уроке физической культуры / В.К. Спирин, М.А. Шпартко // Физическая культура, воспитание, образование, тренировка. - 2010. № 2 - С. 610.

10. Bompa Tudor. Periodization: Theory and Methodology of Training / Tudor Bompa, G. Gregory Haff. - Human Kinetics; 5 edition, 2009. - 424 p.

11. Graham G. Teaching Children Physical Education - 3rd Edition: Becoming a Master Teacher / G. Graham. - Human Kinetics; 3rd edition, 2008. - 256 p.

12. Pangrazi Robert P. Dynamic Physical Education Curriculum Guide: Lesson Plans for Implementation / Robert P. Pangrazi. Benjamin Cummings, 2009. 352 p.

Размещено на Allbest.ru